Самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності

Вид материала

Документы

Содержание Проектування інформаційно-аналітичного забезпечення економічної безпеки банку Мета та завдання статті. Основні результати дослідження Вплив техніко-економічного стану підприємства на його економічну безпеку Інструментальні засоби моделювання системи фінансової безпеки 384857| тис. грн., вплив всіх негативних чинників усунеться цілком. Якщо ж заходів реалізовано на суму 211957 тис. грн.

Подобный материал:

• Самарський інститут бізнесу та управління центр розвитку освіти, науки та інновацій, 46.93kb.
• Самарський інститут бізнесу та управління вища школа менеджменту центр розвитку освіти,, 48.35kb.
• Кримський інститут бізнесу університету економіки та управління самарський інститут, 2382.48kb.
• Кримський інститут бізнесу університету економіки та управління самарський інститут, 2826.09kb.
• Інформаційний лист Кримський інститут бізнесу та Університет економіки та управління, 33.12kb.
• Міністерство освіти та науки автономної республіки крим центр розвитку освіти, науки, 3640.99kb.
• Кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій, 2767.5kb.
• Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр, 3379.13kb.
• Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності / Матеріали, 5109.61kb.
• Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр, 3659.85kb.

ПРОЕКТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ БАНКУ


Постановка проблеми у загальному вигляді. В умовах фінансової кризи для банків все більше актуалізується проблема пошуку нових рішень у сфері забезпечення економічної безпеки їх діяльності. Актуальність цього питання обумовлюється рядом взаємопов’язаних факторів, серед яких висока вразливість банків від існуючих загроз, які породжуються нестабільністю політичної і соціально-економічної ситуації в країні, недосконалістю банківського законодавства, криміналізацією суспільства, неефективністю управління діяльністю банків, недобросовісною поведінкою та невисоким професійним рівнем певної частини працівників банків. За таких умов банки вимушені приділяти підвищену увагу забезпеченню своєї безпеки, орієнтуючись насамперед на власні можливості.

Теоретичним і практичним питанням безпеки банківської діяльності присвячено праці багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених. Значний внесок у дослідження цих проблем зробили українські вчені О. І. Барановський, В.К. Забродський, М. І., Зубок, І. П. Мойсеєнко, В.І. Франчук, , а також зарубіжні – С. Букін, П.А. Герасімов, В. Сенгачов та ін.

Віддаючи належне доробку вчених у цій сфері, слід зауважити, що у вітчизняній економічній літературі бракує комплексних досліджень, які стосуються проблеми забезпечення економічної безпеки банків, а таке питання як проектування інформаційного забезпечення економічної безпеки банку взагалі виявилось малодослідженим.

Мета та завдання статті. У зв’язку із вище викладеним метою дослідження є обґрунтування методів параметричного проектування економічної безпеки банків в умовах невизначеності і швидкої зміни зовнішнього середовища.

Основні результати дослідження. Розглянемо модель економічної безпеки банку за системним підходом з урахуванням сукупності взаємопов’язаних елементів системи та частин; апарату управління та загальних механізмів прийняття рішень; спільної мети та завдань; підсистем. Такий підхід повинен містити визначення переліку об’єктів, елементів та їх життєво важливих інтересів (мету системи), функцій, засобів забезпечення інтересів суб’єктів системи та форм їх реалізації (див.: рис. 1.). До загроз доцільно віднести: настання небажаних змін параметрів, якостей чи властивостей на рівні особи чи підприємства; суттєве зниження рівня ефективності фінансово-господарської діяльності та використання ресурсного забезпечення критичної маси підприємств; різке погіршення рівня конкурентоспроможності підприємств.

Суб'єкти механізму управління системою забезпечення безпеки складаються із двох категорій. Перша категорія - внутрішні суб'єкти безпеки. Друга категорія - зовнішні суб'єкти безпеки.

Функції управління характеризують зміст керування системою безпеки, описуючи дії суб'єктів механізму керування. Методи управління розкривають способи, що застосовуються в управлінській діяльності, і визначають, як воно повинне здійснюватися на різних рівнях керування системою безпеки банку.

Для визначення критеріїв стану банку та ефективного функціонування необхідно визначити показники економічної безпеки (параметри інформаційно-аналітичного забезпечення). Головним критерієм оцінки економічної безпеки банку буде стабільність економічного розвитку банку згідно з його планами і завданнями.

Параметрично такий стан можна спроектувати за допомогою методики оцінки рівня економічної безпеки за внутрішніми складовими: інтелектуальна складова, кадрова складова, технологічна, фінансова складова та зовнішніми складовими: ринкова, екологічна, правова та виокремленням інформаційної складової, як інформаційного ресурсу який об’єднує всі складові.



Рис. 1. Система забезпечення економічної безпеки банку (складено автором)

За кожною складовою модифіковано економіко-математичну модель оцінки діяльності рівня економічної безпеки банку. В результаті проведення попереднього апріорного та теоретичного аналізу можна припустити існування наступних типів зв’язків, що описуються графіками таких функцій: лінійної, степеневої з коефіцієнтами а₁<0; а₀>0. Розрахуємо та проаналізуємо основні показники економічної безпеки для розрахунку інтегрального показника в таблиці 1.

Таблиця 1.

Розрахункові параметри для визначення інтегрального показника економічної безпеки ПАТ АБ «Південий»

Назва показника	Діапазон нормального розподілу інтегрального показника	Фактичне значення по банку	Рівень безпеки
Внутрішні складові
Інтелектуальна складова	0,7·ІПиcр ≤ ІПср ≤ 1,3·ІПиcр	ІПср ≤ 1,1·ІПиcр	середній рівень безпеки
Кадрова складова	0,7·КПиcр ≤ КПср ≤ 1,3·КПиcр	КПср ≤ 1,4·КПиcр	низький рівень безпеки
Технологічна складова	0,7·ТПиcр ≤ ТПср ≤ 1,3·ТПиcр	ТПср ≤ 1,3·ТПиcр	низький рівень безпеки
Правова складова	•утрат немає - абсолютна правова безпека; •частка правових утрат вiд 0 до 25 % - нормальна безпека; •25 % - 50 % - нестабільна; •50 %-75 % - критичний стан; •75 %- 00 % - кризовий стан.	вiд 0 до 25 %	нормальний рівень безпеки
Силова складова	Згідно з таблицею 2.12.	Р ≤ 0,2 Вт ≤ ЧП	середній рівень безпеки
Зовнішні складові
Ринкова складова	Згідно з даними таблиці 2.13.	+0,3 ≤ РВо < +0,6 РВо=+0,6	хитливий стан
Екологічна складова	•Уд.у = 0 - абсолютна екологічна безпека; •Уд.у ≤ 0,25 - нормальна екологічна безпека; •0,25 < Уд.у ≤ 0,50 - хитливий екологічний стан; •0,50 < Уд.у ≤ 0,75 - критичний рівень екологічної безпеки; •Уд.у > 0,75 - екологічна криза.	0,25 < Уд.у ≤ 0,50 – Уд.у=0,40	хиткий екологічний стан
Інформаційна складова	•Ки ≥ 0,7 - рівень безпеки високий; •0,3 ≤ Ки < 0,7 - рівень безпеки середній; •Ки < 0,3 - рівень безпеки низький.	Ки ≥ 0,9	рівень безпеки високий;

Як бачимо з таблиці 1. загальний рівень безпеки, особливо внутрішніх складових не має критичних значень. Фактори, на які банк вплинути не може, коливаються в рамках допустимих норм. Діаграма на рисунку 2 дає наочне уявлення пор ситуаційну картину економічної безпеки в банку. Для цього розрахуємо окремі показники за формулою (1) якщо РВ₁ i РВ₂ мають рiзнi знаки.

КРВ=	К1+К2	(1)
	1-min (| К1|, | К2 |

Інтелектуальна складова О_іт = 1/1,1 = 0,90;

Кадрова складова О_кд = 1/1,4=0,71; Технологічна складова О_тх=1/1,3= 0,76; Правова складова О_пр= 1/ 4 =0,25; Силова складова О_сл=1/ 1,1 = 0,90; Ринкова складова О_рн=1/ 0,6= 1,66; Екологічна складова О_ек = 1/0,4 =2,5; Інформаційна складова О_ін = 1/0,9 = 1,11.

Як бачимо найбільший рівень безпеки сягає екологічна складова, та силова, тому що зовнішні фактори контролювати важче, і це потребує більших зусиль. Найменший рівень безпеки встановлено за правовою кадровою, інтелектуальною та технологічною складовою.

Висновки. Спроектована система аналітичного забезпечення економічної безпеки банку містить аналіз i оцінку існуючих загроз кожної з функціональних складових економічної безпеки. Аналіз i оцінку економічної безпеки банку виконано у такій послідовності:

1. Виявлення внутрішніх i зовнішніх факторів, що визначають економічну безпеку банку, аналіз i оцінку ступеня їх впливу.
   

Рис. 2. Матриця економічної безпеки ПАТ АК «Південий»

2. Розрахунок узагальнених показників економічної безпеки для кожної з функціональних складових.
   
3. Розрахунок інтегрального показника економічної безпеки.
   
4. Розроблення комплексу заходів, спрямованих на підвищення економічної безпеки.
   

Використана література.

1. 
   Зацеркляний М. М. Основи економічної безпеки: [навч. посіб.] /М. Зацеркляний, О. Мельников. — К.: КНТ, 2009. — 337 с.
   
2. Зубок М. Забезпечення безпеки кредитних операцій банків /М.Зубок // Бизнес и безопасность. — 2003. — № 3. – С. 56.
   
3. Побережный С. Н. Модели и методы обеспечения банковской безопасности: [Монография] / С. Н. Побережный, Б.А, Дадашева, А. Л. Пластун. – Сумы: ГВУЗ «УАБД НБУ», 2010. – 239 с.
   
4. Франчук В. І. Теоретична модель системи забезпечення економічної безпеки акціонерних підприємств./ Франчук В. І. // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. – Вип. 20.8. – С. 155.
   

Нусінова Олена Володимирівна,

Міжнародний науково-технічний університет (м. Київ)


ВПЛИВ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА НА ЙОГО ЕКОНОМІЧНУ БЕЗПЕКУ


Від порушення нормативів показників, які характеризують рівень використання ресурсів підприємства, залежить не лише рівень безпеки техніко-економічного стану, але і загальний рівень економічної безпеки підприємства в цілому.

Безпека техніко-економічного стану підприємства є однією із складових економічної безпеки, яка полягає у забезпеченні господарюючого суб’єкта належним обсягом техніки з відповідними якісними характеристиками, своєчасному оновленні та модернізації основних засобів, застосуванні ефективних та прогресивних технологій тощо.

Найчастіше для оцінки безпеки техніко-економічного стану підприємства використовують загальновідомі показники оцінки майнового стану.

Так, автор [1] виділив значну кількість коефіцієнтів, які можуть бути використані для оцінки техніко-технологічної безпеки підприємств, проте всі вони характеризують її з різних боків. Це створює складності при формуванні загального висновку про рівень техніко-технологічної безпеки. Недоліком такому підходу є відсутність методики поєднання зазначених показників для формування висновку про рівень техніко-технологічної безпеки, а також неможливість використання результату оцінки даної складової безпеки при комплексній оцінці економічної безпеки в цілому.

Пропонуємо методичний підхід до оцінки рівня безпеки техніко-економічного стану підприємства, який дозволяє використовувати будь-який набір показників, що характеризують майновий стан підприємства, ефективність використання техніки та продуктивність технологій.

При цьому всі показники, які можуть бути використані для оцінки техніко-економічного стану підприємства, об’єднуємо у три однорідні групи:

1. показники якісного складу основних засобів;
   
2. показники ефективності використання основних засобів;
   
3. показники ефективності використання ресурсів.
   

До першої групи показників відносимо показники, які характеризують стан та рух основних засобів. Такими показниками можуть бути коефіцієнт придатності основних засобів підприємства; коефіцієнт їх зносу; коефіцієнт оновлення, вибуття та приросту основних засобів; частка активної частини основних засобів; коефіцієнт реальної вартості майна тощо. Спільним між цими показниками є те, що їх значення залежить від первісної, залишкової вартості основних засобів або від величини їх зносу. До того ж, у деяких випадках враховується первісна вартість лише введених або вибулих основних засобів.

Оскільки значення цих показників прямо не пов’язане з результатами діяльності підприємства або його витратами, тому величину недоотриманої вигоди або втрат, які несе підприємство через недосягнення показниками першої групи своїх нормативів, запропоновано визначати на основі економіко-математичної моделі, аналогічно до підходу, представленого у роботі [2].

Проте, на відміну від [2], у якості результуючого показника моделі обрано рентабельність активів, яка має більш тісний зв'язок із майновим станом підприємства. Номенклатура факторів моделі обирається із однотипних показників стану та руху основних засобів.

Підставляючи в отриману економіко-математичну модель рентабельності активів по черзі фактичні та нормативні значення показників якісного складу основних засобів, визначається недоотримана частка рентабельності. Далі розраховуються відповідно величина прибутку і EBITDA, які могли б бути отримані підприємством при досягненні показниками якісного складу основних засобів своїх нормативів.

До другої групи показників відносимо коефіцієнти ефективності використання основних засобів, зокрема: фондовіддачу, прибутковість основних засобів та продуктивність їх використання.

Значення коефіцієнтів другої групи прямо пов’язані з обсягами товарної та реалізованої продукції, а також чистим прибутком підприємства, що дозволяє без додаткових обчислень визначати втрати підприємства від недосягнення показниками безпеки техніко-економічного стану нормативних значень. Проте всі зазначені показники колінеарні між собою. Тому достатньо проводити аналіз за одним показником, у якості якого обрано прибутковість основних фондів, оскільки він має пряму залежність від величини прибутку підприємства, що дозволяє швидко визначити втрати підприємства від недосягнення ним нормативного значення.

Так, при досягненні показником прибутковості основних засобів свого нормативного значення забезпечується нормативна величина чистого прибутку підприємства.

Таким чином, недотримана частина чистого прибутку становить:

НЧП = ЧП_норм – ЧП_ф, (1)

де НЧП – недотримана частина чистого прибутку підприємства, грн.;

ЧП_норм – фактичне значення чистого прибутку отриманого підприємством у звітному періоді, грн.

У тому випадку, коли фактичне значення чистого прибутку підприємства перевищує нормативне, показник недоотриманої частини чистого прибутку приймається рівним нулю.

На наступному етапі визначається величину недоотриманого EBITDA при встановленому значені недоотриманого прибутку. Для цього потрібно застосовувати коефіцієнт приведення, який є співвідношенням фактичної величини EBITDA та прибутку.

Величина недоотриманого EBITDA у зв’язку із недосягненням нормативу показника прибутковості основних засобів визначається як множення недоотриманого прибутку внаслідок невідповідності показника прибутковості основних засобів його нормативу на коефіцієнт приведення.

Показники, які віднесено до третьої групи, характеризують ефективність використовуваних на підприємстві технологій. До них віднесено коефіцієнти матеріало- та енерговіддачі товарної продукції підприємства. При оцінці показників третьої групи виручка від реалізації товарної продукції підприємства приймається за постійну величину, а нормуються лише витрати на матеріали та енергію.

Виходячи з цього, коефіцієнти матеріало- та енерговіддачі, які дорівнюють своїм нормативним значенням (МВ_норм, ЕВ_норм) визначаються як співвідношення фактичної виручки від реалізації до нормативного значення матеріальних та енергетичних витрат, відповідно.

Коефіцієнти, які віднесено до третьої групи показників оцінки техніко-економічного стану підприємства, дозволяють визначити величину втрат підприємства, пов’язаних із понесенням наднормативних витрат (перевитратами). Таким чином, наднормативні матеріальні та енергетичні витрати (НМВ, НЕВ) визначаються як різниця фактичної та нормативної величини зазначених видів витрат. Якщо фактичні витрати на матеріали та енергію не перевищують нормативні, тоді показники НМВ та НЕВ приймаються на рівні нуля.

Величина наднормативних витрат ресурсів є недоотриманим прибутком підприємства. Величину недоотриманого EBITDA у зв’язку із недосягненням нормативів показників матеріало- та енерговіддачі, можна також прирівняти до величин наднормативних витрат.

Загальна величина недоотриманого EBITDA у зв’язку із недосягненням нормативів показників оцінки безпеки техніко-економічного стану підприємства визначається як сума недоотриманого EBITDA, розрахована за трьома групами показників техніко-економічного стану.

Еталонна величина EBITDA, яка була б досягнута підприємством, якби усі показники техніко-економічного стану відповідали нормативним значенням ,визначається як сума фактичної EBITDA та недоотриманої величини EBITDA.

Отримана величина підставляється в модель умовно-ринкової вартості підприємства та визначає еталонне значення вартості бізнесу:

Sум.рин = f (EBITDA, Бреп, Ірин), (2)

де Бреп – бальна оцінка репутації підприємства, грн.;

Ірин – індекс тенденції вітчизняного фондового ринку (індекс ПФТС).

На останньому етапі розраховується коефіцієнт безпеки, який визначається як співвідношення фактичної та еталонної вартості бізнесу, яка могла б бути досягнута при відповідності показників техніко-економічного стану їх нормативам.

Література

1. 
   Економічна безпека підприємств, організацій та установ / В.Л.Ортинський, І.С.Керницький, З.Б.Живко. – К.: Правова єдність, 2009. – 544с.
   
2. Молодецька О.М. Сучасні підходи до класифікації складових економічної безпеки підприємства // «Вісник КНУТД», 2009. – С.147-152.
   

Петрина Олена Богданівна

Львівський технікум м'ясної та молочної промисловості Національного університету харчових технологій, м.Львів

helena_1@ukr.net


ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЗАСОБИ МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ


Процес реформування ринкової економіки створює сприятливі умови для підвищення ділової активності підприємств і зростання конкуренції між ними. Це вимагає від суб’єктів господарювання об’єктивної оцінки своєї діяльності з погляду адекватності існуючих обставин ефективності бізнесу та забезпечення його фінансової безпеки, що є досить складним завданням в умовах нестабільності, відсутності дієвих методів здійснення фінансового убезпечення підприємств.

Одним з основних елементів системи фінансової безпеки підприємств є інструментальні засоби діагностики. Використання цих засобів дає можливість одержати інформацію, необхідну для прийняття управлінських рішень при вирішенні завдань забезпечення фінансової безпеки підприємства.

В якості інструментальних засобів, як правило, використовують моделі, що формалізовано описують процес убезпечення підприємств. Проведений нами аналіз засвідчив, що ядром таких моделей є алгоритми розрахунку множини показників. Саме це є предметом дослідження багатьох науковців [1-5]. За результатами реалізації алгоритмів формується інформаційне забезпечення управлінських функцій.

Більшість моделей формує множину фінансових показників, аналіз яких виконується, як правило, через порівняння з нормативами, пороговими значеннями або через виявлення тенденцій їх зміни. Такий підхід описується в дослідженнях таких науковців як О.І. Барановський [1], І.О.Бланк [2], Я.В. Васильців Т. Г. [3], Горячева К.С. [4], Єпіфанов О.А. [5], та інші. Цілісного представлення стану фінансової безпеки підприємства, і тим більше, його агрегованого представлення жодна з представлених ними моделей не дає.

Враховуючи це, нами виконано моделювання системи фінансової безпеки підприємства з використанням такої методики як «опорні точки». Ця методика, незважаючи на її потужні аналітичні можливості, не знайшла широкого застосування. Автору відомі її застосування лише у фінансовому аналізі [6].

Використовуючи методику «опорних точок», нами виконано побудову економічного профілю підприємства, який дає однозначну характеристику стану фінансової безпеки підприємства та ідентифікує основні загрози і способи їх усунення.

Використання методики опорних точок вимагає визначення складу множини показників, які в своїй сукупності сформують «економічний профіль підприємства» в системі його фінансової безпеки. На основі проведеного аналізу нами визначено такі показники (опорні точки):

• платоспроможність (А, В, F);
  
• економічне зростання (А, Е, F);
  
• поточна ліквідність (А, В, K, L, М);
  
• власний капітал в грошовій формі (А, В, Р, C, Q, F);
  
• залучений капітал в грошовій формі (А, В, Q, F);
  
• власний капітал в негрошовій формі (А, В, R, S, Т, М);
  
• фінансова стійкість (А, В, D, F, R, S, Т, М, Н).
  

Для кожного показника в моделі визначено діапазон змін. Модель також дає можливість проаналізувати вплив цих змін на профіль підприємства в системі його фінансової безпеки. Координати кожної опорної точки групуються| в порядку зменшення, фіксуються на векторах власного, залученого або грошового капіталу.

Для побудови графіку опорних точок доцільно систематизувати вихідні дані, що необхідні для розрахунку координат кожної опорної точки (табл.1).

Після вибору одного з векторів (для досліджуваного підприємства використано вектор власного капіталу) всі опорні точки подаються зверху вниз для побудови графіку опорних точок (рис. 1). Графічне зображення фінансового стану підприємства дозволить виявити напрям його розвитку та в реальному режимі часу скоректувати й адекватно відреагувати на діяльність підприємства для убезпечення його фінансової безпеки.


Таблиця 1

Вихідні дані для побудови графіку опорних точок ЗАТ «Галичина», тис. грн.

Точка	Назва точки	Вектор власного капіталу				Вектор залученого капіталу (А-ВК)		Вектор грошового капіталу (А-ЗК=ВК-А)
		Формула розрахунку		Координата
1	2	3		4		5		6
A	Точка суперстійкості	А		453985		0		6515
B	Точка втрати стійкості	А		447470		54609		0
F	Точка втрати ВК	0		0		453985		-399376
E	Точка втрати зростання	ВК		38928		415057		-360448
K	Точка двократної ліквідності	НА - ДЗ + ПА/2		136161,5		317823,5		-263214,5
L	Точка однократної ліквідності	НА - ДЗ		10064		443921		-389312
M	Точка нульової ліквідності	-		-190000				0
C	Точка втрати ВК	ВК
P	Найближча зверху до С точка	А-КЗ	258377		195608		-140999
Q	Найближча знизу до С точка	А-КЗ-ВЗК	226376		227609		-173000
D	Точка напруженості	ДНА	200712		253273		-198664
S	Точка втрати ВК	ВК
R	Найближча зверху до S точка	А- ЗК	-133095		587080		-532471
T	Найближча знизу до S точка	А-ЗК-ВЗК	-165096		619081		-564472
H	Точка втрати всього майна	- ЗК
Х	Точка загроз	ПА-ПЗ	51860		402125		-395610
G	Точка фактичного стану	6974,3			62513		391472

З графіку видно, що знаходження точки G в зонах росту власного капіталу, однократної ліквідності і достатності власного капіталу у негрошовій формі можна оцінити як позитивний чинник, оскільки точка G знаходиться вище за точки Е, L і S, а знаходження в зонах відносної платоспроможності, недостатності власних засобів в грошовій формі, активного залучення грошових коштів з зовнішніх джерел, ризику та нестабільності — як негативний чинник, оскільки точка G знаходиться нижче за точки В, Q і D.



Рис.1. Економічний «профіль» ЗАТ «Галичина» в системі його фінансової безпеки станом на 31.12.2010р.

У свою чергу, доцільно розрахувати відхилення точки G від точок В, Q і D і обґрунтувати необхідну суму корегування, у випадку реалізації якої рівень фінансової безпеки підприємства буде вищим.

• ВК- ВК =384857 тис. грн.;
  
• ВК- ВК =211957 тис. грн.;
  
• ВК- ВК =138199 тис. грн.
  

Зрозуміло, що у випадку реалізації корегуючи заходів на ЗАТ «Галичина» на суму 384857| тис. грн., вплив всіх негативних чинників усунеться цілком. Якщо ж заходів реалізовано на суму 211957 тис. грн., то ЗАТ «Галичина» перейде в зону посиленої уваги і зону помірного залучення капіталу. Та якщо корегування виконано на суму 138199 тис. грн., то досліджуване підприємство перейде із зони нестабільності в зону посиленої уваги, але залишатиметься в зоні активного залучення капіталу.

Отже, результати таких аналітичних досліджень є основою забезпечення фінансової безпеки підприємства та вирішення завдань ефективного управління підприємством. Враховуючи несприятливий вплив зовнішнього середовища, вони дають можливість підтримувати фінансову рівновагу підприємства, а також є основою для розробки деталізованого плану дій на наступний період, впровадження стратегії фінансової безпеки підприємства в процесі його розвитку.

Список використаних джерел:

1. Барановський, О. І. Фінансова безпека [Текст] / О. І. Барановський ; Ін-т екон. прогнозування. – К. : Фенікс, 1999. – 338 с.
   
2. Бланк, И. А. Управление финансовой безопасностью предприятия [Текст] / И. А. Бланк. – К. : Ника-Центр, Эльга, 2006. – 776 с.
   
3. Васильців, Т.Г. Економічна безпека підприємництва України: стратегія та механізм зміцнення: Монографія. – Львів: Арал, 2008. – 386с.
   
4. Горячева, К. С. Фінансова безпека підприємства. Сутність та місце в системі економічної безпеки [Текст] / К. С. Горячева // Економіст. – 2003. – № 8. – С. 65–67.
   
5. Фінансова безпека підприємств та банківських установ [Текст] : монографія / за заг. редакцією д-ра екон. наук , проф. А.О. Єпіфанова, [А.О. Єпіфанов, О.Л. Пластун, В.С. Домбровський та ін.]. – Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ». -2009. – 295 с.
   
6. Грачев, А.В.Финансовая устойчивость предприятия: критерии и методы оценки в рыночной экономике: [Текст] Учебное пособие. – 3-е изд.,перераб. – М.: Издательство «Дело и Сервис», 2010.-400с.
   

Плешко Анастасія Михайлівна

Запорізький національно-технічний університет,

місто Запоріжжя