Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності грущинський І. М., Кравчук В. М пограничний Є. П. Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності. Науково-практичний посібник. Львів, Престиж-Інформ, 2000. 268 с

Вид материалаДокументы

Содержание


4.3.2.3. Виключення учасників.
4.3.2.4. Прийняття (вступ) у товариство нових учасників.
Подобный материал:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   19

статус учасника з моменту державної реєстрації відповідних змін

в установчих документах.

Положенням передбачено, що для державної реєстрації зміни складу

учасників в зв'язку з виходом фізичної особи, необхідно подати нотаріально

засвідчену заяву.


!!64


Таке формулювання некоректне, оскільки такої нотаріальної дії як

засвідчення заяв Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій

(наказ Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 p. № 18/5)

не передбачено. За нотаріальною практикою засвідчується справжність

підпису на заяві про вихід, а не її зміст. Зустрічаються випадки,

коли у заяві учасник просить "вивести" або "виключити" його з товариства.

Такого поняття як "вивести з товариства" закон не містить. Вихід

з товариства - це одностороння дія учасника, що не залежить від

товариства, а тому про вихід не потрібно просити - про це товариство

повідомляють. Неможливо просити про "виключення" з товариства. Слово

"виключення" містить відтінок примусу, санкції:

виключають одностайним рішенням зборів учасників за вчинення визначених

законом або установчими документами порушень.

В заяві необов'язково вимагати виділення частки. Підставою для виділення

частки в силу закону є вихід з товариства, а не прохання учасника.

Зразок заяви про вихід приводиться у додатках.

Якщо засновником е юридична особа, то зборам учасників подається

рішення, прийняте її органом управління відповідно до компетенції,

передбаченої установчими документами організації-засновника. Як

правило, прийняття рішень про участь у господарських товариствах

(та вихід з них) входить у компетенцію вищих органів. Тому наказ

директора не є достатньою правовою підставою для виходу з товариства.

З моменту подання заяви про вихід учасник втрачає право брати участь

в управлінні товариством. За ним зберігаються лише окремі майнові

права: право отримати частку в майні товариства та частину прибутку,

одержану товариством до моменту подання заяви про вихід. Виплата

провадиться після затвердження звіту за рік. в якому учасник вийшов

з товариства (в України встановлений строк подання річного звіту

до 05 лютого наступного за звітним року), і в строк до 12 місяців

з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може

бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Майно,

передане учасником товариству тільки в користування, повертається

в натуральній формі без винагороди.

Додаткові умови виходу встановлені для учасників повних і командитних

товариств. Учасник повного товариства може вийти з товариства, попередивши

про це не пізніше, ніж за 3 місяці. Вихід із товариства, що було

створено на визначений строк, допускається лише при наявності поважних

причин та за умови, що попередження про це надійшло не пізніше,

ніж за 6 місяців. Якщо при виході учасника з повного товариства

це товариство зберігається, то учаснику виплачується вартість його

внеску відповідно до балансу, складеного на день виходу.

Учасник, який виходить з товариства, може відмовитися від свого

права на виділення частки. Про це він повинен вказати в заяві. Відмова

від виділення частки є підставою для залишення її в розпорядженні

товариства або розподілу між іншими учасниками. На практиці в деяких

заявах про вихід пишуть, щось на зразок: л...Майнових та фінансових

претензій не маю. Частку передаю на користь Іваненка І.В.». Таке

бажання учасника не зобов'язує товариство, яке може розподіляти

частку на власний розсуд. Якщо учасник хоче, щоб його частка у товариств'

перейшла у власність конкретної особи, необхідно оформити її відступлення,

а не вихід з товариства.


!!65


Учасник може відізвати подану ним заяву про вихід лише за згодою

товариства. Якщо товариство такої згоди не дає, учасник має право

заперечити подану ним заяву в загальному порядку, тобто у випадках,

якщо вона була підписана, коли громадянин був нездатним розуміти

значення своїх дій (ст.55 ЦКУ), внаслідок помилки, що має істотне

значення (ст.56 ЦКУ), внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної

угоди представника однієї сторони з другою стороною або збігу тяжких

обставин (ст.57 ЦК). Рішення учасника-юридичної особи про вихід

з товариства може бути заперечене на підставі ст.48 ЦК України у

випадку, якщо воно прийняте некомпетентним органом.

Вихід з товариства не припиняє не заснованих на установчому договорі

відносин з товариством. Так, якщо для розміщення товариства використовувалася

квартира учасника, який вийшов з товариства, то укладений між товариством

і учасником договір оренди квартири не втрачає чинності. Вихід учасника

з товариства не припиняє і трудових відносин, якщо учасник був одночасно працівником.

Для державної реєстрації змін в установчих документах, пов'язаних

із зміною складу учасників в зв'язку з виходом учасника (учасників)

, необхідно подати:

1) оригінал статуту та установчого договору (для відмітки про внесення

змін (доповнень);

2) три примірники змін в установчих документах (або їх нову редакцію)

- з них два оригінали, а один -нотаріально засвідчена копія;

3) документ, що підтверджує вихід учасника: фізичних осіб - заява

про вихід, посвідчена нотаріально; юридичних ос.ю - рішення ьтирго

органу юридичної особи (протокол, наказ) або іншого компетентного органу;

4) протокол зборів учасників про перерозподіл частки, її залишення

за товариством або прийняття нового учасника;

5) реєстраційну картку;

6) квитанції про сплату 30% реєстраційного збору: міськ(рай)фінвідділ 70%;

30% - реєстраційний орган.


4.3.2.3. ВИКЛЮЧЕННЯ УЧАСНИКІВ.

Виключення учасників є формою відповідальності учасника перед товариством

за невиконання умов установчих документів або закону. Учасники мають

не лише права, а й обов'язки. Основні з них визначені у ст.11 Закону

України лПро господарські товариства»:

а) дотримуватись установчих документів товариства і виконувати рішення

загальних зборів та інших органів управління товариства;

б) виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі

і пов'язані з майновою участю, вносити вклади (оплачувати акції)

у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами;

в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію

про діяльність товариства;

г) виконувати інші обов'язки, якщо це передбачено Законом України

лПро господарські товариства», іншим законодавством України та установчими документами.


!!66


На відміну від виходу з товариства, виключення завжди має примусовий

характер і не залежить від бажання учасника. Виключення з числа

товариства можливе лише на підставах, визначених законом або установчими

документами. Так, відповідно до ст.64 Закону України лПро господарські

товариства» учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який

систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки,

перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути

виключено з товариства на основі одностайно прийнятого рішення зборів

учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Виключення учасника з товариства

передбачає виділення його частки.

Аналогічні підстави виключення і учасників повного товариства (ст.

72). Якщо для товариств з обмеженою відповідальністю процедура

виключення чітко передбачена законом і має імперативний характер

(тобто не може бути змінена установчими документами), то процедура

виключення учасника повного товариства повинна бути передбачена

установчим договором.

Виключення з товариства є засобом примусового впливу на учасника

і тому повинно здійснюватися у чіткій відповідності з вимогами закону

та установчих документів. Розгляд питання про виключення учасника

відноситься до компетенції вищого органу товариства - зборів учасників.

Виконавчі та ревізійні органи не мають права приймати рішення про

виключення учасника, хоч вони мають право вносити це питання до

порядку денного зборів.

За Законом України лПро господарські товариства» питання про виключення

учасника може ставити будь-який учасник незалежно від розміру його

частки. Інакше вирішене; це питання у Законі лПро товариства з обмеженою

відповідальністю» Російської Федерації від 08.02.1998р. Відповідно

до ст.10. тільки ті учасники товариства, частки яких у сукупності

складають не менше десяти процентів статутного капіталу товариства,

мають право вимагати у судовому порядку виключення з товариства

учасника, який грубо порушує свої обов'язки або своїми діями (бездіяльністю)

робить неможливою діяльність товариства чи суттєво її ускладнює.

Рішення про виключення оформляється протоколом зборів учасників.

При цьому слід враховувати загальні вимоги до рішень зборів:

1) Збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники.

. які в сукупності володіють кількістю голосів, обумовленою в законі

або установчими документами, наприклад, відповідно до ст.60 Закону

України лПро господарські товарства» збори учасників товариства

з обмеженою відповідальністю вважаються повноважними, якщо на них

присутні учасники (представники учасників), які володіють у сукупності

більше, ніж 60% голосів, а з питань, що потребують одностайності,

- всі учасники. В зв'язку з цим, для виключення учасника з ТзОВ

необхідна і його присутність на зборах. В іншому випадку рішення

зборів може бути визнане недійсним в зв'язку з порушенням форми

його прийняття. Закон робить неможливим виключення учасника лзаочно».

Присутність учасника, якого виключають, на зборах є однією з гарантій

його прав, оскільки в такому випадку він має можливість захищатися.


!!67


2) Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються

передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення

зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не

пізніше, ніж за ЗО днів до скликання загальних зборів. З питань,

не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки

за згодою всіх учасників присутніх на зборах (ст.61 ЗУ лПро господарські

товариства»), в тому числі учасника, якого виключають.

Порядок повідомлення про скликання зборів учасників повинен визначатися

установчими документами. У тих випадках, якщо установчими документами

порядок скликання зборів не визначено, учасник вважається повідомленим,

якщо обраний товариством спосіб повідомлення забезпечує поінформованість

учасника-адресата про час і місце проведення зборів та порядок денний.

На практиці використовують повідомлення рекомендованим листом з

відміткою про вручення. Повідомлення учаснику направляється за адресою,

зазначеною в установчих документах (учасник зобов'язаний повідомляти

товариство про зміну місцепроживання). Неприпустимим е посилання

на неотримання повідомлення про скликання зборів з тих причин, що

учасник не проживає за вказаною у повідомленні адресою. Проте, якщо

товариство має достовірні відомості про зміну учасником місця проживання,

хоч це і не зафіксовано в установчих документах, повідомлення необхідно

надсилати за дійсною адресою.

У випадку, якщо збори учасників скликані з порушенням встановленого

порядку (без завчасного повідомлення або без оголошення порядку денного), правомірність зборів

та прийнятих ними рішень може бути заперечена.

3) Рішення про виключення приймається одноголосно. Учасник, якого

виключають, участі у голосуванні не бере, і частка його не враховується

при визначенні результатів голосування. У товаристві з обмеженою

відповідальністю можливе виключення учасника, який володіє часткою

в розмірі 70%, якщо інші учасники проголосують одноголосно. Практично

такі випадки зустрічаються рідко, оскільки виключення учасника пов'язане

з необхідністю виділити його частку. Чим більша частка, тим складніше

її виділити, особливо враховуючи те, що законом встановлена пріоритетність

грошової форми.

Рішення вважається прийнятим, якщо проголосували за виключення всі

учасники. Якщо хоча б один учасник проголосував проти або утримався,

рішення вважається не прийнятим.

Законом встановлено досить складний процесуальний порядок виключення

учасників. Для прийняття рішення необхідно:

1) підстави для виключення;

2) повідомлення учасників про скликання зборів з включенням до порядку

денного питання про виключення;

3) присутність на зборах всіх без винятку учасників;

4) одностайне рішення всіх учасників.

Учасник, якого виключають, має можливість не допустити свого виключення

з товариства, просто не з'явившись на збори. Механізм виключення

не збалансований між інтересами учасника і товариства. В зв'язку

з цим порядок виключення, передбачений ст.64 Закону України лПро

господарські товарства» потребує вдосконалення: необхідно надати

право зборам учасників приймати рішення про виклю-


!!68


чення учасника і в тому випадку, якщо він не з'являється на збори

без поважних причин.

Державна реєстрація зміни складу учасників в зв'язку з виключенням

здійснюється за умови подання реєстраційному органу протоколу рішення

уповноваженого на це органу (ч.З п. 24 Положення.). При цьому реєстраційні

органи не повинні з'ясовувати наявності підстав для виключення та

дотримання порядку скликання зборів. Незгода особи, стосовно якої

прийнято рішення про виключення, в тому числі заперечення рішення

в суді, не є перешкодою для реєстрації зміни складу учасників за

винятком, якщо судом винесена ухвала про заборону реєстрації. Реєстраційні

органи не мають права вимагати подання документів, що свідчать Х

про виділення частки майна товариства, оскільки рішення про виключення


учасника з товариства вступає в силу з моменту ухвалення, а не виділення частки.

У товариствах, що мають двох учасників, виключення або вихід одного

з них призводить до зміни організаційно-правової форми, про що необхідно

повідомити в пресі та на протязі одного місяця подати документи

на перереєстрацію. Зміна організаційно-правової форми не відбувається

у випадку, якщо до спливу місячного терміну в товариство будуть

прийняті нові учасники або хоча б один учасник. В такому випадку

необхідно зареєструвати зміни в установчих документах, пов'язані

із зміною учасників.

Для державної реєстрації змін в установчих документах, пов'язаних

із зміною складу учасників в зв'язку з виключенням учасника, необхідно подати:

1) оригінал статуту та установчого договору (для відмітки про внесення

змін (доповнень);

2) три примірники змін в установчих документах (або їх нову редакцію)

- з них два оригінали, а один - нотаріально засвідчена копія;

3) протокол зборів учасників про виключення учасника;

4) реєстраційну картку;

5) квитанції про сплату 30% реєстраційного збору: міськ(рай)фінвідділ 70%:

30% - реєстраційний орган.


4.3.2.4. ПРИЙНЯТТЯ (ВСТУП) У ТОВАРИСТВО НОВИХ УЧАСНИКІВ.

Склад учасників товариства може змінитися, якщо у товариство вступають

нові учасники. В залежності від підстав прийняття (вступу) учасників

можна виділити три його види:

1) прийняття нових учасників у зв'язку з відступленням на їх користь

частки ("її частини) у статутному фонді;

2) прийняття нових учасників без вибуття попередніх учасників;

3) прийняття нових учасників, які є правонаступниками (спадкоємцями)

реорганізованої юридичної особи (померлого учасника).

Рішення про прийняття нових учасників приймаються зборами учасників.

За законом, прийняття такого рішення не вимагає одностайності або

кваліфікованої більшості. Але якщо установчими документами передбачено

інший порядок прийняття рішення про вступ нових учасників, необхідно

керуватися установчими документами.


!!69


Відповідно до ст.78 Закону України лПро господарські товариства»

вступ вкладника у командитне товариства відбувається шляхом внесення

ним внесків. Норма не регулює процесуальний порядок оформлення вступу

вкладника, що викликає певні складності при її практичному застосуванні.

Вважаємо, що і в командитних товариствах вступу вкладника повинно

передувати рішення учасників, якінесуть повну відповідальність (лише

вони здійснюють управління). Це відповідає природі товариства як

об'єднанню осіб, в якому значення має не тільки і не сгільки внесок,

скільки особа майбутнього вкладника. Сам по собі внесок вкладника

не породжує корпоративних прав.


4.3.2.4.1. Прийняття нових учасників у зв'язку з відступленням на

їх користь частки (її частини) у статутному фонді. Правовою підставою

для прийняття у товариство учасника, на користь якого відступлена

частка, е відповідний договір. Особа, на користь якої відступлено

частку, вважається учасником товариства з моменту укладення договору.

Тому збори учасників не вирішують питання про прийняття (чи неприйняття)

такого учасника, що є винятком з загального правила. Оскільки відступлення

частки тягне зміни в установчих документах, в реєстраційний орган

необхідно подати відповідні зміни до установчих документів, підписані

учасниками товариства. Установчий договір при цьому викладається

в новій редакції (див. п.4.3.2.1.). Внесення змін в установчі документи

е компетенцією вищого органу товариства (зборів учасників), тому

реєстраційному органу подається протокол зборів (витяг з нього),

яким ці зміни затверджуються.


4.3.2.4.2. Прийняття нових учасників без вибуття попередніх є одним

з найпоширеніших шляхів залучення додаткового капіталу для потреб

товариства. Правовими підставами дня прийняття нового учасника є


його бажання вступити в товариство (як правило, виражене в заяві,

адресованій зборам; і відповідне рішення зборів учасників

Існує декілька шляхів прийняття нових учасників без вибуття попередніх:

1) із одночасним збільшенням статутного фонду;

2) без збільшення статутного фонду шляхом:

а) перерозподілу часток в статутному фонді товариства:

б) передачі новому учаснику частки, що належить товариству.


1) Прийняття в товариство нових учасників шляхом збільшення статутного

фонду. Учасник, який вступає в товариство, може бути прийнятий на

умовах внесення внеску у розмірі, погодженому зборами учасників.

Якщо всі частки в товаристві розподілені між учасниками, то прийняття

нового учасника шляхом внесення ним додаткових внесків призводить

до збільшення статутного фонду товариства. При цьому необхідно враховувати,

що збільшення статутного фонду допускається лише за умови сплати

попередньо оголошеного статутного фонду в повному розмірі.

Збори можуть встановити максимальний розмір внеску для новоприйнятого

учасника, строки внесення внеску, форму внесення. Особа, яка приймається

у товариство, вважається учасником з моменту внесення внеску і державної

реєстрації змін в установчих документах. Якщо внесок не зроблений,

то немає правових підстав визнавати за особою певну частку у статутному

фонді товариства, а отже вона не є і учасником.


!!70


Відповідно до ч.2 ст.51 Закону України лПро господарські товариства»

зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників

не впливають на розмір їх частки у статутному фонді, вказаної в

установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими

документами. Зазначена норма поширюється лише на учасників товариства,