Конспект лекцій Серія а 4 Київ 2005 Головний редактор Ярослав Головко

Вид материалаКонспект

Содержание


20.5. Вимоги Міжнародних стандартів аудиту та етики щодо внутрішнього аудиту
Кодекс етики професійних бухгалтерів
Кодексу етики професійних бухгалтерів
МСА 250 „Врахування законів та нормативних актів при аудиторській перевірці фінансових звітів”
МСА 300 „Планування”
МСА 310 „Знання бізнесу”
МСА 400 „Оцінка ризиків та внутрішній контроль”
СВК). Складовою частиною СВК
МСА 610 „Розгляд роботи внутрішнього аудиту”
МСА 1006 „Аудит міжнародних комерційних банків”
МСА 1010 „Вивчення питань, пов’язаних з охороною довкілля, при аудиторській перевірці фінансових звітів”
Подобный материал:
1   ...   44   45   46   47   48   49   50   51   ...   59

20.5. Вимоги Міжнародних стандартів аудиту та етики щодо внутрішнього аудиту


Рішенням Аудиторської палати України від 18 квітня 2003 року № 122/2 стандарти аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів прийняті як національні стандарти аудиту з 1 січня 2004 року і підлягають обов’язковому застосуванню суб’єктами аудиторської діяльності. Основні положення таких стандартів є важливою складовою системи регулювання також внутрішнього аудиту в Україні. Розгляньмо, які вимоги щодо внутрішнього аудиту містяться у діючих стандартах аудиту та етики.

Міжнародні стандарти аудиту та етики призначені для аудиторській перевірці фінансової звітності. Міжнародні стандарти містять принципи, процедури та відповідні рекомендації щодо проведення аудиторської перевірки.

Кодекс етики професійних бухгалтерів, прийнятий Міжнародною федерацією бухгалтерів, встановлює норми поведінки професійних бухгалтерів і викладає фундаментальні принципи, що їх мають дотримуватись професійні бухгалтери, щоб досягти загальних цілей.

Характерною рисою професії бухгалтера є прийняття відповідальності перед громадськістю. Для працівників бухгалтерської професії громадськість охоплює перш за все клієнтів, кредиторів, уряди, роботодавців, працівників, інвесторів, ділові та фінансові кола, а також інших, що покладаються на об’єктивність та чесність професійних бухгалтерів з метою підтримки впорядкованого ведення комерційної діяльності. Громадські інтереси визначаються як колективний добробут співтовариства людей та організацій, що їм надають послуги професійні бухгалтери.

Громадські інтереси значною мірою визначають стандарти бухгалтерської професії. Визначені обов’язки, крім бухгалтерів, виконують також незалежні аудитори, фінансові керівники, внутрішні аудитори, експерти з оподаткування та консультанти з управління.

Кодексу етики професійних бухгалтерів стосовно внутрішніх аудиторів, передбачено, що вони забезпечують упевненість у наявності надійної системи внутрішнього контролю, що підвищує достовірність зовнішньої фінансової інформації їх роботодавця. Здійснюють свої професійні обов’язки внутрішні аудитори шляхом проведення діяльності з оцінювання на об’єкті господарювання. Функції внутрішнього аудиту, серед інших, передбачають оцінювання та моніторинг адекватності й ефективності функціонування систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.

МСА 250 „Врахування законів та нормативних актів при аудиторській перевірці фінансових звітів” передбачає встановлення відповідальності управлінського персоналу за відповідність законам та нормативним актам.

Управлінський персонал несе відповідальність за здійснення діяльності суб’єкта господарювання згідно із законами та нормативними актами. На управлінський персонал покладена також відповідальність за запобігання фактам невідповідності законодавству і за виявлення таких фактів.

Згідно з п. 10 МСА 250 передбачені певні процедури які можуть допомогти управлінському персоналові виконувати обов’язки із запобігання фактам невідповідності та з виявлення таких фактів. До складу таких процедур належать моніторинг змін законодавчих вимог, запровадження і функціонування відповідних систем внутрішнього контролю, розробка на підприємстві Кодексу Поведінки та забезпечення дотримання вимог даного Кодексу тощо. На великих суб’єктах господарювання таку політики та процедури можна доповнити покладанням відповідних обов’язків на:
  • відділ внутрішнього аудиту;
  • ревізійну комісію.

Тобто, підрозділ внутрішнього аудиту, разом з іншими структурними формуваннями, забезпечує дотримання на підприємстві відповідальності за врахування законів та нормативних актів.

МСА 300 „Планування” передбачає встановлення положень і надання рекомендацій щодо планування аудиторської перевірки фінансових звітів.

При розробці загального плану аудиторської перевірки серед питань, які слід урахувати аудиторові, за п. 9 МСА 300 при оцінці характеру, часу та обсягу процедур, рекомендується оцінити роботу підрозділу внутрішнього аудиту та її очікуваний вплив на процедури зовнішньої аудиторської перевірки.

МСА 310 „Знання бізнесу” регламентує встановлення положень і надання рекомендацій щодо того, що розуміють під знанням бізнесу, чому це важливе для аудиту й аудиторського персоналу, який бере участь у проведенні аудиторської перевірки, чому воно стосується всіх етапів аудиторської перевірки, а також того, як аудитор одержує та застосовує ці знання.

Процедури, що сприяють одержанню знань з бізнесу клієнта, передбачають отримання потрібних відомостей з багатьох джерел. За п. 8 МСА 310 одним з таких джерел може бути спілкування з внутрішніми аудиторами й огляд звітів внутрішніх аудиторів.

У додатку до МСА 310 „Знання бізнесу: питання, що підлягають розгляду”, серед кола питань, що стосуються суб’єкта господарювання, однією з важливих характеристик управління і структури власності зазначено відділ внутрішнього аудиту (наявність, якість роботи).

Таким чином, при плануванні зовнішнього аудиту на суб’єктах господарювання, які мають підрозділи внутрішнього аудиту, оцінюють роботу таких підрозділів, звертаючи основну увагу на показники якості, розглядають їхні звіти та спілкуються з внутрішніми аудиторами.

МСА 400 „Оцінка ризиків та внутрішній контроль” передбачає встановлення положень і надання рекомендацій для досягнення розуміння систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю та аудиторського ризику і його компонентів: властивого ризику, ризику контролю та ризику не виявлення.

У п. 8 МСА 400 розглядається одне з ключових понять з аудиту – система внутрішнього контролю ( СВК). Складовою частиною СВК є середовище контролю. Одним із факторів, відображених у середовище контролю, є система контролю управлінського персоналу, в тому числі функціонування внутрішнього аудиту, кадрова політика і процедури та розподіл обов’язків.

Оцінка внутрішнього контролю суб’єкта господарювання передбачає оцінку та функціонування внутрішнього аудиту.

При використання роботи інших фахівців здійснюється оцінка роботи внутрішнього аудиту. Метою МСА 610 „Розгляд роботи внутрішнього аудиту” є встановлення положень і надання рекомендацій зовнішнім аудиторам при розгляді роботи внутрішнього аудиту. Процедури, передбачені в даному МСА, слід застосовувати лише до тих видів діяльності внутрішньої аудиторської перевірки, які є релевантними аудиторській перевірці фінансових звітів.

Зовнішні аудитор повинен розглянути діяльність внутрішнього аудиту (якщо такий є) та його вплив на процедури зовнішнього аудиту.

Обсяг і мета внутрішнього аудиту змінюються й залежать від розміру, структури суб’єкта господарювання, вимог його управлінського персоналу. Як правило, внутрішній аудит складається з одного чи кількох наведених елементів:
  • огляд системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю;
  • перевірка фінансової та господарської інформації;
  • перевірка економічності та продуктивності;
  • перевірка дотримання законів, нормативних актів та інших зовнішніх вимог, а також політики, директив управлінського персоналу та інших внутрішніх вимог.

Відносини між внутрішнім аудитом і зовнішнім аудитом полягають у чіткому розмежуванні ролі внутрішнього аудиту (визначається управлінським персоналом, є підрозділ суб’єкта господарювання) та зовнішнього аудитора, який несе особливу відповідальність за висловлену аудиторську думку, і ця відповідальність не зменшується при будь-якому використанні внутрішнього аудиту. Всі судження, що стосуються аудиту фінансових звітів, формуються зовнішнім аудитом.

Розуміння і попередня оцінка внутрішнього аудиту передбачає отримання зовнішнім аудитором достатнього розуміння функціонування внутрішнього аудиту, встановлені критерії для вивчення і здійснення попередньої оцінки функції внутрішнього аудиту.

Визначення часу взаємодії та координація означає необхідність узгодження термінів роботи, обсягу та рівня аудиторської перевірки, регулярні зустрічі з внутрішнім аудитом тощо.

Оцінка і перевірка роботи внутрішнього аудиту означає необхідність перевірки роботи для підтвердження її відповідності цілям зовнішнього аудиту.

МСА 1006 „Аудит міжнародних комерційних банків” має на меті надати аудиторам додаткову рекомендації шляхом деталізації та роз’яснення застосування стандартів у контексті аудиту міжнародних комерційних банків.

При планування аудиту, за п. 4 МСА 1006, розглядається надійність системи внутрішнього контролю та робота внутрішнього аудиту.

При координації роботи, яку слід виконати, необхідно ураховувати обсяг передбачуваного використання роботи внутрішнього аудитора.

МСА 1010 „Вивчення питань, пов’язаних з охороною довкілля, при аудиторській перевірці фінансових звітів” регламентує, що при здійсненні процедур по суті, якщо суб’єкт має відділ внутрішнього аудиту, зовнішній аудитор з’ясовує, чи займаються внутрішні аудитори екологічними аспектами діяльності суб’єкта господарювання в рамках внутрішнього аудиту.

У додатку до МСА 1010 „Процедури по суті для виявлення суттєвих викривлень, що виникають у зв’язку з питаннями, пов’язаними з охороною довкілля”, при загальному огляду документів серед звітів, що розглядаються (за наявності) є звіти внутрішнього аудиту.