Комплексна програма перспективи аґропромислового комплексу та розвитку сільських територій
| Вид материала | Документы |
- Програма розвитку сільських територій сумської області на період до 2020 року суми, 1020.66kb.
- Програма розвитку сільських територій Сумської області на період до 2020 року Суми, 1261.3kb.
- 26. Які перешкоди заважають підвищенню прибутковості Вашого господарства, 4121.32kb.
- Магістерська програма «економіка аграрного сектора» Студентка: Карпенко Ірина Володимирівна, 1727.27kb.
- Протокол №2 від 29 квітня 2010 року за результатами позачергового засідання робочої, 38.5kb.
- Цільова комплексна програма „Фізичне виховання здоров’я нації про шляхи розвитку фізичної, 124.82kb.
- Районна програма розроблення (оновлення) містобудівної документації населених пунктів, 275.81kb.
- Програма розвитку агропромислового комплексу Хмельницької області на 2012-2016 роки, 683.35kb.
- Програма розвитку та вдосконалення системи цивільного захисту населення І територій, 167.43kb.
- Програма розвитку та збереження зелених насаджень у м. Алчевську на 2010-2015 роки, 369.31kb.
Заходи щодо підвищення купівельної спроможності населення
В області проводитиметься робота з підвищення купівельної спроможності населення, в тому числі шляхом:
- підвищення заробітної плати працівникам сільськогосподарських підприємств;
- зростання особистих доходів сільського населення завдяки інтенсифікації виробництва у підприємствах і особистих селянських господарствах. Відновлюватиметься провідне місце заробітної плати у формуванні особистих доходів сільського населення;
- ріст орендної плати за оренду земельних та майнових паїв;
- вдосконалення системи державних гарантій щодо рівня мінімальної заробітної плати, не нижчого за межу малозабезпеченості в наступні роки вона досягатиме рівня, який буде визначатися вартістю повного споживчого кошика.
Передбачається забезпечити зростання доходів за рахунок підвищення заробітної плати, питомої ваги фонду оплати праці у валових витратах підприємств
Формування спеціалізованої банківської та страхової системи
З врахуванням заходів, що вживаються на державному рівні для вдосконалення кредитно-банківського та страхового обслуговування, передбачається:
- запровадити іпотечне кредитування під заставу земельних ділянок та права їх оренди;
- створити іпотечний банк як центр фінансово-кредитного забезпечення товаровиробників аґропромислового комплексу та науково-методичний центр розвитку кредитної інфраструктури аґрарного сектору на базі існуючої банківської системи;
- створити Фонд кредитної підтримки підприємств АПК для забезпечення кредитними ресурсами сільськогосподарських товаровиробників на конкурсних умовах кредитування цільових державних та регіональних програм, надання гарантій для отримання кредитів у комерційних банках, часткового покриття процентних ставок під час кредитування банками окремих цільових програм. Джерелами формування фонду будуть кошти від отриманих дивідендів на державну частину акціонерних товариств , кошти від грошової приватизації підприємств АПК та інші;
- у 2005-2006 рр. за участю земельного (іпотечного) банку започаткувати формування кооперативного банку як регіонального об’єднання кооперативних спілок;
- сформувати страхову систему в АПК та запровадити систему захисту інвестицій страхування діяльності кредитно-фінансових структур, які обслуговують аґрарний сектор.
Результатом реалізації запропонованих завдань стратегії розвитку аґрарного сектору мають стати:
- зростання урожайності рослинницької продукції та продуктивності у тваринництві на 40-50 %;
- доведення обсягів споживання основних продуктів харчування на одну особу до рівня встановлених раціональних норм, затверджених МОЗ;
- підвищення обсягів експорту сільськогосподарської продукції та продовольства у 2011 р. порівняно з 2002 р. в 2 рази;
- зменшення частки сировини в експорті продукції АПК;
- доведення середньомісячної заробітної плати працівника сільського господарства середнього рівня заробітної плати в інших галузях економіки області;
- покращення демографічної ситуації у сільській місцевості.
5. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ
Земельний фонд Івано-Франківської області станом на 01.01.2003 р. складає 1392,7 тис. га, з них 634,8 тис. га або 45,58 % займають сільськогосподарські угіддя в т.ч. 392,6 тис. га – рілля (61,84 % сільськогосподарських угідь). Згідно результатів ґрунтових обстежень і якісної оцінки ріллі 163 тис. га займають родючі ґрунти (чорноземи опідзолені та їх слабо змиті відміни, темно-сірі опідзолені та лучні ґрунти), що становить 41,51 % усієї ріллі.
Другу частину (58,49 %) - еродовані перезволожені ґрунти, для ефективного використання яких необхідно проводити протиерозійні, гідротехнічні і хімічні (вапнування) заходи, меліорації.
Основним напрямом з охорони земель, економії енергоресурсів, впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, обліку земель, контролю за їх використанням на сучасному етапі розвитку земельних відносин є формування територій новостворених сільгосппідприємств та складання проектів землеустрою сільськогосподарських підприємств з контурно-меліоративною організацією території.
Проект землеустрою є основним правовим і технічним документом, який забезпечує раціональне використання і охорону земель та вирішує питання організації території і сівозмін, обмеження по використанню земель, впровадження енергозберігаючих ґрунтозахисних технологій.
Розпорядженням обласної державної адміністрації від 28.02.2001р. № 144 схвалено та затверджено рішенням сесії обласної ради “Комплексну програму розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану осушених угідь у 2001- 2005 рр. та прогноз до 2010 року”.
Рішенням сесії Івано-Франківської обласної ради від 12.03.2004р. № 32-10/2004 затверджено “Програму земельної реформи в області до 2010 року”.
В той же час Комплексною програмою передбачається проведення першочергових заходів, як складових проектів землеустрою.
Захист земель від ерозії
В області нараховується еродованих слабозмитих, середньозмитих та сильнозмитих орних ґрунтів на схилах 0-1° - 0,2 тис. га, 1-2°-1,4 тис. га, 2-3°- 9,8 тис. га, 3-5°-37,5 тис. га, 5-7°-32,6 тис. га, більше 7°-16,9 тис. га. З обробітку передбачається вилучити 29,5 тис. га еродованих і малопродуктивних земель.
Середньо- і сильнозмита рілля в області займає 59,5 тис. га, що складає 15,17 % із загальної площі ріллі.
В результаті земельної реформи проведено паювання земель, передано їх у приватну власність і надано в оренду новоствореним підприємствам. Використання цих земель в сільськогосподарському виробництві можливе по двох напрямках: при виготовленні державних актів на право власності на землю зі згоди усіх власників вивести еродовану ріллю з інтенсивного використання в кормові угіддя шляхом залуження, а останню ріллю перерозподілити; ввести жорсткий режим використання цих земель шляхом використання їх в ґрунтозахисних сівозмінах з контурно-меліоративною організацією території (КМОТ), з забороною висіву просапних культур. Основою надійного захисту земель від ерозії та запорукою раціонального використання земель і, як результат, підвищення врожаїв сільськогосподарських культур має стати розробка проектів землеустрою з КМОТ. Для цього відповідно до Земельного кодексу України кожне сільськогосподарське підприємство, яке використовує еродовані землі повинне використовувати їх в подальшому тільки у відповідності з розробленими та затвердженими проектами.
Крім того на охорону земель будуть використовуватись кошти, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва.
Ці кошти зараховуються на спеціальні рахунки відповідних місцевих рад у таких розмірах:
обласній раді - 25% ,
районній раді - 15% ,
міським, сільським, селищним радам - 60%.
Впровадження системи сівозмін
В результаті проведення земельної реформи, створення нових аґроформувань порушені раніш введені і освоєні сівозміни.
Першочерговим завданням є запровадження науково-обґрунтованих сівозмін з диференційованим підходом щодо використання ріллі.
Перш за все рілля розподіляється за типом її використання на дві еколого-технологічні групи.
До першої групи необхідно віднести землі з ухилом до 5°, технологічно придатними для впровадження зерно-просапних сівозмін та застосування інтенсивних технологій. У другій еколого-технологічній групі – землі з ухилом більше 5° зі слабо-, середньозмитими ґрунтами. Такі землі використовуються в ґрунтозахисних сівозмінах з повним виключенням просапних культур, тобто під культури суцільного посіву і багаторічні трави.
Землі, що виводяться із орних угідь використовують для довгострокового залуження багаторічними бобово-злаковими травосумішами, тобто набір рослин, наближений до природних фітоценозів.
Природні кормові угіддя (сіножаті, пасовища) необхідно використовувати в системі сінокосо- і пасовищезмін.
Використання осушених земель
В Івано-Франківській області налічується 195,6 тис. га осушених земель. Для ефективного використання осушених земель та меліоративних систем необхідно провести їх інвентаризацію з послідуючою передачею конкретним землекористувачам та власникам. З метою підвищення ролі осушених земель у продовольчому та ресурсному забезпеченні держави, поліпшення екологічного стану осушених угідь, затверджено завдання на виконання комплексної програми розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану осушених угідь та створення екологічно безпечних умов експлуатації меліоративних систем
Моніторинг земель як засіб контролю за їх використанням
Для ефективного контролю використання земель, оцінки стану земельних ресурсів та обґрунтування управлінських рішень необхідно запровадження моніторингу земель в області.
Основними заходами щодо створення системи з моніторингу земель є:
- створення обласної системи, програми ведення та бази даних з моніторингу земель;
- розробка методично-нормативних документів для ведення моніторингу земель, що перебувають у кризовому стані;
- розробка методики вибору базових господарств;
- розробка положення про базове господарство;
- проведення детального ґрунтового обстеження ґрунтів;
- розробка техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) заходів з усунення деградації земель;
- проведення спостережень та оцінки стану земель базових господарств, створення автоматизованої інформаційно-аналітичної системи моніторингу.
Система моніторингу земель є державним заходом і потребує бюджетного фінансування. Для виконання цих робіт буде залучатися Івано-Франківський філіал інституту “Укрземпроект”, державне підприємство “Івано-Франківський центр державного земельного кадастру”.
6. КОНЦЕПЦІЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ ТА РОЗВИТКУ ОСНОВНИХ ГАЛУЗЕЙ: