Акціонерне Товариство " Європейський банк раціонального фінансування"

Вид материала

Подобный материал:

1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 ... 17

Примітка 1.19. Іноземна валюта

Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності (гривні) шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат).

Монетарні активи та зобов’язання в іноземній валюті відображаються за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату складання балансу.

Немонетарні статті в іноземній валюті, що обліковуються за собівартістю, відображаються в бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів на дату визнання.

При кожній зміні офіційного курсу Національного банку України здійснюється переоцінка залишків іноземної валюти на балансових та позабалансових рахунках. Курсові різниці від переоцінки балансових рахунків відносяться на рахунок 6204 “Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами”, позабалансових рахунків № 9920 “Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами”.

Основні офіційні курси гривні до іноземних валют, за якими відображені монетарні статті балансу та статті звіту про фінансові результати, були такими:

31 грудня 2008 року 31 грудня 2007року

(гривні) (гривні)

1 долар США 7,70 5,05

1 євро 10,855460 7,419460

Найбільш діючим методом управління валютною позицією є лімітування. При цьому під лімітом відкритої валютної позиції розуміється встановлене кількісне обмеження на співвідношення між відкритою валютною позицією і власним капіталом Банку. Ліміти обмежують обсяг ризику, зв'язаного зі зміною курсів валют, що Банк готовий нести, більш того вони дозволяють керувати сукупною позицією для усіх видів валют, тобто зміна цих курсів не повинна прогресувати в одному напрямку.

Ліміти відкритих позицій затверджуються на засіданні КУАП та доводяться до виконання Валютному відділу Головного банку. Філіям ліміти валютної позиції не встановлюються. Філії здійснюють операції в іноземних валютах у межах валютної позиції в цілому по Банку. Контроль за обсягом операцій філій в іноземних валютах покладено на Валютний відділ.

Управління валютним ризиком передбачає:

детальний аналіз;
оцінку можливих наслідків;
вибір методів хеджування.

Управління валютним ризиком базується на виборі визначеної стратегії менеджменту ризику, що містить такі основні елементи:

використання всіх можливих способів відходу від ризику, що приводить до значних збитків;
контроль і мінімізація сум збитків, якщо немає можливості уникнути ризику цілком;
страхування валютного ризику у випадку неможливості його запобігання.

Протягом 2008 року Банк дотримувався встановлених Інструкцією про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001р. № 368 зі змінами та доповненнями нормативів ризику загальної відкритої валютної позиції та загальної довгої відкритої валютної позиції. Керівництво Банку проводить політику мінімізації відкритих валютних позицій та здійснення операції по купівлі-продажу готівкової валюти на умовах “тод” з метою уникнення ризику збитків внаслідок можливої зміни курсу іноземної валюти.

Примітка 1.20. Взаємозалік статей активів та зобов’язань

Взаємозалік фінансових активів та зобов’язань, з подальшим включенням до балансу лише їхньої чистої суми, може здійснюватися лише у випадку існування юридично визначеного права взаємозаліку визнаних сум, коли є намір провести розрахунок на основі чистої суми або одночасно реалізувати актив та розрахуватися за зобов’язаннями. У звітному році Банк не здійснював взаємозалік статей активів і зобов’язань, що враховані на балансі Банку.

Примітка 1.21. Звітність за сегментами

Звітні сегменти – це сегмент діяльності(компонент банку, який можна відокремити і який надає визначені послуги) або географічний сегмент (компонент бізнесу банку,який можна відокремити і який надає послуги у визначеному економічному середовищі, у якому ризики і прибутковість відрізняються від інших регіонів), визначений банком.

Звітні сегменти визначаються на основі наступних критеріїв:

- дохід за сегментом становить 10% або більше від загального доходу (включаючи банківську діяльність в межах сегмента);

- фінансовий результат становить не менше ніж 10% більшої з двох абсолютних величин-загальної суми прибутку або загальної суми збитку всіх сегментів;

- активи становлять 10% або більше від загальних активів.

Зовнішній дохід всіх визначених звітних сегментів має становити не менше ніж 75% загального доходу банку.

Якщо показники сегмента, визначеного у внутрішній звітності, не відповідають вищезазначеним критеріям, то:

- сегмент визнається звітним сегментом, якщо він має важливе значення для банку в цілому й інформація про нього є суттєвою;

- проводиться подальше об’єднання двох або кількох подібних сегментів;

- показники неподібних сегментів включаються до складу нерозподілених статей, з використанням яких узгоджуватимуться відповідні показники діяльності звітних сегментів і банку в цілому.

Основою для розподілу доходів і витрат за сегментами взято звіт про фінансові результати в розрізі звітних сегментів.

Інформацію щодо визнаних банком звітних сегментів розкрито в примітці

25 «Звітні сегменти».

Blog

Акціонерне Товариство " Європейський банк раціонального фінансування"

Примітка 1.19. Іноземна валюта

Примітка 1.20. Взаємозалік статей активів та зобов’язань