Становлення України як суверенної, демократичної держави вимагає вивчення широкого кола проблем державного будівництва
| Вид материала | Документы |
- Ови незалежної, суверенної, демократичної держави виникає необхідність застосування, 963.74kb.
- Л. Д. Кучма Вукраїнській зовнішній політиці й політиці безпеки намітилася зміна етапів., 169.98kb.
- На сучасному етапі становлення України, як незалежної, демократичної та правової держави,, 99.92kb.
- Пояснювальна записка, 103.07kb.
- Реферат з основ теорії міжнародних відносин на тему: “деякі аспекти розвитку міжнародних, 166.53kb.
- 1. Виявлення проявів та запобігання дитячій бездоглядності, 442.36kb.
- Великий Державний Герб формується з урахуванням малого Державного Герба та герба Війська, 122.77kb.
- Київський національний економічний університет, 5316.21kb.
- Державні будівельні норми україни інженерне обладнання будинків І споруд проектування, 3959.62kb.
- Указ президента україни про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи, 832.46kb.
ПЕРЕДМОВА
Становлення України як суверенної, демократичної держави вимагає вивчення широкого кола проблем державного будівництва. У сучасних умовах виникають надзвичайно складні проблеми державотворення, які неможливо розв’язати без оволодіння історичним досвідом.
Потреба глибоких знань історії державного будівництва України викликана необхідністю реформування, гуманізації та гуманітарізації освіти й відповідає світовій практиці викладання історичних дисциплін у вищих навчальних закладах. Без знань історії держави не може бути цілісної чіткої системи філософських, економічних, соціально-політичних поглядів. Історичні знання державного будівництва – важлива частина загальної культури, при відсутності цього компонента освіта особистості не може бути повною. Вивчення державної історії забезпечує історизм мислення як одну з передумов активної та цілеспрямованої діяльності майбутнього фахівця. Звернення до нашого державного минулого зумовлюється перш за все необхідністю краще усвідомити сучасну історію державної справи, зазирнути у її майбутнє.
Проте створенню правдивої різнобічної картини складного й суперечливого розвитку минулого державного будівництва в Україні поки що мало допомагають вже видані праці. Та це й не дивно: застій в історичній науці був тривалим. Опубліковані раніше праці в деяких випадках не позбавлені помилок та фальсифікацій й багато в чому не відповідають вимогам об’єктивного історичного підходу.
Відверте, інтелектуально насичене обговорення проблем державного будівництва України, що відбувається в нашому суспільстві, знаходить своє відображення переважно в періодичній пресі. Вона й сьогодні залишається фактично єдиним джерелом, що тією чи іншою мірою задовольняє запити студентів. Разом з тим регулярне звернення до періодики не завжди доступне. Крім того, у деяких публікаціях переважає вплив політичної та ідеологічної кон’юнктури і навіть пряме викривлення історичних фактів та подій.
Усе це змусило авторський колектив підготувати навчальний посібник з історії українського державного будівництва на основі недоступних раніше для дослідників документів і джерел, нової інтерпретації багатьох фактів, подій, справжньої ролі окремих діячів українського національно-визвольного руху. На його сторінках знайшов своє відбиття перший досвід викладання в гуманітарному університеті курсу історії України в контексті всесвітньої історії. Книгу побудовано за проблемно-хронологічним принципом.
Як предмет вивчення, історія державного будівництва перебуває на стадії свого становлення. На цьому етапі авторський колектив спробував зберегти спадок всього позитивного, що було досягнуто історичною наукою в минулому, й разом з тим позбутися догматизму, шаблону, схематизму, котрі були притаманні значній кількості історичних праць.
Оскільки підручник зорієнтований на студентів, він допоможе виробити навички і вміння застосовувати історичні знання у практичній роботі. Безпосереднє звертання до книги розширить кругозір тих, хто навчається, їх можливості творчого використання опублікованих матеріалів в організації виховного процесу, при підготовці вечорів, конференцій, історичних читань. В умовах, коли відбувається складний процес світосприймання, дуже корисні дискусії, пошук істини, концентрація уваги на тих проблемах, які ще недостатньо вивчені, тривалий час через різні причини замовчувались.
Маємо також надію, що посібник допоможе студентам оволодіти методологією історичних підходів до оцінки фактів, подій, особистостей. Звертаючись до історії, неправомірно звеличувати або замовчувати тих чи інших діячів. Необхідно віддавати належне народові. Аморально оцінювати минуле й з позицій стороннього спостерігача, керуючись принципами абстрактної моралі. Людина свідома, принципова не повинна забувати про свою причетність до історії, до подій нашого недалекого минулого. "Жартувати" сьогодні з історією, перетворювати її в поле задоволення тих чи інших честолюбивих і політичних амбіцій – це означає, врешті-решт, безвідповідально гратися долею Вітчизни, довготривалими інтересами народу.
Звернення до історії українського державного будівництва надасть можливість тим, хто навчається, опанувати передові методи вивчення джерел, розв’язання навчальних і реальних життєвих завдань. Це сприятиме інтелектуальному розвиткові особистості майбутнього фахівця, серйозному і об’єктивному підходу до уроків історії, розумінню руху науки, того, що пошук істини – важкий і складний процес. Такий підхід допоможе формуванню умінь думати самостійно, самому виробляти, висловлювати та відстоювати власну точку зору, яка ґрунтується на знаннях та аналізі певної сукупності фактів про життя суспільства й окремих діячів.
Авторський колектив не розраховує на те, що, прочитавши цю книгу, читачі повністю солідаризуються з думками і висновками авторів. Ми запрошуємо поміркувати разом про деякі витоки труднощів та невдач у державному будівництві в Україні, про жорсткий диктат об’єктивних обставин у розвитку багатьох історичних подій, про роль та місце суб’єктивного фактора у вітчизняній історії.
Пошук разом з авторами відповідей на складні питання минулого, на нашу думку, допоможе читачеві переконатися в чомусь важливому для його історичного сприймання, а від чогось і відмовитися. Адже історія належить не тільки людству, народу в цілому, але й кожній людині особисто. Однак це не означає, що кожен має невід’ємне право на суто індивідуальне осмислення, тлумачення та використання уроків її неоціненного досвіду.
Автори будуть вдячні читачам за зауваження і пропозиції, які врахуються під час переробки посібника при його подальших виданнях.