Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 ... 33 34 35 36 37 38 39 40 ... 71

варiв пiдвищеного попиту, сприяє забезпеченню пiдсобних

промислових пiдприємств i промислiв обладнанням, запасни-

ми частинами та матерiалами.

6. Враховуючи сучаснi економiчнi труднощi, що склалися

у дiяльностi сiльськогосподарських пiдприємств створена i

налагоджена виробничо-господарська дiяльнiсть пiдсобних

промислових виробництв i промислiв може стати вагомим

джерелом грошових надходжень для пiдприємств. Правовим

засобом забезпечення ефективної їхньої дiяльностi є застосу-

Роздiл XVI

вання аграрно-договiрних зобовязань сiльськогосподарсько-

го пiдприємства як власника пiдсобних промислових внут-

рiшньогосподарських пiдприємств i набувача вироблюваної

продукцiї.

У таких договорах зазначається вид продукцiї (предмет до-

говору), цiни на неї, строки виготовлення продукцiї, вимоги

до її якостi, порядок i умони розрахункiв, а також юридична

вiдповiдальнiсть в рачi порушення стороною своїх договiрних

зобовязань.

Для ефективного використання договорiв як форм ринко-

вих економiчних вiдносин чинне аграрне законодавство на-

дає власниковi продукцiї пiдсобних промислових виробництв

i товарiв мiсцевих промислiв усi необхiднi правовi засоби. За-

кон "Про пiдприємництво" гарантує застосування самостiй-

ної iнiцiативи i забезпечення прибутковостi; Закон "Про ко-

лективне сiльськогосподарське пiдприємство" надає йому

право укладати будь-якi договори, самостiйно вибирати парт-

нерiв, в тому числi зарубiжних (ст. 14). Прагнення не лише

виробити продукцiю, а й умiло її реалiзувати, одержати вiдпо-

вiдний доход, забезпечити прибутковiсть вiд кожного вироб-

люваного товару є неодмiнною умовою економiчного змiц-

нення сiльськогосподарського пiдприємства.

4. Додержання законодавства щодо якостi

i безпеки харчових продуктiв, продовольчої

сировини та супутнiх матерiалiв

1. Виробництво високоякiсної продукцiї є першорядним

обовязком кожного сiльськогосподарського товаровиробни-

ка. Залежно вiд якостi цiєї продукцiї визначається попит на

неї споживачiв, реалiзацiя i одержання прибутку, наступне її

виробництво, спроможнiсть бути конкурентоздатною на рин-

ку, як на внутрiшньому, так i на зовнiшньому.

За загальним поняттям якiсть продукцiї (у тому числi

сiльськогосподарської) - це сукупнiсть споживчих власти-

востей товарiв, продуктiв, що забезпечують певнi потреби на-

селення та народного господарства вiдповiдно до її призна-

чення. Водночас, Декрет Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 8

квiтня 1993 р. "Про державний нагляд за додержанням стан-

дартiв, норм i правил та вiдповiдальнiсть за їх порушення" дає

Правове регулювання виробничо-господарсько! дiяльностi СГП 359

пiдстави стверджувати, що якiсть сiльськогосподарської про-

дукцiї - це система рiзноманiтних показникiв, яким має вiд-

повiдати остання i якi повиннi впроваджуватись у процесi ви-

робництва. Такий висновок випливає зi змiсту ст. 1 цього

Декрету, де зазначено, що якiсть продукцiї - це сукупнiсть

властивостей, якi вiдображають безпечнiсть, новизну, довго-

вiчнiсть, надiйнiсть, економiчнiсть, енергоємнiсть, естетич-

нiсть, екологiчнiсть продукцiї тощо, якi надають їй здатностi

задовольняти споживача вiдповiдно до її призначення.

Визначення поняття якостi дане в Мiжнародному стандар-

тi 150 9001.87 за яким якiсть - сукупнiсть властивостей, ха-

рактеристик продукцiї чи послуги, котрi надають цим власти-

востям можливiсть задовольняти обумовленi потреби, якi пе-

редбачаються, вiдповiдно iдеологiєю стандартiв серiї 9000.

| i Системи якостi повинна функцiонувати таким чином, щоб

забезпечити упевненiсть у тому, що протягом певного часу

пiсля її використання не виявляться недолiки.

Серед правових актiв, що стосуються якостi визначним є

Закон "Про якiсть та безпеку харчових продуктiв i продо-

вольчої сировини", прийнятий Верховною Радою України

23 грудня 1997 р. У ст. 1 цього Закону викладено поняття

якостi продуктiв харчування, а саме: якiсть харчового продук-

ту являє собою сукупнiсть властивостей харчового продукту,

що визначає його здатнiсть забезпечувати потребу органiзму

людини в енергiї, поживних та ароматизованих речовинах,

безпеку для її здоровя, стабiльнiсть складу i споживчих влас-

тивостей протягом строку придатностi до споживання. У

цьому Законi наведенi термiни та дається пояснення щодо їх

значення стосовно якостi i безпеки харчових продуктiв i про-

довольчої сировини. Зокрема, безпека останнiх ознак, вiдсут-

нiсть токсичної, канцерогенної, мутагенної, алергенної чи

iншої несприятливої для органiзму людини дiї харчових про-

дуктiв при їхньому споживаннi у загальноприйнятних кiль-

костях, межi яких встановлюють Мiнiстерством охорони здо-

ровя України та iн. Цей Закон встановлює правовi засади за-

безпечення якостi i безпеки харчових продуктiв, продовольчої

сировини для здоровя населення, регулює вiдносини мiж

органами виконавчої влади i виробниками, продавцями (по-

стачальниками i споживачами) пiд час розробки, виробницт-

ва, ввезення на митну територiю України, закупiвлi, поста-

чання, зберiгання, транспортування, реалiзацiї, використан-

360 РоздiлXVI

ня, споживання та утилiзацiї харчових продуктiв, продоволь-

чої сировини, а також надання послуг у сферi громадського

харчування.

2. Забезпечення належної якостi вирощуваної сiльськогос-

подарської продукцiї, харчових продуктiв i продовольчої си-

ровини має визначне системне значення i характеризується

вiдповiдними принципами. Закон "Про якiсть та безпеку хар-

чових продуктiв i продовольчої сировини", прийнятий Вер-

ховною Радою України 23 грудня 1997 р., закрiпив вiдповiднi

принципи у ст. З Закону. Основними заходами державної по-

лiтики щодо забезпечення якостi та безпеки харчових продук-

тiв i продовольчої сировини є:

створення гарантiй безпеки для здоровя людини пiд час

виготовлення, ввезення, транспортування, зберiгання, реалi-

зацiї, використання, споживання, утилiзацiї або знищення

харчових продуктiв i харчової сировини;

державний контроль i нагляд за їх виробництвом, перероб-

кою, транспортуванням, зберiганням, реалiзацiєю, викорис-

танням, утилiзацiєю або знищенням, якi забезпечують збере-

ження навколишнього природного середовища, ввезення в

Україну, а також наданням послуг у сферi громадського

харчування;

стимулювання впровадження нових безпечних науково-

обгрунтованих технологiй виготовлення (обробки, перероб-

ки) харчових продуктiв, продовольчої сировини i супутнiх ма-

терiалiв та виробництва нових видiв спецiальних i екологiчно

чистих харчових продуктiв, продовольчої сировини i супутнiх

товарiв;

пiдтримка контрольної якостi харчових продуктiв з боку

громадських органiзацiй;

координацiя дiй органiв виконавчої влади при розробцi i

реалiзацiї полiтики щодо забезпечення належної якостi хар-

чових продуктiв i продовольчої сировини;

встановлення вiдповiдальностi виробникiв, продавцiв (по-

стачальникiв) харчових продуктiв, продовольчої сировини i

супутнiх товарiв за забезпечення їх належної якостi та безпе-

ки для здоровя людини пiд час виготовлення, приготування,

зберiгання та реалiзацiї, а також за реалiзацiєю всiєї продукцiї

у разi її невiдповiдностi стандарту, санiтарним, ветеринарним

та фiтосанiтарним нормам.

Правове регулювання виробничо-господарської дiяльностi СГП 361

3. Згiдно з цими правовими нормами визначаються повно-

важення органiв державного управлiння щодо забезпечення

якостi сiльськогосподарської продукцiї. Зокрема, в Мiнагро-

промi України функцiонує Державна iнспекцiя по заготiвлях

i якостi продукцiї Мiнiстерства агропромислового комплексу

України. Вiдповiдно до Положення ця Державна iнспекцiя є

мiжгалузевим органом АПК України з питань державного

контролю щодо заготiвель i якостi сiльськогосподарської про-

дукцiї, а також самостiйним структурним пiдроздiлом цен-

трального апарату Мiнагропрому України. Цей орган здiй-

снює контроль за якiстю сiльськогосподарської продукцiї та

сировини пiд час їх виробництва i збереження та реалiзацiї, у

тому числi при проведеннi експортно-iмпортних операцiй.

До його компетенцiї вiднесено здiйснення контролю за

дотриманинм пiдприємствами i органiзацiями галузi встанов-

леного порядку визначення якостi i кiлькостi сiльськогоспо-

дарської продукцiї, що закуповується у товаровиробникiв,

правила зберiгання, проведення своєчасних розрахункiв за

неї.

Положенням про цю iнспекцiю передбаченi i права (п. 6).

їй надано право проведення перевiрок господарств, заготi-

вельних органiзацiй всiх форм власностi з питань дотримання

ними вимог стандартiв, технiчних умов якостi сiльськогоспо-

дарської продукцiї i сировини при здачi-прийманнi, тран-

спортуваннi, розмiщеннi, зберiганнi та розрахунках за неї, а

також при переробцi сировини у власних цехах товаровироб-

никiв. У разi виявлення порушень iнспекцiя складає акти з

вiдповiдними вимогами, якi є належними до виконання.

Органом державного контролю є Державна хлiбна iнспек-

цiя, що також є структурним пiдроздiлом Мiнагропрому

України. Вона дiє на пiдставi вiдповiдного Положення вiд

19 грудня 1997 р. На iнспекцiю накладається обовязок здiй-

снювати аналiз стану, кiлькiсного, якiсного зберiгання зерна

та продуктiв його переробки, бобових та олiйних культур i си-

ровини при виникненнi спiрних питань у процесi їх прий-

мання пiдприємствами галузi тощо.

Аграрне законодавство накладає на сiльськогосподарсько-

го товаровиробника першорядний обовязок - виробляти

сiльськогосподарську продукцiю, харчовi продукти i продо-

вольчу сировину високої якостi. Виконанню цих обовязкiв

сприяють вiдповiднi виробничо-господарськi передумови в

362 Роздiл ХМ

тому числi використання нових високоврожайних сiльсько-

господарських культур, племiнної худоби, прогресивних тех-

нологiй, сучасних збиральних машин, таких мiнеральних доб-

рив, пестицидiв, що не шкодять здоровю людини, як спожи-

вача продуктiв харчування.

4. Чиннi норматипно-тсхнiчнi документи насамперед пе-

редбачають вимоги до вирощування та виробництва продук-

цiї росли нництiяi i тварин ницiка. Вони встановлюють показ-

ники, яким мають вiдпопiдати насiння та сiльськогосподар-

ська технiка, що вiдiїрають важливу роль у процесi вирощу-

вання сiльськогосподарських рослин. Причому нинi, коли

надто часто використовується iмпортне насiння, треба, щоб

воно в повному обсязi вiдповiдало щонайперше стандартам

країни вирощування, а також України з огляду на можливiсть

його використання в наших природно-клiматичних умовах.

Для вiдтворення поголiвя худоби велике значення має систе-

ма показникiв, додержання яких може забезпечити вирощу-

вання високопродуктивної худоби i високу якiсть продукцiї

тваринництва.

На рiвнi законодавчих актiв та нормативно-технiчних до-

кументiв встановлено також конкретнi вимоги до екологiчної

безпеки вирощуваної в Українi та iмпортованої сировини

продукцiї рослинництва i тваринництва, в тому числi й у пе-

реробленому виглядi. Грунтовнiсть таких вимог обумовлена

застосуванням хiмiчних засобiв захисту i стимулювання росту

рослин, впровадженням у країнах-iмпортерах генної iнжене-

рiї, використанням рiзних (iнколи заборонених у цих країнах)

стимуляторiв росту в галузях мясного скотарства i птахiв-

ництва.

Скажiмо, Законом "Про пестициди i агрохiмiкати" врегу-

льовано правовi вiдносини, повязанi з державною реєстра-

цiєю, виробництвом, закупiвлею, транспортуванням, зберi-

ганням, реалiзацiєю та безпечним для здоровя людини i

навколишнього природного середовища застосуванням пес-

тицидiв i агрохiмiкатiв. Ним спецiально визначено права та

обовязки пiдприємств, установ, органiзацiй i громадян, а та-

кож повноваження органiв державної виконавчої влади i по-

садових осiб у вiдповiднiй сферi.

Цей Закон закрiпив вимоги до якостi за критерiями без-

печностi сiльськогосподарської сировини i харчових продук-

тiв. Так у ст. 18 даного акта зазначено, що сiльськогосподар-

Правове регулювання виробничо-господарської дiяльностi СГП 363

ська сировина i харчовi продукти рослинного i тваринного

походження, при виробництвi, зберiганнi й транспортуваннi

яких використовувалися пестициди i агрохiмiкати, мусять вiд-

повiдати санiтарно-гiгiєнiчним вимогам, що має бути пiд-

тверджено сертифiкатом вiдповiдностi. Рiшення про порядок

використання сiльськогосподарської сировини i харчових

продуктiв, що не вiдповiдають санiтарно-гiгiєнiчним вимо-

|гам, приймають органи Державного санiтарного нагляду i

| державної ветеринарної медицини. Сiльськогосподарська си-

iровина i харчовi продукти, що не можуть бути використанi>

| пiдлягають вилученню, утилiзацiї та знищенню в порядку,

| встановленому Урядом України.

! Крiм того, цим Законом (ст. 19) визначено вимоги до

якостi .iа критерiями безпечностi iмпортованої сiльськогоспо-

-рської сировини i хпрчових продуктiв. У ньому зазначено,

що вони ч> цими критерiями мають вiдповiдати державним

[ стандартам України та iншим нормативним документам, суп-

i роводжуватися сертифiкатами вiдповiдностi.

| 5. Суспiльнi вiдносини, що виникають з приводу якостi

| сiльськогосподарської продукцiї, значною мiрою мають регу-

| люватися нормами цивiльного права i є цивiльно-правовими,:

i зокрема це стосується таких понять як iдентифiкацiя i серти-

фiкацiя. iдентифiкацiя як термiн означає визначення вiд-

I повiдностi показникiв якостi харчових продуктiв i продоволь-

чої сировини показникам, встановленим у нормативнiй i тех-

| нiчнiй документацiї виробника харчових продуктiв чи наве-

денням в iнформацiї про цi продукти, а також визначенням

вiдповiдностi харчових продуктiв i продовольчої сировини у

Е звичайнiй загальнiй назвi з метою сертифiкацiї.

| Вiдповiдно пiд сертифiкацiєю розумiється процедура, в

процесi якої уповноважений (акредитований) Державним ко-

мiтетом по стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї орган

документально засвiдчує, що харчовi продукти або продо-

| вольча сировина вiдповiдає встановленим вимогам.

i Згiдно зi ст. 15 Закону "Про якiсть та безпеку харчових

продуктiв i продовольчої сировини" встановлена обовязко-

вiсть сертифiкацiї харчових продуктiв, продовольчої сирови-

ни, супутнiх матерiалiв, послуг у сферi громадського харчу-

1 вання та сертифiкацiя системи якостi їх виробництва.

Порядок i правила сертифiкацiї встановлюються Держав-

ним комiтетом України по стандартизацiї, метрологiї та сер-

тифiкацiї. /цi,

364

РОЗДiЛ XVI

Обовязкова сертифiкацiя харчових продуктiв, продоволь-

чої сировини, супутнiх матерiалiв, послуг у сферi громадсько-

го харчування, а також сертифiкацiя систем якостi цих про-

дуктiв, сировини, матерiалiв, надання послуг здiйснюється

органами сертифiкацiї, акредитованими Державним комiте-

том України по стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї.

6. Важливим етапом чахисту прав споживачiв, збереження

належної якостi сiльськогосподарської сировини i харчових

продуктiв с цiлесiїрямонаiiа угилiзацiя вiдходiв виробництва

та екологiчної безпечностi сировини i харчових продуктiв,

зокрема тих, що не вiдповiдають санiтарно-гiгiєнiчним вимо-

гам (надмiрний вмiст нiтратiв, молоко i мясо хворих тварин

тощо).

На сiльськогосподарськi пiдприємства, сiльськi (фермер-

ськi) господарства як виробникiв сiльськогосподарської про-.

дукцiї i сировини поширюються норми Закону "Про якiсть та

безпеку харчових продуктiв, продовольчої сировини" стосов-

но їхнiх правомочностей як виробникiв i постачальникiв цих

товарiв. Вiдповiдно до ст. 19 субєкти пiдприємницької дiяль-

ностi - фiзичнi та юридичнi особи усiх форм власностi,

якi займаються розробленням, виробництвом, зберiганням,

транспортуванням, ввезенням в Україну, використанням, а

також реалiзацiєю харчових продуктiв продовольчої сирови-

ни, мають право: одержувати в установлений строк неодмiнну

та достовiрну iнформацiю вiд вiдповiдних органiв виконавчої

влади про можливiсть реалiзацiї, використання i споживання

харчових продуктiв, продовольчої сировини i супутнiх мате-

рiалiв в Українi i в разi потреби звертатися за захистом своїх

прав до суду.

Поряд з цим субєкти пiдприємницької дiяльностi зобовя-

занi реалiзовувати та використовувати харчовi продукти, про-

довольчу сировину i супутнi матерiали лише за наявностi до-

кументального пiдтвердження їхньої якостi та безпеки: забез-

печувати безперешкодний доступ на вiдповiднi обєкти пра-

цiвниками, якi здiйснюють державний контроль i нагляд, для

проведення перевiрки вiдповiдностi виробництва, зберiгання,

транспортування, реалiзацiї, використання харчових продук-

тiв i продовольчої сировини вимогам, нормам i правилам що-

до якостi та безпеки цих продуктiв i сировини. Необхiдно та-

кож вiдшкодувати споживачам шкоду, заподiяну внаслiдок

Правове регулювання виробничо-господарської дiяльностi СГП 365

порушення законодавства України про якiсть та безпеку хар-

чових продуктiв i продовольчої сировини.

7. За порушення законодавства про додержання вимог що-

до якостi та безпеки харчових продуктiв i продовольчої сиро-

вини передбачено цивiльно-правову, адмiнiстративну або

кримiнальну вiдповiдальнiсть вiдповiдно до законiв України.

Комплекс наведених заходiв розробляється сiльськогоспо-

дарським пiдприємством i закрiплюється в системi управлiн-

ня якiстю продукцiї. Такi системи декiлька рокiв тому були

розробленi та досить успiшно використовувалися. Кризовi

явища якоюсь мiрою загальмували цю досить важливу дiяль-

нiсть. Одначе боротьба за ринки збуту змусить українських

аграрних товаровиробникiв пiдвищити вимоги до якостi та

екологiчної безпеки своєї продукцiї, перейти на новий рiвень

використання системи управлiння її якiстю, здiйснюваного з

додержанням мiжнародних вимог.

Одне з чiльних мiсць у системi забезпечення якостi сiль-

ськогосподарської продукцiї та безпеки споживачiв посiдає

iнститут вiдповiдальностi (насамперед, цивiльно-правової та

адмiнiстративної, а вже потiм i кримiнальної).

Таку вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну життю, здо-

ровю або майну споживача, на рiвнi законiв встановлено,

зокрема. Законом "Про захист прав споживачiв". Декретом

Кабiнету Мiнiстрiв України "Про державний нагляд за додер-

жанням стандартiв, норм та правил та вiдповiдальнiсть за їх

порушення", а на рiвнi локальної правотворчостi - умовами

конкретних договорiв, конкретних контрактiв купiвлi-прода-

жу, контрактацiї, мiни, кредиту пiд заставу майбутнього вро-

жаю, фючерсних та iн. угод.

8. Законом "Про захист прав споживачiв" (ст. 17), зокре-

ма, встановлено майнову вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiя-

ну товарами (роботами, послугами) неналежної якостi. Вiдпо-

вiдно до нього шкода, заподiяна життю, здоровю або майну

споживачна товарами, що мiстять недолiки, пiдлягає вiдшко-

дуванню в повному обсязi, якщо законодавством не передба-

Blog

Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Содержание