Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Вид материалаКнига

Содержание


Правовий режим майна
Подобный материал:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   71

ських пiдприємствах, зокрема Вiнницької областi, амортиза-

цiя фондiв у 1988-1990 рр. в середньому становила 10 вiдсот-

кiв. iншими словами, основнi засоби виробництва, беручи

участь у виробничому процесi, зношувалися (амортизували-

ся), але, при цьому, як i iншi статтi затрат, сприяли вироб-

ництву продукцiї, вiд рсалiчацiї якої в цiлому отримано певну

суму прибуткiв. А тому 10 вiдсоткiв чистого прибутку (пiсля

зменшення прибутку на суму обовязкових платежiв) пiдляга-

ють розподiловi на пайовий фонд майна мiж усiма власника-

ми особистих паїв, а також на резервний пайовий фонд ко-

лективного пiдприємства. Враховуючи те, що питома вага

амортизацiї в сукупних затратах виробництва з роками змi-

нюється мало, за рiшенням загальних зборiв (зборiв уповно-

важених) колективного пiдприємства такий норматив - не

менше 10 вiдсоткiв вiдрахування чистого прибутку на пайо-


Право власностi КСГП 249


вий фонд - колективнi пiдприємства Вiнниччини правомiр-

но приймають на декiлька рокiв.


7. По закiнченнi господарського року з нарахованої части-

ни прибутку на суму пайового фонду майна колективного

пiдприємства нараховуються: а) вiдсотки (дивiденди) на осо-

бистi пайовi фонди кожного члена колективного пiдприєм-

ства, в тому числi й тих, якi проходять дiйсну вiйськову стро-

кову службу, обранi на виборнi посади, поступили на навчан-

ня з вiдривом вiд виробництва, направленi на роботу в iншi

пiдприємства, пенсiонерiв та iнших осiб, якi мають особовий

рахунок - особистий пайовий фонд; б) вiдсоток, який при-

падає на iснуючий резервний пайовий фонд колективного

пiдприємства.


Нарахування дивiдендiв на пайову участь кожного власни-

ка особистого пайового фонду в майнi колективного пiдпри-

ємства проводиться один раз на рiк пiсля затвердження за-

гальними зборами (зборами уповноважених) рiчного звiту ко-

лективного пiдприємства. Цi дивiденди кожний власник та-

,ого фонду може отримати готiвкою (сплативши вiдповiдний

йибутковий податок) або приплюсувати до суми, яка знахо-

РГГЬСЯ на особистому пайовому фондi (особовому рахунку).

(ласник цього пайового фонду в майнi колективного пiдпри-

ємства може здiйснювати з належним йому паєм будь-якi ци-

вiльно-правовi угоди (заповiдати спадкоємцям, у разi виходу

з пiдприємства, вимагати видачi свого паю в натурi, у грошах,

у цiнних паперах тощо).


7. Охорона права власностi колективного

сiльськогосподарського пiдприємства


1. Охорона права власностi та iнших майнових прав

КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ є важливим завданням держави,

законодавства України. Обовязок берегти, охороняти i змiц-

нювати державну i колективну власнiсть, не допускати без-

господарностi i недбайливого ставлення до громадського доб-

ра покладається на членiв КСГП Примiрним Статутом

КСГП.


Так, в Статутi мiститься правова норма про те, що право

розпорядження майном i коштами належить тiльки самому

КСГП - його органам управлiння. Пiдприємства не вправi


250 Роздiл XI


використовувати кошти, майно на цiлi, не повязанi з його

дiяльнiстю.


2. Важливий засiб охорони майнових прав КСГП - недо-

пущення дебiторської заборгованостi перед КСГП. Дебiтор-

ська заборгованiсть колективним пiдприємствам може ви-

никнути внаслiдок неналежного контролю передусiм з боку

головного бухгалтера i голови (правлiння) КСГП, правлiння i i

ревiзiйної комiсiї за своєчаснiстю розрахункiв з пiдприєм-

ствами. Це свiдчить про недостатнiсть фiнансової дисциплiни

як в самих пiдприємствах, так i у їхнiх дебiторiв.


Дебiторами можуть бути держаннi, колективнi, приватнi

пiдприємства, приватнi особи - пiдприємцi, iншi громадяни,

їх обєднання, а також члени даного КСГП, якi одержали вiд

нього грошовi суми, будiвлi i матерiали, продукти харчування

(в кредит), корми для худоби, молодняк худоби для вирощу-

вання i вiдгодiвлi в своєму пiдсобному господарствi або iншi

матерiальнi засоби; дебiторами можуть бути особи, якi корис-

тувалися певними послугами КСГП та не повернули свiй

борг. Дебiторами бувають i органiзацiї, установи, члени та не

члени КСГП, якi не вiдшкодували йому збитки за заподiяну

шкоду. Найбiльш поширеними є випадки дебiторської забор-

гованостi пiдзвiтних осiб КСГП - експедиторiв, матерiально

вiдповiдальних та посадових осiб. Особливо неприпустимою є

практика, коли боржниками перед КСГП протягом рокiв за-

лишаються окремi керiвники КСГП, якi зобовязанi слiдкува-

ти за своєчасною лiквiдацiєю дебiторської заборгованостi.


Якщо дебiторами є органiзацiя або установа, то КСГП по-

винно своєчасно предявити до них претензiю у встановлено-

му порядку i вимагати негайної лiквiдацiї заборгованостi. При

несплатi боргу пiдприємство має право звертатися за сприян-

ням до органу, у якому дебiтор пiдпорядкований. У випадку,

коли вимога до дебiтора не д.iла позитивного результату,

КГСП предявляє вiдповiдний позов у судому порядку.


Дебiторська заборгованiсть членiв КСГП перед пiдприєм-

ством лiквiдується, як правило, при оплатi працi. Однак стяг-

нення боргу з коштiв, належних члену КСГП як оплата за

працю, дозволяється, якщо вiн визнав борг i не заперечує

проти утримання. У випадку невизнання боргу в усiй сумi або

в її частинi заборгованiсть лiквiдується в судовому порядку

шляхом звернення до суду з позовною заявою, пiдписаною


Право власностi КСГП 251


керiвником та головним бухгалтером пiдприємства iз подан-

ням документiв, якi пiдтверджують борг.


Суди при розглядi справ за позовами iвдприємств до своїх

членiв або найманих працiвникiв, iнших громадян про стяг-


; нення сум дебiторської заборгованостi i вiдшкодування май-

нової шкоди вживають заходи до забезпечення позову. Знач-

ну допомогу КСГП по лiквiдацiї дебiторської заборгованостi

надають юрисконсульти i мiжгосподарськi юридичнi групи,


| якi здiйснюють їх юридичне обслуговування.


3. КСГП мають право продавати та позичати сiльськогос-

подарськi продукти, що їм належать, фураж, худобу, iншу

продукцiю. У випадку несвоєчасного повернення або неспла-

ти продукцiї пiдприємство має право звернутися в суд iз

i позовом про стягнення вартостi продукцiї або повернення в

натурi.


i При вирiшеннi подiбних спорiв суди керуються нормами

i цивiльного права i статутами пiдприємств.

| При розглядi цих справ судам рекомендується таке:


| а) вартiсть вироблених КСГП сiльськогосподарських про-

[дуктiв, худоби, птицi, а також продукцiї пiдсобних пiдпри-

| смств i промислiв визначається за встановленими цiнами, а у

випадках коли таких цiн немає, - за цiнами, передбаченими

i за погодженням сторiн;


! б) насiння, фураж та iнше майно, яке надане пiдприєм-

| ством у позичку, повиннi присуджуватися з боржникiв у на-

| турi чи у виглядi грошової компенсацiї, що обчислюється за

державними роздрiбними цiнами, а при вiдсутностi їх - за цi-

нами, iснуючими на ринку в данiй мiсцевостi на день

предявлення позову;


в) худоба, продукти та iнше майно, одержане органiзацiя-

ми або окремими особами вiд пiдприємств без оплати або по

явно заниженiй цiнi, повиннi присуджуватися на користь пiд-

приємства в натурi. За згодою пiдприємства, а також у тих ви-

падках, коли майна в натурi немає, з вiдповiдачiв стягується

вартiсть продуктiв, майна, худоби чи майна за державними

роздрiбними цiнами, а коли таких цiн немає - за цiнами, iс-

нуючими на ринку в данiй мiсцевостi на день предявлення

позову.


4. Право колективної власностi охороняється за допомо-

гою адмiнiстративно-правового, цивiльно-правового та аграр-

но-правового методiв.


252 Роздiл XI


Адмiнiстративно-правова охорона полягає у скасуваннi

незаконних актiв або дiй посадових осiб або органiв управлiн-

ня КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ спецiальними актами (рiшен-

нями) органiв державної влади або державного управлiння

сiльським господарством, а також при покладаннi у випадках,

передбаченних законодавством, на винних осiб пiдприємства

штрафiв (наприклад, ча порушення правил протипожежної

охорони, правил карантину та iн.).


Адмiнiстр.пишш iiiдпопiдiиiьнiсть осiб, якi вчинили адмi-

нiстративне прiїпочорупiення - адмiнiстративний проступок

- встановлюється Кодексом України про адмiнiстративнi

правопорушення. У цьому Кодексi вмiщено правовi норми,

якi спрямованi на захист колективної власностi та майнових

iнтересiв КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ.


Першорядна з них адмiнiстративна вiдповiдальнiсть - за

вчинення дрiбної крадiжки колективного майна, що передба-

чено ст. 51 цього Закону. Дрiбне розкрадання державного або

колективного майна шляхом крадiжки, шахрайства, привлас-

нення, розтрати або зловживання посадовим станом - тягне

за собою накладення штрафу вiд трьох до десяти неоподатко-

вуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправнi роботи на

строк вiд одного до двох мiсяцiв з утриманням двадцяти вiд-

соткiв заробiтку. Дрiбне розкрадання державного або колек-

тивного майна, що призвело до розукомплектування автомо-

бiлiв, тракторiв, сiльськогосподарської технiки при переве-

зеннi залiзничним, водним, iншим транспортом, а також у

мiсцях постiйного або тимчасового зберiгання - тягне за со-

бою накладення штрафу вiд восьми до двадцяти неоподатко-

вуваних мiнiмумiв доходiв громадян.


Розкрадання майна, що тягне за собою адмiнiстративно-

правову вiдповiдальнiсть визнається дрiбним, якщо вартiсть

викраденого не перевищує трьох неоподатковуваних мiнiму-

мiв доходiв громадян, пстаноплсних чинним законодавством

України. При ньому, крiм вартостi викраденого, також врахо-

вується кiлькiсть викрадених предметiв у натурi (вага, кiль-

кiсть) та їх значущiсть для народного господарства.


З метою забезпечення виконання постанов про майнову

вiдповiдальнiсть адмiнiстративне законодавство встановлює

вiдповiдальнiсть за ухилення вiд вiдшкодування майнової

шкоди, заподiяної злочином пiдприємству, установi, органi-

зацiї. Особа, яка зобовязана за вироком суду вiдшкодувати


Право власностi КСГП 253


таку шкоду, несе вiдповiдальнiсть у виглядi попередження або

накладення штрафу вiд трьох до семи неоподатковуваних мi-

нiмумiв доходiв громадян або карається виправними робо-

тами на строк до двох мiсяцiв з вiдрахуванням двадцяти вiд-

соткiв заробiтку.


Адмiнiстративно-правову вiдповiдальнiсть встановлено в

разi потрави посiвiв, зiпсування або знищення зiбраного вро-

жаю сiльськогосподарських культур, що знаходяться в полi,

пошкодження насаджень КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ, радгос-

пiв та iнших державних та громадських господарств худобою

чи птицею. Цi правопорушення тягнуть за собою накладення

штрафу на громадян у розмiрi вiд одного до пяти неоподат-

ковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а на посадових осiб -

вiд трьох до семи неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв гро-

мадян.


Цивiльно-правова охорона - це примусове витребування

пiдприємством майна iз чужого незаконного володiння, вiд-

шкодування завданої шкоди i застосування майнових санкцiй

за порушення договорiв з КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ. Так,

згiдно зi ст. 440 Цивiльного Кодексу України, шкода, завдана

пiдприємству пiдлягає вiдшкодуванню у повному обсязi осо-

бою, що її заподiяла.


Кримiнально-правовi заходи застосовуються до осiб, якi

здiйснили злочини або замах на злочин(-и) проти власностi i

майнових iнтересiв КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ. Аграрно-пра-

вовiй вiдповiдальностi присвячено спецiальний роздiл цього

пiдручника.


Роздiл XII

ПРАВОВИЙ РЕЖИМ МАЙНА

ДЕРЖАВНИХ СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ

ПiДПРИ¦МСТВ


1. Державне сiльськогосподарське

пiдприємство як субєкт майнових прав


1. Пiд правовим режимом майна державного сiльськогос-

подарського пiдприємства розумiється сукупнiсть правових

норм, якими забезпечується поєднання права державної

власностi з правом повного господарського вiдання пiдпри-

ємства закрiпленим за ним державним майном; права та

обовязки пiдприємства як юридичної особи, його органiв уп-

равлiння i трудового колективу щодо використання майна i

розпорядження ним у процесi виробництва i соцiальної дiяль-

ностi; майновi вiдносини з iншими юридичними особами i

громадянами, а також встановленi правовими засобами поря-

док i умови гарантування права державної власностi та май-

нових прав ДСГП, захисту права державної власностi i май-

нових прав та iнтересiв пiдприємства, його трудового колек-

тиву i працiвникiв.


Право власностi в Конституцiї України розглядається

крiзь призму права його субєктiв. У ст. 13 Основного Закону

записано, що всi субєкти права власностi рiвнi перед зако-

ном. Про право державної та комунальної власностi йдеться в

ст. 40 Конституцiї, в якiй сказано, що громадяни для задово-

лення своїх потреб можуть користуватися обєктами права

державної та комунальної власностi вiдповiдно до закону.

Згiдно з Законом "Про власнiсть" (ст. 31) державна власнiсть

в Українi за видами дiлиться на загальнодержавну (республi-

канську) i комунальну.


Державне сiльськогосподарське пiдприємство є субєктом

майнових прав у цiлому як юридична особа. Пiдприємство

виступає як субєкт господарювання, створений власником.

Правомочнiсть пiдприємства як субєкта майнових прав у

господарськiй i соцiальнiй дiяльностi визначається його галу-

зевою право- i дiєздатнiстю. Це означає, що пiдприємство як


255


Правовий режим майна ДСГП


субєкт права, маючи в своєму користуваннi й розпорядженнi

майно, повинно використовувати його виключно на цiлi, пе-

редбаченi статутом господарства, в першу чергу на вироблен-

ня сiльськогосподарської продукцiї з метою отримання при-

буткiв i забезпечення країни продовольством i сировиною для

легкої, харчової та iнших галузей промисловостi. Крiм цього,

[ пiдприємство як самостiйний i повновладний субєкт речо-

вих, майнових прав може вступати в майновi вiдносини з iн-

шими юридичними особами (державними, колективними i

громадськими органiзацiями), а також iз громадянами, в тому

числi з працiвниками i державними органами, мати повязанi

i цим права i обовязки, вiдповiдати за своїми зобовязання-

ми, вимагати захисту порушених прав. Оскiльки майновi вiд-

носини пiдприємства регулюються не тiльки цивiльним, а й

iншими галузями права, то й правосубєктнiсть його як учас-

ника майнових вiдносин грунтується на нормах рiзних галу-


;iей права.


| 2-У нормах цивiльного права закрiплено основнi поло-

ження права державної власностi та права повного господар-

ського вiдання майном, основнi завдання пiдприємства як

виробника товарної сiльськогосподарської продукцiї, основи

взаємовiдносин iз радами, з iншими державними органами i

громадянами. Норми цього права дають визначення юридич-

ної особи, розкривають змiст i обсяг прав та обовязкiв пiд-

приємства як юридичної особи в майнових вiдносинах, кон-

кретизують поняття права державної власностi та права пов-

ного господарського вiдання, регулюють взаємовiдносини

пiдприємства як юридичної особи з власником, iншими юри-

дичними особами i громадянами, встановлюють порядок i

правила участi пiдприємства в господарсько-майнових вiдно-

синах в умовах переходу до ринкової економiки, вiдповiдаль-

нiсть за невиконання зобовязань, передбачають захист май-

нових прав радгоспу у вiдносинах з iншими юридичними осо-

бами i громадянами.


Вiдносини власностi завжди мають обєктом речi, матерi-

альнi предмети. Цi положення повною мiрою стосуються й

характеристики обєкта майнових вiдносин пiдприємств, за

якими майно закрiплено з правом повного господарського вi-


1 Див.: Семччк В. Й. Имущественмяе правоотношения в сельском хозяи-

<. гве. - К., 1984. - С. 64-67.


256


Роздiл XII


дання. Суспiльнi вiдносини, обєктом яких є предмети мате-

рiального свiту, розумiються як вiдносини мiж людьми, юри-

дичними особами щодо речей, предметiв у звязку зi здiй-

сненням права володiння, користування i розпорядження


ними.


До обєктiв права державної власностi належать основнi


засоби виробництва у сiльському господарствi, транспорт, а

також iнше майно, необхiдне для :iдiйснення статутних зав-

дань пiдприсмстиа. Майно дсржiичiого сiльськогосподарсько-

го пiдприємства склiiдапi.ся :i основних фондiв i обiгових за-

собiв, а також iнших цiнностей, вартiсть яких вiдповiдно до

ст. 10 Закону "Про пiдприємства в Українi" вiдображається в

самостiйному балансi пiдприємства.


3. Перелiк обєктiв майнових прав пiдприємства спрямо-

ваний на забезпечення майновими засобами виконання зав-

дань сiльськогосподарської дiяльностi. Це повязано з вико-

ристанням землi для виробництва сiльськогосподарської про-

дукцiї, iнших видiв дiяльностi, не забороненої законодав-

ством. У законодавчих актах немає перелiку майна, яке

належало б виключно до обєктiв майна сiльськогосподар-

ських пiдприємств.


Проте, виходячи зi статутних цiлей i завдань пiдприємства,

можна говорити про його основний перелiк. До нього вiдно-

сять будiвлi та споруди, зокрема ферми, комори, гаражi, май-

стернi, електричнi мережi, трактори, комбайни, устаткуван-

ня, транспортнi засоби, робочу i продуктивну худобу, багато-

рiчнi насадження, мелiоративнi та iригацiйнi споруди, вироб-

лену продукцiю, грошовi кошти, акцiї та iншi цiннi папери,

iнше майно, закрiплене за пiдприємством або ж придбане


ним на законних пiдставах.


Основним критерiєм подiлу майнових прав пiдприємства

на вiдповiднi майновi обєкти є правова оцiнка джерел фор-

мування майна. Вiдповiдно до п. З ст. 10 вищезгаданого Зако-

ну такими джерелами можуть бути:


- грошовi кошти i матерiальнi внески засновникiв;


- доходи, одержанi вiд реалiзацiї продукцiї, робiт, послуг,

а також вiд iнших видiв господарської дiяльностi; у


- доходи вiд цiнних паперiв;


- кредити банкiв та iнших кредиторiв;


- капiтальнi вкладення й дотацiї з бюджетiв;


257


Правовий режим майна ДСГП


- безкоштовнi чи благодiйнi внески органiзацiй, пiдпри-

ємств i громадян;


- iншi джерела, не забороненi законодавчими актами.

Законодавче закрiплення джерел формування майна пiд-

приємства є однiєю з форм розширення господарської само-

стiйностi ДСГП. Тепер вони самi вирiшують питання про тi

чи iншi види майна, що їх пiдприємство може придбати з

правом повного господарського вiдання. Причому, виходячи

з мiркувань розвитку пiдприємництва, пiдприємство може

вступати в майновi вiдносини з iншими юридичними особа-

ми i громадянами та разом iз ними набувати окремi майновi

обєкти. Закон "Про власнiсть" (ст. 3) передбачає, що майно

може належати за правом спiльної (часткової або сумiсної)


власностi юридичним особам i громадянам.


Це припиле стосуспля i прана повного господарського вi-

дiпшя в радi, якщо пiдприємство набуває певне майно спiль-

но з iншими державними пiдприємствами. Дане майно може