Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Вид материала

Подобный материал:

1 ... 23 24 25 26 27 28 29 30 ... 71

палин, водних обєктiв, лiсових, мисливських угiдь та iнших

природних ресурсiв.

Право на одержання дiлянок, iнших природних ресурсiв,

необхiдних для здiйснення пiдприємницької дiяльностi, га-

рантує субєктам такої дiяльностi у сiльському господарствi

Закон "Про пiдприємництво" вiд 7 лютого 1991 р. Створення

необхiдної природноресурсової бази для всебiчного задово-

лення виробничих потреб, розвитку соцiальної iнфраструкту-

ри передбачається законодавством про прiоритетнiсть соцi-

ального розвитку села i агропромислового комплексу в на-

родному господарствi. Забезпечення ефективного викорис-

тання земель та iнших природних ресурсiв здiйснюється за

допомогою законодавства про використання природних ре-

сурсiв, охорону навколишнього середовища та забезпечення

екологiчної безпеки.

Закон "Про охорону навколишнього природного середо-

вища" вiд 25 червня 1991 р. визначає форми власностi на

природнi ресурси, прана громадян, якi працюють у сiльському

господарствi, на участь у розробцi та здiйсненнi заходiв щодо

рацiонального i комплексного використання природних ре-

сурсiв, здiйснення громадянами та юридичними особами аг-

ропромислового комплексу спецiального, а у випадках, пе-

редбачених законом, i загального природокористування, га-

рантiї їх реалiзацiї, закрiплює компетенцiю рад та виконавчо-

розпорядчих органiв у галузi природокористування, функцiї

управлiння в цiй сферi тощо. Законодавство регламентує

Правовi засади використання земель...________________275

використання природних ресурсiв, їх подiл на ресурси рес-

публiканського i мiсцевого значення, додержання екологiч-

них вимог при їх використаннi у сiльському господарствi,

економне та ефективне природокористування, здiйснення

екологiчної експертизи у разi надання ресурсiв у користуван-

ня, проведення контролю за їх використанням та визначає

види вiдповiдальностi за порушення вимог природокористу-

вання у сiльському господарствi.

Земельний кодекс (в редакцiї Закону вiд 13 березня

Г)92 р.) визначає мiсце земель сiльськогосподарського при-

чiачення в складi земель України, використання, порядок пе-

iiсдачi їх у власнiсть, надання у користування i в оренду,

особливостi їх правового режиму, порядок використання,

ир;iп;i i обовязки землевласникiв та землекористувачiв по ра-

нiш цiльному пикористанню, вiдтворенню i охоронi цих зе-

м> iи., пiдстппи припинення права колективної i приватної

iчiасностi, користування землями сiльськогосподарського

призначення та форми охорони порушених прав землевлас-

никiв, користувачiв таких земель. Закон України "Про плату

нi землю" (в редакцiї 1996 р.) визначає розмiри i порядок пла-

i й за використання земель сiльськогосподарського та iншого

призначення, форми використання рентних платежiв, конт-

роль та види вiдповiдальностi за порушення порядку обчис-

лення i справляння земельного податку.

Водний кодекс вiд 6 червня 1995 р. та водне законодавство

закрiплюють основнi вимоги по ефективному використанню

та охоронi вод для потреб сiльського господарства, встанов-

люють режим i право сiльськогосподарського використання

вод, визначають права i обовязки субєктiв цього виду водо-

користування, умови, пiдстави для його припинення та вiд-

повiдальнiсть за неналежне користування ними.

Лiсовий кодекс вiд 27 сiчня 1994 р., лiсове законодавство

визначають можливостi ведення лiсового господарства сiльсь-

когосподарськими пiдприємствами, встановлюють порядок

подiлу лiсiв на групи, особливостi та режим лiсовикористан-

ня, зокрема порядок здiйснення таких лiсових користувань,

як сiнокосiння i випасання тварин, збирання лiсової пiдстил-

ки тощо сiльськогосподарськими пiдприємствами, установа-

ми, органiзацiями i громадянами, зайнятими в сiльському

господарствi, передбачають форми та методи забезпечення

Роздiл XIII

рацiонального використання лiсiв для сiльськогосподарських

потреб.

Кодекс про надра вiд 27 липня 1994 р. та законодавство

про надра передбачають прано сiльськогосподарських пiдпри-

ємств, установ, органiзацiй, iнших юридичних осiб i грома-

дян, якi проживають в сiльських поселеннях, використовува-

ти надра в межах наданих їм земельних дiлянок, добувати ко-

риснi копалини мiсценого iначсння i торф. Законодавство

встановлює порядок видобування прiсних пiдземних вод у

межах наданих дiлянок для сiльськогосподарських та побуто-

вих потреб, а також вiд попiдальн їсть за порушення режиму

використання корисних копалин.

Законодавство про тваринний свiт визначає види права

колективної та приватної власностi i правила користування

тваринним свiтом сiльськогосподарськими пiдприємствами,

установами, органiзацiями, iншими юридичними особами i

громадянами, зокрема, норми щодо ведення мисливства, ри-

бальства, використання корисних властивостей життєдiяль-

ностi тварин -грунтоутворювачiв, природних санiтарiв сере-

довища, запилювачiв рослин та iншi, регламентують режим

рацiонального використання тваринного свiту для потреб

сiльського господарства.

2. У системi органiзацiйно-правового забезпечення рацiо-

нального використання земель та iнших природних ресурсiв

чiльне мiсце посiдають норми законодавства про екологiчну,

в тому числi радiацiйну безпеку. Так, Закон "Про правовий

режим територiї, яка зазнала радiоактивного забруднення

внаслiдок Чорнобильської катастрофи" вiд 28 лютого 1991 р.

визначає категорiї зон радiоактивного забруднення, радiацiй-

но небезпечних i радiоактивне забруднених земель. Зокрема,

до радiацiйне небезпечних вiдносяться землi, на яких немож-

ливе подальше проживання населення, одержання сiльсько-

господарської та iншої продукцiї, продуктiв харчування, якi

вiдповiдали б державним та мiжнародним допустимим рiвням

вмiсту радiоактивних речовин, або використання яких недо-

цiльно за iншими екологiчними умовами. Такi землi пiдляга-

ють виключенню з сiльськогосподарського обiгу. До них на-

лежать дiлянки, що включають зону вiдчуження та зону без-

умовного (обовязкового) вiдселення.

Важливе значення для забезпечення ефективного i безпеч-

ного використання земель та iнших природних ресурсiв має

Правовi засади використання земель... 277

Закон "Про пестициди i агрохiмiкати" вiд 2 березня 1995 р.,

Закон "Про карантин рослин" вiд ЗО червня 1993 р., iншi ак-

ти спецiального законодавства. Зокрема, у захищеному грун-

тi, на землях водного фонду, водоохоронних зонах, iнших

територiях, якi пiдлягають особливiй охоронi, забороняється

застосування пестицидiв, а в окремих випадках їх застосуван-

ня можливе за наявностi позитивних висновкiв державної

санiтарної i екологiчної експертизи за дозволом Укрдержхiм-

комiсiї.

У разi застосування пестицидiв i агрохiмiкатiв вiдповiднi

власники земель i землекористувачi мають здiйснювати захо-

ди вiдповiдно до регламентiв, встановлених для певної грун-

тово-клiматичної зони, з урахуванням попереднього агрохi-

мiчного обстеження грунтiв, даних агрохiмiчного паспорта

земель, стану посiвiв, дiагностики мiнерального живлення

рослин, прогнозу розвитку шкiдникiв i хвороб.

Розповсюдження шкiдникiв, збудникiв хвороб рослин та

пiших карантинних обєктiв можуть створити умови для за-

провадження карантинного режиму з обмеженням викорис-

i.шня природних ресурсiв. Так, зокрема сiльськогосподарська

i провина для виготовлення продуктiв дитячого i дiєтичного

\,iрчування може вироблятися у спецiальних сировинних зо-

и. їх, правовий режим яких визначається Кабiнетом Мiнiстрiв

України.

3. Складовою органiзацiйно-правового механiзму забезпе-

чення ефективного природокористування у сiльському госпо-

дарствi є управлiння, тобто цiлеспрямована дiяльнiсть упов-

новажених органiв, направлена на забезпечення додержання

всiма пiдприємствами, органiзацiями, установами, iншими

юридичними особами i громадянами агропромислового ком-

плексу. приписiв i вимог чинного законодавства по ефектив-

ному використанню земель, iнших природних ресурсiв, вжит-

тя необхiдних заходiв щодо попередження, припинення i

встановлення правопорушень у цiй сферi, вiдновлення пору-

шених прав та законних iнтересiв власникiв i користувачiв зе-

мель та iнших природних ресурсiв.

Управлiння природокористуванням у сiльському госпо-

дарствi передбачає досягнення ефективного, збалансованого,

науково обгрунтованого, комплексного i цiльового викорис-

тання земель та iнших природних ресурсiв, стимулювання

вiдтворення цих ресурсiв, захисту агроландшафтiв, як склад-

278 Роздiл ХНi

них природних (природноантропогенних) утворень (екосис-

тем), гарантування сприятливої екологiчної обстановки i без-

пеки в процесi ведення сiльського господарства.

Цьому сприятиме координацiя сiльськогосподарської дi-

яльностi субєктiв агропромислового комплексу по ефектив-

ному використанню i вiдтворенню природних ресурсiв з боку

органiв загального управлiння: органiзацiя комплексного

прогнозування в цiй сферi, облiк i ведення земельного та iн-

ших природноресурсоних кiiдастрiн, збалансований розподiл

та перерозподiл природних ресурсiв мiж субєктами сiльсько-

господарського природовикористаиня, органiзацiя землевпо-

рядних та iнших територiально-планувальних робiт, екологiч-

ної та землевпорядної експертизи щодо обгрунтувань переда-

чi у власнiсть та надання у використання природних ресурсiв,

проведення екологiчного контролю, стандартизацiї i норму-

вання, встановлення лiмiтiв використання природних ресур-

сiв, систематичне iнформування населення та органiв держа-

ви про можливi змiни внаслiдок здiйснення сiльськогоспо-

дарської дiяльностi, монiторингу i вирiшення спорiв у галузi

природовикористання.

Залежно вiд повноважень, структури, мети i завдань, якi

реалiзують державнi органи у сферi органiзацiї ефективного

використання природних ресурсiв, можна видiлити такi фор-

ми управлiння: загальне, спецiальне i галузеве.

Загальне управлiння здiйснюється Кабiнетом Мiнiстрiв

України, урядом Автономної Республiки Крим, мiсцевими

органами державної виконавчої влади, мiсцевими органами

самоврядування.

Спецiальне управлiння покладається на уповноваженi ор-

гани - Мiнiстерство охорони навколишнього природного се-

редовища та ядерної безпеки. Державний комiтет земельних

ресурсiв. Державний комiтет лiсового господарства, Держав-

ний комiтет по геологiї i використанню надр. Державний ко-

мiтет по водному господарству тощо.

Галузеве управлiння забезпечує Мiнiстерство агропромис-

лового комплексу.

Центральне мiсце у системi органiзацiйно-правового меха-

нiзму (КСГП, ВСГК, АСГТ, ДСГТ) належить внутрiшньогос-

подарському управлiнню щодо ефективного використання

земель та iнших природних ресурсiв. Йдеться, насамперед,

про вищi органи самоврядування - загальнi збори членiв ко-

Правовi засади використання земель... 279

лективного сiльськогосподарського пiдприємства або збори

уповноважених, правлiння цих пiдприємств, а також про го-

лову акцiонерного сiльськогосподарського товариства. Вони

здiйснюють управлiнськi функцiї у сферi внутрiшньогоспо-

дарського використання належних їм земель вiдповiдно на

правi колективної, приватної власностi на землю або на правi

користування окремими земельними дiлянками, природними

ресурсами вiдповiдно до земельного законодавства.

Такi функцiї передбачають внутрiшньогосподарське зону-

вання земель вiдповiдно до структури, спецiалiзацiї господар-

ської дiяльностi i внутрiшньогосподарського проекту земле-

устрою, первинного облiку земель та iнших природних ресур-

сiв щодо їх кiлькiсного та якiсного використання, пiдготовки

та своєчасного подання статистичної звiтностi про порядок

використання, вiдтворення i охорони земель та природних

ресурсiв, участi у здiйсненнi монiторингу, контролю за цiльо-

ним i господарським природокористуванням, веденням ка-

астрiв природних ресурсiв тощо.

4. У системi органiзацiйно-правового механiзму забезпе-

Ьння ефективного природокористування в сiльському госпо-

Врствi широкого застосування набувають заходи стимулю-

вння, зокрема, економiчнi важелi. Йдеться про нормативи

iiлати i розмiри платежiв за використання земель та iнших

Природних ресурсiв, погiршення якостi цих ресурсiв, викиди

i скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне сере-

довище. Економiчнi заходи застосовуються при встановленнi

лiмiтiв використання природних ресурсiв, наданнi можливос-

тi отримання останнiх пiд заставу, наданнi пiльг при оподат-

куваннi сiльськогосподарським юридичним особам та грома-

дянам, зайнятим у сiльськогосподарському виробництвi, у ра-

зi реалiзацiї ними заходiв щодо рацiонального природокорис-

тування, надання на пiльгових умовах короткострокових i

довгострокових позичок для реалiзацiї заходiв з метою вiд-

шкодування збиткiв, заподiяних порушенням законодавства

про використання природних ресурсiв, а також застосовують-

ся iншi економiчно-правовi заходи.

Запровадження плати за землю, iнших економiчних засад

у формi рiзних платежiв у даний механiзм сприяє розвитку

нових, незалежних звязкiв управлiнської, науково-технiчної i

господарської дiяльностi сiльськогосподарських пiдприємств,

установ, органiзацiй, iнших юридичних осiб i громадян, зай-

280_____________________________Роздiл XIII

нятих у сiльськогосподарському виробництвi, стимулює

ощадливе використання землi та iнших природних ресурсiв,

створює умови для нових форм органiзацiї працi i господарю-

вання та найбiльш продуктивного природокористування i за-

доволення матерiальних, естетичних, оздоровчих, пiзнаваль-

них та iнших потреб субєктiв агропромислового комплексу.

Стимулюючим чинником ефективного використання зе-

мель та iнших природних ресурсi> у механiзмi органiзацiйно-

правового забезпечення є юридична вiдповiдальнiсть за зе-

мельнi та iншi правопорушення у цiй сферi.

Залежно вiд характеру вчиненого правопорушення, еколо-

гiчного ризику i ступеня суспiльної та екологiчної небезпеки

юридична вiдповiдальнiсть може наставати за виннi i проти-

правнi дiї власникiв земель i природокористувачiв у формi ад-

мiнiстративної, кримiнальної та майнової вiдповiдальностi

шляхом вiдшкодування заподiяних збиткiв.

2. Правовi форми використання земель

та iнших природних ресурсiв

в аграрному виробництвi

1. Використання земель та iнших природних ресурсiв

субєктами сiльськогосподарської дiяльностi може здiйснюва-

тися на правi колективної i приватної власностi на землю та

права природокористування, в тому числi орендного. Основ-

ними користувачами земель сiльськогосподарського призна-

чення є колективнi та iншi сiльськогосподарськi пiдприєм-

ства, сiльськогосподарськi кооперативи i акцiонернi това-

риства, а також сiльськогосподарськi науково-дослiднi й нав-

чальнi заклади.

, На правi колективної власностi можуть використовуватись

землi, якi передаються безкоштовно колективним сiльсько-

господарським: пiдприємствам, кооперативам, акцiонерним

товариствам, у тому числi створеним на базi радгоспiв та iн-

ших державних сiльськогосподарських пiдприємств. Переда-

ча дiлянок у колективну власнiсть провадиться мiсцевими ра-

дами народних депутатiв, на територiї яких вони розташованi.

Разом з тим, не можуть передаватись у таку власнiсть землi

загального користування населених пунктiв, землi гiрничодо-

бувної промисловостi, єдиної енергетичної системи, транс-

Правовi засади використання земель...________________281

порту, звязку, оборонного, природоохоронного, оздоровчо-

го, рекреацiйного та iсторико-культурного призначення, лi-

сового фонду, за винятком невеликих дiлянок до 5 га; водно-

го фонду, за винятком невеликих до 3 га, земельних дiлянок,

що входять до складу сiльськогосподарських угiдь, та землi

сiльськогосподарських науково-дослiдних установ, навчаль-

них закладiв тощо. Розпорядження землями, якi перебувають

у колективнiй власностi, здiйснюється за рiшенням загальних

зборiв колективу спiввласникiв.

Кожний член колективу сiльськогосподарського пiдпри-

ємства, кооперативу, акцiонерного товариства має право на

земельну частку (пай) землi, яка перебуває у власностi вiдпо-

вiдного пiдприємства, кооперативу, товариства. Це право по-

свiдчується Сертифiкатом на право на земельну частку (пай)

iз зшначенням у ньому рочмiру частки в умовних кадастрових

гектпр.iх та вартiсному виразi, яке може бути обєктом купiв-

i, лi-продажу, дарування, мiни, успадкування й застави. В той

ке час цi особи можуть безперешкодно вийти з вiдповiдного

щриємства, кооперативу, товариства та одержати безкош-

|но у приватну власнiсть належний їм пай у натурi на мiс-

Ьостi i отримати на цю частку Державний акт на право при-

гної власностi на землю.

Разом з тим, власникам таких земель можуть передаватися

Гдля використання дiлянки для сiльськогосподарських цiлей

на правi постiйного або тимчасового користування, у тому

числi на правi орендного використання земель.

Розмiщення обєктiв внутрiшньогосподарського будiв-

ництва на землях сiльськогосподарських кооперативiв, пiд-

приємств, товариств проводиться вiдповiдно до затверджува-

них проектiв внутрiшньогосподарського землеустрою. Однак,

як правило, не допускається використання для будiвництва

цих обєктiв зрошувальних i осушених земель, рiллi, дiлянок,

iайнятих багаторiчними плодовими насадженнями, тощо.

Громадяни, зайнятi у сiльському господарствi, або тi, якi

проживають у селах, можуть використовувати землi на правi

приватної власностi для ведення селянського (фермерського)

господарства, особистого пiдсобного господарства, для будiв-

ництва та обслуговування жилого будинку i господарських

будiвель, садiвництва, дачного i гаражного будiвництва.

Зокрема, громадянам, якi виявили бажання вести селян-

ке (фермерське) господарство, що грунтується переважно

282 Роздiл ХНi

на особистiй працi та працi членiв їх сiмей, передаються за їх

заявами земельнi дiлянки у власнiсть або користування вiдпо-

вiдними районними (мiськими) радами. Якщо члени колек-

тивного сiльськогосподарського пiдприємства та працiвники

iнших сiльськогосподарських пiдприємств (крiм дослiдних

господарств), члени сiльськогосподарських кооперативiв та

акцiонерних точаристн побажають вийти з їх складу i вести

особисте селянське (фермерське) господарство, то за рiшен-

ням ВiДiiОi1iДiЮЇ районної, мiської ради їм передаються дiлян-

ки iз земель зазначених юридичних осiб безплатно або за пла-

ту, якщо розмiр дiлянки перевищує середню земельну частку.

Всiм iншим громадянам для ведення селянського (фермер-

ського) господарства дiлянки повиннi надаватися iз земель

запасу та резервного фонду. Переважне право на одержання

земельної дiлянки для ведення селянського (фермерського)

господарства мають громадяни, у яких є досвiд роботи у

сiльському господарствi i необхiдна квалiфiкацiя. У разi вiд-

Blog

Книга "Аграрне право України" 2-е видання