Комплексна програма перспективи аґропромислового комплексу та розвитку сільських територій

Вид материала

Документы

Содержание Розвиток сільськогосподарської дорадчої діяльності

Подобный материал:

• Програма розвитку сільських територій сумської області на період до 2020 року суми, 1020.66kb.
• Програма розвитку сільських територій Сумської області на період до 2020 року Суми, 1261.3kb.
• 26. Які перешкоди заважають підвищенню прибутковості Вашого господарства, 4121.32kb.
• Магістерська програма «економіка аграрного сектора» Студентка: Карпенко Ірина Володимирівна, 1727.27kb.
• Протокол №2 від 29 квітня 2010 року за результатами позачергового засідання робочої, 38.5kb.
• Цільова комплексна програма „Фізичне виховання здоров’я нації про шляхи розвитку фізичної, 124.82kb.
• Районна програма розроблення (оновлення) містобудівної документації населених пунктів, 275.81kb.
• Програма розвитку агропромислового комплексу Хмельницької області на 2012-2016 роки, 683.35kb.
• Програма розвитку та вдосконалення системи цивільного захисту населення І територій, 167.43kb.
• Програма розвитку та збереження зелених насаджень у м. Алчевську на 2010-2015 роки, 369.31kb.

Розвиток сільськогосподарської дорадчої діяльності

Новостворені підприємства та особисті селянські господарства зіткнулися з певними проблемами в сучасних умовах функціонування в ринковому середовищі. Найбільш характерні з них наступні:

• необхідність самостійного прийняття обґрунтованих управлінських рішень в умовах повної відповідальності за кінцеві результати своєї діяльності;
  
• відсутність достатнього досвіду практичної роботи в ринкових умовах;
  
• недостатність кваліфікованих галузевих спеціалістів сільського господарства;
  
• недостатність нових знань та практичних навичок у веденні господарювання в умовах обмежених ресурсів;
  
• відсутність стабільних та недорогих каналів отримання інформації – технологічної, економічної, правової тощо.
  

Нерозвиненість ринкової інфраструктури у сільській місцевості, особливо такої її важливої складової як інформаційно-консультаційне забезпечення сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення негативно впливає на стан сільського господарства та сільської місцевості.


Основними завданнями Програми з розвитку дорадництва є:

• формування дієздатної мережі сільськогосподарських дорадчих служб та системи розповсюдження сільськогосподарських знань, технологій та інформації;
  
• створення інформаційного середовища для прибуткового господарювання в сільськогосподарському виробництві;
  
• розвиток сучасної інфраструктури стабільного аґрарного ринку;
  
• підтримка інноваційного розвитку сільського господарства;
  
• сприяння розвитку сільської території та вирішенню соціальних проблем сільського населення.
  

Основні завдання виконуватимуться з урахуванням комплексного підходу до розв’язання проблем сільського господарства та сільської місцевості шляхом поєднання соціальних та економічних важелів регулювання відповідних відносин з організаційними і правовими.


Визначені завдання передбачається розв’язувати шляхом:

1. підвищення рівня ефективності господарювання на землі через:
   

• навчання і надання дорадчої допомоги сільськогосподарським товаровиробникам та сільському населенню з питань врегулювання відносин власності на землю і майно та ефективного їх використання у процесі господарської діяльності;
  
• інформування про новітні досягнення науки і техніки, поширення і впровадження у виробництво сучасних технологій, передового досвіду господарювання, дотримання стандартів якості та безпеки сільськогосподарської продукції;
  
• диверсифікації сільськогосподарського виробництва;
  
• освоєння методів виробництва нових видів сільськогосподарської продукції;
  
• стимулювання виробництва екологічно чистої продукції;
  
• залучення до вирішення цих питань вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, які здійснюють підготовку кадрів для сільського господарства, суб`єктів наукової і науково-технічної діяльності у сфері сільського господарства;
  
• роз’яснення державної політики та шляхів її реалізації;
  

2. розвитку інфраструктури аґрарного ринку;
   

3. поширення ринкової інформації, зокрема:
   

• інформування сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення про ціни і кон’юнктуру ринків, переваги та заґрози їх розширення (при вступі України до СОТ, ЄС, інших міжнародних організацій);
  
• дорадництво з питань маркетингу сільськогосподарської продукції і ресурсів для її виробництва;
  
• надання порад щодо умов участі в державних і галузевих програмах регулювання продовольчих і ресурсних ринків;
  

4. розвитку сільської місцевості та вирішення соціальних проблем сільського населення, зокрема:
   

• допомога в самоорганізації сільських громад, ініціювання проведення зборів для вирішення соціальних, побутових та екологічних проблем, надання допомоги при розробці та супровід виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку сільських територіальних громад, районів, області;
  
• сприяння створенню інформаційно-навчальних центрів, клубів, груп за інтересами, в т.ч. для жінок (навчання бухгалтерського обліку, кулінарії, догляду за дітьми тощо), дітей та молоді;
  
• надання дорадчих послуг з питань зайнятості та самозайнятості сільського населення, створенні підприємств з надання соціально-побутових послуг сільському населенню, навчання та профорієнтації сільської молоді;
  
• підготовка та проведення науково-практичних конференцій з актуальних проблем розвитку аґрарного та несільськогосподарського виробництва, розвитку сільських територій.
  

На теперішньому етапі відсутні механізми системної державної підтримки сільськогосподарських дорадчих служб.

Загальнодержавний рівень проблеми зумовлює обов'язковість централізованого бюджетного фінансування у поєднанні з виділенням коштів місцевих бюджетів. Важливим фактором успішного здійснення заходів є залучення коштів підприємств, установ та організацій різних форм власності та фізичних осіб (за їх згодою).

Орієнтовні обсяги фінансового забезпечення виконання Програми, що стосується розвитку дорадництва на 2005 – 2015 рр. з місцевого бюджету області складають в сумі 10,6 млн. грн., в тому числі:

2005 рік – 608,0 тис. грн.,

2010 рік – 1010 тис. грн.,

2015 рік – 1430 тис. грн.

У державних цільових програмах, спрямованих на розвиток сільського господарства та сільської місцевості, починаючи з 2005 року, передбачаються кошти для фінансування сільськогосподарської дорадчої діяльності в розмірі не менше 5 % коштів, передбачених для цих програм.

Реалізація визначених заходів з розвитку сільськогосподарської дорадчої діяльності сприятиме подоланню збитковості сільськогосподарського виробництва, підвищенню ефективності його роботи, розширенню сфери зайнятості та підвищенню добробуту сільського населення, заохоченню молоді до роботи і проживання в сільській місцевості, поліпшенню інфраструктури сільських населених пунктів.


Цінове регулювання

Цінова політика проводиться на основі вільного ціноутворення у поєднанні з державним регулюванням та посиленням антимонопольного контролю за цінами на матеріально-технічні ресурси, енергоносії і послуги, що надаються товаровиробникам.

Основними напрямами цінового регулювання будуть :

- удосконалення та розширення державної підтримки цін і доходів на окремі види тваринницької продукції з урахуванням кон’юнктури ринку;

- створення умов для відновлення виробництва продукції основних галузей сільського господарства на основі застосування заставних цін на квтовану продукцію через діяльність системи товарно-кредитних корпорацій;

- участь у підтримці цін через систему квотування виробництва окремих видів продукції для державних потреб (забезпечення потреб Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та інших споживачів бюджетної сфери);

• державна підтримка доходів сільськогосподарських товаровиробників шляхом прямого фінансування за відповідними державними програмами (селекція, насінництво, племінна справа та інше);
  

- активізація діяльності та посилення ролі узгоджувальних комісій для дотримання еквівалентності економічних відносин та обґрунтованого розподілу доходів між сільгосптоваровиробниками, переробними підприємствами і торгівельними організаціями, до складу яких мають входити учасники аґрарного ринку, а також представники професійних спілок, організацій із захисту прав споживачів та незалежні експерти;

- здійснення комплексних заходів, спрямованих на розширення експорту сільськогосподарської продукції та продовольства;

- здійснення захисту потенційно конкурентоспроможної продукції та продовольства вітчизняного виробництва через внесення пропозицій по регулюванню імпорту;

- активізація діяльності та посилення ролі узгоджувальних комісій для дотримання еквівалентності економічних відносин та обґрунтованого розподілу доходів між сільгосптоваровиробниками, переробними підприємствами і торгівельними організаціями, до складу яких мають входити учасники аґрарного ринку, а також представники професійних спілок, організацій із захисту прав споживачів та незалежні експерти;

- недопущення будь-якого адміністративного обмеження рівня цін на сільськогосподарську продукцію та усунення бар’єрів на шляху її вільної реалізації;

- посилення антимонопольного контролю за формуванням цін на матеріально-технічні ресурси, енергоносії та послуги, що надаються товаровиробникам, недопущення диспаритету цін на сільськогосподарську продукцію та ресурси, що одержує сільське господарство.

Ефективне функціонування механізмів цінового регулювання здійснюватиметься одночасно з підвищенням купівельної спроможності населення та реструктуризацією заборгованості сільськогосподарських товаровиробників.