Geum.ru

Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, протокол №3 від 25 квітня 2007 р. Київ 2007

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   32




ББК 88.5


УДК 159.9

М-33

Особливості розвитку і формування психологічних якостей спеціалістів служби зайнятості

Матвієнко Л.І.

(м.Київ)

З метою реалізації функції соціального захисту в Україні діє державна служба зайнятості населення. Ефективне виконання покладених завдань працівниками соціальної сфери, в тому числі, працівниками державної служби зайнятості можливе у разі комплексного поєднання у таких спеціалістів необхідного рівня освіти, професійних та ділових здібностей, досвіду та психологічних якостей.

Здібності характеризуються двома основними аспектами - якісними і кількісними. Якщо розглядати з боку їх якісних особливостей, здібності виступають як складний комплекс психологічних якостей людини, що забезпечують успішну діяльність. Кількісна характеристика здібностей дає визначення мірі їх виваженості та розвитку.

В структурі здібностей прийнято розглядати дві їх основні категорії - загальні та спеціальні здібності. Перші визначають успішність виконання не однієї (або декількох), а багатьох видів діяльності. Другі є діяльнісно-специфічними і визначають ефективність виконання якого-небудь конкретного виду діяльності.

Слід зазначити, що виділяється категорія основних характеристик особистості управлінця, яка позначається поняттям менеджерських характеристик. Всі вони необхідні для управлінської діяльності або бажані для неї, забезпечують високій рівень її успішності. Ці характеристики поділяються на дві групи. Перша - це загально соціальні, так звані біографічні характеристики (соціально-статусні, культурно-освітні, статево вікові). Друга - це власне особистісні якості (домінантність, впевненість в собі, емоційна стабільність, стресостійкість, креативність; прагнення до досягнень та підприємливість, відповідальність і надійність, незалежність, комунікабельність).

Власне управлінські здібності також розділяються на дві групи: загально-управлінські (або загальноорганізаційні) здібності; конкретні, локальні управлінські здібності, які забезпечують ефективну діяльність.

Щодо загально-організаційних здібностей, серед них виділяються загально-управлінські здібності: психологічна вибірковість, практичний психологічний розум, психологічний такт, суспільна енергійність, вимогливість, критичність, здатність до організаторської діяльності. Ці

загальні здібності доповнюються більш локальними здібностями, які обумовлюють ефективне виконання окремих управлінських функцій. До них належать: здібності цілеутворення, здібності до прогнозування, до планування, прийняття управлінських рішень, комунікативні здібності, здібності до мотивування, здібності контролю.

Таким чином, соціальна сфера - це дуже широкий напрямок у діяльності держави та суспільства, реалізація якого передбачає наявність не тільки відповідної економічної бази, але й обізнаних досвідчених працівників, які б ефективно виконували завдання, покладені на організації, в яких вони працюють, а також на них особисто.

При дослідженні психологічного змісту діяльності працівників державної служби зайнятості можна виявити професійно важливі якості таких працівників, які включають три блоки:
  • інтелектуальний (компетентність, аналітичність мислення);
  • особливості нервової системи (сила і лабільність нервових процесів в розумово-мовній діяльності, працездатність, стійкість до стресів, емоційна стійкість, комунікативність);

- особистісний (активність, ділова спрямованість, мотивація, вміння приймати правильні рішення).

Ці здібності в значній мірі формуються в ході оволодіння професією і визначаються специфікою завдань, що виконуються працівником соціальної сфери. Одержана модель якостей такого працівника може варіюватися в залежності від специфіки особистості і соціально-психологічних умов, професійного самовизначення і навчання.

З метою виявлення впливу професійної діяльності на формування психологічних якостей спеціалістів служби зайнятості під нашим керівництвом в 2006-2007 роках слухачкою Миць О.М. на базі 10 районних центрів зайнятості м. Києва серед управлінців середньої ланки було проведено емпіричне дослідження. Вибірковим дослідженням було охоплено 48 осіб, віком від 21 до 55 років, переважно жіночої статі, які були поділені на дві групи за критерієм часу роботи в центрі зайнятості. Перша група включає осіб, що працюють в системі служби зайнятості до 5 років, друга група – осіб зі стажем більш ніж 5 років професійної діяльності. Для дослідження були використані:

- методика виявлення й оцінки комунікативних і організаторських схильностей (КОС-2);

- методика виявлення та оцінки 16-ти факторів особистості (опитувальник Р.Кеттела).

Використані математико-статистичні методи обробки результатів із застосуванням – t - критерія Стьюдента дозволили виявити достовірні відмінності в залежності від тривалості роботи досліджуваних в службі зайнятості за показниками: «розумний - нерозумний» (фактор В): t=7,8; «безтурботність - занепокоєність» (фактор F): t=2,6; та „гнучкість - ригідність" (фактор Q1): t=4,7.

Таким чином, досліджувані з досвідом роботи до 5 років схильні до повільного навчання, важко засвоюють нові поняття, все розуміють буквально і конкретно, що може бути наслідком емоційної дезорганізації мислення. Група осіб зі стажем роботи до 5 років легко ставиться до життя, має більш простий, оптимістичний характер. Безтурботне ставлення до життя виникає за рахунок зниження домагань. Для спеціалістів з меншим стажем роботи характерні такі риси, як консерватизм, вони дуже обережно сприймають будь-які зміни.

Спеціалісти, які працюють більше 5 років, мають високий рівень здатності до обробки нового матеріалу, швидко схоплюють нове. Особи досвідченіші більш стримані, мають серйозні наміри, відповідально підходять до виконання службових обов’язків. Вони мають різноманітні інтелектуальні інтереси, прагнуть бути більш інформованими, все намагаються проаналізувати і зрозуміти самі, спокійно сприймають нові погляди та ідеї, відрізняються критичністю мислення, толерантністю до суперечностей і неясностей.

Отже, головними чинниками, які повинні визначати службове просування працівників соціальної сфери, мають бути професійний досвід та знання, інтелектуальний потенціал, ерудиція і об'єктивна оцінка результатів діяльності. Необхідні психологічні якості формуються в професійній діяльності, їх потрібно розвивати з метою досягнення високого професіоналізму.


Література:
  1. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. СПб.: Питер, 1999. – 368 с.
  2. Орбан-Лембрік Л.Є. Психологія управління: посібник. – К.: 2003. – 568 с.