Geum.ru

Конспект лекцій Серія а 4 Київ 2005 Головний редактор Ярослав Головко

Вид материалаКонспект

Содержание


20.11. Законодавчі основи внутрішнього аудиту в Україні
Подобный материал:
1   ...   48   49   50   51   52   53   54   55   ...   59

20.11. Законодавчі основи внутрішнього аудиту в Україні


Законодавчими основами формування системи внутрішнього аудиту є Господарський та Цивільний Кодекси України, закони, внутрішні розпорядчі документи підприємства.

Контроль за здійсненням діяльності суб’єкта господарювання (далі в тексті посібника – підприємства) входить до складу функцій управління підприємством. Підприємство в своїх засновницьких документах зобов’язано вказувати:
  • компетенцію таких органів (права, обов’язки, зв’язок з іншими підрозділами підприємства, підпорядкованість);
  • підприємство самостійно встановлює форми і методи проведення внутрішнього аудиту;
  • організаційними формами контролю фінансової діяльності підприємства визнаються аудиторська та/або ревізійна комісія (ревізор) підприємства;
  • голова контрольного органу включається до складу посадових осіб підприємства;
  • рішення контрольних органів підприємства у вигляді протоколів комісій надаються учасникам підприємства, зокрема, таке право мають учасники господарського товариства;
  • основним методом контролю підприємства визнається про­ведення перевірок;
  • основним об’єктом контролю визнається фінансово-госпо­дарська діяльність підприємства;
  • внутрішній контроль підприємства не входить до сфер дер­жавного контролю і нагляду за господарською діяльністю.

В нормативних документах України термін “внутрішній аудит” розглядається як складова частина управління у двох структурах: у органах Державного казначействі України та у комерційних банках.

Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності виконання державного та місцевого бюджетів щодо внутрішнього казначейського контролю до системи адміністративного контролю відносяться методи контролю, в т.ч. внутрішній аудит.

Внутрішній аудит в системі внутрішнього казначейського контролю – це незалежний підрозділ, який не бере участі у виконанні операцій, а періодично здійснює перевірки та оцінює:
  • адекватність і ефективність заходів та системи внутрішнього контролю;
  • повноту, своєчасність і достовірність фінансової та іншої звітності;
  • дотримання принципів і внутрішніх процедур обліку;
  • відповідність регулятивним вимогам.

Створення ефективної системи внутрішнього фінансового контролю досягається шляхом оптимізації взаємовідносин та обміну інформацією між внутрішнім контролем, зовнішніми та внутрішніми аудиторами Держказначейства. На внутрішній аудит покладається контроль за проведенням інвентаризації.

Положенням про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках, затвердженим Постановою Правління НБУ від 20.09.1999 р. № 114 визначено систему аудиторської діяльності в банках та регламентує порядок створення і організацію служби внутрішнього аудиту в комерційних банках України. Положення є обов’язковим для безумовного дотримання його вимог комерційними банками, на його підставі кожен банк створює власні підрозділи з внутрішнього аудиту.

Служба внутрішнього аудиту банку – це самостійний структурний підрозділ банку, який створюється за рішенням Правління банку; від підпорядкований, як правило, безпосередньо Раді банку; служба укомплектована професійно придатними, кваліфікованими кадрами, служба звітує перед Правлінням банку не менше одного разу на рік, готує доповідну записку Раду банку та зборам акціонерів.

Головними функціями служби внутрішнього аудиту банку є зменшення ризиків у проведенні операцій, надання рекомендацій структурним підрозділам банку у процесі планування, на стадії розроблення і впровадження нових продуктів; проведення аудиту структурних підрозділів банку, координація своєї діяльності з діями незалежних аудиторських фірм, складання та надання висновків і звітів при проведенні перевірки.

На службу внутрішнього аудиту банку покладаються наступні завдання:
  • сприяння адекватності системи внутрішнього контролю банку та операційних процедур;
  • виконання банком вимог чинного законодавства України; сприяння організації ведення бухгалтерського обліку;
  • впровадження ефективної, достовірної та повної інформаційної системи управління;
  • своєчасне виявлення порушень і недоліків в діяльності структурних підрозділів тощо.

Положенням визначені повноваження служби внутрішнього аудиту банку – права (отримувати необхідні документи та пояснення, визначати відповідність дій та операцій вимогам чинного законодавства, перевіряти документи тощо) та обов’язки (забезпечувати постійний аналіз та контроль ризиків банківської діяльності, розробляти рекомендації та вказівки щодо усунення порушень, забезпечувати повноту документування кожного факту перевірки).

Проведення аудиту структурних підрозділів банку здійснюється службою внутрішнього аудиту банку на підставі погодженого та затвердженого плану (графіка) проведення перевірок на поточний рік. Обсяг програми внутрішнього аудиту має бути достатнім для виконання завдань цієї служби. За окремими дорученнями проводяться позапланові перевірки з окремих питань.

Необхідно керуватись такими стандартами аудиторської перевірки: незалежність (від підрозділів, які вона перевіряє), професійна майстерність (високий професійний рівень), отримання компетентних доказів (залежить від ступеня впевненості у тому, що надана інформація є дійсна, достовірна і стосується питання, що розглядається), вираження думки (аудиторський висновок має бути максимально точним і стислим при оцінці роботи підрозділів).

Національним банком України розроблені методичні вказівки щодо застосування стандартів внутрішнього аудиту. Визнані для обов’язкового керування такі стандарти:

1. Керівництво службою внутрішнього аудиту (відповідальність та обов’язки керівника служби, об’єкти аудиту, причини виникнення ризиків тощо).

2. Незалежність (організаційний статус, об’єктивність).

3. Професійна компетентність (нагляд керівника за перевірками, вимоги до внутрішніх аудиторів тощо).

4. Обсяг робіт (вимоги до внутрішнього контролю, визначення обсягу робіт виходячи із завдань внутрішнього контролю, відповідальність внутрішніх аудиторів банку тощо).

5. Планування і виконання аудиторської перевірки (планування аудиту, перевірка та оцінка інформації, надання рекомендацій та контроль після перевірки).

6. Складання аудиторського висновку (визначаються мета, обсяг, результати аудиту та резюме, можливо додавання фактів виявлених порушень, рекомендації з попередніх аудиторських перевірок).

В системі комерційних банків щодо внутрішніх аудиторів діє Кодекс професійної етики внутрішніх аудиторів банківських установ, програма підготовки аудиторів банківських установ України, діють інші організаційні рішення.

Базельський комітет з банківського нагляду оприлюднив документ “Внутрішній аудит в банках та взаємовідносини наглядових органів та аудиторів”, в якому, зокрема, говориться, що потреба в об’єктивності та безсторонності важлива для департаменту внутрішнього аудиту. Даний департамент може надавати й рекомендаційні або консультативні послуги. Рекомендації менеджменту вищої ланки з розвитку внутрішнього контролю бувають економним засобом забезпечення прийняття менеджментом обґрунтованого рішення з приводу необхідності ведення системи контролю. Однак інші форми рекомендаційних або консультативних послуг повинні лише доповнювати головний обов’язок внутрішнього аудиту. Внутрішніх аудиторів не слід усувати від аналізу та критики стану внутрішнього контролю, який був введений менеджментом вищої ланки або під його керівництвом, навіть якщо вони й давали поради аудиту менеджменту вищої ланки щодо необхідності застосування контролю.

Поняття “Внутрішній аудит” розкривається в спеціальних нормах проведення контролю в інших нормативних документах. Наприклад, Міжнародні Стандарти Аудиту визначають внутрішній аудит як діяльність з оцінювання, яка організована в межах суб’єкта господарювання, яку виконує окремий відділ. Функції внутрішнього аудиту охоплюють, зокрема, перевірку, оцінювання та моніторинг адекватності й ефективності функціонування систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.