Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 ... 38 39 40 41 42 43 44 45 ... 71

ного (нараховоного) протягом звiтного перiоду у грошовiй,

матерiальнiй або нематерiальних формах як на територiї

України, її континентальному шельфi, виключнiй (морськiй)

економiчнiй зонi, так i за їх межами. У валовий дохiд вiд

реалiзацiї сiльськогосподарської продукцiї власного вироб-

ництва включаються: i

вартiсть реалiзованої продукцiї рослинництва i тваринни- |

гггва власного виробництва;

вартiсть реалiзованої сiльськогосподарської продукцiї,

Правове регулювання фiнансової дiяльностi СiТi 399

виробленої iз сiльськогосподарської сировини власного

виробництва на власних переробних пiдприємствах;

вартiсть реалiзованої продукцiї, виробленої з власної сиро-

вини на давальницьких умовах, незалежно вiд територiаль-

ного розмiщення переробного пiдприємства;

вартiсть наданих послуг (послуги машинно-тракторного

парку, будiвельних i ремонтних бригад, iншi послуги), повя-

заних iз сiльськогосподарським виробництвом;

Вiдповiдно до п. 4 Положення сума фiксованого сiльсько-

господарського податку на поточний рiк визначається плат-

ником податку, виходячи з площi сiльськогосподарських угiдь

та їх грошової оцiнки, проведеної станом на 1 липня 1995 р.,

Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 23 березня

1995 р. та ставки фiксованого сiльськогосподарського подат-

ку, Розрахунок фiксованого сiльськогосподарського податку

здiйснюється за формою, затвердженою Державною податко-

вою адмiнiстрацiєю i подається органу державної податкової

служби за мiсцем знаходження платника щороку до 1 лютого

поточного року.

5. Банкрутство

сiльськогосподарського пiдприємства

1. Виробничо-фiнансова дiяльнiсть сiльськогосподарсько-

го пiдприємства охоплює собою суспiльнi вiдносини, що ви-

никають в разi банкрутства. Банкрутство розглядається як

економiчно-фiнансове, правове i соцiальне явище. Його еко-

номiчно-фiнансова сутнiсть полягає у вiдсутностi або недос-

татнiй наявностi у пiдприємствах необхiдних коштiв для своєї

фiнансової дiяльностi, належного i своєчасного розрахунку за

своїми фiнансовими, в тому числi кредитними зобовязання-

ми, тобто вiдповiдальностi за свої борги. При банкрутствi

першорядною є кредитна заборгованiсть перед банком, у яко-

го пiдприємство брало кредит, його заборгованiсть перед сто-

роною, з якою воно перебуває у договiрних вiдносинах, та iн

шими субєктами. За сучасних умов особливо поширеною є

заборгованiсть перед фiнансово-податковими органами щодо

сплати податкiв, розрахункiв за мiнеральнi добрива, отрутохi-

мiкати, пальне, а також заборгованiсть сiльськогосподарсько-

го пiдприємства перед своїми членами КСГП (ВСГК, АГСТ)

i перед працiвниками державного сiльськогосподарського

400

РОЗДiЛ XVII V

пiдприємства. Подiбною може бути також заборгованiсть се-

лянського (фермерського) господарства.

З правого аспекту банкрутство має безпосереднє вiдно-

шення до правового становища i реалiзацiї сiльськогосподар-

ським пiдприємством своєї правосубєктностi. Йдеться про

те, що внаслiдок банкрутства, тобто припинення дiяльностi

пiдприємства як юридичної особи i покладання на нього

особливого порядку ро-iрахункiн за всiма видами його боргу

перед кредиторами, в першу чергу, нормами права, регулю-

ються правовi наслiдки визнання субєкта права пiдприєм-

ництва банкрутом.

Становище збанкрутiлого сiльськогосподарського пiдпри-

ємства має соцiальну значущiсть. Остання в першу чергу по-

лягає в ущемленнi всiх конституцiйних прав членiв колектив-

но-кооперативних i державних сiльськогосподарських пiд-

приємств. В разi банкрутства пiдприємства його працiвники

залишаються без роботи. Банкрутство настає не за один день

господарювання. На протязi останнiх двох-трьох рокiв цi

господарства не проводять належної оплати працi членiв

КСГП, ВСГК, АСГТ. Особливо в жалюгiдному станi опини-

лися працiвники радгоспiв, якi в останнi роки i нинi функцiо-

нують як колективнi або ж акцiонернi сiльськогосподарськi

утворення. Затримка або невиплата заробiтку пiдприємством,

з яким вони перебувають у трудових правовiдносинах, при-

зводить до злиденного iснування їхнiх родин, погiршення

їхнього соцiально-побутового стану. Збанкрутiлiсть сiльсько-

господарських пiдприємств призводить до зменшення обсягiв

суспiльно-необхiдної працi, до неповної зайнятостi працiвни-

кiв i безробiття на селi. В соцiально-побутовому аспектi бан-

крутство сiльськогосподарських пiдприємств є наслiдком

економiчної розрухи сiльського господарства в цiлому. В еко-

номiко-правовому аспектi банкрутство є дiйовим засобом, що

призводить до занепаду сiльськогосподарського пiдприєм-

ництва i прибутковостi у ниробничо-господарськiй дiяльностi

аграрних пiдприємств.

2. У законодавствi про банкрутство розрiзняють головнi i

допомiжнi акти. Головним серед них є Закон України "Про

банкрутство", прийнятий Верховною Радою України 14 трав-

ня 1992 р. Як правило усi пiдприємства, установи, органiзацiї

користуються послугами банкiв, i в разi настання банкрутства

спiрнi питання вирiшуються з участю банкiв. А тому в Законi

Правове регулювання фiнансової дiяльностi СiТi 401

України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" вiд 20 березня

1991 р. (iз змiнами i доповненнями) є спецiальнi правовi нор-

ми про банкрутство, що дає пiдстави цей закон теж вiднести

до головних актiв. До цих же актiв належить вiднести i Арбiт-

ражний процесуальний кодекс України, прийнятий Верхов-

ною Радою України.

Правова норма про банкрутство знайшла своє закрiплення

у рядi законiв, що визначають правове становище окремих

видiв пiдприємств, у тому числi сiльськогосподарських.

Зокрема, це Закон "Про пiдприємства в Українi" (статтi 24 i

34); Закон "Про колективне сiльськогосподарське пiдприєм-

ство (ст. 31); на дiяльнiсть акцiонерного сiльськогосподар-

ського товариства поширюється дiя ст. 19 Закону "Про гос-

подарськi товариства", в якiй є посилання на Закон "Про

банкрутство". У Законi "Про сiльськогосподарську коопера-

цiю" вiдсутня згадка про банкрутство, а є лише в ст. 38 норма

про те, що сiльськогосподарськi кооперативи (обєднання)

припиняють свою дiяльнiсть на пiдставi рiшення арбiтражно-

го суду. Про припинення дiяльностi селянського (фермер-

ського) господарства внаслiдок банкрутства йдеться в п. З

ст. 29 Закону "Про селянське (фермерське) господарство".

Наведенi правовi норми i закони визначають правосубєкт-

i нiсть сiльськогосподарських товаровиробникiв у разi припи-

нення їхньої дiяльностi внаслiдок настання банкрутства i то-

| му цi правовi акти пiдставне вважати допомiжними.

3. Банкрутство становить собою вагомий економiчно-пра-

вовий фактор, який потребує вiдповiдного правового регулю-

вання. Сiльськогосподарське пiдприємство i селянське (фер-

мерське) господарство можуть бути визнанi банкрутом лише

на пiдставi рiшення арбiтражного суду. Це рiшення за своєю

правовою природою i значущiстю є вiдповiдним юридичним

фактом, лише на пiдставi якого настають правовi наслiдки

визнання учасника товарно-грошових вiдносин банкрутом. У

преамбулi до Закону України "Про банкрутство" зазначено,

що цей закон визначає умови i порядок визначення юридич-

них осiб - субєктiв пiдприємницької дiяльностi - банкрута-

ми з метою задоволення претензiй.

Пiд банкрутством розумiється повязана з недостатнiстю

активiв (майна, коштiв) у лiквiдацiйнiй формi неспромож-

нiсть юридичної особи - субєкта пiдприємницької дiяльнос-

тi - задовiльнити в установленi для цього строки предявленi

402

Роздiл хуа

до нього з боку кредиторiв вимоги i виконати зобовязання

перед бюджетом.

Субєктами банкрутства е боржники (банкрути) - юри-

дичнi особи (що є субєктами пiдприємницької дiяльностi),

неспроможнi своєчасно виконати свої зобовязання перед

кредитором або бюджетом. Стосовно сiльського господарства

банкрутом може бути лише сiльськогосподарське пiдприєм-

ство, що здатне займатися пiдприємницькою дiяльнiстю, тоб-

то вiдповiдно до ст. i Закону "Про пiдприємництво" прован

дити дiяльнiсть по виробництву продукцiї, виконанню робiт,

наданню послуг та заняттю торгiвлею з метою одержання

прибутку.

4. Провадження справ про банкрутство пiдвiдомче арбiтраж-

ному суду. Цей суд приймає ухвалу про визнання сiльськогос-

подарського пiдприємства (боржника) банкрутом.

Арбiтражний суд надсилає боржниковi, кредиторам та

банкам, що здiйснюють розрахунково-касове обслуговування

боржника, ухвалу про порушення провадження у справi, про-

водить попереднє засiдання арбiтражного суду. За результата-

ми попереднього засiдання арбiтражний суд в разi необхiд-

ностi призначає розпорядника майном боржника, а також зо-

бовязує заявника подати до офiцiйного друкованого органу

Верховної Ради України чи Кабiнету Мiнiстрiв України ого-

лошення про порушення справи про банкрутство, в якому

повинно мiститися: повне найменування боржника, його

юридична адреса, банкiвськi реквiзити; найменування та ад-

реса арбiтражного суду.

Завдяки такому оголошенню можуть виявитися новi кре-

дитори оголошеного банкрута, кожний з цих кредиторiв про-

тягом мiсяця надсилає до зборiв або комiтету кредиторiв вiд-

повiднi пiдстави зяборгоианостi збанкрутiлого сiльськогоспо-

дарського нiдприї мствн.

У зазначений мiсячний строк поряд з кредиторами можуть

зявитися громадяни i юридичнi особи, якi заявили про своє

бажання стати санатором боржника. Санацiя в буквальному

розумiннi означає оздоровлення. Санацiя пiдприємства поля-

гає в тому, що названi субєкти задовольняють вимоги креди-

торiв до боржника i виконують його зобовязання перед бюд-

жетом, за умови згоди зборiв (комiтету) кредиторiв iз строка-

ми виконання цих зобовязань i на переведення боргу. Сана-

торами визнаються особ;(>, якi здатнi здiйснити заходи, що

. Правове регулювання фiнансової дiяльностi СГП

403

проводяться для вiдведення банкрутства сiльськогосподар-

ських товаровиробникiв, промислових, торгових пiдприємств

або обєднань, банкiвських установ. Санацiя може здiйснюва-

ти шляхом злиття пiдприємств, що знаходяться на гранi бан-

крутства, з бiльш мiцними пiдприємствами чи обєднаннями.

Згiдно зi ст. 12 Закону "Про банкрутство" санацiї можуть бу-

ти пiдданi лише державнi пiдприємства. Стосовно можливого

настання банкрутства колективно-кооперативного сiльсько-

господарського пiдприємства, то дуже сумнiвним є сподiван-

ня, що знайдеться юридична особа, яка виявить бажання ста-

ти його санатором.

5. Постанову про визнання боржника банкрутом приймає

арбiтражний суд. З цього моменту вiдповiдно до ст. 15 Закону

"Про банкрутство" припиняється пiдприємницька дiяльнiсть

боржника - збанкрутiлого пiдприємства; право розпоряджа-

тися майном пiдприємства-банкрута, а також i всi Його май-

новi права та обовязки переходять до лiквiдацiйної комiсiї;

строки всiх боргових зобовязань боржника вважаються таки-

ми, що минули.

З метою захисту прав кредиторiв i бюджету визнається не-

дiйсною будь-яка угода щодо продажу майна боржника, здiй-

сненого протягом трьох мiсяцiв до початку провадження у

справi про банкрутство, якщо її здiйснено в iнтересах заiнте-

ресованої особи з боку боржника. Також визнається недiй-

сною будь-яка угода боржника щодо продажу майна чи прий-

няття боржником на себе зобовязань протягом одного року

до початку провадження у справi про банкрутство, якщо про-

даж майна здiйснено з метою приховання цього майна або

несплати боргiв, якщо боржник в результатi угоди отримав

дабагато менше, коли вже був неплатоспроможним чи став

неплатоспроможним в результатi виконання цiєї угоди.

Виконання постанови арбiтражного суду про банкрутство

покладається на лiквiдацiйну комiсiю. Вона визначає i оцiнює

майно, на яке звертаються стягнення, органiзовує його реа-

лiзацiю.

Вся процедура щодо притягнення боржника-банкрута до

майнової вiдповiдальностi, повернення боргiв кредиторам за-

вершується роботою лiквiдацiйної комiсiї по розподiлу кош-

тiв, виручених вiд продажу майна пiдприємства-банкрута. Цi

кошти спрямовуються на задоволення претензiй кредиторiв,

покриття витрат, повязаних з провадженням справи про бан-

,>1-

40¦

Роздiл XVIII

2. Предметом правового регулювання внутрiшньогоспо-

дарської органiзацiї працi в сiльськогосподарських пiдприєм-

ствах є суспiльнi вiдносини, що функцiонують у сферi вироб-

ництва i опосередковують звязки мiж людьми з органiзацiї

трудового процесу. Правовi вiдносини щодо органiзацiї працi

в сiльськогосподарських пiдприємствах є складовою трудових

вiдносин. Вони виникають мiж сiльськогосподарськими пiд-

приємствами, з одною боку, i працiвниками - з iншого, i ре-

гулюються нормами iiгрiїрiїого права.

Органiзацiя працi її агропромисловому комплексi буду-

ється на таких єдиних принципах: загальностi працi, оплатi її

вiдповiдно до кiлькостi та якостi, правильного поєднання

громадських i особистих iнтересiв, матерiальнiй заiнтересова-

ностi працiвникiв, охоронi працi, свiдомiй трудовiй дисциплi-

нi, планомiрному використаннi трудових ресурсiв, вiдносинах

товариського спiвробiтництва i взаємодопомоги, творчому ха-

рактерi працi, активнiй участi колективу трудящих в управ-

лiннi виробництвом, можливостi поєднання працi й навчан-

ня, матерiальнiй забезпеченостi за непрацездатностi та в ста-

ростi. Воднораз здiйснення зазначених принципiв органiзацiї

працi в колективних сiльськогосподарських пiдприємствах

має деякi особливостi, зумовленi кооперативною природою

останнiх i особливостями виробництва.

На сучасному етапi розвитку агропромислового комплексу

суспiльнi вiдносини з органiзацiї працi в державних i колек-

тивних сiльськогосподарських пiдприємствах дедалi бiльше

зближуються, унiфiкуються. Ця тенденцiя знайшла своє вi-

дображення в законодавствi. Останнiми роками прийнято

значну кiлькiсть нормативних актiв, якi з єдиних позицiй ре-

гулюють трудовi вiдносини в тих i в тих пiдприємствах.

3. Закон "Про прiоритетнiсть соцiального розвитку села та

агропромислового комплексу > народному господарствi" на-

дає аграрним товаровиробникам право вiльного вибору форм

i напрямiв трудової та господарської дiяльностi, повної влас-

ностi на результати своєї працi. Вiдповiдно до ст. 13 Закону

"Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство" це пiд-

приємство самостiйно визначає напрями сiльськогосподар-

ського виробництва, його структуру i обсяг. У п. З ст. 1 Зако-

ну передбачено також, що такi пiдприємства можуть на доб-

ровiльних засадах обєднуватись у спiлки (обєднання), бути

засновниками акцiонерних товариств, якi дiють на пiдставi

Правове регулювання органiзацiї та дисциплiни працi в СГП____407

своїх статутiв. Сiльськогосподарськi пiдприємства можуть та-

кож виступати засновниками або учасниками iнших сiльсько-

господарських товариств. Закон "Про господарськi товарист-

ва" визначає поняття i види цих товариств, правила їх ство-

рення та дiяльностi, а також права i обовязки їх учасникiв та

засновникiв. Господарськими товариствами визнаються пiд-

приємства, установи, органiзацiї, створенi на засадах угоди

мiж юридичними особами i громадянами через обєднання їх

майна та пiдприємницьку дiяльнiсть iз метою одержання при-

бутку. До господарських товариств належать акцiонернi това-

риства, товариства з обмеженою або додатковою вiдповiдаль-

нiстю, повнi й командитнi товариства. Товариства є юридич-

ними особами i можуть займатися будь-якою пiдприємниць-

кою дiяльнiстю, яка не суперечить законодавству України.

4. Первинною ланкою трудового колективу сiльськогоспо-

дарського пiдприємства є колектив виробничої бригади чи iн-

шого структурного пiдроздiлу. В державних сiльськогосподар-

ських пiдприємствах органiзуються вiддiлення, ферми, брига-

ди, дiльницi, виробництва та iншi структурнi пiдроздiли.

Структура господарства залежить вiд його розмiрiв, виробни-

чого напряму, внутрiшньогосподарської спецiалiзацiї, форм

органiзацiї працi, розмiщення та iнших умов виробництва. За

пiдроздiлами державних сiльськогосподарських пiдприємств

закрiплюються земельнi дiлянки, будiвлi, споруди, худоба та

iншi матерiальнi цiнностi. Положення про пiдроздiли держав-

ного сiльськогосподарського пiдприємства затверджуються

директором господарства.

У колективних сiльськогосподарських пiдприємствах за-

лежно вiд конкретних умов господарства, його спецiалiзацiї

та технологiї виробництва створюються дiльницi, цехи, бри-

гади, ферми, ланки, загони, комплекси тощо, якi дiють, як

правило, на принципах колективного, сiмейного, iндивiду-

ального, орендного пiдряду. За колективами структурних пiд-

роздiлiв господарства закрiплюються (або надаються їм в

оренду) земельнi дiлянки, необхiдна технiка й iнвентар, робо-

ча та продуктивна худоба, будiвлi, iншi засоби виробництва i

матерiальнi ресурси.

Основними формами органiзацiї працi в державних i ко-

лективних сiльськогосподарських пiдприємствах є постiйнi

виробничi бригади, ланки, механiзованi загони з виконання

спецiалiзованих робiт. Постiйна виробнича бригада - най-

408

Роздiл ХМ>

бiльш поширена тепер форма органiзацiї працi в сiльськогос-

подарських пiдприємствах. Вона складається з колективу пра-

цiвникiв, який своїми силами або в кооперуваннi з iншими

пiдроздiлами, а також з iншими пiдприємствами й органiза-

цiями виконує весь цикл сiльськогосподарських робiт iз ви-

робництва певної продукцiї. Саме ця форма органiзацiї працi

переважає у тваринництвi, де постiйнi виробничi бригади

займаються вирощуванням телят, молочного стада, вiдгодiв-

лею худоби на мясо тощо.

У великих сiльськогосподарських пiдприємствах iснують

спецiалiзованi виробничi бригади - як галузевi, так i багато-

галузевi. Вони, зазвичай, обслуговують окремi галузi госпо-

дарства i складаються з працiвникiв однорiдних професiй

(спецiальностей), що займаються виробництвом певного виду

продукцiї (рису, винограду, розсади овочiв, свинини, молод-

няка худоби тощо). До галузевих належать рослинницькi i

тракторно-рiльничi, овочiвницькi та iншi бригади.

Комплекснi бригади обслуговують рослинництво й тварин-

ництво, виробляють декiлька видiв продукцiї цих галузей.

Нарiвнi з виробничими бригадами у сiльськогосподар-

ських пiдприємствах застосовуються такi форми органiзацiї

працi, як механiзованi загони, збирально-транспортнi ком-

плекси, загони з заготiвлi та внесення органiчних, мiнераль-

них добрив i т. д.

2. Пiдрядно-оренднi утворення

як форми органiзацiї працi

в сiльськогосподарських пiдприємствах

1. Форми органiзацiї працi в сiльськогосподарських пiд-

приємствах не є застиглими. Вони постiйно змiнюються,

вдосконалюються, що е обєктивною необхiднiстю i однiєю з

головних передумов швидкого пiднесення сiльського госпо-

дарства.

Blog

Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Содержание