Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Вид материала

Содержание

ФОНДiВ, ПРИТЯГУЮТЬСЯ ДО ВiДiЮЦiДiiЛЬНОСТi. ВiДПОВiДНО ДО СТ. 7

Подобный материал:

1 ... 19 20 21 22 23 24 25 26 ... 71

споруди, дошкiльнi дитячi заклади, медпункти, iншi обєкти

культури, мистецтва, органiзацiй охорони здоровя, фiзичної

культури та соцiального забезпечення.

3. Правовий режим основних фондiв КСГП, ВСГК, АСГТ

характеризується такими ознаками: а) засоби основного фон-

ду повиннi використовуватися колективним сiльськогоспо-

дарським пiдприємством виключно за їхнiм господарським

призначенням; б) основнi засоби повиннi бути в економiчно

доцiльнiй кiлькостi та видах, у разi потреби вони можуть

зростати або зменшуватися (коли вони зайвi та негативно

впливають на собiвартiсть продукцiї, яка виробляється).

Кошти, одержанi вiд реалiзацiї основних засобiв (через їх не-

придатнiсть, неможливiсть або економiчну недоцiльнiсть ви-

користання), витрачаються за розсудом власника, зокрема

для, поповнення основних засобiв; в) у разi добровiльного ви-

ходу (а не виключення за дисциплiнарнi правопорушення) з

колективного сiльськогосподарського пiдприємства громадя-

нин має право на видiл належного йому паю; г) у випадку

лiквiдацiї колективного сiльськогосподарського пiдприєм-

ства, майно, що залишилося пiсля розрахункiв з бюджетом,

банками та iншими кредиторами, розподiляється мiж члена-

ми цього КСГП, СпС, ВСГК тощо. Це правило встановлено

в законах "Про власнiсть" (ст. 25), "Про колективне сiльсь-

когосподарське пiдприємство" (ст. 33) i є обовязковим.

4. Правовий режим основних виробничих i невиробничих

фондiв визначає правомочностi КСГП щодо полiпшення ви-

Право власностi КСГП 241

користання та зберiгання цих фондiв. Так, наприклад, на

КСГП покладаються обовязки бiльш продуктивно викорис-

товувати трактори, автомобiлi, сiльськогосподарськi машини

i устаткування тваринницьких ферм. КСГП зобовязанi поси-

лити контроль за зберiганням сiльськогосподарської технiки i

правильнiстю її вибраковки та списання. Аграрне законодав-

ство передбачає вiдповiдальнiсть осiб, винних у негосподар-

ському використаннi, розукомплектуваннi, передчасному

списаннi названих основних засобiв.

На основнi засоби виробництва пiдприємства може бути

ввернено стягнення за претензiями кредиторiв (ст. 7 Закону

"Про власнiсть").

Серед обєктiв права власностi КСГП важливу роль вiдiг-

рають фонди власних оборотних засобiв, якi використовують-

ся протягом одного виробничо-господарського року. Це, зок-

реми. фонди: основний насiннєвий, основний фуражний, по-

точних виробничих затрат, вирощування i вiдгодiвлi худоби,

майбутнiх виробничих затрат на покриття витрат незаверше-

ного виробництва.

Статути окремих колективних пiдприємств покладають на

останнiх обовязок створити основнi насiннєвi фонди у роз-

мiрi повної потреби. Чинне законодавство зобовязує КСГП

щорiчно забезпечувати себе власним високоякiсним насiн-

ням урожайних i пристосованих до мiсцевих умов сортiв зер-

нових, зернобобових, олiйних культур, посадковим матерiа-

лом картоплi та iнших овочевих культур.

Для досягнення цiєї мети розроблено комплекс заходiв

щодо докорiнного полiпшення органiзацiї селекцiйно-насiн-

ницької роботи зернових, олiйних i овочевих культур та трав,

впровадження у виробництво нових високопродуктивних їх

сортiв.

Статут КСГП, ВСГК, АСГТ покладає на останнiх обовя-

зок створювати насiнний фонд у розмiрi повної потреби, за-

безпечувати пiдвищення урожайностi сiльськогосподарських

культур на основi пiднесення культури землеробства, додер-

жання сiвозмiн, полiпшення насiнництва, застосування сис-

теми добрив i здiйснення iнших заходiв.

Чинним законодавством господарства зобовязанi щорiч-

но забезпечувати себе власним високоякiсним насiнням уро-

жайних i пристосованих до мiсцевих умов сортiв зернових,

зернобобових, олiйних культур i трав, вважаючи це одним iз

242 Роздiл XI

найважливiших засобiв для виконання завдань по дальшому

пiдвищенню врожайностi всiх сiльськогосподарських культур

i всебiчному розвитку громадського тваринництва.

Насiннєвi фонди сiльськогосподарських пiдприємств не-

доторканнi, їх слiд ретельно оберiгати i витрачати тiльки на

посiвнi цiлi. Особи, виннi я порушеннi встановленого поряд-

ку створення в КСГП (СпС, ВСТК тощо) власних насiннєвих

ФОНДiВ, ПРИТЯГУЮТЬСЯ ДО ВiДiЮЦiДiiЛЬНОСТi. ВiДПОВiДНО ДО СТ. 7

Закону "Про власнiсть" нинi i нн основнi насiннєвi фонди

може бути звернено стягнення :>а претензiями кредиторiв.

Основний фуражний фонд утворюється з одержаного уро-

жаю для годiвлi худоби у розмiрi рiчної повної потреби. Вiд-

повiдно до пунктiв 5.14 i 9.5 Примiрного зразка статуту КСГП

видiляє корми для громадського поголiвя худоби i птицi в

розмiрi повної потреби, а для худоби i птицi, якi знаходяться

в особистих пiдсобних господарствах його членiв та iнших

громадян, - на договiрнiй основi.

5. У колективному сiльськогосподарському пiдприємствi

також утворюється страховий насiннєвий фонд, який вико-

ристовується у випадку неврожаю. Вiн повинен щорiчно

оновлюватися шляхом його замiни та поповнення насiнням

нового врожаю. Цей фонд зберiгається i облiковується окре-

мо вiд основного насiннєвого фонду i може бути використа-

ний лише за цiльовим призначенням.

Основний фуражний фонд утворюється з одержаного уро-

жаю для годiвлi худоби в розмiрi рiчної потреби. Пiдприєм-

ство видiляє корми для видачi або продажу його членам та

працiвникам.

Грошовий фонд оборотних коштiв КСГП, ВСГiС АСГТ

створюється в таких розмiрах, якi забезпечують його нор-

мальну господарську дiяльнiсть, для задоволення поточних

потреб i проведення всiєї сукупностi витрат в незавершене

виробництво в усiх галузях громадського виробництва.

У системi громадських фондiв КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ

першорядне мiсце належить фондам оплати працi i економiч-

ного стимулювання. Правове реiулювання вiдносин з оплати

працi провадиться вiдповiдно до ст. 19 Закону "Про колек-

тивне сiльськогосподарське пiдприємство", ст. 24 Закону

"Про сiльськогосподарську кооперацiю" та на пiдставi Стату-

ту i Положення про оплату працi членiв колективних сiль-

ськогосподарських пiдприємств.

Право власностi КСГП 243

Для задоволення власних культурно-побутових потреб

членiв i працiвникiв пiдприємства та їх рiдних, пiдготовки

молодих спецiалiстiв сiльського господарства, механiзаторiв,

пiдвищення квалiфiкацiї, а також придбання обладнання для

культурно-побутових установ пiдприємство утворює культур-

но-побутовий фонд.

У колективних сiльськогосподарських пiдприємствах мо-

жуть утворюватися й iншi громадськi фонди, необхiднi для за-

безпечення виробничої дiяльностi та задоволення матерiаль-

них i культурних потреб їхнiх членiв та працiвникiв, що пра-

цюють за трудовим договором.

6. Право власностi сiльськогосподарського кооперативу

иизнається за ним вiдповiдно до ст. 20 Закону "Про сiльсько-

господарську кооперацiю". У цiй статтi мiститься правова

норма, тотожна за змiстом ст. 7 Закону "Про колективне

сiлi.ськогисiюдарське пiдприємство". Поряд з цим ст. 20 ви-

цi.iiис розмежування власностi сiльськогосподарського коо-

перативу на пайовий i неподiльний фонди. Порядок форму-

пан ця i розмiри неподiльного фонду встановлюються Стату-

сом кооперативу.

Цивiльно-правова охорона - це примусове витребування

йiдприємствам майна iз чужого незаконного володiння, вiд-

шкодування завданої шкоди i застосування майнових санкцiй

за порушення договорiв КСГП, ВСГК, АСГТ. Так, згiдно зi

ст. 440 Цивiльного кодексу України, шкода, завдана пiдпри-

ємству пiдлягає вiдшкодуванню у повному обсязi особою, яка

заподiяла шкоду.

Кримiнально-правовi заходи застосовуються до осiб, якi

здiйснили злочин" проти власностi i майнових iнтересiв

КСГП, ВСГК, АСГТ. Аграрно-правовiй вiдповiдальностi при-

свячено спецiальний роздiл цього пiдручника.

6. Пайовий фонд майна

членiв Сiльськогосподарського пiдприємства

та його правовий режим

1. Визначальною ознакою сiльськогосподарського пiдпри-

ємства, заснованого на частковiй (пайовiй) власностi його

членiв (наприклад, у КСГП, СпС, ВСГК тощо), є iснування

пайового фонду майна членiв цих пiдприємств з вiдповiдним

правовим режимом.

244

Роздiл XI

Згiдно з законодавством i статутами КСГП, СпС, ВСГК

пайовий фонд майна членiв зазначених субєктiв пiдприєм-

ництва складають знаряддя та засоби виробництва. До пайо-

вого фонду майна членiв пiдприємства включаються: вартiсть

основних виробничих i обiгових фондiв, створених за рахунок

дiяльностi пiдприємства, цiннi папери, акцiї, грошi та вiдпо-

вiдна частка вiд участi в дiяльностi iнших пiдприємств i орга-

нiзацiй. Сума пайових фондiп мийна, яка належить членам

КСГП, СпС, ВСГК, стпнонить їх пайовий фонд.

Майновi, пайовi вiдносини регулюються нормами Закону

"Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство" (ст. 9),

Статутом i Положенням про пайовий фонд майна членiв ко-

лективного сiльськогосподарського пiдприємства. Залежно

вiд мети використання пайового фонду, його матерiального

характеру та правового режиму iснує два види пайових фондiв

членiв пiдприємства.

2. Перший з пайових фондiв iснував уроки заснування ко-

лективних господарств у виглядi сiльськогосподарських артi-

лей. Порядок створення такого фонду передбачався При-

мiрним статутом сiльськогосподарської артiлi, прийнятим у

1930 р. i у 1935 р. Згiдно з цим нормативно-правовим актом i

Статутом сiльськогосподарської артiлi селяни, якi ставали

членами артiлi, усуспiльнювали належнi їм на правi власностi

знаряддя виробництва. Усуспiльнене майно згiдно iз статутом

переходило у власнiсть артiлi (колгоспу). Частина вартостi

цього майна зараховувалась до неподiльного фонду колгоспу,

а частина була пайовим внеском селянина-колгоспника,

який вступав до колгоспу. Колгоспниковi за статутом надава-

лося право одержати пай в разi виходу зi складу колгоспу.

Будь-яких матерiальних винагород селянин-колгоспник за

усуспiльнене майно не одержував. Примiрний статут колгос-

пу, прийнятий у 1969 р. (а вiн також мав юридичну силу пiд-

законного акта), не мiстив згадки про пайовий фонд. Внаслi-

док цього члени колгоспу, якi усуспiльнювали знаряддя i за-

соби виробництва при створеннi колгоспу, по сутi, були по-

збавленi права на усуспiльнене майно, яке в такий спосiб

перетворювалось на виключну власнiсть колгоспу.

3. iстотно вiдмiнним економiчним змiстом i правовим ре-

жимом характеризуються пайовi фонди майна членiв КСГП,

про якi йдеться в ст. 9 Закону "Про колективне сiльськогос-

подарське пiдприємство" та у внутрiшньогосподарських ло-

Право власностi КСГП 245

кальних правових актах. Основна мета i ознака цього фонду

полягає у пiднесеннi ролi майнових прав кожного окремого

члена пiдприємства як субєкта права власностi на його май-

но, наближення його матерiальних iнтересiв до громадського

виробництва та пiдприємницьких результатiв. До пайового

фонду майна членiв пiдприємства включають: балансову вар-

тiсть основних виробничих та обiгових фондiв, створених за

рахунок дiяльностi пiдприємства; цiннi папери, акцiї, кошти i

вiдповiдну частину коштiв вiд участi в дiяльностi iнших пiд-

приємств i органiзацiй.

Пайовий фонд майна - це балансова вартiсть основних

виробничих та обiгових фондiв, створених за рахунок дiяль-

ностi КСГП, СпС. Пайовий фонд закрiплюється за членами

КСГП, СпС, ВСГК пропорцiйно їхньому конкретному трудо-

вому внесковi та записується на особових рахунках. Саме па-

йовий фонд майна членiв КСГП, який складається з суми

часток (паїв) у майнi членiв цього пiдприємства, стає тепер

єдиною основою для утворення колективної власностi його

членiв. Саме це, передане власниками (громадянами-члена-

ми пiдприємства), майно тепер становить соцiально-еконо-

мiчну основу для iснування i дiяльностi КСГП як юридичної

особи, котра господарює самостiйно, i вiдповiдає за своїми

зобовязаннями лише в межах свого наявного майна. iншими

словами, колективне пiдприємство як юридична особа i

субєкт господарювання, по сутi, є "пiдприємством з обмеже-

ною вiдповiдальнiстю", коли власники переданого майна не

несуть вiдповiдальностi за зобовязаннями створених ними

субєктiв пiдприємництва (юридичних осiб) усiм своїм наяв-

ним майном.

Вiдродження та функцiонування пайового фонду КСГП,

СпС, ВСГК врегульовано нормами права, серед яких чiтко

простежуються три групи джерел, за якими формується пайо-

ва власнiсть.

До першої групи належать закони. Насамперед, закони

"Про власнiсть" (пункти 2, 3 ст. 25), "Про колективне сiль-

ськогосподарське пiдприємство" (ст. 9). До другої групи на-

лежать локальнi внутрiшньопiдприємницькi акти, зокрема

прийнятi вищими органами самоврядування КСГП, СпС,

ВСГК (наприклад. Положення про пайовий фонд майна чле-

нiв цих КСГП, СпС, ВСГК). До третьої групи вiдносяться ак-

ти рекомендацiйно-примiрного характеру. Серед них, зокре-

назвати Методичнi рекомендацiї з приватизацiї май-

колективних сiльськогосподарських пiдприємств1. Реко-

мендацiї з реформування колгосп iг i радгоспiв, схваленi З

жовтня 1992 р. Науково-технiчною радою МСРП тощо.

4. Пайовий фонд КСГП, СпС, ВСГК визначається за рiч-

ними звiтами у такому порядку: вiл вартостi наявних основ-

них засобiв виробництиа пiдприємспиi наприкiнцi року вiднi-

мається вартiсть осноiiних шиибiп, одержаних за попереднiй

перiод бенкоцгшвно нОо стнорених iд рахунок бюджетних

асш иунпкiї, а також (iрилГшiтх ш рихунок непогашених кре-

дитiи бннку, та сума її аморти:шцiйiют iносу.

Пийикнй фонд членiв колсктииного пiдприємства визна-

чається вiдповiдно до дiючого в ньому Положення про пайо-

вий фонд. Нинi, як свiдчить узагальнений досвiд, iснує де-

кiлька методик розрахунку пайового (часткового) фонду май-

на членiв КСГП.

Загалом усi цi методики зводяться до визначення пайового

(часткового) фонду, виходячи: по-перше, з майна, внесеного

при утвореннi такого колективного пiдприємства його члена-

ми (в тому числi при створеннi в 30-тi роки сiльгоспартiлей,

колгоспiв), - це майно обраховується за його сьогоднiшньою

вартiстю; по-друге, виключно з трудової участi кожного члена

колективного пiдприємства (колишнього колгоспу) в громад-

ському виробництвi; по-третє, таке визначення здiйснюється

поєднанням наведених вище двох методик.

В Українi, на наш погляд, найбiльш виправдано застосову-

вати другу методику,оскiльки нинi надто складно встанови-

ти, хто, скiльки i яке саме майно внiс при вступi в ЗО-тiта на-

ступнi роки до колгоспу.

Конкретний трудовий внесок кожного члена колишнього

колгоспу (а зараз - колективного пiдприємства) визначаєть-

ся (за другою методикою), починаючи з пiслявоєнного

(1943-1944 рр.) перiоду до нинiшнього часу. Визначена нап-

рикiнцi року сума пайового фонду розподiляється мiж члена-

ми пiдприємства пропорцiйно їхнiм трудовим затратам i заро-

бiткам або лише заробiткам. Затрати працi та заробiтки членiв

Цi рекомендацiї схвалено секцiєю економiки Науково-технiчної ради

Мiнiстерства сiльського господарства 1 продовольства України 25 жовтня

1992 р. i опублiковано у Збiрнику нормативних актiв з ресрормування влас-

ностi; - К., 1993.

Право власностi КСГП

пiдприємства обраховуються на пiдставi даних бухгалтерсько-

го облiку i визначаються не менш як за трьома перiодами, в

яких застосовувалися рiзнi рiвнi оплати працi, зокрема:

а) перiод до введення гарантованої грошової оплати працi

(до середини 60-х рр.);

б) перiод вiд, введення грошової оплати працi (з 1966 р.) до

введення в 1973 р. оплати працi вiд кiнцевого результату, вi-

дображеного i розвиненого в Рекомендацiях щодо оплати

працi в колгоспах;

в) перiод (1972-1986 рр.), коли було впроваджено новi та-

рифнi ставки працiвникiв виробничих галузей народного гос-

подарства.

Оплата працi кожного члена пiдприємства в першому пе-

рiодi визнпчасться множенням вiдпрацьованих у цьому перiо-

дi лкмхиноднiй (трудоднiв) на середню оплату людино-дня в

останньому перiодi. У другому перiодi проводиться коригу-

нання фонду оплати працi членiв колективних пiдприємств

на основi коефiцiєнта, обчисленого зiставленням середнiх

i (жпiв оплати людино-дня в другому i останньому (третьому)

перiодах. Оплата працi в третьому перiодi не коригується i за-

питається незмiнною.

Оплата працi кожного члена (за всi перiоди роботи, почи-

наючи з пiслявоєнних) пiдсумовується i в такий спосiб визна-

чається пайовий (частковий) фонд, який розраховується на

кiнець року. Паралельно з цим пайовий фонд колективного

пiдприємства дiлиться на кiлькiсть вiдпрацьованих за всi пе-

рiоди роботи людино-днiв. Особистий пайовий фонд визна-

чається як середюГвеличина мiж цими двома сумами.

При розподiлi пайового фонду обовязково враховується

трудова участь колишнiх колгоспникiв (вибулих iз господар-

ства з рiзних причин, померлих). В загальнiй сумi пайового

фонду їхня частка визначається як рiзниця мiж загальною

кiлькiстю трудозатрат i трудовим внеском наявних членiв ко-

лективного сiльгосппiдприємства. Сума паю, який припадає

на трудовий внесок вибулих iз господарства з рiзних причин

колишнiх колгоспникiв та дiйсних членiв колективного пiд-

приємства, становить його резервний пайовий фонд, який

використовується в iнтересах соцiального розвитку всього ко-

лективу, села для надання матерiальної допомоги ветеранам

працi, iнвалiдам, а також як джерело для встановлення (вiд-

248 Роздiл XI

новлення) пайового фонду тим колишнiм колгоспникам, якi

повертаються до КСГП.

6. Пайовий фонд майна членiв колективного пiдприємства

розподiляється мiж його членами. Це право громадян реалiзу-

ється через вiдкриття особового рахунку члена колективного

господарства i нарахування на нього вiдповiдних особистому

трудовому внесковi у громадське виробництво коштiв iз пайо-

вого (часткового) фонду колективного пiдприємства. Сума,

нарахована на особовий рахунок, с особистим пайовим фон-

дом майни кожного члена цього пiдприємства. Останнiй мо-

же визначатися способом розподiлу пайового фонду майна

цього пiдприємства лише на скоригованi заробiтки його чле-

нiв. Коригування має здiйснюватись у наведеному вище

порядку.

Чинним законодавством врегульовано порядок визначен-

ня та розподiлу прибутку на пайовий фонд КСГП i нараху-

вання вiдсоткiв (дивiдендiв) на особистi пайовi фонди кожно-

го з його членiв. Так, сума чистого прибутку, який видiляєть-

ся для розподiлу на пайовий фонд колективного пiдприєм-

ства, може визначатися за питомою вагою амортизацiї

основних фондiв у загальнiй сумi витрат виробництва щорiч-

но або встановлюватися на пiдставi середньорiчних даних

сталою величиною (нормативом) на декiлька рокiв.

Наприклад, у загальних витратах виробництва (собiвар-

тiсть вирощеної продукцiї) по колективних сiльськогосподар-

Blog

Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Содержание