Книга "Аграрне право України" 2-е видання
Вид материала | Книга |
СодержаниеПравовий режим майна |
- Аграрне право України, 114.91kb.
- Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, 922.45kb.
- Список літератури №2011 Абрамов Н. А. Хозяйственно-процессуальное право Украины: Учеб, 389.46kb.
- Аграрне, земельне та екологічне право п. Ф. Кулинич павло Федотович Кулинич, 207.47kb.
- Тема Предмет аграрного права, 1851.91kb.
- Курс Аграрне та земельне право України Поняття аграрного права та його ознаки як галузі, 16.96kb.
- Інститут регіональних досліджень нан україни у 2006 році: Інформаційне видання, 889.93kb.
- Для отримання рекомендації вр викладач має подати до науково-методичної ради Інституту, 208.78kb.
- М. В. Богданович М. В. Козак Я. А. Король методика викладання математики в початкових, 6474.23kb.
- Зразок фахові видання за спеціальністю, 95.28kb.
ських пiдприємствах, зокрема Вiнницької областi, амортиза-
цiя фондiв у 1988-1990 рр. в середньому становила 10 вiдсот-
кiв. iншими словами, основнi засоби виробництва, беручи
участь у виробничому процесi, зношувалися (амортизували-
ся), але, при цьому, як i iншi статтi затрат, сприяли вироб-
ництву продукцiї, вiд рсалiчацiї якої в цiлому отримано певну
суму прибуткiв. А тому 10 вiдсоткiв чистого прибутку (пiсля
зменшення прибутку на суму обовязкових платежiв) пiдляга-
ють розподiловi на пайовий фонд майна мiж усiма власника-
ми особистих паїв, а також на резервний пайовий фонд ко-
лективного пiдприємства. Враховуючи те, що питома вага
амортизацiї в сукупних затратах виробництва з роками змi-
нюється мало, за рiшенням загальних зборiв (зборiв уповно-
важених) колективного пiдприємства такий норматив - не
менше 10 вiдсоткiв вiдрахування чистого прибутку на пайо-
Право власностi КСГП 249
вий фонд - колективнi пiдприємства Вiнниччини правомiр-
но приймають на декiлька рокiв.
7. По закiнченнi господарського року з нарахованої части-
ни прибутку на суму пайового фонду майна колективного
пiдприємства нараховуються: а) вiдсотки (дивiденди) на осо-
бистi пайовi фонди кожного члена колективного пiдприєм-
ства, в тому числi й тих, якi проходять дiйсну вiйськову стро-
кову службу, обранi на виборнi посади, поступили на навчан-
ня з вiдривом вiд виробництва, направленi на роботу в iншi
пiдприємства, пенсiонерiв та iнших осiб, якi мають особовий
рахунок - особистий пайовий фонд; б) вiдсоток, який при-
падає на iснуючий резервний пайовий фонд колективного
пiдприємства.
Нарахування дивiдендiв на пайову участь кожного власни-
ка особистого пайового фонду в майнi колективного пiдпри-
ємства проводиться один раз на рiк пiсля затвердження за-
гальними зборами (зборами уповноважених) рiчного звiту ко-
лективного пiдприємства. Цi дивiденди кожний власник та-
,ого фонду може отримати готiвкою (сплативши вiдповiдний
йибутковий податок) або приплюсувати до суми, яка знахо-
РГГЬСЯ на особистому пайовому фондi (особовому рахунку).
(ласник цього пайового фонду в майнi колективного пiдпри-
ємства може здiйснювати з належним йому паєм будь-якi ци-
вiльно-правовi угоди (заповiдати спадкоємцям, у разi виходу
з пiдприємства, вимагати видачi свого паю в натурi, у грошах,
у цiнних паперах тощо).
7. Охорона права власностi колективного
сiльськогосподарського пiдприємства
1. Охорона права власностi та iнших майнових прав
КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ є важливим завданням держави,
законодавства України. Обовязок берегти, охороняти i змiц-
нювати державну i колективну власнiсть, не допускати без-
господарностi i недбайливого ставлення до громадського доб-
ра покладається на членiв КСГП Примiрним Статутом
КСГП.
Так, в Статутi мiститься правова норма про те, що право
розпорядження майном i коштами належить тiльки самому
КСГП - його органам управлiння. Пiдприємства не вправi
250 Роздiл XI
використовувати кошти, майно на цiлi, не повязанi з його
дiяльнiстю.
2. Важливий засiб охорони майнових прав КСГП - недо-
пущення дебiторської заборгованостi перед КСГП. Дебiтор-
ська заборгованiсть колективним пiдприємствам може ви-
никнути внаслiдок неналежного контролю передусiм з боку
головного бухгалтера i голови (правлiння) КСГП, правлiння i i
ревiзiйної комiсiї за своєчаснiстю розрахункiв з пiдприєм-
ствами. Це свiдчить про недостатнiсть фiнансової дисциплiни
як в самих пiдприємствах, так i у їхнiх дебiторiв.
Дебiторами можуть бути держаннi, колективнi, приватнi
пiдприємства, приватнi особи - пiдприємцi, iншi громадяни,
їх обєднання, а також члени даного КСГП, якi одержали вiд
нього грошовi суми, будiвлi i матерiали, продукти харчування
(в кредит), корми для худоби, молодняк худоби для вирощу-
вання i вiдгодiвлi в своєму пiдсобному господарствi або iншi
матерiальнi засоби; дебiторами можуть бути особи, якi корис-
тувалися певними послугами КСГП та не повернули свiй
борг. Дебiторами бувають i органiзацiї, установи, члени та не
члени КСГП, якi не вiдшкодували йому збитки за заподiяну
шкоду. Найбiльш поширеними є випадки дебiторської забор-
гованостi пiдзвiтних осiб КСГП - експедиторiв, матерiально
вiдповiдальних та посадових осiб. Особливо неприпустимою є
практика, коли боржниками перед КСГП протягом рокiв за-
лишаються окремi керiвники КСГП, якi зобовязанi слiдкува-
ти за своєчасною лiквiдацiєю дебiторської заборгованостi.
Якщо дебiторами є органiзацiя або установа, то КСГП по-
винно своєчасно предявити до них претензiю у встановлено-
му порядку i вимагати негайної лiквiдацiї заборгованостi. При
несплатi боргу пiдприємство має право звертатися за сприян-
ням до органу, у якому дебiтор пiдпорядкований. У випадку,
коли вимога до дебiтора не д.iла позитивного результату,
КГСП предявляє вiдповiдний позов у судому порядку.
Дебiторська заборгованiсть членiв КСГП перед пiдприєм-
ством лiквiдується, як правило, при оплатi працi. Однак стяг-
нення боргу з коштiв, належних члену КСГП як оплата за
працю, дозволяється, якщо вiн визнав борг i не заперечує
проти утримання. У випадку невизнання боргу в усiй сумi або
в її частинi заборгованiсть лiквiдується в судовому порядку
шляхом звернення до суду з позовною заявою, пiдписаною
Право власностi КСГП 251
керiвником та головним бухгалтером пiдприємства iз подан-
ням документiв, якi пiдтверджують борг.
Суди при розглядi справ за позовами iвдприємств до своїх
членiв або найманих працiвникiв, iнших громадян про стяг-
; нення сум дебiторської заборгованостi i вiдшкодування май-
нової шкоди вживають заходи до забезпечення позову. Знач-
ну допомогу КСГП по лiквiдацiї дебiторської заборгованостi
надають юрисконсульти i мiжгосподарськi юридичнi групи,
| якi здiйснюють їх юридичне обслуговування.
3. КСГП мають право продавати та позичати сiльськогос-
подарськi продукти, що їм належать, фураж, худобу, iншу
продукцiю. У випадку несвоєчасного повернення або неспла-
ти продукцiї пiдприємство має право звернутися в суд iз
i позовом про стягнення вартостi продукцiї або повернення в
натурi.
i При вирiшеннi подiбних спорiв суди керуються нормами
i цивiльного права i статутами пiдприємств.
| При розглядi цих справ судам рекомендується таке:
| а) вартiсть вироблених КСГП сiльськогосподарських про-
[дуктiв, худоби, птицi, а також продукцiї пiдсобних пiдпри-
| смств i промислiв визначається за встановленими цiнами, а у
випадках коли таких цiн немає, - за цiнами, передбаченими
i за погодженням сторiн;
! б) насiння, фураж та iнше майно, яке надане пiдприєм-
| ством у позичку, повиннi присуджуватися з боржникiв у на-
| турi чи у виглядi грошової компенсацiї, що обчислюється за
державними роздрiбними цiнами, а при вiдсутностi їх - за цi-
нами, iснуючими на ринку в данiй мiсцевостi на день
предявлення позову;
в) худоба, продукти та iнше майно, одержане органiзацiя-
ми або окремими особами вiд пiдприємств без оплати або по
явно заниженiй цiнi, повиннi присуджуватися на користь пiд-
приємства в натурi. За згодою пiдприємства, а також у тих ви-
падках, коли майна в натурi немає, з вiдповiдачiв стягується
вартiсть продуктiв, майна, худоби чи майна за державними
роздрiбними цiнами, а коли таких цiн немає - за цiнами, iс-
нуючими на ринку в данiй мiсцевостi на день предявлення
позову.
4. Право колективної власностi охороняється за допомо-
гою адмiнiстративно-правового, цивiльно-правового та аграр-
но-правового методiв.
252 Роздiл XI
Адмiнiстративно-правова охорона полягає у скасуваннi
незаконних актiв або дiй посадових осiб або органiв управлiн-
ня КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ спецiальними актами (рiшен-
нями) органiв державної влади або державного управлiння
сiльським господарством, а також при покладаннi у випадках,
передбаченних законодавством, на винних осiб пiдприємства
штрафiв (наприклад, ча порушення правил протипожежної
охорони, правил карантину та iн.).
Адмiнiстр.пишш iiiдпопiдiиiьнiсть осiб, якi вчинили адмi-
нiстративне прiїпочорупiення - адмiнiстративний проступок
- встановлюється Кодексом України про адмiнiстративнi
правопорушення. У цьому Кодексi вмiщено правовi норми,
якi спрямованi на захист колективної власностi та майнових
iнтересiв КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ.
Першорядна з них адмiнiстративна вiдповiдальнiсть - за
вчинення дрiбної крадiжки колективного майна, що передба-
чено ст. 51 цього Закону. Дрiбне розкрадання державного або
колективного майна шляхом крадiжки, шахрайства, привлас-
нення, розтрати або зловживання посадовим станом - тягне
за собою накладення штрафу вiд трьох до десяти неоподатко-
вуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправнi роботи на
строк вiд одного до двох мiсяцiв з утриманням двадцяти вiд-
соткiв заробiтку. Дрiбне розкрадання державного або колек-
тивного майна, що призвело до розукомплектування автомо-
бiлiв, тракторiв, сiльськогосподарської технiки при переве-
зеннi залiзничним, водним, iншим транспортом, а також у
мiсцях постiйного або тимчасового зберiгання - тягне за со-
бою накладення штрафу вiд восьми до двадцяти неоподатко-
вуваних мiнiмумiв доходiв громадян.
Розкрадання майна, що тягне за собою адмiнiстративно-
правову вiдповiдальнiсть визнається дрiбним, якщо вартiсть
викраденого не перевищує трьох неоподатковуваних мiнiму-
мiв доходiв громадян, пстаноплсних чинним законодавством
України. При ньому, крiм вартостi викраденого, також врахо-
вується кiлькiсть викрадених предметiв у натурi (вага, кiль-
кiсть) та їх значущiсть для народного господарства.
З метою забезпечення виконання постанов про майнову
вiдповiдальнiсть адмiнiстративне законодавство встановлює
вiдповiдальнiсть за ухилення вiд вiдшкодування майнової
шкоди, заподiяної злочином пiдприємству, установi, органi-
зацiї. Особа, яка зобовязана за вироком суду вiдшкодувати
Право власностi КСГП 253
таку шкоду, несе вiдповiдальнiсть у виглядi попередження або
накладення штрафу вiд трьох до семи неоподатковуваних мi-
нiмумiв доходiв громадян або карається виправними робо-
тами на строк до двох мiсяцiв з вiдрахуванням двадцяти вiд-
соткiв заробiтку.
Адмiнiстративно-правову вiдповiдальнiсть встановлено в
разi потрави посiвiв, зiпсування або знищення зiбраного вро-
жаю сiльськогосподарських культур, що знаходяться в полi,
пошкодження насаджень КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ, радгос-
пiв та iнших державних та громадських господарств худобою
чи птицею. Цi правопорушення тягнуть за собою накладення
штрафу на громадян у розмiрi вiд одного до пяти неоподат-
ковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а на посадових осiб -
вiд трьох до семи неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв гро-
мадян.
Цивiльно-правова охорона - це примусове витребування
пiдприємством майна iз чужого незаконного володiння, вiд-
шкодування завданої шкоди i застосування майнових санкцiй
за порушення договорiв з КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ. Так,
згiдно зi ст. 440 Цивiльного Кодексу України, шкода, завдана
пiдприємству пiдлягає вiдшкодуванню у повному обсязi осо-
бою, що її заподiяла.
Кримiнально-правовi заходи застосовуються до осiб, якi
здiйснили злочини або замах на злочин(-и) проти власностi i
майнових iнтересiв КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ. Аграрно-пра-
вовiй вiдповiдальностi присвячено спецiальний роздiл цього
пiдручника.
Роздiл XII
ПРАВОВИЙ РЕЖИМ МАЙНА
ДЕРЖАВНИХ СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ПiДПРИ¦МСТВ
1. Державне сiльськогосподарське
пiдприємство як субєкт майнових прав
1. Пiд правовим режимом майна державного сiльськогос-
подарського пiдприємства розумiється сукупнiсть правових
норм, якими забезпечується поєднання права державної
власностi з правом повного господарського вiдання пiдпри-
ємства закрiпленим за ним державним майном; права та
обовязки пiдприємства як юридичної особи, його органiв уп-
равлiння i трудового колективу щодо використання майна i
розпорядження ним у процесi виробництва i соцiальної дiяль-
ностi; майновi вiдносини з iншими юридичними особами i
громадянами, а також встановленi правовими засобами поря-
док i умови гарантування права державної власностi та май-
нових прав ДСГП, захисту права державної власностi i май-
нових прав та iнтересiв пiдприємства, його трудового колек-
тиву i працiвникiв.
Право власностi в Конституцiї України розглядається
крiзь призму права його субєктiв. У ст. 13 Основного Закону
записано, що всi субєкти права власностi рiвнi перед зако-
ном. Про право державної та комунальної власностi йдеться в
ст. 40 Конституцiї, в якiй сказано, що громадяни для задово-
лення своїх потреб можуть користуватися обєктами права
державної та комунальної власностi вiдповiдно до закону.
Згiдно з Законом "Про власнiсть" (ст. 31) державна власнiсть
в Українi за видами дiлиться на загальнодержавну (республi-
канську) i комунальну.
Державне сiльськогосподарське пiдприємство є субєктом
майнових прав у цiлому як юридична особа. Пiдприємство
виступає як субєкт господарювання, створений власником.
Правомочнiсть пiдприємства як субєкта майнових прав у
господарськiй i соцiальнiй дiяльностi визначається його галу-
зевою право- i дiєздатнiстю. Це означає, що пiдприємство як
255
Правовий режим майна ДСГП
субєкт права, маючи в своєму користуваннi й розпорядженнi
майно, повинно використовувати його виключно на цiлi, пе-
редбаченi статутом господарства, в першу чергу на вироблен-
ня сiльськогосподарської продукцiї з метою отримання при-
буткiв i забезпечення країни продовольством i сировиною для
легкої, харчової та iнших галузей промисловостi. Крiм цього,
[ пiдприємство як самостiйний i повновладний субєкт речо-
вих, майнових прав може вступати в майновi вiдносини з iн-
шими юридичними особами (державними, колективними i
громадськими органiзацiями), а також iз громадянами, в тому
числi з працiвниками i державними органами, мати повязанi
i цим права i обовязки, вiдповiдати за своїми зобовязання-
ми, вимагати захисту порушених прав. Оскiльки майновi вiд-
носини пiдприємства регулюються не тiльки цивiльним, а й
iншими галузями права, то й правосубєктнiсть його як учас-
ника майнових вiдносин грунтується на нормах рiзних галу-
;iей права.
| 2-У нормах цивiльного права закрiплено основнi поло-
ження права державної власностi та права повного господар-
ського вiдання майном, основнi завдання пiдприємства як
виробника товарної сiльськогосподарської продукцiї, основи
взаємовiдносин iз радами, з iншими державними органами i
громадянами. Норми цього права дають визначення юридич-
ної особи, розкривають змiст i обсяг прав та обовязкiв пiд-
приємства як юридичної особи в майнових вiдносинах, кон-
кретизують поняття права державної власностi та права пов-
ного господарського вiдання, регулюють взаємовiдносини
пiдприємства як юридичної особи з власником, iншими юри-
дичними особами i громадянами, встановлюють порядок i
правила участi пiдприємства в господарсько-майнових вiдно-
синах в умовах переходу до ринкової економiки, вiдповiдаль-
нiсть за невиконання зобовязань, передбачають захист май-
нових прав радгоспу у вiдносинах з iншими юридичними осо-
бами i громадянами.
Вiдносини власностi завжди мають обєктом речi, матерi-
альнi предмети. Цi положення повною мiрою стосуються й
характеристики обєкта майнових вiдносин пiдприємств, за
якими майно закрiплено з правом повного господарського вi-
1 Див.: Семччк В. Й. Имущественмяе правоотношения в сельском хозяи-
<. гве. - К., 1984. - С. 64-67.
256
Роздiл XII
дання. Суспiльнi вiдносини, обєктом яких є предмети мате-
рiального свiту, розумiються як вiдносини мiж людьми, юри-
дичними особами щодо речей, предметiв у звязку зi здiй-
сненням права володiння, користування i розпорядження
ними.
До обєктiв права державної власностi належать основнi
засоби виробництва у сiльському господарствi, транспорт, а
також iнше майно, необхiдне для :iдiйснення статутних зав-
дань пiдприсмстиа. Майно дсржiичiого сiльськогосподарсько-
го пiдприємства склiiдапi.ся :i основних фондiв i обiгових за-
собiв, а також iнших цiнностей, вартiсть яких вiдповiдно до
ст. 10 Закону "Про пiдприємства в Українi" вiдображається в
самостiйному балансi пiдприємства.
3. Перелiк обєктiв майнових прав пiдприємства спрямо-
ваний на забезпечення майновими засобами виконання зав-
дань сiльськогосподарської дiяльностi. Це повязано з вико-
ристанням землi для виробництва сiльськогосподарської про-
дукцiї, iнших видiв дiяльностi, не забороненої законодав-
ством. У законодавчих актах немає перелiку майна, яке
належало б виключно до обєктiв майна сiльськогосподар-
ських пiдприємств.
Проте, виходячи зi статутних цiлей i завдань пiдприємства,
можна говорити про його основний перелiк. До нього вiдно-
сять будiвлi та споруди, зокрема ферми, комори, гаражi, май-
стернi, електричнi мережi, трактори, комбайни, устаткуван-
ня, транспортнi засоби, робочу i продуктивну худобу, багато-
рiчнi насадження, мелiоративнi та iригацiйнi споруди, вироб-
лену продукцiю, грошовi кошти, акцiї та iншi цiннi папери,
iнше майно, закрiплене за пiдприємством або ж придбане
ним на законних пiдставах.
Основним критерiєм подiлу майнових прав пiдприємства
на вiдповiднi майновi обєкти є правова оцiнка джерел фор-
мування майна. Вiдповiдно до п. З ст. 10 вищезгаданого Зако-
ну такими джерелами можуть бути:
- грошовi кошти i матерiальнi внески засновникiв;
- доходи, одержанi вiд реалiзацiї продукцiї, робiт, послуг,
а також вiд iнших видiв господарської дiяльностi; у
- доходи вiд цiнних паперiв;
- кредити банкiв та iнших кредиторiв;
- капiтальнi вкладення й дотацiї з бюджетiв;
257
Правовий режим майна ДСГП
- безкоштовнi чи благодiйнi внески органiзацiй, пiдпри-
ємств i громадян;
- iншi джерела, не забороненi законодавчими актами.
Законодавче закрiплення джерел формування майна пiд-
приємства є однiєю з форм розширення господарської само-
стiйностi ДСГП. Тепер вони самi вирiшують питання про тi
чи iншi види майна, що їх пiдприємство може придбати з
правом повного господарського вiдання. Причому, виходячи
з мiркувань розвитку пiдприємництва, пiдприємство може
вступати в майновi вiдносини з iншими юридичними особа-
ми i громадянами та разом iз ними набувати окремi майновi
обєкти. Закон "Про власнiсть" (ст. 3) передбачає, що майно
може належати за правом спiльної (часткової або сумiсної)
власностi юридичним особам i громадянам.
Це припиле стосуспля i прана повного господарського вi-
дiпшя в радi, якщо пiдприємство набуває певне майно спiль-
но з iншими державними пiдприємствами. Дане майно може