Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 ... 40 41 42 43 44 45 46 47 ... 71

ня працiвникiв, робочого часу та його використання, заохо--

чення за успiхи в працi та вiдповiдальностi за порушення

дисциплiни.

Правове регулювання органiзацiї та дисциплiни Гiiрацi д дт 417

5. У колективних сiльськогосподарських пiдприємствах

Правила внутрiшнього розпорядку приймаються загальними

зборами (зборами уповноважених) на пiдставi Примiрних

правил внутрiшнього розпорядку, затверджених Всеукраїн-

ською радою колгоспiв 31 березня 1982 р. (з наступними змi-

нами i доповненнями вiд 13 грудня 1983 р).

Правилами внутрiшнього розпорядку Регулюються трива-

лiсть i розпорядок робочого дня на пiдприємствi, порядок на-

дання вихiдних днiв, щорiчних оплачуваних вiдпусток а та-

кож порядок проходження випробувального строку накла->

дення i зняття дисциплiнарних стягнень та iншi питання пе- i

редбаченi Статутом пiдприємства. |

Правила внутрiшнього розпорядку вiдiграють важливу

роль в органiзацiї виробництва i працi в колективних сiль-

ськогосподарських пiдприємствах. За значущiстю вони є дру-

гим пiсля статуту нормативним актом, що регулює внут-

рiшньогосподарськi вiдносини. Правила внутрiшнього роз-

порядку повиннi вiдповiдати статутовi, а також Примiрним

правилам.

Примiрнi правила мiстять, по-перше. Норми, що перено-

сяться у правила окремих господарств без змiн, оскiльки їхнi

положення не вимагають урахування специфiка останнiх (це

норми, що регулюють охорону працi, заходи стягнення i по-

рядок їх застосування тощо), по-друге, тi iюрми, якi повиннi

бути конкретизованi у Правилах внутрiшнього розпорядку

конкретного пiдприємства з урахуванням Його особливостей

Правила внутрiшнього розпорядку колективного сiльсько-

господарського пiдприємства не тiльки конкретизують деякi

положення статуту i Примiрних правил, а й можуть мiстити

первиннi норми, якi заповнюють наявнi прогалини в регулю-

ваннi внутрiшньогосподарських вiдносин.

6. Внутрiшнiй розпорядок колективного сiльськогосподар-

ського пiдприємства охоплює ширше (порiвняно з держав-

ним пiдприємством) коло питань. Так, оiфiм трудових вiн

регулює також управлiнськi, майновi, земельнi, соцiально-по-

бутовi та iншi вiдносини. Член колективного господарства

має додержувати правил поведiнки, встановлених для нього

як для працiвника i члена колективного господарства Тому в

таких господарствах iснують внутрiшнiй трудовий розпорядок

i внутрiшнiй розпорядок, трудова i статутна дисциплiна.

14 В. Янчук

Роздiл XVIII

ЙШввi (локальнi) правила сiльськогосподарських пiд-

не повиннi механiчно вiдтворювати текст Галузевих

ИХ (Примiрник) правил внутрiшнього розпорядку, а

Жроко вiдображати специфiку умов/працi на конкрет-

iисмствi. При цьому вони не можуть суперечити

Галузевим правилам та iншому чинному законодав

>тi у встановленому порядку Правила внутрiшнього

розпорядку є важливим органiзацiйно-правовим за-

Кiiня трудової дисциплiни в сiльськогосподарських

X. /

4. Поняття дисциплiни працi

їй правове забезпечення її додержання

. її сiльськогосподарських пiдприємствах

/

гькогосподарських пiдприємств мусять

дисциплiни працi, без якої не можли-

вуадвие виробництво. Це їхнiй важ-

ВТЙТУГНИЙ обовязок.

> ГОЛОДврстiїа виробляється працiв-

рiзнi трудовi колективи. Спiльна пра-

КОЛектипiп людей пбтрсбує цiлеспрямованої i

iМДiНки кожного працiвника, зайнятого в су-

(юбництиi. Саме дисциплiна працi забезпечує

МЦiю i субординацiю в поведiнцi працiвникiв.

- складне й багатогранне явище. Обєктивно

_Для функцiонування будь-якої соцiальної

iня спрямована на забезпечення єдностi

ОТО процесу, виступає необхiдною умо-

Яiтїрвчурi термiн "дисциплiна" тракту-

1 ллнот боку, - як форма суспiльного

"ЯiвЯМии я процесi спiльної працi, з iншого - як

Мння мсiх ирлцiвникiв загальному порядковi пра-

ржйннн ними <становлених правил поведiнки пiд час

рп процесу. При цьому поняття трудової дисциплiни

iм-тмм у нуи.кому й Широкому розумiннi. У вузькому

iАокцюк кожного/працювати, суворо додержувати

трудовою рочпорящку. якi дiють на пiдприємствах, в

iiмщiях. У широкому розумiннi дисциплiна

Правове регулювання органiзацiї та дисциплiни працi в СГП_____4Г9

працi є формою суспiльного звязку мiж людьми в процесiї

спiльної працi, який обєктивно виникає i служить для пiд-

тримання необхiдного при цьому порядку.

Однi автори вважають за необхiдне розглядати дисциплiну

тiльки в субєктивному розумiннi - як фактичне додержання

встановлених правил поведiнки, пiдпорядкування працiвника

встановленому розпорядковi. На думку iнших, поняття дис-

циплiни мусить бути ширшим i охоплювати два взаємоповя-

занi аспекти - обєктивний i субєктивний. В обєктивному

розумiннi дисциплiна - це передбачений соцiальними нор-

мами порядок в органiзацiї та дiяльностi якого-небудь колек-

тиву, в субєктивному - пiдкорення цьому порядковi, додер-

жання його всiма членами колективу. Дисциплiну працi в

обєктивному розумiннi визначають рiзнi юридичнi приписи,

якi в сукупностi складають її правову основу.

Трудова дисциплiна - це сукупнiсть дiй або утримання вiд

дiй, що становлять змiст трудових прав та обовязкiв членiв

колективних сiльськогосподарських пiдприємств i акцiо-

нерних товариств. Коло цих правомочностей визначається

вiдповiдними специфiчними умовами виробничо-господар-

ської дiяльностi й нормами права. Додержання вимог дис-

циплiни працi в сiльськогосподарському пiдприємствi зумов-

люється пiдпорядкуванням рядових членiв КСГП, ВСГК,

АСГТ i працiвникiв ДСГП керiвникам цих пiдприємств, а

також в свою чергу вiдповiдальнiсть цих керiвникiв бригад,

фермерських пiдроздiлiв за доручену дiлянку роботи перед

органами самоврядування, перед загальними зборами (збо-

рами уповноважених), правлiнням, бригадним зборам.

3. Дисциплiна працi - це, передусiм, сукупнiсть певних

правил поведiнки, встановлених для учасникiв трудового

процесу, i необхiднiсть додержання цих правил, пiдпорядку-

вання внутрiшньому трудовому розпорядковi. Та дисциплiна

працi полягає не тiльки в суворому додержаннi Правил внут-

рiшнього розпорядку, а й у свiдомому, творчому ставленнi до

своєї роботи, забезпеченнi її високої якостi, продуктивному

використаннi робочого часу.

Вiд дисциплiни працi слiд вiдрiзняти виробничу дисциплi-

ну. Цi поняття можна розмежовувати не тiльки за змiстом, а

, Див.: Янчук В.З. Ответственносгь юмхоаннков за нарушение трудовой

диодиплинм.-М.,1962.-С.9. ;

14 - - _

Роздiл XVIII

й за субєктами. Виробнича дисциплiна/за змiстом значно

ширша вiд трудової. Це - виконання длану виробництва,

плану нагромадження, ритмiчнiсть роботи пiдприємства, до-

держання технологiчної дисциплiни, правил сiвозмiни тощо.

Її субєктами є пiдприємство, адмiнiстрацiя, колектив у цiло-

му. Виробнича дисциплiна охоплює переважно технiчну, а та-

кож виробничо-технiчну грань суспiльного виробництва

включно з виконанням встановлених строкiв роботи. Трудова

дисциплiна, як уже зазначалося, - це дисциплiна працiвника

як учасники трудового процесу, належне виконання ним сво-

їх трудових обовязкiв.

4. Правове регулювання трудової дисциплiни являє собою

органiзований вплив на учасникiв трудового процесу з метою

приведення їх поведiнки у вiдповiАнiсть iз нормами i прави-

лами, що закрiплюють порядок спiльної працi.

Пiд правовим регулюванням у юридичнiй науцi прийнято

розумiти спецiальний юридичний вплив обєктивного i

субєктивного права, всiєї системи юридичних засобiв на су-

спiльнi вiдносини з метою досягнення вiдповiдних результа-

тiв. Взятi в єдностi та взаємодiї, цi засоби утворюють механiзм

правового регулювання. Його складають нормативнi акти,

правовiдносини, акти реалiзацiї пЬава, правосвiдомiсть i пра-

вова культура, i

5. Особливе мiсце серед нормативних актiв, якi регулюють

дисциплiну працi в сiльськогосподарських пiдприємствах, на-

лежить Правилам внутрiшнього (фудового) розпорядку. Во-

ни є головною ланкою нормативної основи, яка обєднує в

єдину органiчну систему всi локальнi акти, що регулюють

здiйснення трудового процесу. Обумовлено це тим, що Пра-

вила внутрiшнього (трудового) розпорядку нiби акумулюють

всi основнi положення законодавства, котрi встановлюють

трудовий розпорядок у сiльськогосподарських пiдприємствах.

6. Норми, що складають правовий iнститут дисциплiни

працi, можна класифiкувати за способом регулювання на

правовстановлюнальнi, заохочувальнi та правоохороннi. Їх

можна роздiлити на такi основнi гр\пи: норми, що регулюють

внутрiшнiй трудовий розпорядок через закрiплення загальних

прав i обовязкiв працiвникiв сiльськогосподарських пiдпри-

ємств; органiзацiйнi норми, якi регулюють органiзацiю працi

та взаємовiдносини учасникiв трудового процесу; норми, що

регулюють здiйснення технологiчного режиму, порядок вико-

/

Правове регулювання органiзацiї та дисциплiни працi в СГП____421

ристання засобiв працi; норми, якi передбачають заходи зао-

хочення за сумлiнну працю i порядок їх застосування; норми,

що встановлюють заходи впливу за порушення трудової дис-

циплiни i порядок їх застосування.

Подальше вдосконалення суспiльних вiдносин на селi має

привести до формування комплексного правового iнституту

трудової дисциплiни працiвникiв сiльськогосподарських пiд-

приємств.

7. Трудова дисциплiна в сiльськогосподарських пiдприєм-

ствах, як i на iнших пiдприємствах, в установах, органiзацiях,

забезпечується створенням необхiдних органiзацiйних та еко-

номiчних умов для нормальної високопродуктивної працi,

свiдомим ставленням до неї, методами переконання, вихо-

вання, а також заохочення за сумлiнну працю. До окремих

несумлiнних працiвникiв у разi необхiдностi застосовуються

заходи дисциплiнарного i громадського впливу.

КЗпП i Закон "Про колективне сiльськогосподарське пiд-

приємство" не визначають заходiв матерiального стимулю-

вання i морального заохочення сумлiнних працiвникiв. Тому

до працiвникiв сiльськогосподарських пiдприємств можуть

застосовуватися будь-якi заходи заохочення, передбаченi в

Правилах внутрiшнього розпорядку цього пiдприємства коо-

перативного типу.

Належний рiвень трудової дисциплiни в сiльськогосподар-

ських пiдприємствах забезпечується за допомогою комплекс-

ного пiдходу до її змiцнення. Особливу увагу слiд придiляти

впровадженню прогресивних форм органiзацiї та оплати пра-

цi, чiткому регулюванню внутрiшнього трудового розпорядку,

полiпшенню культурно-побутового обслуговування працiв-

никiв, пiдвищенню їхньої квалiфiкацiї, поєднанню заходiв

матерiального i морального заохочення iз заходами дисциплi-

нарного впливу тощо.

Роздiл XIX

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦi

В СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ

ПiДПРИ¦МСТВАХ

i 1. Поняття оплати працi

в сiльськогосподарських пiдприємствах

1. Оплата працi являє собою винагороду за живу (профе-

сiонально-технiчну, розумову) та уречевлену працю, вкладену

в сiльськогосподарське виробництво. За своїм соцiально-еко-

номiчним зйiстом вона є економiко-правовою категорiєю, в

основi якої у сiльськогосподарських пiдприємствах коопера-

тивного типу лежить право власностi КСГП (СпС, СВК). Та-

ке пiдприємство зобовязане винагородити своїх членiв за їх-

ню трудову участь у громадському виробництвi вiдповiдно до

кiлькостi та якостi вкладеної працi за попередньо встановле-

ними у йьому пiдприємствi розмiрами (нормами) оплати.

Працiвник державного чи корпоративного сiльськогосподар-

ського пiдприємства працює в ньому на основi трудового до-

говору i одержує за свою працю винагороду у виглядi заробiт-

ної плати.i Остання являє собою грошове вираження основної

форми винагороди, яку пiдприємство зобовязане виплачува-

ти працiвникам за їхню працю протягом встановленого робо-

чого часу вiдповiдно до її кiлькостi та якостi за попередньо

встановленою нормою i не нижче визначеного державою мi-

нiмального!> розмiру.

Оплата працi працiвникiв колективних сiльськогосподар-

ських пiдприємств - як членiв цих пiдприємств, так i осiб,

що працюють у них за трудовою угодою (договором), прова-

диться згiдну з принципом розподiлу за працею з фонду, що

є власнiстю КСГП (СпС, СВК), а рiвень оплати працi в

кожному такому пiдприємствi залежить безпосередньо вiд

одержаного Обсягу валової продукцiї та валового доходу

пiдприємства.

Оплата працi працiвникiв сiльського господарства стано-

вить основну форму винагороди i є головним джерелом кош-

тiв для вiдтворення робочої сили. :

Правове регулювання оплати працi в СГП 423

Розподiл за працею обєктивно зумовлює матерiальну заiн-

тересованiсть працiвникiв у розвитку як колективних, так i

державних сiльськогосподарських пiдприємств. Матерiальна

заiнтересованiсть взагалi є визначальним фактором успiшної

виробничо-господарської дiяльностi колективних i державних

сiльськогосподарських пiдприємств, рушiйною силою еконо-

мiки. Оплата працi є складовою собiвартостi вироблюваної

сiльськогосподарської продукцiї та функцiонує як засiб мате-

рiальної заiнтересованостi в системi трудових вiдносин. У

своєю чергу, матерiальна заiнтересованiсть виявляється через

систему власностi та права власностi, паювання основних за-

собiв виробництва, нарахування та одержання дивiдендiв за

рахунок частини чистого прибутку пiдприємства. Вона може

бути реалiзована через закрiплення за працiвниками сiльсько-

го господарства (членами колективного пiдприємства) права

власностi на частку в земельному фондi пiдприємства i одер-

жання земельної ренти, визначеної залежно вiд розмiру зе-

мельної дiлянки i чистого прибутку КСГП. За своєю економi-

ко-правовою природою одержанi в такий спосiб кошти не є

винагородою за працю, що характерно для економiко-право-

вої сутностi оплати працi працiвникiв сiльськогосподарських

Пiдприємств.

2. Застосовувана в сiльськогосподарських пiдприємствах оп-

лата працi розмежовується на основну й додаткову.

Основна оплата працi - це винагорода, що її одержує пра-

цiвник сiльськогосподарського пiдприємства залежно вiд

кiлькостi та якостi вкладеної ним суспiльне корисної працi та

її результатiв, вiдповiдно до систем оплати працi, тарифних

ставок, вiдрядних розцiнок, посадових окладiв, а також над-

бавок i доплат у розмiрах, встановлених вiдповiдними право-

вими актами.

Додаткова оплата - це додаткова до основної оплати зао-

хочувальна винагорода, що видається працiвниковi в заздале-

гiдь передбачених розмiрах за вироблену сiльськогосподарську

продукцiю з урахуванням її кiлькостi та якостi.

Джерелом матерiальних засобiв основної та додаткової оп-

лати працi в сiльськогосподарських пiдприємствах є фонд оп-

лати працi, вiдповiдна частина натуральної продукцiї, вало-

вий дохiд.

З метою матерiального й морального стимулювання бiльш

сумлiнного ставлення працiвникiв до виконання своїх трудо-

вих обовязкiв, застосування прогресивних технологiй, збере-

ження та рацiонального використання матерiально-технiчних

засобiв, полiпшення якостi сiльськогосподарської продукцiї,

насiння, кормiв, пiдвищення продуктивностi тварин тощо

пiдприємство застосовує премiювання, нагородження та iншi

види заохочення. На вiдмiну вiд оплати працi джерелом кош-

тiв для цих заохочень є чистий прибуток та iншi понадплановi

надходження вiд запроваджуваного виду пiдприємництва.

У колективних сiльськогосподарських пiдприємствах за-

лежно вiд умов i результатiв їхньої виробничо-господарської

пiдприємницької дiяльностi використовуються такi форми

оплати працi працiвникiв: грошова чи натуральна, або обидвi

одночасно.

2. Правовi акти про оплату працi

працiвникiв сiльськогосподарського пiдприємства

1. За сучасних умов, коли основними виробниками сiльсь-

когосподарської сировини i продуктiв харчування є колектив-

нi та державнi сiльськогосподарськi пiдприємства, трудовi

вiдносини щодо оплати працi їх працiвникiв є настiльки

складними, що потребують детального правового регулюван-

ня за допомогою законiв, нормативно-правових (пiдзакон-

них) i локальних правових актiв. Цi правовi акти мають своїм

завданням врегулювати суспiльнi вiдносини з питань оплати

працi, врахувати особливостi останньої залежно вiд галузi

сiльськогосподарського виробництва i забезпечити матерiаль-

ну заiнтересованiсть працiвникiв у пiдвищеннi рiвня вироб-

ничо-господарської дiяльностi, гарантувати за допомогою

правових засобiв права працiвникiв сiльського господарства.

У життi суспiльства та дiяльностi держави вiдносини з пи-

тань оплати працi громадян є настiльки важливими, що по-

требують спецiального прогулювання на рiвнi Конституцiї, де

передбачено, що кожен має право на працю, а це включає

можливiсть заробляти собi на життя працею, яку кожен вiль-

но обирає або на яку вiльно погоджується, а також на заро-

\ бiтну плату, не нижчу вiд визначеної Законом (ст. 43).

\ Верховна Рада України 24 березня 1995 р. прийняла Закон

Шро оплату працi". Цей Закон визначає економiчнi, правовi

та органiзацiйнi засади оплати працi працiвникiв, якi на пiд-

ставi трудового договору перебувають у трудових вцщосинах

Правове регулювання оплати працi в СГП 425

iз пiдприємствами, установами, органiзацiями всiх форм

власностi та господарювання i з окремими громадянами, а та-

кож сфери державного й договiрного регулювання оплати

працi. Закон спрямований на забезпечення вiдновлювальної

та стимуляцiйної функцiй заробiтної плати.

2. Закон "Про оплату працi" мiстить легальне визначення

основної категорiї iнституту правового регулювання оплати

працi - заробiтної плати. Заробiтна плата - це винагорода,

обчислена, як правило, у грошовому вираженнi, яку власник

або уповноважений ним орган виплачує за трудовим догово-

ром працiвниковi за виконувану ним роботу. Розмiр заробiт-

ної плати залежить вiд складностi та умов виконуваної робо-

ти, професiйно-дiлових якостей працiвника, результатiв його

працi та господарської дiяльностi пiдприємства.

Стаття 2 Закону визначає структуру заробiтної плати, роз-

межовуючи її на основну i додаткову. Основна заробiтна пла-

та являє собою винагороду за виконану роботу вiдповiдно до

встановлених норм працi (норм часу, виробiтку, обслугову-

вання, посадових обовязкiв). Вона встановлюється у виглядi

тарифних ставок (окладiв) i пiдрядних розцiнок для робiтни-

кiв i посадових окладiв для службовцiв. Додаткова заробiтна

плата - це винагорода за працю понад установленi норми, за

трудовi успiхи та винахiдливiсть i за особливi умови працi. Во-

на включає доплати, надбавки, гарантiйнi та компенсацiйнi ви-

плати, передбаченi чинним законодавством. Рiзновидом до-

даткової заробiтної плати е премiї, повязанi з виконанням

виробничих завдань.

Blog

Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Содержание