Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Вид материала

Подобный материал:

1 ... 32 33 34 35 36 37 38 39 ... 71

рентабельностi i прибутковостi господарства як мети пiдпри-

ємницької дiяльностi кожного конкретного господарюючого

субєкта. Кожний з них самостiйно здiйснює свою оператив-

но-господарську дiяльнiсть щодо використання коштiв i за-

безпечення самоокупностi кожної галузi виробництва, додер-

жання оптимально допустимої собiвартостi виробництва

350

Роздiл XVI

кожного виду вироблюваної сiльськогосподарської продукцiї

або ж виду продуктiв переробних пiдприємств.

2. Господарський розрахунок охоплює використання нау-

ково-обгрунтованих обсягiв робочої сили, рацiонального

використання спецiалiстiв, високоврожайних сiльськогоспо-

дарських культур, високопродуктивного тваринництва. Гос-

подарський розрахунок спрямований на забезпечення вико-

ристання найсучаснiших засобiв транспортування сiльсько-

господарської продукцiї, засобiв її зберiгання i схоронностi,

своєчасного i економiчно вигiдного збуту виробленої продук-

цiї, продуктiв її перероблення та iн.

Економiчна ефективнiсть господарського розрахунку пе-

ребуває у прямiй залежностi вiд собiвартостi складової части-

ни (компонентiв) виробництва кожного з видiв сiльськогос-

подарської продукцiї чи видiв продуктiв переробки. Поняття

собiвартостi охоплює вартiсть працi i засобiв на одиницю

продукцiї, вона визначається з урахуванням як виробничих

затрат, так i затрат, що виникають в результатi її реалiзацiї.

При визначеннi виробничої собiвартостi продукцiї включа-

ються всi затрати виробника, повязанi з виробництвом про-

дукцiї. При цьому використовується поняття калькуляцiї, як

засiб визначення собiвартостi продукцiї або одиницi робiт.

Залежно вiд економiчної природи затрати обєднуються в од-

норiднi групи - статтi затрат i розмежовуються на простi i

комплекснi.

При визначеннi собiвартостi сiльськогосподарської про-

дукцiї i продукцiї вироблюваної колективно-кооперативними

i державними пiдприємствами, акцiонерними товариствами i

селянськими (фермерськими) господарствами першорядним

є питання про таку складову собiвартостi сiльськогосподар-

ської продукцiї як вартiсть земельних угiдь, без яких таке ви-

робництво взагалi неможливе. Протягом багатьох рокiв гос-

подарювання колгоспiв i радгоспiв при визначеннi вартостi

вироблюваної ними сiльськогосподарської продукцiї вартiсть

земель не враховувалась, вона не бралась до уваги при визна-

ченнi цiни на усi види сiльськогосподарської продукцiї, пред-

метiв її переробки на продукти харчування, а також як сиро-

вини для легкої промисловостi.

У теоретичному i практичному вiдношеннi при вирiшеннi

питання про собiвартiсть сiльськогосподарської продукцiї не

має значення форма власностi i право власностi на земельнi

Правове регулювання виробнино-господарськоi дiяльностi СГЛ-- 351

дiлянки, що належали i належать нинi КСГП, ДСГП, ВСГК,

АСГТ, селянським (фермерським) господарством i власникам

приватних пiдсобних господарств. У цьому звязку є безпiдс-

тавним твердження про те, що включення вартостi земельних

угiдь при визначеннi вартостi сiльськогосподарської продукцiї

є неможливим без визнання землi товаром, тобто обєктом

права купiвлi-продажу i права закладу при одержаннi кредиту.

При застосуваннi господарського розрахунку i використаннi

економiчної категорiї собiвартостi i рентабельностi є реально

можливим, доцiльним i суспiльне необхiдним використання

вартостi землi як засобу сiльськогосподарського виробництва.

Лише за цiєї умови господарський розрахунок стане повним i

неформальним.

У виробничо-господарськiй дiяльностi сiльськогосподар-

ських пiдприємств значне мiсце належить мясо-молочному

тваринництву. Протягом багатьох рокiв воно забезпечувало

потреби країни у цих продуктах харчування. Йому належить

важлива роль у господарському розрахунку пiдприємства, у

визначеннi собiвартостi цього виду продукцiї, рентабельностi

тваринницьких ферм. Як i в попереднi роки, а особливо за су-

часних умов наведенi питання є надзвичайно складними як

для кожного пiдприємства, так i для всiєї тваринницької га-

лузi. Перш за все звертає на себе увагу невiдповiднiсть мiж со-

бiвартiстю виробництва молока i мяса i цiнами, за якими

КСГП, ВСГК, ДСГТ, ДСГП реалiзують цi продукти; невiдпо-

вiднiсть мiж цiнами, за якими господарства закуповують ком-

бiкорми; виходячи iз сучасних цiн на пально-мастильнi мате-

рiали для господарства є значними витрати на виробництво

власних кормiв для худоби. Внаслiдок таких обставин у знач-

нiй частинi господарств тваринницька галузь є збитковою,

про її рентабельнiсть, а тим бiльше про прибутковiсть i гово-

рити не доводиться.

Негативний вплив на реалiзацiю господарського розрахун-

ку, собiвартiсть вироблюваної сiльськогосподарської продук-

цiї мають цiни на мiнеральнi добрива, отрутохiмiкати, пести-

циди, вартiсть агрохiмiчного i ремонтно-технiчного обслуго-

вування пiдприємств.

Сучасне скрутне економiчне становище сiльськогосподар-

ських пiдприємств призвело до порушення вимог аграрного

законодавства стосовно оплати працi членiв КСГП, як тих,

що iснують з часу колективiзацiї, так i тих, що створенi на ба-

352 Роздiл ХУГ

зi радгоспiв. У переважнiй бiльшостi КСГП оплата працi є

низькою, видається не регулярно, з великою затримкою. Рi-

вень винагороди є довiльним, нормативи Положення про оп-

лату працi не дотримуються. Наведене є також однiєю з iстот-

них причин недодержання i неможливостi дотримуватися

господарського розрахунку у пiдприємствi i рентабельностi

галузей сiльського господарства i пiдприємства в цiлому.

3. У значнiй чистинi колгоспiв України ще в роки, що пе-

редували проголошенню її незалежностi, був поширений про-

гресивний досвiд внугрiшцьобригадного господарського роз-

рахунку. За цих умов виробничо-господарський структурний

пiдроздiл користувався майном на засадах права повного гос-

подарського вiдання, мав вiдповiдний склад працiвникiв, якi,

будучи членами колективного пiдприємства, становили осо-

бовий склад цього пiдроздiлу, їм належали вiдповiднi права

органу, самоврядування. Мiж виробничими структурними

пiдроздiлами вiдбувались вiдповiднi виробничо-господарськi

стосунки, застосовувалась система розрахункiв чеками.

На вiдмiну вiд самих субєктiв пiдприємництва (колектив-

них сiльськогосподарських пiдприємств, спiлок селян, акцiо-

нерних товариств, державних сiльськогосподарських пiдпри-

ємств тощо) як юридичних осiб, що дiють на засадах повного

госпрозрахунку, їхнi структурнi виробничi пiдроздiли госпо-

дарюють на принципах внутрiшньогосподарського розрахун-

ку. Вони використовують рiзнi його форми, правове закрiп-

лення яких залежить вiд юридичного статусу госпрозрахунко-

вої ланки. В основi останнього лежать повноваження право-

субєктностi, яка характеризує госпрозрахункову ланку у

сферi виробничо-господарських вiдносин. Структурнi вироб-

ничi пiдроздiли господарюють на принципах внутрiшньогос-

подарського розрахунку, який доповнює повний госпрозраху-

нок. Вiн обєднує планування та облiк, оперативний конт-

роль i аналiз, матерiальну заiнтересованiсть i вiдповiдальнiсть

за певну дiлянку роботи. Його впровадження забезпечує орга-

нiзацiйно-господарську самостiйнiсть при виробництвi про-

дукцiї, пiдвищеннi її якостi та зниженнi собiвартостi, розподi-

лi доходiв, використаннi внутрiшнiх резервiв виробництва,

порiвняннi затрат i результатiв виробництва, створеннi для

всiх госпрозрахункових ланок однакових економiчних умов.

4. Правове регулювання госпрозрахунку здiйснюється вiд-

повiдно до спецiального Положення про внутрiшнiй госпо-

Правове регулювання виробничо-господарської дiяльностi СГП 353

дарський розрахунок, затвердженого загальними зборами i

членiв колективного сiльськогосподарського пiдприємства

(зборами його уповноважених), директором радгоспу або ке-

рiвником iншого сiльськогосподарського пiдприємства. Це

Положення за своїм змiстом належить до локальних правових

актiв.

Основою господарської дiяльностi структурних виробни-

чих пiдроздiлiв сiльськогосподарських пiдприємств є рiчнi

госпрозрахунковi виробничi завдання, якi розробляються од-

ночасно з рiчними поточними планами їх економiчного i со-

цiального розвитку. Правлiння колективних сiльськогоспо-

цiiрських пiдприємств або керiвники iнших сiльськогосподар-

ських пiдприємств на договiрних засадах забезпечують їх не-

обхiдними матерiально-технiчними засобами, закрiплюють за

ними земельнi дiлянки, трактори, iншу сiльськогосподарську

технiку, робочу i продуктивну худобу тощо.

Розрахунковi операцiї мiж учасниками внутрiшньогоспо-

дарських вiдносин рекомендується здiйснювати за допомогою

розрахункових чекiв. Суть цих вiдносин полягає в тому, що

надання послуг одним госпрозрахунковим структурним ви-

робничим пiдроздiлом iншому, в тому числi передавання ви-

робленої продукцiї та iнших матерiалiв з пiдроздiлу в пiдроз-

дiл або правлiнню колективного сiльськогосподарського пiд-

приємства здiйснюється за допомогою розрахункових чекiв, в

яких зазначається, кому, за що i на яку суму їх видано. Чеки

призначенi для оперативного облiку затрат на продукцiю i ви-

конання робiт. Не виключається можливiсть застосування за-

мiсть внутрiшньогосподарських розрахункових чекiв розра-

хункових знакiв - своєрiдних внутрiшньогосподарських гро-

шей. Останнi, як i чеки, використовують як засiб плати при

внутрiшньогосподарському обiгу матерiальних засобiв i кош-

тiв. Така практика забезпечує формування у трудового колек-

тиву в цiлому i в кожного працiвника окремо почуття повно-

владного господаря колективного надбання.

Виробничi структурнi госпрозрахунковi пiдроздiли мають

змогу в межах пiдприємства самостiйно розпоряджатися не

тiльки засобами виробництва, а й одержуваною продукцiєю.

В окремих випадках господарство може на договiрних засадах

передавати таким трудовим колективам право самостiйно

реалiзовувати вироблену ними продукцiю (роботи, послуги),

використовувати одержанi прибутки, у тому числi для оплати

12 В. Янчук

354

Роздiл XVI

працi, сплати податкiв i вiдрахувань до державного фонду со-

цiального страхування, а також вiдкривати рахунки в устано-

вах банкiв чи фiнансово-розрахункових центрах.

Впровадження внутрiшньогосподарського розрахунку пе-

редбачає матерiальне заохочення працiвникiв виробничих

пiдроздiлiв вiдповiдно до результатiв їхньої працi. Одночасно

вони несуть матерiальну вiдповiдальнiсть за порушення тех-

нологiї та збiльшення собiвартостi продукцiї. Саме тому ши-

роке впровадження внутрiшньогосподарського розрахунку

сприяє значному пiднтцснню ефективностi аграрного вироб-

ництва та матерiальної заiнтересованостi членiв пiдприємств,

учасникiв i працiвникiв акцiонерних товариств (пiдприємств)

у результатах своєї працi.

Складниками повного госпрозрахунку сiльськогосподар-

ського пiдприємства є самоокупнiсть та самофiнансування.

Економiчнi закони вимагають, щоб виробничо-господарська

дiяльнiсть здiйснювалася на засадах не тiльки покриття затрат

власними доходами, а й одержання коштiв, необхiдних для

забезпечення розширеного вiдтворення цього пiдприємства.

Це необхiдна умова конструювання ринкових вiдносин, все-

бiчного застосування засад пiдприємництва, здiйснення ви-

робничо-господарської дiяльностi таким чином, щоб кожна

галузь була прибутковою i лише вiд цього залежала матерiаль-

на заiнтересованiсть працiвникiв1.

3. Правове регулювання дiяльностi пiдсобних

промислових пiдприємств i промислiв

1. Виробничо-господарська правосубєктнiсть сiльськогос-

подарських пiдприємств охоплює також створення i дiяль- \

нiсть пiдсобних промислових виробництв (пiдприємств) i

промислiв як елемента їхньої внутрiшньогосподарської пра-

восубєктностi. Створення цих господарських структур в пер-

шу чергу мало на метi одержання вiд такого товарного вироб-

ництва вiдповiдних доходiв (прибутку) для поповнення своїх

грошових надходжень. Функцiонування подiбних виробничих

Про формування внутрiшньогосподарського розрахунку за сучасних

умов див. статтю Рябчика О. А. у книзi "Пiдприємництво в аграрнiй сферi еконо-

мiки". - К" 1997. - С. 319 та iн.

Правове регулювання виробничо-господарської дiяльностi СГП 355

i пiдроздiлiв сприяє забезпеченню зайнятостi членiв КСГП,

i ВСГК, АСГТ особливо в перiоди вiльнi вiд основних сiльсь-

когосподарських робiт. А це в свою чергу дає можливiсть пра-

цюючим у цих пiдроздiлах селянам мати вiдповiдний заробi-

|iток i таким чином полiпшувати своє матерiальне становище.

i Як свiдчить досвiд у рядi пiдприємств створюються пiдсобнi

i промисловi виробництва у виглядi виробничих звязкiв мi-

ських промислових пiдприємств, якi створюють на селi свої

пiдроздiли (цехи) з використанням працi громадян, що пра-

цюють в сiльському господарствi, проживають на селi, забез-

I печенi житлом i мають можливiсть набути фах для роботи в

цих цехах i одержувати певну плату за свою роботу. За своїм

господарським призначенням такi внутрiшньогосподарськi

пiдприємства переробляють сiльськогосподарську продукцiю

у виглядi оночсво-фруктоиих консервантiв або сокiв, виготов-

ляють молочнi або ж ковбаснi вироби для задоволення потреб

мiсцевих жителiв i жителiв мiст. До цiєї групи виробничо-гос-

подарських структур належать також майстернi мiсцевих про-

мислiв. В областях Захiдної України цi промисли набули зна-

1 чень джерела надходжень власних прибуткiв, включаючи i ва-

I лютнi надходження. Таким чином, створення i функцiону-

вання пiдсобних промислових виробництв (пiдприємств) i

мiсцевих промислiв є справою суспiльне корисною i сприяє

вирiшенню нових соцiально-економiчних завдань.

Пiдсобнi виробництва i промисли за своєю сутнiстю нале-

жать до допомiжних галузей виробництва всiх сiльськогоспо-

дарських пiдприємств, що зумовлено його сезонним характе-

ром i особливостями промислу. Крiм задоволення iнтересiв

своїх членiв i виробництва сiльськогосподарської продукцiї та

сировини головним їхнiм завданням є забезпечення найбiльш

повного й продуктивного використання трудових ресурсiв

(особливо сезонного надлишку робочої сили), використання

наявних мiсцевих матерiальних i сировинних ресурсiв або вiд-

ходiв промислового виробництва i приведення в такий спосiб

у дiю значних резервiв збiльшення товарної продукцiї, при-

бутковостi господарств i задоволення iнтересiв власникiв

останнiх.

2. За правовим становищем такi виробництва i промисли

подiляють на внутрiшнi та мiжгосподарськi. Обидва види є

власнiстю сiльськогосподарських пiдприємств у цiлому або

пропорцiйно внесенiй ними частцi майна чи коштiв.

12

300_________________. _______________Роздiл XVI

Пiдсобнi промисловi виробництва i промисли функцiо-

нують, зазвичай, на правах структурних виробничих пiдроздi-

лiв субєктiв аграрного пiдприємництва. Вони створюються в

колективних сiльськогосподарських пiдприємствах, спiлках

селян, сiльськогосподарських виробничих товариствах, това-

риствах з обмеженою вiдповiдальнiстю за рiшенням їхнiх ви-

щих органiв управлiння (загальних зборiв членiв, акцiонерiв,

учасникiв чи iнших орiанiн, уповноважених на те статутами

зазначених приiиiпiих юридичних осiб), а в радгоспах та iн-

ших державних сiльськогосподарських пiдприємствах - за

наказом директора. Всi дiї пiдсобних виробництв i промислiв

завдяки їх промисловому статусовi здiйснюються господар-

ством як юридичною особою.

На вiдмiну вiд внутрiшньогосподарських пiдсобних вироб-

ництв i промислiв, мiжгосподарськi пiдприємства утворюють-

ся (засновуються) сiльськогосподарськими пiдприємствами i 1|

функцiонують як самостiйнi субєкти пiдприємництва зi ста-

тусом юридичної особи. Вони дiють на засадах пiдприєм-

ництва (у тому числi повного госпрозрахунку, самоокупностi,

самофiнансування).

Дiяльнiсть пiдсобних виробництв i промислiв характеризу-

ється рядом особливостей i має вiдповiдати певним вимогам.

Так, у виробничiй дiяльностi сiльськогосподарських пiдпри-

ємств частка прибутку вiд них має бути незначною. Це озна-

чає, що основнi та додатковi галузi не повиннi поглинатися

допомiжною галуззю або зводитися до її рiвня. Загальний об-

сяг виробництва i прибутки вiд пiдсобних виробництв i про-

мислiв мають бути значно нижчими вiд основних i сприяти

розвитковi сiльськогосподарського виробництва. Робота в

пiдсобних виробництвах i промислах має виконуватися не на

шкоду основним i додатковим галузям. Для забезпечення

професiонального керiвництва дiяльнiстю пiдсобних вироб-

ництв i промислiв за трудовими договорами залучаються

спецiалiсти.

4. Пiдсобнi виробництва i промисли створюють в основ-

ному з метою промислової переробки виробленої власними

силами продукцiї рослинництва i тваринництва, дикорослих

плодiв, ягiд, грибiв, виробництва мiсцевих будiвельних мате-

рiалiв, виготовлення з мiсцевої сировини товарiв народного

споживання та художнiх виробiв, їх виробничi плани розроб-

ляють самi субєкти аграрного пiдприємництва.

Правове регулювання виробничо-господарської дiяльностi СГП 357

5. Державне управлiння пiдсобними промисловими вироб-

ництвами i процесами сiльськогосподарських пiдприємств i

товариств покладається на спецiальний вiддiл Мiнагропрому

України. Цей вiддiл дiє у вiдповiдностi з Положенням про

Вiддiл, про пiдсобнi промисловi пiдприємства i промисли Мi-

нiстерства агропромислового комплексу України, яке затвер-

джене 19 грудня 1997 р. Цей вiддiл є самостiйним структур-

ним пiдроздiлом центрального апарату Мiнагропрому. На

нього покладається правомочнiсть забезпечення державної

пiдтримки щодо сприяння розвитку цих пiдприємств i про-

мислiв, сiльськогосподарських пiдприємств, органiзацiї робо-

ти з питань iнтеграцiї основного сiльськогосподарського i

пiдсобного промислового виробництва, а також участi у реа-

лiзацiї державної полiтики у сферi зайнятостi сiльського на-

селення. Вiддiл узагальнює практику застосування аграрного

законодавства щодо дiяльностi пiдсобних промислових

виробництв i промислiв, та вживає заходи щодо його вдос-

коналення.

Своєю дiяльнiстю вiддiл надає допомогу органам управлiн-

ня агропромислового комплексу, пiдприємствам i органiзацi-

ям у виконаннi цiльових програм розвитку пiдсобних про-

мислових пiдприємств i промислiв, у вишукуваннi додаткових

резервiв щодо збiльшення виробництва продукцiї, будiвницт-

ва нових i реконструкцiї дiючих пiдприємств. Вiддiл розроб-

ляє та затверджує в установленому порядку нормативно-тех-

нiчну документацiю на продукцiю, що виробляється на пiд-

собних промислових пiдприємствах i промислах. До його

компетенцiї вiднесена участь в розробцi нових технологiчних

комплексiв машин i обладнання малої потужностi для пере-

робки сiльськогосподарської сировини. Ним вивчається ри-

нок збуту продукцiї i вносяться пропозицiї щодо розширення

асортименту i переорiєнтацiї виробництва щодо випуску то-

Blog

Книга "Аграрне право України" 2-е видання