Міністерство освіти І науки україни переяслав-хмельницький державний педагогічний університет імені григорія сковороди
| Вид материала | Навчально-методичний посібник |
- Міністерство освіти І науки україни «Переяслав – Хмельницький державний педагогічний, 554.03kb.
- Міністерство освіти І науки україни двнз«Переяслав – Хмельницький державний педагогічний, 1277.11kb.
- Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 11469.71kb.
- Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 2681.23kb.
- Григорія Сковороди "погоджено", 176.67kb.
- Методичний посібник, 758.55kb.
- Навчально-методичний посібник Рекомендовано Вченою радою, 1269.33kb.
- Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 648.32kb.
- Методичні рекомендації з організації та проведення наукових досліджень з питань вивчення, 436.31kb.
- Регламент роботи, 196.07kb.
Студента ________курсу _____________________________________
(прізвище, ім'я, по-батькові)
- Коротка характеристика школи і навчально-методичної бази.
2. Кількість відвіданих занять у вчителя школи, з предмета, що запозичене з їх досвіду і що було використано вже в період педпрактики? Як виконана програма з дидактичної практики.
3. Які дидактичні засоби були виготовлені за завданнями учителя? Яка робота була виконана для обладнання навчальних кабінетів?
4. Яка позакласна робота проводилася з учнями?
5. Наукові дослідження, проведені в школі за час педпрактики.
- Пропозиції щодо покращення педпрактики в наступні роки. Загальні враження про практику.
_______________ _________________________ __________
(підпис) (прізвище) (дата)
РОБОЧА ПРОГРАМА З НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
розділ "Виховна практика"
Вступ
За навчальним планом факультетів навчально-виробнича педагогічна практика студентів проводиться на ІV курсі. Тривалість педагогічної практики 6 тижнів.
Базою проведення практики є загальноосвітні школи міста І-ІІІ ступенів та гімназії.
Методистами практики є викладачі, старші викладачі з відповідних дисциплін та викладачі з науковими ступенями і стажем роботи не менше 3-х років.
Мета практики – закріпити і поглибити знання студентів з теорії виховання, забезпечити зв'язок теоретичних знань із методики виховної роботи з реальним виховним процесом школи.
Керівництво навчально-виробничою практикою: групи студентів розподіляються у школи міста, за кожною школою не менше шести-восьми студентів. Усі студенти розподіляються між класами і прикріплюються до найбільш досвідчених класних керівників школи.
Під час даної практики студенти проводять таку організаційну роботу:
- складають індивідуальний план роботи та працюють за ним;
- визначають триєдину мету уроку та розробляють конспекти уроків;
- сприяють гармонійному розвитку учнів, відбираючи для цього конкретний зміст і засоби педагогічного впливу;
- формують учнівський колектив, створюють умови для розвитку навчальної діяльності учнів;
- підтримують у класі сприятливий психологічний клімат, забезпечують охорону здоров'я учнів;
- забезпечують ефективні педагогічні умови для успішного навчання та виховання учнів.
Навчально-виробнича практика проводиться в три періоди:
1). ознайомчий – студенти ознайомлюються із школою, класом, учнями і вчителями, спостерігають за навчально-виховним процесом у закріпленому класі; складають авторську концепцію плану розвитку школярів на період практики, обґрунтовують її теоретично – це протягом першого тижня;
2). пробний – студенти розробляють систему уроків з фахових дисциплін та проводять пробні уроки, враховуючи при цьому вибір методів навчання і виховання, вікові та індивідуальні особливості учнів, рівень розвитку учнівського колективу, щоб досягти поставленої мети уроку;
3). заліковий – студенти проводять залікові уроки, дотримуючись виконання триєдиної мети уроку.
Основні завдання виховної практики:
1). Вивчити конкретні умови організації педагогічного процесу у школі, визначити своє місце в ньому, скласти перспективний план роботи на період практики. Індивідуальний план повинен включати всі напрями роботи, зокрема, вивчення виховного аспекту навчально-виховного процесу закріпленого класу, вивчення системи виховних впливів на учнів, проведення навчально-виховної і дослідницької роботи.
2). Відвідати і обговорити уроки вчителів, звернути увагу на планування та реалізацію виховної мети уроків, що дозволить студентам усвідомити і побачити в дії цілий ряд теоретичних положень теорії виховання, з якими вони ознайомилися в процесі вивчення загальної педагогіки.
3). Навчитись визначати освітню, виховну, розвиваючу мету уроку, складати конспекти уроків і проводити уроки, дотримуючись порад вчителя, методистів зі спеціальності та методиста з педагогіки, враховуючи при цьому вибір методів виховання (методів формування свідомості, стимулювання діяльності та поведінки, контролю та аналізу ефективності виховання та ін.).
4). Сформувати уміння та навички аналізу виховного аспекту уроку;
5). Сформувати уміння планувати освітню, розвиваючу, виховну мету уроку та реалізувати її у процесі проведення пробних уроків;
6). Ознайомитись з особливостями планування та основними напрямками роботи класних керівників за такими аспектами:
- реалізація загальної мети і завдань виховання;
- аналіз планування виховної роботи класного керівника з урахуванням актуальних напрямків формування особистості на сучасному етапі розбудови національної школи (морально-духовне, патріотичне, трудове, естетичне, екологічне, національне, фізичне, формування здорового способу життя);
- проаналізувати систему виховної роботи класного керівника;
- формувати уміння враховувати вікові та індивідуальні особливості учнів та рівень сформованості колективу у процесі навчально-виховної роботи з учнями;
- поєднання колективних групових та індивідуальних форм виховання;
- ознайомитись з плануванням, організацією, проведенням та аналізом виховного заходу;
- сформувати уміння аналізувати виховний захід.
Виконуючи такі завдання, студенти здійснюють педагогічний аналіз досвіду роботи вчителя-предметника та класного керівника.
Документація:
- Індивідуальний план роботи (окремий розділ "Виховна практика").
- Щоденник з педагогічної практики.
- Авторська програма календарно-тематичного планування з виховної роботи у закріпленому класі (на місяць).
- Аналіз виховного аспекту 1 уроку.
- Аналіз відвіданого виховного заходу за схемою.
- Звіт.
Пояснення до змістової частини деяких документів педагогічної практики
1. Аналіз виховного аспекту уроку.
Загальні відомості:
- дата, школа, клас, предмет, тема і мета уроку;
- місце проведення уроку (класна кімната, лабораторія, майстерня);
- кількість учнів, присутніх на уроці;
Організаційна частина уроку і початок уроку:
- привітання, організація класу з точки зору підготовки до навчальної роботи, відновлення порядку та дисципліни після перерви.
Тема і мета уроку:
- педагогічна оцінка уроку з точки зору постановки і виконання виховних цілей уроку;
- чи мотивує вчитель тему і мету уроку (зокрема, виховну мету уроку).
Зміст уроку:
- виховна спрямованість уроку, чи достатньо повно використано з виховною метою зміст навчального матеріалу і якого напрямку виховання (розумового, національного, морально-духовного, екологічного, трудового, фізичного тощо).
Принципи виховання:
- які закономірності та принципи виховання були реалізовані на уроці? (принципи виховання в праці, зв'язок виховання з життям, поєднання поваги до особистості вихованця з розумною вимогливістю до нього, виховання особистості в колективі, поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самодіяльністю учнів);
- чи відбувалась спрямованість навчання на вирішення завдань гармонійного розвитку особистості, чи здійснювались розвиваючий і виховний аспекти на уроці;
- чи враховувались вікові та індивідуальні особливості учнів під час проведення виховної мети уроку.
Методи виховання:
- яка система загальних методів виховання застосована вами уроці;
- доцільність та ефективність використаних методів і прийомів виховання;
- чи застосовувалися на уроці методи стимулювання діяльності та поведінки учнів та методи формування суспільної поведінки (зокрема, педагогічна вимога, створення виховних ситуацій тощо).
- чи застосовувалися методи формування свідомості особистості, мета та доцільність їх застосування як основних методів виховання (бесіда, роз’яснення, лекція, диспут, приклад тощо).
Поведінка вчителя та учнів на уроці:
- поведінка колективу учнів на уроці, чим вона визначається?
- наявність свідомої дисципліни на уроці, чи здійснювалась спеціальна організація поведінки учнів з виховною метою;
- поведінка вчителя, його організаторські і комунікативні здібності, уміння володіти класом.
Результати уроку, загальні висновки:
- чи досягнута виховна мета уроку та поставленні завдання?
- якість ЗУН учнів, розвиваюче і виховне значення уроку;
- позитивний досвід у роботі вчителя;
- пропозиції щодо покращення ефективності виховної мети уроку.
2. Схема аналізу виховного заходу:
- Педагогічна доцільність проведення виховного заходу.
Актуальність, теми і завдань виховання. Відповідність віковим особливостям та рівню вихованості школярів.
- Зміст виховного заходу та його структура.
Вступна частина, основна частина, заключення. Відповідність змісту, форм, методів і прийомів виховання меті та завданням виховного заходу. Формування педагогічної готовності учнів до сприйняття змісту виховного заходу та участі в ньому, позитивних мотивів діяльності. Відповідність змісту виховного заходу віку та рівню вихованості учнів, оптимальне співвідношення раціональної та емоційної складової, логічна послідовність викладу змісту виховання.
- Ефективність застосованих форм та методів виховання.
Характеристика форм, методів, технічних засобів, обладнання, наочності.
Відповідність форм та методів виховання змісту виховного заходу, віковим
та індивідуальним особливостям учнів.
- Організаційний аспект виховного заходу.
Чіткість основних елементів структури заходу – початку, основної частини,
заключної частини. Оптимальність тривалості заходу. Естетичність
оформлення виховного заходу. Чіткий розподіл обов’язків між учасниками
заходу.
- Поведінка вчителя та учнів.
Організаторські здібності, емоційний стан педагога, педагогічний такт.
Уміння володіти увагою дітей, підтримувати дисципліну, викликати інтерес.
Рівень підготовленості педагога до проведення заходу, глибокі знання і
розуміння проблеми, вміння знайти її оптимальне рішення. Рівень
підготовленості учнів до виховного заходу. Активність, уважність,
зацікавленість, дисциплінованість. Рівень взаємодії і співробітництва
педагога та учнів. Керівна роль педагога у виховному процесі. Як було
організовано предметну діяльність школярів, їх активність та самостійність на всіх етапах заходу, чи відбувалось формування дружби, товаришування, відповідальності.
- Результативність виховного заходу.
Який реальний результат виховного заходу, чи досягнуто поставленої мети, що зроблено корисного для учнів, для батьків, для суспільства. Загальне враження про виховний захід. Пропозиції щодо удосконалення процесу виховання.
3. Звіт про проходження навчально-виробничої практики
Студента_______ курсу ____________________________
(прізвище, ім'я, по-батькові)
- Коротка характеристика школи і навчально-методичної бази.
- Кількість відвіданих занять у вчителя з предмета. Що запозичене з їх досвіду?
- Кількість проведених уроків. Чи було досягнуто під час їх проведення виховного аспекту?
- Які принципи виховання найчастіше застосовувалися під час проведення уроків?
- Які методи виховання переважали під час проведення навально-виховного процесу у закріпленому класі на період практики?
- Чи була досягнута виховна мета уроків?
- Пропозиції щодо покращення навчально-виробничої практики в наступні роки. Як дана практика вплинула на студентів як педагога? (Загальні враження).
(дата) (підпис).
ПРОГРАМА ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ
Вступ
Переддипломна практика – завершальний етап практичної педагогічної підготовки студентів. Головна мета – узагальнення, систематизація і поглиблення загально-педагогічних знань, умінь і навичок, а також підготовка до виконання усіх функцій учителя і реалізації системи навчально-виховної роботи з учнями. Особливість цієї практики в тому, що студенти включаються в коло реальних проблем професійної праці вчителя, ознайомлюються з реальним змістом і обсягом цієї роботи. На відміну від попередніх практик переддипломна практика стає комплексною.
За навчальним планом факультетів переддипломна практика студентів проводиться на V курсі. Тривалість педагогічної практики 8 тижнів.
Базою проведення практики є загальноосвітні школи міста І-ІІІ ступенів, гімназії та інші загальноосвітні навчальні заклади за місцем проживання.
Методистами практики є викладачі, старші викладачі та викладачі з науковими ступенями кафедри педагогіки зі стажем роботи не менше 3-х років.
Мета практики:
Виконання обов'язків класного керівника у закріпленому класі:
проведення виховних годин, виховних заходів, класних-батьківських зборів, бесід з учнями та батьками, їх аналіз (враховуючи при цьому вибір методів навчання, вікові та індивідуальні особливості учнів, рівень їх розвитку).
Завдання практики:
- Навчитися визначати рівень вихованості учнів у закріпленому класі;
- Вивчити дитячий виховний колектив у закріпленому класі, подати характеристику колективу за поданою схемою;
- Навчитися планувати навчально-виховну роботу класного керівника, аналізувати її, складати авторську концепцію плану розвитку школярів на період практики, обґрунтувати її теоретично;
- Провести 4 пробних і один заліковий виховний захід, проаналізувати їх;
- Розробити систему виховних заходів і бесід на період педагогічної практики і провести їх, враховуючи при цьому вікові та індивідуальні особливості учнів, рівень розвитку учнівського колективу та вибір ефективних методів виховання;
- Розробити і провести батьківські збори, дотримуючись методичних порад класного керівника, методиста з виховної роботи;
- Організувати виховну та гурткову роботу з учнями на канікулах;
- Проводити профорієнтаційну роботу у випускних класах.
Залікова документація:
1. Щоденник з педагогічної практики.
2. Індивідуальний план роботи студента – практиканта (у щоденнику).
3. Конспекти 4-х пробних (з рецензіями класного керівника) та 1 залікового виховного заходу (з оцінкою та рецензіями класного-керівника та методиста з виховної роботи).
4. Самоаналіз залікового виховного заходу.
5. Визначення рівня вихованості учнів у закріпленому класі.
6.Характеристика дитячого колективу.
7. Звіт про виконання завдань з педагогіки.
Пояснення до змістової частини деяких документів педагогічної практики
1. Схема оформлення та вимоги до виконання виховного заходу:
Титульний аркуш
План-конспект (бесіди, конкурсу, свята та ін.)
проведеного в ______ класі, №___ школи
Студентом-практикантом _____ групи, факультету.
1 сторінка. Тема:___________________________.
Мета:___________________________.
Обладнання:_______________________________.
План.
1.
2.
3.
4.
5-7 сторінок.
Детально описується хід і зміст проведеного виховного заходу. У кінці матеріалів вказується перелік літературних джерел, які використовувалися під час підготовки цього заходу.
2. Схема аналізу виховного заходу:
- аналіз теми , мети, завдань; відповідність теми, мети поставленим завданням та індивідуальним та віковим особливостям учнів.
- Особливості підготовки до проведення виховного заходу. Організаційні труднощі.
- Особливості проведення виховного заходу:
- що, на вашу думку, найбільше вдалося (не вдалося);
- як встановлювався контакт з учнями;
- особливості сприймання учнів, налагодження зворотнього зв'язку;
- емоційний клімат під час проведення виховного заходу;
- включення дітей у процес обговорення проблеми;
- використання різноманітних методів впливу на учнів, індивідуальний та міжособистісний підхід до учнів.
- Загальні висновки:
- чи досягнуто поставленої мети (в якій мірі);
- на що необхідно звернути особливу увагу в майбутньому;
- загальне враження про захід;
- особливості подальшої виховної роботи (які теми слід обговорювати, яка форма проведення заходу найбільш вдала тощо).
3. Схема вивчення дитячого колективу
- Склад класу (кількість дівчат, хлопців). Скільки років існує колектив? Головні етапи його формування на даний час.
- Характеристика міжособистісних стосунків (доброзичливі, конфліктні, індиферентні).
- Структура взаємин за соціометричним статусом ("зірки", "лідери", діти з задовільним статусом, "ізольовані" тощо).
- Характер стосунків учнів з учителями (повага, чуйність, байдужість, формалізм, конфліктність).
- Загальна спрямованість і моральні цінності колективу.
- Організованість. Наявність єдиних цілей і ступінь згуртованості під час роботи.
- Традиції. норми поведінки, "неписані" закони життя.
- Цінність індивідуальності, оригінальних, неординарних особистостей. Повага до тих, хто "не як усі".
- Громадська думка в класі: рівень сформованості, спрямованість, ставлення до амаральної поведінки, можливість висловлення власної думки, культура дискусій.
- Характер суспільно-корисної діяльності. Участь у загально шкільних заходах.
- Наявність і діяльність учнівського самоврядування.
- Традиції, норми поведінки, "неписані" закони життя.
- Методика визначення рівня вихованості учнів
| № | Показники вихованості | Бали | |
| 1. | Моральна вихованість: 1) має сформовані моральні якості (чесність, порядність, доброта, ввічливість, повага до старших тощо); 2) майже завжди виявляє позитивні моральні риси, за рідкісними виключеннями; 3) моральні вчинки учня потребують педагогічного підкріплення; 4) у свідомості та поведінці учня наявні негативні тенденції , допускає порушення норм поведінки, були випадки обману, недоброзичливості тощо. | 4 3 2 1 | |
| 2. | Почуття патріотизму: 1) цікавиться історією та культурою України; 2) мало цікавиться історією та культурою України; 3) інколи цікавиться історією та культурою України; 4) не цікавиться історією та культурою України | 4 3 2 1 | |
| 3. | Почуття громадянської відповідальності: 1) добре знає закони, виявляє самостійність, виступає проти порушників дисципліни; 2) знає і дотримується законів, підтримує боротьбу з порушниками правопорядку; 3) недостатньо знає закони, потребує додаткового контролю з боку дорослих; 4) порушує дисципліну, потребує постійного контролю | 4 3 2 1 | |
| 4. | Ощадливість: 1) ощадливо ставиться до особистого і суспільного надбання, бере участь у охороні природи та економії народного надбання; 2) бережливо ставиться до особистого та державного майна; 3) недостатньо бережливий; 4) марнотратний. | 4 3 2 1 | |
| 5. | Допитливість: 1) усвідомлює суспільне значення знань, добре вчиться, допомагає товаришам; | 4 | |
| | 2) добре вчиться, бере участь у пізнавальній діяльності в школі; 3) вчиться не ретельно; 4) вчиться погано, не цікавиться процесом пізнання | 3 2 1 | |
| 6 | Працьовитість: 1) усвідомлює особисте та суспільне значення праці, виявляє творчість, береться за будь-яке завдання; 2) бере участь у трудових акціях, відповідальний; 3) виконує трудові завдання при наявності спонукувань з боку дорослих; 4) не любить працювати, ухиляється від роботи, незважаючи на вимоги | 4 3 2 1 | |
| 7 | Гуманність: 1) присікає грубість, недоброзичливе ставлення до людей; 2) піклується про людей, але не втручається в конфліктні ситуації; 3) допомагає навколишнім за дорученням учителя, колективу; 4) недоброзичливий, брутальний, грубий. | 4 3 2 1 | |
| 8 | Цілеспрямованість: 1) усвідомлює, ким і яким хоче бути. Намагається багато знати у галузі обраної професії; 2) усвідомлює, ким хоче стати, але завзятості в здобуванні знань у сфері обраного фаху не виявляє; 3) чітко не уявляє, ким хоче стати, у виборі професії зважає на поради товаришів, рекомендації сім'ї; 4) щодо фаху не визначився, до подальшого навчання не готується | 4 3 2 1 | |
| 9 | Вимогливість до себе: 1) об'єктивно оцінює свої пізнавальні можливості і риси характеру, наполегливо працює над собою; 2) оцінює все об'єктивно, недостатньо над собою працює; 3) несамокритичний, самооцінка завищена, потребує постійної стимуляції з боку старших; 4) несамокритичний, невимогливий до себе, негативно сприймає оцінки своїх навчальних можливостей і рис характеру | 4 3 2 1 | |