Методика вивчення нумерації І арифметичних дій в 3-му класі. Методика вивчення табличного множення І ділення

Вид материала

Книга

Содержание Додати 1 – це означає отримати наступне число. Відняти 1 – це означає отримати попереднє число.

Подобный материал:

• Лекція №11. Тема: Методика вивчення багатоцифрових чисел, 89.49kb.
• План Причини виділення першого десятка в окремий концентр. Підготовчий період до вивчення, 81kb.
• Уроків математики у 4 класі, 308.95kb.
• Зміст та методика вивчення кінематики гармонічних коливань, 233.3kb.
• Методика вивчення художньої культури північноамериканського культурного регіону, 527.82kb.
• Методика діагностики рівня інтелекту (впровадження психолого-педагогічної системи диференційованого, 19.44kb.
• Презентація навчального посібника «Література модернізму: художній стиль, методика, 42.75kb.
• Методичні рекомендації щодо вивчення географії у 9 класі 12-тирічної школи, 138.88kb.
• Методика проведення позакласних занять з математики. Методика розв’язування задач, 28.16kb.
• Відбулась Всеукраїнська нарада «Вивчення художньої культури та естетики в 11 класі, 19.1kb.

Додати 1 – це означає отримати наступне число.

Наприклад: 57 + 1 = 58 ...56, 57, 58...

• Знайдіть значення виразів першої групи.
  
• Що спільного у виразів другої групи? ( В цих різницях однакові від”ємники – 1.) Що означає від числа відняти1?
  

Відняти 1 – це означає отримати попереднє число.

Наприклад: 57 - 1 = 56 ...56, 57, 58...

• Знайдіть значення виразів другої групи.
  
• Що спільного у виразів третьої групи? ( Усі суми містять перший доданок , круглі десятки, а другий доданок – окремі одиниці.)
  
• Знайдіть значення виразів третьої групи. Як треба міркувати, щоб до десятків додати окремі одиниці?
  

Пам'ятка

1.Визначаю скільки у двозначному числі десятків і одиниць.

2.Визначаю скількох чи десятків одиниць треба додати (відняти)

3.Читаю приклад зі словами «було», «додали» («відняли»), «вийшло».

4.Записую,читаю число, що складається з отриманого числа десятків і одиниць.

Наприклад:

50 + 2 =5дес.2од. = 52

52 - 2 = 5дес.2од. - 2 од. = 5дес.=50

52 – 50= 5дес.2од. – 5дес.= 2од.= 2

• Уважно розгляньте вирази четвертої групи. Що в них спільного? ( Усі різниці мають двоцифрове зменшуване, яке містить і десятки і одиниці, а від’ємник в усіх різницях круглі десятки.)
  
• Знайдіть значення виразів четвертої групи. Як треба міркувати, що із двоцифрового числа , яке містить і десятки і одиниці відняти 10?
  
• Уважно розгляньте вирази п’ятої групи. Що в них спільного? ( В усіх різницях зменшуване двоцифрове число , яке містить і десятки і одиниці, а від’ємник – одноцифрове число. При чому від’ємник - це одиниці зменшуваного.)
  
• Знайдіть значення виразів п’ятої групи. Як треба міркувати, щоб від двоцифрового числа відняти його одиниці?
  

Аналогічно працюємо з прикладами шостої та сьомої груп.


Спосіб укрупнення розрядних одиниць.

Пам'ятка

1.Заміняю кругле число десятками.

2.Складаю (віднімаю) десятки.

3.Представляю результат в одиницях.

Наприклад:

40 + 20 = 4дес.+2дес. = 6дес.=60

80 – 60 = 8дес. – 6дес. = 2дес.=20

• Наведіть власні приклади на кожний з способів обчислення.
  

Додавання і віднімання в межах 100.

Мета: узагальнити способи додавання і віднімання в межах 100.

Узагальнення способу додавання і віднімання по частинах.

Мета: узагальнити і систематизувати способи додавання і віднімання по частинах для чисел у межах 20, у межах 100; сформулювати зміст узагальненого способу додавання і віднімання по частинах.

1.Випишіть ті приклади, що розв’язуються на підставі знання нумерації двоцифрових чисел;


4


0 + 7 20 – 1 74 + 9 69 – 60 47 – 34

8 + 4 13 – 5 53 + 1 46 - 8 17 + 12

• Уважно розглянете приклади, що залишилися. Що спільного в цих прикладах?
  
• Як треба міркувати при рішенні приклада : 8 + 4? ( Спочатку додамо 2, буде 10, а потім ще 2, буде 12. Тут число 4 додавали частинами – спочатку додали стільки, скільки не вистачало 8 до 10, а потім додали одиниці, що залишилися.)
  
• Чи можна , міркуючи таким самим способом, знайти різницю чисел 13 і 5? Як треба міркувати? ( Зручно подати 5, як 3 і 2. Число 5 будемо віднімати частинами: спочатку з 13 віднімемо 3, буде 10, потім ще 2, буде 8.)
  
• У цьому прикладі ми теж віднімали 5 не відразу, а частинами, попередньо замінивши його сумою зручних доданків.
  
• Що цікавого ви помітили? Що спільного в розглянутих прикладів? Значить усі ці приклади можна розв’язати одним і тим самим способом обчислення –по частинам!
  
• Чи можна число 8 відняти по частинам з числа 46? ( Число 8 потрібно подати у вигляді суми зручних доданків: 6 та 2. З 46 будемо віднімати 8 по частинам: спочатку віднімемо 6, одержимо кругле число 40, а потім легко виїсти з 40 число 2, одержимо 38)
  
• Чи можна додати по частинам число 9 до 74? ( Число 9 заміняємо сумою зручних що складаються 6 та 3. Спочатку додаємо до 74 число 6, буде 80, потім легко до 80 додати 3, буде 83.)
  

• Отже, усі ці приклади ми вирішили обчислюючи по частинам. Що потрібно зробити, щоб додати чи відняти по частинам? ( Щоб обчислити по частинам, треба одне з чисел замінити сумою зручних доданків, і додавати чи віднімати не відразу все число, а послідовно його частини - зручні доданки.)
  

• Уважно розглянете останній стовпчик прикладів. З яких чисел складені ці приклади? (Із двоцифрових чисел.) Чим відрізняється склад двоцифрових чисел від складу одноцифрових? (Двоцифрові числа мають десятковий склад і їх можна подати у виді суми розрядних доданків)
  
• Як обчислити суму чисел 17 і 12 по частинам? (Число 12 можна подати у виді суми розрядних доданків: 10 і 2. До 17 спочатку легко додати 10, буде 27, а потім ще додамо 2, буде 29. )
  
• Чим відрізняється це міркування при обчисленні по частинам від попередніх? (Тим, що тут треба додати двоцифрове число , і його зручніше представити у виді суми розрядних доданків.)
  
• Знайдіть різницю чисел 47 і 34. Як можна міркувати? ( 34 можна подати у виді суми розрядних доданків: 30 і 4. Спочатку віднімемо з 47 число 30, буде 17, а потім з 17 віднімемо 4, буде 13.)
  
• Так у чому складається спосіб обчислення по частинам? ( Щоб додати чи відняти число по частинам, треба :
  

1) це число подати у виді суми зручних чи розрядних доданків;

2) по черзі додати чи відняти ці доданки.)

• Отже, ми довідалися, що спільного у всіх цих прикладів! (У них однаковий спосіб обчислення – по частинам.)
  
• А чи можна застосувати цей спосіб обчислення до рішення наступних прикладів: 26 – 19 32+27 61 – 52 78 + 23
  
• Як треба міркувати при рішенні цих прикладів? Що цікавого ви помітили? (Для знаходження значення суми чисел 32 та 27 зручно число 27 подати у вигляді суми розрядних доданків: спочатку додати десятки, а потім одиниці. А в решті виразів значення можна обчислити двома способами: числа 19,52,23 подати у виді зручних і у вигляді розрядних доданків.)
  
• Чим відрізняються ці випадки обчислення від попередніх? ( В попередніх випадках обчислення не відбувалося переходу через розряд, а в цих – ми від одиниць зменшуваного не можемо відняти одиниці від’ємника або числа одиниць в обох доданках перевищують 10 одиниць – отже відбувається перехід через розряд!)
  
• Виходить, для випадків обчислення з переходом через розряд, існує два способи обчислення по частинам: 1- й: коли заміняємо число сумою зручних що складаються, а 2-й – сумою розрядних доданків; і робимо обчислення по частинам.
  
• Обчисліть суму чи різницю, спочатку заміняючи число зручними що складаються, а потім – розрядними доданками.
  

Пам'ятка