Тема Предмет аграрного права
| Вид материала | Документы |
- Аграрного права 3 § Предмет аграрного права, 2584.49kb.
- Курс Аграрне та земельне право України Поняття аграрного права та його ознаки як галузі, 16.96kb.
- Планы семинарских занятий по административному праву тема Предмет и метод административного, 426.64kb.
- Тема Предмет и сущность права, 258.63kb.
- 1. Предмет І метод економічної теорії, 542.16kb.
- Тема предмет, метод и система российского трудового права, 331.26kb.
- Аграрного права, 7340.8kb.
- Тема предмет и метод коммерческого права. Источники коммерческого права коммерческое, 96.43kb.
- Программа курса «уголовное право» общая часть тема Понятие, предмет, метод, задачи, 667.72kb.
- Тема №1: Предмет, метод и система трудового права, 221kb.
Які поняття, особливості і класифікація договорів в АПК?
Сільськогосподарські товаровиробники укладають безліч різноманітних за видом і формою договорів, що опосередковують їх виробничо-господарські взаємовідносини як між собою в сфері АПК, так і з господарюючими суб’єктами інших галузей народного господарства України.
^ В умовах аграрної реформи і розвитку підприємницької діяльності в сільському господарстві роль договору постійно зростає.
В сучасних умовах господарювання договір стає основною формою планування товаровиробниками своєї діяльності, його роль і сфера застосовання постійно розширюється.
З’являються нові об’єкти договірних відносин, прикладом може бути включення в господарський обіг інформації і різноманітних об’єктів інтелектуальної і промислової власності, цінних паперів, нерухомості, перш за все земельних ділянок (паїв).
Закони України “Про підприємства в Україні” , “Про підприємництво”, “Про селянське (фермерське) господарство”, “Про сільськогосподарську кооперацію” регламентують, що основою підприємницької діяльності суб’єктів сільськогосподарського виробництва, а аткож взаємовідносин з суб’єктами господарської діяльності інших інших галузей виробництва є договір.
Сільськогосподарське виробництво характерне своєю багатогалузевістю договірних зв’язків і різноманітністю договірних зв’язків, яке обумовлюється різновидами суб’єктів аграрних відносин, специфікою предмета договірних зобов’язань і ін.
Не дивлячись на різновид суб’єктів договірних відносин, предмета та інших елементів вони характерізуються спільністю і складають цілісну систему в економіці України.
^ Система договірних зв’язків сільськогосподарских підприємств, організацій і установ може бути визначена як єдність таких груп договорів:
по-пешре, матеріально-технічного забезпечення товаровиробників сільського господарства; фінансового, електроенергетичного та фінансово-кредитного забезпечення суб’єктів АПК;
по-друге, договори по наданню суб’єктам аграрного виробництва різноманітних послуг з приводу виробничо-технічного, меліоративного гідромеліоративного, агрохімічного та іншого обслуговування, транспортних послуг і ін.;
третю важливу групу договірних зв’язків в аграрному секторі утворюють договори по реалізації товаровиробниками виробленої сільськогосподарської продукції;
до четвертої групи слід віднести договори по науковому забезпеченню АПК: договори по запровадженню наукових розробок, нових сортів рослин, нових видів та порід худоби, нових технологій виробництва і т. ін.
-
Види договірних відносин та договорів в АПК
| Договори по матеріально-технічному забезпеченню товаровиробників сільського господарства | | Договори по наданню суб’єктам аграрного виробництва послуг | | Договори по реалізації товаровиробниками виробленої сільськогоспо-дарської продукції | | Договори по науковому забезпеченню АПК |
Які договори опосередковують матеріально-технічне забезпечення сільськогосподарських товаровиробників?
Господарська діяльність, виробництво сільськогосподарської продукції неможливе без матеріально-технічного забезпечення товаровиробників сільськогосподарською технікою, пально-мастильними матеріалами, сільськогосподарськими устаткуваннями, мінеральними добривами тощо. Таке забезпечення здійснюється через Міністерство аграрної політики та Украгротехсервіс шляхом оптової торгівлі, в результаті придбання вищевказаних матеріально-технічних засобів та матеріалів на біржах, безпосередньо в підприємствах, які їх виготовляють та по договорам поставки (останні в сучасний момент не мають такого поширення як в доперебудовний період).
В умовах ринкової економіки, реформування економіки аграрного сектору і пертворення колективної власності з заснованними на ній колективних підприємств на основі приватної власності, основними формами, які опосередковують відносини пов’язані з матеріально-технічним забезпеченням аграрних товаровиробників є договори купівлі-продажу, поставки, лізингу та довгострокової оренди.
Матеріально-технічне забезпечення сільськогосподарських товаровиробників здійснюється також і на основі договорів поставки, а також договорів поставки за прямими тривалими господарськими зв’язками.
У відповідності з законодавством про біржу та біржову торгівлю, суб’єкти аграрного підприємництва шляхом укладання договорів купівлі-продажу чи бартерних угод можуть придавати необхідну їм техніку, бкдівельні матеріали, пальне, мінеральні добрива та іншу продукцію матеріально-технічного призначення.
Важливою правовою формою, яка юридично опосередковує матеріально-технічне забезпечення аграрних підприємств є договір лізингу.
Відповідно до ст. ст. 2, 10 Закону України “Про лізинг” від 16.12.1997р. // ВВР. – 1998. - №16. – Ст.68. лізингоодержувач стає власником об’єкта лізингу, майна яке може бути віднесено до основних фондів, в тому числі машини, обладнання, транспортні засоби і т.ін. при амортизації 60% від вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладення договору лізингу, або ж при повній виплаті суми вартості об’єкта лізингу.
Матеріально-технічне забезпечення суб’єктів підприємницької діяльності в АПК в останній час, починаючи з 1996р., здійснюється також через систему надання і повернення бєджетної позики на постачанн техніки.
У відповідності з постановою КМУ від 10.01.1996р. “Про забезпечення технікою і обладнанням сільськогосподарських товаровиробників” // ЗП. – 1996. - №5. – Ст. 165. та “Порядком надання і повернення бюджетної позики за поставлені сільськогосподарським товаровиробітникам техніку і обладнання” від 22.07.1996р. товаровиробітники повинні укладати багатосторонні і різнопредметні договори з райфінвідділами, постачальниками і борошномельними підприємствами про постачання зерна в рахунок держконтракту як плату за техніку, яка була придбана у постачальника за бюджетну позику.
-
Види договорів матеріально-технічного забезпечення
| Договір оптової купівлі -продажі | | Договір поставки | | Договір поставки за прямими тривалими зв’язками | | Договір лізингу | | Договір оренди |
-
Договір про надання і повернення бюджетної позики на постачання техніки
На основі яких договорів здійснюється виробничо-технічне обслуговування сільськогосподарських підприємств?
Високоякісне і своєчасне виробничо-технічне обслуговування забезпечує безперебійне функціонування сільськогосподарських підприємств.
Виробничо-технічне обслуговування перебдачає ремонт різноманітної сільськогосподарскьої техніки (тракторів. Автомобілів, комбайнів, двигунів, аграгатів і ін.), а також ремонт і технічне обслуговування внутрішньогосподарських меліоративних мереж тощо.
Виробничо-технічне обслуговування сільськогосподарських тіваровиробників в сучасних умовах господарювання здійснюють державні, державно-кооперативні, кооперативні, приватні підприємтсва, а також окремі громадяни.
^ Основною правовою, яка юридично опосередковує відносини пов’язані з ремонтом і технічним обслкговуванням сільськогосподарських підприємств є договір.
Згідно договору виробничо-технічного обслаговування сільськогосподарських товаровиробітників виконавець здійснює діагностіку і ремонт сільськогосподарської техніки у відповідності з ТУ або умовами договору.
^ У договорі визначаються обсяг (кількість машин, агрегатів), види, календарні строки і вартість робіт.
Замовники повинні підготувати техніку для проведення діагностіки, ремонту, в тому числі і капітального, і передати її по акту підприсаному уповноваженими представниками виконавцю.
Самостійним предметом договору є технічне обслуговування сільськогосподарської техніки. Система технічного обслуговування машин – це сукупність взаємопов’язаних засобів, документації з технічного обслуговування, а також виконавців для підтримання і відновлення якості виробів (ГОСТ 18. – 322-78).
Предметом договору технічного обслуговування є виконання комплексу робіт по технічному обслуговуванню машино-тракторного і гаражного парку (тракторів, комбайнів, автомобілів), устаткування тваринницьких ферм, кормоцехів іін. відповідно до стандартів, ТУ, правил та інструкцій.
Періодичне технічне обслуговування і діагностіка виконуються також у відповідності з вимогами стандартів, ТУ, правил та Положення про технічне обслуговування і ремонт рухомого складу автомобільного транспорту в сільському господарстві.
^ На кожну машину, агрегат, устаткування, що пройшли комплексну технічну діагностіку, виконавець видає замовникові акт технічного стану і гарантійний талон.
Якщо при приймані робіт буде встановлено, що вони виконані недоброякісно, сторони повинні скласти про це акт, зазначивши в ньому дефекти та строки їх усунення.
Ремонт і технічне обслуговування внутрішньогосподарських меліоративних мереж здійснюється за договором на виконання цих робіт. Відповідно з цим договором виконавець зобов’язаний виконувати весь комплекс робіт по очищенню каналів і ремонту гідроспоруд, стаціонарних насосних станцій, свердловин, здійснювати пусконалагоджувальні роботи і профілактичне їх обслуговування у відповідності з вимогами ТУ орм і правил, а також у строки, передбачені проектно-кошторисною документацією та графіком.
Згідно з цим договором замовник зобов’язаний підготувати плаці, а також меліоративні устаткування виконавцеві в обумовлені строки, відповідно до графіку і проектно-кошторисною документацією на виконання цих робіт.
До групи договорів у сфері виробничо-технічного обслуговування сільськогосподарських товаровиробників включаються також договори на агрохімічне обслуговування, договори по перевезенню, договори по виконанню авіаційно-хімічних робіт підприємствами цивільної авіації, договори по виконанню робіт по терасуванню схилів, будівництву протиерозійних гідротехнічних споруд і сторенню полезахисних лісових насаджень і ін.
^ Відносини по цим договорам регулюються спеціальним законодавством.
-
Види договорів в сфері виробничо-технічного обслуговування сільськогосподарських товаровиробників
| Договори на капітальне будівництво | | Договори на полив сільгоспкультур |
| Договори на виробничо-технічне обслуговування | | Договори на ремонт і технічне обслуговування | | Договір на агрохімічне обслуговування | | Договір на перевезення | | Договір на виконання авіаційно-хімічних робіт | | Договір на виконання робіт по терасуванню схилів,створенню полезахисних смуг |
За допомогою яких договорів здійснюється реалізація сільськогосподарської продукції?
Реалізація сільськогосподарської продуції аграрними товаровиробниками здійснюється за допомогою різноманітних договорів. Вони посідають особливе місце у відносинах сільськогосподарських товаровиробників. Законодавство України надало право всім підприємствам, у тому числі і сільськогосподарським, вільно обирати види та способи реалізації виробленої продукції. Відповідно до чинного законодавства, Законів України: “Про підприємства в Україні”, “Про підприємництво”, “Прол господарські товариства”, “Про сільськогосподарську кооперацію” та ін., господарства можуть вільно обирати предмет договору, визначати зобов’язання, будь-які інші умови, що не суперечать законодавству України.
Пуктом 2 ст. 22 Закону України “Про підприємства в Україні” передбачено, що підприємство здійснює реалізацію своєї продукції, інших матеріальних цінностей на основі прямих угод (контрактів), державного замовлення, черех товарні біржі, мережу власних торгівельних підприємств, а також на основі бартерних угод.
Аналіз чинного законодавства, зокрема Закону України “Про поставки продукції для державних потреб” від 22/12 – 1995р. // ВВР. – 1996. - №3. – Ст.9, свідчить про те, що реалізація виробленої продукції сільськогосподарськими підприємствами здійснюється шляхом державної закупівлі.
^ В сучасних умовах господарювання взаємовідносини аграрних підприємств з державою по закупівлі сільськогосподарської продукції оформлюється шляхом держконтрактів.
Реалізація сільськогосподарської продукції може здійснюватись і на основі договорів купівлі-продажу, комісії, міни, контрактації.
В цих договорах суб’єкти підприємницької діяльності в АПК наділені свободою в виборі договірних контрагентів , в узгодженні ціни, асортименту продукції та інших умов.
Так, згідно договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції продавець – сільськогосподарське підприємство зобов’язуєтся передати сільськогосподарську продукцію у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти продукцію і сплатити за неї певну суму.
^ За допомогою комісії сільськогосподарське підприємство доручає відповідній торгівельній організації продати на комісійних засадах сільськогосподарську продукцію.
Сільськогосподарський товаровиробник має право за власним бажанням обміняти з другою стороною цього договору одну сільськогосподарську продукцію на іншу , тобто вчинити бартерну угоду.
Відповідно до глави 24 ЦК України державна закупка сільськогосподарської продукції у товаровиробників може здійснюватись і за договорами контрактації, які укладаються на основі державних замовлень на поставку державі сільськогосподарської продукції.
В світові практиці, в тому числі і в Україні, набуває розвитку біржова торгівля. Однією з основних функцій біржової торгівлі є формування ринкових цін. Діяльність товарних бірж в Україні регламентується Законом України “Про товарну біржу” від 10.12.1991р. // ВВР. – 1992. - №10. – Ст. 139.
Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.
Типовими правилами біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, затвердженими наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України, Мінекономіки та Мінфіну України від 3.04.1996р., врегульовані правила біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією.
-
Договори реалізації сільськогосподарської продукції
| Договір контрактації | | Біржова угода |
-
Договір купівлі-прдажу
Договір міни
Договір комісії
Бартерні угоди
| Оптова торгівля | | Роздрібна торгівля |
Які характерні риси, зміст та ознаки договору оренди землі?
Оренда землі – це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Об’єктами оренди є земельні ділянки, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб України, територіальних громад, сіл, селищ, міст (комунальної власності), держави.
^ Об’єктами оренди можуть бути земельні ділянки з насадженнями, будівлями, спорудженнями, водоймами, що розташовані на них, якщо це передбачено договором оренди.
Суб’єктами орендних відносин є орендодавці і орендарі.
^ Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи України, у власності яких перебувають земельні ділянки.
Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Відносини, пов’язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України (ст.ст. 93-97), Законом України “Про оренду землі” від 6.10.1998р. // ВВР. – 1998. - №46-47. – Ст.280, постановами, виданими КМУ, у випадках передбачених законом, а також договором оренди.
Договір оренди землі – це угода сторін про взаємні зобов’язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.
^ Договір оренди земельної ділянки укладається в письмлвій формі.
Невід’ємною частиною договору оренди є план (схема) земельної ділянки.
Умови договору земельної ділянки (зміст) не можуть суперечити законам України.
Істотними умовами договору оренди земельної ділянки є:
- об’єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);
- термін договору оренди:
- орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, термін і порядок внесення і перегляду);
- цільове призначення, умови використання і збереження якості землі;
- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;
- існуючі обмеження та обтяження щодо використання земельної ділянки;
- відповідальність сторін.
Відсутність у договорі однієї з істотних умов є підставою для відмови у державній реєстрації, а також для визнання договору недійсним відповідно до законів України.
^ За згодою сторін у договорі оренди земельної ділянки можуть бути зазначені й інші умови.
Порядок укладення договору оренди землі, чинність договору, а також порядок його реєстрації передбачені ст.ст. 15-18 Закону України “Про оренду землі”.
Які договірні відносини застосовуються по обслуговуванню сільськогосподарських підприємств?
Юридичне обслуговування сільськогосподарських пдприємств – це комплекс правових мір, які здійснююьб спеціалісти з права по захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників суспільних відносин.
У цілях здійснення міроприємств по налагодженню функціонування юридичної служби, в тому числі в АПК, Кабінетом Міністрів постановою від 27.08.1995р. затвердив “Загальні положенно юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації.” В цьому положенні констатується необхідність вдосконалення правової роботи у сфері суспільного виробництва, створення правових і організаційних основ для ефективної діяльності служби по забезпеченню законності в роботі центральних органів, зокрема міністерств, органів виконавчої влади на місцях щодо попередження порушення прав і законних іетересів підприємств, установ і організацій.
Положенням визначені основні завдання та напрямки юридичного обслуговування суб’єктів підприємницької діяльності, захисту в судових оганах їх порушених прав та законних інтересів. Вищевкащзані та інші види юридичної допомоги в сучасних умовах господарювання суб’єкти аграрного підприємництва можуть одержувати через різні форми юридичного обслуговування.
^ Відповідно до Загального положення про юридичну службу юридичні послуги можуть надавати: штатний юрисконсульт господарства, міжгосподарський юрисконсульт, а також
Головними напрямками юридичного обслуговування є: надання висококваліфікованими спеціалістами ( з вищою юридичною овітою) допомоги господарюючим суб’єктам аграрного сектору в правильному застосуванні чинного законодавства в процесі укладення договорів та їх виконання; в забезпеченні правовими засобами схоронності власності господарюючих суб’єктів; захист інтересів підприємців в судово-прокурорській системі; запобігання порушення трудового та іншого законодавства; консультаційно-правова робота з наданням юридичної допомоги працівникам господарюючого суб’єкта і ін.
Формуванню юридичної служби в аграрному секторі присвячено “Положення про юридичне управління Міністерства агропромислового комплексу України” затверджене наказом Міністерства агропрому України від 19.12.1997р., яким конкретизується стосовно особливостей і специфіки сільськогосподарського виробництва вищевказане загальне положення про юридичну службу від 27.08.1995р.
Згідно з Положенням від 27.08.1995р. юридичне управління визнається самостійним структурним підрозділом центрального апарату Мінагропрому.
Основне завдання Управління полягає в організації правової роботи в системі АПК в правовому забезпеченні реалізації аграрної політики, в підготовці проектів актів законодавства і ін.
Загальне положення поширює свою чинність лише на органи державного управління сільським господарством, а також на державні підприємства. Фермерські господарства, спілки селян, сільськогосподарські кооперативи, акціонерні товариства, інші господарюючі суб’єкти недержавного типу організовують правову роботу на підприємстві на підставі цивільно-правового договору підряду, договору на юридичне обслуговування чи доручення з адвокатським бюро, колегіями, фірмами, юридичними консультаціями, конкретними адвокатами тощо.
Приватний адвокат, який має відповідні ліцензію та свідоцтво; адвокатське бюро, контора чи інше адвокатське об’єднання, юридична фірма ( в тому числі й іноземна або міжнародна), юридичний кооператив тощо, які мають відповідний дозвіл та кваліфікацію.
В сучасних умовах господарювання фермерські господарства, спілки селян, сільськогосподарські кооперативи, акціонерні сільськогосподарські товариства, інші аграрні товаровиробники можуть оденржувати юридичну допомогу від окремих фізичних осіб (незалежно від громадянства) шляхом укладення з ними цивільно-правових договорів: підряду, на обслуговування, на виконання дій по по захисту інтересів в судових органах і ін.
^ Юридичні послуги їм також можуть надавати і юристи відповідних сільськогосподарських управлінь, районних чи обласних держадміністрацій.
-
Форми юридичного обслуговування
Аграрні товаровиробники
Штатний працівник (юрисконсульт)
За цивільно-правовим договором
Недержавні підприємства по договору
| Приватним адвокатом | | Юридична служба державних органів |
| | | |
| Юридичною консультацією | | Міністерство аграрної політики |
| | | |
| Юридичною фірмою, бюро, кооперативом тощо. | | Обласних та районних управлінь |