Бобир С. Л., Боровик А. Г., Гетта В. Г., Гринь Т. В., Жила С. О., Завацька Л. М., Зайченко І. В., Іванишина В. П., Носко М. О., Сидоренко В. К., Кузьомко Л. М., Ляшенко О

Вид материала

Документы

Содержание Використані джерела K.d.ushynsky on the national-patriotic education Про психолого-педагогічні засади викладання математики у молодших школярів у контексті ідей к.д. ушинського Ключові слова Проблема дослідження. Тhe psychological and pedagogical principles of teaching mathematics in primary school in the context of ideas of k.d ushinskiy Природознавчі ідеї в роботах к.д. ушинського та їх актуальність

Подобный материал:

• Бобир С. Л., Боровик А. Г., Гетта В. Г., Гринь Т. В., Жила С. О., Завацька Л. М., Зайченко, 6306.51kb.
• Основы безопасности жизнедеятельности (обж) М. С. Сидоренко,, 1983.12kb.
• Я україни буковинська державна медична академія в. А. Троянський, М. М. Сидоренко, 2652.9kb.
• Г. Г. Файзуллин // Экономика с Х. и перераб предприятий. 2011. № С. 65-67, 248.06kb.
• Т. А. Боровик Инновационные технологии развития музыкальности детей на урок, 22.38kb.
• Сидоренко Александр Михайлович Сидоренко вологодский писатель и поэт. Он оставил знатокам, 48.46kb.
• 19. 00 Малый зал Филармонии галина сидоренко, 80.16kb.
• Положення, 84.19kb.
• Театрально-концертне життя, 82.63kb.
• 1. Зайченко А. Крестьянскому подворью- государственную поддержку // апк: экономика,, 20.47kb.

Використані джерела

1. Гриценко М. С. Костантин Дмитриевич Ушинский. – К.: Вища шк., 1974. – 119 с.
   
2. Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори : В 2-х т. Пер. з рос. / Редкол.: В.М. Столєтов (голова) та інші. – К.: Рад. школа, 1983 – (Пед. б-ка). – Т. 1. – 488 с.
   
3. Стельмахович М. Г. Народна педагогіка. – К.: Радянська школа, 1985. – 310 с.
   
4. Хрестоматия по педагогике. Для педагогических училищ, сос. С.Н. Полянский. – М.: Просвещение, 1967. – 714 с.
   
5. Ступарик Б.М. Школі-національне виховання молоді (вибрані статті). – Івано-Франківськ: Плай, 2005. – 301 с.
   
6. Державна національна програма “Освіта “ (Україна ХХІ століття). – К., 1994.
   
7. Концепція національного виховання (Схвалена Всеукраїнською педагогічною радою працівників освіти 30 червня 1994 року )
   
8. Конституція України. – Київ, 1997.
   
9. Закон України «Про освіту». – Київ, 1997.
   
10. Базовий компонент дошкільної освіти в України // Дошкільне виховання. – 1999. – №1. – С.6-18.
    
11. Закон України «Про середню освіту». – Київ, 1999.
    
12. Закон України «Про дошкільну освіту». – Київ, 2001.
    
13. Положення про дошкільний навчальний заклад. – Київ, 2003.
    
14. Положення про навчально-виховний комплекс «дошкільний навчальний заклад-загальноосвітній навчальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад». – К., 2003.
    
15. Програма виховання дітей дошкільного віку «Українотворець». – Київ, 2007.
    

Il’kov M.

K.D.USHYNSKY ON THE NATIONAL-PATRIOTIC EDUCATION

In this article the presents the system of practical work of teachers with preschoolers and schoolchildren – the conception of national and patriotic education of preschoolers and primary schoolchildren in modern educational establishment- Ivano-Frankivsk General Comprehensive Nursery and Primary school of the 1 st degree No.7 of contecst idea of K. Ushynskyi and S. Rusova.

Key words: K. Ushynskyi, S.Rusova, nationality, social education, conception, nationalization, Ukrainization.

Стаття надійшла до редакції 11.10.2010


УДК 292 Ушинський (477): 372.851

Ланько О.М.

ПРО ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИКЛАДАННЯ МАТЕМАТИКИ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У КОНТЕКСТІ ІДЕЙ К.Д. УШИНСЬКОГО

У статті розкриваються погляди основоположника української наукової педагогіки К.Д. Ушинського щодо формування логічного мислення, шляхів набуття математичних знань молодшими школярами. Підкреслено, якої ролі він надавав врахуванню психологічних особливостей учнів та психологічним знанням у роботі вчителя. Також наведено сучасні підходи щодо вирішення даних питань та їх зв'язок з ідеями видатного вітчизняного педагога ХІХ ст., які і в наш час залишаються актуальними.

Ключові слова: розвиток логічного мислення, математичні знання, початкова школа, врахування психологічних особливостей, педагогічна антропологія, К.Д. Ушинський.

Проблема дослідження. Розгляд науково-педагогічної спадщини К.Д. Ушинського у контексті психологізації викладання математики у початковій школі.

Мета дослідження. Показати важливість психологічних знань для педагогів на прикладі викладання математики у молодшій школі, звернути увагу на актуальність ідей К.Д. Ушинського для сучасної освіти.

У кожної науки є свої джерела; для вітчизняної педагогіки таким джерелом є творчість К.Д. Ушинського.

Фундаментальною науковою працею К.Д. Ушинського є «Людина як предмет виховання. Спроба педагогічної антропології». Антропологію К.Д. Ушинський розумів як сукупність ряду наук, а саме: анатомії, фізіології, патології людини, психології, логіки, історії, філології, історії виховання та інших, що вивчають людину і її діяльність. Така спроба «антропологізації», наукового підходу до педагогіки, була першою у вітчизняній освіті. Особливої ваги він надавав фізіології і психології та особливо закликав учителів до вивчення психології, адже набуті знання нададуть можливість пояснити ті психофізіологічні явища, з якими має справу педагог. Психологічна наука розв’язує науково-дослідні, діагностичні, корекційні завдання. На основі вивчення природних здібностей і особливостей психіки К.Д. Ушинський визначав педагогічні закономірності, що дозволяють знаходити прийоми, методи, особливості виховання і навчання.

«Майже всі визнають, що виховання вимагає терпіння; деякі вважають, що для нього потрібні вроджені здібності та вміння, тобто навичка; але мало хто прийшов до переконання, що крім терпіння, вроджених здібностей та навички, необхідні ще й спеціальні знання, хоча численні педагогічні блукання наші й могли б усіх переконати в цьому» [2. Т. 1, с. 192].

В «Педагогічній антропології» К.Д. Ушинський розкрив фізіологічні прояви організму людини і зумовлені ними психічні явища. Завдяки цьому аналізу він показав, що можна в самій людській природі відшукати засоби і резерви виховання, що мають велике значення, впливають на розвиток розуму, почуттів, волі.

П
© Ланько О.М., 2010
очаткову школу К.Д. Ушинський вважав центральним і основним педагогічним закладом. Для початкової школи він написав книги «Дитячий світ» та «Рідне слово», з яких бачимо, що можна сумістити в інтересах дитячого розвитку три види занять, зміст яких зазвичай розподіляється по багатьох навчальних предметах, позбавлених органічного зв’язку. Ці три види занять: сприймання чуттєвих вражень, осмислення їх і вираження в мові – усній, письмовій, графічній і т. д. Автор ставив завдання навчати дітей одночасно мові і мисленню на основі матеріалу природничих наук. К.Д. Ушинський вважав, що саме завдання розвитку мислення учнів повинно відбитися не тільки на доборі матеріалу навчальних курсів, які повинні відповідати вимогам логіки, але й на свідомості учнів, які так або інакше повинні усвідомити ці вимоги. Виникало питання про логіку як науку, яка, з одного боку, регулює побудову навчальних курсів, з іншого – виховує мислення учнів. Особливу роль при цьому відіграє наявність спеціально розробленого курсу логіки, завдяки якому учні знайомляться з основними прийомами мислительної логічної роботи. Крім того, надзвичайно важливо «…щоб усі предмети викладались логічно: щоб заняття кожним предметом розвивало логічність учнів. Така логічність може і має бути проведена в нижчих і середніх навчальних закладах від перших уроків рідної мови до вищого курсу історії та літератури. Але для цього необхідно, щоб самі викладачі були знайомі з вимогами логіки та звикли задовольняти їм» [2. Т. 1, с. 307].

У першому томі «Спроб педагогічної антропології» автор присвятив сім розділів спеціальному питанню про перші основи мислительної роботи, про ті поняття, що впливають на весь її хід. Він попереджав педагогів, як обережно слід робити кожен крок у розвитку мислення і показав його основний шлях. Ця схема виражається в трьох основних, тісно пов’язаних між собою моментах:

• добування, перевірка і накопичення фактів (судження);
  
• їх порівняння і розрізнення (дедукція);
  
• узагальнення фактів (індукція).
  

Першочерговими для вивчення у школі К.Д. Ушинський вважає ті предмети, які дають знання про природу і суспільство, сприяють розвитку і готують до життя. Матеріалами, необхідними для вирішення даних завдань, поряд з іншими, володіє математика, на необхідність систематичного вивчення якої звертав увагу Костянтин Дмитрович. Проте перший і найважливіший крок у розвитку математичних здібностей відбувається у молодшій школі.

Розвиток учнів здійснюється через накопичення та впорядкування конкретних знань у тій чи іншій галузі, «… самий розум є ні що інше, як добре організоване знання» [2, Т. 1, с. 320]. Людей, здібних до математики, відрізняє вміння вловити порядок, в якому мають бути розташовані елементи, необхідні для розв’язування математичного завдання. Одні люди не володіють цим тонким почуттям і не мають сильної пам'яті та уваги, тому їм важко розуміти математику. Інші мають слабку інтуїцію, але натомість розвинули в собі хорошу пам'ять і здатність тривалий час напружувати увагу, можуть розуміти і застосовувати математику. Треті володіють такою особливою інтуїцією і навіть за відсутності відмінної пам'яті можуть не тільки розуміти математику, але і робити математичні відкриття.

Вивчаючи математичну діяльність здібних до математики учнів, педагоги та психологи звертали увагу на їх характерну особливість – здатність до тривалого підтримання напруження, коли учень може довго й зосереджено займатися, не виявляючи втоми. Ці спостереження дозволили припустити, що така властивість, як сила нервової системи, може бути однією з природних передумов, що сприяють розвитку математичних здібностей. Однак серед здібних до математики є не тільки учні з сильним типом нервової системи, але й зі слабким. Це означає, що не тільки висока загальна працездатність, яка є сприятливою природною основою для успішності в даному виді діяльності, може забезпечувати розвиток математичних здібностей. Відомо, що властивість слабкості нервової системи характеризується підвищеною чутливістю, яка може сприяти розвитку математичних здібностей.

Математичні здібності дуже складні і багатогранні за своєю структурою, однак виділяються два основних типи людей з їх проявом − це "геометри" і "аналітики" [1, c.102]. В основі такого поділу лежать індивідуальні особливості сприйняття дійсності, в тому числі і математичного матеріалу. Це визначається не предметом, над яким працює математик: аналітики і в геометрії залишаються аналітиками, тоді як геометри будь-яку математичну реальність вважають за краще сприймати образно.

При будь-якому типі нервової системи, за наявності будь-якого темпераменту, можна виробити, виховати всі суспільно необхідні, позитивні риси особистості та поведінки; темперамент буде лише надавати своєрідність цим рисам. Костянтин Дмитрович вказував, що спосіб поведінки людини зумовлений не тільки природженими властивостями нервової системи, а й тими впливами, які відчуває людина під час свого індивідуального існування, тобто залежить від постійного виховання і навчання. Завдання полягає в тому, щоб знаходити найкращі шляхи, форми, методи навчання в залежності від особливостей нервової системи (темпераменту) вихованця. Навчання і виховання повинні не змінювати темперамент, а долати недоліки того чи іншого темпераменту, розвивати його позитивні сторони з метою створення на основі даного темпераменту цінних рис особистості.

В учнів-холериків корисно намагатися виробляти уміння гальмувати себе, свої небажані реакції. Від цих учнів треба постійно м'яко, але наполегливо вимагати спокійних, обміркованих відповідей, спокійних, нерізких рухів, систематично виховувати стриманість у поведінці та стосунках з товаришами і дорослими. У трудовій діяльності у таких учнів необхідно виховувати послідовність, акуратність і порядок в роботі, від них потрібно вимагати хорошого виконання всіх завдань, пам'ятаючи про те, що холерик не любить одноманітної і кропіткої роботи, схильний не доводити до кінця розв’язання задачі, якщо воно вимагає «нудних» обчислень. Пристрасність в роботі, енергію і активність, розумну ініціативність холерика слід заохочувати. Оскільки холерик не рідко перебуває в афективному стані, говорити з ним різким і підвищеним тоном не рекомендується, це тільки його порушення посилить. На холерика краще діє підкреслено спокійний, тихий голос.

На учнів-меланхоліків (слабкий тип нервової системи) бажано впливати м'якістю, тактовністю, чуйністю. Надмірна строгість і різке підвищення вимог до таких учнів ще більше загальмовують і знижують працездатність. На уроці таких учнів треба частіше питати, створюючи під час їхньої відповіді спокійну обстановку, велику роль при цьому відіграють схвалення, похвала, підбадьорювання. В учнів меланхолійного темпераменту необхідно розвивати товариськість, через громадську діяльність поступово вводити їх в колектив. Зазвичай вони не люблять відповідати біля дошки, часом розв’язати задачу для них простіше, ніж пояснити її розв’язання.

Увагу вчителі повинні приділяти й учням флегматичного темпераменту, які, зазвичай, не отримують достатньо уваги − вони спокійні, нікому не заважають, посидючі, і тому, начебто, немає підстав робити їх об'єктом спеціальної роботи. Але у флегматика слід розвивати невластиві для нього якості − рухливість, активність, не допускати, щоб він проявляв байдужість до діяльності, млявість, інертність. Учителю доводиться більше активізувати діяльність учнів-флегматиків, зживати байдужість, частіше змушувати таких учнів звертати увагу на те, що роблять вони самі і товариші.

В учнів-сангвініків важливо виховувати посидючість, стійкі інтереси, більш серйозне відношення до будь-якої справи, неквапливість, зживати надміру безтурботне ставлення, легковажність, якщо вони почнуть проявлятися.

Костянтин Дмитрович стверджував, що розвиток дитини не можна розуміти як замкнутий у собі процес. Вирішальну роль відіграє прагнення дітей до самостійної діяльності. Там, де під час уроку дитина не отримує доступного йому матеріалу для власної розумової діяльності, там з’являється нудьга і пов’язані з нею прагнення знайти вихід в іншому, що виражається в порушенні дисципліни. Це відбувається, коли при підготовці до уроку не враховуються інтереси дітей.

Набагато швидше діти засвоять знання, які їх зацікавили. «Зміст для задач треба брати, наскільки можливо, із світу, що оточує дітей: нехай вони виміряють увесь свій клас, лави, двері й вікна; нехай полічать сторінки своїх книжок і зошитів; нехай полічать свої кроки, тижні, дні й години до свят і т. п. Задачі треба ускладнювати поступово… Згодом вони можуть бути першими уроками в домашньому господарстві й політичній економії.» [2. Т. 2, с. 293]. При початковому навчанні не слід поспішати і йти далі не інакше, як цілком опанувавши попереднє; а опанувавши його, не залишати без постійного застосування на ділі.

К.Д. Ушинський відмічав: «Поєднання уроків наочної геометрії з уроками малювання було б також дуже бажаним у наших народних училищах і молодших класах середніх навчальних закладів. Тоді шкільне малювання стало б предметом, що не тільки розвиває вправність руки й ока, а й вправність розуму» [2. Т.2, с.128].

Значної уваги надавав К.Д. Ушинський вивченню індивідуальних особливостей дитини і на цій основі пропонував організовувати роботу з учнями. У процесі повсякденної роботи педагог вивчає свого вихованця, його здібності, схильності, переваги, дає вправи для розуму, скеровує волю, бореться з лінощами, впертістю. Тобто, фактично, вчитель має враховувати особливості типу нервової системи, темпераменту.

Навчання К.Д. Ушинський розглядав як серйозну, наповнену думкою працю, що вимагає напруженої уваги, але працю посильну і поєднану з можливостями дитячого розвитку. Висунуті ним умови повинні були слугувати радикальному перетворенню методики навчання.

Використані джерела

1. Адамар Ж. Исследование психологи процесса изобретения в области математики. – М.: Просвещение, 1970.
   
2. Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори. В 2-х т. – К.: Рад. школа, 1983.
   

Lanko O.

ТHE PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL PRINCIPLES OF TEACHING MATHEMATICS IN PRIMARY SCHOOL IN THE CONTEXT OF IDEAS OF K.D USHINSKIY

In the article the question is about the looks of founder of Ukrainian scientific pedagogics K.D Ushinskiy in relation to forming of logical thought, ways of acquisition of mathematical knowledges by primary school pupils. Underline, what role he gave to the incorporation of psychological features of pupils and psychological knowledges in teaching. Modern approaches are also resulted in relation to the decision of these questions and their connection with the ideas of prominent domestic pedagogue K.D Ushinskiy which remain actual in our time.

Key words: development of logical thinking and mathematical knowledge, primary school, taking into account the peculiarities of psychological, educational anthropology, K.D.Ushinskiy.


Стаття надійшла до редакції 9.09.2010


УДК 37.017:37(09)

Коваль В.О., Коваленко С.Г.

ПРИРОДОЗНАВЧІ ІДЕЇ В РОБОТАХ К.Д. УШИНСЬКОГО ТА ЇХ АКТУАЛЬНІСТЬ
ДЛЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

В статті висвітлюються природознавчі ідеї К.Д Ушинського та їх актуальність для екологічного виховання молодших школярів.

Ключові слова: природознавчі ідеї, екологічне виховання

Однією з важливих проблем людства ХХ –ХХ1століття є можливість виживання цивілізації в умовах глобальної екологічної кризи, яка характеризується складними взаємовідносинами між людиною і природою, невідповідністю розвитку промисловості, потреб людини й ресурсним потенціалом планети. Все це призводить до збільшення частоти прояву руйнівних сил природи, кількості промислових аварій і техногенних катастроф, надзвичайних ситуацій соціального і природного характеру. Відсутність навичок правильної поведінки людей у даних ситуаціях та розв’язання наслідків катастроф привернули увагу до проблем екології. Оволодіння мінімумом екологічних знань, формування екологічної культури підростаючого покоління України – стало одним із пріоритетних напрямів розвитку суспільства. Одним із завдань екологічної освіти є збереження та раціональне використання природних ресурсів, в тому числі і України, вивчення взаємовідносин людини і природи, позитивного ставлення до її охорони. Оскільки екологічне виховання набуло актуального характеру, то школа стає важливою ланкою цього процесу. Під час навчання у школі молодь засвоює необхідні знання, ознайомлюється з вітчизняним і світовим досвідом у розв’язанні цих проблем, розвиває гуманістичні якості, котрі пов’язані з любов’ю до всього живого, відповідальністю за тих, кого до себе приручили, не байдужістю до свого майбутнього. Але перш за все екологічні знання базуються на природознавчому компоненті, в якому природа займає перше місце. Принцип природовідповідності розкривається в багатьох працях педагогів, таких як Я.А. Коменський, Й.Г. Песталоцці, С.Ф. Русова, В.О. Сухомлинський. Особливий інтерес викликають погляди видатного представника вітчизняної освіти Костянтина Дмитровича Ушинського, тому що свої книги „Рідне слово” і „Дитячий світ” він побудував на природничому матеріалі. Вивчення існуючих в навколишньому світі зв'язків служить однією з основних ланок формування екологічної культури школярів, необхідною умовою становлення відповідального ставлення до природи. Тому метою нашої статті є розкриття природознавчих ідей К.Д.Ушинського та їх актуальність для екологічного виховання молодших школярів.

Вивчення природних зв'язків відіграє важливу роль для розвитку у дітей логічного мислення, пам'яті, уяви. Видатний педагог помітив, що логіка природи - є найдоступнішою та найкориснішою для учнів. У праці „Рідне слово” у розділі „Абетка” К.Д.Ушинський приділяє велику увагу природознавчим знанням та вводить елементарні класифікації організмів: домашні та дикі тварини, травоїдні та хижі, птахи, риби, гади і комахи. Перед читанням статей він рекомендує вчителю продемонструвати предмет, а дітям зробити його усний опис. Учитель спрямовує цей процес запитаннями і пропонує порівнювати предмети та явища між собою, будувати певну систему знань.

На думку К.Д. Ушинського, предмети природи „починають займати розум дитини перш за все”. У цей період закладаються основи взаємодії з природою, дитина починає сприймати її як загальну цінність. Тому „маленьку людину” необхідно навчити розуміти, що кожна пора року чарівна і містить певні закономірності життя: то ніжне весняне пробудження і яскравий осінній листопад, то зимова дрімота під снігом і буйне достигання плодів у пишній зелені літа. У розділі „Пори року” у другій книзі після «Абетки», Костянтин Дмитрович добирає різноманітні розповіді, вірші і прикмети, які допомагають дитині засвоїти послідовність росту всього живого, залежність їх розвитку від сезонних факторів. У маленьких оповіданнях „Пісня орача”, „Жнива”, „Обробка поля” розкривається праця людей в різні пори року. Крім того він нагадує дітям різноманітні обрядові свята („Колядка до Різдва”, „Хрещенський вечір”, „День Троїці”), які відбуваються в різні сезони. „Церква зі своїми урочистими обрядами, природа зі своїми річними змінами і родина зі своїми святковими звичаями, радістю і клопотами - ось три елементи, які наповнюють в моїй пам'яті кожне свято мого дитинства. І яке сіре й тьмяне було б це дитинство, якби з нього викинули свята!” [5, 78].

П
© Коваль В.О., Коваленко С.Г. 2010
рирода – джерело пізнання для дитини. Створення елементарних екологічних уявлень і формування на їх основі понять, висувають перед вчителем певні завдання: добирати доступний зміст знань, що відповідає провідним формам мислення і водночас викликає у дитини необхідність постійно шукати нові способи пізнання, тобто веде шляхом вдосконалення. Запам’ятовування тим краще і міцніше, чим інтенсивніша і різноманітніша діяльність учня з тим змістом, який підлягає запам’ятовуванню. Засвоєння в процесі пошуку веде до кращого запам’ятовування знайденого. Тому у своїх підручниках він використовує оповідання, казки, вірші, загадки, приказки, скоромовки. „Загадки я розміщував так, щоб дати привід для цікавої і корисної класної бесіди, яка закріпиться у розумі дитини...” [5, 63]. В усній народній творчості навколишня природа відтворена з особливою любов’ю, тому прикмети, загадки, повір’я – перлини мудрості. Вони доступні за змістом і формою, легко сприймаються і швидко засвоюються. Саме через них дитина дізнається про природу, побут свого народу, його культуру й традиції.

Ушинський виділяв значне місце наглядному навчанню. «Достовірність наших висновків і правильність нашого мислення залежить, по-перше, від достовірності даних, з яких ми робимо логічні висновки, і, по-друге, від достовірності самого висновку. Якби не були б логічно вірні наші висновки, але якщо данні, сприйняті нами зі зовнішнього світу, невірні, то і висновки будуть не відповідати дійсності. Тому потрібно для початкового навчання вчити дитину спостерігати вірно і збагачувати її душу, як можливо, повно яскравими образами, які пізніше становляться елементами його розумових процесів.» [2, 41].

Важливого значення К.Д. Ушинський надавав розвитку спостережливості: «Всяке вчення має готувати дитину до життя, та ні що не може бути важніше у житті, як вміння бачити предмети з усіх сторін та в середовищі тих відносин, які його оточують». Так у „Першій книзі після азбуки” [2, 41] Костянтин Дмитрович пропонує підбірку віршів, казок, розповідей, які надають дитині можливості не тільки з’ясувати елементарну класифікацію живої природи, але й звертає увагу на особливості існування, живлення домашніх та диких тварин, подібності в будові птахів і кажана; поділ рослин на хлібні, ягідні і плодові культури. У розповіді „Капустяний метелик” автор у розмові батька з сином пояснює складне поняття метаморфоз у комах, розкриваючи всі стадії розвитку „біленького метелика”. Отже, вивчаючи книги К.Д.Ушинського, учні повинні усвідомити, що природа – не безладне нагромадження окремих предметів, а в ній існує система, яка є результатом закономірного розвитку природи.

«У дітей та молодих людей є загальне, несвідоме, співчуття до природи, і вони з любов'ю займаються спостереженнями оточуючих їх предметів; внаслідок цього в них виникає безліч питань, інколи таких, які можуть бути вирішені тільки на підставі початкових наук. Це показує, що думка, збуджена зовнішнім враженням предмета, швидко йде в глиб, і перше поверхове спостереження народжує спрагу до подальших досліджень» [3, 366].

Особливого значення в розвитку емоційної сфери дітей К.Д.Ушинський надавав сприйманню краси оточуючого світу, зокрема формам, барвам та звукам природи. Спілкування з природою облагороджує думки і почуття, приносить велику насолоду. Тому педагог закликав вчителів готувати учнів до сприймання краси природи, розширювати коло їх знань і уявлень на базі чуттєвого досвіду. „Природа є одним з наймогутніших агентів у вихованні людини...” [3, 369]. Пізнавши красоту, порушити гармонію не можливо. Природа є першорядною естетичною школою. Природне середовище складає постійне оточення людини, в якому вона живе і яке накладає суттєвий відбиток на її життя.

У своїх листах „Педагогічна подорож до Швейцарії” Костянтин Дмитрович аналізує закордонний досвід педагогічних шкіл. Його увагу привертає один з основних шкільних курсів „Батьківщінознавство”, якій базується на елементах географії, історії, природознавстві і охоплює знання про свою місцевість. „Я давно мріяв про такий предмет” – каже К.Д. Ушинський і вважає необхідним впровадження даного курсу у наших школах. За його переконанням дитину необхідно знайомити з наукою на місцевих прикладах, щоб учень відчував свою присутність, і міг наочно побачити всі явища, доторкнутись до певних об’єктів. Відповідно до ідей К.Д.Ушинського побудований інтегрований курс для учнів 1-4 класів „Я і Україна”, в якому молодші школярі знайомляться з народними традиціями, видатними діячами, вивчають природні особливості рідного краю.

У своїй статті „Праця у її психічному і виховному значенні” К.Д. Ушинський піднімає питання сучасної екології – „екології людини”, розкриваючи основні режимні моменти, щодо організації навчання. „…Розумова праця втомлює незвичну людину скоріше, ніж сама сильна праця фізична… Відпочинок після розумової праці полягає в тому, щоб змінити рід діяльності: праця фізична є не тільки приємним, але й корисним відпочинком після праці розумової” [1, 24]. Так автор наголошує, що учень (особливо молодших класів) швидко втомлюється не діяльністю, а її одноманітністю і однобічністю, тому найкраще для здоров’я дитини було б, якби фізична і розумова праця гармонійно поєднувались.

Таким чином, аналіз педагогічної спадщини К.Д.Ушинського дозволяє стверджувати, що приро­дознавчі ідеї вітчизняного педагога є актуальними для екологічного виховання молодших школярів.