Ознайомитисьпроект

Вид материала

Кодекс

Содержание Дата виникнення валового доходу (була 188) Валові витрати

Дата виникнення валового доходу (була 188)

1. Датою виникнення валового доходу вважається дата, яка припадає на звітний (податковий) період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше:

1.1) або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу; у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки в банківській установі, що обслуговує платника податку;

1.2) або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) із боку платника податку.

2. У разі здійснення торгівлі товарами (валютними цінностями) або роботами, послугами з використанням торговельних автоматів чи іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності касового апарата, який контролює уповноважена на це фізична особа, датою збільшення валового доходу вважається дата вилучення з таких торговельних апаратів або подібного обладнання грошового виторгу.

3. Правила інкасації зазначеної виручки встановлює Національний банк України.

4. Якщо торгівлю товарами, роботами, послугами через торговельні автомати здійснюють із використанням жетонів, карток тощо, датою збільшення валового доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток тощо.

5. Якщо торгівлю товарами (роботами, послугами) здійснюють із використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, персональних чи інших чеків, датою збільшення валового доходу вважається дата оформлення відповідного рахунка (товарного чека).

6. У разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюють будь-яку зміну суми компенсації їх вартості, зокрема перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцеві, а також у разі коли погашення заборгованості за виданими внаслідок продажу товарів (робіт, послуг) цінними паперами або платіжними документами здійснюють іншою сумою, ніж сума, зазначена в таких документах, платник податку – продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така зміна суми компенсації.

Ця частина не регулює коригування валових витрат та валових доходів внаслідок проведення процедур урегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості чи визнання боргу покупця безнадійним, що їх визначає стаття 65 цього Кодексу.

7. Датою збільшення валових доходів кредитора та валових витрат позичальника від здійснення кредитно-депозитних операцій є дата нарахування відсотків (комісійних) у терміни, які визначено кредитним (депозитним) договором. Якщо сума одержаних від боржника (позичальника) відсотків (комісійних) перевищує їх нараховану суму (дочасне погашення зобов'язань зі сплати відсотків (комісійних)), валовий дохід кредитора збільшується на суму фактично одержаних протягом податкового періоду відсотків (комісійних), а валові витрати позичальника збільшуються на таку ж суму в податковому періоді такого перерахування.

Якщо позичальник затримує сплату відсотків (комісійних), кредитор має право застосувати механізм урегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості, який визначає частина перша статті 65 цього Кодексу. При цьому податкові зобов'язання кредитора за таким кредитом (депозитом) виникають після повного погашення з боку позичальника заборгованості або списання боргу чи його частини на збитки кредитора згідно з порядком, який встановлює цей розділ.

У разі наявності задавненої заборгованості з відсотків за надходження від позичальника коштів на погашення заборгованості за кредитом погашається передусім заборгованість із відсотків.

183. Валові витрати

1. Валові витрати – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, які здійснюються ним як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які він виготовляє (проводить здійснює), в тому числі і для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

2. Встановлення додаткових обмеженнь складу валових витрат платника податку, крім визначених цим Кодексом, заборонено.

3. До складу валових витрат відносяться:

3.1) будь-які витрати протягом звітного періоду на підготовку, організацію, ведення виробництва, продаж товарів, робіт, послуг, охорону праці, з урахуванням обмежень, визначених статтями 159-162 цього Кодексу;

3.2) кошти або вартість майна, які добровільно перераховано (передано) до Державного бюджету України або місцевих бюджетів, неприбуткових організацій, в розмірі не більше чотирьох відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;

3.3) кошти, перераховані підприємствами всеукраїнських об'єднань осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на яких працюють за основним місцем роботи не менше 75 відсотків таких осіб, для проведення ними доброчинної діяльності, в розмірі не більше десяти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;

3.4) кошти, які внесено до страхових резервів;

3.5) суми сплачених (нарахованих) податків, суми податкового боргу, пені, штрафів, неустойок;

3.6) суми витрат, які не враховані в минулих податкових періодах через помилки, що виявлені у звітному податковому періоді при розрахунку податкового зобов'язання;

3.7) суми безнадійної заборгованості в частині, не віднесеній до валових витрат, у разі коли стягнення боргу не призвело до надходження коштів для погашення такого боргу;

3.8) суми витрат, які пов'язані з розвідкою (дорозвідкою) і облаштуванням нафтових та газових родовищ (за винятком витрат на спорудження будь-яких свердловин, які використовують для розробки нафтових та газових родовищ, а також інших витрат, пов'язаних з придбанням (виготовленням) основних фондів, що підлягають амортизації.

3.9) суми витрат на поліпшенням основних фондів у розмірах, визначених цим Кодексом;

3.10) суми перевищення балансової вартості основних фондів і нематеріальних активів над вартістю їх продажу;

3.11) суми витрат, пов‘язаних із фрахтом або платежі за придбання основних фондів на умовах фінансового лізингу;

3.12) суми витрат на утримання та експлуатацію (крім тих, що підлягають амортизації):

а) приміщень житлового фонду, які належать юридичним особам, основною діяльністю яких є надання платних послуг із туристичного обслуговування сторонніх громадян чи здавання таких приміщень в оренду (найм) стороннім особам згідно з порядком, який визначає законодавство України;

б) легкових автомобілів, літальних апаратів, моторних човнів, катерів і яхт, які призначені для відпочинку і належать платникам податку, основною діяльністю яких є надання платних послуг із транспортного чи туристичного обслуговування сторонніх осіб, а також якщо ці засоби належать спортивним організаціям і їх використовують у якості спортивного знаряддя;

4. До складу валових витрат не включаються суми витрат на:

4.1) потреби, що не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме:

а) з організацією та проведенням прийомів, презентацій, свят, розваг і відпочинку, придбанням та розповсюдженням подарунків (окрім доброчинних внесків і пожертвувань неприбутковим організаціям та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності). Норма цього пункту не стосується платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят на замовлення за рахунок інших осіб;

б) із придбанням лотерейних білетів (окрім білетів державних лотерей для їх подальшої реалізації), участю в азартних іграх;

в) із фінансуванням особистих потреб фізичних осіб, окрім виплат, які передбачають норми цього Кодексу;

4.2) придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів, а також на придбання нематеріальних активів та суми витрат, пов'язані з видобуванням корисних копалин, які підлягають амортизації;

4.3) сплату податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, внесеного до ціни товарів, робіт, послуг, які набуває платник податку для виробничого або невиробничого використання; рентних платежів, а також податку на доходи фізичних осіб.

Для платників податку на прибуток підприємств, не зареєстрованих як платників податку на додану вартість, до складу валових витрат входять суми податку на додану вартість, які сплачено у складі ціни придбання товарів, робіт, послуг, вартість яких належить до валових витрат такого платника податку.

У разі коли платник податку на прибуток, якого зареєстровано як платника податку на додану вартість, водночас здійснює операції з продажу товарів, робіт, послуг, які підлягають обкладенню податком на додану вартість, а також товарів, робіт, послуг, які звільнено від оподаткування або які не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів, робіт, послуг, які віднесено до складу валових витрат, та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, додається відповідно до валових витрат або балансової вартості відповідної групи основних фондів, збільшуючи їх на суму, не внесену до складу податкового кредиту такого платника податку;

4.4) сплату вартості торговельних патентів, яка враховано у зменшення податкових зобов'язань платника податку;

4.5) сплату штрафів та (або) неустойки чи пені за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду (зокрема господарського або адміністративного);

4.6) утримання органів управління об'єднань платників податку, а також голдинґових компаній. Голдинґові компанії – юридичні особи, які є власниками інших юридичних осіб або здійснюють контроль над такими юридичними особами як пов'язані особи;

4.7) виплату дивідендів, а також роялті, що підлягають амортизації згідно з порядком, визначеним цим Кодексом;

Не відносяться до складу валових витрат будь-які витрати, які не підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачає законодавство України.

5. Платник податку щоквартально веде облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (окрім тих, що підлягають амортизації), сировини, матеріалів, комплектування, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі – запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання й поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) згідно з цим Кодексом.

Вартість оплачених але не отриманих запасів, покупець (продавець) не вносить до обліку приросту (убутку) вартості запасів.

У разі, коли балансова вартість таких запасів на кінець кварталу перевищує їх балансову вартість на початок того ж кварталу, така різниця вираховується із суми валових витрат платника податку в такому кварталі. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець кварталу є меншою за їх балансову вартість на початок того ж кварталу, ця різниця відноситься на збільшення валових витрат платника податку в цьому кварталі.

Облік приросту (убутку) вартості цінних паперів або деривативів із віднесенням результатів такого перерахунку на витрати або доходи від діяльності з продажу або придбання таких цінних паперів (деривативів) здійснюється відповідно до статті 51 цього Кодексу.

Для виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 48 цього Кодексу, норми цього пункту застосовуються для податкового періоду, який дорівнює звітному (податковому) року.

6. Податковий облік оцінки вибуття запасів здійснюється платником податку одним із методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті:

а) ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів;

б) середньозваженої вартості однорідних запасів;

в) вартості перших за часом надходження запасів;

г) нормативних затрат;

д) ціни продажу запасів (тільки для запасів, які реалізують через роздрібну торгівлю).

Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується лише один із наведених методів.

У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття запасів, змінювати такий метод протягом податкового року для податкового обліку заборонено.

Якщо платник податку ухвалює рішення про зниження ціни (підвищення ціни) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то таке зниження ціни (підвищення ціни) для податкового обліку не повинне змінювати балансової вартості запасів та валових доходів або валових витрат такого платника податку, які пов'язані з придбанням таких запасів.