Конспект лекцій Серія а 4 Київ 2005 Головний редактор Ярослав Головко

Вид материалаКонспект

Содержание


20.18. Керівництво персоналом та організація праці працівників служби внутрішнього аудиту
20.19. Взаємовідносини внутрішнього та зовнішнього аудиту
Подобный материал:
1   ...   51   52   53   54   55   56   57   58   59

20.18. Керівництво персоналом та організація праці працівників служби внутрішнього аудиту


Керівництво персоналом служба внутрішнього аудиту передбачає здійснення організаційних та виконавчих заходів за певною моделлю, так званою управлінською моделлю внутрішнього аудиту:

- встановлення мети (досягнення певного рівня збереження ресурсів, збільшення капіталу тощо);

- планування (вибір засобів для досягнення мети, визначення необхідної кваліфікації аудиторів, складання планів, графіків, підготовка робочої документації, підготовка відповідної нормативної бази);

- організація (забезпечення необхідними ресурсами, адміністративна регламентація, підбір, тестування, виховання кадрів, визначення порядку контрольних заходів, узагальнення та реалізація перевірок);

- управління персоналом (надання наказів, розробка власних стандартів з внутрішнього аудиту. Такими стандартами можуть бути, наприклад такі, як організаційний статус служби внутрішнього аудиту, компетентність внутрішнього аудиту, взаємовідносини з користувачами послуг, навчання, планування внутрішнього аудиту, проведення внутрішнього аудиту, звіт за результатами внутрішнього аудиту, доведення результатів внутрішнього аудиту до зацікавлених осіб і наступні дії управління службою внутрішнього аудиту, регламентація внутрішнього аудитора, контроль якості роботи внутрішніх аудиторів. Управління передбачає також впровадження сучасних методик та технологій аудиту, складання програм та планів проведення аудиторських перевірок, визначення та облік показників роботи служби, організація документального забезпечення управління та виконання прийнятих рішень, контроль за ефективним використанням робочого часу аудиторами);

- координація (узгодженість контрольних заходів з внутрішніми підрозділами, надання їм консультаційних послуг, забезпечення взаємодії з зовнішнім аудитом та іншими представниками з фінансового контролю), коригування планів та програм з урахуванням фактичних даних);

- контроль (розробка методів та організації контроля якості роботи аудиторів, контроль якості аудиторських послуг на відповідність стандартам аудиту, ефективність технології перевірок, зворотній зв’язок з підрозділами після аудиту, контроль і аналіз результативності перевірок та встановлення резервів поліпшення роботи).

20.19. Взаємовідносини внутрішнього та зовнішнього аудиту


Аудиторська організація при проведенні зовнішнього аудиту повинна сформулювати думку про діяльність внутрішнього аудиту, яка необхідна для планування перевірки. За МСА 610 ”Розгляд роботи внутрішнього аудиту” зовнішній аудитор повинен розглянути діяльність внутрішнього аудитора (якщо такий є) та його вплив на процедури зовнішнього аудиту.

Ефективність внутрішнього аудиту може бути важливим фактором при оцінці аудиторською організацією аудиторського ризику та СВК та тим самим значно скоротити обсяг процедур, які належить виконати аудиторській організації, хоча це не може виключити необхідність проведення таких процедур повністю.

Зовнішній аудитор перевіряє обсяг та мету внутрішнього аудиту. Обсяг і мета внутрішнього аудиту змінюються і залежать від розміру, структури суб’єкта господарювання, вимог його управлінського персоналу. Як правило, внутрішній аудит складається з одного чи кількох елементів: огляд систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю, перевірка фінансової та господарської інформації, перевірка економічності та продуктивності діяльності, перевірка дотримання законів, нормативних актів та інших зовнішніх вимог. У розділі 11 посібника дані елементи докладно розглянуті.

Відносини між внутрішнім аудитом і зовнішнім аудитором полягають у тому, що незважаючи на розбіжності у цілях та відповідальності, деякі способи досягнення цілей часто подібні, а отже, аспекти внутрішнього аудиту можуть виявитися корисними при визначенні характеру, розрахунку часу та обсягу зовнішніх аудиторських процедур. Зовнішній аудитор повинен отримати достатнє розуміння функціонування внутрішнього аудиту; це допоможе йому в планування аудиту й розробці ефективного аудиторського підходу.

Плануючи аудит, зовнішній аудитор повинен здійснити попередню оцінку функцій внутрішнього аудиту, якщо внутрішній аудит стосується окремих ділянок зовнішнього аудиту фінансових звітів.

Об’єктивність та ефективність внутрішнього аудиту, здійснюючого безпосередній вплив на оцінку зовнішнім аудитором аудиторського ризику та СВК, залежать від:
  • організаційного статусу в системі управління суб’єкту господарювання;
  • змісту та об’єму роботи внутрішніми аудиторами. Визначається, чи дотримується управлінський персонал рекомендацій внутрішнього аудиту і чим це підтверджується;
  • технічної компетентності, наявність технічної підготовки та професіоналізму;
  • належної професійної ретельності, розглядається наявність відповідних аудиторських інструкцій, робочих програм та робочих документів.

Вивчення часу взаємодії та координація передбачає, що розглядається та обговорюється попередній план внутрішнього аудиту, узгоджується терміни роботи, обсяг аудиторської перевірки, рівень перевірки та запропоновані методи формування вибірки, документування виконаної роботи, процедури огляду й надання висновку. Доречним є здійснення зустріч внутрішнього та зовнішнього аудиторів через визначені інтервали часу, зовнішній аудитор повинен бути поінформований про внутрішні аудиторські звіти, про суттєві питання, про яке стало відомо внутрішньому аудиторові.

Якщо зовнішній аудитор має намір використовувати конкретну роботу внутрішнього аудиту, йому слід оцінити та перевірити цю роботу для підтвердження її відповідності своїм цілям.

Оцінка конкретної роботи внутрішнього аудиту може включати розгляд того:
  • чи виконується робота особами, які мають відповідну технічну підготовку і професіоналізм, чи належним чином контролюється, перевіряється й документується робота асистентів;
  • чи отримані достатні та відповідні аудиторські докази;
  • чи відповідають отримані результати обставинам та чи відповідають сформовані висновки результатам виконаної роботи;
  • чи розглянуті належним чином будь-які винятки або незвичайні питання, виявлені внутрішнім аудитором.

В ході щорічної аудиторської перевірки внутрішні аудитори під контролем зовнішнього аудитора можуть виконувати окремі роботи, Однак відповідальність за висновки, що висловлені за результатами перевірки, повністю лежить на незалежних аудиторах.

Ефективність зовнішнього аудиту із використанням результатів роботи внутрішнього аудиту підвищуються за умови:
  • взаємної узгодженості планів аудиторських перевірок;
  • обміні звітами;
  • регулярних робочих зустрічах;
  • вільному взаємному доступі до робочої документації, що оформлюється за загальними правилами;
  • спільне надання звітів керівництву та власникам суб’єкта господарювання.

Зовнішній аудитор не повинен повністю покладатись на роботу внутрішніх аудиторів. Аудиторська організація несе повну відповідальність за надання аудиторського висновку, іншої інформації аудитора керівництву суб’єкта господарювання за результатами проведення аудиту, а також й за певний зміст, строки та об’єм аудиторських процедур. Така відповідальність не зменшується, якщо використовуються будь-які результати роботи внутрішнього аудиту.