Акціонерне Товариство " Європейський банк раціонального фінансування"
| Вид материала | Документы |
- Акціонерне Товариство «Європейський банк раціонального фінансування», 2831.56kb.
- Шевченківський районний суд м. Львова, 135.47kb.
- Правила фонду фінансування будівництва «Севастополь» №1 ффб-а (Управитель: Відкрите, 443.36kb.
- Інформація про банк, 4925.83kb.
- Відкрите акціонерне товариство “Комерційний банк “Актив-банк” фінансовий звіт за 2007, 4374.78kb.
- Загальна інформація про діяльність банку, 387.8kb.
- Річна фінансова звітність за рік, що закінчився 31 грудня 2010 року, 5185.92kb.
- Проспект емісії іпотечних облігацій відкритого акціонерного товариства акціонерний, 1267.57kb.
- Інформація про випуск облігацій відкритого акціонерного товариства акціонерний банк, 1401.08kb.
- Публічне акціонерне товариство “комерційний банк “хрещатик”, 442.59kb.
Дані за рядком 5 „Усього активів” та дані за рядком 9 „Усього зобов’язань” відповідають даним за рядками 11 „Усього активів” та 18 „Усього зобов’язань” звіту „Баланс”.
Дані рядка 11 колонки 8 відповідають даним рядка 4 колонки 12 Примітки 8.
Так, як Банк не проводить діяльність на території інших країн, крім України, для аналізу діяльності він не використовує географічні звітні сегменти.
Примітка 26. Управління фінансовими ризиками
Кредитний ризик
Кредитний ризик – це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов’язання виконати умови будь-якої фінансової угоди із банком або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов’язання.
Банком розроблена та затверджена «Політика управління кредитним ризиком в ЗАТ «ЄБРФ» метою якої є впровадження ефективного управління кредитним ризиком, встановлення розподілу обов’язків між профільними комітетами та налагодження бізнес процесів між структурними підрозділами Банку.
Банк розуміє кредитний ризик як наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов’язання виконати умови будь-якої фінансової угоди із банком або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов’язання. Кредитний ризик присутній в усіх видах діяльності банку, де результат залежить від діяльності контрагента, емітента або позичальника.
Кредитний ризик розділяється на індивідуальний і портфельний. Джерелом індивідуального ризику є окремий конкретний контрагент банку. Оцінка індивідуального кредитного ризику має на увазі оцінку кредитоспроможності такого контрагента.
Портфельний кредитний ризик виявляється в зменшенні вартості активів банку. Джерелом портфельного кредитного ризику виступає сукупна заборгованість перед банком за операціями, яким властивий кредитний ризик (кредитний портфель, портфель цінних паперів, портфель дебіторської заборгованості). Оцінка портфельного кредитного ризику передбачає оцінку концентрації і диверсифікованості кредитних операцій.
Управління кредитним ризиком – це процес виявлення (ідентифікації), оцінки (вимірювання), моніторингу і контролю за кредитними ризиками, а також прийняття управлінських рішень з метою забезпечення оптимального співвідношення між ризиком і дохідністю при проведенні кредитно-інвестиційних операцій банку. Управління кредитним ризиком здійснюється шляхом прийняття управлінських рішень, спрямованих на досягнення мети одержання максимально можливих доходів при мінімальному ризику збитків на основі проведення кількісного і якісного аналізу кредитного портфеля. Основними елементами управління кредитним ризиком є: резервування коштів на покриття можливих збитків, лімітування, страхування, формування ефективної цінової політики, диверсифікованість кредитного портфеля, передача ризику.
Ціль управління кредитним ризиком – стандартизація роботи Банку з оцінки та контролю кредитного ризику, мінімізація втрат Банку, пов'язаних із проведенням кредитних операцій, і підвищення ролі обліку і контролю кредитного ризику в банківській діяльності.
Основні цілі управління кредитним ризиком в ЗАТ «ЄБРФ»:
- встановлення рівня толерантності Банку до кредитних ризиків шляхом установлення лімітів (обмежень), впровадження процедур і регламентів проведення кредитно-інвестиційних операцій;
- забезпечення проведення кредитних банківських операцій у відповідності з установленими лімітами (обмеженнями), процедурами і регламентами;
- встановлення єдиної методології виявлення (ідентифікації) та оцінки (вимірювання) кредитного ризику при проведенні Банком кредитних (активних) операцій;
- налагодження ефективної системи підтримки та прийняття управлінських рішень (в тому числі моніторинг і контроль за кредитним ризиком);
- виконання вимог Національного банку України (далі НБУ) щодо нормативів.
Основні принципи управління кредитним ризиком
Процес управління кредитним ризиком передбачає дотримання принципів виваженості, участі, безперервності, обережності.
Принцип виваженості спрямований на досягнення оптимального співвідношення між ризикованістю і прибутковістю проведених банком кредитних операцій.
Принцип участі полягає в обов'язковому залученні в процес управління кредитним ризиком керівників підрозділів, спеціалістів.
Принцип безперервності полягає в тому, що управління кредитним ризиком здійснюється поетапно (попередня оцінка, моніторинг, контроль) і постійно, тому що змінюються стан Банку та стан його клієнтів і контрагентів, відбуваються цінові зміни на фінансових та товарних ринках.
Принцип обережності обумовлений тією обставиною, що оцінка кредитного ризику проводиться в умовах невизначеності та динамічності фінансових ринків, а також прийняттям певних допущень, пов'язаних з ймовірностним характером ризику. Кожна проведена Банком кредитна операція несе в собі ризик і повинна бути супроводжена проведенням операції, що хеджує, страхує або обмежує ризик цієї операції.
Структура лімітів та обмежень
Банк визначає два типи лімітів, яких дотримується одночасно:
- Зовнішні ліміти, встановлені Національним банком України;
- Внутрішні ліміти, встановлені КУАП та Кредитним комітетом.
До зовнішніх лімітів, встановлених Національним банком України відносяться нормативи: норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), норматив великих кредитних ризиків (Н8), норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10).
Фактичне значення Н7 станом на 01.01.2009 становить 23,13%.
Фактичне значення Н8 станом на 01.01.2009 становить 75,35%.
Фактичне значення Н9 станом на 01.01.2009 становить 2,27%.
Фактичне значення Н10 станом на 01.01.2009 становить 3,64%.
До внутрішніх лімітів, встановлених КУАП відносяться наступні ліміти (перелік лімітів може змінюватися в залежності від ситуації та видів операцій, що здійснюються Банком):
- Ліміти кредитування на міжбанківському ринку;
- Ліміти на активні операції для філій;
- Обмеження кредитування акціонерів банку;
- Ліміт на бланкові кредити;
- Ліміт кредитування на одного позичальника;
- Ліміт кредитування одного інсайдера;
- Ліміт сукупного кредитування інсайдерів;
- Обмеження на надання кредитів до однієї галузі економіки;
- Обмеження на надання кредитів по виду забезпечення;
- Обмеження на надання кредитів за овердрафтом на зарплатну картку.
Внутрішні ліміти (обмеження) узгоджуються із зовнішніми лімітами.
Система управління кредитним ризиком включає наступні компоненти:
- Положення про кредитування юридичних осіб (крім банків).
- Положення про порядок кредитування фізичних осіб.
- Положення про оцінку фінансового стану позичальника.
- Положення про залучення і розміщення кредитів та депозитів на міжбанківському ринку.
- Положення про порядок визначення сумнівної, безнадійної заборгованості та списання безнадійної заборгованості за кредитними операціями.
- Методика проведення оцінки фінансового стану позичальника.
- Методика проведення оцінки фінансового стану фізичної особи.
- Методика проведення оцінки фінансового стану приватного підприємця.
- Методика складання Звіту про аналіз фінансового стану позичальника-банку.
- Методики проведення оцінки фінансового стану позичальника – фізичної особи в разі оформлення кредиту у формі овердрафту або кредитної лінії на платіжні картки.
Формування резерву на покриття можливих збитків за всіма кредитними операціями та коштами, що розміщені на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках, як у національній, так і в іноземній валюті у ЗАТ «ЄБРФ» проводиться відповідно до вимог «Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків», затвердженої Постановою Національного банку України за №279 від 06.07.2000р. (з доповненнями).
Розмір резерву по кожній конкретній кредитній операції дорівнює чистому кредитному ризикові, помноженому на відповідну норму резервування в залежності від рейтингу даної операції.
При визначенні чистого кредитного ризику для розрахунку резерву сума валового кредитного ризику по кожній кредитній операції окремо зменшується на вартість прийнятого забезпечення. Вартість забезпечення зважується на відповідний коефіцієнт у залежності від виду забезпечення і від рейтингу кредитної операції.
Управлінська звітність з кредитного ризику складається з наступних компонентів:
- Звіт про структуру кредитного портфелю за видами застави, за категоріями ризику та формуванню резервів. Мета цього звіту полягає у наданні огляду структури та концентрації товарів, які надані в заставу за активними операціями Банку, а також структури кредитного портфелю за категоріями ризику та формуванню резервів.
- Звіт про структуру кредитного портфелю за видами економічної діяльності.
- Звіт про структуру кредитного портфелю за строками до погашення.
- Звіт про кредитні операції та стан формування резерву за ними.
- Звіт про виконання обмежень за банківським продуктом «Овердрафт на зарплатну картку».
- Звіт про виконання філіями ліміту на активні операції.
- Звіт про виконання лімітів встановлених на банки-контрагенти.
Процедури надання звітності охоплюють всі підрозділи Банку, діяльність яких пов'язана з проведенням активних операцій і проводяться безперервно та у відповідності зі встановленими термінами, що наведені у Політиці управління кредитним ризиком.
Політика управління кредитним ризиком за оцінкою (вимірюванням), моніторингом реалізується за допомогою Інформаційно-аналітичної системи RS-Datahouse та програм, які розроблюються працівниками Відділу програмного забезпечення і банківських технологій Управління автоматизації і платіжних систем ЗАТ «ЄБРФ».
За необхідності до розробки програм щодо управління кредитним ризиком можуть додатково залучатися спеціалізовані фірми.
Програми розроблюються відповідно до затверджених Правлінням ЗАТ «ЄБРФ» Методик, Порядків, Процедур та інше.
ЗАТ «ЄБРФ» здійснює своєчасну актуалізацію Політики у разі зміни вимог законодавчого, регулятивного чи нормативного характеру, організаційної структури Банку та зміни рівня толерантності Банку до кредитного ризику. Зміни та доповнення до Політики вносяться на підставі рішення Правління Банка ЗАТ «ЄБРФ».
Ринковий ризик
Ринковий ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливі коливання вартості цінних паперів та товарів і курсів іноземних валют за тими інструментами, які є в торговельному портфелі. Цей ризик випливає з маркетмейкерства, дилінгу, прийняття позицій з боргових та пайових цінних паперів, валют, товарів та похідних інструментів (деривативів). Однією з умов успішного функціонування Банку є його здатність здійснювати управління своїми активами, зобов’язаннями та капіталом у визначених макроекономічних умовах, рамках існуючої нормативно-законодавчої бази. Функція управління ризиками, в тому числі ринковим ризиком є однією з ключових функцій стратегічного управління Банком.
З метою впровадження ефективного управління ринковим ризиком Банком розроблена «Політика управління ринковим ризиком в ЗАТ «ЄБРФ», яка встановлює чіткий розподіл обов’язків між профільними комітетами та налагодження бізнес процесів між структурними підрозділами Банку.
Управління ринковим ризиком полягає в здійсненні процесу управління проведенням банківських операцій з цінними паперами та товарами з одночасним контролем відкритих торгівельних позицій у цінних паперах з урахуванням аспектів хеджування ринкового ризику, контролю за вартістю заставного майна за активними операціями та посиленого контролю над проведенням торгівельних (спекулятивних) операцій з цінними паперами та деривативами.
Ціль управління ринковим ризиком – стандартизація роботи Банку з оцінки та контролю ринкового ризику, мінімізація втрат Банку, пов'язаних із проведенням активних операцій, і підвищення ролі обліку і контролю ринкового ризику в банківській діяльності.
Мета ефективного управління ринковим ризиком полягає в тому, щоб захистити прибуток та капітал Банку та забезпечити точний збіг профілю схильності Банку щодо змін цін на цінні папери та товари у майбутньому.
Основні завдання управління ринковим ризиком в ЗАТ «ЄБРФ»:
- встановлення рівня толерантності Банку до ринкових ризиків шляхом установлення лімітів (обмежень), впровадження процедур і регламентів;
- забезпечення проведення банківських операцій з цінними паперами та товарами у відповідності з установленими лімітами (обмеженнями), процедурами і регламентами;
- встановлення єдиної методології виявлення (ідентифікації) та оцінки (вимірювання) ринкових ризиків при проведенні Банком операцій;
- налагодження ефективної системи підтримки та прийняття управлінських рішень (в тому числі моніторинг і контроль за ринковим ризиком);
- забезпечення хеджування відкритої торгівельної позиції в цінних паперах (за умови наявності на ринку хеджуючих інструментів).
- виконання вимог Національного банку України (далі НБУ) щодо нормативів та інших обмежень.
- забезпечувати рішення наступних задач:
- забезпечення своєчасної ідентифікації ринкового ризику;
- оцінка ринкового ризику та прийняття заходів стосовно його оптимізації;
- оптимізація процесу контролю ринкового ризику на всіх організаційних рівнях;
- ефективна взаємодія підрозділів на всіх організаційних рівнях у процесі управління ринковим ризиком та формування резервів на покриття можливих збитків;
- вирішення конфлікту інтересів, що виникають у процесі діяльності, у частині управління ринковим ризиком.
Принципи управління ринковим ризиком
Процес управління ринковим ризиком передбачає дотримання принципів виваженості, участі, безперервності, обережності.
Принцип виваженості спрямований на досягнення оптимального співвідношення між ризикованістю і прибутковістю проведених банком операцій з цінними паперами.
Принцип участі полягає в обов’язковому залученні в процес управління ринковим ризиком керівників підрозділів, спеціалістів.
Принцип безперервності полягає в тому, що управління ринковим ризиком здійснюється поетапно (попередня оцінка, моніторинг, контроль) і постійно, тому що змінюються стан Банку та стан його клієнтів і контрагентів, відбуваються цінові зміни на фінансових та товарних ринках.
Принцип обережності обумовлений тією обставиною, що оцінка ринкового ризику проводиться в умовах невизначеності та динамічності фінансових ринків, а також прийняттям певних допущень, пов’язаних із ймовірностним характером ризику. Кожна проведена Банком операція з цінними паперами несе в собі ризик і повинна бути супроводжена проведенням операції, що хеджує, страхує або обмежує ризик цієї операції.
Банк визначає два типи лімітів, яких дотримується одночасно:
- зовнішіні ліміти, встановлені Національним банком України;
- внутрішні ліміти, встановлені КУАП та Кредитним комітетом.
До зовнішніх лімітів, встановлених Національним банком України відносяться нормативи: норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11), норматив загальної суми інвестування (Н12).
Фактичне значення Н11 станом на 01.01.2009 становить 0,06%.
Фактичне значення Н12 станом на 01.01.2009 становить 0,06%.
Внутрішні ліміти (обмеження) узгоджуються із зовнішніми лімітами. До внутрішніх лімітів, встановлених КУАП та Кредитним комітетом відносяться наступні ліміти:
- ліміт інвестування в цінні папери;
- ліміт загального інвестування в цінні папери.
Система управління ринковим ризиком включає наступні компоненти:
- Положення «Про порядок розрахунку резерву на відшкодування можливих збитків від операцій з цінними паперами та інших вкладень у статутні фонди підприємств».
- Положення «Про діяльність торговця цінними паперами».
Формування резерву на відшкодування можливих збитків від операцій з цінними паперами проводиться відповідно до вимог «Положення про порядок розрахунку резерву на відшкодування можливих збитків від операцій з цінними паперами та інших вкладень у статутні фонди підприємств», затвердженого рішенням Правління ЗАТ «ЄБРФ».
Валютний ризик
Таблиця 26.1. Аналіз валютного ризику
(тис. грн.)
| Рядок | Наймену-вання валюти | На звітну дату звітного 2008 року | На звітну дату попереднього 2007 року | ||||||
| моне-тарні акти-ви | моне-тарні зобов'язання | похід-ні фінан-сові інструменти | чиста пози-ція | моне-тарні активи | монетарні зобов'язання | похідні фінансові інст-рументи | чиста пози-ція | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 1 | Долари США | 30523 | 13780 | - | 16743 | 32524 | 19923 | - | 12601 |
| 2 | Євро | 5503 | 4989 | - | 514 | 1896 | 1347 | - | 550 |
| 3 | Інші | 163 | 139 | - | 23 | 358 | 84 | - | 274 |
| 4 | Усього | 36188 | 18908 | - | 17280 | 34778 | 21354 | - | 13425 |
Таблиця 26.2. Зміна фінансового результату та власного капіталу в результаті можливих змін обмінних курсів, що встановлені на звітну дату, за умови, що всі інші змінні характеристики залишаються фіксованими
| Рядок | Найменування статті | На звітну дату звітного 2008 року | На звітну дату попереднього 2007 року | ||
| вплив на прибуток/ (збиток) | вплив на власний капітал | вплив на прибуток/ (збиток) | вплив на власний капітал | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1 | Зміцнення долара США на 5 % | 837 | 837 | 630 | 630 |
| 2 | Послаблення долара США на 5 % | (837) | (837) | (630) | (630) |
| 3 | Зміцнення євро на 5 % | 26 | 26 | 27 | 27 |
| 4 | Послаблення євро на 5 % | (26) | (26) | (27) | (27) |
| 5 | Зміцнення фунта стерлінгів на 5 % | - | - | - | - |
| 6 | Послаблення фунта стерлінгів на 5 % | - | - | - | - |
| 7 | Зміцнення інших валют | 1 | 1 | 14 | 14 |
| 8 | Послаблення інших валют | (1) | (1) | (14) | (14) |
Таблиця 26.3. Зміна фінансового результату та власного капіталу в результаті можливих змін обмінного курсу, що встановлений як середньозважений валютний курс, за умови, що всі інші змінні характеристики залишаються фіксованими
| Ря-док | Найменування статті | Середньозважений валютний курс звітного року | Середньозважений валютний курс попереднього року | ||
| вплив на прибуток/(зби-ток) | вплив на власний капітал | вплив на прибуток/ (збиток) | вплив на власний капітал | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1 | Зміцнення долара США на 5 % | 573 | 573 | 630 | 630 |
| 2 | Послаблення долара США на 5 % | (573) | (573) | (630) | (630) |
| 3 | Зміцнення євро на 5 % | 18 | 18 | 26 | 26 |
| 4 | Послаблення євро на 5 % | (18 ) | (18) | (26) | (26) |
| 5 | Зміцнення фунта стерлінгів на 5 % | - | - | - | - |
| 6 | Послаблення фунта стерлінгів на 5 % | - | - | - | - |
| 7 | Зміцнення інших валют | 1 | 1 | 13 | 13 |
| 8 | Послаблення інших валют | (1) | (1) | (13) | (13) |
Відсотковий ризик
Ризик зміни процентної ставки – це наявний або потенційний ризик для надходжень або капіталу, який виникає внаслідок несприятливих змін процентних ставок. Цей ризик впливає як на прибутковість Банку, так і на економічну вартість його активів, зобов’язань та позабалансових інструментів. Банк наражається на ризик зміни процентної ставки переважно в результаті розбіжностей у строках його процентних активів та зобов’язань. Банк може понести збитки у результаті несприятливих змін процентних ставок. Оцінка та аналіз рівня ризику зміни процентної ставки проводиться станом на перший день кожного місяця і за необхідності переглядається з урахуванням змін ринкових умов, наприклад, змін базових процентних ставок, волатильності ринків та подібних подій. Банк оцінює рівень ризику зміни процентної ставки на підставі геп-аналізу тобто аналізу невідповідності сум фінансових активів та зобов’язань, які мають строк погашення або перегляду процентної ставки протягом одного періоду. Результати оцінки та аналізу обговорюються на засіданнях КУАП. Крім того, Банк регулярно контролює спред процентних ставок та чисту процентну маржу. Банк управляє ризиком зміни процентної ставки встановлюючи рівень процентних ставок за кредитними та депозитними операціями. Банк встановлює процентні ставки по основних категоріях активів та зобов’язань за строками погашення та валютами.
Таблиця 26.4. Загальний аналіз відсоткового ризику
(тис.грн.)
| Рядок | Найменування статті | На вимогу і менше 1 міс. | Від 1 до 6 міс. | Від 6 до 12 міс. | Більше року | Немо-нетарні | Усього |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| | Попередній 2007 рік | | | | | | |
| 1 | Усього фінансових активів | 40927 | 33972 | 37776 | 88704 | - | 201378 |
| 2 | Усього фінансових зобов'язань | 57935 | 2122 | 11602 | 2396 | - | 74056 |
| 3 | Чистий розрив за процентними ставками на кінець дня 31 грудня попереднього року | (17008) | 31849 | 26174 | 86307 | - | 127322 |
| | Звітний 2008 рік | | | | | | |
| 4 | Усього фінансових активів | 40129 | 33775 | 35096 | 126701 | - | 235701 |
| 5 | Усього фінансових зобов'язань | 52875 | 4585 | 12525 | 5 | - | 69990 |
| 6 | Чистий розрив за процентними ставками на кінець дня 31 грудня попереднього року | (12746) | 29190 | 22571 | 126696 | - | 165711 |
При аналізі процентного ризику процентні доходи та витрати включені до відповідних процентних фінансових активів та зобов’язань.
При складанні таблиці використовувався метод геп-аналізу, тобто аналізу невідповідності сум фінансових активів та зобов’язань, які мають строк погашення протягом одного періоду.
Таблиця 26.5. Моніторинг процентних ставок за фінансовими інструментами
(%)
| Рядок | Найменування статті | Звітний 2008 рік | Попередній 2007рік | ||||||
| гривня | долари США | євро | інші | гривня | долари США | євро | інші | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| | Активи | | | | | | | | |
| 1 | Грошові кошти та їх еквіваленти | - | 3,13 | 2,41 | 1,52 | 0,01 | 2,78 | 10,86 | 2,31 |
| 2 | Кошти в інших банках | 16,03 | 4,92 | 3,54 | - | 5,83 | 5,64 | - | - |
| 3 | Кредити та заборгованість клієнтів | 11,35 | 14,63 | 14,82 | - | 11,19 | 12,26 | - | - |
| | Зобов'язання | | | | | | | | |
| 4 | Кошти банків | 9,01 | 4,49 | 3,51 | - | 5,69 | 2,18 | - | - |
| 5 | Кошти клієнтів: | 3,78 | 4,29 | 1,56 | - | 2,38 | 4,51 | - | - |
| 5.1 | Поточні рахунки | 1,02 | 0,48 | - | - | 1,74 | 0,79 | - | - |
| 5.2 | Строкові кошти | 20,13 | 6,72 | 10,29 | - | 9,18 | 9,84 | - | - |
Банк нараховує проценти за відповідними статтями активів та зобов'язань за фіксованою процентною ставкою.
Географічний ризик
Таблиця 26.6. Аналіз географічної концентрації фінансових активів та зобов'язань за звітний 2008 рік
(тис.грн.)
| Рядок | Найменування статті | Україна | ОЕСР | Інші країни | Усього |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| | Активи | | | | |
| 1 | Грошові кошти та їх еквіваленти | 34791 | - | - | 34791 |
| 2 | Кошти в інших банках | 3038 | 3877 | 233 | 7148 |
| 3 | Кредити та заборгованість клієнтів | 155594 | - | - | 155594 |
| 4 | Цінні папери в портфелі банку на продаж | 15 | - | - | 15 |
| 5 | Інші фінансові активи | 347 | - | - | 347 |
| 6 | Усього фінансових активів | 193785 | 3877 | 233 | 197895 |
| 7 | Нефінансові активи | 85415 | - | - | 85415 |
| 8 | Усього активів | 283310 | - | - | 283310 |
| | Зобов'язання | | | | |
| 9 | Кошти банків | 15742 | - | - | 15742 |
| 10 | Кошти клієнтів | 50810 | - | - | 50810 |
| 11 | Інші фінансові зобов'язання | 3439 | - | - | 3439 |
| 12 | Усього фінансових зобов'язань | 69991 | - | - | 69991 |
| 13 | Нефінансові зобов'язання | 23391 | - | - | 23391 |
| 14 | Усього зобов'язань | 93382 | - | - | 93382 |
| 15 | Чиста балансова позиція | 189928 | - | - | 189928 |
| 16 | Зобов'язання кредитного характеру | 135714 | - | - | 135714 |
Таблиця 26.7 Аналіз географічної концентрації фінансових активів та зобов'язань за попередній 2007 рік
(тис.грн.)
| Рядок | Найменування статті | Україна | ОЕСР | Інші країни | Усього |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| | Активи | | | | |
| 1 | Грошові кошти та їх еквіваленти | 26542 | - | - | 26542 |
| 2 | Кошти в інших банках | 11458 | 1640 | 780 | 13878 |
| 3 | Кредити та заборгованість клієнтів | 136988 | - | - | 136988 |
| 4 | Цінні папери в портфелі банку на продаж | 15 | - | - | 15 |
| 5 | Інші фінансові активи | 118 | - | - | 118 |
| 6 | Усього фінансових активів | 177541 | - | - | 177541 |
| 7 | Нефінансові активи | 88673 | - | - | 88673 |
| 8 | Усього активів | 266214 | - | - | 266214 |
| | Зобов'язання | | | | |
| 9 | Кошти банків | 29731 | - | - | 29731 |
| 10 | Кошти клієнтів | 44005 | - | - | 44005 |
| 11 | Інші фінансові зобов'язання | 320 | - | - | 320 |
| 12 | Усього фінансових зобов'язань | 74056 | - | - | 74056 |
| 13 | Нефінансові зобов'язання | 4226 | - | - | 4226 |
| 14 | Усього зобов'язань | 78282 | - | - | 78282 |
| 15 | Чиста балансова позиція | 187932 | - | - | 187932 |
| 16 | Зобов'язання кредитного характеру | 14980 | - | - | 14980 |
Банк визначає концентрацію географічного ризику помірною.
Концентрація інших ризиків
Операційно-технологічний ризик
Банк розуміє операційно-технологічний ризик, як потенційний ризик для довгострокового існування банківської установи, що виникає через недоліки корпоративного управління, системи внутрішнього контролю або неадекватність інформаційних технологій і процесів обробки інформації з точки зору керованості, універсальності, надійності, контрольованості і безперервності роботи, форс-мажорні обставини, внутрішній «людський фактор» або шахрайство. Такі недоліки можуть призвести до фінансових збитків через помилку, невчасне виконання робіт або шахрайство, або стати причиною того, що інтереси Банку постраждають в якийсь інший спосіб, наприклад, працівники Банку перевищать свої повноваження або здійснюватимуть операції в порушення етичних норм або із занадто високим ризиком.
Операційно-технологічний ризик виникає також через неадекватність стратегії, політики і використання інформаційних технологій. До інших аспектів операційно-технологічного ризику належать ймовірність непередбачених подій, на зразок пожежі або стихійного лиха.
Операційно-технологічний ризик можна визначити як ризик втрат, що виникають у результаті різного роду людських або технічних помилок, у тому числі в результаті злого наміру.
Операційно-технологічний ризик також визначається як ризик виникнення збитків у результаті недоліків або помилок у ході здійснення внутрішніх процесів, допущених з боку співробітників, функціонування інформаційних систем і технологій, а також унаслідок зовнішніх подій.
Операційно-технологічний ризик охоплює ризик втрат у зв'язку з порушеннями в системі контролю, недостатності внутрішнього контролю в області обліку, недосвідченості персоналу, не стабільно працюючих комп'ютерних систем, до яких мається легкий доступ. Операційно-технологічний ризик включає в себе також ризик людських помилок і ризики технічних порушень у функціонуванні систем.
Існує визначений зв'язок між кредитним, ринковим і операційно-технологічним ризиками. Зокрема, операційна помилка, пов'язана з транзакцією наприклад, може створити ринковий або кредитний ризик. Даний ризик зв'язують із усіма напрямками і підрозділами банківського бізнесу, включаючи інфраструктурні, хоча комбінація видів ризиків і їхні відносні масштаби можуть істотно розрізнятися.
Операційно-технологічний ризик можна розглядати як найбільш важливий вид ризику для підрозділів Банку, що мають великі обсяги операцій, високі обороти (число операцій в одиницю часу), високу інтенсивність структурних змін і (або) складні системи підтримки. Однак, слід зазначити, що операційно-технологічний ризик поширюється практично на всі процеси, пов'язані з функціонуванням банківського бізнесу.
З метою впровадження ефективного управління операційно-технологічним ризиком Банком розроблена «Політика управління операційно-технологічним ризиком, яка встановлює чіткий розподіл обов’язків між профільними комітетами та налагодження бізнес-процесів між структурними підрозділами Банку.
Ціль – стандартизація роботи Банку з оцінки та контролю операційно-технологічного ризику, мінімізація втрат Банку, пов'язаних із проведенням банківських операцій і підвищення ролі обліку та контролю операційно-технологічного ризику у банківській діяльності.
Основні завдання управління операційно-технологічним ризиком:
- забезпечення своєчасної ідентифікації операційно-технологічного ризику;
- оцінка операційно-технологічного ризику та прийняття заходів стосовно його оптимізації;
- оптимізація процесу контролю операційно-технологічного ризику на всіх організаційних рівнях;
- ефективна взаємодія підрозділів на всіх організаційних рівнях у процесі управління операційно-технологічним ризиком та формування резервів на покриття можливих збитків;
- вирішення конфлікту інтересів, що виникають у процесі діяльності, у частині управління операційно-технологічним ризиком.
Цілі управління операційно-технологічним ризиком в ЗАТ «ЄБРФ».
Політика управління операційно-технологічним ризиком в ЗАТ «ЄБРФ» приймається з метою повної оцінки операційно-технологічного ризику, забезпечення розуміння усього циклу обробки бізнес-операцій.
Політика управління операційно-технологічним ризиком в ЗАТ «ЄБРФ» приймається з метою забезпечення проведення банківських операцій у відповідності до нормативно-правових актів та внутрішньобанківських документів та мінімізації дії людського фактору, збоїв ІТ-систем, зовнішніх подій на фінансовий стан Банку, а також налагодження ефективної системи підтримки та прийняття управлінських рішень.
Маючи адекватну управлінську інформацію про небезпеку, пов'язану з операційно-технологічними ризиками, Банк зможе приймати вірні рішення щодо ризиків, які він бере на себе, а також щодо управління цими ризиками чи то шляхом впровадження додаткових засобів контролю, чи то шляхом змін подальших інвестицій у відповідні технології.