Geum.ru

Cols=2 gutter=24> 2005/№2 Засновники

Вид материалаДиплом

Содержание


Педагогічна творчість учителів біології львівщини
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   17

Література


1. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика. 7-11 класи. Астрономія. 11 клас. – К.: Шкіль-ний світ, 2001. – 134 с.

2. Тацуняк П. Про життєвий і творчий шлях професора З. Храпливого (доповідь на меморіяльному семінарі 19.04.1994) //Фізичний збірник НТШ. – Т.2. – Львів: НТШ, 1996. – С. 269-274.

3. Храпливий З. Нарис фізики: Підручник для IV кляси гімназії //Львів: РWYKS, 1938. – 277 с.

4. Zeno V. Chraplyvy. Of Dеfinition in the Teaching of Physics //Am. J. Phys., 1952, 20, – №9. – Р. 562-565.





Ніна Новикова

ПЕДАГОГІЧНА ТВОРЧІСТЬ УЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ ЛЬВІВЩИНИ

“Той, хто прагне, зробить

більше за того, хто може”

Гордон Маррі


У сучасній психолого-педагогічній літературі поняття “педагогічна творчість” тлумачиться вкрай неоднозначно. Його визна-чають як педагогіку творчості (В. Андреєв); як особливу галузь педагогічної науки, що спрямована на виявлення закономірностей формування творчої особистості (В. Шубин-ський); як пошук учителем нових розв’язків у вирішенні нових завдань, застосування нес-тандартних прийомів діяльності, як здат-ність передбачати, емоційно переживати та розв’язувати завдяки творчій уяві проблемні ситуації шкільного життя (Л. Рувинський); як найважливіший критерій якісного станов-лення особистості вчителя сучасної школи, що проявляється насамперед у соціальній потребі працювати творчо (Н. Кичук).

М. Поташник визначає педагогічну творчість, виходячи з актуальних ідей оптимізації навчально-виховного процесу, бо пошук оптимального педагогічного розв’язку в конкретній педагогічній ситуації завжди пов’язаний з творчістю [3, с. 165].

У визначенні педагогічної творчості вчителя та її специфічних ознак ми беремо до уваги основні положення психолого-педаго-гічної системи Василя Сухомлинського, в якій педагогічна творчість учителя входить до поняття педагогічної культури.

Педагогічну творчість учителя ми визначаємо як особистісно орієнтовану розвивальну взаємодію суб’єктів навчально-виховного процесу (вчителя і учня), зумовлену специфікою психолого-педагогічних взаємо-відносин між ними і спрямовану на форму-вання творчої особистості учня та підви-щення рівня творчої педагогічної діяльності вчителя.

Формування творчої особистості вчи-теля – це складний процес, зумовлений як мотивацією самого педагога, так і організа-ційно-методичною діяльністю методистів районних і міських методичних кабінетів, завдяки яким широка педагогічна громад-ськість має можливість познайомитись із методичною скарбницею вчителів-біологів області, творчі роботи яких були представ-лені на конкурс “Вчитель року” зі шкіл міст Львова (Нич Г.З.), Дрогобича (Лагодюк С.В), Самбора (Хула О.Н.), Кам’янки-Бузької (Крук В.І.), Бродів (Слотюк Г.О), Городка (Панченко Н.С.), Мостиськ (Федак Г.Л.), Червонограда (Сорока В.В) та сільських шкіл таких районів: Жовківського (Боянецька СЗШ – Лагоцький В.М.), Стрийського (Миртю-ківська СЗШ – Панич Г.В.), Самбірського (Стрілковицька СЗШ – Петрушко С.С.), Сока-льського (Поторицька СЗШ – Гелик О.І.), Ми-колаївського (Стільська СЗШ – Підкович О.А.), Радехівського (Станицька СЗШ – Познансь-кий М.В.), Сколівського (СЗШ смт. Верхнє-Синьовидне – Корчинська Г.В.), Золочівського (СЗШ с. Жуличі – Терендій Н.В.), Жидачів-ського (Журавнівська СЗШ – Цукорник О.Г.), Старосамбірського (Хирівська гімназія-інтер-нат – Жгута Л.О.), Дрогобицького (Рихтицька СЗШ – Біляк Н.М.).

Вчителі біології області зосередили увагу на творчому підході до розв’язання проблем активізації пізнавальної діяльності учнів шляхом організації групових форм роботи, самостійної діяльності, застосування активних форм і методів навчання, вико-ристання проблемно-евристичних задач як базової складової міжпредметних зв’язків у розвивально-модульній системі (Крук В.І., Петрушко С.С., Турко О.Р., Панченко Н.С., Познанський М.В., Корчинська Г.В., Федак Г.Л., Цукорник О.Г., Сорока В.В., Жгута Л.О).

Багато вчителів біології приділяють велику увагу проблемі формування позитив-ної мотивації учнів до здорового способу життя: Гелик О.І. “Інтегрований курс вив-чення природничих наук – шлях до розванта-ження учнів у процесі профільного нав-чання”, Хула О.Н., Шушкевич Н.Д., Біляк Н.М., Гнідець О.Є. “Формування здоро-вого способу життя на уроках біології”, Підкович О.А. “Використання елементів на-родознавства на уроках біології”, Лагодсь-кий В.М., Бадецька К.С. “Активізація пізна-вальної діяльності учнів у процесі пізна-вальної діяльності з орнітології”, Терен-дій Н.В., Савчук Л.Я., Різник У.В., Пет-ріна Б.О “Використання різних видів роботи на уроках біології для кращого засвоєння програмного матеріалу”.

Формування в учнів наукового світо-гляду, розвиток творчих здібностей і навичок самостійності у пізнанні стимулюють пошук конструктивних шляхів активізації пізнаваль-ної діяльності учнів. Одним із напрямків вирішення цієї проблеми у діяльності вчите-лів біології області є активні форми і методи навчання, які сприяють підвищенню інтересу учнів до знань і досягненню високих результатів.

У зв’язку зі швидкими темпами надходження наукової інформації постала гостра потреба в оновленні своїх знань, що можливе лише за наявності у школярів вмінь і навичок самостійно здобувати знання.

Широке застосування активних методів навчання, впровадження самостійної діяль-ності дає змогу реалізувати такі функції: навчальну – якісне засвоєння учнями понятій-ного апарату; розвивальну – розвиток інтелек-туальних та експериментальних умінь, пізна-вальних інтересів та здібностей учнів, їх творчих можливостей; виховну – формування ціннісних орієнтирів, наукового світогляду, активної життєвої позиції; спонукальну – спо-нукати до творчості й бажання досягти вищого рівня знань; діагностичну – виявляти рівень навчальних досягнень учнів; Контро-льно-коригувальну – здійснювати контроль з наступною корекцією.

Ефективність прийомів активізації пізнавальної діяльності учнів залежить від вміння вчителя здійснювати діагностику індивідуальних реальних можливостей учнів, аналізувати зміст програмного матеріалу з біології і визначати характер можливих труднощів для його засвоєння; розробляти систему завдань для організації роботи в групах, надавати учням консультативну допомогу. Результативність такої роботи також залежить від підготовки школярів, їхнього ставлення до інноваційних підходів у вивченні біології та володіння необхідним запасом знань, вміння аналізувати і структурувати навчальний матеріал з метою його осмислення.

Як показує досвід кращих учителів області, яким вони мають можливість поділи-тися на конференціях з обміну досвідом роботи під час курсової перепідготовки, нові підходи до викладання предмета спричиню-ють позитивні зміни у навчальній діяльності учнів: розвивають їхні пізнавальні здібності, формують вміння самостійно розширювати і поглиблювати знання та застосовувати їх у практичній діяльності, допомагають учням засвоювати біологічні поняття на достат-ньому і високому рівнях навченості. Але лише окремі вчителі-методисти, які перебу-вали на курсах підвищення кваліфікації (Задорожна М.В.– Перемишлянська СЗШ №2, Дем’янівська Г.А. – Жидачівська гімназія, Краєвська Н.Д. – Пустомитівська СЗШ №2) зосереджують увагу на необхідних умовах досягнення високих результатів у навчанні учнів. Серед цих умов можна виділити такі:
  • завдання, що входять до системи само-стійної роботи учнів, мають бути різними за дидактичною метою та змістом і відпові-дати основним принципам дидактики: доступності, систематичності, зв’язку теорії з життям;
  • послідовність виконання домашніх і клас-них робіт повинна бути логічно побудована, щоб виконання кожного наступного завдан-ня випливало з попереднього;
  • завдання, що розв’язується в групі або самостійно, повинно носити цілеспрямова-ний характер, що досягається чітким визна-ченням його мети;
  • обсяг та зміст завдань мають бути відповідними до рівня розвитку учнів.

У наш час пріоритетного значення набуває посилення процесуального аспекту навчання, тобто оволодіння школярами прийомами самостійного здобуття знань. Серед методичних прийомів активізації пізнавальної діяльності учнів, які впровад-жують вчителі області: Слотюк Г.О. (ССЗШ І-ІІІ ст. №2 м. Броди), Любинська Г.В. (Червоноградська СЗШ №2), Зуб Л.А. (Стрийська СЗШ №6 ), Гуменюк В.Г. (Лопатинська СЗШ Радехівського району) заслуговує на увагу організація роботи з підручником: навчання критичного читання – критичний аналіз тексту; активізація пізна-вальної діяльності через різні види читання; формування візуальних умінь та навичок шля-хом схематичного конспектування інформації; формування біологічних понять за допомогою пояснення етимології (походження) та семантики (змісту) іншомовних термінів.

Педагогічна діяльність учителя вбирає сутність і закономірності феномена творчості і є предметом дослідження педагогіки твор-чості. Педагогічна творчість учителя зумов-лена багатоманітністю психолого-педагогічних зв’язків учителя і учня, педагогічного і учнів-ського колективів, їхньою спільною творчою діяльністю, яка забезпечує розвиток творчої індивідуальності кожного її суб’єкта.

Критерієм результативності педагогіч-ної творчості є позитивна динаміка форму-вання як творчого учня, так і зростання рівня творчої діяльності самого вчителя. Прикла-дом цього є діяльність лауреатів третього етапу ІІ туру Всеукраїнського конкурсу “Вчи-тель року – 2004” у номінації “біологія”: Панич Г.В. (Миртюківська СЗШ І-ІІІ ст. Стрийського району), Нича Г.З. (СЗШ І-ІІІ ст. м. Львова), Слотюк Г.О. (ССЗШ І-ІІІ ст. №2 м. Броди), Лагоцького В.М. (Боянецька СЗШ І-ІІ ст. Жовківського району) і переможця – Лагодюка С.В. (СЗШ І-ІІІ ст. №17 м. Дрогобича).

Педагогічній громадськості України, зокрема вчителям біології, добре відомі висо-кі досягнення лауреатів трьох Всеукраїнсь-ких конкурсів “Учитель року”, які презенту-вали творчі досягнення львів’ян. Це Муращук Михайло Михайлович – заслужений вчитель України, заступник директора Львівського фізико-математичного ліцею; Юрович Віра Василівна – вчитель-методист, директор СЗШ I-III ст. №15 м. Львова; Лагодюк Сергій Васильович – вчитель-методист СЗШ I-III ст. №17 м. Дрогобича.

Про позитивну динаміку формування творчого учня свідчать високі результати виступу команди школярів Львівської області на IV етапі Всеукраїнської олімпіади з біології та екології протягом останніх п’яти років. Цьому сприяють інноваційні підходи творчих вчителів області до підготовки обдарованих дітей. Серед цих педагогів: Скакун З.Ю. (Львівська академічна гімназія, Муращук Л.О. (Львівський фізико-матема-тичний ліцей), Макара Т.М. (Сокальська СЗШ №2), Хула О.М. (Самбірська СЗШ №1), Пановик Л.В. (Золочівська СЗШ №3), Ворожбит О.О. (Бишківська СЗШ Жовківсь-кого району), Граб О.М. (Львівська медична гімназія). Протягом багатьох років за спе-ціальною програмою проводить підготовку юних обдарувань області Муращук М.М., заслужений учитель України, заступник директора Львівського фізико-математичного ліцею. Він бездоганно володіє прийомами активізації пізнавальної діяльності учнів, пошуку та впровадження оригінальних спо-собів розв’язування завдань практичного спрямування з біології, постійно працює над міжпредметним підходом учнів до вивчення біології як фундаментом становлення їхнього наукового світогляду.

Свої творчі доробки передають моло-дим педагогам досвідчені працівники освіти: Цвик А.І. (Хоростянська СЗШ Пустомитівсь-кого району), Гаврилко К.І. (Нагачівська СЗШ Яворівського району), Гірняк Н.Р. (Оброшинська СЗШ Пустомитівського райо-ну), Граб О.М. (Медична гімназія м. Львова.), Гнідець О.Є. (Жовківська СЗШ Сокальського району).

У державній національній програмі “Освіта” наголошено на необхідності розвит-ку ініціативи і творчого пошуку педагогів, вивчення і поширення їхнього педагогічного досвіду. Зміни суспільного життя України вимагають від усіх педагогічних колективів працювати по-новому, оновлювати форми і методи діяльності. Проблеми вивчення, уза-гальнення, поширення досвіду творчих учите-лів, учасників Всеукраїнських конкурсів “Учитель року”, стали одним із невідкладних завдань у розбудові національної школи і перебувають у центрі уваги педагогічної громадськості.

Як засвідчив аналіз підсумків прове-дення ІІ туру Всеукраїнського конкурсу “Вчитель року”, на належному рівні постав-лена робота з вивчення та узагальнення пере-дового досвіду методистами в містах Львові, Дрогобичі, Самборі; у Бродівському, Золо-чівському, Стрийському, Сокальському, Яворівському районах. Потребує наполегли-вої діяльності методистів поширення досвіду творчих педагогів у місті Трускавці, Пусто-митівському, Перемишлянському, Турківсь-кому районах.

Їм можна рекомендувати три основні напрямки підвищення ефективності такої роботи:
  • поліпшення організаційного забезпечення процесу виявлення об’єктів досвіду;
  • формування науково-методичної компетен-тності працівників, які безпосередньо залу-чені до цієї роботи;
  • забезпечення керівництва цим процесом.



Література

1. Жерносек І.П. Передовий педагогічний досвід: проблеми й пропозиції //Педагогіка і психологія, 1994. – № 1. – С. 111-112.

2. Новикова Н.І. Слово про вчителя //Педагогічна думка, 2004. – №3. – С. 66-67.

3. Психология творчества /Под. ред. Я.А. Пономарева. – М., 1990.

4. Сисоєва С.О. Педагогічна творчість учителя: визначення, теоретична модель, функції підготовки //Педагогіка і психологія, 1998. – № 2. – С. 161-162, 164-167.