Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Вид материалаКнига
Подобный материал:
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   ...   71

равлiннi прав власника i самоврядування колективу. Власни-

ковi майна директор пiдзвiтний, оскiльки вiн призначається

ним на посаду. Пiдзвiтнiсть колективовi визначається ст. 15

Закону "Про пiдприємства в Українi" i колективним догово-

ром (ст. 17). Останнiй регулює виробничi, трудовi та еконо-

мiчнi вiдносини колективу з адмiнiстрацiєю пiдприємства,

питання охорони працi, соцiального розвитку, участi працiв-

никiв у використаннi прибутку господарства. Законом вста-

новлено, що сторони, якi уклали колективний договiр, не

менше двох разiв на рiк взаємозвiтують про його виконання

на зборах (конференцiї) колективу.


8. Принципи законностi в управлiннi та вiдповiдальностi

органiв управлiння i посадових осiб за результати управлiння

i господарської дiяльностi, а також вiдповiдальностi власника

i.i законнiсть прийнятих ним рiшень i створення умов для на-

нежної органiзацiї виробництва вiдповiдають вимогам право-

iюї держави про необхiднiсть забезпечення додержання зако-

нодавства як органами управлiння, посадовими особами, так

1 громадянами України, особами без громадянства та iнозем-

ними громадянами.


З поняттям законностi узгоджуються вимоги необхiдностi


; додержання технологiї сiльськогосподарського виробництва,

органiзацiї трудового процесу, захисту трудових прав працiв-


i никiв, створення належних умов працi та вiдпочинку, оплати

Працi, забезпечення соцiальних благ. Принцип законностi уз-

годжується з такими правовими категорiями, як державна,

виробнича i трудова дисциплiна, правопорядок. Без точного i

неухильного додержання державою, власником, його уповно-

важеними органами, керiвниками i посадовими особами

принципу законностi неможливий перехiд до ринкової еко-

номiки, забезпечення сталих господарських вiдносин, дого-

вiрної дисциплiни.


Додержання цього принципу забезпечується посиленням

[ | вiдповiдальностi за правильнiсть i законнiсть прийнятого уп-

равлiнського рiшення. В разi прийняття державним чи iншим


юрганом, у тому числi й уповноваженим власником, акта (уп-

авлiнського рiшення), що не вiдповiдає його компетенцiї чи

цмогам законодавства, пiдприємство може звернутися в дер-


жавний арбiтражний суд для визнання його недiйсним. Збит-

ки включно з очiкуваними, але не одержаними доходами

(прибутком), заподiянi пiдприємству внаслiдок виконання

вказiвок державних чи iнших органiв, їхнiх посадових осiб,

якими порушенi права господарства, а також унаслiдок нена-

лежного здiйснення такими органами або їхнiми посадовими

особами передбачених -iаконодавством обовязкiв щодо пiд-

приємства, пiдлягають вiдшкодуванню за їх рахунок. Вiдпо-

вiдно до п. 5 ст. 48 Закону "Про власнiсть" пiдприємство має

право на захист права повного господарського вiдання не

тiльки вiд уповноважених державою органiв, а й безпосеред-

ньо вiд власника.


2. Система органiв управлiння в державних

сiльськогосподарських пiдприємствах


1. Структура виробництва та обумовлена нею система ор-

ганiв управлiння в радгоспах утворюється згiдно з вимогами

Закону "Про пiдприємства в Українi" з урахуванням особли-

востей сiльськогосподарського виробництва i мiсцевих вимог,

якi в переважнiй бiльшостi закрiплюються в Статутi пiдпри-

ємства. До останнього часу порядок органiзацiї виробництва

i утворення системи органiв управлiння на державних пiдпри-

ємствах жорстко .регламентувався вiдомчими актами (мiнiс-

терствами i вiдомствами), грунтувався на загальних пiдходах

до побудови органiзацiйної структури: виробничих пiдроздi-

лiв, допомiжних служб, адмiнiстрацiї радгоспу.


В процесi економiчної реформи, впровадження повного

госпрозрахунку, який супроводжується розширенням прав

пiдприємства i трудового колективу, пiдприємства стали са-

мостiйнiше вирiшувати питання побудови органiзацiйної

структури виробництва i управлiння. При його вирiшеннi за-

конодавство висуває лише одну вимогу: щоб система органiв

управлiння будувалася з додержанням принципу поєднання

прав власника вiдносно господарського використання землi

та майна i самоврядування колективу.


В державному пiдприємствi структура виробництва i сис-

тема органiв управлiння утворюється власником i трудовим

колективом у межах їхньої компетенцiї.


Вiдповiдно до ст. 14 Закону "Про пiдприємства в Українi"

пiдприємство самостiйно визначає структуру управлiння,


Управлiння ДСГП__________________________335


встановлює штати. Безпосередньо питання структури управ-

лiння i штатiв можуть вирiшувати ради пiдприємства, яким

власник делегує свої права i в якому беруть участь представ-

ники колективу. Порядок самоврядування трудового колек-

тиву встановлюється самим колективом i закрiплюється в

Статутi пiдприємства (п. 2 ст. 15 Закону "Про пiдприємства в

Українi"). Створена на принципах самоврядування з участю

уповноважених представникiв власникiв, структура вироб-

ництва i управлiння вiдображає їхнi iнтереси з питань органi-

зацiї виробництва i соцiального розвитку.


Розширення прав пiдприємства у питаннях утворення

структури виробництва i управлiння сприяло тому, що в них

тепер утворюються рiзноманiтнi внутрiшнi пiдроздiли госпо-

дарювання та обумовленi цим структури управлiння.


2. Вiдповiдно до Закону "Про пiдприємства в Українi" ди-

ректор призначається на посаду власником пiдприємства i

виступає в ролi уповноваженого власником органу. З ним ук-

ладається контракт. Призначення на посаду заступникiв ди-

ректора, керiвникiв i спецiалiстiв пiдроздiлiв апарату управ-

лiння i структурних пiдроздiлiв (виробництва, цехiв, вiддiлiв,

вiддiлень, дiльниць, ферм тощо), а також майстрiв i старших

майстрiв здiйснюється директором пiдприємства. До його

компетенцiї належить i звiльнення цих працiвникiв iз посади.


Дещо по-iншому будується структура виробництва i уп-

равлiння у спiльних пiдприємствах i органiзацiях, де є частки

як державного, так i недержавного майна.


Вони утворюються здебiльшого за рахунок майна i внескiв

державних i недержавних пiдприємств. Спiльне пiдприємство

(органiзацiя) в сiльському господарствi може бути утворене у

формi господарського товариства. Воно здiйснює права пов-

ного господарського вiдання закрiпленим за ним майном, яке

належить за правом спiльної власностi державi, колективним,

кооперативним i громадським пiдприємствам i органiзацiям у

розмiрах, якi вiдповiдають часткам пiдприємств-учасникiв.

Закон "Про власнiсть" i Закон "Про пiдприємства в Українi"

дозволяють брати участь у спiльних пiдприємствах i окремим

громадянам, трудовим i селянським (фермерським) господар-

ствам, орендним колективам.


Найвищим органом управлiння спiльного пiдприємства є

збори уповноважених представникiв пiдприємств-учасникiв


336 Роздiл XV


(власникiв майна). Вони мають кiлькiсть голосiв залежно вiд

розмiрiв i частки майнової участi.


Збори уповноважених представникiв пiдприємств-учасни-

кiв обирають раду пiдприємства, її голову - директора i чле-

нiв ревiзiйної комiсiї. Вiдповiдно до статуту виробнича струк-

тура спiльного пiдприємства, а також штатний розпис i пра-

вила внутрiшнього трудового розпорядку затверджуються йо-

го радою або ж зборами учасникiв пiдприємства.


3. Компетенцiя зборiв колективу державного i спiльного

пiдприємства випливає з Закону "Про пiдприємства в Украї-

нi", зокрема з його вимог, що управлiння господарством здiй-

снюється на основi поєднання принципу самоврядування ко-

лективу i прав власника щодо господарського використання

майна.


До компетенцiї зборiв трудового колективу пiдприємства,

зокрема, належить:


а) вирiшення питання, повязаного з викупом майна пiд-

приємства. Воно вирiшується в разi переходу останнього в цi-

лому на оренду, перетворення його в колективне пiдприєм-

ство, господарське або ж акцiонерне товариство;


б) вирiшення питання про укладення з адмiнiстрацiєю пiд-

приємства колективного договору, розгляд його проекту i пе-

редача повноважень профспiлковому комiтетовi або iншому

органовi пiдписати той вiд iменi колективу;


в) обрання (вiдкликання) представникiв до ради пiдприєм-

ства вiд трудового колективу (в кiлькостi, передбаченiй стату-

том), заслуховування звiтiв про їхню дiяльнiсть;


г) обрання ради колективу i встановлення її функцiй;


д) розгляд i вирiшення вiдповiдно до Статуту пiдприємства

питання самоврядування трудового колективу;


е) визначення i затвердження перелiку i порядку надання

працiвникам пiдприємства соцiальних пiльг;


є) участь у матерiальному i моральному стимулюваннi пра-

цi, заохочення винахiдницької та рацiоналiзаторської дiяль-

ностi; порушення клопотання про представлення працiвникiв 11

до державних i урядових нагород.


Окремi з цих повноважень можуть належати до компетен-

цiї ради або ж вирiшуватись в iншому порядку, передбачено-

му Статутом пiдприємства.


Трудовий колектив державного чи спiльного пiдприєм-

ства, в якому частка держави чи мiсцевої ради у вартостi май-


Управлiння ДСГП 337


на складає бiльше 50 вiдсоткiв, а також колектив спiльного

пiдприємства, де частка у вартостi майна господарств-учасни-

кiв становить понад 50 вiдсоткiв, разом iз засновником роз-

глядає змiни й доповнення до Статуту пiдприємства, визна-

чає умови наймання керiвника, бере участь у вирiшеннi пи-

тання про видiл iз складу пiдприємства одного чи декiлькох

структурних пiдроздiлiв для створення нового пiдприємства.


Разом iз власником трудовий колектив вирiшує питання

про вступ i вихiд з обєднання пiдприємств, про оренду пiд-

приємства, створення на базi колективу орендарiв для пере-

ходу на оренду i викупу пiдприємства. При частковому викупi

майна трудовий колектив набуває права спiввласника, а пiд-

приємство - статус спiльного. Пiсля повного викупу колек-

тив набуває прав колективного власника.


4. Законом "Про пiдприємства в Українi" законодавче ви-

рiшено питання про поєднання в управлiннi прав власника

майна i самоврядування трудового колективу. Пункт 1 ст. 14

передбачає, що власник чи уповноважений ним орган можуть

делегувати свої права з управлiння радi (правлiнню) пiдпри-

ємства або iншому органовi, передбаченому Статутом пiдпри-

ємства, який представляє iнтереси власника i колективу. Та-

ким чином, у своїй дiяльностi рада виражає iнтереси власни-

ка i трудового колективу. Виходячи з цього, визначається

компетенцiя ради пiдприємства i порядок її утворення.


5. З урахуванням основних положень законодавчих актiв i

практики їх застосування щодо делегування власником окре-

мих повноважень радi пiдприємства в Статутi пiдприємства

можна передбачити питання, що нею вирiшуються:


визначення загальних напрямiв економiчного i соцiально-

го розвитку пiдприємства, порядку розподiлу чистого прибут-

ку; прийняття рiшення про випуск цiнних паперiв пiдприєм-

ства, а також про придбання цiнних паперiв iнших пiдпри-

ємств i органiзацiй; вирiшення питання про утворення i дi-

яльнiсть дочiрнiх пiдприємств, фiлiй та iнших вiдособлених

пiдроздiлiв, входження пiдприємства в асоцiацiї та обєднан-

ня i вихiд з них; прийняття рiшення щодо зовнiшньоеконо-

мiчної дiяльностi пiдприємства; розгляд конфлiктної ситуацiї

мiж адмiнiстрацiєю i трудовим колективом, вжиття заходiв

для їх вирiшення; вирiшення iнших питань, передбачених

статутом.


338


Уоауул XV


Рада пiдприємства вирiшує вiднесенi до її компетенцiї пи-

тання на своїх засiданнях. Правила i порядок прийняття рi-

шень радою регламентуються Статутом. В ньому, зокрема,

може бути визначено, що рада правомочна приймати рiшен-

ня, якщо на її засiданнях присутнi не менше 2/3 обраних чле-

нiв. Рiшення приймаються простою бiльшiстю голосiв. Мо-

жуть бути встановленi й iншi правила в обсягах, делегованих

радi власником майна, тобто державним органом.


3. Правове становище директора (керiвника)

радгоспу та iншого державного сiльськогосподарського

пiдприємства i його компетенцiя


1. Чинне законодавство визнає директора радгоспу, iншо-

го ДСГК уповноваженою власником посадовою особою, якiй

довiрено безпосереднє управлiння господарством, його ви-

робничо-господарською i соцiальною дiяльнiстю, а також

державною власнiстю. Одночасно директор радгоспу, iншого

державного пiдприємства є членом трудового колективу i в

його складi бере участь у самоврядуваннi пiдприємства.


В умовах ринкової економiки, посилення методiв захисту

прав та iнтересiв власника змiнився порядок призначення ке-

рiвника пiдприємства, визначення його функцiй i компетен-

цiї, вiдповiдальностi за результати управлiнської дiяльностi, за

стан справ на пiдприємствi.


2. Вiдповiдно до Закону "Про пiдприємства в Українi" ке-

рiвник пiдприємства наймається (призначається) власником

чи обирається власниками майна. Виходячи з цього, директор

державного пiдприємства призначається уповноваженим дер-

жавою органом. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України

"Про застосування контрактної форми трудового договору з

керiвником пiдприємства, що є у державнiй власностi" вiд

19 березня 1993 р. встановлено, що найняття керiвника дер-

жавного пiдприємства, яке перебуває в державнiй власностi

та дiє на основi Закону "Про пiдприємства в Українi", здiй-

снюється мiнiстерством, вiдомством або iншим органом,

уповноваженим управляти цим пiдприємством, через пiдпи-

сання з ним контракту i призначення його на посаду.


Контракти як особлива форма трудового договору спрямо-

вуються на забезпечення умов для iнiцiативностi та самос-гiй-


Упраолiння ДСГП


ностi працiвника з урахуванням його iндивiдуальних здiбнос-

тей i професiйних навичок, пiдвищення взаємної вiдповiдаль-

ностi сторiн, правову й соцiальну захищенiсть керiвника пiд-

приємства. В них рекомендовано передбачати строк дiї

контракту, результати виробничо-господарської та комерцiй-

ної дiяльностi пiдприємства, досягнення яких має забезпечи-

ти керiвник, права, обовязки й вiдповiдальнiсть сторiн, умо-

ви органiзацiї та оплати працi, соцiально-побутовi та iншi

умови, необхiднi керiвниковi для виконання зобовязань, якi

беруться ним з урахуванням стану справ на пiдприємствi, йо-

го виробничих i фiнансових можливостей, пiдстави для розiр-

вання контракту. При цьому умови контракту не можуть по-

гiршувати становище керiвника державного пiдприємства,

визначене чинним законодавством.


Найняття i звiльнення керiвникiв державних пiдприємств,

якi перебувають у загальнодержавнiй власностi та входять до

складу обєднань, може здiйснюватися за дорученням мiнiс-

терства чи вiдомства його генеральним директором.


Контракт пiдписується керiвником уповноваженого орга-

ну та особою, яка призначається на посаду керiвника пiдпри-

ємства, i набуває чинностi з моменту його пiдписання сторо-

нами. Вiн може бути змiнений тiльки за згодою сторiн. Розiр-

вання контракту проводиться на пiдставах, встановлених

чинним законодавством, а також передбачених сторонами в

ньому. При цьому треба враховувати, що коло основних пи-

тань, якi належать до компетенцiї директора, встановлено за-

конодавчими актами, зокрема його право самостiйно вирiшу-

вати питання дiяльностi пiдприємства, за винятком тих, якi

вiднесенi статутом до компетенцiї iнших органiв управлiння

пiдприємством.


Детальнiше компетенцiя керiвника може бути визначена в

Статутi пiдприємства. В ньому можна, наприклад, вказати,

що керiвник без доручення дiє вiд iменi пiдприємства, пред-

ставляє його iнтереси в усiх вiтчизняних та iноземних пiдпри-

ємствах, у фiрмах, органiзацiях, розпоряджається майном пiд-

приємства, укладає договори, в тому числi трудовi, видає до-

вiреностi, вiдкриває в банках розрахунковий та iншi рахунки,

користується правом розпорядження коштами, затверджує

штати виконавчого апарату дирекцiї, видає накази, дає вка-

зiвки, обовязковi для всiх працiвникiв пiдприємства.


Роздiл Ж


3. В Законi "Про пiдприємства в Українi" (п. 2 ст. 16) за-

писано, що власник не має права втручатись в оперативну дi-

яльнiсть керiвника пiдприємства. Це застереження особливо

важливе для спiльних пiдприємств, найвищий орган управ-

лiння яких утворюється з представникiв господарств-учасни-

кiв, якi не беруть безпосередньої участi в управлiннi пiдпри-

ємством.


Важливою гарантiєю забезпечення прав керiвника пiдпри-

ємства з управлiння ним с встановлене Законом правило, що

керiвник пiдприємства може бути звiльнений з посади до за-

кiнчення строку контракту на пiдставах, передбачених у

контрактi або чинному законодавствi.


У статутi або в контрактi можуть бути визначенi права та

обовязки директора, якi випливають з мiсцевих умов госпо-

дарювання, специфiки дiяльностi пiдприємства. Для директо-

ра сiльськогосподарського пiдприємства, наприклад, можуть

бути додатково передбаченi такi обовязки:


забезпечувати рацiональне i високоефективне використан-

ня землi, iнших природних ресурсiв, пiдвищення врожайнос-

тi сiльськогосподарських культур i продуктивностi тварин-

ництва;


забезпечувати прибутковiсть сiльськогосподарського ви-

робництва, збереження майна: належного власниковi та тру-

довому колективовi.


Ефективна дiяльнiсть керiвникiв середньої ланки вироб-

ництва i спецiалiстiв забезпечується встановленням i чiтким

розмежуванням функцiй, прав i обовязкiв кожного керiвника

i спецiалiста.


4. Вiдповiдно до Закону "Про пiдприємства в Українi"

встановлено, що при найняттi на роботу керiвникiв структур-

них пiдроздiлiв державних пiдприємств, якi перебувають у за-

гальнодержавнiй власностi, з ними, за їхнiм бажанням, мо-

жуть укладатися трудовi договори у формi контракту на умо-

вах, передбачених цiєю постановою.


Дiяльнiсть керiвникiв середньої ланки виробництва (цехiв,

дiльниць, ферм, бригад, вiддiлень тощо), вiддiлiв апарату уп-

равлiння, а також спецiалiстiв, iнших працiвникiв регламен-

тується, як правило, положеннями про вiдповiднi пiдроздiли,

служби, посадовими iнструкцiями, якi розробляються i за-

тверджуються директором пiдприємства.


Управлiння ДСГП


В положеннях чи посадових iнструкцiях визначається мiс-

це i роль кожного керiвника чи спецiалiста в структурi управ-

лiння пiдприємства, основi завдання, обовязки, права i вiд-

повiдальнiсть. Пiсля введення контрактного порядку найман-

ня керiвникiв в окремих пiдприємствах його впроваджено

щодо наймання на роботу також керiвникiв середньої ланки

виробництва i спецiалiстiв. За таких умов вiдпадає потреба у

прийняттi окремих положень та посадових iнструкцiй. Ос-

новнi вимоги до їхньої дiяльностi, права i обовязки визнача-

ються в договорi або угодi.


5. З метою повнiшої оцiнки квалiфiкацiї спецiалiста, його

ставлення до своїх обовязкiв можуть встановлюватися квалi-

фiкацiйнi категорiї за посадами, зайнятими спецiалiстами з

вищою i середньою спецiальною освiтою.