Поезія

Вид материалаДокументы

Содержание


Чому в зажурі…
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   67

ЧОМУ В ЗАЖУРІ…




_____________________

Дивуюсь я, чому в зажурі

Завжди усміхнене лице:

Чи сняться сни сумні, похмурі,

Чи хто зронив лихе слівце?

Скажи мені про ту причину,

Чому тривожить душу сум?

Я нагадаю світлу днину,

Де не було цих тяжких дум.

Прийде на пам’ять ліс казковий,

Ти пригадай поліський край,

Де синь озер очеретових…

Мабуть, це є земний наш рай.

Зорі хлюпочуться у водах,

Щербатий місяць в тій порі,

Знай, осява природи вроду,

Йому теж сумно угорі.

Може, русалка його манить:

-Ну, не соромсь, пірнай, купайсь…

Згадай. Хай пам’ять не обманить-

Залиш свій сум і усміхайсь!

20.08.2011 року

РАНКОВИЙ ПОДАРУНОК





Ф. Наконечний

Богиня сну  до вій твоїх торкнулась,

Туман солодкий вмить тебе приспав

Та все ж мені ще мило усміхнулась,

Хоч вже не чула, що тобі  бажав.

 

Насняться хай тобі гаї весняні,

А у гаях тих  пісня соловя,

Стежки росисті в час той ранній,

Два силуети: ти і поруч я.

 

Нехай цей сон тобі щоночі сниться,

Бо днем не сон, ця  казка наяву

Не треба нам чарівна  в ній жар-птиця-

Повір, тобою, рідна, я живу!

 

Нехай весна нас ще гаями водить,

Хоч осінь прагне підмінить весну

Стежину ту, де наше щастя бродить,

Я  подарую ранком після сну.

 

                           Травень, 2011 рік