Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Вид материалаКнига
Подобный материал:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   71


iЮЯТролi. чд иип<ЖМїiпном та випуском для реалiзацiї доб

роякiсних у ветеринарному i санiтарному вiдношеннi сирови-

ни i продуктiв тваринного походження;


захист населення вiд хвороб, спiльних для тварин i людей;


охорона територiї України вiд занесення iнфекцiйних хво-

роб тварин з територiї iнших держав;


контроль за якiстю виробництва лiкарських, дiагностич-

них, профiлактичних засобiв i кормових добавок, призначе-

них для ветеринарної медицини;


радiологiчний i токсикологiчний контроль продуктiв тва-

ринного i рослинного походження на ринках, мясокомбiна-

тах, холодильниках i базах заготiвлi, зберiгання i реалiзацiї

продуктiв тощо;


проведення незалежної ветеринарно-санiтарної експерти-

зи тварин, сировини i продуктiв тваринного i рослинного по-

ходження, кормiв i препаратiв, призначених для цiлей ветери-

нарної медицини, в разi їх експорту та iмпорту; ,


визначення основних напрямiв i координацiя проведеннд

заходiв, повязаних iз мiжнародним спiвробiтництвом з пиi

тань ветеринарної медицини;


впровадження в практику досягнень ветеринарної науки.


Цим Положенням окреслена компетенцiя Державного де-

партаменту i пiдпорядкованих йому органiв i установ. Ними

здiйснюється ветеринарний контроль за виконанням актiв за-

конодавства з ветеринарної медицини.


Повноваження обласної i районної ланки управлiння вете-

ринарної дисциплiни визначено спецiальними положеннями,

якi затвердженi постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд

19 квiтня 1993 р., а саме. Положення про управлiння ветери-

нарної медицини з державною ветеринарною iнспекцiєю об-

ласної державної адмiнiстрацiї i Положення про районне пiд-

приємство державної петеринарної медицини.


Обласне управлiння ветеринарної медицини з державною

ветеринарною iнспекцiєю с мiсцевим органом Головного уп-

равлiння Мiнагропрому i йому пiдпорядковується, а також

входить до складу обласної державної адмiнiстрацiї за прин-

ципом подвiйного пiдпорядкування. Воно здiйснює функцiї i

повноваження обласної державної адмiнiстрацiї у галузi конт-

ролю та органiзацiї заходiв щодо профiлактики, дiагностики,

лiкування та лiквiдацiї iнфекцiйних iнвазiйних i незаразних

хвороб тварин. Компетенцiєю ветеринарної iнспекцiї є пра-

вове, органiзацiйне i матерiально-технiчне забезпечення уста-

нов та органiзацiй державної ветеринарної медицини областi,

Обласному управлiнню пiдпорядковуються обласнi та мiськi

державнi пiдприємства (лiкарнi ветеринарної медицини, ра-

йоннi державнi пiдприємства (лiкарнi) ветеринарної медици-

ни на правах управлiння, обласних та районних лабораторiй

ветеринарної медицини, контроль за додерженням юридич-

ними та фiзичними особами ветеринарно-санiтарних вимог,

спрямованих на захист навколишнього природного середови-

ща та iн.


Районне пiдприємство (лiкарня) державної ветеринарної


медицини на правах управлiння районної державної адмiнiст-

рацiї є мiсцевим органом, державної мережi ветеринарної ме-

дицини, входить до складу районної державної адмiнiстрацiї

та пiдпорядковується обласному управлiнню державної вете-

ринарної медицини з державною ветеринарною iнспекцiєю з

питань, вiднесених до його компетенцiї. Районному управ-

лiнню пiдпорядковуються дiльничi лiкарнi з дiльницями та

пунктами, державна лабораторiя ветеринарної медицини з

лабораторiями ветеринарно-санiтарної експертизи на рин


кахта iн.


Районне управлiння (пiдприємство) має право давати роз-

порядження щодо виконання протиепiзоотичних i ветеринар-

но-санiтарних заходiв> якi обовязковi для виконання керiв"

никами господарств, пiдприємствами, органiзацiями та гро-


Державно-правове регулювання сiльського господарства_____209


мадянами. При встановленнi випадкiв заразних хвороб чи

появi пiдозрювання про наявнiсть особливо небезпечного

захворювання тварин районне управлiння вповноважене ви-

давати розпорядження про їх забiй, знезараження продуктiв i

сировини тваринного походження, переробку їх чи утилiза-

цiю. Воно має право забороняти використання для спожи-

вання продуктiв тваринного походження, а також переробку

тваринницької сировини, що не вiдповiдають ветеринарно-

санiтарним вимогам. Районне управлiння має право наклада-

ти адмiнiстративнi стягнення на посадових та iнших осiб за

порушення закону України "Про ветеринарну медицину".


5. Рiзновидом державної служби є державнi iнспекцiї в

сiльському господарствi. Термiн "iнспекцiя" в перекладi з

латинської мови означає огляд, розгляд i вживається в сучас-

ний перiод для найменування державного або громадського

органу, який покликаний здiйснювати державно-наглядову

функцiю iз специфiчних питань у сферi сiльськогосподар-

ського виробництва i повязаних з ним виробничо-техноло-

гiчних та соцiальних проблем (охорона навколишнього сере-

довища, охорона здоровя людини, захищенiсть флори i фау-

ни та iн.).


Державно-правове регулювання сiльського господарства


включає в себе визначення сфери сiльськогосподарського ви-

робництва, у якого є необхiднiсть нормативно-правовими за-

собами регулювати питання державного насiннєвого контро-

лю. Правове становище цiєї iнспекцiї визначено Положенням

про Українську державну насiннєву iнспекцiю Мiнiстерства

сiльського господарства i продовольства України, що затвер-

джене 27 липня 1992 р.


Названа iнспекцiя здiйснює державний насiннєвий конт-

роль в науково-дослiдних i навчально-виробничих обєднан-

нях i системах, колективних сiльськогосподарських пiдпри-

ємствах, радгоспах, заготiвельних та iнших пiдприємствах i

органiзацiях, незалежно вiд їх вiдомчої належностi, а також в

асоцiацiях, органiзацiях орендарiв, орендних пiдприємствах,

сiльськогосподарських кооперативах, акцiонерних сiльсько-

господарських товариствах, селянських (фермерських) госпо-

дарствах, в органiзацiяхДнших форм господарювання i в гро-

мадян, якi займаються виробництвом, заготiвлею, обробкою,

зберiганням i реалiзацiєю насiння, сiльськогосподарських

культур та садивного матерiалу картоплi.


210


Важливим повноваженням державної насiннєвої iнспекцiї

є визначення перспектив розвитку насiннєвого контролю на

основi науково-технiчного проiрссу, розробка i реалiзацiя


науково-технiчної полiтики її насiннєвому контролi, направ-

леної на створення насiпнсiїих фондiв з високими сортовими

i посiвними якостями. iнспекцiя чабсяiечує державний конт-

роль в органiзацiях України iи якiстю насiння всiх сiльсько-

господарських культур i спливного матерiалу картоплi. Зона

надiлена правом iiiiклплiiти зiiборону до прийняття необхiд-

них заходi> i НiД110ПiДИИХ рiшень iiа використання для посiву

некондицiйного насiння, а також складських примiщень, та-

ри, транспортних засобiв в разi непридатностi їх для зберiган-

ня i транспортування насiння та iн. ,


В системi Мiнагропрому України функцiонує сiм спецiалi-

зованих державних iнспекцiй:


- Українська державна насiннєва iнспекцiя (Укрдержна-

сiнiнспекцiя) входить до складу Головного управлiння земле-

робства та маркетингу продовольства й рослинництва Мiнiс-

терства АПК України;


- Державна племiнна iнспекцiя (Держплемiнспекцiя) вхо-

дить до складу Головного управлiння виробництва маркетин-

гу продовольства та тваринництва з державною племiнною

iнспекцiєю Мiнiстерства АПК України;


- Державна iнспекцiя по заготiвлях i якостi продукцiї

(Держзаготiнспекцiя) є окремим вiддiлом Мiнiстерства Аi%

України; ,,i


- Державна хлiбна iнспекцiя (Держхлiбiнспекцiя) є окреїо

мим вiддiлом Мiнiстерства АПК України; ,


- Державна iнспекцiя по нагляду за технiчним станом ма-

шин, обладнання та якiстю пально-мастильних матерiалiв

(Держтсхнагляд) е окремим нiддiлдом Мiнiстерства АПК

України;


- Ветеринарна iнспекцiя Державного департаменту вете-

ринарної медицини;


- Головна державна iнспекцiя України з карантину

рослин.


Практично можна видiлити три форми (види) правового

становища вказаних iнспекцiй:


1) iнспекцiї, якi входять до складу структурних пiдроздiлiв

МiнАПК України - Головних управлiнь МiнАПК України;


-правове регулювання сiльського господарства 211


i 2) iнспекцiї, якi самi є структурними пiдроздiлами (само-

стiйними вiддiлами) МiнАПК;


3) iнспекцiї, якi за правовим статусом не входять до Мi-

нiстерства АПК України.


б. На виконання Закону "Про особливостi приватизацiї

майна в агропромисловому комплексi" вiд 10 липня 1996 р. в

Українi здiйснена приватизацiя заготiвель сiльськогосподар-

ської продукцiї з усiєю й матерiальною базою. Держава зали-

шила за собою лише контроль за належним Її зберiганням i

забезпечення додержання вимог щодо її якостi. З метою

здiйснення державно-правового регулювання суспiльних вiд-

носин з цього приводу Мiнагропром України утворив дер-

жавну iнспекцiю з питань заготiвлi i якостi продукцiї i визна-

чив її правове становище завдяки Положенню про державну

iнспекцiю по заготiвлях i якостi продукцiї (вiддiл) Мiнiстер-

ства агропромислового комплексу України. Це Положення

затверджено наказом вiд 19 грудня 1997 р.


Названа iнспекцiя (вiддiл) становить собою мiжгалузевий

орган агропромислового комплексу України з питань держав-

ного контролю заготiвель i якостi сiльськогосподарської про-

дукцiї; вона є самостiйним структурним пiдроздiлом цен-

трального апарату Мiнiстерства агропромислового комплексу

України. Держзаготiнспекцiя здiйснює координацiю дiяль-

ностi iнспекцiї заготiвель i якостi сiльськогосподарської про-

дукцiї обласних i Севастопольської мiської державної адмi-

нiстрацiї. Серед її повноважень основними завданнями є ор-

ганiзацiя роботи вiдповiдних державних служб з питань заго-

тiвель та якостi продукцiї, сприяння здiйсненню заходiв щодо

державної пiдтримки виробникiв, цiльового використання

бюджетних коштiв. iнспекцiя надiлена правом розробляти

умови заготiвель сiльськогосподарської продукцiї i сировини

та iнших нормативних документiв, що регламентують її за-

купiвлю заготiвельними органiзацiями, а також вимог, повя-

заних з якiстю i сертифiкацiєю сiльськогосподарської продук-

цiї та iн.


Самостiйним структурним пiдроздiлом центрального апа-

рату Мiнiстерства агропромислового комплексу України є

державна хлiбна iнспекцiя. Правове становище цiєї iнспекцiї

визначено вiдповiдним Положенням, яке затверджене нака-

зом вiд 19 грудня 1997 р.


212


На хлiбну iнспекцiя покладається обовязок здiйснювати

державний контроль за якiстю, збереженням та рацiональним

використанням зерна i продуктiв його переробки, насiння

олiйних культур, сировини для комбiкормового виробництва

i комбiкормiв.


Хлiбна iнспекцiя контролює дотримання пiдприємствами

галузi встановленого порядку приймання, розмiщення, збере-

ження та рацiонального никористиння зерна, продуктiв його,

переробки, а також правильнiсть ии шачення якостi зерна i

розрахункiв за нього при закупiвлях. На хлiбну iнспекцiю по-

кладено обовязок аналiзувати причини зараження зерна при

зберiганнi, визначати здiйснення необхiдних заходiв по лiквi-

дацiї зараженостi та захисту хлiбопродуктiв вiд шкiдникiв та iн.


4. Державно-економiчне сприяння

розвитку сiльського господарства


1. Державно-правове регулювання охоплює собою засоби

державно-економiчного сприяння розвитку сiльського госпо-

дарства шляхом матерiальної пiдтримки, фiнансово-кредит-

них засобiв, налагодженню органiзацiйно-правових форм

реалiзацiї сiльськогосподарської продукцiї на засадах ринко-

вих економiчних вiдносин. Зазначене сприяння безпосеред-

ньо стосується усiх колективних i державних сiльськогоспо-

дарських пiдприємств та селянських (фермерських) госпо-

дарств. Його метою є змiцнення їхнього економiчного та

прибуткового господарювання. Завдання i цiлеспрямованiсть

державно-економiчних методiв полягає у сприяннi i допомозi

держави вийти iз того кризового становища, в якому опини-

лися нинi сiльськогосподарськi товаровиробники.


2. За сучасних умов стану економiки одержання кредитiв

(позичок) набуває значення необхiдної умови господарюван->

ня колективних i державних сiльськогосподарських пiдпри-

ємств i селянських (фермерських) господарств. Кредиторами

виступають Нацiональний банк України, комерцiйний агро-

банк "Україна" та iншi комерцiйнi банки. Кожний з них за

надану пiдприємству суму кредиту одержує вiд нього гарантiю

її повернення та забезпечення максимального доходу (маржi)

вiд цiєї операцiї. Залежно вiд цiлей використання кредитiв во-

ни подiляються на довгостроковi i короткостроковi. Першi


Державно-правове регулювання сiльського господарства 213


головним чином використовуються на капiталовкладення

(придбання комбайнiв, тракторiв, iншої сiльськогосподар-

ської технiки, племiнної худоби, будiвництво господарських

споруд i примiщень i т. iн.). Короткостроковий кредит вико-

ристовується головним чином як обiговi кошти господарства.

За сучасних скрутних економiчних умов кошти позичаються

на сiльськогосподарськi поточнi потреби: придбання пально-

мастильних матерiалiв для проведення весняних польових ро-

бiт, збирання врожаю, придбання Мiнеральних добрив, запас-

них частин для ремонту машин та покриття iнших необхiдних

витрат.


Сiльськогосподарське виробництво без фiнансової пiд-

тримки держави iснувати не може, i держава покликана

сприяти тому, щоб сiльськогосподарськi товаровиробники

одержували кредитнi ресурси на прийнятних для них умовах.

Державi доцiльно економiчне сприяння пiдприємствам орга-

нiзовувати таким чином, щоб платежi повертались своєчасно,

невиправдано не збiльшувались неплатежi, оскiльки це при-

зведе до некерованостi економiкою сiльського господарства;


Назрiлою є необхiднiсть удосконалення фiнансово-кредитно-

го механiзму шляхом встановлення вiдсоткових ставок за кре-

дити, якi надаються сiльськогосподарським пiдприємствам на

виробничi потреби, необхiдно враховувати термiни кругообiгу

обiгових коштiв, знайти джерела для покриття рiзницi мiж

ставками, встановленими Нацiональним банком України i

пiльговими ставками одержання кредитiв.


Економiчним методом сприяння збереженню вiдповiдного

рiвня сiльськогосподарського виробництва є дотацiї i ком-

пенсацiї. Дотацiї за своїм призначенням i змiстом становлять

собою виплати (доплати), що їх держава надає товаровироб-

никовi з метою заохотити i допомогти йому результативно

вести своє господарство, пiдтримувати можливий для нього

рiвень одержання молока, мяса, зернової продукцiї i т. iн.

Компенсацiї - засiб повернення (вiдшкодування) коштiв

державою власниковi пально-мастильних матерiалiв, якi на-

давалися колективним i державним сiльськогосподарським

пiдприємствам для проведення весняних або осiннiх польо-

вих робiт та збирання врожаю, а також в iнших випадках. В


Докладнiше цi питання див.: Демяненко М. Я. "Сучасна аграрна полiтика

України: проблеми становлення, - К., 1996.:-С. 169.


214


Роздiл X


умовах економiчної скрути держава фактично не усувалася

вiд регулювання цiн на сiльськогосподарську продукцiю. Од-

наче, дотацiї i компенсацiї, виплати вводились безсистемне,

без належного управлiння самим цим процесом, пiд тиском

нагальних вимог щодо потреб виробництва i реалiзацiї вироб-

леної продукцiї.


3. У визначеннi економiчного стану сiльського господар-

ства в цiлому i стану економiки кожного окремого колектив-

ного або державного сiльськогосподарського пiдприємства

важливе значення належить закупiвлi виробленої ними

сiльськогосподарської продукцiї держаною для задоволення


своїх невiдкладних потреб (продукти харчування для зброй-

них сил, потреб Мiнiстерства охорони здоровя; Мiнiстерства

внутрiшнiх справ та iн.). Щ закупiвлi здiйснюються на пiдста-

вi державного замовлення. Для сiльськогосподарських това-

ровиробникiв державнi замовлення є гарантованим засобом

реалiзацiї виробленої продукцiї. Держава гарантує вiдповiдну

оплату за цю продукцiю.


Завдяки державним замовленням i системi укладеним з

сiльськогосподарськими виробниками договорiв реалiзується

лише частина виробленої продукцiї. Зазначена сiльськогоспо-

дарська продукцiя (продукти харчування) i сiльськогосподар-

ська сировина для переробної промисловостi є предметом

вiльної купiвлi-продажу, тобто предметом ринкових еконо-

мiчних вiдносин. За цих умов виникла цiла система спецiаль-

них утворень - бiрж та їм подiбних органiзацiй, у створеннi

яких держава бере участь. Таким чином, державно-правове

регулювання стосується не лише виробництва сiльськогоспо-

дарської продукцiї, а й її реалiзацiї. Ця дiяльнiсть також є

обєктом державно-правового регулювання сiльського госпо-

дарства. Проводячи закупiвлю сiльськогосподарської продук-

цiї шляхом державних замовлень i спецiальних договорiв мiх

заготiвельними органiзацiями i виробниками, держава бере

безпосередню участь у реалiзацiї цiєї продукцiї i здiйснює

державно-економiчне сприяння цiй галузi народного госпо-

дарства. Виробництво продуктiв харчування i сiльськогоспо-

дарської сировини для переробної промисловостi є товарним

виробництвом. Характеризуючи економiчнi методи держав-

ного управлiння сiльським господарством, необхiдно зазна-

чити, що компонентом цього управлiння є проблема цiни на

сiльськогосподарську продукцiю. За умов товарного вироб-


Державно-правове регулювання сiльського господарства 215


ництва цiна становить собою грошовий вираз вартостi товар-

ного продукту,


Визначення вартостi за сучасних економiчних умов госпо-

дарювання є справою складною i практично неможливою, а

положення п. 2 ст. 27 Закону "Про колективне сiльськогоспо-

дарське пiдприємство" щодо того, що зазначенi в цiй нормi

складовi економiчного методу забезпечують обмiн мiж сiль-

ським господарством i промисловiстю є спiрним.


4. Усi колективнi i державнi сiльськогосподарськi пiдпри-

И ємства, кожне селянське (фермерське) господарство i кожний

громадянин як працiвник сiльського господарства зобовяза-

ний сплачувати державi податки i податковi платежi. Цей

обовязок закрiплено в ст. 67 Конституцiї України. Одержанi

й порядку оподаткування суми призначенi для поповнення

держашюго бюджету. Види, порядок i розмiри податкiв та

збори визначенi вiдповiдними законами. Аграрнi товарови-

робники, їхнi працiвники - члени колективних сiльськогос-

подарських пiдприємств i трудiвники державних пiдприємств,

селянськi (фермерськi) господарства та iншi громадяни в

обовязковому порядку сплачують податок на прибуток пiд-

приємств i органiзацiй - 23,1%, податок на додану вартiсть -

21,6%, акцизний збiр - 1,9%, податок з громадян - 7,7%.


Податки - найбiльш iстотний i вирiшальний засiб регулю-

вання економiчних вiдносин i iнтересiв держави, важливе

джерело коштiв для розвязання соцiальних проблем народу.