Поезія

Вид материалаДокументы

Содержание


Міфи про княгиню ольгу
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   67

МІФИ ПРО КНЯГИНЮ ОЛЬГУ



Загальноприйнятий варіант історії, якому нас всіх навчають у школі і який переконливо розповідає нам про неосвічених слов’ян і їх вчених рятівників, дозволяє сьогодні переможцям, що знаходяться біля керма влади (як світської, так і релігійної), вміло маніпулювати свідомістю народу. Народ, позбавлений доступу до власного історичного минулого, не може скористатися духовним досвідом своїх предків. Такі люди – як квіточки в вазочці, позбавлені коренів – повністю залежать від тих, хто підрізав їх під самий корінець. І зробив це лише на тій підставі, що, мовляв, природньо  в природних, умовах цим людям, подібно цим квітам, було б «гірше»! А про який духовний досвід предків взагалі може йти мова, коли нас не просто позбавили інформації, а замінили, повністю підмінили її від першої до останньої літери?

 Не дивно, що сьогоднішні культурні, освічені люди вже і про ці букви мають дуже туманне уявлення, але ж у них закладено ключі слов’янської духовності … Звичайно, не можна роздувати сенсацію в цьому вкрай делікатному питанні, пов’язаному не тільки з історією слов’янських народів, але і з історією самої слов’янської душі, яка зачіпає в тому числі і самі основи релігійності й національної гідності слов’ян. Це питання вимагає детального, всебічного та зваженого вивчення …

Бо ж зараз, до традиційної демонізації слов’янського язичництва, до якої ми звикли з дитинства, додалася не менш витончена брехня – його абсолютна ідеалізація, а, отже, звеличення язичників до рангу «живих богів і богинь». І ось він, результат: у наш час кожен отримав можливість свято вірити в непогрішність саме своєї казки ! ..

У літописних свідченнях про княгиню Ольгу чимало хронологічних неточностей і загадок, але навряд чи можуть виникнути сумніви у достовірності більшості фактів її життя. Ольга ще до Хрещення Русі прийняла християнство і стала першою руською святою і однією з шести жінок, яких зарахували до лику святих рівноапостольних. 

Народилася Ольга поблизу Пскова. Рік її народження невідомий. У літописах ім’я Ольги вперше з’являється в розповіді про її весілля з київським князем Ігорем.



Княгиня Ольга

Після весілля ім’я майбутньої просвітительки Русі згадується в черговий раз тільки через кілька десятиліть, в російсько-візантійському договорі 944 року. А ще через рік Ігор гине від рук древлян і Ольга стає правителькою Русі. Дружина Ігоря підкорилася їй, визнавши Ольгу представником законного спадкоємця престолу Святослава, якому на той момент було всього три роки.
  • Древляни після вбивства Ігоря прислали до його вдови сватів – кликати заміж за свого князя Мала.Княгиня не пішла на цю поступку перед совістю. Двадцять сватів були закопані живцем в тій чайці, на якій припливли. Наступну делегацію, що складалася з древлянській знаті, спалили в лазні.Потім Ольга вирушила на могилу чоловіка справити тризну. Обпоївши під час тризни древлян, Ольга веліла порубати їх. Літопис повідомляє про п’ять тисяч убитих. Апофеозом помсти княгині Ольги за вбивство чоловіка був військовий похід на древлян і спалення Іскоростеня. Місто спалили за допомогою птахів, до ніг яких прив’язали палаюче клоччя.

Житіє так оповідає про праці Ольги: “І управляла княгиня Ольга підвладними їй областями Руської землі не як жінка, але як сильний і розумний чоловік, твердо тримаючи в своїх руках владу і мужньо обороняючись від ворогів. І була вона для останніх страшна, своїми ж людьми любима. По всіх справах управління вона виявляла далекоглядність і мудрість. При цьому Ольга, милосердна до душі, була щедродательна жебраком, убогим і незаможним; до її серця скоро доходили справедливі прохання, і вона швидко їх виконувала “.

Русь зростала і зміцнювалась. Будувалися міста, оточені кам’яними і дубовими стінами. На час правління Ольги належить встановлення перших державних кордонів Київської Русі.Чужоземні купці спрямовувалися на Русь з товарами. Скандинави охоче вступали найманцями в російське військо. Русь ставала великою державою.

Як мудра правителька, Ольга бачила на прикладі Візантійської імперії, що  державі потрібна релігія, яка об’єднає розрізнені частини в єдине ціле і утримає це ціле від розпаду.

Зробивши свій вибір, велика княгиня Ольга вирушила з великим флотом в Константинополь. Цілями цієї подорожі були і релігійне паломництво, і дипломатична місія, і демонстрація військової могутності Русі. За свідченням літопису, в Константинополі Ольга прийняла рішення стати християнкою. Таїнство Хрещення звершив патріарх Константинопольський Феофілакт, а хресним був імператор Костянтин Багрянородний.

До Києва Ольга повернулася з іконами і богослужебними книгами. Вона спорудила храм в ім’я святителя Миколи над могилою Аскольда – першого київського князя-християнина і багатьох киян навернула до Христа. З проповіддю віри вирушила княгиня на північ. У Київських і Псковських землях, у віддалених селах, на перехрестях доріг вона споруджувала хрести, знищуючи язичницькі ідоли. У містах будувалися храми.

Серед бояр і дружинників в Києві знайшлося чимало людей, які зненавиділи святу Ольгу. Ревнителі язичницької старовини з надією дивилися на підростаючого Святослава, який рішуче відхилив вмовляння матері прийняти християнство. Святій Ользі довелося змиритися з тим, що відбувається і піти у справи особистого благочестя, надавши управління язичнику Святославу.

Вона навчала своїх онуків, дітей Святослава, християнській вірі, але не наважувалася охрестити їх, побоюючись гніву сина. Останні роки, серед урочистості язичництва, їй, колись всіма шанованої володарці держави, що хрестилася від Вселенського патріарха в столиці Православ’я, доводилося таємно тримати при собі священика, щоб не викликати нового спалаху антихристиянських настроїв. В 969 році свята рівноапостольна княгиня Ольга відійшла в інший світ. Через 19 років посіяні нею насіння зійшли: її онук, святий рівноапостольний князь Володимир, хрестив Русь.