Книга побудована на основі моніторингового дослідження 24 дитячих будинків сімейного типу України, що складає близько 20% від загальної кількості дбст по всій країні, у яких знаходяться на утриманні І вихованні 191 дитина-сирота.

Вид материалаКнига
Загальна характеристика дитячих будинків сімейного типу україни
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   16

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИТЯЧИХ БУДИНКІВ СІМЕЙНОГО ТИПУ УКРАЇНИ



В Україні на кінець 2004 року існує 129 дитячих будинків сімейного типу, у яких виховується 1182 дитини, з них 988 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (за даними Міністерства у справах сім’ї, дітей та молоді), що становить менше 2% загальної кількості дітей зазначеної категорії. Згідно з Програмою розвитку сімейних форм виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, затвердженою Наказом Державного Комітету у справах сім’ї та молоді, за період з 2002 по 2004 роки передбачалось створити 118 нових ДБСТ, а загальна кількість ДБСТ в Україні повинна була досягти 230.

Розвиток мережі дитячих будинків сімейного типу в Україні:



Нижче наводимо загальні характеристики 24 ДБСТ, в яких було проведено дослідження.

Очевидний вплив на організацію роботи ДБСТ має його місце розташування.

Відсотковий розподіл ДБСТ за місцем розташування:



Перші ДБСТ були створені 15 років тому, наймолодші - у 2003 – 2004 роках.

Кількісний розподіл ДБСТ за роками створення:



У 18-ти ДБСТ є обидва батьки-вихователі, в 5-ти ДБСТ є тільки мати-вихователь, в 1-му ДБСТ окрім матері вихователем оформлена колишня вихованка – випускниця цього ДБСТ. Середній вік вихователів – 47 років, найстаршому – 64 роки, наймолодшому – 27 років. Вихователів, чий вік більше 50 років, 33% від загальної кількості вихователів з 24-х ДБСТ, які були дослідженні.

Кількісний розподіл вихователів за віком:



Кількісний розподіл вихователів за віком на момент створення ДБСТ:



Серед батьків-вихователів 2 мають психологічну освіту, 6 – педагогічну, 1 – психолого-педагогічну. За інформацією про освіту, спеціальність і попередню професію батьків-вихователів у 12-ти ДБСТ жоден вихователь не має ані спеціалізованої освіти, ані психолого-педагогічних навичок з попереднього досвіду роботи, серед них 3 ДБСТ створено після 2002 року і в 4-х ДБСТ виховуються діти з психічними відхиленнями.

Кількісний розподіл батьків-вихователів за рівнем освіти:

Рівень освіти

Кількість вихователів

Неповна середня

1

Середня

14

Середня спеціальна

11

Незакінчена вища

2

Вища

12

Майже у половині випадків (46%) вихователі не мають власних дітей або мають лише усиновлених. Крім того, у 10 випадках батьки-вихователі – члени християнських общин, які підтримують ДБСТ, допомагають і морально, і матеріально. Один з ДБСТ навіть розташований на території монастиря, батькам-вихователям в ньому допомагають три сестри-монахині.

Особливих критеріїв відбору дітей помічено не було. Найчастіше батьки-вихователі обирали з тих, кого їм пропонували. Єдиний принцип, який домінує – не розлучати братів і сестер, тобто брати і сестри виховуються разом, що відповідає п.11 Положення про дитячий будинок сімейного типу. У 20-ти ДБСТ виховуються разом брати і сестри – взагалі 24 пари, 8 трійок і 1 шестірка родичів. В одному з ДБСТ перевагу надавали біологічним сиротам, у другому хворим дітям, у третьому брали переважно дівчат, у четвертому відбирали дітей за віком. Є ДБСТ, в якому вихователі весь час відбирали психічно хворих дітей, їх зараз більше 10. При цьому ніякої спеціальної освіти батьки-вихователі не мають.

Відсотковий розподіл шляхів потрапляння дітей в ДБСТ виглядає таким чином:



Серед 3% варіантів „інше” у 5-х випадках діти потрапили в ДБСТ з вулиці. Таким чином, 14,5% вихованців потрапили в ДБСТ, обминаючи державні установи. У нормативно-правових актах схема потрапляння дітей в ДБСТ чітко не визначена. В Положенні вказується лише, що „контроль за комплектуванням здійснює місцевий відділ у справах сім’ї та молоді”. При передачі нової дитини на виховання до ДБСТ треба підтвердити її юридичний статус сироти і додатково виділити на утримання кошти з місцевого бюджету. Але бюджет планується на рік вперед і потім змінювати його важко. Перебування дитини в ДБСТ без відповідного грошового утримання веде до порушення прав інших вихованців, бо батьки-вихователі будуть „віднімати” від них гроші для нової дитини. Не можна забувати і про важливість повного медичного обстеження нового вихованця. Інакше виникає ризик привнесення захворювань в ДБСТ, що теж веде до порушення прав вихованців, які вже там живуть.

При потраплянні дитини в ДБСТ найбільші труднощі викликає оформлення документів (відмічено 13-ма батьками-вихователями), на другому місці (вказали 11-ть вихователів) – адаптація до життя у ДБСТ, „притирка” до інших дітей і звикання до сім’ї. За спостереженнями одного з вихователів, „якщо дитина попала в ДБСТ від батьків-п’яниць чи позбавлених волі, то яка б запущена дитина не була, вона легше адаптується у ДБСТ, ніж діти, які потрапили з дитячих будинків, ці діти озлоблені, агресивні, закомплексовані”. Всі інші труднощі викликані особливостями кожної конкретної дитини і ситуації. В 3-х ДБСТ існують великі проблеми зі школою, бо діти переважно погано засвоюють навчальну програму, а школа не завжди враховує індивідуальні особливості вихованців. У інших 4-х ДБСТ є труднощі зі станом здоров’я дітей, низьким рівнем медичного обслуговування. Батьками-вихователями були названі такі труднощі: „організаційний момент оформлення дитини” і „проблема підвищення відповідальності самих дітей”, в одному ДБСТ „заважають так звані родичі”.

Загальна кількість вихованців у досліджених ДБСТ – 191 особи. Кількість вихованців в кожному коливається від 5 осіб до 17 осіб. Серед усіх вихованців 51,8% дівчат і 48,2% хлопців. За нашими спостереженнями як мінімум 4 особи згідно з Положенням про ДБСТ вже не можуть бути вихованцями, але продовжують такими бути. Так одному хлопцю вже 21 рік, він психічно хворий, ніде не навчається, інший – зараз служить в армії, одна дівчина 18 років покинула навчання в ПТУ, має психічне захворювання, зараз ніде не навчається, але збирається вступати до іншого ПТУ. Неоднозначна ситуація існує з 13-ма вихованцями-студентами, які фактично в ДБСТ не проживають, через те, що навчаються далеко від місця розташування ДБСТ. На утримання всіх цих вихованців регулярно надаються кошти з місцевих бюджетів. Інша ситуація – дівчина вже кілька років проживає в ДБСТ, вихователі намагаються зробити її вихованкою офіційно, але поки що без успіху (її дані ми не включали у дослідження).

Кількісний розподіл ДБСТ за кількістю вихованців:



Кількість дітей в кожному ДБСТ (біологічні діти, усиновлені діти, діти під опікою – до 18 років і вихованці) коливається від 5 осіб до 20 осіб. Згідно Положення про ДБСТ 2002 року „загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних”. У 7-ми ДБСТ загальна кількість дітей перевищує 10 осіб. Всі вони створені до вступу у силу діючого Положення, згідно з роз’ясненням до нього це не є порушенням. Але 3-є ДБСТ поповнювались дітьми вже після введення в дію нового Положення (1 дитина, 2 дитини і 3 дитини протягом 2002 – 2004 років), і хоча в одному випадку це пов’язано з об’єднанням брата і сестри все це є суттєвим порушенням діючих нормативних актів. Згідно з Положенням питання про поповнення ДБСТ дітьми здійснюється „у разі зменшення кількості вихованців внаслідок вибуття їх за віком або з інших причин за згодою сторін угоди”.

Розподіл ДБСТ за загальною кількістю дітей:



Лише 20% від загальної кількості вихованців – біологічні сироти, 80% – залишилися без піклування батьків. З них 16% – підкинуті діти, у 15% вихованців мати відмовилась від дитини у пологовому будинку, у 4% – батьки недієздатні.

Розподіл причин соціального сирітства:



У переважної більшості дітей, майже 59% вихованців, юридичний статус сироти визначено лише умовно – бракує необхідних документів. Серед них 46 осіб взагалі не мають документів, які підтверджують їх статус, а 66 – мають документи лише про одного з батьків (60 лише про матір, а 6 лише про батька). Без документального підтвердження статусу ці вихованці не можуть користуватися пільгами сиріт, передбаченими законом. Таким чином порушуються їх права. З тих дітей, які не мають необхідних документів, 90 знаходяться в ДБСТ 3 роки і більше, з них 23 – більше 10 років. А для тих 4 вихованців, які перебувають в ДБСТ по 16-17 років, можливість скористатися пільгами для отримання вищої освіти вже втрачена. У двох дітей ситуація зовсім парадоксальна: є документи лише на батька, який був позбавлений батьківських прав, але зараз вже є рішення суду про їх поновлення. Ситуація ускладнюється тим, що цей батько проживає разом з матір’ю-вихователькою і його вже оформлено вихователем. Тобто у цих дітей статус дитини-сироти не можна залишати. Згідно п.12 Положення про ДБСТ „у разі коли на момент влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу деякі із зазначених документів відсутні, орган опіки та піклування зобов’язаний надати їх протягом трьох місяців”.

Є велика плутанина і з іншими документами дитини. На даний момент 29 дітей мають лише мінімальний неповний комплект документів (свідоцтво про народження і медична довідка) – вони є мінімальною гарантією дотримання прав конкретної дитини, батьків-вихователів і інших вихованців ДБСТ. Всі ці діти на момент потрапляння у ДБСТ були у віці до 5-ти років, окрім двох вихованців, яким тоді виповнилося 8 і 9 років. 119 вихованців мають повний мінімальний комплект (свідоцтво про народження, медична довідка, висновок про рівень розвитку дитини на момент входження в ДБСТ і документ про освіту на момент входження в ДБСТ, якщо на цей момент дитина вже почала навчатись). Всі інші вихованці, окрім цих 119, не мають якихось документів з мінімального пакету. Так 3 не мають медичної довідки (крім того, ряд батьків-вихователів скаржилися, що отримані довідки не відповідали дійсності), 56 – висновку про рівень розвитку, 16 – довідки про освіту, хоча їм треба було мати цю довідку. Велика кількість випадків відсутності висновку про рівень розвитку і довідки про освіту можна пояснити тим, що досить багато дітей проживало в ДБСТ ще з дошкільного віку за різними статусами або просто неофіційно, а оформлені вихованцями було значно пізніше. Стосовно свідоцтва про народження є випадки, коли оригінал документу було втрачено і оформлено нове свідоцтво. Передача дитини в ДБСТ з неповним пакетом документів є порушенням і прав самої дитини, і прав батьків-вихователів, і прав інших вихованців ДБСТ.

Відсутність або неналежне оформлення документів, які підтверджують статус дитини, ускладнює, а іноді й унеможливлює отримання важливих майнових документів, таких як опис майна та нерухомості, що належить дитині; документів про закріплення житлової площі за дитиною; пенсійної книжки дитини; рішення суду про стягнення аліментів (маються на увазі ті випадки, в яких дитина має право на ці документи і відповідні до них пільги і майнові права). Наприклад, у однієї дівчини спроба оформити пенсійну книжку не вдалася через помилку в свідоцтві про смерть матері. Опис майна мають 22 дитини (ще в 1-ї опис в стадії оформлення), документи про закріплення житлової площі за дитиною – 42 (ще у 3-х документи в стадії оформлення), пенсійну книжку – 40 (ще у 3-х книжка в стадії оформлення), копію рішення суду про стягнення аліментів – 15 (але у 10-х при наявності рішення суду самі аліменти не сплачуються, тобто є невиконання суду і порушення прав дитини).

Кількісний розподіл наявності документів:



Є 2 дитини, які не мають жодних документів, окрім копії свідоцтва про смерть матері. Це два брати, які виховуються в одному ДБСТ. Члени моніторингової групи звернули увагу батьків-вихователів і соціальних працівників на необхідність негайного вирішення цієї проблеми.

Довідку про місцезнаходження родичів мають 48 вихованців (тобто ¼ від загальної кількості). Але неофіційні відомості про родичів вихованців є на більшу кількість дітей. Інформація про місце перебування яких-небудь родичів є у батьків-вихователів 105-ти вихованців, тобто вдвічі більше. Родичі цікавляться долею 33 дітей, 31 вихованців підтримує з родичами контакт (випадки, коли є відомості тільки про братів і сестер, які проживають разом в одному ДБСТ не бралися до уваги). Біологічні батьки цікавляться долею лише 3-х дітей, ці діти проживають в одному ДБСТ, а 2-є з них брат і сестра. В одному випадку вихованець-студент сам знайшов матір.

В 7-и ДБСТ є усиновлені діти і діти, які знаходяться під опікою батьків-вихователів. Загальна кількість усиновлених дітей і дітей під опікою – по 6 осіб. Усиновлення характерне для старих ДБСТ і ДБСТ, які фактично створені давно, а зареєстровані пізніше, через те, що усиновлення було єдиною офіційною можливістю взяти дитину-сироту у сім’ю. Так в одному ДБСТ частина дітей пройшла процедуру скасування усиновлення: вони були усиновлені батьками-вихователями, а потім, після вступу в дію Положення про ДБСТ і оформлення документів про створення ДБСТ, діти були „розусиновлені” для збереження пільг, передбачених для дітей-сиріт, і стали вихованцями. Ми зустрілися і з іншою метою усиновлення – батьки-вихователі намагались у такий спосіб запобігти усиновленню малолітніх вихованців іншими особами (зараз після скарги в Міністерство у справах сім’ї, дітей та молоді ця проблема вирішена, діти залишились вихованцями). В іншому ДБСТ батьки-вихователі планують всиновити чорношкірих вихованців – „окрім нас вони нікому не потрібні”. При всиновленні діти-сироти втрачають свої пільги, зокрема у отриманні вищої освіти, тобто всиновлення вихованців вихователями ДБСТ не є позитивною практикою.

В 10-и ДБСТ окрім батьків-вихователів, вихованців, а також біологічних, усиновлених дітей і дітей під опікою до 18 років проживають ще інші особи. Переважно це або дорослі біологічні діти вихователів (в 4-х ДБСТ), або випускники ДБСТ (в 3-х ДБСТ). Кількість таких дітей коливається від 1-го до 4-х, загальна кількість випускників, які продовжують жити в ДБСТ – 7 осіб. В 2-х ДБСТ проживають малолітні онуки матері-виховательки, в іншому – бабуся 60-ти років (мати батька-вихователя). Питання проживання інших осіб в ДБСТ залишається не вирішеним повністю на нормативно-правовому рівні. Якщо про випускників-вихованців Положення про ДБСТ говорить, що вони мусять залишити ДБСТ, то про дорослих власних дітей і про інших осіб вказано, що їх житлові права регулюються Угодою. За даними дослідження ці питання залишаються поза увагою в багатьох Угодах. На практиці в переважній більшості ДБСТ за повнолітніми рідними дітьми залишається право жити з батьками. „Додаткові” дорослі допомагають батькам-вихователям поратися з дітьми. Якщо до кількості дорослих осіб в ДБСТ додати ще повнолітніх вихованців, які продовжують навчання і проживають у ДБСТ, то відношення кількості дітей до кількості дорослих осіб коливається від 1 до 10, середнє відношення по 24 ДБСТ – 4.

Щодо матеріально-побутових умов, 3 ДБСТ фінансуються по безготівковому розрахунку. Батьки-вихователі скаржились на незручність такої форми фінансування, бо в „закріпленому” магазині речі і продукти часто дорогі, їх можна було б купити дешевше в іншому місці (наприклад, на базарі), а гроші використати на інші необхідні речі, такі як кишенькові гроші вихованців і багато іншого. Кілька вихователів розповіли, що вони змушені сплачувати комунальні послуги за тарифами для юридичних осіб.

13 ДБСТ розташовані в приватних будинках (1 ДБСТ займає 2 приватних будинки), частину з яких побудувало або придбало для ДБСТ Представництво благодійної організації „Надія і житло для дітей” в Україні, за умовою переходу у приватну власність вихователів через певний час існування ДБСТ. Ця благодійна організація брала участь у побудові, придбанні, ремонтуванні і обладнанні 12 ДБСТ, у яких проводилося дослідження. Взагалі Представництвом благодійної організації „Надія і житло для дітей” в Україні була надана допомога 70 ДБСТ, у яких виховується 717 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а в областях і містах, які відповідають географії моніторингового дослідження, організація надала допомогу 14 ДБСТ.

Допомога Представництва „Надія і житло для дітей” в Україні на 2004 рік:



Регіон України

Кількість ДБСТ, яким було надано допомогу

1.

Хмельницька область

5

2.

Львівська область

1

3.

Харківська область

-

4.

Дніпропетровська обл.

-

5.

Сумська область

4

6.

АР Крим

4

5 ДБСТ знаходяться у службових будинках, зокрема один у приміщенні дитячого садочка, 3 ДБСТ в службових квартирах (2 у 4-х квартирах на перших поверхах багатоповерхових будинків, 1 у 4-х кімнатній квартирі двоповерхового будинку), 1 ДБСТ має приватні квартиру і будинок, а 2 ДБСТ – власний будинок і службову квартиру.

За нашими спостереженнями житлові приміщення 15-ти ДБСТ потребують різних видів ремонту. В 2-ох ремонту потребує дах: „дах плоский, течуть вмуровані стоки, потрібний шатровий дах”, „4 роки тече крівля”; в 2-ох стіни: „стіни мокрі, дім тріснув”, „одна стіна в аварійному стані”; в 5-ти опалювальна система: „треба міняти котел”, „одна стіна промерзає”, „котел потребує заміни”, „взимку холодно”, „недостатньо тепло”, в 5-ти водопостачання: „напір води слабкий – не можна користуватися централізованим водопостачанням, ванною і туалетом”, „тече водопровід, не вистачає напору води для роботи газової колонки – нема гарячої води, в туалеті змивають водою з відра”, „водопроводу нема – вода на вулиці”, в 5-ти туалет або ванна: „1 туалет заглушено”, „туалет на вулиці”, „туалет на вулиці, не проведено каналізацію”, „нема каналізації, ванна – каструля на 40л, туалет на вулиці”, в 2-ох підлоги: „руберойд на цементі”, „цементна підлога у їдальні – холодно”. В приміщеннях 2-ох ДБСТ ремонт завершується: „завершується надбудова додаткових опалень”, „окрім 1-го діючого, добудовуються 3 туалети”, „все є, але потребує ремонту”. В 3-х ДБСТ названих проблем по три або більше, тобто можна казати про необхідність капітального ремонту. В 1-ому ДБСТ відремонтовано лише 1/3 будинку, в іншому будівництво ще триває, в третьому ще продовжується капітальний ремонт. За останні 5 років в 7-и ДБСТ було проведено капітальні ремонти, в 4-х – косметичні. З них 4-и ДБСТ вже потребують нового ремонту. Житлові приміщення 5-ти ДБСТ побудовані з 1999 по 2002 роки і можна сказати, що капітального ремонту ще не потребують.

Загальна площа житла коливається від 60 м2 до 1000 м2, середня площа 220 м2.

Кількісний розподіл ДБСТ за загальною площею житла:



Важливішим є показник відношення площі житла до кількості мешканців ДБСТ. Згідно Житловому Кодексу мінімальна норма житлової площі в Україні встановлюється 13,65 м2 на одну особу В досліджених ДБСТ на кожного мешканця припадає від 5 м2 до 45,4 м2, середня кількість – 18,7 м2. За п.5 Положення при створенні ДБСТ „батькам-вихователям надається позачергово індивідуальний житловий будинок або багатокімнатна квартира за нормами, встановленими законом”. Але не вирішене питання про покращення житлових умов ДБСТ при збільшенні кількості вихованців.

Кількісний розподіл ДБСТ за кількістю м2 на одного мешканця



Розмір житлової площі, яка припадає на одного мешканця ДБСТ, безпосередньо впливає на організацію життя в ДБСТ і можливість дотримуватися прав вихованців, особливо права на приватність.

З названими показниками пов’язана і кількість спальних кімнат в ДБСТ. Їх кількість коливається від 2-х до 11-ти і за нашими спостереженнями не знаходиться у прямій залежності від кількості мешканців ДБСТ або площі приміщення. Так, наприклад, по 2 спальні кімнати припадають на 7 і на 9 осіб, по 3 – на 8 і на 9 осіб, по 4 спальні кімнати – на 6, 8, 9, 10 і 20 мешканців, по 5 спалень – на 6, 7, 11, 12 і 19 мешканців, по 6 – на 11, 15 і 16 осіб, 8 спальних кімнат – на 15 мешканців, а 9 – на 13, і по 11 спальних кімнат на 11, 14 і 22 особи. У той же час окремі кімнати для вихователів виділені в 17-ти ДБСТ, в 1-му навіть дві кімнати. Як результат, лише 6 вихованців мають окремі спальні, а 69 вихованців живуть у кімнатах по троє і більше.

Кількість вихованців у спальнях:



В більшості випадків біологічні діти вихователів, усиновлені діти і діти під опікою знаходяться в таких же самих умовах, що і вихованці, і поділяють з останніми спальні. Індивідуальні спальні частіше мають старші вихованці, в одному випадку у хлопця індивідуальна спальня через енурез. Серед тих, хто спить по четверо, причиною такого явища вихователі називають маленький вік вихованців, але всі вони старші 4-х років, а найстаршому 8 років. Тобто всі вони вже можуть проживати в окремій кімнаті, а загальна площа ДБСТ це дозволяє. В переважній більшості ДБСТ загальна площа дозволяє створити для кожного вихованця окрему спальню, але для цього потрібні додаткові кошти на перебудову приміщень або на ремонт існуючих. За власний кошт батьки-вихователі цього зробити не можуть.

Щодо інших приміщень, то в 12-ти ДБСТ є окремі їдальні, в інших вони об’єднані з кухнями. Як мінімум в 2-х випадках місця в недостатньо для того, щоб вся родина одночасно розмістилася за столом, в 1-му – замало кухонної побутової техніки. У 18-ти ДБСТ є окрема ігрова кімната, в 2-х з них – навіть по дві. Окремі кімнати для занять є в 7-ми ДБСТ, в 12-ти ДБСТ діти займаються в спальнях, в 1-му ДБСТ – в їдальні, в інших кімната для занять поєднана з ігровою кімнатою. В 2-х ДБСТ є спортзал. Серед господарських приміщень в залежності від загальної площі ДБСТ, типу будівлі, місця розташування зустрічаються наступні приміщення – клуня, погріб, гараж, комора, пральня, підвал, горище, сушильня.

„Добре” можна оцінити забезпеченість меблями в 12-ти ДБСТ, у всіх інших ДБСТ з меблями є певні проблеми: в 2-х ДБСТ столи, ліжка і шафи застарі і їх недостатньо; в 2-х ДБСТ не вистачає стільців; в 1-му ДБСТ на всіх не вистачає диванів і ліжок, замало письмових столів; ще в 7-ми ДБСТ стан меблів оцінено як „задовільний”. В 20-ти ДБСТ достатній рівень забезпечення побутовою технікою. Але вона не завжди в задовільному стані. Так в 3-х ДБСТ поламані пральні машини, в 3-х – холодильники, в 1-му – машина для миття посуду, в 1-му – телевізор. В 4-х ДБСТ забезпеченість побутовою технікою недостатня: в 3-х не вистачає холодильників і пральних машин, в 1-му пилососа. Згідно з п.5 Положення приміщення ДБСТ „повинне бути обладнане необхідними меблями, побутовою технікою та іншими предметами тривалого вжитку, перелік яких визначається органом, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу”. Процедура ремонту або заміни непридатних до використання меблів і техніки не прописана. На практиці оцінку необхідності ремонту та придбання обладнання проводить соціальний працівник, його пропозиції враховуються при планування бюджету ДБСТ на наступний рік.

7 ДБСТ не мають транспортних засобів. Легкові автомобілі різних марок мають 11 ДБСТ (з них 3 автомобілі застарі, але ще на ходу) – майже всі вони знаходяться у приватній власності батьків-вихователів. 5 ДБСТ мають окрім легкового автомобіля ще й мікроавтобус, тільки мікроавтобус мають 6 ДБСТ (з них 2 застарі і потребують заміни), 1 ДБСТ має два мікроавтобуси (Мерседес і РАФ), 1 ДБСТ – списаний РАФ, Газель і легковий автомобіль. Серед тих ДБСТ, які не мають мікроавтобусів або їх технічний стан унеможливлює експлуатацію, середня кількість мешканців ДБСТ – 12 осіб (найменша – 7 осіб), а середня кількість вихованців – 7 осіб (в кожному ДБСТ не менше 5-ти вихованців). Згідно п.25 Положення „за згодою сторін угоди дитячому будинку сімейного типу може надаватися у користування (...) транспортний засіб”.

Майже всі ДБСТ намагаються використовувати підсобні господарства, які можуть їм надаватися у користування за п.25 Положення. Так 19 ДБСТ мають город, з них 4 – додаткові городи за містом, 18 ДБСТ мають сад. Площа присадибної ділянки і городу коливається від 0,12га до 7га. Є випадок, коли ДБСТ для обробки городу має трактор. Не менш 5-ти ДБСТ мають ділянку більше 1 га, а в 3-х ДБСТ на одного мешканця припадає більше 0,5га городу. У 10-ти ДБСТ є квітники біля будинку. В той же час 8 ДБСТ мають спортивний майданчик і 12 – майданчик для ігор (8 ДБСТ – і те, і інше). Обладнання залежить від площі, місця розташування ДБСТ, відношення батьків-вихователів до цього питання і коливається від звичайних гойдалок або пісочниць до футбольного поля. 12 ДБСТ не мають дитячих майданчиків, хоча, на наш погляд, у не менше 6 ДБСТ присадибна площа дозволяє створити такий майданчик, але, в кількох випадках, при відмові від городу.

Лише в 3-х ДБСТ немає домашніх тварин. В 20-ти є собаки або коти, також в 1-му – біла жаба, а в іншому – декоративний пацюк і морська свинка. В 9-ти ДБСТ є худоба або птиця: від кількох курчат або кози чи корови до великих господарств – корови, свині, теля або корова, гуси, курчата, бджоли.