С. М. Козьменко проректор двнз «Українська академія банківської справи нбу», доктор економічних наук, професор

Вид материала

Документы

Содержание О первых результатах реализации программы либерализации белорусской экономики Маркетингові дослідження страхового ринку: регіональний аспект Хмельницький національний університет

Подобный материал:

• С. М. Козьменко проректор двнз «Українська академія банківської справи нбу», доктор, 4637.05kb.
• С. М. Козьменко проректор двнз «Українська академія банківської справи нбу», доктор, 3416.48kb.
• Єпіфанов, ректор двнз «Українська академія банківської справи Національного банку України»,, 1134.49kb.
• Доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри «Фінанси І кредит» Севастопольського, 118.95kb.
• Курс лекцій Для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" економічних спеціальностей, 3134.39kb.
• Національний банк України Університет банківської справи нбу львівський інститут банківської, 208.22kb.
• Державний вищий навчальний заклад «українська академія банківської справи національного, 2462.21kb.
• Теоретико-методологічні засади формування стратегії соціально-економічного розвитку, 7143.04kb.
• А. В. Буряк метод финансовых коэффициентов как инстурмент оценки эффективности деятельности, 122.42kb.
• О.Є. Кузьмін доктор економічних наук, ну „Львівська політехніка, 53.07kb.

О ПЕРВЫХ РЕЗУЛЬТАТАХ РЕАЛИЗАЦИИ ПРОГРАММЫ ЛИБЕРАЛИЗАЦИИ БЕЛОРУССКОЙ ЭКОНОМИКИ


Указом Президента Республики Беларусь от 3 февраля 2011 года №43 в целях создания нового облика белорусской экономики, раскрепощения деловой активности и инициативы, формирования атмосферы здоровой конкуренции, благоприятных условий для внедрения новых технологий во всех сферах, повышения благосостояния и качества жизни граждан, оказания приоритетной государственной поддержки людям дела 2011 год объявлен Годом предприимчивости [1].

Этому событию предшествовало принятие Президентом Республики Беларусь Директивы №4 от 31 декабря 2010 года «О развитии предпринимательской инициативы и стимулировании деловой активности в Республике Беларусь», которая определила либерализацию белорусской экономики в качестве приоритетной цели экономической функции белорусского государства [2].

Приоритетным направлением социально-экономического развития Республики Беларусь на предстоящее пятилетие было признано развитие человеческого потенциала, инициативы и предпринимательства путем формирования полноценного партнерства частной и государственной форм собственности. Реализация поставленной цели будет достигаться благодаря совершенствованию делового климата для всех субъектов предпринимательской деятельности (государственных и частных, отечественных и иностранных) и в конечном итоге - созданию безбарьерной деловой среды.

Главным принципом реализации экономической функции белорусского государства был объявлен принцип: конкуренция - везде, где возможно, государственное регулирование - там, где необходимо.

Декретом №4 были определены девять основных направлений либерализации белорусской экономики:

1. Развитие добросовестной конкуренции между субъектами предпринимательской деятельности независимо от формы собственности. Для достижения этой цели предполагается:

- осуществить переход к рыночным механизмам ценообразования, способствующим повышению качества и конкурентоспособности товаров (работ, услуг); исключение вмешательства органов государственного управления в процесс ценообразования субъектов предпринимательской деятельности; отмена ограничений надбавок в оптовой и розничной торговле и обязательного составления экономического обоснования уровня применяемых цен (тарифов) на товары (работы, услуги); сохранение государственного регулирования цен только на продукцию организаций-монополистов и социально значимые товары (работы, услуги), определяющие жизненный уровень населения;

- не допущение установления межобластных и иных региональных ограничений при осуществлении торговли товарами, выполнении работ (оказании услуг);

- проведение открытой конкурентной и антимонопольной политики, направленной на предотвращение монополистической деятельности и недобросовестной конкуренции, достижение эффективного функционирования товарных рынков;

- введение в Республике Беларусь возможности электронной государственной регистрации юридических лиц и индивидуальных предпринимателей, в том числе создание веб-портала Единого государственного регистра юридических лиц и индивидуальных предпринимателей Республики Беларусь.

2. Принятие мер по защите и развитию частной собственности, созданию условий для беспрепятственного осуществления предпринимательской деятельности путем проведения следующих мероприятий:

- предоставление гарантий добросовестным приобретателям имущества сохранения прав собственности и пользования этим имуществом;

- упрощение порядка предоставления земельных участков субъектам предпринимательской деятельности;

- предоставление субъектам предпринимательской деятельности, осуществляющим инвестиционные проекты по созданию объектов придорожного сервиса, льгот по земельному налогу (арендной плате за земельные участки) в течение двух лет после окончания строительства таких объектов, других льгот, аналогичных установленным для организаций, осуществляющих производственную деятельность в сельской местности и малых населенных пунктах;

- освобождение инвесторов от уплаты земельного налога (арендной платы) за земельные участки, занятые под строительство объектов, на период срока строительства таких объектов, а также проведения проектных работ; юридических лиц и индивидуальных предпринимателей от внесения платы за право заключения договора аренды земельного участка при передаче в залог капитального строения (здания, сооружения), незавершенного законсервированного капитального строения, расположенного на арендованном земельном участке, плата за право заключения договора аренды которого не взималась;

- обеспечение по предложениям местных исполнительных и распорядительных органов отчуждения инвесторам (при реализации ими инвестиционных проектов) за одну базовую величину находящихся в государственной собственности и не использовавшихся более двух лет объектов недвижимости и не завершенных строительством объектов;

- предоставление права преимущественного приобретения находящегося в государственной собственности имущества (кроме земельных участков) субъектам предпринимательской деятельности, арендующим данное имущество не менее трех лет, с рассрочкой платежа на пять лет;

- законодательное закрепление принципа, согласно которому осуществление арендатором неотделимых улучшений арендованного государственного имущества не является основанием для увеличения арендной платы этому арендатору;

- создание в течение 2011 года единой информационной базы о неиспользуемом государственном имуществе, предназначенном для продажи и сдачи в аренду, и обеспечение к ней свободного и бесплатного доступа всем пользователям глобальной компьютерной сети Интернет.

3. Ликвидация излишних административных барьеров при взаимодействии между государственными органами и юридическими лицами, гражданами.

4. Гармонизация налоговой системы Республики Беларусь с налоговыми системами, действующими в европейских странах. Придание налоговому законодательству характера, стимулирующего добросовестное исполнение налоговых обязательств и деловую инициативу. Расширение применения в Республике Беларусь международных стандартов в бухгалтерском учете, радикальное сокращение финансовой отчетности.

5. Придание контрольной (надзорной) деятельности государства предупредительный характер, переход к преимущественному использованию профилактических мер, направленных на предотвращение правонарушений при осуществлении предпринимательской деятельности.

6. Совершенствование инфраструктуры и системы финансирования малого предпринимательства в целях активизации предпринимательской деятельности и обеспечения эффективной поддержки предпринимательства (правовой, организационной и финансовой), особенно на этапах начала и становления собственного дела. Формирование экономических стимулов к участию в развитии бизнес-среды субъектов предпринимательской деятельности частной формы собственности, общественных объединений, в том числе предпринимательских союзов (ассоциаций).

7. Исключение излишнего регулирования рынка труда.

8. Формирование правовой базы, стимулирующую развитие в Республике Беларусь механизмов государственно-частного партнерства.

9. Обеспечение однозначного правового регулирования и стабильности законодательства, повышение качества подготовки нормативных правовых актов, регулирующих предпринимательскую деятельность.

В связи с наступившим в феврале-марте 2011 года финансовым кризисом, вызванного все возрастающим отрицательным сальдо внешней торговли Беларуси (по итогам 2010 года отрицательное внешнеторговое сальдо страны составило 9,6 млрд. долларов, увеличившись за год на 32,7%), ростом денежных доходом населения и планируемым повышением таможенных пошлин на подержанные автомобили с 1 июля 2011 года реализация программы по либерализации белорусской экономики была поставлена под сомнение. Неоднозначными результатами ее реализации в настоящее время являются ежедневный рост цен на потребительском рынке Беларуси (рост потребительских цен в Беларуси составил по итогам 2010 года – 9,9% и явился самым высоким показателем в европейском регионе), приостановление деятельности большинства предприятий-импортеров, дефицит отдельных видов продовольственных и непродовольственных товаров, сложности в приобретении валюты и отмена лицензирования отдельных видов предпринимательской деятельности, в том числе и розничной торговли

1. Указ Президента Республики Беларусь № 43 от 3 февраля 2011 г. «Об объявлении 2011 года Годом предприимчивости» // dent.gov.by/press110545.phpl.
   
2. Директива № 4 Президента Республики Беларусь от 31.12.2010 г. «О развитии предпринимательской инициативы и стимулировании деловой активности в Республике Беларусь» // /1037/.
   

Бублик М.І.

Національний університет «Львівська політехніка»


нечітка математична модель оптимізації фінансових ресурсів регіону з метою відшкодування Техногенних збитків


З переходом України до ринкового типу економіки загострилися питання власності, оцінки її об’єктів в грошовому виразі, а також визначення величини збитків, спричинених як господарською діяльністю, так і внаслідок надзвичайних ситуацій (НС) техногенного та природного характеру. Поряд із потребою оцінки втрат від НС особливої актуальності набуває проблема удосконалення існуючих методів та підходів до їх оцінки з метою формування оптимального розподілу існуючих фінансових ресурсів регіону відповідно до рівня реальних втрат.

У випадку НС порушення стану екологічної, економічної чи соціальної систем розглядається як імовірнісний процес [1, с.476]. Теорія ймовірності, побудована на засадах імовірнісної міри, є частковим випадком теорії нечітких мір, а теорія нечітких множин використовує в якості функції належності розподіл нечіткої міри можливості і є частковим випадком теорії нечітких мір. Таким чином, теорія нечітких мір надає більш широкі можливості для методології оцінки збитків.

Побудова нечіткої моделі аналізованої системи починається з етапу опису лінгвістичних оцінок змінних і відповідних для їх формалізації функцій належності. Методика побудови нечіткої моделі починається з означення множин. Нехай Р – повна множина, що охоплює всю проблемну область, тоді нечітка підмножина F множини Р визначається через функцію належності µ^F(р), де р – елемент універсальної множини, тобто рР. Функція належності відображає елементи із множини Р на множину чисел в діапазоні [0, 1], які характеризують ступінь належності кожного елемента рР до нечіткої множини F. Якщо повна множини Р охоплює кінцеву кількість множин, елементів р₁, р₂,…..,р_n, то нечітку підмножину F можна представити як F = µ^F(p₁)/p₁+ µ^F(p₂)/p₂+…..+ µ^F(p_m)/p_m=∑ µ^F(p_і)/p_і. Для розв'язання задачі розробляється методика прийняття рішень, за допомогою якої фіксованому вектору вхідних змінних Х=(х₁, х₂,….., х_n), х_іР_і ставиться б у відповідність розв’язок yY для об’єкта з дискретним виходом. Необхідною умовою задачі є наявність залежності y=f_y(х₁,х₂,….х_m), де х₁,….х_m – набір значень вхідних змінних; y – відповідне значення вихідної змінної.

Формалізація у випадку для НС природного характеру відбувається за рахунок коригувальних коефіцієнтів, що враховують величину та структуру збитків від НС природного характеру. Однак для НС техногенного характеру інтегральні коригувальні коефіцієнти не працюють, оскільки вищий рівень техногенного навантаження в області зумовлює як збільшення техногенної небезпеки (ризиків), так і її зменшення через застосування сучасних наукоємних більш безпечних технологій. Таким чином, виникає неоднозначність, тобто нечіткість у прийнятті рішення щодо доцільності фінансування з місцевого бюджету та (або) з резервного фонду України. Для вирішення цієї проблеми пропонуємо концепцію нечіткої математичної моделі прийняття рішення щодо управління фінансовими ресурсами регіону в залежності від поточної НС техногенного характеру у вигляді кортежу
М= <Х, T, F, B,Y>, де X – вхідна змінна (множина ознак, значеннями яких описується техногенна НС); T – терм-множина всіх лінгвістичних змінних, що відповідають ознакам НС; F – множина функцій приналежності, що відповідають терм-множинам; B – база знань; Y – вихідна змінна (управлінське рішення щодо фінансування НС з місцевого бюджету та (або) з резервного фонду України).

На наступних етапах формулюємо ознаки техногенної НС, визначаємо універсальні множини вхідних змінних, вибираємо лінгвістичні змінні з відповідними нечіткими діапазонами, визначаємо функції приналежності і будуємо нечітку базу знань. В якості інструментарію для побудови функцій приналежності використаємо пакет MathCad, де в результаті розрахунків з використанням експертних даних отримуємо трикутні та трапецієподібні функції приналежності нечітких термів. На завершальному етапі відповідно до набору правил, ступеня приналежності до відповідної терм-множини формується матриця логічного висновку, яка і завершує весь процес отримання нечіткого логічного висновку.

Математична основа, яка закладена в економіко-математичну модель базується на послідовності нечітко-інтегральних згорток за Сугено. Саме у використанні нечіткого інтегралу закладено переваги запропонованої нечіткої моделі оптимізації розподілу існуючих фінансових ресурсів регіону відповідно до рівня реальних втрат від НС.

Отже, проблеми оцінки збитків, завданих господарською діяльністю та наслідками НС, можна розв’язувати на основі моделі з апаратом нечіткої міри.

1. Методологія вартісної оцінки збитків: моногр. [І.М.Комарницький, О.М.Бєлуха, М.І.Бублик, та ін.] / За ред. проф. Комарницького І.М. – Львів: Апріорі, 2010. – 876 с.
   

Забурмеха Є.М.

Хмельницький національний університет


МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ СТРАХОВОГО РИНКУ: РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ


Кризові процеси, які відбуваються на фінансовому ринку безперечно відбиваються і на ринку страхування. В умовах зниження і без того невисокого попиту на страхові послуги відбулося зростання конкурентної боротьби, коли поряд зі зміцненням одних страхових компаній спостерігається занепад та банкрутство інших. Тому застосування маркетингового інструментарію у сучасній страховій діяльності дозволить компаніям не тільки зберегти власні позиції, але й зміцнити їх.

Все вищезазначене дає підстави стверджувати, що дослідження українського ринку страхових послуг в цілому та його регіональних особливостей набуває особливої актуальності.

Метою дослідження було визначення перспектив проведення маркетингових досліджень ринку страхових послуг на рівні регіонів та використання аутсорсингу у маркетинговій діяльності регіональних представництв.

Питання розвитку маркетингових досліджень страхового ринку розглядалися у працях багатьох вчених, зокрема С. Осадця, О. Зубця, Г. Азаренкова, Г. Козоріза, О.М. Кисельова, О.Філонюка та ін.

Відмінність страхового маркетингу визначається особливістю страхової послуги. Відповідно, використання засобів маркетингу залежить не тільки від сегменту ринку, з яким працює страхова компанія, але й від регіональних особливостей. Максимально ефективно використовувати маркетинговий інструментарій на обраному сегменті ринку дозволить досягти проведення маркетингових досліджень на регіональному рівні.

Незважаючи на економічну кризу в економіці України та зменшення кількості страхових компаній у 2009 році кількість філій і відділень у регіонах продовжувала зростати. Так, порівняно з 2008 роком кількість філій зросла на 201 (15%) а відділень на 331 (65%). Перші місця за кількістю філій, відділень та представництв займають Дніпропетровська область та м.Київ, Хмельницька область знаходиться на 14 місці [1].

Але подальше розширення представницької мережі не призвело до збільшення обсягів страхових премій. Тому за 9 місяців 2010 р. спостерігається зворотна тенденція – помітно скоротилася кількість філій, дирекцій та представництв, натомість на 8,5% збільшилася кількість відділень. Загалом ІІІ кварталу 2010 р. в Україні існувало 2731 структурних підрозділи страхових компаній. Таким чином, можна зробити висновки, що компаній не поспішають зменшувати свою увагу до регіонів.

На діяльність страховиків на регіональному рівні впливає значна низка факторів, таких як:

• кількість населення регіону;
  
• структура населення;
  
• середня заробітна плата по регіону;
  
• галузева направленість регіону ;
  
• розвиток банківської мережі та ін.
  

Тому для ефективної реалізації маркетингових програм та їх адаптації до умов регіону страховим компаніям необхідно впровадження посади маркетолога на регіональному рівні.

Але для багатьох компаній, особливо невеликих та тих, які мають незначну кількість відділень у регіоні подібні витрати не до снаги. Тому вбачається доцільним використання аутсорсингу при проведенні маркетингових досліджень.

Сьогодні на страховому ринку Хмельницької області працюють майже п’ятдесят страховиків. Незважаючи на зниження активності споживачів на страховому ринку Хмельниччини постійно зростає рівень конкурентної боротьби між страховими компаніями. На посилення конкуренції на ринку страхових послуг Хмельницького регіону впливають такі об’єктивні причини:

• схожість страхових продуктів, що пропонуються страховиками;
  
• розробка та запровадження програм лояльності для вже існуючих клієнтів;
  
• застосування більшістю страховиків маркетингового інструментарію, такого як стимулювання збуту, реклама, директ-маркетинг та PR-заходи, для залучення нових клієнтів
  

Отже, сьогодні необхідність виконання маркетингових функцій усвідомили у більшості страхових компаній, але вони є неструктурованими і найчастіше зводяться до розробки рекламної продукції. Більшість страховиків розробляють маркетингові програми не враховуючи регіональні особливості.

Таким чином майбутній розвиток страхової діяльності в регіоні повинен орієнтуватися на його особливості максимально використовуючи можливість аутсорсингу у маркетинговій діяльності, задля підвищення ефективності використання маркетингового інструментарію.

1. Електронний ресурс: om/stats/analiz/
   

Іванович І.Ю.

Хмельницький національний університет


інвестиційна оцінка ОРГАНІЗАЦІЙНих структур сільського господарства хмельниччини з позицій землекористування


Існування недосконалої системи організації виробництва сучасних сільськогосподарських підприємств стає вагомою перепоною щодо нарощення інвестицій, необхідних для налагодження їх функціонування та ефективного використання земельного потенціалу господарств. В рамках зазначеного, організаційний чинник набуває особливого значення і виступає фактором розподілу, перерозподілу та накопичення інвестиційних ресурсів та земельного банку між різними організаційними структурами галузі.

Внаслідок ринкової трансформації аграрний сектор набув різноукладного характеру. На сьогодні в сфері сільського господарства можна виділити такі домінуючі організаційні структури функціонування господарств галузі як аграрні холдинги, крупнотоварне виробництво, середньотоварне виробництво, фермерські господарства, селянські подвір’я, що трансформовані в наступні організаційно-правові форми господарювання: фермерське господарство, сільськогосподарський виробничий кооператив, товариств з обмеженою відповідальністю, різні види акціонерних товариств тощо.

Відповідно обсяги залучення інвестиційних ресурсів будуть видозмінюватись від розмірів організаційних структур, а види інструментів інвестування - залежно від їх організаційно-правових форм. Наприклад, акціонерні товариства мають можливість проводити емісію акції, на відмінну від товариств з обмеженою відповідальністю. При цьому для перших існує можливість вибору: зробити інвестора рівноцінним партнером чи ні, тоді як в других альтернатива відсутня.

Ще однією передумовою розподілу земельних ресурсів є результати попередньої земельної реформи. У результаті чого на сьогодні найбільше угідь зосередилося у сільськогосподарських товариствах з обмеженою відповідальністю (понад 46,8 %), а приватні та фермерські господарства у сукупності акумулювали 33 % угідь.

За офіційними даними станом на початок 2010 р. в Хмельницькій області сільськогосподарські підприємства використовували 56,3%, а населення – 43,7% сільськогосподарських угідь. Разом з тим, починаючи з 2007р., через активізацію діяльності інвесторів та збільшення оренди земельних паїв площа сільгоспугідь у користуванні господарств населення поступово зменшується (на 1 січня 2010р. – 639,9 тис.га).

Важливою особливістю аналізованих процесів є формальне зменшення середніх показників землекористування по усіх формах аграрних підприємств, в той час як у неформальному полі відбувається концентрація сільськогосподарських угідь в межах агрохолдингів. На території Хмельницької області господарську діяльність здійснюють такі агрохолдинги як Миронівський хлібопродукт (ТОВ «Старт», ТОВ «Баланс», кооператив «Україна» у складі ЗАТ «Зернопродукт МХП»), Астарта-Київ (ТОВ «Волочинськ-агро», ДП «Авратін-агро», ПП «Агромета», ПП «Агро-Надра», ТОВ «СВК «Ранок» і ТОВ «СВК «Нива»), Райз-Агро (ВАТ «Білогірське РПМТ», ВАТ «Хмельницьке «Облагрообладнання»), Укзернопром (Agricole) (ТОВ «Укрзернопро-Красилів», ТОВ «Укрзернопро-Старокостянтинів», ТОВ «Укрзернопро-Деражня»). Також на території області здійснюють профілюючу діяльність по виробництву яєць та комбікормів агрохолдинг Авангард, функціонують елеватори Нібулона, сахарні заводи Укрроса та Мрії. Лідируючі позиції по обсягу земельного банку Хмельницької області займають Сварог Вест Груп та Стіомі холдинг, останній володіє земельним ресурсом в розмірі 30000, 00 га.

На прикладі вертикально інтегрованих об’єднань, очевидною є неспівставність організаційних структур та організаційно-правових форм. Вважаємо, що при інвестиційній оцінці вибору форм господарювання, потрібно враховувати такі її чинники, як рівень концентрації виробництва, форму власності на засоби виробництва та спосіб її використання. При цьому, очевидно, що на сьогодні неможливо обрати якусь одну найоптимальнішу організаційно-правову форму аграрного виробництва, як неможливим є і вибір якоїсь однієї системи показників для їх оцінки.

1. Андрійчук, В. Г. Капіталізація сільського господарства: стан та економічне регулювання розвитку : [монографія] / В. Г. Андрійчук. – Ніжин : ТОВ В-во «Аспект-Поліграф», 2007. – 216 с.
   
2. Березівський П.С. Становлення та ефективність функціонування сільськогосподарських виробничих структур різних організаційно-правових форм : [монографія] / П. С. Березівський. – Львів, 2007.– С. 1-22.
   
3. Бучко І.Є. Ефективність господарювання аграрних підприємств різних організаційно-правових форм : автореф. дис. на здобуття наук. Ступеня / І. Є. Бучко. – Львів, 2008. – С. 1-18.
   
4. Сільське господарство Хмельницької області за 2009 рік: статистичний збірник // Головне управління статистики у Хмельницькій області. – Хмельницький. – 2010. – 242 с.
   

Кулішов В.В.

Криворізького економічного інституту

ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана», заслужений працівник освіти України