Поезія

Вид материалаДокументы

Содержание


Чому в зажурі… 12
Міфи про княгиню ольгу 29
Розділ 3. оповідання 54
Їх на борню сила незломна вела 98
Не полєщуци і не поляци 154
Подобный материал:
1   ...   59   60   61   62   63   64   65   66   67
повірити, як інші.Ніяк не могла усвідомити,що невдовзі він помре,а вона,як його сестра у вірі,повинна буде підштовхувати до “кінця” на цій дорозі.Сидіти поруч,змочувати запечені губи,обтирати чоло,дивитися в його очі,стискати його висохлу руку у своїй,коли прийде його година прощатися з цим грішним світом. Він дивився на неї світлими очима і не впізнавав,здається уже нічого не розумів. Галю пронизала думка – “Чи то так виглядає потойбічний погляд-коли земні справи,тутешня суєта,уже не мають жодної влади. Серце Галини переповнилось вірою “якщо він колишній її суджений,пропащий п”яниця,так мужньо несе свій хрест,чи маю я право сумніватися? І тут Галю накрила хвиля обурення.Все їй видалося фарсом.Уся ця атмосфера благості-чергова постановка шоу-проекту,творці якого думають тільки про одне-заробити якнайбільше грошей.В її свідомості зринули гігантські будови “Залів Світла”, згадала які суми щомісяця поступали в загальну касу від вірних братів і сестер.

-”…Я не готовий”- ледве чутно прошепотів.І в його очах відбився панічний страх…Колись такий тихенький його голос вивів її з стану депресії, коли втекла з дому,а зараз вона повинна віддати йому борг,повинна зробити це для нього-дати собі і йому ще один останній шанс зрозуміти,що щасливими можна бути,живучи разом,знову однією сім”єю і без цього безумовного обожнювання. Але щось вдіяти,чимось допомогти вже було занадто пізно…Він пішов до свого Бога…
  Галина в розпачі зняла з себе білий одяг і побрела дорогою подалі від тих білих наметів,клянучись подумки,що розповідатиме всім підряд,як у цій секті,людей морять голодом,і це все треба якнайскоріше припинити.Незасіяний,як опинилася на вокзалі.Отямилася лише вдома, в селі,коли побачила таку дорослу донечку. Гірко-гірко заплакала і ридаючи,впала на коліна перед дочасно посивілими батьками після її втечі з дому,коли таємно вночі поспішила на вокзал із стома гривнями в руці,які подарували ій родичі на день народження-підійшла до каси і купила білет на перший попавший маршрут автобуса. Проїжджаючи повз нічне сонне село подумала,що назад мабуть ніколи не повернеться.Хіба ж приймуть її після цього мама і тато? Вона навіть не хоче,щоб її шукали,навіть записки не залишила…

Потім,вже в місті…часто дивилася передачі про пошук дітей і навіть кілька раз забігала у двір міліції подивитися,чи нема фотографії про її розшук,але її фото ніде не було.Невже батьки її не шукають?Чи,як вона і думала,не хочуть прийняти додому доньку,що їх так зганьбила?Ну що ж,ще й за то не повернуся і забуду про них”…

Та доля,на те вона і доля- розпорядилася по своєму. Ось так покрутила,вивернула і змусила повернутися в оте “прокляте”, але рідне до щему серця,село,де і досі панують матріархально-феодальний сімейний устрій. І вона заріклась,що може більше ніколи в світі не знайде такої такої великої і возвишенної любові та розуміння,як між “братами” і “сестрами”,але більше ніколи не порушить заповіді:”-Не сотвори собі кумира “,бо то є істина і нема більше рабства,аніж рабство з любові.

Не завжди то добре,коли заради ілюзорної родини,заради якогось відчуття божественності,де всі одне одного розуміють,підтримують та розділяють переживання в жертву приноситься своя рідна сім”я-батько і мама,твої кровні брат і сестра, протиставляються якомусь невідомому “світлому божеству” з такими ж світлими “братами” і “сестрами”.


Зміст:


ПОЕЗІЯ 1

романтик, поет-лірик, радіоконструктор і телевізійник 3

Федір Йосипович Наконечний 3

Не віриться, що мами вже немає 7

КАРПАТСЬКІ ЕТЮДИ 8

ЧОМУ В ЗАЖУРІ… 12

РАНКОВИЙ ПОДАРУНОК 14

Думки бушують 15

Розділ 2. РОЗДУМИ ПРО Життя - буття 18

Слов”яни і Руси подібні, але не один народ 18

Ніякого татаро-монгольського іга не було 26

МІФИ ПРО КНЯГИНЮ ОЛЬГУ 29

Поліщуки – окремий, хоча і нерозвинений етнос 31

Згоди Поліщуків ніхто й не питав 37

39

В Україні варто вже створювати музей речей з Полісся. Але це питання поки-що нікого не цікавить. 39

Минуле і сучасне Полісся – це майже Америка в Європі 41

Сама ж назва “Поліщуки” в історичних документах вперше зафіксована у ХІУ ст. 45

РОЗДІЛ 3. ОПОВІДАННЯ 54

Розділ4. новели 73

Древляни, Полісяни і Поляни 73

Чорт і пани 75

Яким був поліський світ, коли не було нас? 76

Все по Біблії 78

Тих Поліщуків, які хотіли “пощупати”, цю біду, давно немає в живих 80

Дамбу в Немовичах побудували недавно 82

А радіо не збрехало 88

Катеринівське пекло 89

сучасне весілля або – “задовбали вже ваші традиції” 91

  91

Міжгірські “буркутуни” 92

Ворог ніколи не ховає ворога 95

Село вмирає. Все робиться правильно, продумано й логічно ? 96

Розділ 5. НАРИСИ 97

ЇХ НА БОРНЮ СИЛА НЕЗЛОМНА ВЕЛА 98

  КІЛЬКІСТЬ БОРЦІВ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ КРАЮ ПО СЕЛАХ                 САРНЕНСЬКОГО РАЙОНУ 101

кУРІННИЙ «сТАЛЬНИЙ» 103

Свідчення смертника Рівненської тюрми НКДБ №1 115

Безправний і без вини винуватий… 119

ВІД “КВН-49″ до “10 РІВНЕНСЬКОГО КАНАЛУ” 123

Розділ6. АНАЛІТИКА 127

Фальшування історії через міфи 127

Хто ж такі “ми”? 128

Оукраінамі” (“українами”, “Украйна”) 134

Україна- це не шматок землі скраю  137

Рештки козацького війська загинули в болоті під Берестечком 140

Від кого ж визволяв нас Хмельницький? 143

Варшавський договір 1920-го року був злочином 148

НЕ ПОЛЄЩУЦИ І НЕ ПОЛЯЦИ 154

Партизани- то диверсанти 157

І герої, і бандити в одній іпостасі 160

Акція “Вісла” 172

Українці втікали з Червоної Армії, як тільки німці захоплювали їхні рідні місця… 176

Брехня про колгоспне рабство 179

СРСР знаходився на піку світової слави і чомусь розвалився… 183

З прірви вибиратися нам ще довго 185

На кожен аргумент є контраргумент… 186

ТОДІ Крали, а воно все було 188

Надії на “доброго царя” виявилися марними 191

Творець визначив для кожної людини національність, мову і віру. Вони об’єднують людей у спільноту, у націю – і є саме такими, з якими душі найлегше буде спасатися. Це і є та істина, яку  осягнули зрілі народи. 192

Розділ 7. СПОГАДИ 194

минуле стукає в наші серця 194

Сповідь “штрафника” 200

Тих Поліщуків, які хотіли “пощупати”, цю біду, давно немає в живих 204

Чорнобильські таємниці 205