Книга побудована на основі моніторингового дослідження 24 дитячих будинків сімейного типу України, що складає близько 20% від загальної кількості дбст по всій країні, у яких знаходяться на утриманні І вихованні 191 дитина-сирота.
| Вид материала | Книга |
- Диво-дитина”. Загальні положення, 118.72kb.
- Указу Президента України від 18. 06. 1994 р. №319/94 Про невідкладні заходи щодо повернення, 185.61kb.
- Звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж, 251.68kb.
- Заходи проведені в містах та районах донецької області до дня матері та міжнародного, 194.28kb.
- Пухлини легені актуальність теми, 96.98kb.
- Положення про дитячий будинок сімейного типу, 138.41kb.
- Системи координат”, 95.8kb.
- Звіт про виконання річного плану державного нагляду у сфері цивільного захисту, техногенної, 163.67kb.
- Рішення Львівської міської ради №109 від 05., 66.12kb.
- Медико-генетичне консультування членів родин з сімейним раковим синдромом, 49.94kb.
ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ МОНІТОРИНГУ
Моніторинг було розпочато у січні 2004 року і завершено у грудні 2004 року. Основною метою стало: дослідити рівень дотримання прав дитини-сироти і прав батьків-вихователів у дитячих будинках сімейного типу України задля розробки і впровадження механізмів забезпечення міжнародних стандартів прав людини.
Дослідженням було охоплено 24 дитячі будинки сімейного типу України, що складає близько 20% від загальної кількості ДБСТ по всій країні. Для відтворення достовірної і максимально повної картини моніторинг проводили у чотирьох регіонах України: східному (Харківська і Сумська області), західному (Хмельницька і Львівська області), центральному (Дніпропетровська область) і південному (АР Крим). До виконання дослідження у західному, центральному і південному регіонах України були залучені партнерські громадські організації: Жіночий клуб „Відродження нації” (м. Тернопіль), Регіональний благодійний фонд „Резонанс” (м. Львів), Міжнародне товариство прав людини – Українська секція (Дніпропетровське відділення) і Молодіжний центр жіночих ініціатив (м. Севастополь).
Географія проекту склала наступне:
| № | Регіон України | Кількість ДБСТ, у яких було проведено дослідження: | Загальна кількість ДБСТ у регіоні: |
| 1. | Харківська область | 4 | 7 |
| 2. | Сумська область | 2 | 9 |
| 3. | Львівська область | 1 | 1 |
| 4. | Хмельницька обл. | 5 | 5 |
| 5. | Дніпропетровська обл. | 6 | 11 |
| 6. | АР Крим | 6 | 11 |
При підготовці моніторингу було проведено первісний аналіз законодавства (ретельний аналіз законодавства відбувався під час всього моніторингу), яке стосується дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Було здійснено огляд періодичних видань, літератури і наукових видань за цією тематикою, а також досліджень у галузі дотримання прав людини, зокрема робіт Державного Інституту проблем сім’ї та молоді, Представництва благодійної організації „Надія і житло для дітей” в Україні, Гельсінського фонду з прав людини, Севастопольської правозахисної групи. Основна увага приділялась сімейним формам державної опіки. Також були проведені консультації з експертами Харківського обласного Центру соціальних служб для молоді, що допомогло окреслити проблемне коло дослідження. Розробка концепції моніторингу і тактики його проведення базувалися на попередньому досвіду роботи організації, а саме на результатах проекту „Моніторинг дотримання прав людини в закладах для дітей-сиріт Харківської області”, який було здійснено Харківською організацією „Жіноча громада” у 2002 році за підтримки „Фонду сприяння демократії” Посольства США в Україні.
Важливим етапом підготовки моніторингу стало створення каталогу прав для проведення дослідження. При розробці каталогу були використані акти міжнародного і внутрішнього законодавства, нормативні акти різного рівня: Європейська Конвенція про захист прав людини і основних свобод, Конвенція ООН про права дитини і Рекомендації Ради Європи №R (87)6, а також Конституція України, Закон України Про охорону дитинства, Правила опіки та піклування, Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 р.№564 і Положення про дитячий будинок сімейного типу. У даний каталог увійшли ті права людини, проблеми із дотриманням яких у ДБСТ було виявлено під час проведення нашою організацією попереднього моніторингу. Таким чином, до каталогу увійшли наступні права:
Право на освіту – забезпечення умов для особистісного розвитку кожної дитини, узгоджених з її власними здібностями і бажаннями.
Питання для дослідження цього права: вибір школи і форми навчання, допомога невстигаючим, позакласні заняття, підготовчі курси (репетитори) для випускників, контроль вихователями дотримання права на освіту, забезпечення підручниками і канцелярським приладдям, доступ до бібліотеки і комп’ютеру, умови для готування домашніх вправ, перспективи продовження освіти по закінченні школи.
Право на доступ до інформації і право знати свої права – поінформованість про свої права і механізми їх реалізації, а також про себе, про рішення стосовно себе, доступність цієї інформації.
Питання для дослідження цього права: знайомство з документами про права людини, права дитини і права дитини-сироти, внутрішніми правилами ДБСТ (якщо вони є), поінформованість про власні права і обов’язки (у тому числі і для вихователів), обізнаність з процедурою оскарження і механізмами захисту власних прав, інформація стосовно правового і сімейного стану дитини, підготовка до самостійного життя, доступ до преси і телебачення.
Свобода висловлювання переконань – можливість висловлювати власні думки і можливість впливати на вирішення питань стосовно життя в ДБСТ.
Питання для дослідження цього права: можливі дії при незгоді з думкою вихователя, можливість дискутувати, вплив дітей на прийняття рішень, які мають до них відношення, вплив думки вихованця на прийняття остаточного рішення.
Заборона принижуючого гідність поводження і покарання – заборона застосування фізичних і моральних покарань.
Питання для дослідження цього права: система покарань і нагород, найчастіші покарання, вирішення конфліктів між вихователями і дітьми, принципи взаємин між вихователями і вихованцями, боротьба з курінням, алкоголізмом і т.п., принижуюче гідність дітей поводження вихователів.
Захист від втручання в особисте життя – невтручання у психічну і фізичну сферу інтимності вихованця.
Питання для дослідження цього права: приватні речі вихованців, наявність місця де їх можна тримати, вирішення проблем крадіжок, згода дітей на медичне обстеження, свобода користування спальнями, конфіденційність особистих справ, повсякденна інтимність, зміна зовнішності вихованцями.
Охорона здоров’я і соціальна безпека – доступ до лікування, у тому числі і спеціалізованого, забезпечення відповідних побутових умов, захист від експлуатації, допомога у набутті самостійності вихованцями.
Питання для дослідження цього права: вирішення проблем зі здоров’ям вихованців, частота лікарських оглядів, наявність і склад домашньої аптечки, організація спеціалізованого лікування і щорічного оздоровлення дітей, організація харчування, доступ до їжі між прийомами їжі, планування бюджету і участь вихованців в ньому, наявність кишенькових грошей, розподіл праці, забезпечення одягом, достатність засобів гігієни, допомога випускникам, інформація про випускників.
Відпочинок і дозвілля – забезпечення вільного часу у денному розкладі та організація відпочинку.
Питання для дослідження цього права: відступи від внутрішнього розпорядку, що роблять вихованці у вільний час, спільне дозвілля, вплив вихованців на організацію дозвілля, організація канікул, святкування дня народження.
На основі вищезазначеного проводилася розробка інструментарію моніторингового дослідження. Нами було враховано, що права людини в ДБСТ стосуються не тільки безпосередньо взаємин вихователі – вихованці, а ще й їх оточення – соціальних служб, які здійснюють соціальний супровід, спеціалістів структур освіти, які здійснюють нагляд за дотриманням прав людини в ДБСТ, школи, лікарів місцевого закладу охорони здоров’я, які здійснюють догляд за станом здоров’я вихованців, та інших. Ми намагалися розробляти питання інструментарію так, щоб інформацію щодо кожного факту дотримання того чи іншого права було отримано з кількох джерел, задля достовірності результатів. В інструментарії було передбачено збір і документування як усної, так і письмової інформації, особливо що стосується до інформації, отриманої від дітей. Таким чином, до інструментарію увійшли наступні документи:
- Паспорт дитячого будинку сімейного типу.
- Паспорт дитини (вихованця дитячого будинку сімейного типу) – заповнюється на всіх вихованців ДБСТ.
- Анкета вихованця дитячого будинку сімейного типу – заповнюється вихованцями у віці від 12 років.
- Питання до вихованця – бесіда з вихованцями у віці від 10 років.
- Питання до вихователя.
- Карта спостережень дитячого будинку сімейного типу.
- Питання до вчителя (директора) школи, де навчаються вихованці ДБСТ.
- Питання до соціального працівника, який здійснює соціальний супровід ДБСТ.
- Питання до спеціаліста з охорони дитинства районного, міського відділу (управління) освіти.
- Питання до лікаря територіально-лікувального закладу, закріпленого за ДБСТ.
У березні 2004 року були проведені пілотажні дослідження у Харківський області. Вони показали необхідність розробки спрощеної схеми ведення дослідження у ДБСТ, всі вихованці яких не досягли 12-річного віку. При роботі з такими ДБСТ було вирішено обмежитися заповненням інструментарію для дорослих, загальною бесідою з вихованцями (якщо таку дозволяє їхній вік) і спостереженнями членів моніторингових груп. Також було виявлено необхідність приділення більшої уваги дотриманню прав батьків-вихователів, а саме їхніх трудових прав – забезпечення права на відпуску, гідну зарплатню (грошове відшкодування) і пенсію, дотримання гарантій соціального захисту, врівноваженого розподілу обов’язків по забезпеченню прав вихованців між різними державними структурами. Відповідні запитання були внесені до інструментарію. На цьому етапі сформувалася й найдоцільніша схема роботи з кожним закладом:
- Встановлення контакту з обласним (міським, районним) Центром соціальних служб для молоді або Управлінням у справах сім’ї та молоді, ознайомлення з документацією на ДБСТ (якщо це можливе).
- Заповнення паспорту ДБСТ і паспортів вихованців разом з соціальним працівником, який здійснює соціальний супровід.
- Структуроване інтерв’ю з соціальним працівником.
- Структуроване інтерв’ю з спеціалістом з охорони дитинства.
- Знайомство з батьками-вихователями, структуроване інтерв’ю з ними.
- Уточнення даних паспорту ДБСТ і паспортів вихованців разом з вихователями.
- Анкетування вихованців.
- Структуроване інтерв’ю з вихованцями.
- Складання карти спостереження.
- Структуроване інтерв’ю з вчителем (директором) школи, де навчаються вихованці.
- Структуроване інтерв’ю з лікарем територіально-лікувального закладу, закріпленого за ДБСТ.
Для ведення дослідження на базі партнерських організацій було створено чотири моніторингові групи (західна, східна, південна і центральна). До складу кожної з моніторингових груп увійшли експерти з прав людини або юристи, педагоги та психологи або соціальні працівники. Керівники моніторингових груп пройшли спеціальну підготовку до роботи під час триденного семінару-тренінгу, на якому вони були ознайомлені з правовим урегулюванням діяльності ДБСТ, методами документації інформації, було проведено практичні зайняття із застосування розробленого інструментарію і підготовка груп до нетипових ситуацій. Проведення моніторингових досліджень кожною з моніторингових груп відбувалося з квітня по серпень 2004 року. Вони відвідали по 6 ДБСТ у своєму регіоні, на дослідження ситуації в кожному витрачалося біля 2 – 3 днів, дослідницька група складала 3 – 4 особи. Якщо в регіоні було більше 6 ДБСТ, то кожна моніторингова група обирала ДБСТ для дослідження на власний розсуд. При створенні вибірки вихованців для анкетування кожна моніторингова група керувалася віковим обмеженням (старші 12 років), згодою дітей брати участь, наявністю дітей вдома. Можна сказати, що вибірка здійснювалася довільно. Переважна більшість співробітників Центрів соціальних служб для молоді, Управлінь і відділів у справах сім’ї та молоді, Управлінь і відділів освіти та науки, з якими контактували члени моніторингових груп, не заважали проводити дослідження, а навпаки всіляко допомагали і виказували активне сприяння нашій роботі. Також без великих труднощів йшли на контакт і охоче розповідали про свої проблеми батьки-вихователі і самі вихованці. Не було суттєвих перешкод і при інтерв’юванні лікарів і вчителів. „Під час моніторингу у нас не виникло жодних труднощів – і представники влади, і батьки, і діти були дуже відверті, розкуті, приязні, охоче відповідали на всі наші запитання та сміливо висловлювали свою думку”, „всі зустрічали нас радо і приязно, провели до станції, запрошували приїздити ще” – зі звітів моніторингових груп.
Однак певні труднощі виникали. Майже всі соціальні паспорти ДБСТ, які моніторингові групи отримували в соціальних службах або установах освіти, мали багато неточностей: від відомостей про освіту батьків-вихователів до кількості і персональних даних вихованців. Дані соціальних паспортів уточнювалися при складанні паспорту ДБСТ під час спілкування з батьками-вихователями і дітьми. Отже уточнення соціальних паспортів стало першим результатом моніторингу.
Були випадки, коли представники владних структур відмовлялися самі зустрічатися і залякали батьків так, що ті боялися впускати моніторингову групу. Але в решті-решт під впливом обласного Управління у справах сім’ї та молоді всі працівники районних структур з нами зустрілися і відповіли на питання, а батьки-вихователі під час зустрічі були приязні і відверті.
В іншому випадку ДБСТ постійно відвідують різні комісії через те, що батьки-вихователі намагаються оформити вихованцем дитину, яка була знайдена на вулиці, було помітно, що різноманітні комісії вже дуже набридли і дорослим, і дітям. Тому моніторингова група була зустріта насторожено, особливо це було видно із поведінки дітей-вихованців. І хоча батьків вдалося привернути до себе, діти в деяких анкетах на поставлені питання відповіли: „А яка ваша справа?” чи „Я про це не хочу з вами навіть говорити”.
В наступному ДБСТ більшість вихованців мають психічно-розумові відхилення, діти замкнуті, важко йдуть на контакт. Але все ж вдалося викликати у них певну ступінь довіри і деякі, хоча й не всі, погодилися відповісти на поставлені запитання і поспілкуватися.
Інша проблема – у двох ДБСТ змінилися батьки-вихователі (в одному взагалі поміняли батьків на зовсім нових, а в другому через смерть матері-вихователя об’єднали два ДБСТ). Тому батькам іноді було важко відповідати на питання стосовно нових вихованців, бо вони ще їх недостатньо добре знають, а діти часто плутались у відповідях про своїх вихователів, бо не знали про кого краще розповідати – про старих, чи нових, крім того, зі зміною вихователів помітно змінилися правила співіснування в ДБСТ і діти ще не встигли до них повністю звикнути. Ця ситуація заважала об’єктивно оцінити рівень дотримання прав людини в ДБСТ і виявити існуючі проблеми.
Не про всі ДБСТ вдалося поговорити з місцевими фахівцями з охорони дитинства через те, що не всюди виділені спеціалісти для цієї нової посади, в одному випадку такий спеціаліст явно уникав зустрічі з моніторинговою групою, в іншому – спеціаліст тільки приступив до виконання своїх обов’язків, жодного разу не був в ДБСТ і ще зовсім не орієнтувався в ситуації.
Кілька ДБСТ мають різні юридичну і фактичну адреси, і ці місця знаходяться дуже далеко одне від одного. Але соціальний працівник і спеціаліст з охорони дитинства закріплені за місцем реєстрації, що значно ускладнює виконання ними професійних обов’язків, а також було перешкодою у проведенні дослідження. Такі ДБСТ досліджувалися довше ніж інші.
Під час дослідження було виявлено ще одну проблему, пов’язану з тим, що більшість батьків-вихователів – люди релігійні і є прихильниками різних християнських конфесій. Моніторингові групи помітили суттєвий вплив релігійних переконань батьків-вихователів на рівень дотримання прав дітей, також були виказані сумніви щодо дотримання свободи віросповідання вихованців. Але дослідження дотримання цієї свободи не увійшло до каталогу прав у не ставилося за мету моніторингу через те, що ми переважно базувалися на досвіді попереднього моніторингу. І хоча за останні два роки в Харківський області за допомогою християнських конфесій було створено два нових ДБСТ, суттєвого впливу релігійних переконань вихователів на ситуацію в них помічено не було. Навпаки загальна картина по Україні виявилася інакшою. Можливо однією з причин став історичний розвиток подій. Так на Західній Україні раніше при кожному костелі функціонував сиротинець або школа. При дослідженні ми звертали увагу на можливий зв’язок рівня дотримання прав людини і релігійних переконань вихователів, наявність і доцільність існуючих обмежень свободи віросповідання, але питання дотримання свободи віросповідання як вихователів так і вихованців потребує додаткового розгляду.
Таким чином в дослідженні взяли участь 24 вихователі різних ДБСТ, біля 100 вихованці різного віку (86 – в анкетуванні, 43 – в інтерв’юванні), 22 представники шкіл (вчителі, директори) де навчаються вихованці – в 2-х ДБСТ всі вихованці дошкільного віку, 21 спеціаліст регіональних Центрів соціальних служб для молоді, які здійснюють соціальний супровід ДБСТ, – в 3-х випадках один соціальний працівник здійснював соціальний супровід двох ДБСТ, 18 спеціалістів з охорони дитинства відповідної установи освіти, 24 медичних працівники місцевих поліклінік, лікарень та амбулаторій, за якими закріплені ДБСТ.
Детальний аналіз дотримання прав людини в зазначених ДБСТ, розбір ситуації з кожним правом з наведеного вище каталогу, висновки і пропозиції, щодо покращення ситуації розглянуті у подальших розділах.