Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Вид материала

Подобный материал:

1 ... 25 26 27 28 29 30 31 32 ... 71

когосподарському пiдприємствi вiдповiдно до спецiальних

землевпорядних проектiв, якi пiдлягають затвердженню за-

гальними зборами членiв сiльськогосподарського пiдприєм-

ства або вiдповiдних сiльськогосподарських товариств.

Обєктом орендних земельних правовiдносин може бути й

земельна дiлянка, яка обмежена заставою, але виключно за

згодою заставодержателя.

Вказана земельна дiлянка сiльськогосподарського призна-

чення може, в свою чергу, передаватися орендарем у суборен-

ду, але за умов його тимчасової непрацездатностi (хвороби),

iнвалiдностi, призову на строкову вiйськову службу до Зброй-

них сил України, навчання з вiдривом вiд виробництва, об-

рання на виборну посаду в органи мiсцевого самоврядування,

державної влади України.

Субєктами земельних орендних правовiдносин в аграрно-

му виробництвi виступають орендодавцi та орендарi. Вiдпо-

вiдно орендодавцями є юридичнi та фiзичнi особи, у яких

вказанi земельнi дiлянки перебувають на правi власностi. Так,

орендодавцями земельних дiлянок, якi перебувають у кому-

нальнiй власностi є сiльськi, селищнi та мiськi ради, а земель-

них дiлянок, якi перебувають у власностi держави визнаються

Правовi засади використання земель... 291

районнi, обласнi, мiськi (Київська, Севастопольська) держав-

нi адмiнiстрацiї. Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим,

Кабiнет Мiнiстрiв України.

Орендарями земельних дiлянок в аграрному виробництвi

можуть бути юридичнi особи (сiльськогосподарськi колектив-

нi пiдприємства, кооперативи, акцiонернi товариства, селян-

ськi (фермерськi) господарства тощо) та громадяни, якi орен-

iiують такi дiлянки для сiльськогосподарського виробництва,

ведення особистого пiдсобного господарства та iнших аграр-

них потреб. При цьому варто зазначити, що орендарями зе-

Иельних дiлянок сiльськогосподарського призначення для ве-

дення товарного сiльськогосподарського виробництва можуть

(>ути тiльки юридичнi особи, установчими документами яких

передбачено здiйснення цього виду дiяльностi, або фiзичнi

ОООби, якi миють необхiдну квалiфiкацiю або досвiд роботи в

сiльському господарствi.

Виникають оренднi земельнi правовiдносини в аграрному

(робництвi з часу укладання та реєстрацiї договору оренди.

той же час пiдставою для укладання такого договору має

й рiшення орендодавця. У разi набуття права на оренду зе-

;ьної дiлянки сiльськогосподарського призначення на кон-

ентних засадах пiдставою для укладання цього договору

зть бути результати конкурсу або аукцiону.

Договiр оренди земельної дiлянки в аграрному виробницт-

є рiзновидом угоди про взаємнi зобовязання, вiдповiдно до

iiких орендодавець за плату передає орендаревi у володiння i

користування земельну дiлянку для сiльськогосподарського

використання на обумовлений договором термiн. Вiн уклада-

ється у письмовiй формi i пiдлягає нотарiальному посвiдчен-

ню. Невiдємною частиною такого договору має бути план,

або схема земельної дiлянки.

Договiр оренди земельної дiлянки сiльськогосподарського

призначення набирає чинностi з часу досягнення домовле-

ностi з усiх iстотних умов, пiдписання його сторонами i дер-

жавної реєстрацiї. iстотними умовами договору визнаються

земельна дiлянка, її розмiр та мiсце розташування, термiн до-

говору дiї, форма, розмiр, порядок орендної плати та термiн

внесення платежу, цiльовий характер використання, умови

забезпечення якостi, повернення дiлянки орендодавцевi, iс-

нуючi обмеження щодо використання дiлянки, ризик випад-

кового пошкодження чи її знищення, та вiдповiдальнiсть сто-

10

Роздiл XIII

рiн договору. Недотримання iстотних умов договору є пiдста-

вою вiдмови у його реєстрацiї або визнання недiйсним.

У договорi оренди земельної дiлянки сiльськогосподар-

: ського призначення можуть визначатися сторонами й iншi

умови, що не суперечать чинному законодавству, якi вплива-

ють на характер i змiст зобовязань або змiну та припинення

договiрних домовленостей сторiн.

, Якщо земельнiї дiлянка передається сiльськогосподар-

ським товаровиробникам у порядку вiдведення, то договiр

оренди на неї пiдписується пiсля перенесення її меж на мiс-

цевiсть. Варто додати, що надання земельної дiлянки в орен-

ду сiльськогосподарським товаровиробникам без змiни цiльо-

вого призначення, межi якої визначенi на мiсцевостi, здiй-

снюється без розроблення проекту її вiдведення. За iнших

умов має розроблятися проект вiдведення земельної дiлянки,

який стає складовою частиною договору оренди землi.

За загальним правилом договiр оренди земель сiльськогос-

подарського призначення визначається сторонами, але не

бiльш як на пятдесят рокiв. В той же час термiн суборенди

цiєї категорiї земель не може перевищувати строку дiї догово-

ру оренди земельної дiлянки. Такi договори пiдлягають дер-

жавнiй реєстрацiї шляхом засвiдчення печаткою реєструючо-

го органу з пiдписом уповноваженої особи та зазначення

форми реєстрацiї на всiх примiрниках договору. Договiр суб-

оренди земельної дiлянки може бути також нотарiально по-

свiдчений за бажанням однiєї iз сторiн.

Обовязковою складовою частиною договору земельної дi-

лянки сiльськогосподарського призначення є встановлення

прав та обовязкiв орендодавця i орендаря. Зокрема, орендо-

давець зобовязаний передати у користування земельну дiлян-

ку у станi, придатному для цiльового використання, не вчи-

няти дiй, якi б перешкоджали орендарю у користуваннi нею

та володiннi на час чинностi договору, обумовити у договорi

права третiх осiб на земельну дiлянку, яка орендується. В той

же час орендодавець має право вимагати вiд орендаря вико-

ристання орендованої земельної дiлянки за її цiльовим при-

значенням, своєчасного внесення орендної плати, форма

якої встановлена законом або договором. Крiм того, законо-

давство передбачає грошову, натуральну та вiдробiткову фор-

му орендної плати та допускає їх поєднання. У разi оренди зе-

мельних дiлянок, якi перебувають у державнiй або комуналь-

Правовi засади використання земель...

нiй власностi, плата за оренду земель може справлятися ви-

ключно у грошовiй формi.

Орендодавець має також право вимагати вiд орендаря до-

держання вимог екологiчної безпеки землекористування та

збереження родючостi грунтiв, державних стандартiв, норм i

правил, проектних рiшень, мiсцевих правил забудови населе-

них пунктiв, режиму використання водоохоронних зон, при-

бережних захисних смуг, зон санiтарної охорони та територiй,

якi особливо охороняються.

Вiдповiдно, орендар зобовязаний виконувати та дотриму-

ватися вищезазначених вимог, забезпечувати режим викорис-

тання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреацiйно-

го та iсторико-культурного призначенця. Йому надається

прано на поновлення договору оренди земельної дiлянки

сiльськогосподарського призначення, за умови належного

виконання попереднiх договiрних орендних зобовязань вiн

може самостiйно визначати напрями своєї сiльськогосподар-

ської дiяльностi, одержувати продукцiю i доходи, здiйснювати

i.i згодою орендодавця вiдповiднi мелiоративнi роботи, ство-

рювати ставки та водойми, iншi обєкти виробничого, житло-

iюго та культурно-побутового призначення, закладати багато-

iччнi насадження; орендар має право на вiдшкодування ви-

i рат щодо полiпшення стану земельної дiлянки, проведеного

i;i попередньою згодою з орендодавцем, приступати до вико-

ристання земельної дiлянки пiсля державної реєстрацiї дого-

нору оренди землi. Орендар має право на захист його земель-

них прав, в тому числi на витребування орендованої дiлянки

з будь-якого незаконного володiння та користування, усунен-

ня перешкод у її використаннi, вiдшкодування збиткiв, запо-

дiяних його правам та iнтересам, повязаним iз орендою та-

ких земель.

Сторони земельних орендних правовiдносин мають право

змiнювати за взаємною згодою умови договору, а в разi недо-

сягнення такої згоди - вирiшувати спiр у судовому порядку.

Розiрвання договору оренди земельної дiлянки також

можливе за взаємною згодою сторiн або на вимогу однiєї iз

сторiн, за рiшенням суду у разi невиконання орендних зо-

бовязань чи випадкового знищення або пошкодження зе-

мельної дiлянки, яке суттєво перешкоджає її використанню

за умовами договору.

294__________________________роздiл хш

У передбачених законом випадках договiр оренди земель

сiльськогосподарського призначення може бути припинений,

зокрема, у разi дострокового розiрвання, закiнчення термiну

чинностi, одержання орендарем орендованої земельної дiлян-

ки у власнiсть, примусового викупу (вилучення) земельної дi-

лянки для забезпечення суспiльного iнтересу, вiдмови вiд ви-

конання умов договору, лiквiдацiї сiльськогосподарських то-

варовиробникiв як юридичних осiб або смертi громадян-

орендарiв, засудження до iюiбiїнлсння волi тощо.

Усi розбiжностi сторiн орендних земельних правовiдносин

в аграрному виробництвi пiдлягають вирiшенню у судовому

порядку, а виннi особи можуть притягатися до рiзних видiв

юридичної вiдповiдальностi за невиконання чи неналежне

виконання орендних зобовязань.

5. Вiдповiдальнiсть за порушення вимог

ефективного використання земель та iнших

природних ресурсiв в аграрному виробництвi

Вiдповiдальнiсть за порушення вимог ефективного приро-

докористування в сiльському господарствi складає сукупнiсть

юридичних засобiв, якi забезпечують примусове виконання

санкцiй, що накладаються на винних осiб. Найбiльш поши-

реними є майнова, адмiнiстративна та кримiнальна вiдповi-

дальнiсть.

1. Майнова вiдповiдальнiсть передбачає можливiсть ком-

пенсацiї шкоди, заподiяної порушенням законодавства про

використання земель та iнших природних ресурсiв. Компен-

сацiя може мати мiсце внаслiдок правомiрних дiй у разi вилу-

чення земель та iнших природних ресурсiв для громадських i

державних потреб, винного заподiяння шкоди власнику чи

користувачам природних ресурсiв i компенсацiї державою

шкоди, яка виникла з вини екологiчно шкiдливих вироб-

ництв, тобто компенсацiя шкоди за "чужу вину".

Майнова вiдповiдальнiсть сприяє вжиттю заходiв щодо

вiдновлення якостi земель та iнших природних ресурсiв, за-

хисту майнових та екологiчних прав людини залежно вiд унi-

кальностi, природної та наукової цiнностi знищених чи по-

шкоджених природних ресурсiв i обєктiв та передбачає еле-

менти штрафного компенсування шкоди, а в рядi випадкiв

Правовi засади використання земель...

i заходи стимулювання, спрямованi на заохочення органiв,

якi здiйснюють контроль у цiй сферi та використання засобiв

на оздоровлення навколишнього середовища i здiйснення

природоохоронних заходiв.

Визначення шкоди проводиться на основi рiзноманiтних

методiв: таксового, витратного, розрахункового, нормативно-

го. Таксовий метод базується переважно на застосуваннi такс,

тобто встановленої через нормативно-правовий порядок гро-

шової суми по вiдношенню до розмiру неоподатковуваного

мiнiмуму доходiв громадян за одиницю знищеного чи по-

шкодженого природного ресурсу. Цей порядок запроваджено

при визначеннi шкоди, заподiяної лiсовому господарству,

тваринному свiту тощо.

Субєкти права власностi на землю сiльськогосподар-

сисого призначення або ж державнi пiдприємства, яким зе-

мельна дiлянка надана на правi користування зазнають май-

нової шкоди внаслiдок псування чи iншого пошкодження

земельної дiлянки, безгосподарного використання земель,

|псування сiльськогосподарських земель, забруднення Їх

риробничими та iншими вiдходами та стiчними водами. Ця

Пикода заподiюється тому, що не вживаються обовязковi

заходи полiпшення земель i охорони грунтiв вiд вiтрової, вод-

ної ерозiї та iнших процесiв, що погiршують стан грунтiв.

Господарство несе певнi збитки вiд несвоєчасного повернен-

ня зайнятих земель або невиконання обовязкiв щодо приве-

дення їх у стан, придатний для використання за призначен-

ням, та з iнших причин.

Вiдшкодування збиткiв, що їх зазнали власники, користу-

вачi, орендарi внаслiдок порушення земельного законодавст-

ва, передбачено ст. 88 Земельного кодексу України. Цiєю

нормою визначається, що збитки, заподiянi вилученням (ви-

купом) або тимчасовим зайняттям земельних дiлянок, а

також обмеженням прав власника землi та землекористувачiв,

в тому числi орендарiв, погiршення якостi земель або приве-

дення їх у непридатнiсть для використання за цiльовим

призначенням у результатi негативного впливу, спричинено-

го дiяльнiстю пiдприємств, установ, органiзацiй та громадян,

пiдлягають вiдшкодуванню в повному обсязi власникам землi

та землекористувачам, в тому числi орендарям, якi зазанали

цих збиткiв. У разi обчислення обсягу збиткiв враховуються

Роздiл XIII

проведенi витрати на полiпшення якостi землi за час вико"

ристання земельних дiлянок, а також неодержанi доходи.

Витратний метод визначення шкоди застосовується на ос-

новi даних про витрати, необхiднi для здiйснення заходiв що-

до вiдновлення природних ресурсiв, зокрема, у разi заподiян-

ня шкоди лiсовим ресурсам внаслiдок забруднення їх стiчни-

ми водами, хiмiчними, фiзичними, бiологiчними впливами,

якi призводять до їх знищення (наприклад, шкода, заподiяна

внаслiдок пiдпалу лiсових ресурсiв, компенсується у розмiрi

вартостi втрат товарної дсрснини, що вираховується згiдно з

розцiнками для цiєї мiсцевостi, грошовими сумами, необхiд-

ними для вирощування нових лiсових культур чи молодняку

природного походження замiсть знищених, робiт по очистцi

територiї та затрат на гасiння пожежi).

Розрахунковий метод базується на системi розрахункiв об-

числення шкоди. Вiн широко застосовується при визначеннi

шкоди, заподiяної власнику порушенням водного законодав-

ства, та збиткiв, завданих рибному господарству внаслiдок

Скидання в рибогосподарськi водойми неочищених вод та iн-

ших вiдходiв, обчислення розмiру шкоди, заподiяної пору-

шенням земельного законодавства.

В основу нормативного методу покладенi економiчнi нор-

мативи плати за лiмiтне та понадлiмiтне використання при-

родних ресурсiв, зниження (погiршення) їх якостi та платежi

за викиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище,

в яких враховуються особливостi природних ресурсiв чи їх

комплексу, склад i властивостi викидiв, а також затрати, не-

обхiднi для лiквiдацiї чи попередження забруднення, вiднов-

лення якостi природних ресурсiв. Такi нормативи диферен-

цiюються щодо природних ресурсiв державного i мiсцевого

значення, окремих регiонiв держави i встановлюються на

прогнозний перiод з урахуванням рiчних викидiв забруднюю-

чих речовин чи шкiдливих фiзичних, бiологiчних та iнших

впливiв. Джерелом нормативних платежiв можуть бути витра-

ти виробництва та доходи сiльськогосподарських пiдпри-

ємств, кооперативiв i акцiонерних товариств.

У практицi нормативного визначення шкоди, заподiяної

власником землi та користувачем земель й iнших природних

ресурсiв, знайшли нормативне закрiплення такi рiзновиди

платежiв: базовi, що встановлюються в межах погоджених

нормативiв викидiв (скидiв) i лiмiтiв використання природ-

Правовi засади використання земель... 297

них ресурсiв та плату за землю, пятикратнi i десятикратнi

розмiри платежiв за перевищення граничне допустимих кон-

центрацiй i тимчасово погоджених скидiв (викидiв), переви-

щення лiмiтiв використання природних ресурсiв.

Важливим вiдновлювальним заходом є компенсацiя шко-

ди, заподiяної здоровю та майну громадян, майну сiльсько-

господарських, колективних пiдприємств, кооперативiв i

акцiонерних товариств, екологiчно небезпечними обєктами

(АЕС) тощо.

- 2. Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть передбачається при-

iродноресурсовим законодавством та Кодексом про адмiнiст-

ративнi правопорушення. Пiдставою для притягнення вин-

них до такої вiдповiдальностi є адмiнiстративне правопору-

шення, тобто протиправна, винна (навмисна або необереж-

на) дiя чи бездiяльнiсть, яка посягає на право власностi на

природнi ресурси, встановлений порядок управлiння, приро-

докористування, права та iнтереси субєктiв природокориету-

ц.iння i передбачений режим використання, вiдтворення та

чорони даних ресурсiв чи порушення при цьому норм еко-

)гiчної безпеки.

Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть може наставати за само-

шпьне зайняття земель, самовiльне користування водними

пЬєктами, надрами, самовiльну передачу лiсокористування,

V кладання угод, якi в прямiй чи прихованiй формi порушують

право власностi на води, надра, лiси, тваринний свiт, псуван-

ня i забруднення сiльськогосподарських земель, забруднення

iсмель хiмiчними та радiоактивними речовинами, виробни-

чими вiдходами, стiчними водами, невиконання вимог при-

родоохоронного режиму по використанню земель; невико-

нання умов щодо зняття, зберiгання i нанесення родючого

шару грунту, а також iншi правопорушення.

Вiдповiдальнiсть може наставати i за воднi правопорушен-

ня, зокрема, за забруднення i засмiчення вод, порушення во-

доохоронного режиму на водозаборах, яке призводить до за-

бруднення чи до водної ерозiї грунтiв; введення в експлуата-

цiю споруд та iнших будiвель без водоохоронних пристроїв,

порушення правил первинного облiку кiлькостi вод, що заби-

раються з водних обєктiв або скидаються в них, порушення

правил експлуатацiї водогосподарських споруд тощо.

Порушення допускаються внаслiдок недодержання вимог

лiсокористування - незаконної порубки та знищення дере-

298 Роздiл ХiН

вини i чагарникiв, самовiльного збору дикорослих плодiв,

грибiв, ягiд, горiхiв на заборонених дiлянках, знищення лiсiв

стiчними водами, хiмiчними речовинами тощо. Негативнi на-

слiдки наступають також при порушеннi законодавства про

надра, а саме: при самовiльнiй забудовi площ залягання ко-

рисних копалин, невиконаннi вимоги щодо охорони надр,

вибiрковому добуваннi корисних копалин мiсцевого значен-

ня i торфу, порушеннi правил геологiчного вивчення надр та

iнших правопорушеннях.

Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть може застосовуватись i

за порушення вимог щодо використання i охорони тваринно-

го свiту, зокрема, правил мисливства, рибальства, правил

охорони середовища перебування i шляхiв мiграцiї тварин,

навмисному знищеннi обєктiв тваринного свiту, занесених у

Червону книгу, жорстокому поводженнi з тваринами, пору-

шеннi правил транспортування, зберiгання засобiв захисту

рослин, стимуляторiв їх росту, мiнеральних добрив та iнших

препаратiв, що завдає шкоди тваринному свiту, та iншi.

Встановлена адмiнiстративна вiдповiдальнiсть за порушен-

ня норм екологiчної обстановки при виробництвi i реалiзацiї

сiльськогосподарської продукцiї в спецiально визначених зо-

нах радiацiйного забруднення. За загальним правилом адмi-

нiстративний штраф може накладатися на громадян та поса-

дових осiб. У передбачених же законом випадках (ст. 63

КоАП) на громадян може накладатися штраф у розмiрi вiд

Blog

Книга "Аграрне право України" 2-е видання