Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Вид материалаКнига
Подобный материал:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   71

1. Обєктами суспiльних економiчних i юридичних вiдно-

син власностi здебiльшого виступають речi. Вони є обєктами

цих вiдносин внаслiдок саме їх властивостей задовольняти

потреби людини. Окрему рiч, кошти, матерiальнi цiнностi або

ж їх сукупнiсть прийнято називати майном, а юридичнi вiд-

носини, що виникають стосовно цього майна, - майновими.

Обєктами права власностi колективного пiдприємства також

є цiннi папери, акцiї. Майно, що належить, зокрема, колек-

тивному пiдприсмстпу, вiдповiдає цiлям, завданням i характе-

ровi його пiдприємницької виробничо-господарської та куль-

турно-побутової дiяльностi, його правоздатностi. Подiбно до

того, як правоздатнiсть колективного пiдприємства визна-

чається нормами права, так i норми права встановлюють коло

речей та майна, якi можуть належати до обєктiв права його

власностi.


2. Обєкти права власностi КСГП визначено ст. 24 Закону

"Про власнiсть", а також ст. 7 Закону "Про колективне

сiльськогосподарське пiдприємство". Перелiк обєктiв права

власностi в цих статтях вiдрiзняється, що пояснюється, на

наш погляд, полiтичними, психологiчними та економiчними

змiнами, якi стались у перiод мiж прийняттям цих Законiв.


Так, згiдно зi ст. 24 Закону "Про власнiсть" обєктами пра-

ва власностi кооперативу (колгоспу) (нинi - колективне сiль-

ськогосподарське пiдприємство) в 1991 р. визнавалися лише:


будiвлi, споруди, грошовi та майновi внески його членiв, ви-

роблена ним продукцiя, доходи, одержанi вiд її реалiзацiї та

iншої дiяльностi, передбаченої статутом кооперативу (колгос-

пу), а також iнше майно, придбане за пiдстав, прямо не забо-

ронених законом.


3. Вiдповiдно до ст. 7 Закону "Про колективне сiльсько-

господарське пiдприємство" починаючи з лютого 1992 р.


Право власностi КСГП 233


i


обєктами права власностi у КСГП, ВСГК, АСГТ визнаються:


земля та обiговi засоби виробництва, грошовi та майновi

внески його членiв, вироблена ним продукцiя, одержанi дохо-

ди, майно, придбане на законних пiдставах.


Обєктами права власностi колективного пiдприємства є

також частки у майнi та прибутках мiжгосподарських пiдпри-

ємств та обєднань, членом яких воно є. Обєкти права колек-

тивної власностi кожного конкретного пiдприємства визнача-

ються згiдно з чинним законодавством та його статутом. Але

ижне пiдприємство може бути власником будь-якого майна,

i необхiдного йому для аграрного та будь-якого iншого пiдпри-

< мництва (бiзнесу), зокрема ведення громадського господар-

< i на, переробки сiльськогосподарської продукцiї, задоволен-

ня своїх виробничих потреб, а також для задоволення куль-

турно-побутових запитiв членiв свого пiдприємства.


КСГП складається з виробничих пiдроздiлiв: дiльниць,

пiлдiлень, цехiв, пiдрядно-орендних угворень, комплексних

iракторних, рiльничих, кормозаготiвельних, садiвницьких та

штих спецiалiзованих бригад, а також тваринницьких ферм.

Чи цими пiдроздiлами закрiплюються земельнi площi, тракто-

ри, машини та iнвентар, робоча i продуктивна худоба, необ-

хiднi господарськi будiвлi та iншi засоби виробництва. Вироб-

ничi пiдроздiли пiдприємства здiйснюють свою дiяльнiсть на

основi внутрiшньогосподарського розрахунку. В бригадах для

регулювання економiчних взаємин мiж ними застосовуються

чековi та iншi форми розрахункiв. Вони використовуються i

як засоби облiку та контролю за результатами виробничо-гос-

подарської дiяльностi.


Обєктами права власностi КСГП слiд вважати лише такi

виробничо-господарськi пiдроздiли, яким повною мiрою

властива виробничо-господарська самостiйнiсть, чiтка вiдок-

ремленiсть майна i окресленiсть майнових вiдносин стосовно

всього громадського господарства пiдприємства. Наприклад,

маслозавод, виноробний чи цегельно-черепичний заводи, цех

iз виробництва плодово-овочевих консервiв, тваринницька

ферма та iн.


Обєктивною ознакою того чи iншого пiдроздiлу як обєк-

та права власностi пiдприємства належить вважати таку озна-

ку, вiдповiдно до якої цей виробничий пiдроздiл може бути

використаний для застосування пiдрядно-орендної форми

органiзацiї виробництва на пiдприємствi. В iнших випадках


234 Роздiл XI


окремi виробничо-господарськi пiдроздiли є лише формою

органiзацiї працi, а надане їм майно є власнiстю пiдприємства

i перебуває в їхньому використаннi на правi повного госпо-

дарського вiдання. Наприклад, рiльничi бригади, обєднанi в

цех рiльництва.


4. Власнiстю КСГП є пiдсобнi виробництва з переробки

продуктiв сiльського господарства: млини, круподернi, мас-

лоробнi, молокозаводи, плодоовочесушарнi, цехи з переробки

плодiв та овочiв, сироварнi й т. iн. Крiм того, для обслугову-

вання виробничих потреб пiдирисмстпо має власнi кузнi,

слюсарнi, деревообробнi майстернi, лимарнi. Для працiвникiв

пiдприємства збудовано клуби та бiблiотеки, майстернi побу-

тового обслуговування, хлiбопекарнi, їдальнi, дитячi заклади,

перукарнi, лазнi. Власнiстю колективних пiдприємств є також

устаткування пiдсобних виробництв та iнше майно мiсцевих

промислiв.


5. Пiдприємства є власниками виробленої ними сiльсько-

господарської продукцiї: зерна, мяса, технiчних культур,

молока, масла, картоплi, овочiв, фруктiв та iн. Поряд iз про-

дукцiєю, яку одержують пiдприємства вiд основних галузей

виробництва, вони є власниками продукцiї та виробiв, що ви-

робляються пiдсобними й допомiжними галузями виробниц-

тва (борошно, масло, олiя, сухофрукти, риба, мед, вина,

вироби мiсцевих промислiв), а також доходiв, одержаних вiд

лiсокористування, загальнопоширених копалин, торфу, та iн-

ших доходiв вiд правомiрної експлуатацiї природних багатств.


6. Встановленi нормами зазначених вище законiв правила

щодо таких обєктiв права власностi колективного пiдприєм-

ства, як грошовi та майновi внески членiв пiдприємства, тор-

каються, головним чином, новостворюваних недержавних

субєктiв аграрного пiдприємництва: сiльськогосподарських

кооперативiв, фермерiв, аiрприо-пиробпичих асоцiацiй та iн-

ших утворень. Переважно такi угпорсння є вузькоспецiалiзо-

ваними i з незначними обсягами виробництва.


4. Змiст права власностi колективного

сiльськогосподарського пiдприємства


1. Поняття права колективної власностi певною мiрою ха-

рактеризується його змiстом. Змiст права власностi КСГП,

ВСГК, АСГТ становлять його права та обовязки щодо воло-


Право власностi КСГП 235


дiння, користування i розпорядження засобами та продук-

цiєю колективного виробництва. Це - сукупнiсть правомоч-

ностей щодо здiйснення прав володiння, користування i роз-

порядження всiма обєктами права колективної власностi.

Визначенню змiсту права власностi присвячена ст. 8 Закону

"Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство", нор-

ми якої грунтуються на засадах Закону "Про власнiсть". Зок-

рема, пiдприємство самостiйно володiє, користується i розпо-

ряджається належними йому обєктами власностi.


Право володiння - юридичне забезпечена можливiсть

Господарського володiння пiдприємством тими чи iншими

;мсобами i продуктами виробництва, коштами або iншими

матерiальними цiнностями начебто власними. Право воло-

дiння являє собою початкову правомочнiсть, необхiдний

юридичний лiсiб досягнення певної економiчної цiлi, є пере-

думоiюю права пiдприємства користуватися i розпоряджатися

належним йому майном.


Володiння тим чи iншим майном є юридичне правомiр-

iiим, якщо воно здiйснюється самим власником-пiдприєм-

i ном, його виробничо-господарським пiдроздiлом або вiдпо-

иiдiю до волевиявлення першого iншою особою. В рештi

нiчiадкiв матиме мiсце фактичне володiння рiччю, що здiй-

снюється проти волi власника. Практичне значення вiдмежу-

вання права володiння вiд iнших правомочностей власника

полягає в його правi вимагати захисту свого права володiння

у порядку, передбаченому законом, - у порядку вiндикацiї.

Пiдставою для такого захисту є право володiння, а не сам

факт заволодiння майном.


Пiдприємство має право володiти лише майном, необхiд-

ним йому для господарської дiяльностi в межах його право-

здатностi. Володiння засобами i продуктами сiльськогоспо-

дарського виробництва є не тiльки правом, а й вiдповiдним

обовязком пiдприємства.


2. Право користування - це юридичне забезпечена мож-

ливiсть i обовязок експлуатацiї речей через одержання вiд

них корисних властивостей для досягнення певного матерi-

ального результату. Виходячи з цього загального положення,

таким правом для КСГП, СпС, ВСГК є виробниче користу-

вання знаряддями i засобами виробництва, господарськими

спорудами i технiкою, експлуатацiя робочої худоби, викорис-

тання iншого майна (зокрема виробiв пiдсобних цехiв, пiд-


236 Роздiл XI


приємств), а також одержання вiдповiдних господарських ре-

зультатiв: урожаю сiльськогосподарських культур, продуктiв

тваринництва, приросту жиної ваги стада тварин, плодiв са-

дiвництва i виноградарства, прибуткiв вiд зданих в оренду ху-

доби, засобiв виробництва, примiщень тощо. Отже, внаслiдок

права користування колектинним майном створюються новi

матерiальнi цiнностi, на якi у пiдприємства виникає право

власностi.


Належне пiдприємству iiрiшо користування здiйснюється

застосуванням працi його члгпiн тп осiб, якi працюють на

ньому за трудовим договором. Майно КСГП, СпС, ВСГК по-

винно використовуватись вiдповiдно до його цiльового при-

значення - для подальшого розвитку господарства. Водночас

пiдприємство може надавати своє майно безоплатно або за

невелику плату в користування (оренду, прокат) своїм членам

або iншим особам для одержання прибутку, задоволення їх

матерiальних i культурно-побутових потреб (як-от допомога

членам пiдприємства у будiвництвi або ремонтi житлових бу-

динкiв, обробiтку присадибних земельних дiлянок тощо).


В аграрному законодавствi закрiплюється вимога рацiо-

нально використовувати належнi пiдприємству знаряддя i за-

соби виробництва, дбайливо зберiгати, своєчасно ремонтува-

ти i доглядати трактори, комбайни та iнше сiльськогосподар-

ське знаряддя, а також належним чином зберiгати насiння i

корми.


3. Право розпорядження - це можливiсть вчинення юри-

дичних дiй щодо певного майна, коштiв або iнших матерiаль-

них цiнностей. Наслiдком цих дiй є виникнення, змiна або

припинення права власностi пiдприємства на майно (його

привласнення), надання цього майна iншiй особi на правi ко-

ристування, в тому числi в оренду, прийняття рiшення про

використання коштiв на придбання майна. Право розпоря-

дження майном i кощi.iми пiдприємства належить тiльки

самому пiдприємству як юридичнiй особi, його органам

управлiння.


У науцi аграрного права право розпорядження розмежову-

ється за двома аспектами: а) як органiзацiя або встановлення

порядку внутрiшньогосподарського використання колектив-

ного майна, закрiплення його за виробничими пiдроздiлами i

окремими членами пiдприємства з метою одержання вiд

нього корисних властивостей (цi розпорядчi дiї називають та-


Право власностi КСГП 237


кож правом управлiння майном); б) як передача обєктiв пра-

ва колективної власностi у власнiсть або користування iншiй

особi. Саме цiєю частиною права розпорядження зумовлено

участь пiдприємства як субєкта права власностi та юридичної

особи в ринкових економiчних вiдносинах.


4. Право розпорядження майном криє в собi здiйснення

органами самоврядування управлiнських дiй, спрямованих на

визначення цiльового призначення конкретних обєктiв пра-

на власностi пiдприємства, закрiплення майна за його вироб-

ничими пiдроздiлами, визначення порядку i умов викорис-

тання корисних властивостей того чи iншого майна. Право

розпорядження в цьому аспектi охоплює дiї пiдприємства як

власника щодо облiку i зберiгання одержаної натуральної

продукцiї, розподiлу одержаних доходiв, утворення внутрiш-

ньогосподарських фондiв для задоволення поточних вироб-

ничих потреб. У цьому випадку право розпорядження не

спричиняє змiну субєкта права власностi. Останнiм, як i ра-

нiше, залишається пiдприємство. Внаслiдок цих розпорядчих

дiй пiдприємство надiляє свої виробничi пiдроздiли правом

повного внутрiшньогосподарського вiдання згiдно з цiлями їх

дiяльностi i господарського призначення майна, забезпечен-

ня внутрiшньогосподарського розрахунку i пiдприємництва.


Для вiдносин, що складаються у процесi реалiзацiї пiдпри-

ємством своїх правомочностей власника, характерне злиття в

тих самих дiях двох правомочностей: права користування i

права розпорядження. Наприклад, використовуючи насiння

для посiву, пiдприємство водночас здiйснює i право користу-

вання, i право розпорядження ним.


5. Змiст права власностi кожного окремого пiдприємства

визначається нормами Закону "Про власнiсть", де поняття

змiсту права власностi трактується у ст. 4 "Здiйснення права

власностi", згiдно з якою власник на свiй розсуд володiє, ко-

ристується i розпоряджається належним йому майном. Влас-

ник має право вчиняти щодо свого майна будь-якi дiї, що не

суперечать законовi. Вiн може використовувати його для

здiйснення господарської та iншої, не забороненої законом,

дiяльностi. Закон проголошує, по-перше, принцип - усiм

власникам рiвнi умови здiйснення своїх прав i, по-друге, га-

рантує, що держава безпосередньо не втручатиметься в госпо-

дарську дiяльнiсть субєктiв права власностi.


238 Роздiл XI


6. Правомочностi пiдприємства як власника визначаються

його статутом, зокрема вони полягають: у набуттi у власнiсть

матерiально-технiчних засобiв i ресурсiв, будiвельних та iн-

ших матерiалiв, залученнi при необхiдностi на добровiльнiй

основi грошових i майнових инсскiїї членiв пiдприємств, ор-

ганiзацiй та громадян, у розподiлi мiж ними частини доходiв

або продукцiї пропорцiйно до розмiрiв зроблених внескiв, а

також у створеннi пайового фонду членiв пiдприємства.


iстотним елементом прiїїш розпорядження власнiстю пiд-

приємства с встановленi його статутом правила, що регулю-

ють розподiл валової продукцiї та доходiв. Правове регулю-

вання розподiлу здiйснюється таким чином, щоб iз виробле-

ної власної продукцiї вiдшкодовувалися матерiальнi витрати

на її виробництво (амортизацiя основних засобiв, витрати на

насiння, корми, добрива, пальне, витрати на поточний ре-

монт тощо). Валовий дохiд пiдприємство використовує для

розрахункiв за своїми зобовязаннями перед бюджетом i бан-

ками, спрямовує на розширення виробництва, оплату працi,

здiйснення соцiального розвитку, утворення страхових фон-

дiв, а також для участi своїми коштами у створеннi й дiяль-

ностi мiжгосподарських пiдприємств, органiзацiй, обєднань.

Своє право розпоряджатися коштами пiдприємство здiйснює

так, щоб своєчасно внести платежi державi та повернути гро-

шовi позики, не допускати дебiторської заборгованостi, своє-

часно розраховуватися з працiвниками i кредиторами, утво-

рювати й поповнювати громадськi фонди. В сучасних умовах

впровадження нових форм i методiв ринкової економiки

особливого значення набувають вiдрахування дивiдендiв на

рахунки пайовикiв i кошти для участi недержавних субєктiв

аграрного пiдприємництва у приватизацiї, зокрема перероб-

них пiдприємств.


Здiйснюючи право розпорядження майном i коштами,

пiдприємство виходить iз своєї господирської самостiйностi,

економiчної незалежностi та правоздатностi як юридичної

особи.


5. Правовий режим майна колективного

сiльськогосподарського пiдприємства


1. Власнiсть колективного сiльськогосподарського пiдпри-

ємства складається з майна, коштiв, цiнних паперiв (акцiй,

валюти, векселiв, облiгацiй) та iнших матерiальних та немате-


Право власностi КСГП 239


рiальних цiнностей. Все майно залежно вiд ролi та цiльового

призначення обєктiв права власностi подiляється на окремi

складовi частини - господарськi фонди. Науково-обгрунто-

вана класифiкацiя майнових цiнностей КСГП, ВСГК, АСГТ

спрямована на оптимальне одержання вiд майнових фондiв

найбiльшої ефективностi, досягнення прибутковостi кожної з

галузей сiльського господарства, належної матерiальної заiн-

тересованостi, задоволення життєвих потреб членiв i працiв-

никiв колективного сiльськогосподарського пiдприємства.


Правовий режим фондiв - це сукупнiсть усiх правомоч-

ц остей власника, взятих у їх єдностi, з приводу кожного або

i рули обєктiв права власностi, крiм того, визначений норма-

ми права режим певної, вiдокремленої за своїми економiчни-

ми властивостями частини майна, яка характеризується єди-

ним для неї пршначснням, однорiдними правами та обовяз-

ками КСГП, ВСГК, АСГТ щодо володiння, користування i

розпорядження засобами цього фонду. Дане поняття охоплює

iХiiр.iктернi для засобiв цiєї групи джерела їх утворення, спо-

Ь(>о(н виникнення на них права власностi i способи його при-

iЩiiсння, а також властивi цiй групi засобiв правовi форми

Чминсння ними юридичних дiй та правової її охорони. Своє-

рiдним моментом у визначеннi правового режиму фондiв є те,

що пiдприємство надiлено такими правомочностями одно-

часно як колективне пiдприємство i як юридична особа.


2. Примiрний зразок статуту КСГП (п. 1.14), вiдповiднi

її ому пункти є в статутах кожного, окремо взятого КСГП, та-

кож вiдповiдно до рiчних виробничо-фiнансових планiв та

форм рiчної звiтностi про дiяльнiсть господарства в КСГП

визначають такi громадськi фонди: основнi виробничi фонди

i ромадського призначення, основнi виробничi фонди несiль-

ськогосподарського призначення, основнi невиробничi фон-

ди, фонд власних оборотних засобiв, натуральний i грошовий

фонд оплати працi, фонди економiчного стимулювання та iн-

шi спецiальнi фонди.


Серед обєктiв права власностi КСГП, ВСГК, АСГТ про-

вiдну роль вiдiграють виробничi фонди. Зокрема, це виробни-

чий фонд сiльськогосподарського призначення. Згiдно з за-

конами "Про власнiсть" (ст. 25), "Про колективне сiльсько-

господарське пiдприємство" (п. 1 ст. 7), п. 4.1 Примiрного

зразка статуту до нього належать: земля, будинки, споруди,

трактори, комбайни та iншi машини, устаткування, транс-


240 Роздiл XI


портнi засоби, робоча i продуктивна худоба, багаторiчнi пло-

довi, ягiднi, винограднi та лiсовi насадження, мелiоративнi та

зрошувальнi споруди, кошти, переданi КСГП для утворення

статутного фонду мiжгосподарських пiдприємств (органiза-

цiй), а також частка (пай) в майнi дгрокомбiнатiв, мiжгоспо-

дарських пiдприємств т;< iнших субєктiв пiдприємництва.


До основних виробничих фондi> несiльськогосподарсько-

го призначення належать: промислонi виробничi основнi за-

соби (наприклад, пiдсобнi пиробнинтна i промисли), засоби

будiвництва, заклади торгiилi i громадського харчування то-

що.


Доосновних невиробничих фондiв КСГП, ВСГК, АСГТ

належать: жилi примiщення, обладнання та iнше майно жит-

лового призначення; обєкти комунального та побутового об-

слуговування населення; клуби, бiблiотеки, школи, спортивнi