Книга "Аграрне право України" 2-е видання
Вид материала | Книга |
СодержаниеТРУДОВi СПОРИ ПРАЦiВНИКiВ |
- Аграрне право України, 114.91kb.
- Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, 922.45kb.
- Список літератури №2011 Абрамов Н. А. Хозяйственно-процессуальное право Украины: Учеб, 389.46kb.
- Аграрне, земельне та екологічне право п. Ф. Кулинич павло Федотович Кулинич, 207.47kb.
- Тема Предмет аграрного права, 1851.91kb.
- Курс Аграрне та земельне право України Поняття аграрного права та його ознаки як галузі, 16.96kb.
- Інститут регіональних досліджень нан україни у 2006 році: Інформаційне видання, 889.93kb.
- Для отримання рекомендації вр викладач має подати до науково-методичної ради Інституту, 208.78kb.
- М. В. Богданович М. В. Козак Я. А. Король методика викладання математики в початкових, 6474.23kb.
- Зразок фахові видання за спеціальністю, 95.28kb.
ненi правопорушення. Отже, iснуючий порядок i умови при-
тягнення працiвникiв, винних у заподiяннi шкоди, до вiдпо-
вiдальностi лише за пряму дiйсну шкоду гарантують членовi
460 Роздiл XXI
КСГП його право на одержання заробiтку вiд трудової участi
в громадському господарствi.
Такою ж важливою гарантiєю є положення закону про те,
що працiвник, який притягається до матерiальної вiдповi-
дальностi, несе її в обмеженому розмiрi - не бiльше серед-
ньомiсячного заробiтку. Аналогiчну правову норму про обме-
ження матерiальної вiдповiдальностi встановлено трудовим
законодавством для працiвникiв, якi заподiяли шкоду пiдпри-
ємству, установi, органiзацiї при виконаннi своїх трудових
обовязкiв. Цс означає, що при правовому регулюваннi мате-
рiальної вiдповiдальностi трудiвникiв законодавець виходить
з єдиних принципiв такої вiдповiдальностi як для працiвникiв
державних пiдприємств, установ, органiзацiй, так i для членiв
колективного сiльськогосподарського пiдприємства i громад-
ської органiзацiї. Такими ж рисами характеризується повна
матерiальна вiдповiдальнiсть названих груп працiвникiв.
2. Згiдно зi статутом члени КСГП, виннi в загибелi, недос-
тачi, псуваннi або втратi колективного майна, самовiльному
використаннi тракторiв, автомобiлiв, сiльськогосподарських
машин, робочої худоби, а також тi, що завдали пiдприємству
iншої майнової шкоди, мають її компенсувати. Розмiр дiйсної
шкоди визначає правлiння КСГП. Стягнення шкоди прово-
диться в розмiрi прямої дiйсної шкоди, але не бiльше серед-
ньомiсячного заробiтку члена КСГП, якщо шкода заподiяна
невиконанням або неналежним виконанням покладених на
нього трудових обовязкiв. У разi навмисного заподiяння
шкоди, а також у випадках, передбачених законодавством, на
членiв КСГП покладається матерiальна вiдповiдальнiсть у
повному або пiдвищеному розмiрi. Заподiяна шкода стягуєть-
ся з члена КСГП у повному обсязi також у разi, якщо вiн пе-
ребував у нетверезому станi.
3. Поняття шкоди i класифiкацiя збиткiв за видами повнi-
ше й чiткiше визначенi нормами цивiльного законодавства
України. Пiд збитками розумiють видатки i не одержанi кре-
дитором прибутки, що їх вiн одержав би, якби зобовязання
було виконано боржником. Пiд дiйсною матерiальною шко-
дою слiд розумiти псування, втрату, загибель колективного
майна, а також витрати, якi пiдприємство змушене було зро-
бити з вини працiвника. Маються на увазi тi дiйснi, реальнi,
прямi збитки, що заподiянi членом КСГП при виконаннi сво-
їх трудових обовязкiв (пошкодження сiльськогосподарських
Дисциплiнарна й матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв СГП 461
машин або самовiльне їх використання, недостача або заги-
бель худоби, пошкодження або втрата iнвентарю, недостача
майнових цiнностей i коштiв тощо). При визначеннi шкоди
не враховуються прибутки (доходи), що їх пiдприємство одер-
жало б, якби не було вчинено правопорушення (неодержання
запланованого врожаю, збiльшення маси худоби, надою мо-
лока та його жирностi, грошових прибуткiв), тобто упущена
вигода.
Позов про вiдшкодування збиткiв предявляється незалеж-
но вiд притягнення винних (за наявностi пiдстав) до кримi-
нальної вiдповiдальностi.
4. Члени КСЩ або працiвники радгоспу, виннi в розкра-
даннi або недосїачi промислових товарiв та сiльськогосподар-
ської продукцiї що належить господарству, поряд iз кримi-
нальною притягаються до матерiальної вiдповiдальностi. З
них у судовому порядку стягується на користь потерпiлих ор-
ганiзацiй заподiяна шкода в розмiрi вартостi викрадених або
тих, що не вистачає, товарiв за державними роздрiбними цi-
нами. Керiвники господарства в усiх випадках порушення
кримiнальної справи повиннi подати позов про стягнення з
винних заподiяних збиткiв.
5. Законодавство передбачає два види матерiальної вiдпо-
вiдальностi працiвникiв державних пiдприємств, установ, ор-
ганiзацiй та/членiв КСГП: обмежену i повну.
Обмежена матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв ви-
значається/в розмiрi дiйсної шкоди, але не бiльше середньо-
мiсячного заробiтку, якщо шкода заподiяна недбалiстю в ро-
ботi, невиконанням або неналежним виконанням своїх тру-
дових обовязкiв. В разi притягнення до обмеженої матерiаль-
ної вiдпбвiдальностi членiв КСГП стягнення заподiяної
шкоди має провадитися з урахуванням їх середньомiсячного
основного заробiтку, а не тiльки з посадового окладу або та-
рифної ставки.
Повна матерiальна вiдповiдальнiсть полягає в обовязко-
вому вiдшкодуваннi членом КСГП або працiвником радгоспу
всiх фактично заподiяних збиткiв незалежно вiд заробiтку.
ВiдповiдалiiiНiсть у повному обсязi настає у випадках, коли:
а) шкоду\ заподiяно навмисно;
б) самовiльно використовувались трактори, автомобiлi,
сiльськогосподарськi машини, робоча худоба;
в) це спецiально передбачено законодавством;
462 Роздiл XXI
г) шкоду заподiяно дiями, що мiстять склад злочину;
д) шкоду заподiяно не у звязку з виконанням трудових
обовязкiв;
е) має мiсце недостача матерiальних цiнностей, прийнятих
пiд звiт за разовим дорученням або iншим разовим доку-
ментом.
6. Матерiальна вiдповiдальнiсть у повному розмiрi покла-
дається також на матерiально вiдповiдальних осiб. Вона на-
стає в разi недостач> матерiальних цiнностей, прийнятих пiд
вiдповiдальнiсть працiвниками, що займають посади: касирiв;
завiдувачiв комор, їхнiх помiчникiв, комiрникiв, що вiдають
окремими коморами; завiдувачiв нафтових господарств (при
виконаннi ними службових обовязкiв, повязаних iз при-
йманням, видачею та облiком нафтопродуктiв та iнших мате-
рiальних цiнностей); завiдувачiв їдалень (що перебувають на
балансi КСГП); завiдувачiв господарств i кастелянцi дитячих
дошкiльних закладiв; заправникiв, облiковцiв-заправникiв
(при виконаннi ними службових обовязкiв, повязаних iз
прийманням, видачею та облiком пального i мастильних
матерiалiв); водiїв вантажних автомобiлiв, що сумiшують
обовязки агентiв-експедиторiв iз приймання i видачi ванта-
жiв; провiдникiв худоби при перевезеннi її залiзницею, гур-
топравiв.
7. Юридичною пiдставою повної матерiальної вiдповiдаль-
ностi є письмовi договори (угоди) мiж правлiнням КСГП, ак-
цiонерного товариства (дирекцiєю державного сiльськогоспо-
дарського пiдприємства, товариства з обмеженою вiдповi-
дальнiстю) i матерiально вiдповiдальними особами. До остан-
нiх належать:
а) завiдувачi кас, комор, складiв та їхнi заступники;
б) старшi контролери-касири, контролери-касири та iншi
працiвники, якi виконують обовязки касира;
в) директори i iанiдуиачi магазинiв (за вiдсутностi завiдува-
чiв вiддiлiв i секцiй) та їхнi заступники, завiдувачi товарних
секцiй, начальники цехiв пiдприємств торгiвлi та їхнi за-
ступники;
г) завiдувачi пiдприємств громадського харчування та їхнi
заступники, завiдувачi виробництва, начальники цехiв (дiль-
ниць) та їхнi заступники;
д) завiдувачi заготiвельних пунктiв, сепараторних вiд-
дiлень;
\
Дисциплiнарна й матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв СГП 463
е) завiдувачi господарства та коменданти будинкiв, де збе-
рiгаються матерiальнi цiнностi;
є) агенти з постачання, експедитори вантажiв, iнкасатори.
Перелiк осiб, з якими правлiння може укладати договори
про повну матерiальну вiдповiдальнiсть за незабезпечення
схоронностi цiнностей, переданих для зберiгання, оброб-
лення, продажу (вiдпуску), перевезення або використання,
визначається спецiальною постановок загальних зборiв (збо-|Ь|
рiв уповноважених) колективного сiльськогосподарськогоiр
пiдприємства. Практично це означає, що в кожному КСГПi
цей перелiк треба обговорити на засiдацнi правлiння та збо-
рах трудових колективiв, бригад, ферм, iнших виробничих
пiдроздiлiв i винести його на обговорення загальних зборiв
або зборiв уповноважених, якi приймуть (Остаточне рiшення з
цього питання. ,
8. Повна матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв радгос-
пiв, iнших державних сiльськогосподарсьiсих i мiжгосподар-
ських пiдприємств (органiзацiй) регулюється ст. 134 КЗпП
України. |
9. Справи про матерiальну вiдповiдальнiсть членiв КСГП
суд розглядає за аналогiєю з трудовим законодавством. Вiн
має право в разi необхiдностi зменшити розмiр шкоди, який
пiдлягає компенсацiї, виходячи зi ступеня вини, конкретних
обставин, за яких було заподiяно шкоду, матерiального ста-
новища члена КСГП з наведенням у рiшеннi мотивiв частко-
вого задоволення позову. Правовi норми про зменшення роз-
мiру шкоди не застосовуються, якщо шкода була заподiяна
злочином, вчиненим iз корисливою метою, а також при стяг-
неннi з працiвникiв коштiв, одержаних ними у пiдзвiт або як
аванс. У справах про стягнення дебiторської заборгованостi
сума боргу може зменшуватися залежно вiд майнового i ро-
динного стану боржника.
10. Посадовi особи КСГП несуть матерiальну вiдповiдаль-
нiсть за заподiяну шкоду на пiдставi 1их самих нормативних
актiв, що й рядовi члени цього пiдприємства. Питання про
притягнення до вiдповiдальностi окремих посадових осiб ви-
рiшують органи самоврядування (наприклад, правлiння
КСГП), якi призначили дану особу на посаду.
При розглядi позовiв КСГП до його членiв i посадових
осiб (голови, бригадирiв, завiдувачiв ферм та iнших спецiалiс-
тiв) про компенсацiю за заподiяну шкоду необхiдно врахову-
464 Роздiл Х)9
вати, що на них не можна покладати матерiальну вiдповiдаль-
нiсть за таку шкоду, яка не повязана з їхньою безпосеред-
ньою виною i може бути вiднесена до категорiї нормального
виробничо-господарського ризику. Статтею 130 КЗпП Украї-
ни, яка встановлює пiдстави матерiальної вiдповiдальностi
працiвникiв радгоспiв, iнших державних i мiжгосподарських
пiдприємств, передбачено, зокрема, що на робiтникiв i служ-
бовцiв не може бути покладено вiдповiдальностi за шкоду,
яка належить до категорiї нормального виробничо-господар-
ського ризику; за нсодсржiжня пiдприємством, установою,
органiзацiєю прибутку; за шкоду, заподiяну працiвником,
котрий перебував у станi крайньої необхiдностi. Визначенi
цiєю нормою правила застосовуються за аналогiєю закону i
щодо членiв КСГП.
Члени правлiння несуть матерiальну вiдповiдальнiсть у ви-
падках, коли внаслiдок їхньої бездiяльностi, недбалого став-
лення до своїх обовязкiв було заподiяно шкоду галузi або дi-
лянцi виробництва, закрiпленiй за даною особою при розпо-
дiлi обовязкiв мiж членами правлiння.
Якщо при пiдготовцi до судового розгляду справи за позо-
вом КСГП до членiв пiдприємств про стягнення з них збиткiв
або в процесi самого розгляду виявиться, що шкоду було за-
подiяно не тiльки з вини вiдповiдача, а й внаслiдок незакон-
них дiй, безгосподарностi, несумлiнного ставлення до вико-
нання своїх обовязкiв окремих посадових осiб пiдприємства,
останнi мають притягатися до вiдповiдальностi як спiввiдпо-
вiдачi. При стягненнi шкоди з посадових осiб КСГП суди по-
виннi зясовувати, хто конкретно вiдповiдає за дану дiлянку
роботи i в чому саме полягає його вина.
Правлiння зобовязане притягати до матерiальної вiдповi-
дальностi тих осiб, з вини яких пiдприємство платить штраф,
пеню, неустойку i вiдшкодовує збитки за порушення умов до-
говору з будь-якою органiзацiєю i громадянином. У цьому ра-
зi КСГП, виконавши свої зобовязання перед стороною за до-
говором, подає до винної посадової особи регресний позов
про стягнення з нього майнових санкцiй, сплачених за пору-
шення договору.
11. З метою покриття заподiяних збиткiв вiдповiдно до
ст. 404 ЦПК України проводиться вiдрахування коштiв iз за-
робiтку працiвника в розмiрi не бiльше 20 вiдсоткiв од суми,
що має бути виплачена йому кожного разу, а якщо шкоду за-
ДисциплiнаОна й матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв СГП 465
подiяно розкраданням, а також за наявностi iнших вiдраху-
вань за виконавчими документами - не бiльше 50 вiдсоткiв.
Не допускаються вiдрахування з вихiдної допомоги, компен-
сацiйних ти iнших виплат, на якi згiдно з законодавством
стягнення не накладається.
6. Вiдшкодування збиткiв, що сталися внаслiдок
загибелi або розкрадання худоби та птицi
\
1. Члени КСГП, працiвники радгоспiв, якi виннi в загибе-
лi, нестачi або розкраданнi худоби та iнших тварин, несуть
вiдповiдальнiсть згiдно з нормами законодавства про працю i
Статутом КСГЩ
Тваринництва колективних i державних сiльськогосподар-
ських пiдприємств iнодi зазнає значної шкоди внаслiдок по-
рушення особами, якi обслуговують худобу й птицю, вимог
виробничої та трудової дисциплiни. Цi порушення полягають
у вiдсутностi належного догляду за тваринами i птицею в нiч-
ний час, ненаданнi необхiдної уваги опаленню тваринниць-
ких примiщень/взимку, особливо тих, де утримується молод-
няк. У разi вчинення такого правопорушення спецiальною
комiсiєю, створеною за розпорядженням правлiння, склада-
ється акт, який є пiдставою для притягнення винних осiб до
матерiальної вiдповiдальностi.
При визначеннi вартостi худоби слiд керуватися постано-
вою Мiнiстерства економiки України "Про порядок оцiнки
шкоди вiд розкрадання, недостачi, знищення та псування ма-
терiальних цiнностей" вiд ЗО квiтня 1992 р. № 16, у п. 8 якої
сказано, що р разi розкрадання чи загибелi худоби сума збит-
кiв визначається за закупiвельними цiнами, якi склалися на
момент виявлення даного факту. При цьому вiдшкодову-
ються вони її розмiрi, що в пiвтора рази перевищує вартiсть
худоби.
Вiдшкодування збиткiв, заподiяних тваринництву, регулю-
ється постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 22 сiчня
1996 р. "Про порядок визначення розмiру збиткiв вiд розкра-
дання, нестачi, знищення (псування) матерiальних цiннос-
тей". Згiдно з Її п. 5 в разi розкрадання чи загибелi тварин су-
ма збиткiв визначається за закупiвельними цiнами, що скла-
лися на момент вiдшкодування збиткiв iз застосуванням кое-
фiцiєнта 1,5.
466 Роздiл XXI
2. Збитки, викликанi нестачею великої рогатої худоби,
свиней, овець i коней через недбалiсть винних осiб, вiдшко-
довуються в розмiрi вартостi тварин за державними закупi-
вельними цiнами. В разi розкрадання цих видiв тварин сума
збиткiв зростає в пiвтора рази проти їхньої вартостi за тими ж
цiнами.
Правлiння КСГП та адмiнiстрацiя радгоспу може дозволи-
ти особам, винним у загибелi коней, великої рогатої худоби,
свиней, овець i кiз, вiдшкодувати заподiянi збитки здачею
пiдприємству рiвноцiнних тварин, а також списати з працiв-
никiв заборгованiсть за поданими позовами, якщо вони по-
вернули худобу чи виплатили її вартiсть.
3. Позов про вiдшкодування збиткiв подається незалеж-
но вiд притягнення винних осiб до кримiнальної вiдповi-
дальностi.
Особи, виннi в загибелi худоби, завiдувачi ферм i члени
правлiння, на яких покладено вiдповiдальнiсть за громадське
тваринництво, повиннi вживати всiх можливих у конкретнiй
ситуацiї заходiв, аби запобiгти шкодi, по-господарському ви-
користовувати мясо та шкiру загиблих тварин. При цьому
кошти вiд реалiзацiї цих продуктiв не включаються в суму,
яку повинна вiдшкодувати особа, що заподiяла збитки.
4. Розмiр збиткiв, заподiяних КСГП через крадiжку, заги-
бель або недостачу свiйської птицi, бджiл, хутрових звiрiв,
кролiв та iнших тварин, слiд визначати за державними цiна-
ми, що склалися на день подання позову.
5. Згiдно з законодавством про страхування майна страху-
ванню пiдлягають сiльськогосподарськi тварини, домашня
птиця, хутровi звiрi, бджоли тощо. В разi загибелi будь-якого
з цих видiв тварин i птицi важливо визначити, мав мiсце стра-
ховий випадок або ж є причинний звязок мiж неналежним
ставленням до своїх трудових обовязкiв працiвникiв, якi до-
глядали худобу i птицю, i тим шкiдливим наслiдком, що при-
звiв до загибелi останнiх. При розглядi подiбних справ у судi
необхiдно забезпечити охорону майнових прав як працiвни-
кiв, так i органiв державного страхування. Цi питання мають
велике практичне значення. Саме тому суд повинен повiдо-
мити зазначенi органи про час судового розгляду справи. Як-
що в заподiяннi шкоди господарству винен працiвник, орган
державного страхування, який виплатив КСГП страхову ви-
нагороду, має право (i зобовязаний - В. Я.) брати участь у
Дисциплiнарна й матерiальна! вiдповiдальнiсть працiвникiв СГП 467
розглядi справи як третя особа iз самостiйними вимогами про
повернення виплачених коштiв. Наявнiсть страхового випад-
ку звiльняє члена КСГП/ вiд матерiальної вiдповiдальностi.
Належному застосуванню правових норм, якi передбача-
ють притягнення працiвникiв сiльського господарства до ма-
терiальної вiдповiдальцостi, покликанi сприяти розяснення
Пленуму Верховного Суду України, викладенi в постановi вiд
29 грудня 1992 р. "Про судову практику в справах про вiдшко-
дування шкоди, заподiяної пiдприємствам, установам, орга-
нiзацiям їх працiвниками".
Згiдно з цими розясненнями судам належить зясовувати
обставини, вiд яких зi лежить вирiшення питань про покла-
дення матерiальної вiдповiдальностi та про розмiр шкоди, яку
слiд компенсувати. Зркрема, встановлювати: наявнiсть пря-
мої дiйсної шкоди та її розмiр; якими неправомiрними дiями
її заподiяно та чи входили до функцiй працiвника обовязки,
неналежне виконання яких призвело до заподiяння шкоди; в
чому полягала його вина; в якiй конкретнiй ситуацiї заподiя-
но шкоду; чи було створено умови, якi забезпечували б схо-
роннiсть матерiальних цiнностей i роботу з ними; яким є
майновий стан працiвника. В разi заподiяння шкоди кiлькома
працiвниками в рiшеннi суду має бути зазначено, якi кон-
кретнi порушення допустив кожен iз них, ступiнь його вини
та пропорцiйну їй частку загальної шкоди, за яку може бути
застосовано матерiальну вiдповiдальнiсть (вiдповiдного виду i
в певних межах).
У постановi зазначено, що за шкоду, заподiяну зайвими
грошовими виплатами, неправильною постановкою облiку i
зберiгання матерiальних чи грошових цiнностей, невжиттям
необхiдних заходiв до запобiгання простою, випуску недоб-
роякiсної продукцiї, 1 знищення й псування матерiальних чи
грошових цiнностей несуть матерiальну вiдповiдальнiсть (у
межах прямої дiйсної шкоди, але не бiльше середньомiсячно-
го заробiтку) виннi в цьому директори, начальники та iншi
керiвники пiдприємсргв, установ, органiзацiй та їхнi заступ-
ники, а також керiвники й заступники керiвникiв будь-яких
структурних пiдроздiлiв, передбачених Статутом пiдпри-
ємства, установи, органiзацiї чи iншим вiдповiдним Поло-
женням.
Роздiл XXII
ТРУДОВi СПОРИ ПРАЦiВНИКiВ
СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПiДПРИ¦МСТВ
1. Поняття i види трудових спорiв, що виникають
у сiльськогосподарських товаровиробникiв
1. Одним з дiєвих способiв захисту трудових прав окремих