Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 ... 26 27 28 29 30 31 32 33 ... 71

пяти до десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв грома-

дян i на посадових осiб - вiд десяти до двадцяти неоподатко-

вуваних мiнiмумiв доходiв громадян (наприклад, за незаконне

використання земель лiсового фонду тощо). В окремих ви-

падках передбачається адмiнiстративне попередження чи за-

стосування додаткових санкцiй (конфiскацiя знарядь неза-

конного полювання, рибальства тощо).

3. Кримiнальна вiдповiдальнiсть передбачена за вчинення

екологiчних злочинiв, якими визнаються встановленi кримi-

нальним законом суспiльнi i екологiчно небезпечнi дiї (бездi-

яльнiсть), що посягають на встановлений режим використан-

ня, вiдтворення i охорону земель, iнших природних ресурсiв,

екологiчний правопорядок та нормативи екологiчної безпеки.

Кримiнальний кодекс злочинами у сферi рацiонального при-

родокористування визнає виннi, протиправнi, суспiльнi еко-

Правовi засади використання земель... 299

логiчно небезпечнi дiяння, якi можна згрупувати за такими

рiзновидами:

а) злочини, що порушують порядок ефективного викорис-

тання природних ресурсiв: самовiльне зайняття земельної дi-

лянки, незаконна порубка лiсу, потрава посiвiв i знищення

. насаджень, незаконне полювання, незаконне зайняття риб-

[ ним, звiриним та iншими промислами;

б) злочини, що порушують режим охорони природних ре-

сурсiв i обєктiв, як складової рацiонального природокористу-

iння: навмисне знищення чи пошкодження лiсових масивiв

ляхом пiдпалу або iншим загальнонебезпечним способом,

iдбале знищення чи пошкодження лiсових масивiв, пору-

ення правил боротьби з шкiдниками рослин, проведення

вибухових робiт з порушенням правил охорони рибних запа-

(їв, порушення законодавства про континентальний шельф,

порушення правил боротьби з епiдемiями, жорстоке пово-

дження з тваринами, знищення природних обєктiв;

[ в) злочини, що порушують норми екологiчної безпеки: за-

бруднення водойм i атмосферного повiтря, забруднення моря

речовинами, шкiдливими для здоровя людей або живих ре-

сурсiв моря, незаконне придбання, зберiгання, транспорту-

вання, використання, передача i знищення радiоактивних ма-

терiалiв, приховання або перекручення вiдомостей про стан

екологiчної обстановки чи захворюваностi населення, заго-

тiвля, переробка або збут радiоактивне забруднених продуктiв

харчування та iншої продукцiї, ввезення на територiю Украї-

ни речовин та матерiалiв, якi належать до категорiї небезпеч-

них вiдходiв тощо.

Залежно вiд характеру вчиненого злочину, його суспiльної

i i екологiчної небезпеки, квалiфiкуючих ознак, обєктiв пося-

| гання - субєктами кримiнальної вiдповiдальностi можуть

| бути громадяни i посадовi особи. Кримiнальнi санкцiї перед-

i бачають основнi покарання у формi виправних робiт, штра-

фу, позбавлення волi та додатковi покарання у виглядi по-

збавлення права займати певнi посади, конфiскацiї майна i

предметiв злочину.

Роздiл XIV

ПРАВО КОЛЕКТИВНОГО САМОВРЯДУВАННЯ

1. Поняття права

колективного самоврядування

1. Колективне самоврядування - система суспiльних

владно-управлiнських вiдносин, що iснують у кожному ко-

лективному сiльськогосподарському пiдприємствi як само-

стiйному колективному утвореннi (формi) сiльськогосподар-

ського виробництва. Це вiдносини зi здiйсненням владно-уп-

равлiнських функцiй найвищого та пiдлеглих йому органiв

управлiння дiяльнiстю колективного сiльськогосподарського

пiдприємства, визначенням повноважень цих органiв, їхньої

взаємодiї, розмежування й вiдповiдальностi за ефективнiсть

управлiння, провадження контрольно-ревiзiйної дiяльностi.

Вiдносини самоврядування своєю органiзацiйною основою

мають членство в КСГП усiх членiв-пiдприємств; економiчну

основу становить власнiсть колективного сiльськогосподар-

ського пiдприємства, а соцiально-трудову - колективна пра-

ця його членiв, особиста участь останнiх у веденнi громад-

ського сiльськогосподарського виробництва, вирiшеннi проб-

лем соцiального становища та його подальшого розвитку.

Найбiльш важливi вiдносини колективного самоврядуван-

ня закрiплюються законами i Статутом колективного сiль-

ськогосподарською пiдприємства. Взятi у своїй єдностi й

сукупностi, правовi норми, покликанi регулювати владно-

управлiнськi вiдносини у КСГП, становлять право колектив-

ного самоврядування, що є самостiйним iнститутом аграрно-

го права, елементом останнього.

2. Правову основу колективного самоврядування станов-

лять положення ст. 22 Закону "Про колективне сiльськогос-

подарське пiдприємство". Цiєю правовою нормою визначено:

самоврядування у пiдприємствi забезпечується на основi пра-

ва членiв пiдприємства брати участь у вирiшеннi всiх питань

його дiяльностi, виборностi й пiдзвiтностi виконавчо-розпо-

Право колективного самоврядування

рядчих органiв, обовязковостi рiшень, прийнятих бiльшiстю

для всiх членiв пiдприємства. Викладенi засади вiдповiдним

чином розвиваються i деталiзуються у статутi кожного кон-

кретного КСГП.

Правову основу самоврядування в сiльськогосподарському

кооперативi становлять норми статей 13-19 Закону "Про

сiльськогосподарську кооперацiю" вiд 17 липня 1997 р.

Колективне самоврядування - це соцiально-органiзатор-

ська владно-управлiнська дiяльнiсть членiв колективного

сiльськогосподарського пiдприємства способом власного во-

левиявлення через систему органiв управлiння, яка вирiшує

свої справи в межах статутної правоздатностi. Самоврядуван-

ня в КСГП колективно-демократичне, позаяк останнє є ко-

лективним пiдприємством i громадською органiзацiєю: в

ньому виключається можливiсть експлуатацiї людини люди-

ною, забезпечується рiвноправнiсть усiх членiв колективу у

никористаннi власностi колективного сiльськогосподарського

пiдприємства та розпорядження нею, на задоволення матерi-

альних, соцiальних, побутових, культурно-виховних потреб

членiв КСГП та їхнiх родин, а також реалiзацiї права кожного

його члена на управлiння дiяльнiстю колективного сiльсько-

господарського пiдприємства.

Додержання вимог демократiї означає обовязкове вико-

нання принципiв та процедурно-процесуальних правил,

спрямованих на органiзацiйно-правове забезпечення гарантiй

повного самоврядування, демократiї в кожному колективi.

Поняття "колективного самоврядування" i "демократiї" за

своїм соцiально-управлiнським призначенням i змiстом, пра-

вовим визначенням i закрiпленням та здатнiстю бути засобом

здiйснення аграрної полiтики держави є тотожними.

3. Сутнiсть колективного самоврядування полягає в таких

її ознаках i складниках:

у вирiшеннi всiх найважливiших питань дiяльностi КСГП

безпосередньо його членами незалежно вiд стану їх праце-

i здатностi, вiку i статi;

| у виборностi виконавчо-розпорядчих i контрольно-ревi-

зiйних органiв, а також окремих посадових осiб КСГП;

i у додержаннi вимог гласностi при обговореннi та прийнят-

( тi рiшень iз питань дiяльностi КСГП;

i у поєднаннi колегiальностi та єдиноначальностi при здiй-

сненнi своїх функцiй органами управлiння i контролю, де

Роздiл XIV

кожний окремий член КСГП зобовязаний пiдкорятися утво-

реним органам управлiння i сумлiнно дотримуватись вказiвок

осiб, яких самi члени КСГП обрали до органiв управлiння;

в обовязковостi рiшень, прийнятих бiльшiстю, для всiх

членiв конкретного КСГП;

у вiдповiдальностi та пiдзвiтностi перед членами КСГП ви-

конавчих органiв управлiння i посадових осiб пiдприємства;

у свободi критики з боку членiв КСГП i обовязку керiвни-

кiв та iнших посадових осiб пiдприємства своєчасно врахову-

вати у своїй роботi критичнi зауваження i громадську думку

колективу.

4. Закон "Про колективне сiльськогосподарське пiдприєм-

ство" мiстить правову форму гарантiй самоврядування. Згiдно

зi ст. 24 цього Закону демократичне самоврядування на пiд-

приємствi забезпечується додержанням закрiпленої в його

статутi системи органiзацiйно-управлiнських i процедурно-

правових норм.

Субєктивнi права i юридичнi обовязки членiв колектив-

ного сiльськогосподарського пiдприємства на участь у само-

врядуваннi є єдиним цiлим суспiльно-соцiального i правового

поняття. Точне дотримання в КСГП правомочностей з управ-

лiння забезпечується органiзацiйними i правовими гарантiя-

ми. Вони такi:

вичерпне визначення повноважень (компетенцiї) органiв

управлiння i посадових осiб пiдприємства;

своєчаснiсть скликання i дотримання регламенту роботи

загальних зборiв членiв КСГП, зборiв уповноважених, бри-

гадних зборiв, правлiння i ревiзiйної комiсiї пiдприємства;

дотримання правил голосування - вiдкритого або таємно-

го - при обраннi голови, правлiння i ревiзiйної комiсiї КСГП

та при вирiшеннi iнших найважливiших питань дiяльностi

пiдприємства;

право членiв КСГП в особi загальних зборiв, зборiв упов-

новажених, бригадних зборiв за наявностi належних пiдстав

достроково вiдкликати з органiв управлiння i ревiзiйної комi-

сiї або з посади керiвника виробничого пiдроздiлу тих осiб,

якi не виправдовують довiри членiв КСГП i належно не вико-

нують своїх обовязкiв;

виборнiсть складу виконавчо-розпорядчих органiв i ревi-

зiйної комiсiї та визначенiсть строку перебування на певнiй

Право колективного самоврядування 303

посадi вiдповiдно до Статуту КСГП та iнших локально-право-

вих актiв;

додержання належного кворуму при проведеннi загальних

зборiв (2/3 всiх членiв КСГП), зборiв уповноважених (3/4

уповноважених), бригадних зборiв i правлiння пiдприємства

- бiльшiсть складу бригади i членiв правлiння;

обраними до органiв управлiння i на посади можуть бути

лише члени даного пiдприємства;

правочиннiсть колегiальних органiв самоврядування за на-

явностi не менше 2/3 їхнього складу i прийняття ними рiшен-

ня бiльшiстю присутнiх;

дострокове вiдкликання виборних посадових осiб у разi,

якщо вони не виправдали довiри членiв КСГП;

право припинення або скасування незаконних рiшень ор-

ганiв упраилiння КСГП сiльською i районною радами народ-

них депутатiв.

Згiдно зi ст. 14 Закону України "Про сiльськогосподарськi

кооперацiї" вибори голови, членiв правлiння i членiв ревiзiй-

ної комiсiї (ревiзора) кооперативу провадяться шляхом пря

мого таємного голосування,

Важливою гарантiєю додержання колективної демократiї є

керiвництво колективним сiльськогосподарським пiдприєм-

ством з боку держави, контроль органiв прокуратури за до-

держанням статуту, демократичних основ управлiння i закон-

ностi в кожному пiдприємствi.

2. Система органiв управлiння в колективному

сiльськогосподарському пiдприємствi

1. Колективне самоврядування характеризується вiдповiд-

ною системою, основнi засади якої визначено ст. 23 Закону

"Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство".

Право колективного самоврядування здiйснюється через

систему органiв управлiння. Утворення цих органiв визна-

чається особливостями застосування демократичних основ

управлiння через скликання загальних зборiв членiв КСГП як

найвищого органу управлiння, змiстом функцiй цих органiв

(управлiнської та контрольно-ревiзiйної), а також залежно вiд

потреб здiйснювати управлiння галузями i виробництвом (це-

хом при цеховiй органiзацiї виробництва, бригадою, фермою,

304 Роздiл XIV

пiдрядно-орендними формуваннями та iншими виробничими

пiдроздiлами). Потреби здiйснення самоврядування, яке вiд-

повiдало б вимогам сучасної аграрної полiтики, зумовлюють

систему (структури) органiв управлiння за вертикальною i го-

ризонтальною ознаками.

Класифiкацiя органiв управлiння проводиться залежно вiд

їх правового становища та юридичної сили рiшень, якi вони

можуть приймати. За цiсю ознакою органи управлiння розме-

жовуються на основнi, рiшення яких вiдповiдно до Статуту

колективного сiльськогосподарського пiдприємства та iнших

колективно-правових актiв с обовязковими в межах пiдпри-

ємства, i допомiжнi, рiшення яких є дорадчими, тобто останнi

набувають юридичної сили лише пiсля їх пiдтвердження або

прийняття рiшення основними органами.

До останнiх належать: загальнi збори членiв колективного

сiльськогосподарського пiдприємства, збори уповноважених,

правлiння, голова правлiння (пiдприємства), головнi (старшi)

спецiалiсти, збори виробничого пiдроздiлу, начальники цехiв,

бригадир, завiдувач ферми та керiвники iнших виробничих

пiдроздiлiв. Дорадчими є такi, зокрема, органи: економiчна

рада КСГП, рада найстарiших членiв пiдприємства, рада со-

цiального захисту пiдприємства, громадський iнспектор iз

технiки безпеки працi та iншi.

2. Загальнi збори членiв колективного сiльськогосподар-

ського пiдприємства керують усiма справами пiдприємства i є

його найвищим органом управлiння. Вони скликаються прав-

лiнням, коли в цьому виникає потреба, але не рiдше одного

разу на квартал. Правлiння членiв пiдприємства також зо-

бовязане скликати загальнi збори членiв КСГП, якщо цього

вимагають не менше 1/3 його членiв або ревiзiйна комiсiя.

Недодержання цих вимог призводить до замiни загальних

зборiв правлiнням пiдприємства i є грубим порушенням ста-

туту i колективної демократiї.

Заходи з укрупнення колгоспiв i подальший розвиток кол-

госпного виробництва привели до утворення великих госпо-

дарств, якi нараховують тисячу i понад членiв i розташованi в

декiлькох населених пунктах. Оскiльки в таких господарствах

скликати загальнi збори практично неможливо або важко, то

правами найвищого органу управлiння надiлено збори упов-

новажених. Згiдно зi Статутом колективного сiльськогоспо-

дарського пiдприємства, де скликання загальних зборiв чле-

305

Право колективного самоврядування

нiв пiдприємства має труднощi, для вирiшення питань, вiдне-

сених до компетенцiї загальних зборiв, можуть скликатися

збори уповноважених. Це означає, що в таких пiдприємствах

найвищим органом управлiння є збори уповноважених, а не

загальнi збори, про що мусить бути зазначено у статутi.

Збори уповноважених є представницьким органом. Упов-

новаженi обираються на зборах членiв КСГП у бригадах, на

фермах та в iнших пiдроздiлах пiдприємства з числа членiв

їхнього трудового колективу на такий строк, який визначають

загальнi збори. Норми представництва i порядок обрання

уповноважених визначаються правлiнням з урахуванням мак-

|симально можливого залучення членiв пiдприємства до уп-

Г равлiння його справами. Голова КСГП, члени правлiння,

члени ревiзiйної комiсiї до складу уповноважених входять без

обрання.

З метою залучення загалу членiв колективного сiльсько-

господарського пiдприємства до вирiшення питань дiяльностi

пiдприємства, якi мають обговорюватися на зборах уповнова-

жених, вони попередньо заслуховуються на зборах трудового

колективу цехiв, бригад, ферм та iнших пiдроздiлiв. На упов-

новажених покладається обовязок доводити до вiдома колек-

тиву виробничих пiдроздiлiв про рiшення, прийнятi зборами

уповноважених.

Загальнi збори повноважнi вирiшувати питання, якщо на

них присутнi не менше 2/3 всiх членiв КСГП. Збори уповно-

важених є правочинними, коли на них присутнi не менше 3/4

всiх уповноважених.

Рiшення цих органiв вважаються прийнятими при бiль-

шостi голосiв. На правлiння пiдприємства покладається

обовязок завчасно повiдомляти про скликання загальних

зборiв членiв пiдприємства або зборiв уповноважених не пiз-

нiш, як за сiм днiв до них.

3. Заслуговує на увагу практика КСГП, якi, виходячи з

мiсцевих умов, у своєму статутi передбачили поряд iз загаль-

ними зборами, як найвищим органом управлiння, утворення

зборiв уповноважених - додаткового органу управлiння, про-

мiжного мiж загальними зборами i правлiнням пiдприємства.

Як свiдчить досвiд, утворення цього органу сприяє дiєвiшiй

реалiзацiї демократичних засад при здiйсненнi управлiння дi-

яльнiстю пiдприємства. Оскiльки загальнi збори членiв ко-

лективного сiльськогосподарського пiдприємства скликають-

306

Роздiл XIV

ся рiдко, то розгляд питань на зборах уповноважених бiль-

шою мiрою забезпечує волевиявлення всiх членiв трудового

колективу, нiж при вирiшеннi цих питань правлiнням. Ком-

петенцiя таких зборiв мусить бути чiтко визначена Статутом

КСГП.

Загальнi збори мають вирiшувати основнi, визначальнi пи-

тання дiяльностi пiдприємства. Це, наприклад, прийняття

статуту, вибори правлiння, голови i ревiзiйної комiсiї та рiч-

ного виробничо-фiнаиоового плану, затвердження рiчного

звiту i розмiрiв натуральних та грошових фондiв, розукруп-

нення пiдприємства, перетворення колгоспу на спiлку селян,

агрофiрму та iнше аграрно-виробниче утворення. Решту пи-

тань мають право розглядати i вирiшувати збори уповноваже-

них, якi при цьому виступають як промiжний орган управлiн-

ня мiж загальними зборами i правлiнням.

4. Визначна роль в управлiннi дiяльнiстю пiдприємства на-

лежить правлiнню. Останнє - колегiальний виконавчо-роз-

порядчий орган, вiдповiдальний перед найвищим органом -

загальними зборами або зборами уповноважених. Воно здiй-

снює повсякденне керiвництво всiєю органiзацiйною, вироб-

ничо-збутовою, договiрною, фiнансовою, виховною i куль-

турно-побутовою дiяльнiстю пiдприємства.

Головою правлiння є голова колективного сiльськогоспо-

дарського пiдприємства. Правлiння обирається загальними

зборами членiв КСГП або ж зборами уповноважених i пiд-

звiтне у своїй виконавчо-розпорядчiй дiяльностi найвищому

органовi управлiння. Воно обирається строком на три роми.

Статут покладає на правлiння обовязок щорiчно звiтувати

про свою дiяльнiсть перед загальними зборами i зборами

уповноважених. Свої рiшення воно приймає на засiданнях,

якi скликаються в разi потреби, але не рiдше одного разу на

мiсяць.

Пiд час прийняття рiшень на засiданнi мають бути присут-

нiми не менше 3/4 членiв правлiння. Його рiшення прийма-

ються простою бiльшiстю голосiв.

5. Залежно вiд обсягу виробничо-господарської дiяльностi,

розташування населених пунктiв пiдприємства та кiлькостi їхнiх

членiв система органiв управлiння дiє за такою структурою.

По вертикалi: \

загальнi збори членiв КСГП - правлiння - голова прав-

лiння - його заступники i головнi (старшi) спецiалiсти, вони

Право колективного самоврядування 307

ж є керiвниками галузей виробництва (цехiв) - збори працiв-

никiв цеху, бригади, ферми та iнших пiдроздiлiв - бригадир,

завiдувач ферми та iнших виробничих пiдроздiлiв - рада ви-

робничого пiдроздiлу;

збори уповноважених як найвищий орган управлiння, а

далi за такою ж схемою, як наведено вище;

загальнi збори - збори уповноважених - правлiння - го-

лова правлiння - його заступники i головнi (старшi) спецi-

алiсти - збори працiвникiв цеху, бригади, ферми та iнших

Blog

Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Содержание