Міропольська М. А., Капченко Л. М., Алєксєєва А. В., Савченко Н. В

Вид материалаДокументы

Содержание


Формування кадрового складу підприємств Донецької області в 2007 році
Вплив зовнішніх факторів на формування ринку праці
Профорієнтаційна програма Донецької області на 2008-2011 роки
1. Загальні положення
2. Обґрунтування необхідності розробки Профорієнтаційної програми.
3. Організаційна структура реалізації системи професійної орієнтації населення у розрізі соціальних інститутів. У
Органи державного управління освіти і науки облдержадміністрації
Управління у справах сім'ї та молоді
Служба у справах дітей
Донецька обласна служба зайнятості
Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів
Науковці області
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Обласний центр практичної психології управління освіти і науки обласної державної адміністрації
Міжвідомча рада з питань професійної орієнтації населення
4. Фінансове забезпечення програми.
5. Система заходів щодо реалізації Профорієнтаційної програми
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Профорієнтаційної програми
Русанова Н.Г.
Подобный материал:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   36



Результатом впровадження в практику навчання програми організації професійної адаптації учнів ПТНЗ є формування в них готовності до входження у ринок праці. Така готовність містить у собі ряд важливих моментів.
  • Професійний вибір та трудове самовизначення – це важлива основа соціального становлення особистості, її суспільного розвитку, пов’язаного з переходом до трудової діяльності.
  • Соціально-професійна орієнтація випускників формується на основі усвідомлення особистістю реальних умов і обставин, які існують на ринку праці і які впливають на успішність її професійної адаптації.
  • Відповідність вимог професії чи професійного середовища та наявних знань, вмінь та навичок є превентивним чинником появи внутрішньоособистісних суперечностей у випускників ПТНЗ.
  • Уява про майбутню професійно-трудову діяльність повинна співпадати з реаліями життя, що запобігає розчаруванню та зміні профілю діяльності.
  • Аспект адаптації в процесі професійного становлення полягає в усвідомленні й узгодженні цілей, цінностей і уявлень особистості з цілями, цінностями й уявленнями, притаманними певній професійній групі в системі соціально-економічних і культурних зв’язків у суспільстві.

Тому. з метою розвитку в учнів ПТНЗ адаптивності до майбутнього професійного середовища на етапі їх професійно-технічного навчання є доцільним:
  • Здійснювати пошук і отримувати інформацію щодо професії, яка обирається.
  • Розвивати уміння протистояти власній невпевненості і труднощам.
  • Навчатись співробітничати і працювати в групах.
  • Приймати рішення.
  • Тренувати вміння домовлятися.
  • Адаптуватися до змін у професійному середовищі.
  • Консультуватися в експертів.
  • Встановлювати зв’язки з роботодавцями.

Таким чином, програма організації професійної адаптації учнів ПТНЗ сприяє розвитку в них адаптивності до майбутнього професійного середовища.

Література
  1. Єгорова Є. В. Як досягти успіху у працевлаштуванні: на допомогу учням, випускникам ПТНЗ та коледжів. – К.: Наук. світ, 2008. – 21 с.
  2. Психологічний словник / Авт.-уклад.: В. В. Синявський, О. П. Сергеєнкова; За ред. Н. А. Побірченко. – К.: Наук. світ, 2007. – 274 с.
  3. Березин Ф. Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека. – Л.: Наука, 1988. – 270 с.
  4. Лукашевич Н. П. Психология труда: Учеб. пособие / Н. П. Лукашевич, И. В. Сингаевская, Е. И. Бондарчук. – К.: МАУП, 2004. – 112 с.
  5. Толочек В. А. Современная психология труда: Учеб. пособие. – СПб.: Питер, 2005. – 479 с.


Рибалко В.М.

м. Донецьк

Професійна орієнтація: системний підхід в реалізації політики зайнятості

Створення конкурентних переваг робочої сили на ринку праці про­голошено національним пріоритетом і визначено стратегічним завданням Уряду на сучасному етапі розвитку ринкових відносин. В умовах загост­рення глобальних ризиків такі конкурентні переваги досягаються завдяки підвищенню професійних якостей робочої сили, в тому числі через ство­рення якісної та ефективної системи професійної орієнтації.

Актуальність цього питання продиктована часом та станом сучасно­го ринку праці, провідні та проблемні тенденції якого спостерігаються як в Донецькій області, так і в Україні в цілому. Яскравим відображенням кризисних етапів розвитку ринку праці є стійкий дисбаланс попиту та про­позиції робочої сили.

У Донецькій області з 2000 року спостерігається позитивна тенден­ція зростання зайнятості, але в промисловості, яка складає основу економі­ки області, відбувається стійке зниження зайнятості – з 705,6 тис. осіб в 2000 році, до 609,9 тис. осіб в 2006 році. І це не результат зниження потре­би в робітничих кадрах, навпаки, темпи зростання економіки в промисло­вій сфері спричинили різкий сплеск потреби в кваліфікованих робітниках.

Аналіз зареєстрованого ринку праці Донецької області свідчить про те, що при зниженні масштабів безробіття за останні сім років більш ніж в два рази (з 97,9 тис. до 41,8 тис осіб), потреба підприємств в робітниках зросла більш ніж в три рази (с 9,5 тис. до 30,8 тис. осіб). Відповідно, відбу­лися зміни попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці області – потреба підприємств у робітниках стала вищою, ніж кількість безробітних, які мають робітничі професії (21,5 тис. вакансій та 19,8 тис. безробітних).

На схемі 1 представлене формування кадрового складу підприємств Донецької області у 2007 році.


Схема 1



Формування кадрового складу підприємств Донецької області в 2007 році

Однією з причин змін, які відбуваються на ринку праці області є не­досконалість сучасної системи освіти. Наприклад, за останні сім років при зниженні чисельності випускників загальноосвітніх шкіл на 20% (демо­графічні зміни в суспільстві) в Донецькій області на 21% зросла кількість випускників вищих навчальних закладів. Причому, за цей період спостері­гається стійка тенденція щодо збільшення кількості випускників вищих навчальних закладів, які звертаються до центрів зайнятості з метою пошу­ку роботи.

Крім того, результати анкетування серед населення області свідчать про «підміну» у свідомості людей понять «затребувана професія» та «пре­стижна професія». Близько 70 відсотків випускників загальноосвітніх шкіл області кожного року планують вступати до вищих навчальних закладів і лише 13 відсотків обирають робітничі професії.

Крім недосконалості системи, на ринок праці впливають і інші не менш важливі фактори (Схема 2).


Схема 2



Вплив зовнішніх факторів на формування ринку праці

З метою забезпечення підприємств області робітничими кадрами Донецький обласний центр зайнятості в 2008 році ініціював проведення провідними науковцями області широкомасштабного дослідження щодо розробки «Середньострокової стратегії забезпечення підприємств області робітничими кадрами». Одним із структурних елементів цієї стратегії пе­редбачено створення системи професійної орієнтації, яка реалізовується через підготовку та затвердження рішенням обласної державної адмініст­рації Донецької області Профорієнтаційної програми на 2008-2011 роки.

Організація і розробка Програми здійснювалась спеціалістами Доне­цького обласного центру зайнятості при сприянні та на підставі пропозицій управлінь облдержадміністрації (головне управління праці та соціального захисту населення, управління освіти і науки, управління у справах сім'ї та молоді, управління у справах преси та інформації, служба у справах дітей), роботодавців, профспілок, громадських організацій, провідних науковців області, враховуючи фактичні та прогнозні показники соціально-економічного розвитку області, стан регіонального ринку праці, досвід служби зайнятості щодо організації професійної орієнтації населення, ан­кетування учнів загальноосвітніх шкіл області.

Профорієнтаційна програма Донецької області на 2008-2011 роки

Основною метою Програми є створення передумов для професій­ної самореалізації населення, зокрема молоді, та запобігання безробіттю шляхом формування системи професійної орієнтації, інтегрованої в діяль­ність обласної державної адміністрації Донецької області.

Профорієнтаційна програма складається з шести розділів, які дають вичерпну інформацію щодо мети Програми, основних завдань, заходів та очікувань її ефективності. Пропонується наступна структура профорієнта­ційної програми:

1. Загальні положення, де викладені мета, основні завдання про­грами, поняття профорієнтації, її принципів та напрямків, нормативно-правова база, на якій ґрунтується написання програми.

2. Обґрунтування необхідності розробки Профорієнтаційної програми. У другому розділі викладені основні тенденції розвитку регіо­нального ринку праці, зазначені актуальні проблеми дисбалансу попиту та пропозиції робочої сили, зазначена невідповідність ринку освітніх послуг ринку праці, наведені результати анкетування учнів загальноосвітніх шкіл щодо професійній намірів.

3. Організаційна структура реалізації системи професійної орієнтації населення у розрізі соціальних інститутів. У цьому розділі за­значені всі сторони-учасниці Програми та визначена їх роль у реалізації Програми. Організаційна структура:

1. Органи державного управління освіти і науки облдержадміністрації:

■ дошкільні навчальні заклади (попереднє інформування про світ професій, їх ігрове засвоєння тощо);

■ загальноосвітні навчальні заклади (факультативні заняття з проф­орієнтаційної тематики, введення окремого курсу в шкільну програму, проведення спільних заходів з іншими організаціями: уроки вибору профе­сій, екскурсії на підприємства, які мають певний дефіцит кадрів, організа­ція тематичних гуртків, клубів за інтересами, участь у відповідних конкур­сах, зустрічі з працівниками центрів зайнятості, робота з батьками, яка б сприяла формуванню світогляду дітей про майбутній вибір професії, зна­йомство з робітничими династіями тощо);

■ професійно-технічні навчальні заклади;

■ вищі навчальні заклади; Управління у справах сім'ї та молоді:

■ центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (проведення спільних акцій соціальної профілактики та соціальної анімації з питань професійної орієнтації молоді, надання індивідуальних професійних кон­сультацій соціально незахищеним верствам населення);

■ Донецький обласний молодіжний центр праці;

■ Донецький обласний центр ресоціалізації наркозалежної молоді «Твоя перемога»;

Служба у справах дітей (організація професійної орієнтації дітей, які перебувають на обліку в службі у справах неповнолітніх);

Управління у справах преси та інформації (організація в області ін­формаційно-роз'яснювальної компанії щодо підвищення престижу робіт­ничих професій та відновлення статусу робітника у суспільстві).

2. Донецька обласна служба зайнятості

Донецький обласний центр зайнятості (розробка методично-організаційних матеріалів з питань професійної орієнтації населення в службі зайнятості, контроль за наданням комплексу профорієнтаційних послуг клієнтам служби зайнятості, проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи щодо підвищення престижу робітничих професій);

міські та районні центри зайнятості (розробка міських програм професійної орієнтації населення, проведення різноманітних профорієнта­ційних заходів з зайнятим та незайнятим населенням, в т.ч. спільних, з ура­хуванням потреб ринку праці, запровадження нових форм та методів проф­орієнтаційної роботи).

3. Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (організація ефективної інформаційно-роз'яснювальної роботи щодо стану сучасного ринку праці з дітьми-інвалідами, проведення спільної з службою зайнятості профорієнтаційної роботи серед осіб з обмеженою працездатні­стю, що перебувають на обліку в центрах зайнятості Донецької області для переорієнтації на отримання нової професії в зв'язку з втратою працездат­ності та отриманням інвалідності, організація групових та масових заходів для осіб з обмеженою працездатністю).

4. Науковці області

Представники науково-дослідних лабораторій вищих навчальних за­кладів (написання дипломних робіт із питань професійної орієнтації молоді та переорієнтації дорослого населення з прикладним аспектом, проведення досліджень, розробка та стандартизація нових психодіагностичних мето­дик ііз питань професійного самовизначення особистості тощо).

Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (розробка факультативного курсу з питань професійного самовизначення учнів загальноосвітніх шкіл, побудови професійної кар'єри, проведення учбових семінарів з директорами, завучами з виховної роботи та класними керівниками щодо актуальних питань професійного самовизначення моло­ді тощо).

5. Профспілки

6. Представники роботодавців (створення гідних умов праці робіт­ників на підприємствах області, підвищення заробітної плати та надання відповідного соціального пакету).

7. Громадські організації (співпраця державних установ із громадсь­кими організаціями в питаннях професійної орієнтації молоді).

8. Центр підготовки абітурієнтів (співпраця з центром зайнятості щодо організації групових та масових профорієнтаційних заходів, видав­ництва відповідної літератури — газет, довідників, реклами тощо).

9. Обласний центр практичної психології управління освіти і науки обласної державної адміністрації (проведення спеціалізованих семінарів з шкільними психологами області з питань організації комплексної профорі­єнтаційної роботи у школах, оформлення куточків та класів професійної орієнтації, підготовка методичних матеріалів щодо профорієнтаційної ро­боти з батьками учнів загальноосвітніх шкіл).

10. Міжвідомча рада з питань професійної орієнтації населення (фу­нкція регулювання, контролю та управління на обласному рівні): предста­вники органів влади, відповідних управлінь облдержадміністрації, обласного центру зайнятості, роботодавців, профспілок, громадських організа­цій.

Положення та склад Міжвідомчої ради передбачено затвердити рі­шенням обласної державної адміністрації. На схемі 3 зазначені основні со­ціальні інститути, представники яких входитимуть до складу ради.


Схема 3



Склад Міжвідомчої ради

4. Фінансове забезпечення програми. Передбачено за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, обласного бюджету, місцевих бюджетів, благодійних внесків та інших джерел.

5. Система заходів щодо реалізації Профорієнтаційної програми, яка включає наступні розділи:

1. Систематизація, контроль та регулювання (створення обласної, міських Міжвідомчих рад, розробка міських та районних програм проф­орієнтації та контроль за їх виконанням).

2. Просвітницька, інформаційно-роз'яснювальна робота (визначення інформаційних заходів щодо підвищення престижу робітничих професій та статусу робітника у суспільстві).

3. Підвищення якості профорієнтаційної роботи у структурі системи освіти (дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні навчальні заклади, професійно-технічні навчальні заклади, вищі навчальні заклади).

4. Робота з батьками учнів загальноосвітніх шкіл.

5. Робота служби зайнятості з різними категоріями громадян.

6. Розвиток системи наставництва в профорієнтаційній роботі з мо­лоддю.

7. Науково-методичні розробки з питань професійної орієнтації.

8. Робота з роботодавцями.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Профорієнтаційної програми

Прийняття Профорієнтаційної програми Донецької області на 2008-2011 роки дозволить привести профорієнтаційну роботу, що проводиться в області різними соціальними інститутами у відповідність до вимог сучасного ринку праці, та сприятиме:

- зміні суспільної думки щодо престижності професій та підвищення статусу робітника у суспільстві;

- підвищенню питомої ваги працевлаштованих за набутою профе­сією (спеціальністю) після закінчення навчального закладу;

- зниженню термінів укомплектування вакансій;

- підвищенню рівня працевлаштування випускників навчальних закладів різних рівнів акредитації;

- досягненню відповідності ринку освітніх послуг та ринку праці;

- зниженню дисбалансу попиту та пропозиції робочої сили на ри­нку праці.


Русанова Н.Г.

м. Миколаїв

Особливості проведення профорієнтаційної роботи в центрах зайнятості

Професійна орієнтація є одним із найважливіших факторів щодо ефективного використання та відтворення трудових ресурсів, який визначає оптимальне співвідношення особистих бажань та суспільних потреб.

Головною метою професійної орієнтації є сприяння підвищенню конкурентоспроможності працівника на ринку праці на основі врахування особистих характеристик кожного шукача роботи та потреб ринку праці, досягнення ефективної зайнятості населення. Професійна орієнтація безробітних – прямий шлях до їх самореалізації на ринку праці. Тому, актуальним питанням сьогодення є вдосконалення існуючої системи профорієнтації, знаходження оптимальних, раціональних шляхів підвищення ефективності профорієнтаційних послуг.

Основними завданнями у проведенні профорієнтаційної роботи із незайнятим населенням є:
  • сприяння найліпшому вибору або зміні безробітними сфери діяльності відповідно до їх професійних інтересів, нахилів, здібностей, рівня професійної підготовки, стану здоров’я, з урахуванням потреб регіонального ринку праці та вимог роботодавців;
  • надання інформаційної та консультаційної допомоги в прийнятті кожним громадянином свідомого та самостійного рішення щодо власного працевлаштування;
  • сприяння підвищенню особистої конкурентноздатності безробітних на ринку праці та їх професійної мобільності;
  • надання психологічної підтримки безробітним з метою їх соціальної, психологічної та професійної адаптації на ринку праці та ін.

Перехід базових центрів зайнятості на роботу за єдиною технологією обслуговування незайнятого населення дозволив розширити спектр профорієнтаційних послуг, які надаються населенню, та підвищити їх якість. Розширився та став більш змістовним інформаційний простір базових центрів зайнятості, з’явились нові види інформаційних носіїв, роздаткового матеріалу, інформаційних папок та ін.

У сучасних умовах роботи велике значення становить злагоджена робота спеціалістів центрів зайнятості, функції яких дуже взаємопов’язані. Діяльність спеціалістів направлена на знаходження оптимального сполучення особистості людини, її професійних здібностей, з одного боку, і сферою професійної діяльності та конкретної праці з іншого. Важливим фактором є надання психологічної підтримки безробітним, направленої на прискорення повернення незайнятих громадян до роботи та їх соціально-психологічну реабілітацію.

Перехід до нових орієнтирів у здійсненні профорієнтаційної роботи в державній службі зайнятості зумовлюється розвитком ринку праці та необхідністю посилення реального впливу профорієнтаційних заходів на результативність працевлаштування. Якщо раніше порівняно з іншими напрямками активної політики зайнятості профорієнтація виконувала, переважно, обслуговуючі функції, то тепер актуальними стають функції активного формування тих професійних намірів безробітних, втілення яких було б реально забезпечено службою зайнятості. Сучасна ринкова економіка формує ринок праці таким чином, що профорієнтація виходить на перший план як активна форма соціального захисту і підтримки громадян, які звертаються до служби зайнятості. Для досягнення основної мети – працевлаштування, актуалізується завдання підвищення ефективності профорієнтаційної роботи, а саме: надання профорієнтаційних послуг у повному обсязі всім групам громадян, сприяння в отриманні підходящого місця роботи в оптимально стислі терміни.

Залежно від завдань та потреби фахівці профорієнтаційних підрозділів державної служби зайнятості використовують масові, групові та індивідуальні форми роботи. При цьому враховуються особливості конкретних категорій громадян: молоді, в тому числі випускників шкіл, жінок, осіб з обмеженими фізичними можливостями, безробітних громадян, які зневірилися у пошуках роботи тощо. Кожній категорії громадян притаманні свої психофізіологічні особливості, освітньо-кваліфікаційний, інтелектуальний рівень, що вимагає відповідних форм, методів, прийомів надання інформаційних послуг, професійних консультацій, проведення професійного відбору тощо. Адекватне врахування комплексу цих особливостей сприяє об’єктивному професійному самовизначенню громадян, обґрунтованому вибору професійного навчання, а в кінцевому результаті - раціональному працевлаштуванню, високопродуктивній праці та професійному зростанню.

Вагомим напрямом роботи працівників системи профорієнтації служби зайнятості, який в значній мірі впливає на працевлаштування незайнятих громадян, є професійне консультування, спрямоване на надання людині практичної допомоги щодо вибору сфери трудової діяльності, переорієнтації на інший вид діяльності, підвищення мотивації до праці, навчання щодо форм та методів самостійного пошуку роботи, зайняття підприємницькою діяльністю, психологічної підтримки безробітних. Професійним консультуванням, як і професійним інформуванням у службі зайнятості, охоплені різні категорії населення. В залежності від того, до якої категорії населення належить людина, міняється змістовна сторона консультації.

Успіх у будь-якій діяльності залежить від наявності всіх професійно важливих якостей особистості, які потрібно виявити та розвивати. Знаходження оптимального сполучення особистості людини, з одного боку, її професійних здібностей і сфери професійної діяльності та конкретної праці, з іншого, вимагають організації та спеціальних зусиль профконсультанта.

Якщо в роботі з підлітками профконсультаційна робота є первинним професійним визначенням, то з дорослим населенням вона являє собою переорієнтацію людей з певним життєвим та професійним досвідом на інший вид професійної діяльності. Велику роль у переорієнтації населення відіграє діапазон професійних інтересів, спектр сфер діяльності, в яких людина випробувала свої сили і накопичила знання та вміння. Обрана людиною сфера професійної діяльності виступає засобом самореалізації.

Значимою проблемою для безробітних щодо використання наявних вакансій як реальних робочих місць є вкрай низький рівень заробітної плати, що пропонується офіційно. Зокрема, в І півріччі 2008 року по Миколаївській області серед укомплектованих за направленням служби зайнятості вакансій – 55 % складали вакансії з розміром запропонованої заробітної плати нижче прожиткового мінімуму, що суперечить концепції гідної оплати праці. Вище середньообласної заробітна плата пропонувалась лише кожному двадцятому. Тому, індивідуальна професійна консультація будується спеціалістами таким чином, щоб надати можливість людині мобілізувати внутрішні психологічні ресурси, сприяти формуванню особистісної активності та вміння гнучко реагувати на життєві зміни. Безробітним надаються аргументовані приклади позитивного досвіду, підкріплені реальними цифрами, які допомагають опрацьовувати плани активізації самостійного пошуку роботи.

Особливої уваги від спеціалістів з профорієнтаційної роботи служби зайнятості потребує переорієнтація громадян, які тривалий час працювали за основним фахом. Протягом кількох поколінь у людей сформувалася орієнтація на стабільність, низька адаптація до соціальних зрушень, неготовність активно діяти щодо влаштування свого трудового життя. Такі фактори викликають необхідність у переорієнтації з пасивних установок у свідомості людини до активних. Однією з суттєвих особливостей переорієнтації є наявність сформованих і закріплених у попередньому виді діяльності знань, умінь, навичок та професійно важливих якостей. Вдало поєднаний комплекс послуг для даної категорії громадян, а також активність та соціальна свідомість самих громадян формують значне підгрунтя для перспективи їх раціонального працевлаштування.

При проведенні індивідуальних профконсультацій особлива увага приділяється відпрацюванню у клієнтів цілісного сприйняття свого життєвого шляху, орієнтації на майбутнє, об’єктивного сприйняття реальності, самостійності, відповідальності за свій вибір, розширення та перебудови життєвих пріоритетів.

Індивідуальне консультування ведеться шляхом вивчення особистих інтересів, схильностей, мотивів вибору бажаних видів діяльності й загальних психофізіологічних характеристик. З метою швидкого та точного визначення психологічних якостей та властивостей клієнта, формування адекватної самооцінки, правильної спрямованості на отримання професій проводяться профконсультації із застосуванням профдіагностичних методик.

Профорієнтація набуває все більшого значення у зв’язку з потребою значного збільшення обсягів та якості послуг, а також гарантованого висококваліфікованого обслуговування. Але, на жаль, сьогодні недооцінюється значення та місце профорієнтації на ринку праці, в центрах зайнятості даному питанню приділяється недостатня увага. Цьому, певною мірою, сприяє відсутність достатньої кількості кваліфікованих кадрів, які мають відповідний фаховий рівень, а не лише тривалий досвід, що приводить до професійної некомпетентності. Невідповідність освітньо-кваліфікаційного рівня спеціалістів для виконання профорієнтаційної роботи потребує тривалого періоду часу для удосконалення знань, освоєння методик, розвитку вмінь та навичок.

У центрах зайнятості виникають проблеми, які заважають проведенню цілеспрямованої профконсультаційної роботи. Це пов`язано із надмірним завантаженням спеціалістів з профорієнтації іншими функціями – з працевлаштування, профнавчання, з громадських робіт та ін. Тому не завжди вистачає часу для надання якісних профорієнтаційних послуг. Аналіз роботи базових центрів зайнятості в цьому напрямку показує, що найбільш ефективно та якісно вона здійснюється там, де проведено раціональний розподіл функціональних обов’язків серед фахівців, а завантаження спеціалістів профорієнтації іншими функціями мінімальне.

При проведенні індивідуальної профконсультації спеціалістом з’ясовується комплекс проблем клієнта, надається інформація щодо надання допомоги у їх вирішенні, визначаються цілі та завдання, розробляється активний план, оцінюються результати консультації.

Професійне консультування безробітних досить складне, тому що не кожен готовий негайно приступити до роботи і їм потрібна не тільки допомога у працевлаштуванні, але й серйозна психологічна підтримка. Тому виникає необхідність якісного кадрового забезпечення.

Під час проведення професійного консультування проблеми людини виступають психологічно на передній план. У кожному окремому випадку проблема наділена індивідуальністю та наповнена психологічним змістом, що обумовлюються внутрішніми переживаннями людини, її ставленням до складного питання, складнощами індивідуальних особливостей.

Тому доцільно було б створити окрему психологічну службу або ввести до штату центрів зайнятості посаду психолога для роботи як з працівниками центрів зайнятості, так з клієнтами служби, які мають проблеми психологічного характеру.