Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Вид материалаКнига

Содержание


РОЗДiЛ XII
Подобный материал:
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   71

належати декiльком державним пiдприємствам за правом

спiльного (часткового або сумiсного) повного господарського

пiдниня. На таких правових засадах окремий будинок чи iншi

споруди можуть бути на балансi двох чи трьох пiдприємств,

органiзацiй. На базi обєднання майна рiзних форм власностi

(iмiшана форма власностi) можуть створюватись i функцiо-

нувати спiльнi пiдприємства з участю державних i недержав-

них пiдприємств.


Як субєкт права пiдприємство має право в межах, перед-

бачених Законом "Про пiдприємства в Українi" i своїм стату-

том, продавати i передавати iншим пiдприємствам, органiза-

цiям i установам, обмiнювати, здавати в оренду, надавати без-

коштовно в тимчасове користування чи позичати належнi йо-

му будови, споруди, устаткування, транспортнi засоби,

iнвентар, сировину та iншi матерiальнi цiнностi, а також спи-

сувати їх з балансу, якщо iнше не передбачено законодавчи-

ми актами i Статутом радгоспу.


4. Пiдприємство має право, якщо iнше не передбачено

його статутом, здавати в оренду громадянам засоби вироб-

ництва та iншi матерiальнi цiнностi, за винятком тих, якi вiд-

повiдно до законодавства не можуть бути в їх власностi чи ко-

ристуваннi. Воно може передавати громадянам окремi матерi-

альнi цiнностi й безкоштовно. Майно може передаватись гро-

мадянам, по-перше, - з дозволу власника, а по-друге - у


Ч i). Янчук


258


РОЗДiЛ XII


випадках, не заборонених законодавством. А втiм, Декретом

Кабiнету Мiнiстрiв України пiд 15 iрудня 1992 р. "Про управ-

лiння майном, що є у загально-державнiй власностi" заборо-

нено пiдприємствам, майно яких належить до загальнодер-

жавної власностi, передавати безоплатно закрiплене за ними


майно iншим пiдприсмстним, органiзацiям i установам, а та-

кож громадянам.


За певних умоп майновi нiлносини можуть складатись мiж

пiдприємством i його трудовим колективом. Це специфiчна

форма таких вiдносин. Як пiдемо, трудовий колектив не є

юридичною особою, а тому ча шгпльними правилами само-

стiйно не може вступати в майновi вiдносини, мати певнi

права i нести вiдповiдальнiсть. Але законодавчi акти передба-

чають винятки. Перший iз них, коли вiдповiдно до п. З ст. 18

Закону "Про пiдприємства в Українi" у випадках, передбаче-

них статутом, частина чистого прибутку може передаватись у

власнiсть трудового колективу. Другий: вiдповiдно до ст. 37

Закону "Про власнiсть" колектив державного пiдприємства

має право вимагати передачi пiдприємства в оренду або ж пе-

ретворення його в iнше пiдприємство, засноване на колек-

тивнiй власностi, у разi прийняття рiшення державним орга-

ном, уповноваженим управляти державним майном, або ж

якщо державне пiдприємство буде визнане неплатоспромож-

ним (банкрутом) за умови прийняття на себе боргiв банкрута

i згоди кредиторiв. При задоволеннi вимог трудового колек-

тиву вiн проводить органiзацiйнi заходи щодо створення но-

вого пiдприємства, яке буде функцiонувати на правi колек-

тивної власностi. Третiй випадок: за часткового викупу майна

пiдприємства його колектив вiдповiдно до п. З ст. 15 вищезга-

даного Закону набуває права спiввласника, а пiдприємство -

статус спiльного власника. У цьому разi змiнюється структура

органiв управлiння пiдприємством та їх компетенцiя по уп-

равлiнню майном.


Одним iз важливих напрямiв розширення прав i самостiй-

ностi пiдприємства як державного є його право на випуск

цiнних паперiв, а також на залучення додаткових грошових

коштiв iнших пiдприємств i громадян з метою розширення i

вдосконалення виробництва та соцiального розвитку трудо-

вого колективу.


5. Пiдприємство реалiзує свою продукцiю за цiнами i тари-

фами, якi встановлюються самостiйно чи на договiрнiй осно-


Прааовий режим майна ДСГП 259


вi. Державнi цiни i тарифи застосовується лише у випадках,

передбачених законодавчими актами, наприклад, у разi реалi-

зацiї окремих видiв продукцiї державi на виконання держав-

ного замовлення.


В умовах ринкової економiки пiдприємство здiйснює ма-

терiально-технiчне забезпечення власного виробництва i ка-

пiтального будiвництва через систему прямих угод (контрак-

тiв) або ж через товарнi бiржi та iншi посередницькi органiза-

цiї. Матерiальними ресурсами централiзовано воно забезпе-

чується в обсягах i номенклатурi, потрiбних для виконання

державного замовлення.


Розподiл одержаних доходiв та порядок їх використання

встановлюється власником або ж уповноваженим органом

вiдповiдно до статуту пiдприємства. Державний вплив на ви-

бiр напрямiв i обсягiв використання прибуткiв здiйснюється

через податки, податковi пiльги, а також економiчнi санкцiї.

Трудовий колектив самостiйно розпоряджається лише тiєю

частиною прибутку, яка у випадках, передбачених статутом,


i Передається в його власнiсть. Порядок розподiлу i викорис-


|мiiпя її вирiшується радою чи зборами (конференцiєю) ко-


|рвктиву пiдприємства.


р> 9. Правовий режим майна пiдприємства визначається пра-

вилами, якими регулюються його майновi вiдносини з пра-

цiвниками i, насамперед, iз питань оплати працi та розподiлу


i мiж ними частини прибутку. В умовах розширення господар-

ських прав пiдприємства i трудового колективу пiдприємство

самостiйно встановлює фонд оплати працi без обмеження йо-

го зростання з боку державних органiв.


При переходi до ринкової економiки складаються майновi

вiдносини також у процесi зовнiшньоекономiчних звязкiв

.пiдприємства. Його права i з цих питань значно розширенi.

Такi вiдносини здiйснюються згiдно iз спецiальними законо-

давчими актами, зокрема Законом "Про зовнiшньоекономiч-

ну дiяльнiсть", прийнятим Верховною Радою України 16

квiтня 1991 р. Одними з основних принципiв майнових вiд-

носин пiдприємства є: принцип суверенiтету народу України

у здiйсненнi зовнiшньоекономiчної дiяльностi, принцип сво-

боди зовнiшньоекономiчного пiдприємництва, принцип

юридичної рiвностi й недискримiнацiї всiх учасникiв зовнiш-

ньоекономiчних звязкiв та принцип еквiвалентностi обмiну,

неприпустимостi демпiнгу при вивезеннi товарiв. Для право-


9


РоздiлXII


вого режиму майна пiдприємства важливе значення мають та-

кi вимоги Закону, як виключне право власностi субєктiв та-

кої дiяльностi на всi одержанi ними результати дiяльностi та

забезпечення рiвного захисту псiх субєктiв зовнiшньоеконо-

мiчної дiяльностi. Одним iз засобiв захисту майнових прав

пiдприємства є правило, за яким валютна виручка зарахову-

ється на його валютний балансовий рахунок i використову-

ється ним самостiйно.


2. ПранониЙ режим основних

та iнших фондiв державного

сiльськогосподарського пiдприємства


1. Майно будь-якого пiдприємства, незалежно вiд форми

власностi, виходячи з його цiльового призначення у процесi

виробництва i в невиробничiй сферi, подiляється на фонди.

Це робиться за рiзними ознаками. Зокрема, майно може по-

дiлятись на фонд нагромадження i фонд споживання. Такий

подiл застосовується при оцiнцi економiчної дiяльностi пiд-

приємства, ефективностi використання доходiв та iншого

майна, а також у процесi виробництва. З цих позицiй майно

пiдприємства подiляється на основнi виробничi фонди i ос-

новнi фонди невиробничого (соцiального) призначення, а та-

кож на обiговi фонди. Формування основних i обiгових фон-

дiв здiйснюється за однаковими вимогами в усiх пiдприєм-

ствах. В основi їх - характер виробництва, потреби мате-

рiальних ресурсiв для виробництва певної продукцiї,

вiдповiдної якостi та визначеної кiлькостi. За такими ж на-

прямами формуються i обiговi фонди. Основнi фонди, вира-

женi в грошовiй формi, називаються основними засобами.

Звiдси - термiн "основнi засоби" не вживається для позна-

чення майна в натурi. Водночас правовий режим фондiв зале-

жить вiд форми власностi, до якої належить майно.


Для правового режиму майнових фондiв ДСГП вирiшаль-

не значення має те, що вони формуються за рахунок держав-

ної та комунальної власностi.


Закрiпленi за пiдприємством на правi повного господар-

ського вiдання, основнi та обiговi засоби утворюють його ста-

тутний фонд, розмiр якого вiдображається на самостiйному

балансi. Основнi та обiговi засоби, обчисленi за балансовою


Правовий режим майна ДСГП 261


вартiстю, вiдображаються у бухгалтерському балансi, який

складається за звiтний перiод (квартал, рiк). Основнi засоби

показують на балансi в їх початковiй вартостi, що складається

з витрат на їх придбання (спорудження, виготовлення) та до-

ставляння.


Тривалiсть використання основних фондiв у виробничому

процесi з урахуванням змiни рiвня продуктивностi працi, за-

робiтної плати i цiн, а також витрат на їх ремонт потребує ви-

користання ще одного виду оцiнки - вiдновної вартостi ос-

новних засобiв. Таке обчислення обумовлено необхiднiстю

переоцiнки засобiв на певну дату. Пiсля переоцiнки їх вiдоб-

ражають на балансi за вiдновною вартiстю. Остання встанов-

люється, наприклад, при приватизацiї майна державних пiд-

приємств.


Переоцiнка характеризує обєктивно необхiднi кошти для

вiлiчкодушiиня витрат на вiдтворення основних засобiв на

псиному етапi. Остаточна вартiсть цих засобiв визначається

i їй рахуванням од вiдновної вартостi сум встановленого зносу.

i <вдане основних фондiв застосовується для планування i об-

ику, вiдтворення, оновлення та ефективного використання

основних засобiв i здiйснення економiчного аналiзу пiдпри-

< мства.


Диференцiацiя майна на окремi фонди викликається

i практичною доцiльнiстю, обумовленою напрямами i змiстом

| виробничо-господарської дiяльностi пiдприємства. Будь-яка

виробничо-господарська дiяльнiсть поєднує в собi процес ви-

робництва й розподiлу товарно-майнових цiнностей та благ.


Закрiплення в законодавчих актах права пiдприємства са-

мостiйно вирiшувати питання про поновлення й вiдновлення

чи списання основних фондiв i обiгових засобiв створює для

керiвника пiдприємства можливостi здiйснення прав повного

господарського вiдання та ефективного використання майна

в процесi виробничої та соцiальної дiяльностi.


2. У виробничому аспектi майно пiдприємства подiляється

на основнi фонди та обiговi засоби, готову продукцiю, грошо-

вi кошти, спецiальнi фонди. До останнiх належать: амортиза-

цiйний фонд; фонд розвитку виробництва, науки i технiки;


фонд оплати працi й матерiального стимулювання; резервний

чи страховий фонд, фонд соцiального розвитку. В сiльсько-

господарському пiдприємствi утворюються ще й натуральнi

фонди: насiннєвий i фуражний у розмiрi повної потреби; на-


262 Роздiл XII


туральний фонд зерна та iншої продукцiї для видачi (прода-

жу) працiвникам у рахунок оплати працi, а також страховi й

перехiднi фонди - насiннєвий, фуражний, продовольчий то-

що. Кожний з них має свою специфiку утворення i викорис-

тання, свiй правовий режим.


Основнi засоби державного сiльськогосподарського пiд-

приємства визначаються згiдно ;i Положенням про органiза-

цiю бухгалтерського облiку i чиiтностi в Українi, затвердже-

ним постановою КиОiнсту Мiнiстрiв України вiд 3 квiтня

1993 р. Так до оснiжних фондi> кшiежить сукупнiсть матерi-

ально-речових цiнностей, що дiють у натуральнiй формi i

протягом тривалого часу як у сферi матерiального виробни-

цтва, так i в невиробничiй сферi. До них також вiдносяться

капiтальнi вкладення в багаторiчнi насадження, на полiпшен-

ня земель (мелiоративнi, осушувальнi та iншi роботи) i орен-

дованi будiвлi, споруди, обладнання та iншi обєкти, що нале-

жать до основних засобiв.


Капiтальнi вкладення в багаторiчнi насадження, на полiп-

шення земель включаються до складу основних засобiв що-

рiчно в сумi затрат, якi належать до прийнятих в експлуата-

цiю площ, незалежно вiд закiнчення всього комплексу робiт.


Основнi фонди подiляються на фонди виробничого i соцi-

ального призначення.


3. До складу обiгових фондiв, що облiковуються як засоби

в обiгу, належать: предмети, зi строком використання менше

одного року незалежно вiд їхньої вартостi; предмети вартiстю

за станом на 1 грудня 1994 р. до 5 млрд крб. за одиницю по

цiнi придбання незалежно вiд термiну використання, за ви-

нятком сiльськогосподарських машин i знарядь, будiвельного

механiзованого iнструменту, робочої та продуктивної худоби,

якi є основними засобами незалежно вiд їхньої вартостi. Гра-

нична вартiсть предметiв, iдо не належать до основних засо-

бiв, може змiнюватися Мiнфiном України.


До обiгових фондiв належать: знаряддя лову риби (тропи,

неводи, сiтi та iн.) незалежно вiд їхньої вартостi й термiну ви-

користання; бензомоторнi пилки, тимчасовi будiвлi в лiсi тер-

мiном експлуатацiї до двох рокiв; спецiальнi iнструменти i

спецiальний одяг, спецiальне взуття, а також постiльна бiлиз-

на незалежно вiд їх вартостi й термiну служби; тимчасовi (не-

титульнi) споруди, пристосування i пристрої; тара для зберi-

гання товарно-матерiальних цiнностей на складах; молодняк


Правовий режим майна ДСГП 263


тварин i тварин на вiдгодiвлi, птиця, кролi, хутровi звiрi, сiмї

бджiл, а також пiддослiднi тварини; багаторiчнi насадження,

що вирощуються в розсадниках як посадковий матерiал.


До важливих обєктiв основних виробничих фондiв нале-

жать: будови i споруди, передавальнi механiзми, верстати, ма-

шини, устаткування, транспортнi засоби, робоча i продуктив-

на худоба, багаторiчнi насадження тощо. До їх числа входять

тi предмети виробничого i господарського iнвентарю та iнст-

рументу, вартiсть яких перевищує встановлену на даний пе-

рiод цiну незалежно вiд строку використання.


i До основних фондiв соцiального призначення в пiдприєм-

ствах вiдносять житловi будинки, належнi їм пансiонати,

лiкувальнi заклади, а також обєкти соцiально-культурного,

оздоровчого, фiзкультурного та iншого соцiального при-


няченнн.


Овiговi виробничi фонди подiляються на виробничi запаси

1 незавершене виробництво, а також на власнi й позиченi

кошти. Товарна частина виробленої продукцiї, яка пiдлягає

еалiзацiї за договорами на виконання державних замовлень

Й на умовах ринкової торгiвлi з метою одержання прибуткiв,

Ьлежить до готової продукцiї. Разом iз грiшми готова про-

укцiя утворює фонди обiгу, якi є складовою обiгових засобiв.

г В й роблена пiдприємством продукцiя, потрiбна для внутрiш-

ньогосподарського споживання в процесi виробництва (кор-

ми, насiння, молодняк тварин i птицi тощо), не належить до

готової продукцiї. Вона може бути вiднесена або до виробни-

чих запасiв, або до незавершеного виробництва.


Основнi виробничi фонди закрiплюються, як правило, за

внутрiшнiми структурними пiдроздiлами пiдприємства (бри-

гадами, фермами, дiльницями, цехами тощо). i якщо основнi

фонди свою вартiсть на готовий продукт, виконанi роботи,

наданi послуги переносять частинами, то обiговi - повнiстю

споживаються в кожному циклi виробничого процесу i втра-

чають свою натурально-речову форму. Їхня вартiсть включа-

ється повнiстю в затрати виробництва.


Виступаючи як особлива економiко-правова категорiя для

забезпечення фiнансування, облiку i контролю, аналiзу i

оцiнки господарської дiяльностi пiдприємства, обiговi засоби

одночасно не утворюють самостiйного фонду в його майнi.

Вкладенi в запаси сировини, матерiалiв, незавершеного ви-

робництва, готової продукцiї, осiдаючи на рахунках у банках,


264 Роздiл XII


вони пiдпорядковуються правовому режимовi обiгових ви-

робничих фондiв чи фондiв обiгу залежно вiд стадiї обертан-

ня, в якiй вони в даний час перебувають. Обiговi засоби подi-

ляються на власнi та позиченi. Власнi кошти формуються за

рахунок прибутку пiдприємства, а позиченi - за рахунок кре-

дитiв банку, авансiв заготiвельник! її чи фiнансової допомоги

державних органiв.


В умовах переходу до ринкової економiки, приватизацiї

пiдприємств подiл мийна ни осноннi та обiговi фонди посту-

пово втрачає епос нраiiонс значення i залишається як еконо-

мiчна категорiя. Для майнових вiдносин у нинiшнiх умовах

бiльшого правового значення набуває подiл майна на статут-

ний фонд, рухоме i нерухоме майно. Це дозволяє повнiше та

обгрунтованiше вирiшувати питання про захист майнових

прав власника чи державної органiзацiї, за якою державне

майно закрiплене на правi повного господарського вiдання,

забезпечити цiлiснiсть i неподiльнiсть майна, потрiбного для

нормального виробництва.


4. Статутний фонд, - це сукупнiсть вкладу (у грошовому

вираженнi) власника в майно ДСГП при його створеннi для

забезпечення дiяльностi останнього в розмiрах, визначених

установчими документами.


Державне сiльськогосподарське пiдприємство, якщо це

передбачено статутом, створює з прибутку резервний фонд

для покриття непередбачених втрат i збиткiв. Залишки неви-

користаних коштiв цього фонду переходять на наступний рiк.


Здiйснюючи право повного господарського вiдання, пiд-

приємство самостiйно вирiшує питання про основнi напрями

використання наявного у нього майна, капiтальних вкладень,

подiлу майна за фондами, подiлу його на фонди нагрома-

дження i споживання.


У фонди нагромадження спрямовуються майно i кошти,

що використовуються на розширене вiдтворення виробницт-

ва, розвиток науки i технiки, капiтальне будiвництво виробни-

чого i соцiального призначення, спорудження пансiонатiв, фiз-

культурно-оздоровчих закладiв тощо.


Впровадження в господарську практику на рiвнi пiдпри-

ємств фондiв споживання обумовлено необхiднiстю впливу

держави на стан обiгу i стабiлiзацiю iнфляцiйних процесiв.

Пiд коштами фонду споживання розумiють сукупнiсть пря-

мих i непрямих грошових сум, витрата яких має iндивiдуаль-


Правовий режим.майна ДСГП 265


ний характер. Вони включають усi види витрат на оплату пра-

цi працiвникiв, у тому числi нештатних. До цього фонду

включаються трудовi й соцiальнi пiльги, наданi грiшми чи на-

туральною продукцiєю, доходи (дивiденди), що виплачуються

по акцiях i вкладах трудового колективу. З уведенням в обiг

фондiв споживання зявилася можливiсть забезпечити регу-

лювання витрат на оплату працi та на iншi витрати спожив-

чого характеру.


3. Особливостi приватизацiї

державного майна радгоспiв


1. Реформа аграрного сектора в цiлому неможлива без ре-

формупишiи иiдносип власностi. Змiна форм власностi на

майно в АПК повинна здiйснюватися шляхом роздержавлен-

ня економiки, створення приватної та широкого спектра ко-

./iсктивних форм власностi. Роздержавлення створює умови

Ш вивiльнення економiчних процесiв з-пiд адмiнiстративно-

Дiандного регулювання, передбачає застосування економiч-

1| методiв управлiння господарським комплексом країни.

|риватизацiя майна державних пiдприємств - це змiна форм

Шсностi, тобто вiдчуження майна, що перебуває у державнiй

иiасностi, на користь фiзичних i недержавних юридичних