Комплексна програма перспективи аґропромислового комплексу та розвитку сільських територій
| Вид материала | Документы |
- Програма розвитку сільських територій сумської області на період до 2020 року суми, 1020.66kb.
- Програма розвитку сільських територій Сумської області на період до 2020 року Суми, 1261.3kb.
- 26. Які перешкоди заважають підвищенню прибутковості Вашого господарства, 4121.32kb.
- Магістерська програма «економіка аграрного сектора» Студентка: Карпенко Ірина Володимирівна, 1727.27kb.
- Протокол №2 від 29 квітня 2010 року за результатами позачергового засідання робочої, 38.5kb.
- Цільова комплексна програма „Фізичне виховання здоров’я нації про шляхи розвитку фізичної, 124.82kb.
- Районна програма розроблення (оновлення) містобудівної документації населених пунктів, 275.81kb.
- Програма розвитку агропромислового комплексу Хмельницької області на 2012-2016 роки, 683.35kb.
- Програма розвитку та вдосконалення системи цивільного захисту населення І територій, 167.43kb.
- Програма розвитку та збереження зелених насаджень у м. Алчевську на 2010-2015 роки, 369.31kb.
Функціональні напрями діяльності аґрарного ринку
Вони будуть об’єднувати
Інформаційні послуги:
– надання достовірної та вичерпної інформації про весь спектр регіонального продовольчого ринку;
– створення спеціалізованих баз даних;
– надання довідок та консультацій;
– видання інформаційних бюлетенів;
– розвиток реклами.
Постачання матеріальних ресурсів:
– електроенергії;
– природного газу;
- паливно-мастильних матеріалів;
–мінеральних добрив;
– засобів захисту рослин;
– будівельних матеріалів, інших матеріально-технічних ресурсів.
Виробництво і переробка сільськогосподарської продукції:
– вирощування сільськогосподарських культур і розвиток тваринництва за сучасними технологіями;
– доведення сільськогосподарської продукції до товарних кондицій;
– організація заготівель, збереження, переробки і збуту сільськогосподарської продукції.
Нерозривне поєднання діяльності з фінансовою та ціновою політикою.
Аґрарний ринок буде об’єднувати оптову та роздрібну торгівлю, надання послуг.
Робота з приватним сектором:
– виявлення товарної продукції та залучення її до переробки на підприємствах області;
- виявлення потреби подвірних господарств у “зустрічній” продукції.
Система закупок сільськогосподарської продукції
До кінця 2015 року у кожному населеному пункті області буде створена мережа пунктів заготівлі сільськогосподарської продукції, кредитних спілок, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, підприємства переробки і реалізації сільськогосподарської продукції, а також забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними ресурсами. У містах і селищах формуватиметься мережа підприємств, що здійснюватимуть роздрібну торгівлю сільськогосподарською продукцією та продовольством, в тому числі магазинів фірмової торгівлі і торговельних центрів (комплексів).
У кожному районі будуть створені торгові доми, оптово-роздрібні магазини фірмової торгівлі підприємств, що виробляють мінеральні добрива, засоби захисту рослин, паливно-мастильні матеріали, запасні частини для сільськогосподарської та іншої техніки, сільськогосподарський інвентар.
В обласному центрі створюватиметься мережа підприємств оптової торгівлі сільськогосподарською продукцією (оптові продовольчі ринки, постійно діючі ярмарки-виставки, аукціони живої худоби).
Для забезпечення закритих установ і організацій сільськогосподарською продукцією і продовольством буде оголошено тендер між сільськогосподарськими товаровиробниками і переробними підприємствами.
Система закупок сільськогосподарської продукції повинна проводитися на основі системного підходу та принципу оптимальності.
Створення мережі пунктів заготівлі та інших суб’єктів інфраструктурного середовища в кожному населеному пункті області повинно бути підтверджено відповідним обсягом продукції і послуг.
Всі запропоновані в програмі заходи потребують значних витрат, тому створена в майбутньому (2005 - 2015 рр.) інфраструктура аґрарного ринку регіону повинна функціонувати ефективно, використовуючи всі виробничі потужності, працювати на максимальний результат при мінімальних затратах. Обсяги та використання цих матеріальних та фінансових ресурсів повинно знаходитися на жорсткому контролі.
Розвиток оптової, біржової та роздрібної торгівлі
Формування і стабілізація споживчого ринку для задоволення потреб населення здійснюватиметься шляхом розвитку біржової, оптової та роздрібної торгівлі, вдосконалення комерційних відносин товаровиробників, продавців та споживачів усіх форм власності, створення більш сприятливого інвестиційного клімату у цій сфері, надання гарантій виконання біржових угод, застосування зустрічних схем продажу, розроблення ефективного контрактного права.
Перспективним напрямом розвитку ринкової інфраструктури є створення оптово-продовольчих ринків, які забезпечать постачальникам сільськогосподарської продукції вихід на конкурентний ринок, скоротять термін руху продуктів від товаровиробників до мережі роздрібної торгівлі з мінімальною кількістю посередників та перевезень.
Під час організації оптових ринків враховуватиметься досвід країн з розвинутою ринковою економікою, який ґрунтується на прямих зв’язках переробних підприємств з торгівлею (стосовно м’ясної і молочної продукції), а також організації оптових плодоовочевих ринків (стосовно овочів, фруктів).
З метою становлення оптового ринку розвиватимуться і зміцнюватимуться сервісні структури (холодильне, тарне та транспортне господарство), зростатиме кількість та сфера діяльності посередницьких фірм з надання інформаційних та маркетингових послуг, експертних проб якості товарів, комерційних банків, що обслуговують торгівельні підприємства, страхових компаній.
Функціонування оптових ринків відбуватиметься на основі вільної конкуренції.
Для сприяння розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції, вдосконалення біржової торгівлі у напрямі розв’язання проблем товарного обміну, адаптації сільського товаровиробника до умов ринкового середовища, формування ринкових інструментів управління буде відпрацьована нормативна база з питань регулювання оптового ринку та біржової діяльності, розроблений механізм взаємовідносин між товаровиробниками та іншими суб’єктами, які працюють на оптовому ринку. На товарних біржах створюватимуться умови, за яких сільськогосподарські товаровиробники водночас з продажем продукції могли б укладати угоди на придбання матеріально-технічних ресурсів, опрацьовуватимуться методи застосування сучасних технологій біржової торгівлі для формування оптового ринку сільськогосподарської продукції.
У 2005 - 2015 роках передбачається поетапне створення та функціонування ринків окремих видів сільськогосподарської продукції та продовольства (зерна, цукру, олії, м’яса, молока, картоплі, плодоовочевої продукції). Створюватимуться умови для розвитку, інтегрованих підприємств та об’єднань, подальшого розвитку набуде виробнича кооперація.
Передбачається розвиток інтеграційних зв’язків і створення спільних підприємств за участю вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників, переробних підприємств, банківських установ та іноземних суб’єктів господарювання країн близького та далекого зарубіжжя.
З метою створення та розвитку системи ринкової інформації щодо аґропромислового виробництва передбачається:
- організація системи збору, аналізу і розповсюдження інформації про ринок сільськогосподарської продукції та цінового моніторингу продовольчого ринку на основі створення автоматизованої системи оперативного диспетчерського зв’язку, включаючи обласну та районні адміністрації, підприємства;
- створення при аґрарній біржі інформаційно-ресурсного центру з метою зближення виробника, переробника та постачальника ресурсів.
В обласному центрі варто також створити консультаційний відділ юридичних та законодавчих питань для вирішення всіх непорозумінь з приводу виникають з цього приводу.
6.7 Сільський “зелений” туризм
Туристична галузь є важливим джерелом стабільного й динамічного збільшення надходжень коштів до бюджету та чинником істотного позитивного впливу на стан справ у багатьох галузях економіки в т.ч. у сільському господарстві.
Туризм сприяє підвищенню зайнятості сільського населення, розвитку ринкових відносин, міжнародному співробітництву, залученню українців та іноземних громадян до пізнання багатої природної та історико-культурної спадщини краю, збереженню екологічної рівноваги.
Найбільшого розвитку за останні роки набуває “зелений” туризм. В регіоні вже працює 5 осередків сільського “зеленого” туризму, а саме в Верховині, Ворохті, Косові та селах Татарів, Яблуниця.
Створено обласну спілку сприяння розвитку сільського “зеленого” туризму, випущено путівник “Сільські служби Гуцульщини”, в якому зібрана інформація щодо 200 господарів, які приймають відпочиваючих у своїх садибах. Пропонуються нетрадиційні види туризму: мисливський, кінний, рибальський, цінові екскурсійні маршрути по горах і річці Дністер.
Зростає інтерес населення щодо зайняття туристичною діяльністю. Зараз в області функціонує більше 70 ліцензованих туристичних підприємств. Сільський зелений туризм налічує понад 250 приватних садиб, що обслуговують туристів.
Консолідований обсяг туристичних послуг в 2001 р. перевищив 21,4 млн. грн.
У модернізацію старих і будівництво нових закладів вітчизняними інвесторами у 2001 році вкладено понад 7 млн. грн.
Водночас подальший розвиток туризму в області гальмується:
- недосконалістю законодавчої та нормативно-правової бази в галузі туризму;
- недостатністю методичної, організаційної, інформаційної та матеріальної підтримки суб’єктів підприємництва туристичної галузі з боку держави;
- невідповідністю переважної більшості туристичних закладів міжнародним стандартам;
- недостатньою забезпеченістю автомобільних доріг туристичною, сервісною та інформаційною інфраструктурою (відсутність рекламних щитів та єдиної системи маркування автошляхів щодо закладів туризму, в тому числі сільського зеленого);
- недостатньою якістю та асортиментом туристичних послуг;
- неналежним станом туристичних маршрутів (брак обладнаних місць перепочинку, гірських притулків, відсутність єдиної системи знакування);
- недосконалістю бази даних щодо рекреаційно-туристичних об’єктів;
- недостатністю туристичних карт, інформації, реклами про область.
Стратегія передбачає здійснення комплексу заходів щодо удосконалення системи державного регулювання туризму, розвитку матеріально-технічної бази та туристичної інфраструктури, ефективного використання наявних рекреаційних ресурсів, збереження історично-культурної спадщини. У процесі реалізації стратегії створюватимуться умови для реалізації інвестиційних проектів, забезпечення галузі висококваліфікованими кадрами, розширення мережі туристично-екскурсійних маршрутів. Надалі владою активно підтримуватиметься рекламно-інформаційна діяльність. Пріоритетними напрямками розвитку туризму для області є в’їзний та внутрішній, зокрема сільський зелений туризм.
Мета й основні завдання
Мета – здійснення заходів, спрямованих на розвиток туристичної галузі, забезпечення умов для повноцінного функціонування суб’єктів туристичної діяльності, залучення інвестицій, створення туристичного продукту, здатного максимально задовольнити потреби міжнародного і внутрішнього туризму з урахуванням природно-кліматичного, рекреаційного, соціально-економічного та історико-культурного потенціалу області, її етнографічних особливостей.
Основними завданнями є:
- забезпечення пріоритетного розвитку туристичної галузі з урахуванням державних інтересів і відповідно до законодавства України та норм міжнародної туристичної практики;
- підвищення рівня добробуту громадян області, створення додаткових робочих місць, збільшення надходжень до бюджету від туристичної галузі;
- координація дій державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів туристичної діяльності, громадських туристичних та екологічних організацій, наукових закладів, залучення громадськості для подальшого розвитку туризму в області.
Основні напрями розвитку “зеленого” туризму:
- удосконалення системи державного регулювання туризму;
- удосконалення нормативно-правової бази туристичної діяльності;
- модернізація існуючої матеріальної бази, створення нових рекреаційно-туристичних об’єктів міжнародного стандарту;
- розроблення і виконання комплексних програм розвитку туристичних центрів області;
- забезпечення туристичної, сервісної та інформаційної інфраструктури в зонах автомобільних доріг;
- провадження туристичної діяльності з урахуванням необхідності забезпечення ефективного природокористування та охорони навколишнього середовища;
- збереження і відновлення історико-архітектурних пам’яток духовної культури народу;
- організація екскурсійно-методичної служби;
- удосконалення рекламно-інформаційної діяльності, проведення маркетингових досліджень у туристичній галузі, представлення області на національних та міжнародних туристичних виставках в Україні та за кордоном;
- створення умов для розвитку сільського зеленого туризму;
- забезпечення організаційних заходів та технічних вимог до безпеки туристів;
- розвиток нових перспективних форм організації туризму.
Фінансове забезпечення
Заходи реалізуються за рахунок коштів обласного, районних та міських бюджетів, суб’єктів підприємництва всіх форм власності, громадських організацій, цільових кредитів банків, міжнародної технічної допомоги, інвестиційних коштів, інших джерел, не заборонених законодавством.
Фінансове забезпечення заходів щодо державної підтримки виконання Програми здійснюється в межах видатків обласної державної адміністрації, передбачених в обласному бюджеті на регіональні програми (розвиток туризму в області).
Очікувана ефективність
Виконання Програми дає змогу відновити та розвинути існуючу матеріально-технічну базу туризму, створити нові рекреаційно-туристичні об’єкти, забезпечити комплексний розвиток туристичних центрів. Реалізація Програми сприятиме розвитку сільського зеленого туризму, залученню інвестицій у туристичну галузь області, впровадженню нових форм організації туризму, створенню облаштованої належним чином мережі туристично-екскурсійних маршрутів з комплексом обладнаних для відпочинку місць, гірських притулків, єдиною системою знакування. Результатом Програми буде зростання іміджу області, як туристичного краю, в Україні і на світовій арені, а також зростання надходжень у бюджети всіх рівнів.
- Забезпечення рівня соціальної спрямованості комплексної програми в сільському господарстві
Беручи до уваги, що 58 % населення Івано–Франківської області – сільські жителі, сталість і динамічність розвитку соціальної сфери села є однією з визначальних складових аґрарної політики. Проте її формування та функціонування є надзвичайно складним.
Позитивні зрушення в сільському господарстві, які розпочалися у 2000 р. завдяки реформуванню аґрарного сектора, поки що не забезпечили належного поліпшення умов життєдіяльності сільського населення.
Депопуляційні процеси охопили майже всю сільську територію області. Зростає демографічне навантаження працюючих осіб пенсіонерами, трудовий потенціал скорочується і старіє. Із 296,2 тисячі працездатних осіб, які мешкають у сільській місцевості, 36,8 тисяч - незайняті та безробітні, 137,6 тисяч - зайняті лише в особистих підсобних господарствах. Майже не зростають реальні доходи селян, головним джерелом сукупного доходу яких залишаються надходження від низькопродуктивної праці в особистих підсобних господарствах. Загострюються проблеми бідності, знижується життєвий рівень селян.
Високими темпами підвищується трудова міграція сільського населення, особливо у приміських зонах. Серед загальної кількості мігрантів переважає молодь. Поряд з обезлюдненням і старінням селянство втрачає духовність і культуру.
Різке зменшення всіх видів фінансування на утримання та розбудову об’єктів соціальної інфраструктури посилило негативні явища в існуючій їх мережі. Внаслідок цього вона невпинно скорочується, занепадає і руйнується. Практично не відновлюється діяльність підприємств і закладів сфери обслуговування, припинилося оновлення матеріальної бази соціальної інфраструктури. Усе це негативно позначається на соціально-демографічній ситуації на селі.
Перевищення смертності над народжуваністю у 2001 р. досягло 3269 осіб. Майже в 70 % сіл області протягом останніх п'яти років кількість померлих перевищила кількість народжених, у 8 % за цей час не народилося жодної дитини.
Основною причиною занепаду соціальної сфери села стала економічна криза 90-х рр., зокрема спад виробництва і зниження доходів суб'єктів господарювання в сільському господарстві. Безробіття і бідність сільського населення не стали предметом належної уваги з боку відповідних центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.
Керівниками сільськогосподарських підприємств не виконуються вимоги законодавства щодо розміру і дотримання строків виплати заробітної плати. За рівнем середньомісячної заробітної плати (122 грн.), яка становить лише 47 % середнього рівня заробітної плати у виробничих галузях, сільське господарство посідає останнє місце. Кількість працівників, які перебували у вимушених адміністративних відпустках, становила 1,4 тисяч осіб.
Внаслідок фізичного зносу матеріальної бази сільськогосподарського виробництва збільшується рівень травматизму, в тому числі зі смертельними наслідками, залишається високим рівень травматизму невиробничого характеру.
Передача у комунальну власність закладів соціальної інфраструктури, що належали реформованим сільськогосподарським підприємствам, не підкріплюється відповідним наповненням місцевих бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для утримання цих закладів.
На відміну від командно-адміністративної системи, коли весь комплекс соціальних проблем на селі розв'язувався сільськогосподарськими підприємствами, в умовах становлення приватного сектора в аґрарній сфері ці проблеми повинні розв'язуватися спільними зусиллями центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання та населення (споживачів відповідних послуг). При цьому держава згідно із законодавством створює умови для розв'язання соціальних проблем на рівні відповідних нормативів.
Програма є першим кроком до формування високо розвинутої соціальної інфраструктури на селі як системи підприємств, організацій, установ, що надаватимуть відповідні послуги сільському населенню, забезпечення зростання добробуту селян, створення у кожному сільському поселенні належних умов праці, відпочинку та проживання, способу життя людей.
Програмою передбачається:
- збільшення зайнятості сільського населення в сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм та особистих підсобних господарствах за рахунок нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, її первинної переробки і збереження, поширення в сільській місцевості практики урізноманітнення видів господарської діяльності, зокрема “зеленого туризму”, особливо в гірських районах області;
- підвищення продуктивності праці, рівня заробітної плати працівників сільського господарства та застосування науково обґрунтованих норм праці;
- ефективне використання трудових ресурсів та робочого часу;
- зупинення закриття, а також відновлення діяльності раніше закритих та відкриття нових закладів соціально-культурного призначення в сільських населених пунктах;
- нарощування обсягів житлового будівництва на основі спеціальних програм його підтримки;
- збільшення обсягів будівництва інженерних мереж і споруд насамперед у районах, де недостатні місцеві джерела питної води та паливно-енергетичні ресурси, розвиток систем розвідних мереж водо- і газопроводів з метою повнішого завантаження існуючих магістралей;
- відродження села з притаманними йому особливостями, звичаями та традиціями;
- поліпшення демографічної ситуації за рахунок максимального зменшення смертності, зростання народжуваності та тривалості життя.