Матер І а л и науково-практичної конференції з міжнародною участю 1-2 березня 2007 року Під загальною редакцією проф. Малого В. П., проф. Кратенко І. С. Харків 2007
| Вид материала | Диплом |
- Під загальною редакцією проф. Малого В. П. проф. Кратенко I. С. Харків 2006, 5907.56kb.
- Резолюція національної науково-практичної конференції з питань віл-інфекції/сніду, 259.41kb.
- Харківському національному університету ім. В. Н. Каразіна та 80-річчю кафедри інфекційних, 5474.32kb.
- За загальною редакцією, 1428.32kb.
- Ііі Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції з міжнародною участю «Дошкільна, 33.37kb.
- А. М. Бойко, доктор пед наук, проф, 3357.78kb.
- Іі міжнародна науковО-практична конференція, 57.44kb.
- Под общей редакцией проф. Малого В. П., проф. Кратенко И. С. Харьков 2008, 8344.22kb.
- Програма підсумкової науково-практичної конференції за міжнародною участю, 1664.98kb.
- Оналізації та перспективи розвитку (матеріали науково-практичної конференції) За загальною, 2639.43kb.
ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ ІЗ ЖОВТЯНИЦЕЮ РІЗНОГО ГЕНЕЗУ
Дикий Б.М.1, Нікіфорова Т.О.1, Пришляк О.Я.1, Кучер А.В.2
Івано-Франківський державний медичний університет1, Обласна клінічна інфекційна лікарня2
В інфекційні стаціонари нерідко поступають хворі з інтенсивною жовтяницею різної етіології, їх диференціальна діагностика і лікування представляють значні труднощі. Застосування плазмаферезу (ПФ) дозволяє вилучити з крові мікроби і токсини, циркулюючі імунні комплекси, лімфокіни, простагландини, кріоглобуліни, покращити реологічні показники, відновити природні захисні системи організму, імунітет. Дискретний ПФ має багато недоліків (колаптоїдні реакції пацієнтів на забір крові, ризик мікробного забруднення системи, пошкодження еритроцитів при центрифугуванні). До переваг апаратного мембранного ПФ відносяться: портативність, одноголкова система підключення пацієнта, можливість проведення ПФ біля ліжка хворого, використання різних видів плазмофільтрів, подвійна система датчиків повітря, автоматичне дозування антикоагулянту.
Метою роботи було визначення ефективності застосування апаратного ПФ для лікування хворих з інтенсивною жовтяницею різного генезу (лептоспіроз, вірусні гепатити, механічна жовтяниця).
Проводили помірний ПФ за допомогою апарату “Гемофеникс” з одноразовим мембранним плазмофільтром “РОСА” (ТОВ “Солар-Україна”, Харків) згідно рекомендації до експлуатації апарату. Під спостереженням було 32 хворих, із них: 13 – з тяжкими формами вірусних гепатитів (ГА – 1, ГВ – 7, ГС – 4, ГД – 1), 6 – з механічною жовтяницею, 13 – з лептоспірозом. Хворі на гострі вірусні гепатити мали супутні захворювання , яки отягчали їх перебіг: хронічний холецистит, цукровий діабет, хронічний панкреатит, анемія, дифузний токсичний зоб, хронічний пієлонефрит. Механічна жовтяниця була різного генезу: хронічна виразка цибуліни12-палої кишки (пенетруюча), реактивний панкреатит, рак головки підшлункової залози та холедоха, хронічний калькульозний холецистит.
Показаннями до ПФ були печінкова і ниркова недостатність, високий ступінь інтоксикації, гіпербілірубінемія – 700-900 мкмоль/л. Кількість процедур залежала від стану пацієнта і складала від 2 до 6 сеансів. Ефективність ПФ оцінювали за динамікою клінічних і біохімічних показників, вираховували лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ), вміст середньо молекулярних пептидів (СМП) до і після проведення сеансів ПФ.
В результаті проведених досліджень було виявлено, що при лептоспірозі, в більшості випадків (10 із 13), для виведення хворого із стану гострої нирково-печінкової недостатності було достатньо 2-3 сеансів ПФ. При цьому значно знижувались показники креатиніну, нормалізувалась сечовина крові, вміст загального білірубіну зменшувався в 4-4,5 рази (Р<0,001). Відбувалась виражена детоксикації, яка проявлялась як суб’єктивно так і за показниками СМП (до ПФ – 1,85+0,15 од., після ПФ – 0,95+0,05 од., Р<0,01, при N – 0,24+0,02 од), ЛІІ (до ПФ – 3,21+0,02 од., після ПФ – 0,68+0,05 од., Р<0,001, при N – 0,55+0,05). Позитивним також є те, що показники Нв і протромбінового індексу суттєво не змінювались після проведеного ПФ.
У хворих на вірусні гепатити після ПФ значно підвищувався апетит, зменшувалась загальна слабість, цитоліз гепатоцитів (до ПФ активність АсАТ складала 1,57±0,15; АлАТ – 3,24±0,46 проти норми 0,15±0,01; 0,32±0,01 відповідно; після ПФ – АсАТ – 1,35±0,17; АлАТ – 2,58±0,32 ммоль/л*год, Р<0,05). Показники білірубіну у хворих на ГА і ГВ без супутньої патології знизились вже після 1-2 сеансів ПФ, а при ГВ з цукровим діабетом, тиреотоксикозом, супутнім ГД продовжували наростати, тому кількість процедур таким хворим збільшили до 4-6. Після курсу ПФ білірубін крові понизився у 1,5-2 рази, показники СМП і ЛІІ також достовірно (Р<0,05-0,01) знизились в порівнянні з показниками до ПФ.
У хворих з механічною жовтяницею на тлі калькульозного холециститу і онкозахворювань гепатобіліарної системи після проведення ПФ зменшувався свербіж шкіри, зникали диспепсичні симптоми, покращувався апетит, значно знижувалися показники інтоксикації: (СМП – 1,22±0,1 ум.од., ЛІІ – 2,31±0,2 в порівнянні з показниками до ПФ – 3,02±0,05 і 8,24±0,75 відповідно, Р<0,05-0,001). Однак, не виявлено суттєвого впливу на холестаз: показники загального і прямого білірубіну знижувались незначно (Р>0,05).
У всіх хворих ПФ суттєво не впливав на білковий обмін ( проводилось плазмозаміщення альбуміном, розчином Рінгера), розміри печінки, протромбіновий індекс. Ускладнень після проведення ПФ у обстежених хворих не було в жодному випадку.
Таким чином, апаратний мембранний плазмаферез “Гемофеникс” з одноразовим мембранним плазмофільтром “РОСА” (ТОВ “Солар-Україна”, Харків) має виражену детоксикаційну ефективність, особливо при лептоспірозах і вірусних гепатитах.
КОМПЛЕКСНАЯ ТЕРАПИЯ ОСТРОЙ ПЕЧЁНОЧНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТИ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ГЕПАТОПРОТЕКТОРОВ У ДЕТЕЙ В УСЛОВИЯХ ОТДЕЛЕНИЯ ИНТЕНСИВНОЙ ТЕРАПИИ
Дмитриев Д.В.
Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И Пирогова
Цель работы: Оценка эффективности комплексной терапии с использованием гепатопротекторов у детей с острой печеночной недостаточностью (ОПН) различной этиологии.
Материалы и методы: В исследование включено 16 детей: 13 (81,2 %) – с острым гепатитом токсического генеза, 3 (18,8 %) - с циррозом печени различной этиологии. Комплексное лечение ОПН состояло из адекватной респираторной терапии для уменьшения гипоксии (при необходимости – искусственная вентиляция легких в принудительных и триггерных режимах), инфузионной терапии для коррекции электролитного баланса и кислотно-щелочного состояния. Из гепатопротекторов и других гепатотропных средств назначались гепабене и гепатофальк (планта, гепалив) по 1/2-1 капсуле 3 раза в день. Для получения мембраностабилизирующего эффекта и улучшения функции печени применялись инъекционные комплексы эссенциальных фосфолипидов в дозе 10-20 мл внутривенно. Показаниями для лечения силимарином были токсические поражениях печени и дозировку препарата устанавливали индивидуально в зависимости от тяжести течения заболевания. В тяжелых случаях назначали по 140 мг 3 раза в сутки, в более легких, а также для поддерживающей терапии - по 70 мг 3 раза. Позитивное действие на функцию печени у детей старших возрастных групп оказывает перспективный отечественный аминокислотный препарат глютаргин - комбинация глютаминовой кислоты и аргинина. Статистический анализ проводился на основе пакета программ “Excel”.
Результаты исследования: У 68% больных проведенная терапия способствовала стабилизации гемодинамических показателей, улучшению показателей КЩС, электролитного баланса. Концентрация мочевины снижалась с 21,6 ± 3,2 до 9,8 ± 1,3 ммоль/л, креатинина - с 150 ± 31,1 до 84 ± 12,4 мкмоль/л, что коррелировало с увеличением клубочковой фильтрации с 25 ± 15 до 60 ± 5,8 мл в час. У 80% выживших больных отмечено снижение АлАТ, АсАТ, снижение общего билирубина в основном за счет прямой фракции. Регрессия энцефалопатии с 3 до 1 стадии отмечена у 12 больных. У 1 больного в коме не отмечено существенного улучшения неврологического статуса. Проведение комплексной терапии с использованием гепатопротекторов способствовало улучшению показателей как свертывающей системы, так и противосвертывающих факторов. 14 больных выписаны из стационара, 2 пациента умерло в сроке с 7 до 14 суток.
Выводы: Таким образом, проведение комплексной терапии с использованием гепатопротекторов оказывает положительный эффект в виде улучшения синтетической функции печени, регрессии энцефалопатии, снижения уровня билирубина, АлАТ, АсАТ, коррекции электролитного баланса, КЩС и коагулопатии. Важным положительным свойством гепатопротекторов является их безопасность. В то же время следует помнить, что при возможности ликвидации причинного фактора лечение заболевания должно быть в первую очередь этиотропным, так как только в этом случае имеется перспектива полного выздоровления.