Книга "Аграрне право України" 2-е видання
Вид материала | Книга |
- Аграрне право України, 114.91kb.
- Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, 922.45kb.
- Список літератури №2011 Абрамов Н. А. Хозяйственно-процессуальное право Украины: Учеб, 389.46kb.
- Аграрне, земельне та екологічне право п. Ф. Кулинич павло Федотович Кулинич, 207.47kb.
- Тема Предмет аграрного права, 1851.91kb.
- Курс Аграрне та земельне право України Поняття аграрного права та його ознаки як галузі, 16.96kb.
- Інститут регіональних досліджень нан україни у 2006 році: Інформаційне видання, 889.93kb.
- Для отримання рекомендації вр викладач має подати до науково-методичної ради Інституту, 208.78kb.
- М. В. Богданович М. В. Козак Я. А. Король методика викладання математики в початкових, 6474.23kb.
- Зразок фахові видання за спеціальністю, 95.28kb.
1. Обєктами суспiльних економiчних i юридичних вiдно-
син власностi здебiльшого виступають речi. Вони є обєктами
цих вiдносин внаслiдок саме їх властивостей задовольняти
потреби людини. Окрему рiч, кошти, матерiальнi цiнностi або
ж їх сукупнiсть прийнято називати майном, а юридичнi вiд-
носини, що виникають стосовно цього майна, - майновими.
Обєктами права власностi колективного пiдприємства також
є цiннi папери, акцiї. Майно, що належить, зокрема, колек-
тивному пiдприсмстпу, вiдповiдає цiлям, завданням i характе-
ровi його пiдприємницької виробничо-господарської та куль-
турно-побутової дiяльностi, його правоздатностi. Подiбно до
того, як правоздатнiсть колективного пiдприємства визна-
чається нормами права, так i норми права встановлюють коло
речей та майна, якi можуть належати до обєктiв права його
власностi.
2. Обєкти права власностi КСГП визначено ст. 24 Закону
"Про власнiсть", а також ст. 7 Закону "Про колективне
сiльськогосподарське пiдприємство". Перелiк обєктiв права
власностi в цих статтях вiдрiзняється, що пояснюється, на
наш погляд, полiтичними, психологiчними та економiчними
змiнами, якi стались у перiод мiж прийняттям цих Законiв.
Так, згiдно зi ст. 24 Закону "Про власнiсть" обєктами пра-
ва власностi кооперативу (колгоспу) (нинi - колективне сiль-
ськогосподарське пiдприємство) в 1991 р. визнавалися лише:
будiвлi, споруди, грошовi та майновi внески його членiв, ви-
роблена ним продукцiя, доходи, одержанi вiд її реалiзацiї та
iншої дiяльностi, передбаченої статутом кооперативу (колгос-
пу), а також iнше майно, придбане за пiдстав, прямо не забо-
ронених законом.
3. Вiдповiдно до ст. 7 Закону "Про колективне сiльсько-
господарське пiдприємство" починаючи з лютого 1992 р.
Право власностi КСГП 233
i
обєктами права власностi у КСГП, ВСГК, АСГТ визнаються:
земля та обiговi засоби виробництва, грошовi та майновi
внески його членiв, вироблена ним продукцiя, одержанi дохо-
ди, майно, придбане на законних пiдставах.
Обєктами права власностi колективного пiдприємства є
також частки у майнi та прибутках мiжгосподарських пiдпри-
ємств та обєднань, членом яких воно є. Обєкти права колек-
тивної власностi кожного конкретного пiдприємства визнача-
ються згiдно з чинним законодавством та його статутом. Але
ижне пiдприємство може бути власником будь-якого майна,
i необхiдного йому для аграрного та будь-якого iншого пiдпри-
< мництва (бiзнесу), зокрема ведення громадського господар-
< i на, переробки сiльськогосподарської продукцiї, задоволен-
ня своїх виробничих потреб, а також для задоволення куль-
турно-побутових запитiв членiв свого пiдприємства.
КСГП складається з виробничих пiдроздiлiв: дiльниць,
пiлдiлень, цехiв, пiдрядно-орендних угворень, комплексних
iракторних, рiльничих, кормозаготiвельних, садiвницьких та
штих спецiалiзованих бригад, а також тваринницьких ферм.
Чи цими пiдроздiлами закрiплюються земельнi площi, тракто-
ри, машини та iнвентар, робоча i продуктивна худоба, необ-
хiднi господарськi будiвлi та iншi засоби виробництва. Вироб-
ничi пiдроздiли пiдприємства здiйснюють свою дiяльнiсть на
основi внутрiшньогосподарського розрахунку. В бригадах для
регулювання економiчних взаємин мiж ними застосовуються
чековi та iншi форми розрахункiв. Вони використовуються i
як засоби облiку та контролю за результатами виробничо-гос-
подарської дiяльностi.
Обєктами права власностi КСГП слiд вважати лише такi
виробничо-господарськi пiдроздiли, яким повною мiрою
властива виробничо-господарська самостiйнiсть, чiтка вiдок-
ремленiсть майна i окресленiсть майнових вiдносин стосовно
всього громадського господарства пiдприємства. Наприклад,
маслозавод, виноробний чи цегельно-черепичний заводи, цех
iз виробництва плодово-овочевих консервiв, тваринницька
ферма та iн.
Обєктивною ознакою того чи iншого пiдроздiлу як обєк-
та права власностi пiдприємства належить вважати таку озна-
ку, вiдповiдно до якої цей виробничий пiдроздiл може бути
використаний для застосування пiдрядно-орендної форми
органiзацiї виробництва на пiдприємствi. В iнших випадках
234 Роздiл XI
окремi виробничо-господарськi пiдроздiли є лише формою
органiзацiї працi, а надане їм майно є власнiстю пiдприємства
i перебуває в їхньому використаннi на правi повного госпо-
дарського вiдання. Наприклад, рiльничi бригади, обєднанi в
цех рiльництва.
4. Власнiстю КСГП є пiдсобнi виробництва з переробки
продуктiв сiльського господарства: млини, круподернi, мас-
лоробнi, молокозаводи, плодоовочесушарнi, цехи з переробки
плодiв та овочiв, сироварнi й т. iн. Крiм того, для обслугову-
вання виробничих потреб пiдирисмстпо має власнi кузнi,
слюсарнi, деревообробнi майстернi, лимарнi. Для працiвникiв
пiдприємства збудовано клуби та бiблiотеки, майстернi побу-
тового обслуговування, хлiбопекарнi, їдальнi, дитячi заклади,
перукарнi, лазнi. Власнiстю колективних пiдприємств є також
устаткування пiдсобних виробництв та iнше майно мiсцевих
промислiв.
5. Пiдприємства є власниками виробленої ними сiльсько-
господарської продукцiї: зерна, мяса, технiчних культур,
молока, масла, картоплi, овочiв, фруктiв та iн. Поряд iз про-
дукцiєю, яку одержують пiдприємства вiд основних галузей
виробництва, вони є власниками продукцiї та виробiв, що ви-
робляються пiдсобними й допомiжними галузями виробниц-
тва (борошно, масло, олiя, сухофрукти, риба, мед, вина,
вироби мiсцевих промислiв), а також доходiв, одержаних вiд
лiсокористування, загальнопоширених копалин, торфу, та iн-
ших доходiв вiд правомiрної експлуатацiї природних багатств.
6. Встановленi нормами зазначених вище законiв правила
щодо таких обєктiв права власностi колективного пiдприєм-
ства, як грошовi та майновi внески членiв пiдприємства, тор-
каються, головним чином, новостворюваних недержавних
субєктiв аграрного пiдприємництва: сiльськогосподарських
кооперативiв, фермерiв, аiрприо-пиробпичих асоцiацiй та iн-
ших утворень. Переважно такi угпорсння є вузькоспецiалiзо-
ваними i з незначними обсягами виробництва.
4. Змiст права власностi колективного
сiльськогосподарського пiдприємства
1. Поняття права колективної власностi певною мiрою ха-
рактеризується його змiстом. Змiст права власностi КСГП,
ВСГК, АСГТ становлять його права та обовязки щодо воло-
Право власностi КСГП 235
дiння, користування i розпорядження засобами та продук-
цiєю колективного виробництва. Це - сукупнiсть правомоч-
ностей щодо здiйснення прав володiння, користування i роз-
порядження всiма обєктами права колективної власностi.
Визначенню змiсту права власностi присвячена ст. 8 Закону
"Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство", нор-
ми якої грунтуються на засадах Закону "Про власнiсть". Зок-
рема, пiдприємство самостiйно володiє, користується i розпо-
ряджається належними йому обєктами власностi.
Право володiння - юридичне забезпечена можливiсть
Господарського володiння пiдприємством тими чи iншими
;мсобами i продуктами виробництва, коштами або iншими
матерiальними цiнностями начебто власними. Право воло-
дiння являє собою початкову правомочнiсть, необхiдний
юридичний лiсiб досягнення певної економiчної цiлi, є пере-
думоiюю права пiдприємства користуватися i розпоряджатися
належним йому майном.
Володiння тим чи iншим майном є юридичне правомiр-
iiим, якщо воно здiйснюється самим власником-пiдприєм-
i ном, його виробничо-господарським пiдроздiлом або вiдпо-
иiдiю до волевиявлення першого iншою особою. В рештi
нiчiадкiв матиме мiсце фактичне володiння рiччю, що здiй-
снюється проти волi власника. Практичне значення вiдмежу-
вання права володiння вiд iнших правомочностей власника
полягає в його правi вимагати захисту свого права володiння
у порядку, передбаченому законом, - у порядку вiндикацiї.
Пiдставою для такого захисту є право володiння, а не сам
факт заволодiння майном.
Пiдприємство має право володiти лише майном, необхiд-
ним йому для господарської дiяльностi в межах його право-
здатностi. Володiння засобами i продуктами сiльськогоспо-
дарського виробництва є не тiльки правом, а й вiдповiдним
обовязком пiдприємства.
2. Право користування - це юридичне забезпечена мож-
ливiсть i обовязок експлуатацiї речей через одержання вiд
них корисних властивостей для досягнення певного матерi-
ального результату. Виходячи з цього загального положення,
таким правом для КСГП, СпС, ВСГК є виробниче користу-
вання знаряддями i засобами виробництва, господарськими
спорудами i технiкою, експлуатацiя робочої худоби, викорис-
тання iншого майна (зокрема виробiв пiдсобних цехiв, пiд-
236 Роздiл XI
приємств), а також одержання вiдповiдних господарських ре-
зультатiв: урожаю сiльськогосподарських культур, продуктiв
тваринництва, приросту жиної ваги стада тварин, плодiв са-
дiвництва i виноградарства, прибуткiв вiд зданих в оренду ху-
доби, засобiв виробництва, примiщень тощо. Отже, внаслiдок
права користування колектинним майном створюються новi
матерiальнi цiнностi, на якi у пiдприємства виникає право
власностi.
Належне пiдприємству iiрiшо користування здiйснюється
застосуванням працi його члгпiн тп осiб, якi працюють на
ньому за трудовим договором. Майно КСГП, СпС, ВСГК по-
винно використовуватись вiдповiдно до його цiльового при-
значення - для подальшого розвитку господарства. Водночас
пiдприємство може надавати своє майно безоплатно або за
невелику плату в користування (оренду, прокат) своїм членам
або iншим особам для одержання прибутку, задоволення їх
матерiальних i культурно-побутових потреб (як-от допомога
членам пiдприємства у будiвництвi або ремонтi житлових бу-
динкiв, обробiтку присадибних земельних дiлянок тощо).
В аграрному законодавствi закрiплюється вимога рацiо-
нально використовувати належнi пiдприємству знаряддя i за-
соби виробництва, дбайливо зберiгати, своєчасно ремонтува-
ти i доглядати трактори, комбайни та iнше сiльськогосподар-
ське знаряддя, а також належним чином зберiгати насiння i
корми.
3. Право розпорядження - це можливiсть вчинення юри-
дичних дiй щодо певного майна, коштiв або iнших матерiаль-
них цiнностей. Наслiдком цих дiй є виникнення, змiна або
припинення права власностi пiдприємства на майно (його
привласнення), надання цього майна iншiй особi на правi ко-
ристування, в тому числi в оренду, прийняття рiшення про
використання коштiв на придбання майна. Право розпоря-
дження майном i кощi.iми пiдприємства належить тiльки
самому пiдприємству як юридичнiй особi, його органам
управлiння.
У науцi аграрного права право розпорядження розмежову-
ється за двома аспектами: а) як органiзацiя або встановлення
порядку внутрiшньогосподарського використання колектив-
ного майна, закрiплення його за виробничими пiдроздiлами i
окремими членами пiдприємства з метою одержання вiд
нього корисних властивостей (цi розпорядчi дiї називають та-
Право власностi КСГП 237
кож правом управлiння майном); б) як передача обєктiв пра-
ва колективної власностi у власнiсть або користування iншiй
особi. Саме цiєю частиною права розпорядження зумовлено
участь пiдприємства як субєкта права власностi та юридичної
особи в ринкових економiчних вiдносинах.
4. Право розпорядження майном криє в собi здiйснення
органами самоврядування управлiнських дiй, спрямованих на
визначення цiльового призначення конкретних обєктiв пра-
на власностi пiдприємства, закрiплення майна за його вироб-
ничими пiдроздiлами, визначення порядку i умов викорис-
тання корисних властивостей того чи iншого майна. Право
розпорядження в цьому аспектi охоплює дiї пiдприємства як
власника щодо облiку i зберiгання одержаної натуральної
продукцiї, розподiлу одержаних доходiв, утворення внутрiш-
ньогосподарських фондiв для задоволення поточних вироб-
ничих потреб. У цьому випадку право розпорядження не
спричиняє змiну субєкта права власностi. Останнiм, як i ра-
нiше, залишається пiдприємство. Внаслiдок цих розпорядчих
дiй пiдприємство надiляє свої виробничi пiдроздiли правом
повного внутрiшньогосподарського вiдання згiдно з цiлями їх
дiяльностi i господарського призначення майна, забезпечен-
ня внутрiшньогосподарського розрахунку i пiдприємництва.
Для вiдносин, що складаються у процесi реалiзацiї пiдпри-
ємством своїх правомочностей власника, характерне злиття в
тих самих дiях двох правомочностей: права користування i
права розпорядження. Наприклад, використовуючи насiння
для посiву, пiдприємство водночас здiйснює i право користу-
вання, i право розпорядження ним.
5. Змiст права власностi кожного окремого пiдприємства
визначається нормами Закону "Про власнiсть", де поняття
змiсту права власностi трактується у ст. 4 "Здiйснення права
власностi", згiдно з якою власник на свiй розсуд володiє, ко-
ристується i розпоряджається належним йому майном. Влас-
ник має право вчиняти щодо свого майна будь-якi дiї, що не
суперечать законовi. Вiн може використовувати його для
здiйснення господарської та iншої, не забороненої законом,
дiяльностi. Закон проголошує, по-перше, принцип - усiм
власникам рiвнi умови здiйснення своїх прав i, по-друге, га-
рантує, що держава безпосередньо не втручатиметься в госпо-
дарську дiяльнiсть субєктiв права власностi.
238 Роздiл XI
6. Правомочностi пiдприємства як власника визначаються
його статутом, зокрема вони полягають: у набуттi у власнiсть
матерiально-технiчних засобiв i ресурсiв, будiвельних та iн-
ших матерiалiв, залученнi при необхiдностi на добровiльнiй
основi грошових i майнових инсскiїї членiв пiдприємств, ор-
ганiзацiй та громадян, у розподiлi мiж ними частини доходiв
або продукцiї пропорцiйно до розмiрiв зроблених внескiв, а
також у створеннi пайового фонду членiв пiдприємства.
iстотним елементом прiїїш розпорядження власнiстю пiд-
приємства с встановленi його статутом правила, що регулю-
ють розподiл валової продукцiї та доходiв. Правове регулю-
вання розподiлу здiйснюється таким чином, щоб iз виробле-
ної власної продукцiї вiдшкодовувалися матерiальнi витрати
на її виробництво (амортизацiя основних засобiв, витрати на
насiння, корми, добрива, пальне, витрати на поточний ре-
монт тощо). Валовий дохiд пiдприємство використовує для
розрахункiв за своїми зобовязаннями перед бюджетом i бан-
ками, спрямовує на розширення виробництва, оплату працi,
здiйснення соцiального розвитку, утворення страхових фон-
дiв, а також для участi своїми коштами у створеннi й дiяль-
ностi мiжгосподарських пiдприємств, органiзацiй, обєднань.
Своє право розпоряджатися коштами пiдприємство здiйснює
так, щоб своєчасно внести платежi державi та повернути гро-
шовi позики, не допускати дебiторської заборгованостi, своє-
часно розраховуватися з працiвниками i кредиторами, утво-
рювати й поповнювати громадськi фонди. В сучасних умовах
впровадження нових форм i методiв ринкової економiки
особливого значення набувають вiдрахування дивiдендiв на
рахунки пайовикiв i кошти для участi недержавних субєктiв
аграрного пiдприємництва у приватизацiї, зокрема перероб-
них пiдприємств.
Здiйснюючи право розпорядження майном i коштами,
пiдприємство виходить iз своєї господирської самостiйностi,
економiчної незалежностi та правоздатностi як юридичної
особи.
5. Правовий режим майна колективного
сiльськогосподарського пiдприємства
1. Власнiсть колективного сiльськогосподарського пiдпри-
ємства складається з майна, коштiв, цiнних паперiв (акцiй,
валюти, векселiв, облiгацiй) та iнших матерiальних та немате-
Право власностi КСГП 239
рiальних цiнностей. Все майно залежно вiд ролi та цiльового
призначення обєктiв права власностi подiляється на окремi
складовi частини - господарськi фонди. Науково-обгрунто-
вана класифiкацiя майнових цiнностей КСГП, ВСГК, АСГТ
спрямована на оптимальне одержання вiд майнових фондiв
найбiльшої ефективностi, досягнення прибутковостi кожної з
галузей сiльського господарства, належної матерiальної заiн-
тересованостi, задоволення життєвих потреб членiв i працiв-
никiв колективного сiльськогосподарського пiдприємства.
Правовий режим фондiв - це сукупнiсть усiх правомоч-
ц остей власника, взятих у їх єдностi, з приводу кожного або
i рули обєктiв права власностi, крiм того, визначений норма-
ми права режим певної, вiдокремленої за своїми економiчни-
ми властивостями частини майна, яка характеризується єди-
ним для неї пршначснням, однорiдними правами та обовяз-
ками КСГП, ВСГК, АСГТ щодо володiння, користування i
розпорядження засобами цього фонду. Дане поняття охоплює
iХiiр.iктернi для засобiв цiєї групи джерела їх утворення, спо-
Ь(>о(н виникнення на них права власностi i способи його при-
iЩiiсння, а також властивi цiй групi засобiв правовi форми
Чминсння ними юридичних дiй та правової її охорони. Своє-
рiдним моментом у визначеннi правового режиму фондiв є те,
що пiдприємство надiлено такими правомочностями одно-
часно як колективне пiдприємство i як юридична особа.
2. Примiрний зразок статуту КСГП (п. 1.14), вiдповiднi
її ому пункти є в статутах кожного, окремо взятого КСГП, та-
кож вiдповiдно до рiчних виробничо-фiнансових планiв та
форм рiчної звiтностi про дiяльнiсть господарства в КСГП
визначають такi громадськi фонди: основнi виробничi фонди
i ромадського призначення, основнi виробничi фонди несiль-
ськогосподарського призначення, основнi невиробничi фон-
ди, фонд власних оборотних засобiв, натуральний i грошовий
фонд оплати працi, фонди економiчного стимулювання та iн-
шi спецiальнi фонди.
Серед обєктiв права власностi КСГП, ВСГК, АСГТ про-
вiдну роль вiдiграють виробничi фонди. Зокрема, це виробни-
чий фонд сiльськогосподарського призначення. Згiдно з за-
конами "Про власнiсть" (ст. 25), "Про колективне сiльсько-
господарське пiдприємство" (п. 1 ст. 7), п. 4.1 Примiрного
зразка статуту до нього належать: земля, будинки, споруди,
трактори, комбайни та iншi машини, устаткування, транс-
240 Роздiл XI
портнi засоби, робоча i продуктивна худоба, багаторiчнi пло-
довi, ягiднi, винограднi та лiсовi насадження, мелiоративнi та
зрошувальнi споруди, кошти, переданi КСГП для утворення
статутного фонду мiжгосподарських пiдприємств (органiза-
цiй), а також частка (пай) в майнi дгрокомбiнатiв, мiжгоспо-
дарських пiдприємств т;< iнших субєктiв пiдприємництва.
До основних виробничих фондi> несiльськогосподарсько-
го призначення належать: промислонi виробничi основнi за-
соби (наприклад, пiдсобнi пиробнинтна i промисли), засоби
будiвництва, заклади торгiилi i громадського харчування то-
що.
Доосновних невиробничих фондiв КСГП, ВСГК, АСГТ
належать: жилi примiщення, обладнання та iнше майно жит-
лового призначення; обєкти комунального та побутового об-
слуговування населення; клуби, бiблiотеки, школи, спортивнi