Книга "Аграрне право України" 2-е видання
Вид материала | Книга |
СодержаниеПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦi |
- Аграрне право України, 114.91kb.
- Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, 922.45kb.
- Список літератури №2011 Абрамов Н. А. Хозяйственно-процессуальное право Украины: Учеб, 389.46kb.
- Аграрне, земельне та екологічне право п. Ф. Кулинич павло Федотович Кулинич, 207.47kb.
- Тема Предмет аграрного права, 1851.91kb.
- Курс Аграрне та земельне право України Поняття аграрного права та його ознаки як галузі, 16.96kb.
- Інститут регіональних досліджень нан україни у 2006 році: Інформаційне видання, 889.93kb.
- Для отримання рекомендації вр викладач має подати до науково-методичної ради Інституту, 208.78kb.
- М. В. Богданович М. В. Козак Я. А. Король методика викладання математики в початкових, 6474.23kb.
- Зразок фахові видання за спеціальністю, 95.28kb.
ня працiвникiв, робочого часу та його використання, заохо--
чення за успiхи в працi та вiдповiдальностi за порушення
дисциплiни.
Правове регулювання органiзацiї та дисциплiни Гiiрацi д дт 417
5. У колективних сiльськогосподарських пiдприємствах
Правила внутрiшнього розпорядку приймаються загальними
зборами (зборами уповноважених) на пiдставi Примiрних
правил внутрiшнього розпорядку, затверджених Всеукраїн-
ською радою колгоспiв 31 березня 1982 р. (з наступними змi-
нами i доповненнями вiд 13 грудня 1983 р).
Правилами внутрiшнього розпорядку Регулюються трива-
лiсть i розпорядок робочого дня на пiдприємствi, порядок на-
дання вихiдних днiв, щорiчних оплачуваних вiдпусток а та-
кож порядок проходження випробувального строку накла->
дення i зняття дисциплiнарних стягнень та iншi питання пе- i
редбаченi Статутом пiдприємства. |
Правила внутрiшнього розпорядку вiдiграють важливу
роль в органiзацiї виробництва i працi в колективних сiль-
ськогосподарських пiдприємствах. За значущiстю вони є дру-
гим пiсля статуту нормативним актом, що регулює внут-
рiшньогосподарськi вiдносини. Правила внутрiшнього роз-
порядку повиннi вiдповiдати статутовi, а також Примiрним
правилам.
Примiрнi правила мiстять, по-перше. Норми, що перено-
сяться у правила окремих господарств без змiн, оскiльки їхнi
положення не вимагають урахування специфiка останнiх (це
норми, що регулюють охорону працi, заходи стягнення i по-
рядок їх застосування тощо), по-друге, тi iюрми, якi повиннi
бути конкретизованi у Правилах внутрiшнього розпорядку
конкретного пiдприємства з урахуванням Його особливостей
Правила внутрiшнього розпорядку колективного сiльсько-
господарського пiдприємства не тiльки конкретизують деякi
положення статуту i Примiрних правил, а й можуть мiстити
первиннi норми, якi заповнюють наявнi прогалини в регулю-
ваннi внутрiшньогосподарських вiдносин.
6. Внутрiшнiй розпорядок колективного сiльськогосподар-
ського пiдприємства охоплює ширше (порiвняно з держав-
ним пiдприємством) коло питань. Так, оiфiм трудових вiн
регулює також управлiнськi, майновi, земельнi, соцiально-по-
бутовi та iншi вiдносини. Член колективного господарства
має додержувати правил поведiнки, встановлених для нього
як для працiвника i члена колективного господарства Тому в
таких господарствах iснують внутрiшнiй трудовий розпорядок
i внутрiшнiй розпорядок, трудова i статутна дисциплiна.
14 В. Янчук
Роздiл XVIII
ЙШввi (локальнi) правила сiльськогосподарських пiд-
не повиннi механiчно вiдтворювати текст Галузевих
ИХ (Примiрник) правил внутрiшнього розпорядку, а
Жроко вiдображати специфiку умов/працi на конкрет-
iисмствi. При цьому вони не можуть суперечити
Галузевим правилам та iншому чинному законодав
>тi у встановленому порядку Правила внутрiшнього
розпорядку є важливим органiзацiйно-правовим за-
Кiiня трудової дисциплiни в сiльськогосподарських
X. /
4. Поняття дисциплiни працi
їй правове забезпечення її додержання
. її сiльськогосподарських пiдприємствах
/
гькогосподарських пiдприємств мусять
дисциплiни працi, без якої не можли-
вуадвие виробництво. Це їхнiй важ-
ВТЙТУГНИЙ обовязок.
> ГОЛОДврстiїа виробляється працiв-
рiзнi трудовi колективи. Спiльна пра-
КОЛектипiп людей пбтрсбує цiлеспрямованої i
iМДiНки кожного працiвника, зайнятого в су-
(юбництиi. Саме дисциплiна працi забезпечує
МЦiю i субординацiю в поведiнцi працiвникiв.
- складне й багатогранне явище. Обєктивно
_Для функцiонування будь-якої соцiальної
iня спрямована на забезпечення єдностi
ОТО процесу, виступає необхiдною умо-
Яiтїрвчурi термiн "дисциплiна" тракту-
1 ллнот боку, - як форма суспiльного
"ЯiвЯМии я процесi спiльної працi, з iншого - як
Мння мсiх ирлцiвникiв загальному порядковi пра-
ржйннн ними <становлених правил поведiнки пiд час
рп процесу. При цьому поняття трудової дисциплiни
iм-тмм у нуи.кому й Широкому розумiннi. У вузькому
iАокцюк кожного/працювати, суворо додержувати
трудовою рочпорящку. якi дiють на пiдприємствах, в
iiмщiях. У широкому розумiннi дисциплiна
Правове регулювання органiзацiї та дисциплiни працi в СГП_____4Г9
працi є формою суспiльного звязку мiж людьми в процесiї
спiльної працi, який обєктивно виникає i служить для пiд-
тримання необхiдного при цьому порядку.
Однi автори вважають за необхiдне розглядати дисциплiну
тiльки в субєктивному розумiннi - як фактичне додержання
встановлених правил поведiнки, пiдпорядкування працiвника
встановленому розпорядковi. На думку iнших, поняття дис-
циплiни мусить бути ширшим i охоплювати два взаємоповя-
занi аспекти - обєктивний i субєктивний. В обєктивному
розумiннi дисциплiна - це передбачений соцiальними нор-
мами порядок в органiзацiї та дiяльностi якого-небудь колек-
тиву, в субєктивному - пiдкорення цьому порядковi, додер-
жання його всiма членами колективу. Дисциплiну працi в
обєктивному розумiннi визначають рiзнi юридичнi приписи,
якi в сукупностi складають її правову основу.
Трудова дисциплiна - це сукупнiсть дiй або утримання вiд
дiй, що становлять змiст трудових прав та обовязкiв членiв
колективних сiльськогосподарських пiдприємств i акцiо-
нерних товариств. Коло цих правомочностей визначається
вiдповiдними специфiчними умовами виробничо-господар-
ської дiяльностi й нормами права. Додержання вимог дис-
циплiни працi в сiльськогосподарському пiдприємствi зумов-
люється пiдпорядкуванням рядових членiв КСГП, ВСГК,
АСГТ i працiвникiв ДСГП керiвникам цих пiдприємств, а
також в свою чергу вiдповiдальнiсть цих керiвникiв бригад,
фермерських пiдроздiлiв за доручену дiлянку роботи перед
органами самоврядування, перед загальними зборами (збо-
рами уповноважених), правлiнням, бригадним зборам.
3. Дисциплiна працi - це, передусiм, сукупнiсть певних
правил поведiнки, встановлених для учасникiв трудового
процесу, i необхiднiсть додержання цих правил, пiдпорядку-
вання внутрiшньому трудовому розпорядковi. Та дисциплiна
працi полягає не тiльки в суворому додержаннi Правил внут-
рiшнього розпорядку, а й у свiдомому, творчому ставленнi до
своєї роботи, забезпеченнi її високої якостi, продуктивному
використаннi робочого часу.
Вiд дисциплiни працi слiд вiдрiзняти виробничу дисциплi-
ну. Цi поняття можна розмежовувати не тiльки за змiстом, а
, Див.: Янчук В.З. Ответственносгь юмхоаннков за нарушение трудовой
диодиплинм.-М.,1962.-С.9. ;
14 - - _
Роздiл XVIII
й за субєктами. Виробнича дисциплiна/за змiстом значно
ширша вiд трудової. Це - виконання длану виробництва,
плану нагромадження, ритмiчнiсть роботи пiдприємства, до-
держання технологiчної дисциплiни, правил сiвозмiни тощо.
Її субєктами є пiдприємство, адмiнiстрацiя, колектив у цiло-
му. Виробнича дисциплiна охоплює переважно технiчну, а та-
кож виробничо-технiчну грань суспiльного виробництва
включно з виконанням встановлених строкiв роботи. Трудова
дисциплiна, як уже зазначалося, - це дисциплiна працiвника
як учасники трудового процесу, належне виконання ним сво-
їх трудових обовязкiв.
4. Правове регулювання трудової дисциплiни являє собою
органiзований вплив на учасникiв трудового процесу з метою
приведення їх поведiнки у вiдповiАнiсть iз нормами i прави-
лами, що закрiплюють порядок спiльної працi.
Пiд правовим регулюванням у юридичнiй науцi прийнято
розумiти спецiальний юридичний вплив обєктивного i
субєктивного права, всiєї системи юридичних засобiв на су-
спiльнi вiдносини з метою досягнення вiдповiдних результа-
тiв. Взятi в єдностi та взаємодiї, цi засоби утворюють механiзм
правового регулювання. Його складають нормативнi акти,
правовiдносини, акти реалiзацiї пЬава, правосвiдомiсть i пра-
вова культура, i
5. Особливе мiсце серед нормативних актiв, якi регулюють
дисциплiну працi в сiльськогосподарських пiдприємствах, на-
лежить Правилам внутрiшнього (фудового) розпорядку. Во-
ни є головною ланкою нормативної основи, яка обєднує в
єдину органiчну систему всi локальнi акти, що регулюють
здiйснення трудового процесу. Обумовлено це тим, що Пра-
вила внутрiшнього (трудового) розпорядку нiби акумулюють
всi основнi положення законодавства, котрi встановлюють
трудовий розпорядок у сiльськогосподарських пiдприємствах.
6. Норми, що складають правовий iнститут дисциплiни
працi, можна класифiкувати за способом регулювання на
правовстановлюнальнi, заохочувальнi та правоохороннi. Їх
можна роздiлити на такi основнi гр\пи: норми, що регулюють
внутрiшнiй трудовий розпорядок через закрiплення загальних
прав i обовязкiв працiвникiв сiльськогосподарських пiдпри-
ємств; органiзацiйнi норми, якi регулюють органiзацiю працi
та взаємовiдносини учасникiв трудового процесу; норми, що
регулюють здiйснення технологiчного режиму, порядок вико-
/
Правове регулювання органiзацiї та дисциплiни працi в СГП____421
ристання засобiв працi; норми, якi передбачають заходи зао-
хочення за сумлiнну працю i порядок їх застосування; норми,
що встановлюють заходи впливу за порушення трудової дис-
циплiни i порядок їх застосування.
Подальше вдосконалення суспiльних вiдносин на селi має
привести до формування комплексного правового iнституту
трудової дисциплiни працiвникiв сiльськогосподарських пiд-
приємств.
7. Трудова дисциплiна в сiльськогосподарських пiдприєм-
ствах, як i на iнших пiдприємствах, в установах, органiзацiях,
забезпечується створенням необхiдних органiзацiйних та еко-
номiчних умов для нормальної високопродуктивної працi,
свiдомим ставленням до неї, методами переконання, вихо-
вання, а також заохочення за сумлiнну працю. До окремих
несумлiнних працiвникiв у разi необхiдностi застосовуються
заходи дисциплiнарного i громадського впливу.
КЗпП i Закон "Про колективне сiльськогосподарське пiд-
приємство" не визначають заходiв матерiального стимулю-
вання i морального заохочення сумлiнних працiвникiв. Тому
до працiвникiв сiльськогосподарських пiдприємств можуть
застосовуватися будь-якi заходи заохочення, передбаченi в
Правилах внутрiшнього розпорядку цього пiдприємства коо-
перативного типу.
Належний рiвень трудової дисциплiни в сiльськогосподар-
ських пiдприємствах забезпечується за допомогою комплекс-
ного пiдходу до її змiцнення. Особливу увагу слiд придiляти
впровадженню прогресивних форм органiзацiї та оплати пра-
цi, чiткому регулюванню внутрiшнього трудового розпорядку,
полiпшенню культурно-побутового обслуговування працiв-
никiв, пiдвищенню їхньої квалiфiкацiї, поєднанню заходiв
матерiального i морального заохочення iз заходами дисциплi-
нарного впливу тощо.
Роздiл XIX
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦi
В СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ПiДПРИ¦МСТВАХ
i 1. Поняття оплати працi
в сiльськогосподарських пiдприємствах
1. Оплата працi являє собою винагороду за живу (профе-
сiонально-технiчну, розумову) та уречевлену працю, вкладену
в сiльськогосподарське виробництво. За своїм соцiально-еко-
номiчним зйiстом вона є економiко-правовою категорiєю, в
основi якої у сiльськогосподарських пiдприємствах коопера-
тивного типу лежить право власностi КСГП (СпС, СВК). Та-
ке пiдприємство зобовязане винагородити своїх членiв за їх-
ню трудову участь у громадському виробництвi вiдповiдно до
кiлькостi та якостi вкладеної працi за попередньо встановле-
ними у йьому пiдприємствi розмiрами (нормами) оплати.
Працiвник державного чи корпоративного сiльськогосподар-
ського пiдприємства працює в ньому на основi трудового до-
говору i одержує за свою працю винагороду у виглядi заробiт-
ної плати.i Остання являє собою грошове вираження основної
форми винагороди, яку пiдприємство зобовязане виплачува-
ти працiвникам за їхню працю протягом встановленого робо-
чого часу вiдповiдно до її кiлькостi та якостi за попередньо
встановленою нормою i не нижче визначеного державою мi-
нiмального!> розмiру.
Оплата працi працiвникiв колективних сiльськогосподар-
ських пiдприємств - як членiв цих пiдприємств, так i осiб,
що працюють у них за трудовою угодою (договором), прова-
диться згiдну з принципом розподiлу за працею з фонду, що
є власнiстю КСГП (СпС, СВК), а рiвень оплати працi в
кожному такому пiдприємствi залежить безпосередньо вiд
одержаного Обсягу валової продукцiї та валового доходу
пiдприємства.
Оплата працi працiвникiв сiльського господарства стано-
вить основну форму винагороди i є головним джерелом кош-
тiв для вiдтворення робочої сили. :
Правове регулювання оплати працi в СГП 423
Розподiл за працею обєктивно зумовлює матерiальну заiн-
тересованiсть працiвникiв у розвитку як колективних, так i
державних сiльськогосподарських пiдприємств. Матерiальна
заiнтересованiсть взагалi є визначальним фактором успiшної
виробничо-господарської дiяльностi колективних i державних
сiльськогосподарських пiдприємств, рушiйною силою еконо-
мiки. Оплата працi є складовою собiвартостi вироблюваної
сiльськогосподарської продукцiї та функцiонує як засiб мате-
рiальної заiнтересованостi в системi трудових вiдносин. У
своєю чергу, матерiальна заiнтересованiсть виявляється через
систему власностi та права власностi, паювання основних за-
собiв виробництва, нарахування та одержання дивiдендiв за
рахунок частини чистого прибутку пiдприємства. Вона може
бути реалiзована через закрiплення за працiвниками сiльсько-
го господарства (членами колективного пiдприємства) права
власностi на частку в земельному фондi пiдприємства i одер-
жання земельної ренти, визначеної залежно вiд розмiру зе-
мельної дiлянки i чистого прибутку КСГП. За своєю економi-
ко-правовою природою одержанi в такий спосiб кошти не є
винагородою за працю, що характерно для економiко-право-
вої сутностi оплати працi працiвникiв сiльськогосподарських
Пiдприємств.
2. Застосовувана в сiльськогосподарських пiдприємствах оп-
лата працi розмежовується на основну й додаткову.
Основна оплата працi - це винагорода, що її одержує пра-
цiвник сiльськогосподарського пiдприємства залежно вiд
кiлькостi та якостi вкладеної ним суспiльне корисної працi та
її результатiв, вiдповiдно до систем оплати працi, тарифних
ставок, вiдрядних розцiнок, посадових окладiв, а також над-
бавок i доплат у розмiрах, встановлених вiдповiдними право-
вими актами.
Додаткова оплата - це додаткова до основної оплати зао-
хочувальна винагорода, що видається працiвниковi в заздале-
гiдь передбачених розмiрах за вироблену сiльськогосподарську
продукцiю з урахуванням її кiлькостi та якостi.
Джерелом матерiальних засобiв основної та додаткової оп-
лати працi в сiльськогосподарських пiдприємствах є фонд оп-
лати працi, вiдповiдна частина натуральної продукцiї, вало-
вий дохiд.
З метою матерiального й морального стимулювання бiльш
сумлiнного ставлення працiвникiв до виконання своїх трудо-
вих обовязкiв, застосування прогресивних технологiй, збере-
ження та рацiонального використання матерiально-технiчних
засобiв, полiпшення якостi сiльськогосподарської продукцiї,
насiння, кормiв, пiдвищення продуктивностi тварин тощо
пiдприємство застосовує премiювання, нагородження та iншi
види заохочення. На вiдмiну вiд оплати працi джерелом кош-
тiв для цих заохочень є чистий прибуток та iншi понадплановi
надходження вiд запроваджуваного виду пiдприємництва.
У колективних сiльськогосподарських пiдприємствах за-
лежно вiд умов i результатiв їхньої виробничо-господарської
пiдприємницької дiяльностi використовуються такi форми
оплати працi працiвникiв: грошова чи натуральна, або обидвi
одночасно.
2. Правовi акти про оплату працi
працiвникiв сiльськогосподарського пiдприємства
1. За сучасних умов, коли основними виробниками сiльсь-
когосподарської сировини i продуктiв харчування є колектив-
нi та державнi сiльськогосподарськi пiдприємства, трудовi
вiдносини щодо оплати працi їх працiвникiв є настiльки
складними, що потребують детального правового регулюван-
ня за допомогою законiв, нормативно-правових (пiдзакон-
них) i локальних правових актiв. Цi правовi акти мають своїм
завданням врегулювати суспiльнi вiдносини з питань оплати
працi, врахувати особливостi останньої залежно вiд галузi
сiльськогосподарського виробництва i забезпечити матерiаль-
ну заiнтересованiсть працiвникiв у пiдвищеннi рiвня вироб-
ничо-господарської дiяльностi, гарантувати за допомогою
правових засобiв права працiвникiв сiльського господарства.
У життi суспiльства та дiяльностi держави вiдносини з пи-
тань оплати працi громадян є настiльки важливими, що по-
требують спецiального прогулювання на рiвнi Конституцiї, де
передбачено, що кожен має право на працю, а це включає
можливiсть заробляти собi на життя працею, яку кожен вiль-
но обирає або на яку вiльно погоджується, а також на заро-
\ бiтну плату, не нижчу вiд визначеної Законом (ст. 43).
\ Верховна Рада України 24 березня 1995 р. прийняла Закон
Шро оплату працi". Цей Закон визначає економiчнi, правовi
та органiзацiйнi засади оплати працi працiвникiв, якi на пiд-
ставi трудового договору перебувають у трудових вцщосинах
Правове регулювання оплати працi в СГП 425
iз пiдприємствами, установами, органiзацiями всiх форм
власностi та господарювання i з окремими громадянами, а та-
кож сфери державного й договiрного регулювання оплати
працi. Закон спрямований на забезпечення вiдновлювальної
та стимуляцiйної функцiй заробiтної плати.
2. Закон "Про оплату працi" мiстить легальне визначення
основної категорiї iнституту правового регулювання оплати
працi - заробiтної плати. Заробiтна плата - це винагорода,
обчислена, як правило, у грошовому вираженнi, яку власник
або уповноважений ним орган виплачує за трудовим догово-
ром працiвниковi за виконувану ним роботу. Розмiр заробiт-
ної плати залежить вiд складностi та умов виконуваної робо-
ти, професiйно-дiлових якостей працiвника, результатiв його
працi та господарської дiяльностi пiдприємства.
Стаття 2 Закону визначає структуру заробiтної плати, роз-
межовуючи її на основну i додаткову. Основна заробiтна пла-
та являє собою винагороду за виконану роботу вiдповiдно до
встановлених норм працi (норм часу, виробiтку, обслугову-
вання, посадових обовязкiв). Вона встановлюється у виглядi
тарифних ставок (окладiв) i пiдрядних розцiнок для робiтни-
кiв i посадових окладiв для службовцiв. Додаткова заробiтна
плата - це винагорода за працю понад установленi норми, за
трудовi успiхи та винахiдливiсть i за особливi умови працi. Во-
на включає доплати, надбавки, гарантiйнi та компенсацiйнi ви-
плати, передбаченi чинним законодавством. Рiзновидом до-
даткової заробiтної плати е премiї, повязанi з виконанням
виробничих завдань.