Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 ... 45 46 47 48 49 50 51 52 ... 71

ненi правопорушення. Отже, iснуючий порядок i умови при-

тягнення працiвникiв, винних у заподiяннi шкоди, до вiдпо-

вiдальностi лише за пряму дiйсну шкоду гарантують членовi

460 Роздiл XXI

КСГП його право на одержання заробiтку вiд трудової участi

в громадському господарствi.

Такою ж важливою гарантiєю є положення закону про те,

що працiвник, який притягається до матерiальної вiдповi-

дальностi, несе її в обмеженому розмiрi - не бiльше серед-

ньомiсячного заробiтку. Аналогiчну правову норму про обме-

ження матерiальної вiдповiдальностi встановлено трудовим

законодавством для працiвникiв, якi заподiяли шкоду пiдпри-

ємству, установi, органiзацiї при виконаннi своїх трудових

обовязкiв. Цс означає, що при правовому регулюваннi мате-

рiальної вiдповiдальностi трудiвникiв законодавець виходить

з єдиних принципiв такої вiдповiдальностi як для працiвникiв

державних пiдприємств, установ, органiзацiй, так i для членiв

колективного сiльськогосподарського пiдприємства i громад-

ської органiзацiї. Такими ж рисами характеризується повна

матерiальна вiдповiдальнiсть названих груп працiвникiв.

2. Згiдно зi статутом члени КСГП, виннi в загибелi, недос-

тачi, псуваннi або втратi колективного майна, самовiльному

використаннi тракторiв, автомобiлiв, сiльськогосподарських

машин, робочої худоби, а також тi, що завдали пiдприємству

iншої майнової шкоди, мають її компенсувати. Розмiр дiйсної

шкоди визначає правлiння КСГП. Стягнення шкоди прово-

диться в розмiрi прямої дiйсної шкоди, але не бiльше серед-

ньомiсячного заробiтку члена КСГП, якщо шкода заподiяна

невиконанням або неналежним виконанням покладених на

нього трудових обовязкiв. У разi навмисного заподiяння

шкоди, а також у випадках, передбачених законодавством, на

членiв КСГП покладається матерiальна вiдповiдальнiсть у

повному або пiдвищеному розмiрi. Заподiяна шкода стягуєть-

ся з члена КСГП у повному обсязi також у разi, якщо вiн пе-

ребував у нетверезому станi.

3. Поняття шкоди i класифiкацiя збиткiв за видами повнi-

ше й чiткiше визначенi нормами цивiльного законодавства

України. Пiд збитками розумiють видатки i не одержанi кре-

дитором прибутки, що їх вiн одержав би, якби зобовязання

було виконано боржником. Пiд дiйсною матерiальною шко-

дою слiд розумiти псування, втрату, загибель колективного

майна, а також витрати, якi пiдприємство змушене було зро-

бити з вини працiвника. Маються на увазi тi дiйснi, реальнi,

прямi збитки, що заподiянi членом КСГП при виконаннi сво-

їх трудових обовязкiв (пошкодження сiльськогосподарських

Дисциплiнарна й матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв СГП 461

машин або самовiльне їх використання, недостача або заги-

бель худоби, пошкодження або втрата iнвентарю, недостача

майнових цiнностей i коштiв тощо). При визначеннi шкоди

не враховуються прибутки (доходи), що їх пiдприємство одер-

жало б, якби не було вчинено правопорушення (неодержання

запланованого врожаю, збiльшення маси худоби, надою мо-

лока та його жирностi, грошових прибуткiв), тобто упущена

вигода.

Позов про вiдшкодування збиткiв предявляється незалеж-

но вiд притягнення винних (за наявностi пiдстав) до кримi-

нальної вiдповiдальностi.

4. Члени КСЩ або працiвники радгоспу, виннi в розкра-

даннi або недосїачi промислових товарiв та сiльськогосподар-

ської продукцiї що належить господарству, поряд iз кримi-

нальною притягаються до матерiальної вiдповiдальностi. З

них у судовому порядку стягується на користь потерпiлих ор-

ганiзацiй заподiяна шкода в розмiрi вартостi викрадених або

тих, що не вистачає, товарiв за державними роздрiбними цi-

нами. Керiвники господарства в усiх випадках порушення

кримiнальної справи повиннi подати позов про стягнення з

винних заподiяних збиткiв.

5. Законодавство передбачає два види матерiальної вiдпо-

вiдальностi працiвникiв державних пiдприємств, установ, ор-

ганiзацiй та/членiв КСГП: обмежену i повну.

Обмежена матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв ви-

значається/в розмiрi дiйсної шкоди, але не бiльше середньо-

мiсячного заробiтку, якщо шкода заподiяна недбалiстю в ро-

ботi, невиконанням або неналежним виконанням своїх тру-

дових обовязкiв. В разi притягнення до обмеженої матерiаль-

ної вiдпбвiдальностi членiв КСГП стягнення заподiяної

шкоди має провадитися з урахуванням їх середньомiсячного

основного заробiтку, а не тiльки з посадового окладу або та-

рифної ставки.

Повна матерiальна вiдповiдальнiсть полягає в обовязко-

вому вiдшкодуваннi членом КСГП або працiвником радгоспу

всiх фактично заподiяних збиткiв незалежно вiд заробiтку.

ВiдповiдалiiiНiсть у повному обсязi настає у випадках, коли:

а) шкоду\ заподiяно навмисно;

б) самовiльно використовувались трактори, автомобiлi,

сiльськогосподарськi машини, робоча худоба;

в) це спецiально передбачено законодавством;

462 Роздiл XXI

г) шкоду заподiяно дiями, що мiстять склад злочину;

д) шкоду заподiяно не у звязку з виконанням трудових

обовязкiв;

е) має мiсце недостача матерiальних цiнностей, прийнятих

пiд звiт за разовим дорученням або iншим разовим доку-

ментом.

6. Матерiальна вiдповiдальнiсть у повному розмiрi покла-

дається також на матерiально вiдповiдальних осiб. Вона на-

стає в разi недостач> матерiальних цiнностей, прийнятих пiд

вiдповiдальнiсть працiвниками, що займають посади: касирiв;

завiдувачiв комор, їхнiх помiчникiв, комiрникiв, що вiдають

окремими коморами; завiдувачiв нафтових господарств (при

виконаннi ними службових обовязкiв, повязаних iз при-

йманням, видачею та облiком нафтопродуктiв та iнших мате-

рiальних цiнностей); завiдувачiв їдалень (що перебувають на

балансi КСГП); завiдувачiв господарств i кастелянцi дитячих

дошкiльних закладiв; заправникiв, облiковцiв-заправникiв

(при виконаннi ними службових обовязкiв, повязаних iз

прийманням, видачею та облiком пального i мастильних

матерiалiв); водiїв вантажних автомобiлiв, що сумiшують

обовязки агентiв-експедиторiв iз приймання i видачi ванта-

жiв; провiдникiв худоби при перевезеннi її залiзницею, гур-

топравiв.

7. Юридичною пiдставою повної матерiальної вiдповiдаль-

ностi є письмовi договори (угоди) мiж правлiнням КСГП, ак-

цiонерного товариства (дирекцiєю державного сiльськогоспо-

дарського пiдприємства, товариства з обмеженою вiдповi-

дальнiстю) i матерiально вiдповiдальними особами. До остан-

нiх належать:

а) завiдувачi кас, комор, складiв та їхнi заступники;

б) старшi контролери-касири, контролери-касири та iншi

працiвники, якi виконують обовязки касира;

в) директори i iанiдуиачi магазинiв (за вiдсутностi завiдува-

чiв вiддiлiв i секцiй) та їхнi заступники, завiдувачi товарних

секцiй, начальники цехiв пiдприємств торгiвлi та їхнi за-

ступники;

г) завiдувачi пiдприємств громадського харчування та їхнi

заступники, завiдувачi виробництва, начальники цехiв (дiль-

ниць) та їхнi заступники;

д) завiдувачi заготiвельних пунктiв, сепараторних вiд-

дiлень;

\

Дисциплiнарна й матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв СГП 463

е) завiдувачi господарства та коменданти будинкiв, де збе-

рiгаються матерiальнi цiнностi;

є) агенти з постачання, експедитори вантажiв, iнкасатори.

Перелiк осiб, з якими правлiння може укладати договори

про повну матерiальну вiдповiдальнiсть за незабезпечення

схоронностi цiнностей, переданих для зберiгання, оброб-

лення, продажу (вiдпуску), перевезення або використання,

визначається спецiальною постановок загальних зборiв (збо-|Ь|

рiв уповноважених) колективного сiльськогосподарськогоiр

пiдприємства. Практично це означає, що в кожному КСГПi

цей перелiк треба обговорити на засiдацнi правлiння та збо-

рах трудових колективiв, бригад, ферм, iнших виробничих

пiдроздiлiв i винести його на обговорення загальних зборiв

або зборiв уповноважених, якi приймуть (Остаточне рiшення з

цього питання. ,

8. Повна матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв радгос-

пiв, iнших державних сiльськогосподарсьiсих i мiжгосподар-

ських пiдприємств (органiзацiй) регулюється ст. 134 КЗпП

України. |

9. Справи про матерiальну вiдповiдальнiсть членiв КСГП

суд розглядає за аналогiєю з трудовим законодавством. Вiн

має право в разi необхiдностi зменшити розмiр шкоди, який

пiдлягає компенсацiї, виходячи зi ступеня вини, конкретних

обставин, за яких було заподiяно шкоду, матерiального ста-

новища члена КСГП з наведенням у рiшеннi мотивiв частко-

вого задоволення позову. Правовi норми про зменшення роз-

мiру шкоди не застосовуються, якщо шкода була заподiяна

злочином, вчиненим iз корисливою метою, а також при стяг-

неннi з працiвникiв коштiв, одержаних ними у пiдзвiт або як

аванс. У справах про стягнення дебiторської заборгованостi

сума боргу може зменшуватися залежно вiд майнового i ро-

динного стану боржника.

10. Посадовi особи КСГП несуть матерiальну вiдповiдаль-

нiсть за заподiяну шкоду на пiдставi 1их самих нормативних

актiв, що й рядовi члени цього пiдприємства. Питання про

притягнення до вiдповiдальностi окремих посадових осiб ви-

рiшують органи самоврядування (наприклад, правлiння

КСГП), якi призначили дану особу на посаду.

При розглядi позовiв КСГП до його членiв i посадових

осiб (голови, бригадирiв, завiдувачiв ферм та iнших спецiалiс-

тiв) про компенсацiю за заподiяну шкоду необхiдно врахову-

464 Роздiл Х)9

вати, що на них не можна покладати матерiальну вiдповiдаль-

нiсть за таку шкоду, яка не повязана з їхньою безпосеред-

ньою виною i може бути вiднесена до категорiї нормального

виробничо-господарського ризику. Статтею 130 КЗпП Украї-

ни, яка встановлює пiдстави матерiальної вiдповiдальностi

працiвникiв радгоспiв, iнших державних i мiжгосподарських

пiдприємств, передбачено, зокрема, що на робiтникiв i служ-

бовцiв не може бути покладено вiдповiдальностi за шкоду,

яка належить до категорiї нормального виробничо-господар-

ського ризику; за нсодсржiжня пiдприємством, установою,

органiзацiєю прибутку; за шкоду, заподiяну працiвником,

котрий перебував у станi крайньої необхiдностi. Визначенi

цiєю нормою правила застосовуються за аналогiєю закону i

щодо членiв КСГП.

Члени правлiння несуть матерiальну вiдповiдальнiсть у ви-

падках, коли внаслiдок їхньої бездiяльностi, недбалого став-

лення до своїх обовязкiв було заподiяно шкоду галузi або дi-

лянцi виробництва, закрiпленiй за даною особою при розпо-

дiлi обовязкiв мiж членами правлiння.

Якщо при пiдготовцi до судового розгляду справи за позо-

вом КСГП до членiв пiдприємств про стягнення з них збиткiв

або в процесi самого розгляду виявиться, що шкоду було за-

подiяно не тiльки з вини вiдповiдача, а й внаслiдок незакон-

них дiй, безгосподарностi, несумлiнного ставлення до вико-

нання своїх обовязкiв окремих посадових осiб пiдприємства,

останнi мають притягатися до вiдповiдальностi як спiввiдпо-

вiдачi. При стягненнi шкоди з посадових осiб КСГП суди по-

виннi зясовувати, хто конкретно вiдповiдає за дану дiлянку

роботи i в чому саме полягає його вина.

Правлiння зобовязане притягати до матерiальної вiдповi-

дальностi тих осiб, з вини яких пiдприємство платить штраф,

пеню, неустойку i вiдшкодовує збитки за порушення умов до-

говору з будь-якою органiзацiєю i громадянином. У цьому ра-

зi КСГП, виконавши свої зобовязання перед стороною за до-

говором, подає до винної посадової особи регресний позов

про стягнення з нього майнових санкцiй, сплачених за пору-

шення договору.

11. З метою покриття заподiяних збиткiв вiдповiдно до

ст. 404 ЦПК України проводиться вiдрахування коштiв iз за-

робiтку працiвника в розмiрi не бiльше 20 вiдсоткiв од суми,

що має бути виплачена йому кожного разу, а якщо шкоду за-

ДисциплiнаОна й матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв СГП 465

подiяно розкраданням, а також за наявностi iнших вiдраху-

вань за виконавчими документами - не бiльше 50 вiдсоткiв.

Не допускаються вiдрахування з вихiдної допомоги, компен-

сацiйних ти iнших виплат, на якi згiдно з законодавством

стягнення не накладається.

6. Вiдшкодування збиткiв, що сталися внаслiдок

загибелi або розкрадання худоби та птицi

\

1. Члени КСГП, працiвники радгоспiв, якi виннi в загибе-

лi, нестачi або розкраданнi худоби та iнших тварин, несуть

вiдповiдальнiсть згiдно з нормами законодавства про працю i

Статутом КСГЩ

Тваринництва колективних i державних сiльськогосподар-

ських пiдприємств iнодi зазнає значної шкоди внаслiдок по-

рушення особами, якi обслуговують худобу й птицю, вимог

виробничої та трудової дисциплiни. Цi порушення полягають

у вiдсутностi належного догляду за тваринами i птицею в нiч-

ний час, ненаданнi необхiдної уваги опаленню тваринниць-

ких примiщень/взимку, особливо тих, де утримується молод-

няк. У разi вчинення такого правопорушення спецiальною

комiсiєю, створеною за розпорядженням правлiння, склада-

ється акт, який є пiдставою для притягнення винних осiб до

матерiальної вiдповiдальностi.

При визначеннi вартостi худоби слiд керуватися постано-

вою Мiнiстерства економiки України "Про порядок оцiнки

шкоди вiд розкрадання, недостачi, знищення та псування ма-

терiальних цiнностей" вiд ЗО квiтня 1992 р. № 16, у п. 8 якої

сказано, що р разi розкрадання чи загибелi худоби сума збит-

кiв визначається за закупiвельними цiнами, якi склалися на

момент виявлення даного факту. При цьому вiдшкодову-

ються вони її розмiрi, що в пiвтора рази перевищує вартiсть

худоби.

Вiдшкодування збиткiв, заподiяних тваринництву, регулю-

ється постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 22 сiчня

1996 р. "Про порядок визначення розмiру збиткiв вiд розкра-

дання, нестачi, знищення (псування) матерiальних цiннос-

тей". Згiдно з Її п. 5 в разi розкрадання чи загибелi тварин су-

ма збиткiв визначається за закупiвельними цiнами, що скла-

лися на момент вiдшкодування збиткiв iз застосуванням кое-

фiцiєнта 1,5.

466 Роздiл XXI

2. Збитки, викликанi нестачею великої рогатої худоби,

свиней, овець i коней через недбалiсть винних осiб, вiдшко-

довуються в розмiрi вартостi тварин за державними закупi-

вельними цiнами. В разi розкрадання цих видiв тварин сума

збиткiв зростає в пiвтора рази проти їхньої вартостi за тими ж

цiнами.

Правлiння КСГП та адмiнiстрацiя радгоспу може дозволи-

ти особам, винним у загибелi коней, великої рогатої худоби,

свиней, овець i кiз, вiдшкодувати заподiянi збитки здачею

пiдприємству рiвноцiнних тварин, а також списати з працiв-

никiв заборгованiсть за поданими позовами, якщо вони по-

вернули худобу чи виплатили її вартiсть.

3. Позов про вiдшкодування збиткiв подається незалеж-

но вiд притягнення винних осiб до кримiнальної вiдповi-

дальностi.

Особи, виннi в загибелi худоби, завiдувачi ферм i члени

правлiння, на яких покладено вiдповiдальнiсть за громадське

тваринництво, повиннi вживати всiх можливих у конкретнiй

ситуацiї заходiв, аби запобiгти шкодi, по-господарському ви-

користовувати мясо та шкiру загиблих тварин. При цьому

кошти вiд реалiзацiї цих продуктiв не включаються в суму,

яку повинна вiдшкодувати особа, що заподiяла збитки.

4. Розмiр збиткiв, заподiяних КСГП через крадiжку, заги-

бель або недостачу свiйської птицi, бджiл, хутрових звiрiв,

кролiв та iнших тварин, слiд визначати за державними цiна-

ми, що склалися на день подання позову.

5. Згiдно з законодавством про страхування майна страху-

ванню пiдлягають сiльськогосподарськi тварини, домашня

птиця, хутровi звiрi, бджоли тощо. В разi загибелi будь-якого

з цих видiв тварин i птицi важливо визначити, мав мiсце стра-

ховий випадок або ж є причинний звязок мiж неналежним

ставленням до своїх трудових обовязкiв працiвникiв, якi до-

глядали худобу i птицю, i тим шкiдливим наслiдком, що при-

звiв до загибелi останнiх. При розглядi подiбних справ у судi

необхiдно забезпечити охорону майнових прав як працiвни-

кiв, так i органiв державного страхування. Цi питання мають

велике практичне значення. Саме тому суд повинен повiдо-

мити зазначенi органи про час судового розгляду справи. Як-

що в заподiяннi шкоди господарству винен працiвник, орган

державного страхування, який виплатив КСГП страхову ви-

нагороду, має право (i зобовязаний - В. Я.) брати участь у

Дисциплiнарна й матерiальна! вiдповiдальнiсть працiвникiв СГП 467

розглядi справи як третя особа iз самостiйними вимогами про

повернення виплачених коштiв. Наявнiсть страхового випад-

ку звiльняє члена КСГП/ вiд матерiальної вiдповiдальностi.

Належному застосуванню правових норм, якi передбача-

ють притягнення працiвникiв сiльського господарства до ма-

терiальної вiдповiдальцостi, покликанi сприяти розяснення

Пленуму Верховного Суду України, викладенi в постановi вiд

29 грудня 1992 р. "Про судову практику в справах про вiдшко-

дування шкоди, заподiяної пiдприємствам, установам, орга-

нiзацiям їх працiвниками".

Згiдно з цими розясненнями судам належить зясовувати

обставини, вiд яких зi лежить вирiшення питань про покла-

дення матерiальної вiдповiдальностi та про розмiр шкоди, яку

слiд компенсувати. Зркрема, встановлювати: наявнiсть пря-

мої дiйсної шкоди та її розмiр; якими неправомiрними дiями

її заподiяно та чи входили до функцiй працiвника обовязки,

неналежне виконання яких призвело до заподiяння шкоди; в

чому полягала його вина; в якiй конкретнiй ситуацiї заподiя-

но шкоду; чи було створено умови, якi забезпечували б схо-

роннiсть матерiальних цiнностей i роботу з ними; яким є

майновий стан працiвника. В разi заподiяння шкоди кiлькома

працiвниками в рiшеннi суду має бути зазначено, якi кон-

кретнi порушення допустив кожен iз них, ступiнь його вини

та пропорцiйну їй частку загальної шкоди, за яку може бути

застосовано матерiальну вiдповiдальнiсть (вiдповiдного виду i

в певних межах).

У постановi зазначено, що за шкоду, заподiяну зайвими

грошовими виплатами, неправильною постановкою облiку i

зберiгання матерiальних чи грошових цiнностей, невжиттям

необхiдних заходiв до запобiгання простою, випуску недоб-

роякiсної продукцiї, 1 знищення й псування матерiальних чи

грошових цiнностей несуть матерiальну вiдповiдальнiсть (у

межах прямої дiйсної шкоди, але не бiльше середньомiсячно-

го заробiтку) виннi в цьому директори, начальники та iншi

керiвники пiдприємсргв, установ, органiзацiй та їхнi заступ-

ники, а також керiвники й заступники керiвникiв будь-яких

структурних пiдроздiлiв, передбачених Статутом пiдпри-

ємства, установи, органiзацiї чи iншим вiдповiдним Поло-

женням.

Роздiл XXII

ТРУДОВi СПОРИ ПРАЦiВНИКiВ

СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПiДПРИ¦МСТВ

1. Поняття i види трудових спорiв, що виникають

у сiльськогосподарських товаровиробникiв

1. Одним з дiєвих способiв захисту трудових прав окремих

Blog

Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Содержание