Загальна інформація про діяльність банку
| Вид материала | Документы |
- Загальна інформація про діяльність Банку Найменування Банку, 760.15kb.
- Загальна інформація про діяльність Банку Найменування Банку, 2181.51kb.
- Загальна інформація про діяльність Банку Найменування Банку, 1974.92kb.
- Загальна інформація про діяльність Банку, 7282.52kb.
- Загальна інформація про діяльність Банку, 7547.22kb.
- Примітка Облікова політика Примітка Загальна інформація про діяльність банку, 481.64kb.
- Примітка Облікова політика. Примітка Загальна інформація про діяльність банку, 493.85kb.
- Примітка Облікова політика. Примітка Загальна інформація про діяльність банку, 194.91kb.
- Загальна інформація про діяльність Банку, 796.08kb.
- Загальна інформація про діяльність закритого акціонерного товариства акціонерного банку, 2758.68kb.
Загальна інформація про діяльність банку
Відкрите акціонерне товариство „БТА Банк” (далі іменується – Банк), є універсальним банком у формі відкритого акціонерного товариства.
Банк входить до складу єдиної банківської системи України, має самостійний баланс, кореспондентські рахунки в Національному банку та в інших банках.
У своїй діяльності Банк керується Конституцією, Законами України «Про банки і банківську діяльність», «Про цінні папери та фондовий ринок», іншими законами України, нормативно-правовими актами Національного банку України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Статутом Банку та іншими нормативно-правовими актами України.
Банк створений рішенням Установчих зборів (протокол №1 від 24 вересня 1992 р.) у формі закритого акціонерного товариства і зареєстрований Національним банком України 10 грудня 1992 р., реєстраційний №133, як акціонерний комерційний банк «Геосантріс», перереєстрований у відкрите акціонерне товариство 01 липня 1993 р.
За рішенням загальних зборів акціонерів (протокол №58 від 08 вересня 2000 р.) Акціонерний комерційний банк «Геосантріс» перейменований в Акціонерний комерційний банк «Український кредитно-торговий банк».
За рішенням загальних зборів акціонерів (протокол №10 від 15 вересня 2006 р.) Відкрите акціонерне товариства «Український кредитно-торговий банк» перейменовано у Відкрите акціонерне товариство «БТА Банк».
Місцезнаходження Банку: Україна, 04111, м. Київ-111, вул.. Щербакова, 35.
Фінансову звітність за звітний рік, що розпочався 01.01.2008 р. та закінчився 31.12.2008 р., Банк склав та надає у грошовій одиниці України у тисячах гривень.
Звітність за станом на кінець дня 31 грудня 2008 року складено Банком відповідно до облікової політики, яку було розроблено згідно з вимогами Міжнародних стандартів фінансової звітності, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, нормативно-правових актів Національного банку України. Принципи оцінки та методи обліку окремих статей звітності згідно облікової політики Банку відображені в Примітці 1 «Облікова політика».
У примітках до річної фінансової звітності Банком застосовані правила бухгалтерського обліку відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України, які враховують правила бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності за Міжнародними стандартами фінансової звітності, відповідно, відмінності між обліковою політикою банку та Міжнародними стандартами фінансової звітності визначаються тими відмінностями, які існують між Національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку та Міжнародними стандартами фінансової звітності.
З метою визначення фінансового результату звітного періоду Банком застосовується принцип нарахування та відповідності. Цей принцип застосовується за умов, якщо:
- фінансовий результат операції, пов`язаної з наданням (отриманням) послуг, може бути досить точно оцінений;
- доходи та витрати відповідають визнанню реальної заборгованості за активами та зобов’язаннями Банку.
Для забезпечення складання та подання користувачам реальної фінансової звітності за 2008 рік, Банком були здійснені річні коригуючі проводки. Річне коригування відобразило уточнену оцінку активів та зобов’язань Банку.
Предметом діяльності Банку є: виконання банківських операцій згідно з наданими Національним банком України ліцензіями, дозволами та провадження іншої діяльності у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
На підставі ліцензії Національного банку України № 25 від 08 листопада 2006 року на право здійснювати банківські операції, дозволу № 25-4 від 22.05.2007 року та додатку до дозволу № 25-4 від 22.05.2007 року, Банк здійснює такі банківські операції:
- прийняття вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;
- відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів та банків-кореспондентів, у тому числі переказ коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;
- розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;
- надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання в грошовій формі;
- придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та приймання платежів (факторинг);
- лізинг;
- послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;
- випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;
- випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;
- надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій;
- операції з валютними цінностями:
- неторговельні операції з валютними цінностями;
- ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;
- ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті;
- ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України;
- відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;
- відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;
- відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;
- залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;
- інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках.
- неторговельні операції з валютними цінностями;
- емісію власних цінних паперів;
- організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;
- здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);
- здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;
- перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;
- операції за дорученням клієнтів або від свого імені:
- з інструментами грошового ринку;
- з інструментами, що базуються на обмінних курсах і відсотках;
- з фінансовими ф'ючерсами та опціонами;
- з інструментами грошового ринку;
- довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;
- депозитарну діяльність зберігача цінних паперів.
На підставі ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.10.2004р. №1133 на право здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів, Банк здійснює такі операції:
- діяльність по випуску та обігу цінних паперів;
- депозитарна діяльність зберігача цінних паперів;
- діяльність щодо ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів.
Банк є учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Свідоцтво учасника фонду №38 від 02.09.1999 р.).
"БТА Банк" - член Асоціації українських банків, Асоціації “Український банківський союз», ВАТ "Київська міжнародна фондова біржа".
Банк є учасником Міжнародної асоціації міжбанківських телекомунікацій S.W.І.F.T., міжнародної мережі REUTERS, міжнародних платіжних систем Western Union, Faster, Visa International, платіжної системи "Аваль-Экспресс".
Протягом 2008 року припинення окремих видів банківських операцій не відбувалося, за станом на 31.12.2008 року обмеження щодо володіння активами не було.
Стратегічна мета банку
Становлення ВАТ " БТА БАНК" як одного з провідних системних мережевих універсальних фінансових центрів України, що надає повний спектр фінансових послуг (комерційних, інвестиційних, фінансових та інших) з високим рівнем якості і надійності операцій, що проводяться Банком. Послідовне підвищення капіталізації Банку і збереження високої рентабельності бізнесу. Рішуче і цілеспрямоване становлення Банку як надійної фінансової бази для розвитку економіки України.
Характеристика банківської діяльності
Відкрите акціонерне товариство „БТА Банк” є банківською установою універсального типу.
Станом на кінець звітного року структуру Банку складають Головний банк та 29 безбалансових відділень у Києві та Київській області, Донецьку, Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Кривому Розі, Луганську, Херсоні, Одесі, Мариуполі, Чернівцях і Судаку.
У своїй діяльності Банк виділяє такі сегменти контрагентів:
- корпоративні (банки, юридичні особи (небанківські фінансові установи, інші юридичні особи та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності);
- фізичні особи.
Станом на кінець звітного року Банк обслуговував клієнтів, що мають поточні та вкладні(депозитні) рахунки у такій кількості:
| Рядок | Найменування статті | Звітний рік | Попередній рік |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Кількість клієнтів, в тому числі: | 13751 | 9990 |
| | суб’єкти господарювання | 1669 | 1322 |
| | фізичні особи | 12082 | 8668 |
| 2 | Кількість відкритих рахунків, в тому числі: | 27554 | 13639 |
| 2.1 | поточних, в тому числі: | 21064 | 10881 |
| 2.1.1 | суб’єкти господарювання | 3256 | 2692 |
| 2.1.2 | фізичні особи | 17808 | 8189 |
| 2.2 | вкладних(депозитних) | 6490 | 2758 |
| 2.2.1 | суб’єкти господарювання | 60 | 79 |
| 2.2.2 | фізичні особи | 6430 | 2679 |
Протягом 2008 року ВАТ „БТА Банк” надавав банківські послуги на території України відповідно до отриманих ліцензій та дозволів.
Види діяльності Банку
Метою діяльності Банку є одержання прибутку для власного розвитку і задоволення потреб його акціонерів.
У звітному році ВАТ «БТА Банк» здійснював свою діяльність з контрагентами корпоративного сектору економіки (банками, небанківськими фінансовими установами, суб’єктами господарювання (різних форм власності), а також з державними установами і організаціями)
та фізичними особами.
Відповідно до такої сегментації контрагентів Банку відбувалось формування продуктової лінійки, яка спрямована на конкретні категорії клієнтів. Це - суб'єкти малого, середнього та великого корпоративного бізнесу з одного боку (корпоративний бізнес), і фізичні особи – з іншого (роздрібний бізнес).
Основними продуктами корпоративного бізнесу є: кредитування, торговельне фінансування, операції з акредитивами, гарантіями, операції з цінними паперами, конверсійні операції, депозитні операції, розрахунково-касове обслуговування.
В 2008р. банк надалі розвивав створення власної стійкої ресурсної бази, а також її диверсифікації, Банк продовжував активний продаж депозитних продуктів для роздрібного бізнесу.
Управління ризиками
У діяльності Банку виникає багато ризиків, найбільш важливими з яких є кредитний, ризик ліквідності, операційний, валютний, процентний, ринковий.
Система управління ризиками Банку заснована на наступних засадах:
- стратегія;
- методологія;
- процедури;
- контроль;
- актуалізація.
Метою системи управління ризиком (ризик-менеджменту) є підтримка прийнятого на себе Банком сукупного ризику на рівні відповідно до власних стратегічних завдань. Пріоритетним є забезпечення максимального збереження активів і капіталу на основі мінімізації схильності ризикам, які можуть привести до несподіваних втрат. Мета системи аналізу й керування ризиками діяльності Банку досягається на основі системного, комплексного підходу, що має на увазі рішення наступних завдань:
- виявлення й аналіз всіх ризиків, які виникають у Банку в процесі діяльності;
- визначення відносин до різних видів ризиків;
- якісна й кількісна оцінка (вимір) окремих видів ризиків;
- установлення взаємозв'язків між окремими видами ризиків з метою оцінки впливу заходів, планованих для обмеження одного виду ризику, на ріст або зменшення рівня інших ризиків;
- проведення повного аналізу рівня ризиків по зробленим і планованим банком операціям з метою визначення сумарного розміру банківських ризиків;
- оцінка допустимості й обґрунтованості сумарного розміру ризиків;
- створення підсистеми відстеження ризиків на стадії виникнення негативної тенденції, а також підсистеми швидкого й адекватного реагування, спрямованої на запобігання або мінімізацію ризику.
Всі ризики, з якими зіштовхується Банк, повинні бути виявлені й визнані. Ризики класифікуються на зовнішні й внутрішні, підконтрольні й непідконтрольні Банку. Виявлення ризиків проводиться на регулярній основі з огляду на динамічну зміну зовнішнього й внутрішнього середовища. Керівництво Банку визначає відношення до всіх виявлених ризиків. Частина ризиків, які Банк не готовий приймати на себе, повністю виключена. У частині прийнятих Банком ризиків визначається максимальна величина ризику, що Банк готовий взяти на себе.
На відношення до ризиків впливає стратегія Банку. У випадку якщо в результаті настання несприятливої події Банк зазнає втрат, вони можуть бути покриті за рахунок двох джерел: резервів і власного капіталу банку. У системі ризик-менеджменту Банку використовується підхід, при якому за рахунок резервів покриваються очікувані втрати (наприклад, по кредитному портфелю). Неочікувані втрати покриваються за рахунок власного капіталу Банку. Відповідно, розмір резервів і капіталу банку впливає на величину прийнятих Банком ризиків.
Стратегія керування ризиками (ризик-менеджменту) Банку базується на збалансованому підході та на дотриманні принципу беззбиткової діяльності й спрямована на забезпечення оптимального співвідношення між прибутковістю бізнес-напрямків діяльності Банку й рівнем прийнятих на себе ризиків. Стратегія ризик-менеджменту має на увазі використання всього спектра інструментів зниження ризику й застосування кожного конкретного інструмента залежно від виду ризику.
Управління ризиками, як правило, не має на меті усунення ризику, а натомість спрямоване на забезпечення отримання Банком відповідної винагороди за прийняття ризику. Виключення становлять деякі ризики, щодо яких не існує кореляції між їх рівнем та величиною винагороди Банку ( до таких ризиків Банк відносить: юридичний ризик, ризик репутації, стратегічний ризик та операційно-технологічний ризик).Багато ризиків, на які наражається Банк, за своєю суттю властиві банківській діяльності і є істотною частиною посередницької функції перерозподілу грошових ресурсів, яку виконують банки (наприклад, кредитний ризик). Для таких ризиків Банк прагне оптимізувати співвідношення "ризик/дохідність", максимізуючи дохідність для заданого рівня ризику або мінімізуючи ризик, необхідний для забезпечення бажаного рівня дохідності. Таким чином, у даному випадку проявляється концепція управління ризиком. Інші ризики часто є тією ціною, яку необхідно сплатити за право займатися даним бізнесом. Як правило, такі ризики Банк прагне або змушений знизити до певного граничного рівня, намагаючись при цьому понести щонайменші витрати. В даному випадку проявляється концепція мінімізації ризику. Ризики діяльності Банку виникають на основі як внутрішніх (ендогенних), так і зовнішніх (екзогенних) факторів. Важливим є те, що значна частина зовнішніх факторів знаходиться поза межами контролю з боку банку, а відтак Банк не може мати повної впевненості щодо результатів майбутніх подій та часу їх виникнення.
У процесі керування ризиками Банк використовує наступну класифікацію ризиків:
| ГРУПА | КЛАС РИЗИКУ | ВИД РИЗИКУ |
| Зовнішні ризики | Ризики операційного середовища | Ризик репутації, юридичний ризик |
| Внутрішні ризики | Фінансові ризики | Кредитний ризик Ризик ліквідності Ринковий ризик Ризик зміни процентної ставки Валютний ризик |
| Функціональні ризики | Стратегічний ризик Операційно-технологічний ризик |
Зовнішні ризики (ризики операційного середовища) Банк приймає на себе як регульована організація, що є ланкою платіжної системи.
Ризик репутації - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливе сприйняття іміджу фінансової установи клієнтами, контрагентами, акціонерами (учасниками) або органами нагляду. Це впливає на спроможність банку встановлювати нові відносини з контрагентами, надавати нові послуги або підтримувати існуючі відносини. Цей ризик може призвести банк (або його керівників) до фінансових втрат або зменшення клієнтської бази, у тому числі до притягнення до адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності. Ризик репутації має місце на всіх рівнях організації, і тому банк відповідально ставитися до своїх взаємовідносин із клієнтами та суспільством. Публічне сприйняття іміджу банку можна розділити на дві категорії:
- сприйняття ринком, поточними та потенційними клієнтами, контрагентами, акціонерами (учасниками);
- сприйняття органами державного регулювання ( Національним банком, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Державною податковою адміністрацією, іншими уповноваженими органами).
Юридичний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через порушення або недотримання банком вимог законів, нормативно-правових актів, угод, прийнятої практики або етичних норм, а також через можливість двозначного їх тлумачення.
Внутрішні ризики - ризики банку, які піддаються контролю та прогнозуванню, у свою чергу вони розподіляються на функціональні та фінансові ризики.
Функціональні ризики - ризики прямих або непрямих втрат, викликаних помилками або недосконалістю процесів або систем, помилками або недостатньою кваліфікацією персоналу банку.
Операційно-технологічний ризик - це потенційний ризик для існування банку, що виникає через недоліки корпоративного управління, системи внутрішнього контролю або неадекватність інформаційних технологій і процесів оброблення інформації з точки зору керованості, універсальності, надійності, контрольованості й безперервності роботи.
Стратегічний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неправильні управлінські рішення, неналежну реалізацію рішень і неадекватне реагування на зміни в бізнес-середовищі. змін зовнішнього середовища.
Фінансові ризики - ризики, що виникають у процесі основної діяльності Банку.
Кредитний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов'язання, виконати умови будь-якої фінансової угоди з банком (його підрозділом) або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов'язання. Кредитний ризик є в усіх видах діяльності, де результат залежить від діяльності контрагента, емітента або позичальника. Він виникає кожного разу, коли банк надає кошти, бере зобов'язання про їх надання, інвестує кошти або іншим чином ризикує ними відповідно до умов реальних чи умовних угод незалежно від того, де відображається операція - на балансі чи поза балансом.
Під час оцінки кредитного ризику Банк розрізняє індивідуальний та портфельний кредитний ризик. Джерелом індивідуального кредитного ризику є окремий, конкретний контрагент банку - позичальник, боржник, емітент цінних паперів. Оцінка індивідуального кредитного ризику передбачає оцінку кредитоспроможності такого окремого контрагента, тобто його індивідуальну спроможність своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за взятими зобов'язаннями. Портфельний кредитний ризик виявляється в зменшенні вартості активів банку (іншій, аніж унаслідок зміни ринкової процентної ставки). Джерелом портфельного кредитного ризику є сукупна заборгованість банку за операціями, яким притаманний кредитний ризик, - кредитний портфель, портфель цінних паперів, портфель дебіторської заборгованості тощо. Оцінка портфельного кредитного ризику передбачає оцінку концентрації та диверсифікації активів банку.
Ризик ліквідності визначається як наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність банку виконати свої зобов'язання в належні строки, не зазнавши при цьому неприйнятних втрат. Ризик ліквідності виникає через нездатність управляти незапланованими відтоками коштів, змінами джерел фінансування та/або виконувати позабалансові зобов'язання. Виділяють також ризик ліквідності ринку, який визначається як наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через нездатність банку швидко закрити розриви своїх позицій за поточними ринковими ставками, не зазнавши при цьому неприйнятних витрат. Ризик ліквідності ринку виникає через нездатність визначати або враховувати зміни ринкових умов, які впливають на спроможність залучати кошти в необхідних обсягах та за прийнятними ставками та/або реалізовувати активи швидко і з мінімальними втратами вартості.
Ризик зміни процентної ставки - це наявний або потенційний ризик для надходжень або капіталу, який виникає внаслідок несприятливих змін процентних ставок. Цей ризик впливає як на прибутковість банку, так і на економічну вартість його активів, зобов'язань та позабалансових інструментів. Основними типами ризику зміни процентної ставки, на які зазвичай наражається банк, є: 1) ризик зміни вартості ресурсів, який виникає через різницю в строках погашення (для інструментів з фіксованою процентною ставкою) та переоцінки величини ставки (для інструментів зі змінною процентною ставкою) банківських активів, зобов'язань та позабалансових позицій; 2) ризик зміни кривої дохідності, який виникає через зміни в нахилі та формі кривої дохідності; 3) базисний ризик, який виникає через відсутність достатньо тісного зв'язку між коригуванням ставок, отриманих та сплачених за різними інструментами, всі інші характеристики яких щодо переоцінки є однаковими; 4) ризик права вибору, який постає із наявності права відмови від виконання угоди (тобто реалізації права вибору).
Ринковий ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливі коливання вартості цінних паперів та товарів і курсів іноземних валют за тими інструментами, які є в торговельному портфелі. Цей ризик випливає з маркетмейкерства, дилінгу, прийняття позицій із боргових та пайових цінних паперів, валют, товарів та похідних інструментів (деривативів). Ризики, що виникають за аналогічних обставин щодо аналогічних інструментів, які є в банківському портфелі, розглядаються в інших відповідних категоріях системи оцінки ризиків.
Валютний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень і капіталу, який виникає через несприятливі коливання курсів іноземних валют та цін на банківські метали. Валютний ризик можна поділити на:
- ризик трансакції;
- ризик перерахунку з однієї валюти в іншу (трансляційний ризик);
- економічний валютний ризик.