Самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності

Вид материала

Документы

Содержание Якість туристичного продукту Основний продукт Додатковий продукт Щодо проблеми реалізації системного підходу в управлінні якістю транспортно-експедиційного обслуговування Ефективна система менеджменту в організації навчальним процесом у вищому навчальному закладі як головна компонента при підготовц

Подобный материал:

• Самарський інститут бізнесу та управління центр розвитку освіти, науки та інновацій, 46.93kb.
• Самарський інститут бізнесу та управління вища школа менеджменту центр розвитку освіти,, 48.35kb.
• Кримський інститут бізнесу університету економіки та управління самарський інститут, 2382.48kb.
• Кримський інститут бізнесу університету економіки та управління самарський інститут, 2826.09kb.
• Інформаційний лист Кримський інститут бізнесу та Університет економіки та управління, 33.12kb.
• Міністерство освіти та науки автономної республіки крим центр розвитку освіти, науки, 3640.99kb.
• Кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій, 2767.5kb.
• Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр, 3379.13kb.
• Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності / Матеріали, 5109.61kb.
• Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр, 3659.85kb.

Аналізуючи наведені визначення, можна зробити висновок, що якість є однією зі складних категорій, з якими людина стикається у процесі своєї діяльності. Багатозначність трактувань цього поняття визначається тим, що під терміном «якість» розуміється велика кількість специфічних властивостей предметів і явищ.

Сучасне трактування якості, надане в стандарті ISO 9001:2008 [10] вказує на те, що, по-перше, не можна акцентувати увагу виключно на характеристиках продукту при визначенні якості, по-друге, об‘єктом уваги компанії виступає не тільки продукт, а й процеси, в межах яких він створюється, а також система управління, що має певні цільові орієнтири щодо параметрів виробництва та задоволення споживача .

Стосовно туристичних підприємств, Законом України «Про туризм» [8] передбачено, що якість туристичних послуг повинна відповідати умовам договору. Порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються законодавством про захист прав споживачів.

Деякі дослідники зазначають, що якість туристичного продукту характеризується якістю послуг і культурою обслуговування. Як зазначає М. О. Жукова, якість туристичних послуг - це властивість, яка призначена для формування у споживача почуття задоволеності, сприйняття ним отриманого обслуговування як відповідного його вимогам, очікуванням [3].

Українські автори В. К. Бабарицька, О. Ю. Малиновська зазначають, що ключовим фактором, який формує поняття якості, є найбільш повне задоволення потреб гостей з різними запитами та своїм розумінням комфорту як такого [1]. Якість туристичного обслуговування за О. М. Ільїною – це комплекс послуг і заходів, які мають властивості задовольняти потреби і бажання туристів на відпочинок і подорож [4]. Вищенаведені автори підходять до розуміння якості туристичної послуги з позиції її кінцевої реалізації споживачу, мірою їх задоволеності тощо. На жаль, вітчизняні дослідники не розглядають комплексно важливості процесу, який формує якість туристичного продукту. В даному процесі задіяно багато операторів ринку, що і є основними виробниками туристичного продукту. Тому ми пропонуємо наступне визначення поняття якість туристичного продукту:

Якість туристичного продукту – це комплекс взаємодії складових, які формують цілісність туристичної послуги, що відповідає певним регламентованим нормативам в їх діяльності, які призводять на виході відповідність і задоволеність очікуванням конкретного споживача.

Для оцінки якості обслуговування в туризмі можна використовувати критерії, що узагальнено у таблиці 2, виходячи зі складових елементів туристичного продукту.

Таблиця 2.

Критерії оцінювання якості туристичного продукту

	Послуги	Критерії якості
Основний продукт	Послуги розміщення	Стан матеріально-технічної бази, швидкість розміщення, комфортність, збереження майна, репутація готелю, відповідність категорія готелю - рівень обслуговування, рівень кваліфікації та компетентність персоналу, комунікації (можливість отримання необхідної інформації або допомоги), рецептура приготування їжі та напоїв, санітарний стан, безпека для життя та здоров’я туристів, асортимент додаткових послуг, екологічний стан тощо
	Транспортні послуги	Комфорт та швидкість доставки, можливість перевезення багажу, умови харчування в дорозі, можливість огляду, безпека для життя та здоров’я туристів, збереження майна, вартість проїзду, наявність гнучкої тарифної політики, наявність пільг, відсутність шуму та задимленості, інші екологічні умови тощо
Додатковий продукт	Послуги закладів харчування	Асортимент, органоліптичні оцінки страв, естетичність, культура обслуговування, професіоналізм персоналу, комфорт залу, музичне оформлення, єдність стилю, декору, оснащення, режим роботи, санітарний стан, безпека для життя та здоров’я туристів тощо
	Екскурсійне обслуговування	Задоволеність інтересів екскурсантів, оптимальність маршруту, естетичність, культура мови та кваліфікація екскурсовода, безпека життя туристів, транспортне супроводження тощо
	Інформаційні послуги	Повнота, достовірність, доступність, своєчасність, надійність, однозначність тощо
	Культурно-масові та спортивно-оздоровчі послуги	Зацікавленість туристів, організація дозвілля дітей, рівень кваліфікації персоналу, безпека життя туристів тощо
	Додаткові послуги	Послуги лікувальних, побутових, банківських установ тощо

Якість вищевказаних послуг залишає в пам'яті туриста найбільш стійке враження, оскільки дані послуги щоденно задовольняють потреби його першої необхідності.

Якість туристичного продукту стала найбільш ефективним внеском у конкурентоспроможність туристичних підприємств на світовому ринку й відображає фундаментальні зміни, що відбуваються в самій природі міжнародної конкуренції в сфері туризму. Система якості є цільовою підсистемою системи управління організацією. Оперативне управління якістю в ISO визначається терміном «управління якістю» - це методи і види діяльності оперативного характеру, що використовуються для виконання вимог до якості [10]. Довготривале управління якістю та організацією в цілому визначено терміном «загальне управління якістю – Total Quality Management». Це підхід до управління організацією, заснований на участі всіх її членів і спрямований на досягнення довгострокового успіху шляхом задоволення вимог споживача і отримання вигоди для членів організації та суспільства [5].

Впровадження ISO 9001 на туристичному підприємстві дозволяє підтримувати високу якість туристичних послуг, знизити витрати туристичного підприємства на підтримку якості та підвищити його рентабельність, вивести підприємство на нові, в тому числі міжнародні, ринки, розширити вже існуючі ринки збуту, вивести підприємство на новий рівень задоволення вимог замовника, удосконалити культуру надання туристичних послуг, удосконалювати інформаційну систему туристичного підприємства.

Висновки. Значна кількість методів управління якістю й різних підходів до їх класифікації ускладнює проблему вибору тих з них, які будуть найефективнішими у вирішенні конкретних адміністративних проблем. Тому, для виконання зазначених завдань туристичне підприємство мусить забезпечити належне комплексне та взаємоузгоджене управління технічними, економічними, адміністративними та соціальними чинниками, що впливають на якість виготовленого продукту. Усі види управління якістю повинні бути спрямовані на скорочення, виключення та, що найважливіше, запобігання невідповідності послуг встановленим до них вимогам.

Література

1. Бабарицька В.К. Менеджмент туризму. Туроперейтинг / В.К. Бабарицька, О.Ю. Малиновська. – К.: "Альтерпрес", 2004. – 208 с.
   
2. Гамов В.К. Менеджмент качества и оценка соответствия в туризме / В.К. Гамов, Н.В. Старичкова. – М.: Издательство ссылка скрыта, 2007. – 288 с.
   
3. Жукова М.А. Менеджмент в туристском бизнесе: [учеб. пособие] / М. А. Жукова. – 2-е изд., стер. – М.: КНОРУС, 2006. – 192 с.
   
4. Ильина Е.Н. Туроперейтинг: организация деятельности: [учебник] / Е.Н. Ильина. – М.: Финансы и статистика, 2005. – 480 с.
   
5. Окрепилов В.В. Управление качеством: [учеб. для вузов] / Окрепилов В.В. – 2-е изд., доп. и перераб. – М.: ОАО "Изд-во "Экономика", 2002. – 639 с.
   
6. Офіційний сайт Української асоціації якості. / Електроний ресурс. Режим доступу: www.uaq.org.ua
   
7. Попов А.А. Система менеджмента качества: теория и методология: Монография. / А.А. Попов, Е.А. Попов, М.В. Колмыкова, С.П. Спиридонов. – Тамбов: Издательство ТГТУ, 2010. – 120 с.
   
8. Про туризм: Закон України від 15 вересня 1995р. N 325/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №31. – Ст.241. [зміни внесено Законом України №2470-III від 29.05.2001; № 1276-VI від 16.04.2009].
   
9. Серенков П.С. Методы менеджмента качества. Методология описания сети процессов: Монография / П.С. Серенков, А.Г. Курьян, В.Л. Соломахо. – Минск: БНТУ, 2006. – 484 с.
   
10. Системы менеджмента качества. Основные положения и словарь: ISO 9001:2008.
    
11. Фомичев С.К. Управление качеством / С.К. Фомичев С.К. Фомичев, А.А. Старостина. – К.: МАУП, 2002. – 192 с.
    

Стаднік Вікторія Григорівна

Одеський національний морський університет, м. Одеса

stad-nik@mail.ru


ЩОДО ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ В УПРАВЛІННІ ЯКІСТЮ ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЦІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ


Якість розвивалася в міру того, як розвивалися, різноманітилися й множилися суспільні потреби й зростали можливості виробництва по їхньому задоволенню. Насамперед розглянемо поняття й сутність категорії якість. У науковій літературі розрізняють два підходи до визначення терміна «якість»: перший підхід більш характерний для філософських наук, де «якість» це сукупність властивостей об'єкта, на основі якої він виділяється з різноманіття інших об'єктів, його істотна визначеність. Інший підхід характерний для економічних і технічних наук. Відповідно до нього під «якістю» мається на увазі сукупність тільки тих властивостей об'єкта, які визначають його здатність задовольнити певні потреби відповідно до його призначення.

Незважаючи на активне використання терміна «якість» у ряді прикладних областей економічної теорії й на практиці фахівці дотепер не прийшли до загальної думки із приводу його визначення. Про це свідчить наявність безлічі різних авторських трактувань даного поняття, що поступово збільшується з виходом нових наукових публікацій, а також відмінностей у визначеннях терміна «якість» вітчизняними й міжнародними стандартами.

При економічному підході думки щодо змісту терміна «якість», можна розділити на дві групи:

- якість оцінюється як відповідність вимогам стандартів,

нормативам, технічним вимогам;

- якість оцінюється як відповідність очікуванням і потребам

споживача.

Однак проста відповідність національним стандартам або технічним вимогам сьогодні не може влаштовувати. Важливо розуміти, що відповідність стандартам є тільки однією з умов досягнення високої якості. В умовах ринкової економіки якість повинна визначатися не тільки відповідністю обов'язковим вимогам стандартів, але й задоволеністю споживачів, оскільки якість як ціль міняється в міру зміни потреб клієнтури. Таким чином головним принципом при визначення якості є стратегічна орієнтація на споживача. Проте, визначення якості продукції або послуги засноване на здатності задовольнити певні потреби, не враховує правову характеристику «якості», яка є необхідною для правильного розуміння й ефективного застосування адміністративно-правових засобів забезпечення якості, тому що, обов'язковість забезпечення певного рівня властивостей продукції виникає тільки після закріплення вимог до якості за допомогою правових норм [1].

Отже, якість як соціально-ціннісне поняття повинне відображати як суб'єктивні оцінки споживачами техніко-економічних властивостей, так і юридично значимі (правові) властивості продукції або послуги, такі як ступінь відповідності техніко-економічних властивостей продукції або послуги пропонованим до неї вимогам, закріпленим у відповідному правовому акті (стандарті, технічних умовах та ін.).

Отже якість – ступінь, до якої сукупність власних характеристик задовольняє вимоги. Вимогою називають сформульовану потребу або очікування, загальнозрозумілі або обов'язкові [2]. Цим вимогам найбільшою мірою задовольняє визначення, установлене стандартом ISO 9000:2000, прийнятим в Україні як ДСТУ ISO 9000-2001 (запозичене з міжнародних стандартів ИСО 8402:1994). Якість - це сукупність характеристик об'єкта, що відносяться до його здатності задовольняти установлені й передбачені потреби.

На основі встановленого поняття представляється доцільним дати визначення якості ТЭО. Якість ТЭО - це сукупність характеристик транспортно-експедиційного обслуговування, що обумовлюють його здатність задовольняти потреби споживачів шляхом належного й ефективного виконання ТЭУ, а також відповідати встановленим стандартам і нормативам, умовам договору або звичайно пропонованим вимогам до транспортно-експедиційного обслуговування. Від якості ТЭО прямо залежить конкурентоспроможність вітчизняних транспортних підприємств, раціональне використання видів транспорту й сучасних схем доставки вантажів, розширення зовнішньої торгівлі й ін. У зв'язку із цим, керування якістю ТЭО — настійна вимога часу, тому що ці знання життєво необхідні в умовах ринкової економіки й гострої конкуренції на ринку експедирування.

Управління якістю (у вузькому змісті) - це методи й види діяльності оперативного характеру, які використовуються для виконання вимог до якості.

Управління якістю (у широкому змісті) - це підхід до управління організацією, націлений на підвищення якості й заснований на участі всіх її членів і спрямований на досягнення довгострокового успіху шляхом задоволення вимог споживача й вигоди членів організації й суспільства [3].

Для реалізації системного підходу ми будемо використовувати поняття «управління якістю» у широкому змісті, тобто розглядати його не просто як контроль якісних параметрів і причин їх відхилень, а й як управлінську діяльність, що охоплює життєвий цикл продукції, що забезпечує стратегічні й оперативні процеси підвищення якості ТЭО.

Управління якістю ТЭО повинне здійснюватися системно, тобто на підприємстві повинна функціонувати система управління якістю, що представляє собою організаційну структуру, що чітко розподіляє відповідальність, процедури, процеси й ресурси, необхідні для управління якістю. Система управління якістю – сукупність організаційної структури, методик, ресурсів і процесів, необхідних для загального управління якістю.

Система управління якістю є цільовою підсистемою системи управління й виконує наступні функції [4]:

а) макрофункції - вироблення місії (ідеології) існування й розвитку системи, розробка дерева цілей системи керування й критеріїв їх досягнення, вироблення загальної політики поведінки системи, розробка структури системи керування й напрямків її розвитку, визначення функцій і ієрархії підсистем, забезпечення цілісності системи й визначення ступені автономності підсистем керування, підходи до формування кадрового потенціалу, особливо методи відбору й ротації вищого менеджменту і т.д.;

б) загальні функції управління - попереднє управління (планування й прогнозування конкретних параметрів системи), оперативне управління (організація, мотивація, координація й регулювання) і заключне управління або зворотний зв'язок (контроль, облік, аналіз);

в) приватні функції управління - управління роботами із планування й прогнозування, управління якістю, управління технічною підготовкою виробництва, організація роботи з кадрами, матеріально-технічним постачанням, техніко-економічного аналізу і т.д.

Система управління якістю повинна:

• забезпечувати управління якістю на всіх ділянках "петлі якості";
  
• забезпечувати участь в управлінні якістю всіх працівників підприємства;
  
• установлювати відповідальність керівництва.;
  
• забезпечувати нерозривність діяльності по якості з діяльністю по зниженню витрат;
  
• забезпечувати проведення профілактичних перевірок по попередженню невідповідностей та дефектів;
  
• забезпечувати обов'язковість виявлення дефектів і перешкоджати їх допуску у виробництво й до споживача;
  
• установлювати порядок проведення періодичних перевірок, аналізу й удосконалювання системи;
  
• установлювати й забезпечувати порядок документального оформлення всіх процедур системи.
  

Таким чином система управління якістю розробляється враховуючи конкретну діяльність підприємства, але в кожному разі вона повинна охоплювати всі стадії життєвого циклу послуги.


Література

1. Огрызков В.М. Основы правового регулирования качества продукции. - М., 1976.-С. 23.
   
2. Басовський Л.Е., Протасєев В.Б. Управління якістю: Підручник. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 212 с.
   
3. Аристов О.В. Управление качеством: Учеб. пособие для вузов. - М.: ИНФРА-М,2003.-240с.
   
4. Ребрин Ю.И. Управление качеством: Учебное пособие. - Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2004.-174с.
   

науковий керівник, д.т.н., проф. Тріщ Роман Михайлович

магістрантка Бруєва Вікторія Анатоліївна

Українська інженерно – педагогічна академія, м. Харків

E:mail pacifistka21veka@mail.ru.


ЕФЕКТИВНА СИСТЕМА МЕНЕДЖМЕНТУ В ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ ЯК ГОЛОВНА КОМПОНЕНТА ПРИ ПІДГОТОВЦІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОГО ФАХІВЦЯ


Найголовнішою місією вищого навчального закладу (ВНЗ) і сьогодні залишається, забезпечення потреб галузей економіки висококваліфікованими і конкурентоспроможними фахівцями. Проте в умовах зростаючої конкуренції на ринку освітніх послуг, стрімкому розвитку інформаційних технологій і оптимізації витрат, ВНЗ дедалі важче ефективно здійснювати цю задачу.

Дефіцит необхідних спеціалістів на ринку праці зобов'язує ВНЗ сьогодні стати унікальним центром з підготовки фахівців світового рівня, спроможних реалізовувати себе як в умовах ринкової економіки так і глобальної інтеграції в міжнародне товариство [4, 24–38].

Зрозуміло, що якість підготовки такого фахівця безпосередньо залежить не тільки від змісту освітніх програм, а передусім від сучасних науково – концептуальних підходів і методологічних рішень в напрямку постійного удосконалення системи менеджменту організації навчального процесу.

Отже, актуальність досліджень цих питань зумовлена необхідністю:

- трансформації радянських стандартів і переходу на сучасні європейські системи менеджменту;

- безперервно розвивати фундаментальні і прикладні дослідження;

- формувати та розвивати науково – педагогічні школи;

- активно взаємодіяти з передовими науковими, освітніми і промисловими центрами;

- удосконалювати вузівський менеджмент як головної компоненти при підготовці якісного фахівця;

- удосконалювати механізми системи документообігу;

- оптимізовувати ресурсний фонд (матеріальний, часовий, інформаційний, трудовий);

- сприяти успішній діловій кар’єрі випускників тощо [2, с. 17].

Аналіз літературних джерел свідчить про те, що сьогодні традиційні методи менеджменту трансформуються у якісно нові досягнення управлінської науки. Наприклад, впроваджуються в організацію навчального процесу системи управління якістю на основі міжнародного стандарту серії ISO-9001:2009 та автоматизованих систем, які успішно інтегруються із перевіреними роками методами управління [3, с. 44].

Проводячи аналіз вимог пунктів стандарту серії ISO-9001:2009 в частині нормативного забезпечення та сьогоднішній обсяг документації по організації навчального процесу в ВНЗ, дійшли висновків, що традиційна модель навчального процесу вимагає великої кількості документів, що, в свою чергу, призводить не тільки до не раціонального використання ресурсного фонду, але й загалом, до неминучих порушень систематичності інформаційних процесів. Зокрема між ректоратом, навчально – методичним відділом (НМВ), деканатами, кафедрами і канцелярією, як основних суб'єктів навчального процесу.

У великому і складному механізмі менеджменту навчальним процесом – документи є важливою ланкою. Оскільки не тільки фіксують і передають інформацію а відображають її обє'ктивність і достовірність. Цілком логічно, що від якісного та оперативного оформлення документів суб'єктами навчального процесу, залежить об'єктивна оцінка як управління організацією навчальним циклом так і підготовка майбутнього фахівця [2, с. 124].

Розуміння вказаних фактів дозволяє переглянути модель менеджменту організації навчального процесу шляхом залучення в діяльність міжнародного стандарту серії ISO 9001:2009 та автоматизації всіх процесів.

Звісно, вимоги стандарту ISO 9001:2009 в жодній мірі не стосуються структури та змісту наукових досліджень та освітніх програм, виховної роботи зі студентами, діяльності вчених і викладачів ВНЗ, між тим він дозволяє [1, с. 1-33]:

• структурувати та удосконалити систему управління документаційними та інформаційними процесами;
  
• удосконалити механізми управління та адаптувати до ринкових умов вузівський менеджмент;
  
• розвивати інноваційну та підприємницьку діяльність;
  
• внести цілеорієнтовану складову в корпоративну культуру ВНЗ тощо.
  

З точки зору системи менеджменту документацією, слід зазначити, що вирішення задач завдяки процесного та системного підходу, що пропонуються у стандарті ISO дозволять побудувати моделі процесів в організації всіх видів діяльності ВНЗ та декомпозувати кожен процес на окремі дії, які в свою чергу на окремі завдання. Таким чином діяльність організації управління навчальним циклом стане систематизованою і зрозумілою на всіх рівнях управління.

Між тим сучасні тенденції вимагають оперативної, об'єктивної обробки та оцінки документаційних та інформаційних процесів, що здійснюються у ВНЗ повсякденно. Вирішення цих проблем можливе з залученням інноваційних технологій, наприклад через автоматизацію менеджменту навчального циклу.

В зв'язку з чим пропонуємо поетапну технологію переходу ВНЗ на систему електронного документообігу, яка складається з таких етапів:

-аналіз документаційних, інформаційних і законодавчих процесів в системі менеджменту організації навчального процесу;

- систематизація документаційних і інформаційних процесів;

- розрахунок і аналіз економічного ефекту використання ресурсного фонду ВНЗ при класичній (паперовій) системі діловедення;

- аналіз об’єктивності якісних показників успішності студентів;

- визначення життєвого циклу всіх документів;

- визначення маштабності апарату документаційного забеспечення;

- більш чіткий територіальний розподіл документаційних і інформаційних операцій;

- аналіз однотиповості маршруту і складу технічних операцій для масових категорій документів;

- визначення оптимальної карти маршруту по переміщенню документаційних і інформаційних потоків;

- регулювання механізму оборотного зв’язку між учасниками навчального процесу.

- декомпозитивний доступ до документації з можливістю ранжування всіх документаційних і інформаційних операцій;

- прагнення до одноразового виконання документаційних операцій;

- постійний поточний контроль якості обробки документації;

- оцінка управлінської, виконавчої і контролюючої функції в системі діловедення і організації навчального процесу;

- чіткий розподіл, систематизація та удосконалення обов'язків керівного та виконавчого складу закладу тощо.

На наш погляд, не можна стверджувати, що запропонована концепція зовсім не має недоліків і буде одразу ефективною, оскільки потрібно пройти ще не один технічний етап безпосередньої розробки самої програми і випробування її на протязі одного навчального року (оскільки основна частина навчальних процесів здійснюється саме за такий термін).

Запропоноване комплексне удосконалення системи менеджменту організації навчального процесу шляхом впровадження стандарту ISO 9001:2009 та наряду з цим автоматизації системи, дозволить значним чином ефективно організовувати діяльність всього навчального циклу підготовки фахівців.

Такий комплексний менеджмент в подальшому дозволить виконати наступні задачі, а саме:

• підвищити якість підготовки документів;
  
• налагодити управлінську та виконавчу функцію між суб'єктами навчального процесу;
  
• прискорити обмін інформацією між учасниками навчального процесу;
  
• управляти не відповідною продукцією (студенти, співробітники та керівний склад ВНЗ);
  
• підтримати виконання регламентів співробітниками в рамках етапів навчального процесу;
  
• забезпечити засоби для контролю зі сторони керівництва за функціонуванням всієї системи управління якістю в ВНЗ;
  

відмовитися від зайвої внутрішньої документації і тим самим оптимізувати її кількість та виключити дублювання інформаційних процесів тощо [3, 10–18].

Слід також враховувати, що студент виступає головним сегментом в системі менеджменту навчального процесу і є перехідною ланкою між пропозиціями ВНЗ і попитом замовників на якісний трудовий ресурс. Тоді як «виробничий цикл» підготовки фахівця є досить тривалим, а тому оцінка результативності освітньої діяльності з позиції гарантії компетентності випускника і наступної відповідності оцінки його работодавцем складна але й в подальшому найважливіша задача ВНЗ. [4, 15–18].

В цілому ж є переконання що, система управління якістю побудована сьогодні на основі стандарту ISO 9001:2009 та автоматизації є гарантом як успішного існування ВНЗ на ринку освітніх послуг так і ефективного функціонування системи управління організацією навчального процесу при підготовці фахівців.

Література:

[1] ДСТУ ISO 9001—2009. Система управління якістю. Основні положення та словник. (ISO 9000-2000): ДСТУ ISO 9000-2001. – [Чинний від 2001-10-01]. – К. – Держстандарт України, 2001. – 33 с. – (Національний стандарт України).

[2] Віткін Л.М. Місце України у світовій та європейській якості. / Л.М. Віткін. // Стандартизація, сертифікація, якість – 2002 – № 3 (18). – 265.

[3] Гайдукова Л.М. Проблемы традиционных технологий документационного обеспечения / Л.М. Гайдукова // Секретарское дело. – 2006. – № 10 – С.17 – 22.

[4] Гарр П. Что требует бизнес и что дает вуз. / П. Гарр, З. Кеменейд. // Стандарты и качество. – 2001. – № 10. – С. 74 – 77.


УДК 334.735 : 336.531.2 (477)


Яременко Олександра Володимирівна, аспірант

Вищий навчальний заклад Укоопспілки

Полтавський університет економіки і торгівлі

Е-mаil aleksandra-f0@rambler.ru