Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Вид материалаКнига

Содержание


ДИСЦИПЛiНАРНА Й
Подобный материал:
1   ...   43   44   45   46   47   48   49   50   ...   71

приємствi виробничої сфери з кiлькiстю працюючих не

менше 50 чоловiк, функцiї цiєї служби можуть виконувати в

порядку сумiсництва особи, якi мають вiдповiдну пiдготовку.

Служба охорони працi пiдпорядковується безпосередньо ке-

рiвниковi пiдприємства i прирiвнюється до основних вироб-

ничо-технiчних служб.


Спецiалiсти з охорони працi мають право видавати керiв-

никам структурних пiдроздiлiв пiдприємства обовязковi для

виконання приписи щодо усунення наявних недолiкiв, одер-

жувати вiд них необхiднi вiдомостi, документацiю i пояснення

з питань охорони працi, вимагати вiдсторонення вiд роботи

осiб, якi не пройшли медичного огляду, навчання, iнструкта-

жу, перевiрки знань i не мають допуску до вiдповiдних робiт

або не виконують нормативiв з охорони працi; зупиняти ро-

боту виробництв, дiльниць, машин, механiзмiв, устаткування

та iнших засобiв виробництва у разi порушень, якi створюють

(Загрозу життю або здоровю працюючих; надсилати керiвни-


Правова охорона здоровя працiвникiв Сi i УЯЦЯiЯi 443


ковi пiдприємства подання про притягнення до вiдповiдаль-

ностi працiвникiв, якi порушують вимоги щодо охорони пра-

цi. Припис спецiалiстiв з охорони працi може скасувати лише

керiвник пiдприємства.


Лiквiдацiя служби охорони працi допускається тiльки у ра-

зi лiквiдацiї пiдприємства.


Проведення всiєї роботи з охорони працi оформляється як

план заходiво охоронi працi, що включається в колективнi

договори, якi щорiчно укладаються у сiльськогосподарських

пiдприємствах (у колгоспах - угоди з соцiальних питань i

охорони працi. Проекти заходiв по забезпеченню здорових i

безпечних умов працi попередньо повиннi обговорюватись на

зборах працiвникiв структурних пiдроздiлiв, профспiлки i

всього колективу.


Вiдповiдно до ст.26 Закону України "Про охорону працi",

на пiдприємствi з кiлькiстю працюючих 50 i бiльше чоловiк

рiшенням трудового колективу може створюватися комiсiя з

питань охорони працi, як консультативно-дорадчий орган

трудового колективу та власника. До складу комiсiї, крiм

представника трудового колективу та власника, можуть бути

включенi також представники профспiлок, спецiалiстiв з без-

пеки, гiгiєни працi\> представникiв iнших служб пiдприєм-

ства. Порядок органiзацiї та дiяльностi названої комiсiї ви-

значається у Типовому положеннi про службу охорони працi

вiд 3 серпня 1993 р.


Включенi до плану по, охорон> працi заходи мають бути за-

безпеченi технiчною документацiєю, кошторисом витрат,

джерелами фiнансування (матерiальними ресурсами. Вiдпо-

вiдно до ст. 21 Закону України "Про охорону працi", кожне

пiдприємство щорiчно видiляє на охорону працi необхiднi

кошти в обсязi, що визначається колективним договором.

Працiвники пiдприємств не несуть будь-яких додаткових ви-

трат на цi цiлi. Пiдприємство вправi створювати фонди по

охоронi працi за рахунок прибутку (доходiв) вiд їх господар-

ської, комерцiйної, зовнiшньоекЬномiчної та iншої дiяльнос-

тi, а також iнших джерел. Прибуток, що направляється у

фонд оплати працi, не пiдлягає оподаткуванню при умовi йо-

го використання виключно з метою охорони працi.


Пiдприємство зобовязане здiйснювати пiдготовку кадрiв

для роботи по забезпеченню здоровiв та безпечних умов пра-

цi у процесi сiльськогосподарського виробництва.


444 Роздiл XX


3. Гарантiї прав на охорону здоровя i безпечнi

умови працi сiльськогосподарських працiвникiв


1. Чинне законодавство визначає двi групи гарантiй щодо

забезпечення реалiзацiї права працiвникiв сiльськогосподар-

ських пiдприємств АПК на охорону здоровя i створення без-

печних умов працi.


До першої групи вiдносяться гарантiї права на охорону

працi при прийомi на роботу. До другої групи - гарантiї пра-

ва працiвникiв сiльського господарства на охорону працi у

процесi трудової дiяльностi.


2. При прийомi на роботу законодавець вимагає, щоб умо-

ви трудового договору вiдповiдали у всiх його формах вимо-

гам законодавчих та iнших нормативних актiв по охоронi

працi. При цьому прийом на роботу громадян, яким вона

протипоказана за станом здоровя, забороняється.


При прийомi на роботу iз заздалегiдь вiдомим високим

ступенем потенцiйного ризику виникнення професiйного

захворювання адмiнiстрацiя пiдприємства зобовязана попе-

редити працiвника про найбiльш вiрогiдний строк виникнен-

ня такого захворювання i укласти з ним трудовий договiр, що

дiє до цього строку, з наданням йому у майбутньому iншої

роботи iз збереженням попереднього заробiтку.


При укладеннi трудового договору пiдприємство зобовя-

зане, якщо це зумовлено особливостями того чи iншого ви-

робництва, органiзувати проведення медичного огляду. Вiд-

повiдно до ст. 19 Закону України "Про охорону працi", влас-

ник зобовязаний за свої кошти органiзувати проведення по-

переднього (при прийняттi на роботу) i перiодичних

(протягом трудової дiяльностi) медичних оглядiв працiвникiв,

зайнятих на важких роботах, роботах iз шкiдливими чи небез-

печними умовами працi або таких, де є потреба у професiй-

ному доборi, а також щорiчного обовязкового медичного ог-

ляду осiб вiком до 21 року. Перелiк професiй, працiвники

яких пiдлягають медичному огляду, термiн i порядок його

проведення встановлюються Мiнiстерством охорони здоровя

України за погодженням з Державним комiтетом України по

нагляду за охороною працi. Власник має право притягнути

працiвника, який ухиляється вiд проходження обовязкового

медичного огляду, до дисциплiнарної вiдповiдальностi i зо-

бовязаний вiдсторонити його вiд роботи без збереження

заробiтної плати. За час проходження медичного огляду за


Правова охорона здоровя Працiвникiв СГП 445


працiвником зберiгаєтьгiя мiсце роботи (посада) i середнiй

заробiток, i


Укладаючи трудовий договiр, громадяни мають право ви-

магати, а пiдприємство зобовязане надати їм необхiдну iн-

формацiю про стан умов i охорону працi на робочих мiсцях,

про пiльги i компенсацiї.


3. У ходi реалiзацiї трудового договору адмiнiстрацiя сiль-

ськогосподарського та iншого пiдприємства АПК зобовязана

впроваджувати сучаснi засоби охорони працi i забезпечувати

санiтарно-гiгiєнiчнi умовипрацi, що запобiгають виробничо-

му травматизму i професiйнiй захворюваностi. При виявленнi

у працiвника ознак професiйного захворювання адмiнiстрацiя

на пiдставi медичного висновку зобовязана перевести його

на iншу роботу в установленому порядку.


Для осiб, якi вперше поскупають на роботу, а також тих,

хто переводиться на iншу роботу, адмiнiстрацiя зобовязана

проводити iнструктаж по охоронi працi, органiзовувати нав-

чання безпечним прийомам виконання робiт i надання пер-

шої допомоги потерпiлим вiд нещасних випадкiв. КЗпП Ук-

раїни вимагає, щоб нi один працiвник не був допущений до

самостiйної роботи без iнструктажу з технiки безпеки (ввiд-

ний iнструктаж). Крiм того, має проводитись iнструктаж на

робочому мiсцi, перiодичний iнструктаж i позаплановий iн-

структаж у випадках, коли зафiксованi факти порушення пра-

вил технiки безпеки. На кожного працiвника оформляються

особистi картонки, у яких записуються вiдомостi про прове-

дений iнструктаж i про виданi допуски до роботи. Для удос-

коналення системи навчання у галузi охорони працi з квiтня

1983 р. введено в дiю галузерий стандарт ОСТ 46.0.126-82

ССБТ "Органiзацiя навчання/ з охорони працi у сiльському

господарствi. Загальнi положення". Вiдповiдно до цього стан-

дарту всi керiвники i спецiалiсти не частiше двох разiв на рiк

повиннi проводити iз своїми/пiдлеглими iнструктаж на робо-

чих мiсцях. Щорiчно всi трудiвники сiл в робочий час зо-

бовязанi навчатись за затвердженими програмами в обсязi

32 год., а спецiалiсти i керiвнi працiвники залежно вiд квалi-

фiкацiї - не менше одного Ьазу на шiсть рокiв з вiдривом вiд

виробництва на один-три цiсящ на ФПК сiльськогосподар-

ських вузiв, у школах управлiння.


Роздiл ХХ


4. Вiдшкодування шкоди,

заподiяної ушкодженням здоровя, повязаним

з виконанням працiвником трудових обовязкiв


1. Власник сiльськогосподарського та iншого пiдприєм-

ства, установи, органiзацiї АПК несе матерiальну вiдповiдаль-

нiсть за шкоду, заподiяну працiвниковi калiцтвом або iншим

ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням ним трудо-

вих обовязкiв, а також за моральну шкоду, заподiяну потер-

пiлому внаслiдок фiзичного чи психiчного впливу небезпеч-

них або шкiдливих умов працi. Правовi пiдстави та порядок

притягнення до вiдповiдальностi винних осiб визначений вiд-

повiдними Правилами, затвердженими постановою Ради Мi-

нiстрiв УРСР вiд 23 червня 1973 р. (iз змiнами i доповнення-

ми до них, затвердженими постановою Кабiнету Мiнiстрiв

України вiд 18 липня 1994 р.).


2. Власник звiльняється вiд вiдшкодування шкоди, якщо

доведе, що шкода заподiяна не з його вини, а умови працi не

є причиною моральної шкоди. Вiдповiдно до п. 2 названих

Правил, доказами вини власника можуть бути:


акт про нещасний випадок на виробництвi або акт про

професiйне захворювання;


висновок службових осiб (органiв), якi здiйснюють кон-

троль i нагляд за охороною працi та дотриманням законодав-

ства про працю, або профспiлкового органу щодо причин уш-

кодження здоровя;


медичний висновок про професiйне захворювання;


вирок або рiшення суду, постанова прокурора, висновок

органiв дiзнання або попереднього слiдства;


рiшення про притягнення винних осiб до адмiнiстративної

або дисциплiнарної вiдповiдальностi;


рiшення органiв соцiального страхування про вiдшкоду-

вання власником витрат на допомогу працiвниковi в разi тим-

часової непрацездатностi у звязку з ушкодженням здоровя;


показання свiдкiв та iншi докази.


3. Вiдшкодування шкоди, заподiяної працiвнику ушкод-

женням здоровя складається з:


виплати втраченого заробiтку (або вiдповiдної його части-

ни) залежно вiд ступеня втрати потерпiлим професiйної пра-

цездатностi;


виплати в установлених випадках одноразової допомоги

потерпiлому (членам сiмї та утриманцям померлого);


Правова охорона здоровя працiвникiв СГП 447


компенсацiї витрйт на медичну та соцiальну допомогу (по-

силене харчування, iфотезування, стороннiй догляд тощо).


За наявностi фак-у моральної шкоди потерпiлому вiдшко-

довується моральна шкода.


Ступiнь втрати працездатностi визначається медико-соцi-

альною експертною Комiсiєю (МСЕК) у вiдсотках до профе-

сiйної працездатностi, яку мав потерпiлий до ушкодження


здоровя.


4. Розмiр вiдшкодування втраченого потерпiлим заробiтку

встановлюється вiдповiдно до ступеня втрати професiйної

працездатностi i середньомiсячного заробiтку, який вiн мав

до ушкодження здоровя.


5. Моральна шкода вiдшкодовується за заявою потерпiло-

го про характер моральної втрати чи висновком медичних ор-

ганiв у виглядi одноразової грошової виплати або в iншiй ма-

терiальнiй формi, розмiр якої визначається в кожному кон-

кретному випадку на пiдставi:


домовленостi сторiн (власника, профспiлкового органу i

потерпiлого або уповноваженої ним особи);


рiшення Комiсiї по( трудових спорах;


рiшення суду. \


Розмiр вiдшкодування моральної шкоди не може переви-

щувати двохсот мiнiмальних розмiрiв заробiтної плати неза-

лежно вiд iнших будь-яких виплат.


6. Власник вiдшкодовує потерпiлому витрати на медичну

та соцiальну допомогу (на додаткове харчування, придбання

лiкiв, спецiальний медичний та звичайний догляд, побутове

обслуговування, протезування, санаторно-курортне лiкуван-

ня, придбання спецiальних засобiв пересування тощо). При

визначеннi розмiрiв витрат на медичну та соцiальну допомогу

ступiнь вини потерпiлого в ушкодженнi його здоровя не вра-

ховується. Названi витрати вiдшкодовуються, якщо потреба в

них обумовлена висновками МСЕК.


7. Розмiр компенсацiї витрат на додаткове харчування ви-

значається на пiдставi рацiону харчування, розробленого

МОЗ, i довiдки мiсцевих органiв державної виконавчої влади

про середнi цiни на/продукти у вiдповiдний перiод їх при-

дбання, а за згодою власника - довiдки органiзацiй торго-

вельної мережi чи управлiнь ринками.


Витрати на лiки,/лiкування, протезування (крiм протезiв з

дорогоцiнних металiв), придбання санаторно-курортних путi-


448 Роздiл XX.


вок, речей догляду за потерпiлим визначаються на пiдставi

рецептiв лiкарiв, довiдок або рахункiв про їх вартiсть.


8. Спори мiж потерпiлим або iншими заiнтересованими

особами i власником щодо права на вiдшкодування шкоди,

визначення, або перерахування її розмiру, а також наявностi

порушення правил охорони працi, визначення ступеня про-

вини власника i потерпiлого та iнших умов, вiд яких залежить

розмiр вiдшкодування шкоди, вирiшуються в порядку, вста-

новленому для розгляду трудових спорiв.


5. Державний нагляд i громадський контроль

за охороною працi


1. Вiдповiдно до ст. 44 Закону України "Про охорону пра-

цi", державний нагляд за додержанням законодавчих та iн-

ших нормативних актiв про охорону працi здiйснюють:


Державний комiтет України - по нагляду за охороною

працi;


Державний комiтет України з ядерної та радiацiйної безпеки;


органи державного пожежного нагляду управлiння пожеж-

ної охорони Мiнiстерства внутрiшнiх справ України;


органи та заклади санiтарно-епiдемiологiчної служби Мi-

нiстерства охорони здоровя.


Вищий нагляд за додержанням i правильним застосуван-

ням Законiв про охорону працi здiйснюється Генеральним

прокурором i пiдпорядкованими йому прокурорами.


Органи державного нагляду за охороною працi не залежать

вiд будь-яких господарських органiв, обєднань громадян, по-

лiтичних формувань, мiсцевих державних адмiнiстрацiй i рад

народних депутатiв та дiють вiдповiдно до положень, що за-

тверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.


2. Згiдно зi ст. 45 Закону України "Про охорону працi",

посадовi особи орi пнiв державного нагляду за охороною пра-

цi (державнi iнспектори) мають право:


безперешкодно в будь-який час вiдвiдувати пiдконтрольнi

пiдприємства для перевiрки дотримання законодавства про

охорону працi, одержувати вiд власника необхiднi пояснення,

матерiали та iнформацiю з даних питань;


надсилати керiвникам пiдприємств, а також їх посадовим

особам, керiвникам структурних пiдроздiлiв уряду Республiки

Крим, мiсцевих рад народних депутатiв, мiнiстерств та iнших


Правова охорона здоровя працiвникiв СГП


449


центральних ррганiв державної виконавчої влади обовязковi

для виконання розпорядження (приписи) про усунення пору-

шень i недолйсiв у галузi охорони працi;


зупиняти експлуатацiю пiдприємств, окремих виробництв,

цехiв, дiльниiь, робочих мiсць i обладнання до усунення по-

рушень вимої" щодо охорони працi, якi створюють загрозу

життю або здоровю працюючих;


притягати до адмiнiстративної вiдповiдальностi працiвни-

кiв, винних у порушеннi законодавчих та iнших нормативних

актiв про охорону працi;


надсилати власникам, керiвникам пiдприємств подання

про невiдповiднiсть окремих посадових осiб займанiй посадi,

передавати в необхiдних випадках матерiали органам проку-

ратури для притягнення їх до кримiнальної вiдповiдальностi.


Органи держЕВНого нагляду за охороною працi встановлю-

ють порядок опрацювання i затвердження власниками по-

ложень, iнструкцiй та iнших актiв про охорону працi, що

дiють на пiдприємствах, розробляють типовi документи з цих

питань. \


3. Громадський контроль за додержанням законодавства

про охорону працi здiйснюють:


трудовi колективи через обраних ними уповноважених;


професiйнi спiлки - в особi своїх виборних органiв i пред-

ставникiв. \


Правове становище уповноважених трудових колективiв з

питань охорони працi визначається ст.47 Закону України

"Про охорону працi" та Типовим положенням про роботу

уповноважених трудових колективiв з питань охорони працi,

затвердженим наказом Державного комiтету України по наг-

ляду за охороною працi вiд 28 грудня 1993 р. Уповноваженi

трудових колективiв з питань охорони працi мають право без-

перешкодно перевiряти на пiдприємствi виконання вимог

щодо охорони працi i вносити обовязковi для розгляду влас-

ником пропозицiї про усунення виявлених порушень норма-

тивних актiв з безпеки i гiгiєни працi. Уповноваженi з питань

охорони працi виконують свої обовязки, як правило, в про-

цесi виробництва, безпосередньо на своїй дiльницi, в своєму

цеху, змiнi, бригадi, ланцi тощо. Цi уповноваженi не рiдше

одного разу на рiк звiтують про свою роботу на загальних збо-

рах (конференцiї) трудового колективу, котрим вони обранi.


15 В. Янчук (


450


4. Професiйнi спiлки здiйснюють контроль за додержан-

ням власниками законодавчих та iнших нормативних актiв

про охорону працi, створенням безпечних i нешкiдливих умов

працi, належного виробничого побуту для працiвникiв i

забезпечення їх засобами колективного та iндивiдуального


захисту.


Професiйнi спiлки мають право безперешкодно перевiря-

ти стан умов i безпеки працi на виробництвi, виконання вiд-

повiдних програм i зобовязань колективних договорiв (угод),

вносити власникам, державним органам управлiння подання

з питань охорони працi та одержувати вiд них аргументовану


вiдповiдь.


5. За порушення законодавчих та iнших нормативних актiв


про охорону працi, створення перешкод для-Дiяльностi поса";


дових осiб органiв державного нагляду за охороною працi i

представникiв професiйних спiлок виннi працiвники притя-

гуються до дисциплiнарної, адмiнiстративної, матерiальної,

кримiнальної вiдповiдальностi згiдно iз законодавством.


Роздiл З


ДИСЦИПЛiНАРНА Й

ВiДПОВiДАЛЬНiСТЬ

СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ


ЛЇАТЕРiАЛЬНА

ПРАЦiВНИКiВ


ПiДПРИ¦МСТВ


1. Поняття i види вiдповiдальностi

в аграрному правi


i


1. У правовiй науцi України поняття юридичної вiдповi-

дальностi трактується як установлення правовою нормою ча-

ходiв державного примусу, що застосовується до особи, яка

вчинила правопорушення. Заходи примусу зумовлюються ха-

рактером суспiльних вiдносин i правовими методами їх регу-

лювання, ступенем суспiльної небезпечностi протиправного

дiяння, природою правовiдносин,/ субєктом яких виступає

правопорушник у даному конкретному випадку, колом його

субєктивних прав та юридичних обовязкiв. У правовiй нормi

визначаються коло органiв i службових осiб, яким закон на-

дає право застосовувати заходи правового впливу, та порядок

(процедура) здiйснення функцiї застосування права. Юри-

дична вiдповiдальнiсть полягає в установленнi для правопо-

рушника певних негативних наслiдкiв особистого i/або мате-

рiального характеру i служить вiдновленню порушених осо-