Конспект лекцій Серія а 4 Київ 2005 Головний редактор Ярослав Головко
| Вид материала | Конспект |
- Головний редактор Ярослав Головко, 453.62kb.
- Конспект лекцій, 1500.74kb.
- Конспект лекцій по дисципліні Інформаційні моделі "великих" систем, 1986.92kb.
- Конспект лекцій Хмельницький, 2005 Снозик О. В. Безпека життєдіяльності, 909.72kb.
- Управління освіти І науки Запорізької облдержадміністрації Комунальний заклад, 2365.04kb.
- Курс лекцій з історії соціології київ 2005 Рекомендовано до друку Вченою радою, 3147.4kb.
- Курс лекцій (на основі книги: Етика (конспект лекцій). Автор-упорядник Широкова, 2120.86kb.
- Видавництво вул. Басейна, 1, кв./офіс. 2, м. Київ, 01004, Україна тел, 1752.35kb.
- О. О. Созінов (Інститут агроекології та біотехнології уаан), 10486.5kb.
- О. О. Созінов (Інститут агроекології та біотехнології уаан), 10670.69kb.
20.20. Контроль ефективності та якості служби внутрішнього аудиту
Визначальним моментом в оцінці роботи служби внутрішнього аудиту є дотримання його працівниками Положення про відділ, посадових інструкцій та обов’язків аудитора, планів підвищення кваліфікації аудитора. Звертається увага за виконання цілей, правил та процедур служби внутрішнього аудиту, забезпечення вимог законів та постанов щодо проведення аудиту та надання звітності, правильність вибору об’єктів для перевірок, оцінка ризику, визначення періодичності та обсягу аудиту; правильність документації з планування аудиторських перевірок.
Оцінка ефективності системи внутрішнього аудиту підприємства здійснюється за обраними критеріями, серед яких можна назвати:
- співвідношення витрат на проведення аудиту та отриманих результатів від його проведення;
- зменшення штрафів, пені, інших втрат підприємства внаслідок проведених внутрішнім аудитором заходів;
- збільшення доходів та зменшення витрат;
- зменшення ризику контролю, підтримання впевненості у здійсненні фінансово-господарської діяльності належним чином;
- зменшення витрат на послуги зовнішнього (комерційного) аудиту.
Об’єктивна оцінка ефективності та якості функціонування служби внутрішнього аудиту теперішнім часом ґрунтується на таких показниках, як кількість виконаних перевірок, суми встановлених незаконних виплат та крадіжок, дотримання строків проведення перевірок, суми штрафів та пені, яку уникнуло підприємство, число проведених профілактичних заходів.
Таку систему доречно доповнити системою показників, у основі яких покладається ступінь (рівень) досягнення певних завдань:
- рівень управління аудиторським контролем (кількісний та якісний стан працівників, використання робочого часу, наявність відповідного методичного забезпечення, ступінь завантаження аудиторів в цілому та по окремим видам робіт тощо);
- оцінка результатів та ефективності аудиторського контролю (сума виявлених незаконного витрачання коштів, стягнення матеріальних збитків, скорочення непотрібних асигнувань, скорочення штрафних податкових санкцій, покарання винних осіб тощо);
- встановлення резервів зростання ефективності (поліпшення використання робочого часу, вдосконалення професійної підготовки, методів та технічних заходів контролю, інформаційно-правове забезпечення тощо).
У додатку 2 наведено посадову інструкцію аудитора відділу внутрішнього аудиту Підприємства.
Висновок по дисципліні
Аудит – це специфічна професійна діяльність. Спеціаліст з аудиту за допомогою притаманних аудиту методів здійснює експертизу фінансово-господарської діяльності та висловлює думку щодо фінансової звітності підприємства. Аудит забезпечує контрольну функцію менеджменту, сприяє реалізації законних майнових прав власника.
Змістом аудиторської діяльності є встановлення відповідності здійснених господарських операцій діючим нормативним актам, пошук доказів (свідчень) з метою підтвердження достовірності обліку та звітності, надання послуг з постановці обліку, фінансовим розрахункам, веденню податкового обліку, організація внутрішнього аудиту на підприємстві.
Кінцевим результатом аудиторської діяльності є створення певної інформаційної системи контролю шляхом формування аудитором думки у вигляді аудиторського висновку щодо законності здійснених або передбачених операцій, підтвердження достовірності відображення операцій в обліку та звітності, надання обґрунтованих пропозицій з вдосконалення менеджменту.
У загальному вигляді технологія виконання аудиторських процедур складається з наступних операцій:
- визнання цілі (мети) проведення аудиту, формування бажаного кінцевого результату;
- визнання об’єктів перевірки, оцінка правовової бази здійснення операцій, оцінка системи внутрішнього контролю, бухгалтерського обліку та аудиторського ризику;
- збирання доречної інформації про об’єкти перевірки, застосування відповідних процедур та методичних прийомів;
- узагальнення результатів контролю та оформлення підсумкових документів;
- прийняття рішень за результатами аудиту.
СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ З АУДИТУ
Аналітичні процедури – це процедури, які складаються з аналізу важливих коефіцієнтів та тенденцій і подальшого вивчення результатів відхилень та взаємозв’язків, які суперечать іншій відповідній інформації або відхиляються від передбачуваних сум.
Аномальна похибка – похибка, що виникає внаслідок окремої події, яка повторюється лише в особливих випадках і тому не є репрезентативною похибкою для генеральної сукупності.
Аудит (за законом) – це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти й відповідності діючому законодавству.
Аудит внутрішній – це діяльність з оцінювання, яка організована в межах суб’єкта господарювання і яку виконує окремий його відділ. Функції внутрішнього аудиту охоплюють, зокрема, перевірку, оцінювання та моніторинг адекватності й ефективності функціонування систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.
Аудит, заснований на ризику – аудит, який передбачає оцінку ризику та поглиблену перевірку облікових даних за зонами ризику шляхом аудиторських вибірок. Сучасна фаза розвитку методології аудиту, яка бере свій початок з другої половини ХХ сторіччя.
Аудит (обов’язковий) – необхідна міра захисту інтересів засновників (акціонерів, учасників капіталу) і держави від навмисного викривлення у звітності показників підприємницької діяльності.
Аудит підтверджувальний – аудит, який ґрунтується на підтвердженні виконаних на підприємстві операцій існуючим правилам, положенням. Історично перша фаза розвитку аудиту. Важливі елементи такого аудиту актуальні й досі.
Аудит системоорієнтований – аудит, оснований на оцінці і аналізі системи внутрішнього контролю. Як правило, передбачає використання аудитором результатів роботи персоналу внутрішнього аудиту компанії. Фаза розвитку методології аудиту, що відноситься приблизно до середини ХХ сторіччя, супроводжується переходом від перевірки документів до дослідження функціонування внутрішнього контролю підприємства як найбільш надійного засобу, який забезпечує достовірність фінансової звітності.
Аудитор – це особа, яка несе остаточну відповідальність за аудит, яка виконує аудиторські операції.
Аудитор внутрішній – службовець (посадова особа) тієї компанії, структурні підрозділи якої він перевіряє. Як правило, працює у складі адміністрації (часто – відділі внутрішнього аудиту), і незалежний від підрозділів та видів діяльності, які він перевіряє.
Аудиторська вибірка – це застосування аудиторських процедур до менш ніж 100% облікових записів (елементів вибірки) в межах залишку на рахунку або класу операцій так, що всі елементи мають шанс бути відібраними.
Аудиторська діяльність – це організаційне й методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.
Аудиторська палата України (АПУ) – самоврядований орган, що здійснює сертифікацію суб’єктів, які мають намір займатися аудиторською діяльністю, затверджує програми підготовки аудиторів, норми і стандарти аудиту, веде облік аудиторських організацій та аудиторів.
Аудиторська фірма – це фірма чи інший суб’єкт господарювання, яка надає аудиторські послуги або приватний аудитор-практик.
Аудиторські докази – інформація, отримана аудитором в процесі формування висновків, на якій базується аудиторська думка в ході перевірки на суб’єкті господарювання.
Аудиторські процедури – це процедури, що передбачають аналіз важливих показників та тенденцій з подальшим вивченням відхилень та взаємозв’язків, які суперечать іншій відповідній інформації або відхиляються від прогнозованих сум.
Аудиторські стандарти – це основні принципи виконання аудиторських процедур.
Аудиторський комітет – структурний підрозділ вищого управління підприємства (у крупних компаніях, об’єднаннях), який займається реалізацією його контрольної функції. Служба внутрішнього аудиту може бути безпосередньо підпорядкована такому органу.
Аудиторський ризик – це ризик того, що аудитор висловить невідповідну аудиторську думку в разі, якщо фінансові звіти містять суттєво викривлену інформацію.
Аудиторський слід – первинні документи, які можуть бути використані для перевірки правильності ведення обліку на підприємстві; комплект документів, що були джерелом даних для попередніх перевірок.
Багатопредметний аудит – комплексний аудит стратегії управління маркетингом, виконання народногосподарських програм, тому в них беруть участь фахівці різних спеціальностей, а також різних аудиторських організацій.
База даних – сукупність даних, що їх спільно застосовують різні користувачі для різних цілей.
Банківський контроль – важлива ланка у системі економічного контролю, що спрямована на регулювання економічних відносин через грошовий обіг та кредитно-розрахункові відносини.
Блок-схема – схематичне зображення процесу або напрямку діяльності. Вона наочно зображує структури системи і є засобом для розуміння і аналізу операцій. За допомогою блок-схем внутрішні аудитори встановлюють зміст операцій.
Відділ внутрішнього аудиту – підрозділ, який підпорядкований, як правило керівництву компанії, до обов’язків якого входить проведення внутрішнього аудиту в компанії.
Відмова від висловлення думки – відбувається, коли можливий вплив обмеження обсягу є настільки суттєвим і см. стор…. всеохопним, що аудитор не зміг отримати достатню кількість аудиторських доказів і, як наслідок, не може висловити думку про фінансові звіти.
Відповідність – оцінка якості аудиторських свідчень, їх доречності щодо конкретного твердження та достовірності.
Вибіркова (часткова) інвентаризація – це перевірка певної частини засобів або окремих груп і видів товарів, матеріалів.
Викривлення – неточність у фінансовій інформації, яка виникла внаслідок помилки або шахрайства.
Висновок аудитора – чітке письмове висловлення думки аудитора про фінансові звіти в цілому.
Внутрішній аудит – це діяльність з оцінювання, яка організована в межах суб’єкта господарювання і яку виконує окремий відділ. До функцій внутрішнього аудиту, входять, зокрема, перевірка, оцінювання та моніторинг відповідності й функціонування систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю.
Внутрішній контроль – сукупність суб’єктів та об’єктів контролю, контрольних дій (процедур) на підприємстві, план організації та методи управління об’єктом.
Властивий ризик – це ризик викривлення залишку на рахунку (або класу операцій), який може бути суттєвим окремо або разом з викривленням залишків на інших рахунках, якщо припустити відсутність відповідних заходів внутрішнього контролю.
Внутрішні стандарти – частина організаційно-розпорядчої документації й системи контролю аудиторської організації.
Внутрішній аудит – це незалежна експертна діяльність служби контролінгу підприємства з перевірки й оцінки адекватності та якості виконання обов’язків співробітниками.
Внутрішній ризик – комерційні й оперативно-технічні ризики – це втрати, обумовлені низьким професійним рівнем працівників банків (погана організація внутрішнього аудиту та бухгалтерського обліку, техніки безпеки тощо), що призводять до банкрутства банків, самоліквідності.
Генеральна сукупність – вся множина даних, з якої відбирається вибірка і стосовно якої аудитор прагне зробити висновки.
Головний аудитор – це аудитор, який несе відповідальність за складання висновку про фінансові звіти суб’єкта господарювання, коли ці фінансові звіти включають фінансову інформацію про один чи кілька компонентів, перевірених іншим аудитором.
Доброзичливість – повага до замовника аудиторських послуг та колег у професійному спілкуванні, позитивне ставлення до критичних зауважень із приводу виконаної роботи та перевірка їх на підставі доказів, внесення в разі потреби змін і доповнень, повага до думки інших фахівців та урахування її в процесі дослідження.
Договірний аудит – об’єкт аудиту, обсяг робіт та період і строки їх виконання обумовлюються угодою між суб’єктами підприємницької діяльності і аудиторською організацією.
Додаткова документація – аналітичні рахунки, схеми, алгоритми розв’язання задач на ПЕВМ, пояснення посадових осіб та ін.
Документальний контроль – контроль, що встановлюють суть і достовірність господарської операції за даними первинної документації, облікових регістрів і звітності, в яких вона знайшла відображення в бухгалтерському, внутрішньогосподарському і статистичному обліку.
Документація – це матеріал та робочі документи, підготовлені аудитором і для нього, або ті, що їх отримує та зберігає аудитор у зв’язку з виконанням ним аудиторської перевірки.
Допустима похибка – максимальна похибка в генеральній сукупності, яку аудитор погодився прийняти.
Достатність – це критерій кількості аудиторських свідчень.
Економічний контроль – це система органів державного і господарського управління, які здійснюють контроль за економічним і соціальним розвитком країни, формуванням і витрачанням Державного бюджету України відповідно до законодавчого регулювання, прийнятого Верховною Радою України, та Конституції України.
Елемент вибірки – це окремі елементи, що складають генеральну сукупність, наприклад: чеки, перелічені бланку внеску депозиту; записи щодо кредиту у виписках з банківських рахунків; грошові одиниці.
Заключний (ретроспективний) контроль – контроль, що здійснюється після завершення господарських операцій усіма контрольними органами, на які покладено контроль за економічними процесами в різних сферах маркетингової діяльності.
Запобіжний аудит – це аудит, який має запобігати різного роду конфліктним ситуаціям у фінансово-господарській діяльності до виникнення їх, тобто на стадії підготовки технології виробництва, до проведення маркетингових операцій тощо.
Заходи контролю якості – політика та процедури, прийняті аудиторською фірмою для забезпечення обґрунтованої впевненості в тому, що всі проведені фірмою аудиторські перевірки здійснюються згідно з „Метою та загальними принципами проведення аудиторської перевірки фінансових звітів”, викладеними у МСА 220 „Контроль якості роботи аудитора”.
Зв’язані сторони – сторони, з яких одна сторона має можливість контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових та операційних рішень іншою стороною.
Знання бізнесу – загальні знання аудитора з економіки і галузі діяльності, в якій функціонує суб’єкт господарювання, а також конкретні знання щодо його функціонування.
Зовнішній ризик – неліквідність (неспроможність банку забезпечити регулярну оплату своїх зобов’язань); валютний ризик (збитки від несприятливої зміни валютного курсу в умовах наявності відкритої валютної позиції); ризик валютної ставки (збитки від зміни відсоткової ставки, встановленої НБУ, в умовах фіксованої відсоткової ставки по наданих кредитах); ризик із цінними паперами (збитки від зміни курсу цінних паперів, що знаходяться у портфелі банку).
Зустрічна перевірка – перевірка, що дає можливість виявити факти часткового або повного не оприбуткування матеріальних цінностей на підприємстві, одержаних від постачальників або з оптових баз.
Інвентаризація – фактичний методичний прийом контролю фактичного стану підконтрольних об’єктів, здійснюваний з метою забезпечення збереження цінностей і раціонального використання їх у фінансово-господарській діяльності.
Інститут внутрішніх аудиторів Institute of Internal Auditors (ІІА) – професійна організація внутрішніх аудиторів США, який координує і регулює діяльність внутрішніх аудиторів. Заснований у США у 1941 р. (див. стор. …)
Інститут внутрішніх аудиторів України – професійна організація внутрішніх аудиторів України, заснований у 2000 р.
Експертиза – дослідження фахівцем (експертом) будь-яких питань, рішення яких вимагає спеціальних знань в галузі науки, техніки, мистецтва., відноситься до нефінансових заходів контролю.
Етика – галузь філософії, що займається систематичним вивченням проблеми вибору людини, стандартів доброго або поганого, якими людина керується, та доброти, якої він у кінці кінців буде намагатися.
Етика аудиторів – необхідний мінімум правил поведінки, обов’язкових для виконання. До основних етичних принципів аудиторів відносяться незалежність, чесність, об’єктивність, компетентність, конфіденційність, професійна поведінка, технічні стандарти.
Звітність внутрішньогосподарська – система показників, звітних форм, яка характеризує виробничу, постачальницьку, збутову та іншу діяльність та її результати. Призначена для виконання адміністративних функцій планування, регулювання виробничих процесів, контролю. Форма і зміст внутрішньогосподарської звітності визначаються керівництвом компанії виходячи із його потреби в інформації. Може використовуватись аудиторською організацією при проведенні аудиту фінансової звітності організації.
Звітність фінансова – бухгалтерська звітність, яка містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності і рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Комісійний аудит – аудит, що провадиться кількома фахівцями різних спеціальностей, але однієї аудиторської організації, тому узагальнення роблять в одному висновку, який підписують усі аудитори, що брали у ньому участь.
Компетентність – висока професійність при дослідженні аудитором питань, поставлених замовником, спираючись на норми аудиту, володіння методиками проведення наукових досліджень з економіки.
Контроль – це система спостереження і перевірки відповідності процесу функціонування об’єкта управління прийнятим управлінським рішенням, встановлення результатів управлінського впливу на керований об’єкт виявленням відхилень, допущених у ході виконання цих рішень. Контроль самостійна функція управління, система спостереження та перевірки відповідності процесу функціонування об’єкта та прийняти управлінським рішенням.
Контроль власника – внутрішньосистемний, внутрішньогосподарський.
Контрольний обмір – спосіб перевірки відповідності актів приймання виконаних будівельно-монтажних робіт фактичної кількості та характеру таких робіт у дійсності, відноситься до нефінансових заходів контролю.
Контрольний запуск сировини та матеріалів – спосіб перевірки фактичного випуску сировини та матеріалів параметрам, передбачених у нормативний документації щодо даного процесу, відноситься до нефінансових заходів контролю.
Контроль за організацією системи бухгалтерського обліку – це виконання чистини функцій керівництва підприємства. Служба внутрішнього аудиту, як правило, відповідає перед керівництвом підприємства за постійне спостереження та контроль за функціонуванням цих систем.
Контрольно-аудиторські процедури – це система методичних дій на суб’єкти і об’єкти процесу розширеного відтворення суспільне необхідного продукту, які здійснюються аудиторами при проведенні контрольних функцій.
Конфіденційність – збереження у таємниці інформації, наданої замовником аудитору для дослідження, а також нерозголошення результатів дослідження без згоди на те замовника.
Лабораторний аналіз – встановлення необхідних показників якості певних об’єктів контролю шляхом відповідного аналізу в стаціонарних умовах, відноситься до нефінансових заходів контролю.
Міжнародні стандарти аудиту (МСА) – стандарти, що слід застосовувати в аудиторській перевірці фінансової звітності, іншої інформації, а також при наданні супутніх послуг; принципи і процедури, а також відповідні рекомендації, подані у вигляді пояснювального та іншого матеріалу.
Мета аудиту – встановити достовірність фінансової звітності.
Методологія аудиту – сукупність загальнонаукових і власних методичних прийомів фінансово-господарського контролю, які формують метод аудиту.
Модифікований аудиторський висновок – висновок, до якого додається пояснювальний параграф (пояснювальні параграфи) або якщо думка аудитора не є безумовно-позитивною.
Моніторинг систем в аудиті – систематичне співставлення дійсного стану справ на підприємстві з бажаним.
Муніципальний контроль – місцеві Ради народних депутатів та комісії їх.
Наскрізна перевірка – перевірка, що передбачає простежування кількох операцій у системі бухгалтерського обліку.
Негативна думка – висловлюється, якщо вплив незгоди з управлінським персоналом на фінансові звіти є настільки суттєвим і всеохопним, (див. стор. …) що аудитор доходить висновку, що висловлення умовно-позитивної думки про звітність не є адекватним для розкриття оманливого чи неповного характеру фінансових звітів.
Незалежний контроль – аудиторський, створюється на госпрозрахункових засадах.
Незалежність аудитора – обумовлена його професійною діяльністю проведення експертної оцінки бухгалтерського обліку і звітності щодо правдивості відображення господарської діяльності суб’єкта підприємництва.
Обстеження – цілеспрямоване, об’єктивне та безпосереднє вивчення інформації про діяльність перевіряємого об’єкта за метою виконання завдання перевірки, відноситься до нефінансових заходів контролю.
Об’єкт аудиту – це інформація про окремі або взаємопов’язані факти господарської діяльності суб’єкта господарського контролю, яка відображена в системі бухгалтерського обліку та інших джерелах інформаційної системи та підлягає кількісній і вартісній оцінці.
Об’єктивність – неупередженість при дослідженні питань, поставлених на вирішення аудиту замовником, складання висновків лише на основі результатів дослідження, які мають бути підтверджені системою доказів (первинних документів, норм і нормативів, облікових регістрів, інвентаризаційних описів, актів та ін.).
Обсяг аудиту – процедури аудиту, які вважаються необхідними за відповідних обставин для досягнення мети аудиторської перевірки.
Облікова оцінка – це визначення приблизної вартості об’єктів обліку та суми статей за умови відсутності методів оцінювання.
Оперативний (поточний) контроль – контроль, що здійснюється в процесі виконання господарських операцій.
Операційний (управлінський) аудит – вивчення аудиторами будь-якої частини процедур та операцій суб’єкта господарювання з метою оцінки її продуктивності та ефективності та формулювання рекомендацій щодо економічного використання ресурсів, досягнення поставлених цілей. Під операційним аудитом розуміють різні супутні аудиту послуги.
Організація аудиту – сукупність певних елементів, спрямованих на раціональне виконання аудиторського процесу.
Офіційна документація – акти довідки, протоколи, які мають структуру і складені за встановленими вимогами.
Оцінка (системи) внутрішнього контролю – сукупність заходів, які виконує аудитор на стадії планування аудиту, з метою встановлення можливості отримання частини загальної аудиторської впевненості в ефективності системи контролю.
Оцінка ризику – це процес прийняття рішення виходячи з можливостей викривлень у фінансових документах.
Очікувана похибка – похибка, що її очікує аудитор у генеральній сукупності.
Оцінювання систем в аудиті – оцінка, впевненість в тому, що були належним чином використані загальновизначені вимірники у обліку та принципи визнання господарських операцій.
Перевірка – сукупність заходів та процедур щодо встановлення фактів господарської діяльності.
Професійний скептицизм – означає, що аудитор критично оцінює достовірність отриманих аудиторських доказів та відстежує аудиторські докази, які суперечать достовірності документів або пояснень управлінського персоналу.
Перманентна інвентаризація – інвентаризація, що провадиться на підприємстві безперервно за спеціальним графіком із метою запобігання недолікам і псуванню цінностей, безгосподарності.
Перманентний аудит – це аудит, який проводиться безперервно у процесі фінансово-господарської діяльності підприємства.
Підтверджуючий аудит – аудит за якого найбільша питома вага робот зводиться саме до оцінки й ствердження рівня обґрунтованості інформації в системі обліку й фінансової звітності підприємства-замовника.
Планова інвентаризація – передбачається планом поточного контролю збереження цінностей.
Планування аудиту – процес, що включає розробку загальної стратегії та детального підходу щодо очікуваного характеру, часу та обсягу аудиту.
Повна інвентаризація – це перевірка всіх засобів підприємства і джерел утворення їх перед складанням річного звіту, у процесі комплексного аудиту і в деяких інших випадках.
Позапланова інвентаризація – провадиться в строки, не передбачені планом, в разі зміни матеріально відповідальних осіб, у зв’язку із стихійним лихом, у випадку викрадення цінностей, коли необхідно терміново і раптово перевірити наявність і стан певної групи цінностей.
Положення з міжнародної практики аудиту (ПМПА) – положення, що видаються для надання практичної допомоги аудиторам у впровадженні стандартів, а також для сприяння належній аудиторській практиці.
Помилка – це ненавмисне викривлення інформації у фінансових звітах.
Попередній контроль – контроль, що здійснюється перед виконанням господарської операції, щоб запобігти нераціональним витратам і безгосподарності, незаконним діям і різним втратам.
Поточний контроль – встановлення законності та правильності оприбуткування на підприємство об’єктів необоротних активів, санкціонування зарахування об’єктів до активів, встановлення матеріально-відповідальних осіб, проведення модернізації та оновлення основних засобів, оформлення первинних облікових документів, відображення операцій у обліку, створення відповідних джерел формування активів.
Поточні контрольні перевірки – спосіб оперативного систематичного контролю конкретних операцій господарської діяльності, які не потребують застосування складних методик і виконуються, щоб запобігти безгосподарності.
Предмет аудиту – це інформація про факти (явища, процеси) аудиторської діяльності суб’єкта аудиторського контролю, яка відображена в системі бухгалтерського обліку та інших джерелах інформаційної системи і підлягає кількісній і вартісній оцінці.
Приватний аудит – аудит, який здійснюється за замовленням заінтересованої сторони (партнерів по компанії), приватне за домовленістю, незалежно від того, чи передбачена така перевірка законом.
Програма аудиту – програма, що визначає характер, час проведення та обсяг запланованих аудиторських процедур, необхідних для виконання загального плану аудиту.
Професійна етика – це норма поведінки, яка забезпечує моральний характер взаємовідносин між людьми, що ґрунтуються на професійній діяльності.
Процедури по суті – це перевірки, проведені для отримання аудиторських доказів з метою виявлення суттєвих викривлень у фінансових звітах.
Ревізія – метод заключного (ретроспективного) контролю, який дає можливість зробити всебічну оцінку виробничої і фінансово-господарської діяльності об’єднання, підприємства та інших об’єктів підприємницької діяльності щодо виконання виробничих і фінансових планів, витрачання матеріальних і трудових ресурсів, результатів комерційної діяльності за обревізований період, забезпечення збереження власності, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва і удосконалення якості продукції, її конкурентоспроможності на внутрішньому і світовому ринках.
Регламентований аудит – аудит, проведення якого регламентується законодавством і нормативними актами, де визначено категорії підприємців, які підлягають обов’язковому аудиту.
Ретроспективний аудит – це аудит, який здійснюється після виконання господарських операцій здебільшого за минулий рік.
Ризик контролю – це ризик того, що не можна буде своєчасно запобігти можливим викривленням залишку на рахунку (або класу операцій), які можуть бути суттєвими окремо або разом з викривленнями залишків на інших рахунках, або їх не можна своєчасно виявити та виправити за допомогою систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю.
Ризик невиявлення – це ризик того, що аудиторські процедури по суті не виявлять викривлення залишку рахунку (або класу операцій), які можуть бути суттєвими окремо або разом з викривленнями залишків на інших рахунках.
Ризик, не пов’язаний з вибіркою – ризик, що виникає внаслідок дії факторів, які призводять до того, що аудитор доходить помилкових висновків з будь-якої причини, не пов’язаної з обсягом вибірки.
Ризик, пов’язаний з вибіркою – ризик, що виникає внаслідок імовірності того, що висновки аудитора, зроблені на основі вибірки, можуть відрізнятися від висновків, які зробив би аудитор, якби застосував ту саму аудиторську процедуру до всієї генеральної сукупності.
Робочі документи аудитора – записи, зроблені аудитором щодо планування робіт, характеру, часу та обсягу здійснюваних аудиторських процедур, результатів таких процедур, а також висновки, зроблені на підставі отриманих доказів. До складу робочих документів аудитора відносяться плани та графіки проведення аудиту, опис використаних процедур, пояснення, розрахунки, результати аналізу тощо.
Середовище контролю – охоплює загальне ставлення, обізнаність та дії директорів і управлінського персоналу щодо системи внутрішнього контролю та її важливості для суб’єкта господарювання.
Сертифікат аудитора – право на здійснення аудиторської діяльності.
Система бухгалтерського обліку (облікова система) – послідовність завдань та записів суб’єкта господарювання, за допомогою якої відображають операції і яка є засобом ведення обліку.
Система внутрішнього контролю (СВК) – політика і процедури внутрішнього контролю, прийняті управлінським персоналом суб’єкта господарювання з метою господарської діяльності, збереження активів, запобігання шахрайству та помилкам, а також виявлення їх, забезпечення точності і повноти облікових записів, своєчасної підготовки достовірної фінансової інформації.
Служба внутрішнього аудиту – структурний підрозділ, який підпорядкований, як правило, керівництву компанії, до обов’язків якого входить проведення внутрішнього аудиту в компанії. Плани роботи відділу внутрішнього аудиту, а також підсумкову матеріали здійснених таких відділом перевірок можуть бути джерелами аудиторських доказів відносно ступеня надійності СВК перевіряємого клієнта. Крім того, договором надання аудиторських послуг може бути передбачено виконання відділом внутрішнього аудиту деяких аудиторських процедур при аудиті фінансової звітності під наглядом і контролем зовнішнього аудитора, наприклад, збір та первинна обробка інформації.
Службове розслідування – всебічне вивчення фактів виникнення нестач, безгосподарності та інших порушень в діяльності перевіряємого клієнта.
Спілка аудиторів України – суспільна організація, яка об’єднує аудиторів за професійними ознаками
Стандарти професійної практики внутрішнього аудиту (СППВА) – комплект визнаних професійною організацією аудиторів правил проведення аудиторської діяльності.
Статистична вибірка – будь-який підхід до здійснення вибірки, який має такі характерні риси: випадковий добір елементів вибірки; використання теорії ймовірностей для оцінювання результатів вибірки, у тому числі оцінювання ризику, пов’язаного з вибіркою.
Стратифікація – це процес розподілу генеральної сукупності на субсукупності, кожна з яких являє собою групу елементів вибірки, що мають подібні ознаки.
Судово-бухгалтерська експертиза – форма фінансово-господарського контролю, що має процесуально-правовий зміст і метою якої є документальне обґрунтування вимог.
Супровідна документація – супровідні листи за результатами виконання контрольних заходів.
Суцільна перевірка – дослідження аудитором всієї генеральної сукупності, вона частіше стосується процедур по суті.
Твердження – це подані управлінським персоналом відомості, що містяться у фінансових звітах.
Тематичні контрольні перевірки – засіб періодичного оперативного господарського контролю виконання об’єднаннями, підприємствами однорідних господарських операцій.
Тести контролю – це тести, що проводяться з метою отримання аудиторських доказів щодо відповідності організації та ефективності функціонування систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.
Технічна пропозиція – це документ, в якому аудиторська фірма визначає цілі та обсяг майбутньої роботи, зазначає групу виконавців, план та пропозиції щодо проведення аудиту.
Умовно-позитивна думка – висловлюється, якщо аудитор доходить висновку, що не можна висловити безумовно-позитивну думку, але вплив будь-якої незгоди з управлінським персоналом або обмеження обсягу не є достатньо суттєвим і всеохопним, щоб вимагати від аудитора негативного висновку або відмови від висловлення думки.
Фактичний контроль – контроль, що встановлює дійсний реальний стан об’єкта лічбою, зважуванням, вимірюванням, лабораторним аналізом та ін.
Фінансово-господарський контроль – контроль, що досліджує фінансово-господарську діяльність підприємців у сфері виробництва, обміну і споживання суспільно необхідного продукту на мікроекономічному рівні.
Шахрайство – навмисні дії однієї або кількох осіб з управлінського персоналу, працівників або третіх сторін, результатом чого є подання викривленої інформації у фінансових звітах.