Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 ... 47 48 49 50 51 52 53 54 ... 71

477

Трудовi спори працiвникiв СГП

- на органiзацiї власникiв; найманих працiвникiв - фi-

зичних осiб, якi працюють за трудовим договором на пiдпри-

ємствi, в установi та органiзацiї, в їх обєднаннях або у фiзич-

них осiб, якi використовують найману працю; органiзацiї

найманих працiвникiв, що утворенi вiдповiдно до законодав-

ства для представництва i захисту їх iнтересiв.

Визначення поняття "колективний трудовий спiр (конф-

лiкт)" дається у ст. 2 Закону України "Про порядок вирi-

шення колективних трудових спорiв". При цьому поняття

"трудовий спiр" i "конфлiкт" використовуються у законi як

синонiми.

Колективний трудовий спiр (конфлiкт) - це розбiжностi,

що виникли мiж сторонами соцiально-трудових вiдносин щодо:

а) встановлення нових або змiн iснуючих соцiально-ско-

номiчних умов працi та виробничого побуту;

б) укладення чи змiни колективного договору, угоди;

в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх

положень;

г) невиконання вимог законодавства про працю.

Змiст кожної з названих вимог визначається нормами тру-

дового та iншими галузями законодавства України.

Колективнi трудовi спори можуть виникати i вирiшуватись

на виробничому, галузевому, територiальному та нацiональ-

ному рiвнях.

В залежностi вiд рiвня, на якому виник колективний тру-

довий спiр (конфлiкт), законодавством України визначаються

сторони такого спору, а також порядок формування вимог

найманих працiвникiв чи профспiлок, порядок та строки

розгляду цих вимог, послiдовнiсть вирiшення колектиних

трудових спорiв.

Сторонами колективного трудового спору (конфлiкту) є:

- на виробничому рiвнi - найманi працiвники (окремi

категорiї найманих працiвникiв) пiдприємства, установи, ор-

ганiзацiї чи їх структурних пiдроздiлiв або профспiлкова чи

iнша уповноважена найманими працiвниками органiзацiя та (

власник пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваже-

ний ним орган чи представник;

- на галузевому, територiальному рiвнях - найманi пра-

цiвники пiдприємств, установ, органiзацiї однiєї або декiль-

478

Роздiл ХХii

кох галузей (професiй) або адмiнiстративно-територiальних

одиниць чи профспiлки, їх обєднання або iншi уповноваженi

цими найманими працiвниками органи та власники. Обєд-

нання власникiв або уповноваженi ними органи чи пред-

ставники; i,

- на нацiональному рiвнi - найманi працiвники однiєї

або декiлькох галузей (професiй) чи профспiлки або їх обєд-

нання чи iншi уповноваженi найманими працiвниками орга-

ни та власники, об"вднання власникiв або уповноваженi ни-

ми органи (представники) на територiї бiльшостi адмiнiстра-

тивно-територiальний одиниць, передбачених ч. 2 ст. 133

Конституцiї України-

2. Аналiз змiсту Закону України "Про порядок вирiшення

колективних трудових спорiв (конфлiктiв)" дозволяє визна-

чити такi стадiї вирiшення розбiжностей, що виникають мiж

сторонами соцiально-трудових вiдносин:

- формування i i розгляд вимог найманих працiвникiв,

профспiлок;

- примирна комiсiя;

- трудовий арбiтраж;

- страйк; ,

- суд (Верховний Суд Автономної Республiки Крим, об-

ласний, Київський Ц Севастопольський мiський суд).

3. Розбiжностi, що виникають мiж сторонами соцiально-

трудових вiдносин на рiзних рiвнях не завжди призводять до

виникнення колективного трудового спору (конфлiкту).

До моменту виникнення колективного трудового спору

Законом України "Про порядок вирiшення колективних тру-

дових спорiв (конфлiктiв), передбачена обовязкова процеду-

ра формування i розгляду вимог найманих працiвникiв,

профспiлок.

Згiдно зi статтями 4, 5 Закону "Про порядок вирiшення

колективних трудових спорiв (конфлiктiв)", вимоги найма-

них працiвникiв на виробничому рiвнi формуються i затвер-

джуються загальними зборами (конференцiєю) найманих

працiвникiв або формуються шляхом збору пiдписiв i вва-

жаються чинними за наявностi не менше нiж половини пiд-

писiв членiв трудового колеiЬиву пiдприємства, установи, ор-

ганiзацiї чи їх структурного їiiдроздiлу. Разом iз Висуненням

: .iнВi.,-

Трудовi спори працiвникiв СГП 478

вимог збори (конференцiя) найманих працiвникiв визнача-

ють орган чи особу, якi будуть представляти їх iнтереси.

Вимоги найманих працвникiв на галузевому, територiаль-

ному чи нацiональному рiвнях формуються i затверджуються:

- у випадках, коли iнтереси найманих працiвникiв пред-

ставляє профспiлка, обєднання профспiлок - рiшенням ви-

борного органу вiдповiдної профспiлки, обєднання проф-

спiлок;

- у випадках, коли iнтереси найманих працiвникiв пред-

ставляють iншi уповноваженi ним органiзацiї (органи) -

конференцiєю представникiв пiдприємств, установ, органiза-

цiй, якi перебувають у станi трудового спору (конфлiкту).

Вимоги найманих працiвникiв, профспiлки чи обєднання

профспiлок оформляються вiдповiдним протоколом i надси-

лаються власнику або уповноваженому ним органу, який зо-

бовязаний протягом трьох днiв розглянути Цi вимоги i повi-

домити уповноважених представникiв заявника про своє рi-

шення. Якщо задоволення вимог виходить за межi компетен-

цiї уповноваженого власником органу, вiн зобовязаний

надiслати їх у триденний термiн з дня одержання вимог влас-

нику або до вiдповiдного вищестоящого органу управлiння,

який має приймати рiшення. При цьому строк розгляду ви-

мог найманих працiвникiв кожною iнстанцiєю не повинен

перевищувати трьох днiв. Загальний строк розгляду вимог i

прийняття рiшення (з урахуванням часу пересилання) не по-

винен перевищувати тридцяти днiв з дня одержання цих ви-

мог власником або уповноваженим ним органом до моменту

одержання найманими працiвниками чи профспiлкою повi-

домлення вiд власника або вiдповiдного вищестоящого орга-

ну про прийняте ним рiшення.

В разi задоволення власником чи уповноваженим ним ор-

ганом заявлених вимог найманих працiвникiв, профспiлки

колективний трудовий спiр (конфлiкт) не виникає.

4. Згiдно зi ст. 6 Закону "Про порядок вирiшення колек-

тивних трудових спорiв (конфлiктiв)", такий конфлiкт вини-

кає з моменту, коли уповноважений представницький орган

найманих працiвникiв, категорiї найманих працiвникiв, ко-

лективу працiвникiв або профспiлки одержав вiд власника чи

уповноваженого ним органу повiдомлення про повну або

часткову вiдмову у задоволеннi колективних вимог i прийняв

480 Роздiл XXII

рiшення про незгоду з рiшенням власника чи уповноважено-

го ним органу (представника) або коли строки розгляду вимог

закiнчилися, а вiдповiдi власника не надiйшло.

Колективнi трудовi спори (конфлiкти) вирiшують такi

органи:

а) примирна комiсiя;

б) трудовий арбiтраж;

в) суд.

5. Примирна комiсiя є обовязковим первинним органом, /

завданням якого с вироблення рiшення, що може задоволь-/ \

нити сторони колективного трудового спору (конфлiкту) з ;

питань встановлення нових або змiни iснуючих соцiальне- {

економiчних умов працi та виробничого побуту, укладення чи

змiни колективного договору, угоди. /

Незалежно вiд того, на якому рiвнi виник колективний

трудовий спiр (конфлiкт), примирна комiсiя створюється за

iнiцiативою однiєї iз сторiн i складається з однакової кiлькос-

тi представникiв сторiн, якi визначаються кожною стороною

самостiйно. Строки утворення комiсiї визначаються рiвнем

колективного трудового спору (конфлiкту). Зокрема, на ви-

робничому рiвнi примирна комiсiя створюється у триденний,

на галузевому чи територiальному рiвнi т"- у пятиденний, на

нацiональному рiвнi - у десятиденний строк з моменту ви-

никнення колективного трудовго спору. Права примирної

комiсiї, а також процедура i строки вирiшення колективного

трудового спору (конфлiкту) визначенi у статтях 8-9 Закону

України "Про порядок вирiшення колективних трудових спо-

рiв (конфлiктiв)".

Рiшення комiсiї є обовязковим для сторiн, оформляється

протоколом i виконується в порядку, передбаченому цим рi-

шенням. Пiсля прийннтя рiшення примирна комiсiя припи-

няє свою роботу. И разi неприйняття рiшення з питань, пе-

редбачених пунктами "а" i "б" ст. 2 Закону "Про порядок ви-

рiшення колективних трудових .спорiв (конфлiктiв)", колек-

тивний трудовий спiр розглядається трудовим арбiтражем.

6. Правовий статус трудовго арбiтражу має суттєвi вiдмiн-

ностi вiд примирної комiсiї, зумовленi особливим порядком

його створення та вирiшення колективних трудових спорiв

(конфлiктiв).

/Трудовi спори працiвникiв СГП 481

До складу трудовго арбiтражу входять не представники

сторiн, як це вимагається для примирної комiсiї, а залученi

сторонами фахiвцi, експерти та iншi особи.

iнiцiатива щодо створення трудового арбiтражу може на-

лежати як сторонам колективного трудового спору, так i не-

залежному посереднику- визначенiй за спiльним вибором

сторiн особi, яка сприяє встановленню взаємодiї мiж сторо-

нами, проведенню переговорiв, бере участь у виробленнi при-

мирною комiсiєю взаємоприйнятного рiшення.

Трудовий арбiтраж створюється з iнiцiативи вказаних осiб

у триденний строк в разi:

- неприйняття примирною комiсiєю погодженого рiшен-

ня щодо вирiшення колективного трудовго спору (конфлiкти

з питань встановлення нових або змiни iснуючих соцiально-

економiчних умов працi та виробничого побуту, укладення чи

змiни колективного договору, угоди;

- виникнення колективного трудовго спору (конфлiкту) з

питань виконання колективного договору, угоди або окремих

їх положень; невиконання вимог законодавства про працю.

На вiдмiну вiд примирної комiсiї, трудовий арбiтраж - ор-

ган, який самостiйно приймає бiльшiстю голосiв його членiв

рiшення по сутi трудового спору (конфлiкту). Таке рiшення є

обовязковим для виконання, якщо сторони про це поперед-

ньо домовилися.

7. Особливе правове становище в розглядi колективних

трудових спорiв займає Нацiональна служба посередництва i

примирення, яка створюється вiдповiдно до ст. 15 Закону Ук-

раїни "Про порядок вирiшення колективних трудових спорiв

(конфлiктiв). Дiяльнiсть такої служби має бути спрямована на

запобiгання виникненню колективних спорiв i конфлiктiв, їх

прогнозування та сприяння своєчасному їх вирiшенню,

здiйснення посередництва для вирiшення таких спорiв.

До компетенцiї Нацiональбної служби посередництва i

примирення вiдноситься:

- реєстрацiя висунутих прцiвниками вимог та колектив-

них трудових спорiв (конфлiктiв);

- аналiз вимог, виявлення та узагальнення причин колек-

тивних трудових спорiв (конфлiктiв), пiдготовка пропозицiй

дня їх усунення;

4 9- Янчук

482

- пiдготовка посередникiв та арбiтрiв, якi спецiалiзуються

на вирiшеннi колективних спорiв (конфлiктiв);

- перевiрка, в разi необхiдностi, повноважень представник

кiв сторiн колективного трудовго спору;

- посередництво у вирiшеннi колективного трудового

спору (конфлiкту) тощо. ;

Представники нацiональної служби посередництва i при-

мирення можуть брати участь у вирiшеннi колективного тру-

довго спору (конфлiкту) на всiх його стадiях.

Сторони пiсля додержання примирної процедури мають

право звертатися для сприяння у вирiшеннi колективного

трудового спору (конфлiкту) до Нацiональної служби посе-

редництва i примирення, яка розглядає всi матерiали i в деся-

тиденний строк надсилає сторонам свої рекомендацiї.

8. Особливою стадiєю вирiшення колективних трудових

спорiв (конфлiктiв) є страйк - тимчасове колективне добро-

вiльне -припинення роботи працiвниками (невихiд на роботу,

невиконання своїх трудових обовязкiв) пiдприємства, уста-

нови, органiзацiї (структурного пiдроздiлу).

Вiдповiдно до ст. 44 Конституцiї України тi, хто працює,

мають право на страйк для захисту своїх економiчних i соцi-

альних iнтересiв. /

Реалiзацiя права на страйк здiйснюється вiдповiдно до За4-

кону України "Про порядок вирiшення колективних трудо-

вих спорiв (конфлiктiв)". /

Страйк може бути розпочато, якщо примирнi процедури

не привели до вирiшення колективного трудового спору

(конфлiкту) або власник чи уповноважений ниХорган (пред-

ставник) ухиляється вiд примирних процедур або не виконує

угоди, досягнутої в ходi вирiшення колективного трудового

спору (конфлiкту).

Вiдповiдно до ст. 24 Закону України "Про порядок вирi-

шення колективних трудових спорiв (конфлiктiв)", забороня-

ється проведення страйку за умов, якщо припинення працiв-

никами роботи створює загрозу життю i здоровю людей, дов-

кiллю або перешкоджає запобiганню стихiйному лиху, аварi-

ям, катастрофам, епiдемiям та епiзоотiям чи лiквiдацiї їх

наслiдкiв. Законом предбаченi й iншi випадки заборони про-

ведення страйку. /

Трудовi спори працiвникiв СГП 483

9. Колективний трудовий спiр може бути переданий на

розгляд/до Верховного Суду Автономної Республiки Крим,

обласного. Київського i Севастопольського мiського суду у

передбачених законом випадках заборони проведення страй-

ку i коли рекомендацiї Нацiональної служби посередництва i

примирення щодо вирiшення колективного трудового спору

(конфлiкту) сторонами не враховано. За таких умов право на

звернення до суду iз заявою про вирiшення колективного

трудового спору має лише Нацiональна служба посередницт-

ва/i примирення.

/ В разi оголошення страйку власник або уповноажений

ним орган (представник) вправi звернутися до суду iз заявою

про визнання страйку незаконним. Рiшення суду про визнан-

ня страйку незаконним з пiдстав, передбачених ст. 23 Закону

України "Про порядок вирiшення колективних трудових спо-

рiв (конфлiктiв), учасники страйку зобовязанi прийняти рi-

шення про припинення або вiдмiну оголошеного страйку, а

працiвники мають розпочати роботу не пiзнiше наступної до-

би пiсля дня вручення копiї рiшення суду органовi (особi), що

очолює страйк.

Збитки, заподiянi в результатi страйку iншим пiдпри-

ємствам, установам, органiзацiям чи громадянам, вiдшкодо-

вуються за рiшенням суду згiдно iз законодавством України.

iб

Роздiл XXIII

ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

СОЦiАЛЬНОГО РОЗВИТКУ СЕЛА

1. Поняття соцiального розвитку села

1. В сучасних селах України проживають її громадяни -

працiвники колективно-кооперативних i акцiонерних дер-

жавних сiльськогосподарських пiдприємств, кооперативних

товариств; колишнi їхнi трудiвники, а нинi - люди похилого

вiку, представники сiльської iнтелiгенцiї та iншi громадяни.

Все їхнє життя - це благородна трудова дiяльнiсть.

Аграрне право як самостiйна галузь права регулює сусрiль-

нi вiдносини, що виникають мiж субєктами права у процеси

здiйснення державної соцiальної полiтики, спрямованої на

формування повноцiнного життєвого середовища, забезпе-

чення економiчних i соцiальних iнтересiв сiльського населен-

ня, комплексний розвиток сiльських територiй, збереження

сiльської поселенської мережi, розвиток обєктiв соцiальної

iнфраструктури, сучасних систем звязку та iнформатiики,

транспорту, житлово-комунального та водного господарства,

шляхового будiвництва.

Розвиток соцiальної сфери села є одним з основнщс на-

прямiв соцiальної полiтики держави i залежить вiд наслiдкiв

здiйснення аграрної i земельної реформи в Українi. /

Реформування аграрних i земельних вiдносин на ринкових

засадах, приватизацiя пiдприємств АПК, реструктуризацiя

недержавних сiльськогосподарських пiдприємств на /основi

паювання земель, погiршення фiнансового стану та знижен-

ня платоспроможностi сiльськогосподарських i агропромис-

лових товаровиробникiв, недосконалiсть кредитно-фiнансо-

вої системи, демографiчна криза здiйснення соцiальних пере-

творень на селi в нових умовах, суттєво змiнюють змiст i ха-

рактер суспiльних вiдносин у соцiальнiй сферi села, якi

потребують правової регламентацiї.

Основнi напрями, стратегiчнi цiлi та завдання державної

соцiальної полiтики в Українi визначенi в Указi Президента

Правове забезпечення соцiального розвитку села 485

України "Про основнi напрями соцiальної полiтики на 1997-

2000 роки" вiд 18 жовтня 1997 р., а також в Указi Президента

України "Про основнi напрями розвитку агропромислового

комплексу України" вiд 29 квiтня 1998 року. Вказанi норма-

тивнi акти визначають коло органiзацiйно-правових заходiв

щодо здiйснення соцiальних перетворень на селi, а саме:

- змiна соцiально-демографiчної ситуацiї у сiльськiй мiс-

цевостi;

- здiйснення протекцiонiстської полiтики щодо поселень,

якi занепадають;

- переорiєнтацiя державної мiграцiйної полiтики вiд за-

гальної пiдтримки переселенцiв у сiльську мiсцевiсть до сти-

мулювання мiграцiї з метою сприяння зростанню сiльсько-

господарського виробництва, полiпшення обслуговуваншЦ

сiльського населення; |

- формування повноцiнного життєвого середовища на С8i

лi через стимулювання всiх форм житлового будiвництва, роз-Р

виток матерiальної бази закладiв соцiально-культурного при-

значення;

- комплексне облаштування сiльських населених пунктiв,

полiпшення їх планування й забудови;

- фiнансування розвитку соцiальної сфери села;

- залучення безробiтних та незайнятих громадян i вивiль-

нюваних працiвникiв до виконання оплачуваних громадських

робiт;

- розробка регiональних i районних програм "Власний

дiм" та створення фондiв пiдтримки iндипiдуольного житло-

вого будiвництва на селi;

- забезпечення функцiонування у сiльськiй мiсцевостi ме-

режi медичних амбулаторiй, фельдшерських i акушерських

пунктiв;

- сприяння першочерговiй передачi обєктiв соцiальної

iнфраструктури, птахофабрик, спецiалiзованих пiдприємств з

виробництва тваринницької продукцiї, iнших пiдприємств

АПК до комунальної власностi;

- створення у селах госпрозрахункових пiдроздiлiв з утри-

мання обєктiв невиробничої сфери та надання житлово-ко-

мунальних послуг тощо.

2. Юридичне забезпечити реалiзацiю визначених органами

влади й управлiння України органiзацiйно-економiчних на-

прямiв земельної реформи i соцiального розвитку села покли-

i48б

РОЗДiЛ XXIII

канi закони та iншi нормативно-правовi акти. Одним iз пер-

ших актiв законодавчого органу стар Закон "Про прiори-

тетнiсть соцiального розвитку села та агропромислового

комплексу в народному господарствi України" вiд 17 жовтня

,1990 р., введений у дiю з 1 листопада 1990 р. (з наступними

змiнами i доповненнями).

Сукупнiсть правопих норм, якi регулюють суспiльнi вiдно-

сини у соцiальнiй сферi сслiї, складають правовий iнститут

.соцiального розвитку села о системi аграрного права України.

Blog

Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Содержание