Тема Предмет аграрного права

Вид материалаДокументы

Содержание


Предмет аграрного права
Метод регулювання завжди повинен бути адекватним характеру і суті відносин які регулюються.
Так, для командно-адміністративної системи був характерним метод примусу і заборони (імперативний метод).
України “Про сільськогосподарську кооперацію”, “ Про селянське (фермерське) господарство” та ін.
Методи аграрного права
Являють собою імперативний метод
Основними принципами правового регулювання аграрних відносин в сучасний період є
Система аграрного права як науки і навчальної дисципліни складається із загальної, особливої і спеціальної частин.
Виконуючи цю функцію аграрне право взаємодіє з іншими галузями права: земельним, цивільним, господарським, адміністративним, еко
Тема 2. Джерела (форми) аграрного права.
В аграрному праві, більше ніж в інших галузях права, в якості джерел права виступають акти санкціонованої і делегованої правотво
Тобто держава надає юридичну силу вже розробленим нормативним актам сільськогосподарських підприємств і органів суспільного само
Різновидом джерел аграрного права слід розглядати також внутрішньогосподарські локальні акти.
Далі за своєю юридичною силою слід визначити закони країни.
Джерелами аграрного права є також укази та розпорядження Президента України та постанови Уряду України.
Самостійними джерелами аграрного права необхідно вважати міжнародні правила, звичаї, конвенції, до яких приєдналася Україна.
На основі конституційних норм розвивається і удосконалюється аграрне право і законодавство.
Закони – це нормативні акти прийняті Верховною Радою, яка за ст. 75 Конституції є єдиним органом законодавчою влади України.
Значна кількість законів прийнята Верховною Радою України відносно й інших галузей сільськогосподарського виробництва.
Джерелами аграрного права є також підзаконні акти. Серед них, перш за все, треба назвати укази і розпорядження Президента Україн
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


Тема 1. Предмет аграрного права.


Що таке предмет аграрного права?

Аграрне право є однією із складових частин системи права України, які іменуються галузями права. Для їх розмежування використовуються такі категорії як предмет і метод правового регулювання.

Предметом аграрного права, як і будь-якої галузі, є визначене коло суспільних відносин, які регулюються нормами цієї галузі права. Отже, визначити предмет аграрного права – це означає встановити коло суспільних відносин, що регулюються його нормами.

Аграрне право (як спеціалізована галузь) регулює тісно пов’язані між собою інтегровані відносини в сфері сільськогосподарської діяльності майнового, земельного, трудового, господарського та організаційно-управлінського характеру в усій багатогранності їх прояву в процесі виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції. Таким чином, предмет аграрного права складає комплекс різноманітних, але взаємопов’язаних між собою відносин.

Віссю, основою цих відносин є суспільні відносини, які складаються в самому виробництві сільськогосподарської продукції. Саме ці відносини є визначальними серед інших відносини, в тому числі в сфері переробки і реалізації сільськогосподарської продукції, створення матеріально-технічної бази аграрного виробництва, його виробничо-технічного обслуговування та інше.





^

Предмет аграрного права








відносини, які регулюються нормами аграрного права




земельні

майнові

господарсько-виробничі

трудові

Організаційно-управлінські

виробничо-технологічні



Які методи притаманні аграрному праву?

Якщо за допомогою визначення предмета аграрного права вирішується питання про те, які суспільні відносини воно регулює, то за допомогою визначення методу вирішується питання, про те, як само зазначені суспільні відносини регулюються нормами аграрного права.

Таким чином, між цими правовими категоріями існує тісний зв’язок. Оскільки предмет аграрного права складають різноманітні взаємопов’язані комплексні відносини, то цим обумовлюється наявність різновидів методів аграрного права.

Отже, аграрному праву не притаманний якийсь особливий метод правового регулювання, останнє досягається поєднанням декількох методів, це сполучення і обумовлює характерне для цієї галузі правове регулювання.

^ Метод регулювання завжди повинен бути адекватним характеру і суті відносин які регулюються.

В аграрному праві, як і в інших галузях права, методи правового регулювання являють собою встановлені або санкціоновані державою способи правового впливу, засоби, прийоми, завдяки яким встановлюються або реалізуються права суб’єктів правовідносин.

Вибір методу правового регулювання тих чи інших відносин, в тому числі і аграрних, здійснюється компетентним органом державної влади самостійно, а в не передбачених законом випадках при погодженні з іншими державними органами чи суспільними організаціями (наприклад профспілковими чи іншими організаціями).

В аграрному праві застосовуються такі методи як: дозволу, примусу і заборони. Співвідношення цих методів в різні періоди функціонування сільського господарства було не однаковим.

^ Так, для командно-адміністративної системи був характерним метод примусу і заборони (імперативний метод).

Ринкова економіка не може розвиватись і нормально функціонувати на основі заборон, приписів і обмежень. Тому імперативний метод регулювання суспільних відносин повинен був поступитись в значній мірі, а в деяких сферах і повністю диспозитивному методу, який надає більше свободи для прояву ініціативи, що знайшло відображення і пряме закріплення на конституційному рівні, а також в нормах спеціального законодавства. Такі норми, наприклад, містяться в законах

^ України “Про сільськогосподарську кооперацію”, “ Про селянське (фермерське) господарство” та ін.

^

Методи аграрного права





Метод заборони




Метод приписів




Метод дозволу