Бобир С. Л., Боровик А. Г., Гетта В. Г., Гринь Т. В., Жила С. О., Завацька Л. М., Зайченко І. В., Іванишина В. П., Носко М. О., Сидоренко В. К., Кузьомко Л. М., Ляшенко О

Вид материала

Документы

Содержание Використані джерела Creators of the national pedagogics У статті розкриті погляди видатних педагогів К.Д. Ушинського і А.С. Макаренка на педагогічну підготовку вчителів. Актуальність даної роботи Твори К. Д. Ушинського Увічнення пам’яті К. Д. Ушинського в Україні та світі Творча спадщина К. Д. Ушинського в електронних ресурсах»

Подобный материал:

• Бобир С. Л., Боровик А. Г., Гетта В. Г., Гринь Т. В., Жила С. О., Завацька Л. М., Зайченко, 6306.51kb.
• Основы безопасности жизнедеятельности (обж) М. С. Сидоренко,, 1983.12kb.
• Я україни буковинська державна медична академія в. А. Троянський, М. М. Сидоренко, 2652.9kb.
• Г. Г. Файзуллин // Экономика с Х. и перераб предприятий. 2011. № С. 65-67, 248.06kb.
• Т. А. Боровик Инновационные технологии развития музыкальности детей на урок, 22.38kb.
• Сидоренко Александр Михайлович Сидоренко вологодский писатель и поэт. Он оставил знатокам, 48.46kb.
• 19. 00 Малый зал Филармонии галина сидоренко, 80.16kb.
• Положення, 84.19kb.
• Театрально-концертне життя, 82.63kb.
• 1. Зайченко А. Крестьянскому подворью- государственную поддержку // апк: экономика,, 20.47kb.

Використані джерела

1. Русова С. Вибрані твори. – К.: Освіта, 1996. – 304 с.
   
2. Русова С. Дитячий сад на національному грунті // Світло. – 1910. – Кн. 3. – С.44.
   
3. Русова С. Нова школа // Світло. – 1914. – Кн. 7-8. – С. 3-16.
   
4. Ушинський К. Вибрані педагогічні твори. – К.: Радянська школа, 1949. – 483 с.
   

Synekop L.

CREATORS OF THE NATIONAL PEDAGOGICS

The comparative analysis of K. Ushynsky and S. Rusova views on some issues of pre-school education was attempted.

Key words: K. Ushynsky, S. Rusova, views, pre-school education, national education.


Стаття надійшла до редакції 12.10.2010


УДК 37 (09)

Носовець Н.М.

К.Д. Ушинський і А.С.Макаренко про підготовку вчителя

У статті розкриті погляди видатних педагогів К.Д. Ушинського і А.С. Макаренка на педагогічну підготовку вчителів.

Ключові слова: педагогічна діяльність, педагогічна майстерність, педагогічна техніка, вимоги до вчителя, навчальний заклад, якості вчителя.

Актуальність даної роботи викликана тим, що в останні роки в діяльності ряду педагогічних вищих навчальних закладів України спостерігається зневажливе ставлення та недооцінка щодо психолого-педагогічної підготовки майбутніх учителів. Виявляється воно в тому, що значно зменшується кількість навчальних годин на вивчення циклу педагогічних дисциплін, з навчальних планів деяких університетів зникли такі необхідні для майбутнього вчителя навчальні дисципліни, як основи педагогічної майстерності, методика роботи класного керівника, відсутній курс сучасних інноваційних технологій тощо.

Такий стан щодо психолого-педагогічної підготовки майбутніх учителів викликає необхідність ще не один раз звернутися до класичних педагогічних поглядів видатних вітчизняних педагогів Костянтина Дмитровича Ушинського (1824 – 1870) і Антона Семеновича Макаренка (1888-1939). Погляди двох великих педагогів збігалися. Вони високо цінили роль вчителя в суспільстві, у вихованні дітей і молоді, і були переконані, що в освіті, навчанні і вихованні учнів педагог відіграє головну роль. Через те видатні педагоги ставили до вчителя великі вимоги.

Проблема підготовки сучасного вчителя – одна з найважливіших соціально-педагогічних проблем. Якщо розглядати педагогіку як науку, К.Д. Ушинський особливу увагу приділяв проблемі вчителя та системі його підготовки. Погляди з цього питання викладено ним у низці педагогічних праць: «Про користь педагогічної літератури», «Про народність в громадському вихованні», «Людина як предмет виховання», «Проект учительської семінарії», «Три елементи школи» тощо. Вимоги до педагогічної підго­товки вчителів у його працях формувалися диференційовано щодо вчителів молодших і старших класів.

К.Д. Ушинський був незадоволений системою підготовки народних учителів у царській Росії. Навіть поняття у фаховому плані «народний вчитель» було відсутнє, нерідко вчителями в сільських школах працювали дяки, паламарі, відставні солдати, тобто люди, які не мали достатньої загальноосвітньої і педагогічної підготовки. У статті «Проект учительської семінарії» він накреслив цікавий і змістовний план створення в Росії вчительських семінарій у невеликих містах і навіть селах, вважаючи, що туди треба приймати насамперед молодь – вихідців із селян, які добре знають сільське життя і охоче готуватимуться до роботи в сільських школах. Попередній відбір семінаристів відбувається через навчання протягом кількох років у підготовчій учительській школі з наступним складанням іспиту. Вихованці, вже прийняті за екзаменом, повинні залишатися в семінарії три місяці і чекати остаточного зарахування, яке здійснює навчальна рада семінарії по кожному вихованцю окремо.

Головну діяльність учительської семінарії К.Д. Ушинський вбачав у практичних заняттях. З метою практичної підготовки майбутніх учителів він вперше запроваджує педагогічну практику для семінаристів. І на сучасному етапі системність підходу до професійної підготовки студентів передбачає єдність теоретичної і практичної підготовки, однак недостатньо розроблені методологічні та дидактичні основи питання єдності педагогічної теорії й практики.

Після закінчення семінарії випускники повинні пройти річне педагогічне стажування, і тільки після цього їм присвоюється звання вчителя. Випускники семінарії – стажисти повинні підтримувати зв’язки із своїми викладачами, з якими могли б порадитися в деяких педагогічних питаннях.

Педагог також висловлював пропозиції щодо створення в університетах педагогічних факультетів, де б готували викладачів педагогіки та вчителів для середніх шкіл. Для підвищення кваліфікації народних вчителів К.Д. Ушинський пропонував організувати при семінаріях вищі педагогічні курси, щорічні лекції з педагогіки і психології, він позитивно ставився до проведення вчительських з’їздів, зборів, нарад, він сам брав участь у роботі таких з’їздів, наприклад, у м. Сімферополі.

К
© Носовець Н.М., 2010
.Д. Ушинський вважав за доцільне запровадити інститут класних ординаріїв, тобто таких старших учителів класу, які, викладаючи у своєму класі якнайбільше уроків, разом з тим стежили б за викладанням всіх інших предметів у класі, а також за успіхами учнів цього класу. По суті вчений запропонував ідею введення посади класного керівника.

В свій час А.С. Макаренко болісно переживав недосконалість науки про виховання людини, глибоко вірив у можливість створення такої «особливої науки» педагогіки, яка з найбільшою імовірністю допомагала б педагогам виховувати наперед задані моральні риси, повністю запобігаючи можливості педагогічного браку. Взяти участь у створенні нової педагогічної наук, не відірваної від життя, пов’язаної з ним, А.С. Макаренко вважав своїм відповідальним завданням, своїм правом.

У даний час більшість вищих навчальних закладів готують із студентів урокодавців, тобто носіїв визначеної суми знань, а не вчителя-професіонала, організатора навчально-виховного процесу. Видатні педагоги підкреслювали, що у вихованні все повинно ґрунтуватися на особистості вчителя. Всяка програма викладання, всякий метод виховання, хоч би яким він був добрим, не перейшовши в переконання вихователя, залишається мертвою буквою, що немає ніякої сили в дійсності. К.Д. Ушинський наголошував на тому, що вихователь «…ніколи не може бути сліпим виконавцем інструкції. Нема сумніву, що багато чого залежить від загального розпорядку в закладі. Але найголовніше завжди залежить від особи вихователя, що стоїть віч-на-віч з вихованцем: вплив особи вихователя на молоду душу становить ту виховну силу, якої не можна замінити ні підручниками, ні моральними сентенціями, ні системою покарань і заохочень…дух закладу…живе не в стінах, не на папері, а в характері більшості вихователів і звідти вже переходить у характер вихованців» [5].

Так і А.С. Макаренка глибоко цікавили проблеми формування ініціативно-творчого типу особистості вчителя, професійні й соціально значущі характеристики творчо працюючого вчителя. Педагог визначив основні напрями і шляхи підготовки майбутніх вчителів, які полягають передусім в організації характеру, вихованні поведінки, а потім в організації спеціальних знань і навичок. Щоб перетворити педагогіку в активну, цілеспрямовану науку, вчитель повинен бути сміливим, активно шукати кращі методи впливу на вихованців, уникати шаблонів.

У своїх роботах К.Д. Ушинський висловлює міцне переконання у тому, що однією з найважливіших якостей учителя є знання, але не тільки предмету, що викладається, а й спеціальні педагогічні знання і вміння. Звертається увага на те, що «знання і вміння викладати і впливати викладанням на розумовий і моральний розвиток дітей можуть бути прищеплені молодим людям, які й не мають особливих здібностей…вчитель молодших класів повинен не лише вміти викладати, а також мати характер, моральність і переконання, тому що його особа впливає більше на учнів, ніж наука, яку він викладає, вчитель повинен відзначатися енциклопедичними знаннями…» [5]. У різних своїх працях, а також у документах відомчого характеру К.Д. Ушинський підкреслює необхідність при підготовці вчителя провідного місця в навчальних планах надавати педагогіці, психології, фізіології і фаховим методикам. Отже, великий педагог ставить питання про широку психолого-педагогічну та методичну підготовку вчителя. На його думку, при вивченні предметів важливо сформувати стійкі педагогічні переконання, які він вважає найголовнішим шляхом людського виховання.

Виділяючи якості вчителя, К.Д. Ушинський насамперед вимагав, щоб учитель не тільки був предметником, надавав знання, а він повинен бути вихователем: «У викладачеві середнього навчального закладу знання предмету далеко не є головним показником. Чи важко знати будь-який один предмет у межах гімназійного курсу? Чи важко знати три, чотири таких предметів, викладаючи їх тільки рік чи два? Але головне достоїнство гімназистського викладача полягає в тому, щоб він умів виховувати учнів своїм предметом» [5]. Схожі вимоги до вчителя ми зустрічаємо і в працях А.С. Макаренка, який неодноразово підкреслював, що педагог має володіти майстерністю, тобто знати виховний процес і вміти виховувати. Він вважав, що питання виховання, методику виховання не можна обмежувати питанням викладання, бо виховний процес відбувається не тільки в класі, а на кожному метрі нашої землі. Тому необхідно, щоб педагогіка опанувала засоби впливу, які були б універсальними і могутніми. Актуальною на сучасному етапі є думка педагога про те, що студентам вузів, де вони навчаються, необхідно давати не тільки освіту, але й виховувати їх, бо інакше ми можемо розраховувати тільки на їхній талант.

Аналіз педагогічних праць видатних педагогів показав, що вони закликали вчителів до глибокого й всебічного вивчення учнів, підкреслюючи тим самим положення: якщо педагогіка хоче виховувати учня у всіх аспектах, то вона повинна спочатку вивчити його у всіх аспектах.

Цінними для сучасної педагогіки є думки К.Д. Ушинського і А.С. Макаренка щодо проблем педагогічної майстерності. К.Д. Ушинський вимагав, щоб учитель був освіченим, знаючи свою справу, був завжди зацікавленим у вдосконаленні своїх знань і педагогічної майстерності. А.С. Макаренка дуже високо оцінював роль учителя в суспільстві, порівнюючи його з садівником, актором, називаючи «інженером дитячих душ», педагогічна майстерність, на його думку, це не особливе мистецтво, яке вимагає таланту, а спеціальність, якій треба вчитися. Педагогічний досвід і літературна спадщина А.С. Макаренка («Про мій досвід», «Деякі висновки з мого педагогічного досвіду», «Педагогічні погляди», «Педагогічна поема», «З досвіду роботи» тощо) є основою розв’язання проблем педагогічної майстерності і педагогічної техніки вчителя. Він неодноразово наголошує на необхідності оволодіння прийомами організації власної поведінки педагога та контролю за виявом своїх намірів, емоцій, внутрішніх почуттів. Дані вміння педагога означені таким поняттям як «педагогічна техніка», що концентрує в собі сукупність професійних умінь, які забезпечують гармонійну єдність внутрішнього світу особистості вчителя й доцільного зовнішнього його вираження. Характеризуючи майбутніх вчителів, А.С.Макаренко наголошував на тому, що вони мають бути організованими, підтягнутими, вольовими і стриманими, всебічно культурними, ввічливими, охайними. «Я повинен бути естетично виразним, – пише він, – тому я жодного разу не вийшов з неочищеними чобітьми або без пояса. Я теж повинен мати якийсь блиск, в міру сили та змоги, звичайно. Я теж повинен бути таким радісним, як колектив. Я ніколи не дозволяв собі мати сумне обличчя. Навіть коли в мене були неприємності, коли я хворий, я повинен уміти не виявляти цього перед дітьми» [4]. Як сидіти, стояти, як піднятись із-за столу, як посміхнутись, підвищити голос, як подивитись – все надзвичайно важливе в роботі вчителя. Педагог повинен постійно працювати над собою, тренувати себе, відточувати свою ораторську майстерність, пізнавати себе в діяльності і взаємовідносинах. Авторитет педагога повинен базуватися на широкій ерудиції і моральній чистоті, гуманізмі і тактовності, щирості і доброзичливості, вмінні застосовувати до учнів найдоцільніші засоби педагогічного впливу.

У відомій праці «Про користь педагогічної літератури» К.Д. Ушинський значну увагу приділяє необхідності ґрунтовної педагогічної підготовки вчителів. Він не ставить питання про те, що кожний педагог-практик повинен бути вченим, але від кожного з них потрібно вимагати, щоб він якомога ближче був ознайомленим з предметом своєї педагогічної діяльності і найкращим засобом для цього є педагогічна література, вона «знайомить учителів з досвідом розумних і досвідчених педагогів і головне спрямовує нашу власну думку на такі предмети, які легко могли б випасти з нашої уваги». Учитель, за порадою педагога, виконує свою значну, відповідальну функцію, якщо він удосконалює не лише свої знання зі свого предмета, але й якщо він систематично підвищує свою педагогічну культуру і, передусім, оволодіває педагогічною теорією, він правильно підкреслює, що «педагогічні заходи і метод виховання досить різноманітні, і тільки ознайомлення з усією цією різноманітністю може врятувати вихователя від тієї однобічності, яка, як на щастя, іноді трапляється у педагогів-практиків, не знайомих з педагогічною літературою» [5].

Високо цінував ідеї та практичну діяльність К.Д. Ушинського А.С. Макаренко. Він чудово знав твори Костянтина Дмитровича, захоплювався ними. В своїх згадуваннях педагоги і вихователі колонії ім. М. Горького, комуни ім. Ф.Е. Дзержинського відмічали, що Антон Семенович творчо використовував педагогічні принципи К.Д. Ушинського в своїй практиці навчально-виховної роботи.

У К.Д. Ушинського і А.С. Макаренка й сьогодні є чому вчитися педагогові сучасної української школи.

Отже, ми можемо виділити такі спільні вимоги до вчителя в поглядах К.Д. Ушинського і А.С. Макаренка, що не втратили своєї актуальності й в сучасній педагогічній підготовці студентів: вчитель – це високоосвічена людина, яка любить свою професію, постійно вдосконалює свою майстерність, має ґрунтовну практичну підготовку, педагогічний такт, гуманістично спрямована, володіє методикою навчання й виховання, є не лише хорошим викладачем, а й добрим вихователем; він повинен знати психологію дитини, вивчати і добре знати вихованців, бути обізнаним з новими основами педагогіки й будувати свою діяльність на передових досягненнях педагогічної теорії.

Ми вважаємо, що кожен з видатних педагогів – це генії свого часу, великі практики і далекоглядні люди.

Використані джерела

1. Бех І. К. Ушинський – основоположник наукової педагогіки // Пед. газета. – 2008. – № 5/6 (травень-червень). – С. 5.
   
2. Калита Н. К.Д.Ушинський про вчителя: до проблеми виховного ідеалу // Молодь і ринок. – 2008. – № 11. – С.149-154.
   
3. Макаренко А.С. Методика виховної роботи. – К.: Рад. школа, 1990. – 366 с.
   
4. Макаренко А.С. Твори: В 7 т. – К., 1954. – Т. 5.
   
5. Ушинський К.Д. Зібрання творів: У 11 т. – К., 1950. – Т. 5.
   

Nosovets N.

K. Ushinskiy and A. Makarenko about preparation of teacher

In the articles are exposed views of K. Ushinskiy and A. Makarenko to pedagogical preparation of teachers.

Key words: pedagogical activity, pedagogical trade, pedagogical technique, educational establishment, qualities of teacher.

Стаття надійшла до редакції 19.09.2010


УДК 37(09):016

Рогова П. І., Доркену А.М.

Перше українське біобібліографічне видання про К.Д. Ушинського

У статті представлено перший в Україні біобібліографічний покажчик, присвячений життю та діяльності видатного педагога України і Росії К. Д. Ушинського.

Ключові слова: видатні педагоги, К. Д. Ушинський, біобібліографічний покажчик, Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського

З метою науково-інформаційного забезпечення інноваційного розвитку вітчизняної педагогічної науки, освіти і практики, поширення передового досвіду та сприяння впровадженню наукових розробок у роботу навчальних закладів, для підвищення професійного рівня науково-педагогічних та педагогічних кадрів, самоосвіті студентської молоді, Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського НАПН України (ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського) започаткувала підготовку у 2001 р. біобібліографічних видань про життя й діяльність визначних педагогів України і світу в серії „Видатні педагоги світу”. Впродовж 2001–2009 рр. фахівцями ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського підготовлено і видано чотири випуски біобібліографічних покажчиків, які присвячені В. О. Сухомлинському (2001 р., 2008 р.), Я. Корчаку (2003 р.) та А. С. Макаренку (2008 р.), що надійшли до фондів національних, державних та провідних книгозбірень освітянської мережі НАПН України і МОН України.

П’ятий випуск бібліографічного видання із серії „Видатні педагогі світу” присвячено Костянтину Дмитровичу Ушинському (1823/1824–1870) – найавторитетнішому педагогу ХІХ століття, основопо­ложнику наукової педагогіки й народної школи, автору праць з теорії та історії педагогіки, який першим поставив виховання на наукове підґрунтя, поєднавши педагогіку з психологією та іншими науками про людину, творця підручників для початкового навчання “Рідне слово” та “Дитячий світ”. Крім того, глибоко розуміючи значення вчительської праці для розвитку суспільства К. Д. Ушинський розробив програму педагогічної освіти й проект учительської семінарії, розвинув і вдосконалив методику початкового навчання, а також був одним з перших вчених Російської імперії, який у своїй праці зазначав, що для забезпечення фахових потреб вчителів у структурі навчальних закладах мають бути засновані навчально-педагогічні бібліотеки [1]. Ім’я К. Д. Ушинського настільки ґрунтовно ввійшло у історико-педагогічний контекст, що нині неможливо уявити історію вітчизняної педагогічної науки без цієї постаті.

Здійснений аналіз джерельної бази щодо діяльності К. Д. Ушинського та бібліографії про нього показав, що виховний досвід і літературно-педагогічна спадщина К. Д. Ушинського склали не лише яскраву сторінку вітчизняної історії педагогіки, але й стали феноменом світового освітньо-виховного процесу. На його ідеях зросли такі видатні педагоги, як Х. Д. Алчевська, Г. Г. Ващенко, Б. Д. Грінченко, М. І. Демков, О. В. Духнович, Я. Корчак, Т. Г. Лубенець, А. С. Макаренко, С. Ф. Русова, В. О. Сухомлин­ський, Я. Ф. Чепіга та ін. Творчий доробок видатного педагога безперервно вивчався й інтегрувався як українськими так і російськими дослідниками, зокрема, М. М. Грищенко, М. С. Гриценко, М. Ф. Даденков, С. А. Литвинов, О. Р. Мазуркевич, М. Л. Рибакова, С. Х. Чавдаров.

Слід зазначити також, що літературно-педагогічна спадщина К. Д. Ушинського протягом останніх двох століть була об’єктом численних досліджень. Зібрана біобібліографія видавалася за радянські часи у Москві в трьох бібліографічних покажчиках, присвячених діяльності К. Д. Ушинського: перший підготовлений Академією педагогічних наук РРФСР до 75-річчя від дня смерті видатного педагога вийшов у 1946 р., другий – у 1952 р., укладений фахівцями Державної бібліотеки з народної освіти ім. К. Д. Ушинського і останній, третій покажчик, що містив повний бібліографічний опис документів педагога-гуманіста з 1848 до 1984 рр., був підготовлений і виданий у 1985 р. Державною ордену Трудового Червоного Прапору науковою педагогічною бібліотекою ім. К. Д. Ушинського Академії педагогічних наук СРСР.

С
© Рогова П. І., Доркену А.М., 2010
учасний рівень розвитку освіти в Україні, що ґрунтується на гуманістичних засадах виховання і навчання, зумовив змінення авторитарної моделі навчання підростаючого покоління на особистісно орієнтовану, тому вчительство, науковці все активніше звертаються до праць видатних педагогів-гуманістів, зокрема, К. Д. Ушинського, намагаючись знайти в їх спадщині відповіді на актуальні питання щодо організації життєдіяльності дітей на сучасному етапі. Тому, з метою доведення до широких кіл освітян: науковців, практиків, молоді, що навчається, бібліотекарів – здобутків видатного педагога, а також праць про його життя і діяльність та з приводу відзначення ювілейної дати – 185-річчя від дня народження, яку святкувала у 2009 р. вся педагогічна громадськість України й світу, спонукало науковців ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського підготувати перший в незалежній Україні біобібліографічний покажчик „Ідеї К. Д. Ушинського в контексті сучасної педагогічної науки та освіти: 1991–2009 рр.”(до 185-річчя від дня народження), присвячений творчості К. Д. Ушинського. Науковими консультантами цього видання стали відомі вчені: академік НАПН України, доктор наук, професор, академік-секретар Відділення загальної педагогіки та філософії освіти НАПН України – О. В. Сухом­линська та академік НАПН України, доктор психол. наук, професор, ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського – О. Я. Чебикін, які зробили чималий внесок у розвиток сучасної педагогічної науки в Україні та популяризації ідей видатного педагога.

Необхідно зазначити, що покажчик охоплює 904 бібліографічних описи документів, що були опубліковані в Україні та у зарубіжних країнах з 90-х років ХХ ст. до сьогодні.

Відкриває покажчик ґрунтовна стаття доктора пед. наук, ст. наук. співробітника лабораторії історії педагогіки Інституту педагогіки НАПН України Л. Д. Березівської „ До портретної галереї видатних вітчизняних педагогів: Костянтин Ушинський (1823/1824–1870/1871)”, в якій висвітлено життя й педагогічну діяльність К. Д. Ушинського, його погляди на процес навчання й виховання підростаючого покоління. Доповнює біографію педагога-гуманіста перелік основних дат його життя й діяльності, складений за прямою хронологією.

Бібліографічний покажчик складається із п’яти розділів. Суттєвим є те, що у першому розділі „ Твори К. Д. Ушинського” комплексно представлено бібліографічні описи праць педагога-демократа виданих впродовж 80-х років ХХ століття до 2009 року, за видами документів і темами видань у семи підрозділах: “Повне зібрання творів”, “Вибрані твори”, “Тематичні збірки”, “Окремо видані праці”, “Статті з наукових збірників та періодичних видань”. У окремих підрозділах надруковано: „Література для дітей” і „Переклади праць К. Д. Ушинського іноземними мовами за рубежем”. Всі документи у підрозділах сформовано хронологічно за роками видання, а в межах року – за зведеним українсько-російським алфавітом назв праць. З метою найкращого висвітлення творчого доробку видатного педагога до покажчика було включено бібліографічні описи 87 праць К. Д. Ушинського, що видавалися з початку 80-х років ХХ століття до 2009 року. Це зумовлено незначною кількістю перевидань його творів за часів незалежної України, тому укладачі звернулись до видань 80-х років минулого століття, щоб найповніше представити педагогічну спадщину видатного педагога.

До другого розділу “Література про життя та діяльність К. Д. Ушинського” включено бібліографічні описи публікацій вчених-дослідників про життєвий й творчиий шлях К. Д. Ушинського, що вийшли з друку впродовж 1991–2009 рр. в Україні і за рубежем. Описи статей розміщено у чотирьох підрозділах: “Біографія К. Д. Ушинського у дослідженнях науковців України і світу”, „Науково-практичні конференції, семінари, педагогічні читання, присвячені творчому використанню педагогічної спадщини К. Д. Ушинського” та вперше у бібліографічних виданнях про К. Д. Ушинського, представлено наукову школу ушинознавства: “Дисертації та автореферати дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук” і „Дисертації та автореферати дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук”.

Найбільш наповненим і цікавим для сучасників є третій розділ “Педагогічні ідеї К. Д. Ушинського і сучасна освіта”, який містить публікації дослідників, що характеризують педагогічну систему К. Д. Ушинського, його погляди на зміст виховання й навчання дітей і молоді, на формування особистості вчителя та питання підручникотворення. Ці матеріали друкувались як окремими виданнями, так і статтями у наукових збірниках та періодичних виданнях упродовж 1991–2009 рр. Їх згруповано у шести підрозділах: „К. Д. Ушинський – основоположник сучасної педагогічної науки”; „Психологія та антропологія в педагогічній системі К. Д. Ушинського”; „Наукові засади навчання і виховання дітей та молоді за К. Д. Ушинським”; „Формування особистості вчителя у творчому доробку К. Д. Ушинського”; „Питання підручникотворення за К. Д. Ушинським”; „Творча реалізація ідей К. Д. Ушинського в сучасній педагогічній практиці”.

Заслуговує на увагу і четвертий розділ “ Увічнення пам’яті К. Д. Ушинського в Україні та світі”, який є новим у бібліографії про К. Д. Ушинського, і який складається з трьох підрозділів. У першому – представлено матеріали, що розкривають діяльність і внесок у вивчення й дослідження спадщини видатного педагога установ та закладів освіти України і зарубіжжя, яким присвоєно ім’я К. Д. Ушинського. Документи в ньому розміщено за алфавітом установ і навчальних закладів, а в межах установи й закладу – за хронологією. Другий підрозділ уміщує бібліографічні записи про документи, які засвідчують випуск ювілейних медалей, присвячених К. Д. Ушинському. Зокрема, у даному підрозділі окремо за роками, представлено публікації та перелік наказів Академії педагогічних наук України (нині Національна академія педагогічних наук України) про нагородження діячів науки та освіти України й світу відомчою золотою медаллю АПН України „Ушинський К. Д.” з часу заснування даної медалі. Прізвища нагороджених подано за алфавітом. Додатком у кінці покажчика для ознайомлення користувачів зі змістом „Положення про медаль Академії педагогічних наук України «Ушинський К.Д.»” уміщено його текст. У третьму підрозділу „Послідовники педагогічних ідей” представлено інформацію про Алчевську Х., Грінченко Б., Макаренка А., Сухомлинського О., та інших послідовників ідей великого педагога, їхній досвід діяльності та документи про них. Бібліографію двох останніх підрозділів згруповано в хронологічному порядку, а в межах року – за алфавітом прізвищ авторів публікацій.

Слід відзначити, що останньому, п’ятому розділі покажчика: « Творча спадщина К. Д. Ушинського в електронних ресурсах» – вперше, представлено інформацію про життя й діяльність визначного педагога, яка міститься в мережі Інтернет. Матеріал згруповано за алфавітом назв електронних ресурсів з сайтів, присвячених К. Д. Ушинському. До бібліографічних записів цього розділу надані посилання з інших розділів покажчика, що сприяє більш повному розкриттю теми не лише в документах у традиційній формі, а й у електронній. У розділі відображено найзмістовніші та безоплатні для користувачів інтернет-ресурси.

Для більш зручного й ефективного користовування біобібліографічним посібником, укладачами розроблено допоміжний аппарат, який представлено в переліку: бібліографічними покажчиками, присвяченими діяльності К. Д. Ушинського, виданими раніше, ще у ХХ столітті; «Алфавітним покажчиком назв праць К. Д. Ушинського», згрупованим за зведеним українсько-російським алфавітом, а переклади праць видатного педагога іноземними мовами – за латинським алфавітом; «Іменним покажчиком авторів праць про К. Д. Ушинського», в якому наведені прізвища всіх осіб, причетних до створення опублікованих праць К. Д. Ушинського, літератури про нього та його педагогічну діяльність. Всі названі прізвища авторів згруповано за зведеним україно-російським алфавітом. Завершується допоміжний апарат «Предметним покажчиком», складеним українською мовою за працями К. Д. Ушинського та публікаціями про його творчість.

Під час підготовки покажчика укладачі використовували фонди Державної науково-педагогічної бібліотеки імені В. О. Сухомлинського, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Національної парламентської бібліотеки України, бібліотеки Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, електронні каталоги Державної наукової педагогічної бібліотеки імені К. Д. Ушинського (Росія), Національної бібліотеки Білорусі та інтернет-ресурси.

Необхідно зазначити, що виходячи з читацького призначення цього сучасного біобібліографічного видання, основними принципами відбору матеріалу для бібліографування були: науковість, повнота (оптимальна), достовірність. Бібліографічний опис і скорочення слів здійснювались за чинними в Україні стандартами, зокрема, ДСТУ ГОСТ 7,1:2006. Квадратні дужки застосовувались тоді, коли необхідно було розкрити зміст чи доповнити назву певної статті, або навести інші важливі відомості; лише в окремих випадках здійснювалось анотування представлених документів, наприклад, коли назва не розкривала змісту.

Високу оцінку даному біобібліографічному виданню дали рецензенти: доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник, доцент, провідний науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України – Л. Д. Березівська та кандидат історичних наук, науковий співробітник Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського – О. М. Яценко, які відзначили, що дане видання розкриває педагогічну спадщину видатного педагога-гуманіста К. Д. Ушинського і в повному обсязі, об’ємно, представляє дослідження про нього впродовж 1991–2009 рр.

Даний біобібліографічний посібник надрукований тиражем 200 примірників за сприянням Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Вперше створений та виданий у незалежній Україні даний біобібліографічний покажчик про К. Д. Ушинського надійде до національних, державних та провідних освітянських книгозбірень держави й сприятиме впровадженню нових форм, методів та підходів щодо вирішення сучасних проблем навчання і виховання підростаючого покоління шляхом творчого використання елементів педагогічної концепції видатного педагога-гуманіста. Покажчик також буде доступний для широкого кола користувачів в електронній формі на Веб-порталі ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського [ry.edu-ua.net] у розділі «Науково-інформаційна діяльність» та у інформаційно-бібліографічному ресурсі «Видатні педагоги України і світу».