Книга "Аграрне право України" 2-е видання
Вид материала | Книга |
СодержаниеРОЗДiЛ XIII |
- Аграрне право України, 114.91kb.
- Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, 922.45kb.
- Список літератури №2011 Абрамов Н. А. Хозяйственно-процессуальное право Украины: Учеб, 389.46kb.
- Аграрне, земельне та екологічне право п. Ф. Кулинич павло Федотович Кулинич, 207.47kb.
- Тема Предмет аграрного права, 1851.91kb.
- Курс Аграрне та земельне право України Поняття аграрного права та його ознаки як галузі, 16.96kb.
- Інститут регіональних досліджень нан україни у 2006 році: Інформаційне видання, 889.93kb.
- Для отримання рекомендації вр викладач має подати до науково-методичної ради Інституту, 208.78kb.
- М. В. Богданович М. В. Козак Я. А. Король методика викладання математики в початкових, 6474.23kb.
- Зразок фахові видання за спеціальністю, 95.28kb.
порядку.
Для ведення селянського господарства використовуються
земельнi дiлянки, розмiр яких не повинен перевищувати 50 га
сiльськогосподарських угiдь i 100 га усiх iнших земель. Кон-
кретнi розмiри дiлянок в межах норм визначають вiдповiдно
районнi, мiськi ради, з урахуванням регiональних особливос-
тей, спецiалiзацiї селянського господарства i можливостей
обробiтку наданих земель переважно членами даних госпо-
дарств. До того ж цi дiлянки не пiдлягають подiлу.
Поряд з названою формою права власностi законодав-
ством передбачається передача безоплатно земельної дiлянки
у розмiрi не бiльше 0,6 га громадянам для ведення особистого
пiдсобного господарства на пiдставi рiшень сiльської, селищ-
ної, мiської ради. Збiльшення розмiру таких дiлянок до 2 га
може провадитись за погодженням з обласною радою.
У сiльських населених пунктах громадянам за рiшенням
сiльської ради можуть надаватися у власнiсть земельнi дiлян-
ки для будiвництва та обслуговування жилого будинку у роз-
мiрi не бiльше 0,25 га, для будiвництва гаражiв - площею не
бiльше 0,01 га та для iндивiдуального дачного будiвництва -
дiлянки, розмiр яких не повинен перевищувати 0,10 га.
Земельнi дiлянки для ведення садiвництва використову-
ються громадянами при умовi, що вони не мають на правi
Правовi засади використання земель... 283
власностi або в користуваннi дiлянок для ведення селянсько-
го (фермерського) господарства, особистого пiдсобного гос-
подарства та дачного будiвництва. Для iндивiдуального садiв-
ництва використовуються дiлянки, розмiр яких не повинен
перевищувати 0,12 га; а для ведення колективного садiвницт-
иа кооперативам громадян передаються i використовуються в
подальшому дiлянки, розмiр яких не повинен перевищувати
(>, 12 га на одного члена кооперативу. Для зайняття традицiй-
ними народними промислами використовуються земельнi дi-
лянки, якi надаються громадянам у сiльськiй мiсцевостi за рi-
шенням сiльських рад. Розмiри їх встановлюються вiдповiд-
ними радами з урахуванням мiсцевих умов.
2. Поширеною формою використання природних ресурсiв
i убєктами сiльського господарства є право користування
iгмлсю. водами, лiсами, надрами та iншими природними ре-
( урснми. Сiльськогосподарським державним, кооперативним
i.i iншим господарюючим пiдприємствам, установам i органi-
цiнм земля у користування надається для сiльськогосподар-
i>ких цiлей, несiльськогосподарським пiдприємствам, орга-
щiям i установам надаються землi сiльськогосподарського
(значення для ведення пiдсобного господарства, а грома-
iам та їх обєднанням - для городництва, сiнокосiння i
пасання худоби, ведення пiдсобного господарства тощо.
аття 38 Закону "Про охорону навколишнього природного
Середовища" передбачає, що використання природних ресур-
сiв здiйснюється у загальному i спецiальному порядку. Грома-
цянам, зайнятим у сiльському господарствi, гарантується пра-
но загального використання природних ресурсiв для задово-
iгння життєво необхiдних потреб (естетичних, оздоровчих,
рекреацiйних, матерiальних тощо) безоплатно, без закрiплен-
ня цих ресурсiв за ними та надання вiдповiдних дозволiв, за
винятком обмежень, передбачених законодавством України.
Для спецiального використання земель та iнших природ-
них ресурсiв громадянам та сiльськогосподарським пiдприєм-
ствам, установам, органiзацiям передаються у встановленому
порядку землi та iншi природнi ресурси у власнiсть або нада-
ються у користування чи оренду на пiдставi спецiальних доз-
волiв, зареєстрованих у вiдповiдних органах мiсцевої вико-
навчої влади, за плату для здiйснення виробничої та iншої дi-
яльностi, а у випадках, передбачених законодавством - на
пiльгових умовах.
284
РОЗДiЛ XIII
Чинне законодавство передбачає такi види використання
природних ресурсiв: право землекористування, водокористу-
вання, лiсокористування, право користування надрами, ко-
рисними копалинами мiсцсного значення, торфом тощо, пра-
во користування тваринним снiтом для потреб сiльського гос-
подарства. Право користунiїнпя землею може бути постiйним
або тимчасовим з нстяпонлспиям строку до трьох рокiв (ко-
роткостроковим) ти пiд трьох до десяти рокiв (довгостроко-
вим). Зокрсм.i, i-ромiїднiїiiм можуть надаватися в користуван-
ня земельнi дiлянки для iпдинiдуiїльпого городництва у розмi-
рi, що не перевищує 0,15 i а. Кооперативам громадян нада-
ються дiлянки для колективного городництва. Якщо
громадяни мають у власностi худобу, то їм надаються в ко-
ристування дiлянки для сiнокосiння i випасання худоби у
розмiрi, який не перевищує 1 га.
Користування водами для потреб сiльського господарства
здiйснюється у порядку загального i спецiального водокорис-
тування. Пiд час зрошення земель сiльськогосподарського
призначення водокористувачi повиннi здiйснювати заходи
щодо попередження пiдтоплення, заболочення, засолення та
забруднення земель. Для зрошення таких земель використо-
вуються води, якiсть яких повинна вiдповiдати встановленим
нормативам. Зрошення сiльськогосподарських угiдь та ски-
дання дренажних вод у воднi обєкти провадиться на пiдставi
дозволу на спецiальне водокористування. Зрошення цих угiдь
стiчними водами може дозволятися тiльки органами охорони
навколишнього природного середовища за погодженням з
органами санiтарного i ветеринарного нагляду.
У разi проведення осушення земель сiльськогосподарсько-
го призначення слiд вживати заходiв щодо запобiгання дегра-
дацiї та вiтровiй ерозiї цих земель, а також погiршення стану
водних обєктiв.
Для потреб сiльського господарства можуть здiйснюватися
такi види використання земель лiсового фонду та лiсокорис-
тування: заготiвля деревини, другорядних лiсових матерiалiв,
побiчнi лiсокористування. Заготiвля деревини у порядку спе-
цiального використання може здiйснюватися пiд час рубок
головного користування в стиглих деревостанах, у винятко-
вих випадках - у пристигаючих деревостанах у лiсах другої
групи та iнших рубок (санiтарних, з метою прокладення про-
сiк, реконструкцiї деревостанiв, лiсовiдновних робiт тощо) за
Правовi засади використання земель... 285
лiсорубним квитком чи ордером, що видаються органами, ягi
ведуть лiсове господарство.
Найбiльш поширеними є побiчнi лiсовi користування: ви-
пасання худоби, розмiщення пасiк, заготiвля сiна, деревних
сокiв, дикорослих плодiв, горiхiв, грибiв, ягiд, лiсової пiд-
стилки та очерету на пiдставi лiсових квиткiв. Для заготiвлi сi-
на i випасання худоби постiйним лiсокористувачам щороку
визначаються земельнi дiлянки лiсового фонду на пiдставi лi-
] совпровадження або спецiального обстеження.
Використання надр субєктами, що ведуть сiльське госпо-
|днрство, може здiйснюватися шляхом користування ними для
[ сноїх господарських i побутових потреб, не повязаних з добу-
канням корисних копалин, користування з метою добування
для своїх потреб корисних копалин мiсцевого значення i тор-
фу4ц кидання гiрничих вiдводiв та промислова розробка та-
киИвпалин 1 торфу на пiдставi гiрничих вiдводiв.
Зокрема, нони мають право в межах наданих їм земельних
дiлянок користуватися надрами для своїх господарських та
побутових потреб шляхом видобування корисних копалин
гцсвого значення без отримання спецiальних дозволiв (лi-
тiй). Користування з метою добування таких копалин i
,)фу без надання гiрничого вiдводу дозволяється за умови,
i о це має здiйснюватися в межах наданих дiлянок загальною
i i ибиною розробки до 2 м i прiсних пiдземних вод до 20 м. У
iчiпадках застосування спецiальних технiчних засобiв ко-
11 нотування надрами має погоджуватися з мiсцевими радами
народних депутатiв та органами Мiнiстерства охорони навко-
нишнього природного середовища та ядерної безпеки на
мiсцях.
Вiдповiдно до законодавства допускається використання
сiльськогосподарськими пiдприємствами, кооперативами та
акцiонерними товариствами корисних властивостей життєдi-
яльностi тварин - природних санiтарiв середовища, запилю-
вачiв рослин, а також використання тварин з метою одержан-
ня продуктiв їх життєдiяльностi (меду i воску диких бджiл то-
що) без їх вилучення та знищення, погiршення середовища
перебування i без заподiяння їм шкоди.
Не виключаються й iншi види користування тваринним
свiтом для потреб сiльськогосподарського виробництва - до-
бування диких тварин з метою утримання i розведення у не-
волi чи напiвневiльних умовах, ведення рибальства у рибогос-
подарських водоймах, в тому числi - i на умовах оренди тощо.
286 роздiл хiи
3. Права i обовязки власникiв
i користувачiв земель та природокористувачiв
в аграрному виробництвi
1. Вiдповiдно до законодавства землевласники i землеко-
ристувачi мають право самостiйно господарювати на землi,
використовувати для потреб господарства наявнi на земель-
нiй дiлянцi кориснi копалини мiсцевого значення, торф, лiсо-
вi угiддя, воднi обєкти, а також експлуатувати iншi кориснi
властивостi землi, нюдити у <становленому порядку жилi, ви-
робничi, культурно-побутоцi та iншi будiвлi i споруд. Власни-
ки фермерських земель можуть передавати у тимчасове ко-
ристування дiлянку або її частину у разi втрати працездатнос-
тi або досягнення пенсiйного вiку за рiшенням вiдповiдної
ради одному з членiв сiмї, який веде спiльно з ним селянське
господарство. У разi вiдсутностi таких осiб фермер має право
передати у тимчасове користування земельну дiлянку iншим
членам сiмї, якi не ведуть разом з ним господарство, але
мають необхiдну квалiфiкацiю, досвiд роботи в сiльському
господарствi i бажають вести це господарство, чи iншим осо-
бам, якi беруть участь у веденнi господарства i мають вiдпо-
вiдний досвiд роботи в цiй галузi. Вони мають також право
надати дiлянку у тимчасове користування цим особам на
пiдставi договору при тимчасовiй втратi працездатностi або з
iнших поважних причин.
Землевласникам i землекористувачам сiльськогосподар-
ських пiдприємств, кооперативiв, товариств надається право
одержувати вiд нового землевласника, землекористувача або
мiсцевої ради компенсацiю за пiдвищення родючостi землi у
разi вилучення або добросовiсної вiдмови вiд дiлянки, право
власностi на вироблену сiльськогосподарську продукцiю i до-
ходи вiд її реалiзацiї та на посiви i посадки сiльськогосподар-
ських культур та насаджень.
Землевласники i землекористувачi вправi використовувати
землю вiдповiдно до умон її надання, використовувати наявнi
на дiлянцi природнi ресурси та експлуатувати iншi кориснi
властивостi землi, одержувати при припиненнi користування
землею вiдшкодування вартостi полiпшень, проведених за
власний рахунок, реалiзувати право власностi на посiви, по-
садки вiдповiдних культур та вироблену продукцiю. На земле-
власникiв i користувачiв покладаються обовязки по ефектив-
Правовi засади використання земель... 287
ному використанню земель вiдповiдно до проекту внутрi-
шньогосподарського землеустрою, пiдвищенню її родючостi,
застосуванню природоохоронних технологiй виробництва,
недопущенню погiршення екологiчної обстановки на терито-
рiї в результатi господарської дiяльностi, здiйсненню ком-
плексу заходiв щодо охорони земель, своєчасному внесенню
чемельного податку та орендної плати за землю.
Вони зобовязанi використовувати землю за цiльовим при-
чiаченням, додержуватись прав iнших землевласникiв та ко-
ристувачiв, включаючи орендарiв, не чинити перешкод у про-
нсденнi до сумiжної дiлянки необхiдних iнженерних комунi-
к.iiiiй, дотримуватися вимог санiтарноохоронних режимiв, не
допускати забруднення та iншого негативного впливу на
й кiсть земель.
ОЦтема ефекти пi юго пикористання земель та iнших при-
р<ЦОИiХ ресурсiв попитiв мати природоохоронний, ресурсо-
i(юрiгаючий, иiдтворювальний характер i передбачати збере-
ження грунтiв, обмеження негативного впливу на них, а та-
кож на рослинний i тваринний свiт, геологiчнi породи, воднi
їжсрела та iншi компоненти навколишнього середовища.
iокрема, землевласники i землекористувачi, в тому числi
iрендарi, зобовязанi здiйснювати рацiональну органiзацiю
рериторiї, збереження i пiдвищення родючостi грунтiв, захист
[земель вiд водної i вiтрової ерозiї, селю, пiдтоплення, заболо-
чення, вторинного засолення, висушення, ущiльнення, за-
бруднення вiдходами виробництва, хiмiчними i радiоактивни-
ми речовинами, захищати землi вiд iнших процесiв руйнуван-
ня; а також орендарi землi мають не допускати заростання
сiльськогосподарських угiдь чагарником i дрiбнолiссям, попе-
реджувати погiршення культурно-технiчного стану земель.
У разi необхiдностi на власникiв i землекористувачiв по-
кладається вжиття заходiв щодо рекультивацiї порушених зе-
мель, пiдвищення їх родючостi та iнших корисних властивос-
тей землi, зняття, використання i збереження родючого шару
фунту при проведеннi робiт, повязаних з порушенням зе-
мель, тимчасову консервацiю деградованих сiльськогосподар-
ських угiдь, якщо iншими способами неможливо вiдновити
родючiсть грунтiв.
2. У процесi використання вод для потреб сiльського гос-
подарства сiльськогосподарськi колективнi пiдприємства,
кооперативи, акцiонернi товариства i громадяни мають право
288 Роздiл ХiН
користуватися поверхневими, пщземними та iншими водами
для задоволення питних, господарсько-побутових та сiль-
ськогосподарських потреб, споруджувати гiдротехнiчнi та во-
догосподарськi споруди i пристрої, здiйснювати їх реконст-
рукцiю та ремонт, передавати у користування воду за плату
iншим водокористувачам, вимагати вiд власника водного
обєкта пiдтримання належної якостi води за умовами корис-
тування тощо.
В той же час, використовуючи води для сiльськогосподар-
ських потреб, водокористувачi зобовязанi економне вико-
ристовувати воднi ресурси, дбати про їх вiдновлення та полiп-
шення, дотримуватися умов цiльового водокористування,
встановлених нормативiв скидання забруднюючих речовин та
лiмiтiв забору води, здiйснювати заходи щодо запобiгання їх
забрудненню стiчними (дощовими, снiговими) водами, не до-
пускати порушення прав iнших водокористувачiв та заподiян-
ня шкоди водогосподарським обєктам, утримувати в належ-
ному станi прибережнi захиснi смуги та смуги вiдведення, бе-
реговi смуги водних шляхiв, очиснi й водогосподарськi спору-
ди i технiчнi пристрої.
Поряд з цим вони мають здiйснювати спецiальне водоко-
ристування лише за наявностi спецiального дозволу (лiцен-
зiї), проводити комплекс заходiв щодо охорони, вiдновлення
вод, своєчасно сплачувати платежi за спецiальне водокорис-
тування, виконувати iншi вимоги щодо використання, охоро-
ни вод та вiдтворення водних ресурсiв.
Користування корисними копалинами субєктами сiль-
ськогосподарського виробництва повинно здiйснюватися iз
забезпеченням цiльового, рацiонального та комплексного ви-
користання надр, безпеки для працюючих та населення, охо-
рони навколишнього природного середовища, приведення
порушених земельних дiлянок у придатний для подальшого
використання стан тощо.
3. При здiйсненнi тимчасового лiсокористування сiль-
ськогосподарськi пiдприємства, кооперативи, акцiонернi то-
вариства i громадяни мають право використовувати лiсовi ре-
сурси для спецiальних потреб, користуватися дiлянками лiсо-
вого фонду для культурно-оздоровчих, рекреацiйних та iнших
цiлей, прокладати дороги, обладнувати лiсовi склади, стоянки
для автотранспорту, зводити господарськi будiвлi та споруди
для зберiгання i первинної обробки заготiвельної сировини.
Правовi засади використання земель... 289
При цьому вони зобовязанi забезпечувати користування
дiлянками лiсового фонду вiдповiдно до умов їх надання, вес-
ти роботи способами, якi забезпечували б збереження оздо-
ровчих i захисних властивостей лiсiв, створювали сприятливi
умови для вiдновлення насаджень, охорони, захисту, вико-
ристання та вiдтворення лiсiв, охорони рiдкiсних видiв флори
i фауни, своєчасно вносити плату за спецiальне використан-
ня лiсових ресурсiв, не порушувати права iнших лiсокорис-
тувачiв.
Використання обєктiв тваринного свiту повинно здiйсню-
ватися з додержанням встановлених правил, норм, лiмiтiв i
i трокiв, способами, що не допускають порушення цiлiсностi
природних угрупувань i забезпечують їх збереження i про-
игiкння комплексних заходiв щодо вiдтворення, збереження
i полiпшений середовища їх перебування, охорони цих
<<1><КГiВ,
Користувачi зобовязанi також своєчасно вносити плату за
тi ористання обєктiв тваринного свiту, не допускати погiр-
iii пня стану середовища перебування тварин внаслiдок
i iч.ськотосподарської дiяльностi, застосовувати природоохо-
i" i тi i технологiї пiд час здiйснення виробничих процесiв та
i>имчувати iншi зобовязання вiдповiдно до вимог законе-
Аства.
4. Особливостi права орендного
землекористування в аграрному виробництвi
Субєкти аграрних правовiдносин в сучасних умовах надi-
тяються також правом використання земель на орендних
умовах. Ця можливiсть сiльськогосподарських товаровироб-
никiв передбачена Земельним Кодексом України (в редакцiї
пiд 13 березня 1992 р.) та спецiальним Законом України "Про
оренду землi" вiд б жовтня 1998 р.
Орендне землекористування може здiйснюватися сiльсь-
когосподарськими колективними пiдприємствами, коопера-
тивами, акцiонерними товариствами, селянськими (фермер-
ськими) господарствами та iншими товаровиробниками аг-
рарного сектору економiки для виконання основних статут-
них завдань, залучення допомiжних земельних дiлянок для
потреб виробництва, розширення мережi сiнокiсних та пасо-
вищних угiдь, зайняття традицiйними народними промисла-
10 В. Янчук
290 роздiл тая
ми у сiльському господарствi, створення належної соцiальної
iнфраструктури для працiвникiв та iнших потреб сiльського
населення.
Право орендного землекористування сiльськогосподар-
ських товаровиробникiв - це юридична можливiсть цих
субєктiв тимчасово володiти та користуватися земельною дiї-
лянкою на пiдставi договору оренди за вiдповiдну плату для
здiйснення господарської (пiдприємницької) та iншої дiяль-
ностi.
Обєктами орендних чемельних правовiдносин є земельнi
дiлянки, що перебувають на правi власностi держави, терито-
рiальних громад, сiл, селищ, мiст (комунальної власностi) та
iнших юридичних i фiзичних осiб як зайнятих так i не зайня-
тих вiдповiдними будiвлями, спорудами, iншими обєктами
чи розташованими на них лiсовими i нелiсовими насаджен-
нями та водоймами.
Новацiєю сучасного правового регулювання орендних зе-
мельних правовiдносин є той факт, що в якостi таких обєктiв
можуть бути також земельнi дiлянки громадян, що належать
їм на правi на земельну частку (пай) у недержавному сiльсь-
1>