Ознайомитисьпроект

Вид материала

Кодекс

Содержание Податок на прибуток підприємств Об'єкт оподаткування Валовий дохід

Податок на прибуток підприємств

179. Платники податку

1. Платниками податку з числа резидентів є:

а) суб'єкти господарювання (крім фізичних осіб - підприємців), бюджетні, громадські та інші підприємства, установи й організації, які провадять господарську діяльність, пов’язану з одержанням прибутку як на території України, так і за її межами;

б) філіали (відділення), представництва платників податку, що їх зазначено в підпункті "а" цієї частини;

в) управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту. Перелік робіт та послуг, що належать до основної діяльності залізничного транспорту, визначає Кабінет Міністрів України. Доходи залізниць, які отримано від основної діяльності залізничного транспорту, визначаються в межах дохідних надходжень, перерозподілених між залізницями згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України;

г) підприємства залізничного транспорту та їхні структурні підрозділи, які отримують прибуток від основної діяльності залізничного транспорту.

1.1. Платник податку, який має філіали (відділення), представництва, може ухвалити рішення щодо сплати консолідованого податку. Такий платник повинен сплачувати його до відповідних бюджетів за місцерозташуванням філіалів (відділень), представництв і за своїм місцерозташуванням. При цьому сума податку, яку сплачує платник, визначається згідно з нормами цього Кодексу та зменшується на суму податку, сплаченого до відповідних бюджетів за місцерозташуванням філіалів (відділень), представництв.

1.2. Сума податку на прибуток філіалів (відділень), представництв, яка підлягає сплаті до відповідного бюджету, визначається розрахунково, виходячи із загальної суми податку, яку нарахував платник, розподілену пропорційно питомій вазі суми валових витрат таких філіалів (відділень), представництв, та амортизаційних відрахувань, нарахованих з основних фондів такого платника податку, що розташовані за місцерозташуванням філіалів (відділень), представництв, у загальній сумі валових витрат і амортизаційних відрахувань цього платника податку.

1.3. Вибір порядку сплати податку на прибуток, який визначає частина друга цієї статті, платник податку здійснює самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляє органи державної податкової служби України за місцеперебуванням такого платника податку та його філіалів (відокремлених підрозділів). Змінювати порядок сплати податку протягом звітного року заборонено.

1.4. Порядок сплати консолідованого податку на доходи з боку страховиків встановлює центральний орган державної податкової служби України.

2. Платниками податку з числа нерезидентів є:

а) юридичні особи, які створено в будь-якій організаційно-правовій формі, що одержують доходи із джерелом їх походження в Україні, за винятком установ та організацій, які мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України, згоду на обов`язковість яких надала Верховна Рада України;

б) постійні представництва нерезидентів, які одержують доходи із джерелом їхнього походження в Україні або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

2.1. Нерезиденти провадять господарську діяльність на території України лише через постійні представництва, а також ведуть облік результатів своєї діяльності згідно з порядком, встановленим для резидентів України.

2.2. Представництва нерезидентів в Україні до початку своєї господарської діяльності повинні стати на облік у податковому органі за своїм місцерозташуванням згідно з порядком, встановленим центральним податковим органом, незалежно від того, чи є таке представництво постійним чи ні.

180. Об'єкт оподаткування

1. Об'єктом оподаткування є:

1.1) для резидентів – прибуток із джерелом його походження в Україні та із джерел за межами України;

1.2) для нерезидентів - прибуток із джерелом його походження в Україні.

2. Об‘єкт оподаткування визначається шляхом зменшення суми валового доходу звітного періоду, який визначено з урахуванням статей 29 та 30 цього Кодексу, на:

2.1) суму валових витрат платника податку, визначених відповідно до підрозділу 8 цього Кодексу;

2.2) суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно з підрозділом 12 цього Кодексу.

181. Валовий дохід

1. До складу валового доходу входять:

1.1) загальні доходи від продажу товарів, робіт, послуг, зокрема допоміжних та обслуговчих виробництв, що не мають статусу юридичної особи;

1.2) доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами;

1.3) доходи від операцій, передбачених статтями 159-162 цього Кодексу;

1.4) доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, відсотки, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходи від здійснення операцій лізингу (оренди);

1.5) доходи, які не враховано в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлено у звітному періоді;

1.6) доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій:

а) суми безповоротної фінансової допомоги, яку одержав платник податку, а також вартості товарів, робіт, послуг, безоплатно наданих платникові податку у звітному періоді, крім випадків, коли таку безповоротну фінансову допомогу та безоплатні товари, роботи, послуги отримують неприбуткові організації або коли такі операції здійснюють між платником податку та його філіалами (відділеннями), представництвами незалежно від того, чи є філія (відділення), представництво платником податку, чи платник податку сплачує податок консолідованим порядком;

б) суми невикористаної частини коштів, які повертають зі страхових резервів;

в) кошти страхового резерву, створеного банками та іншими небанківськими фінансовими установи, які використано не за призначенням. Належність установ до небанківських фінансових установ визначається відповідно до законодавства України;

г) суми заборгованості, що підлягає внесенню до валових доходів;

ґ) вартість матеріальних цінностей, переданих платникові податку згідно з договорами схову та які він використав у власному виробничому чи господарському обігові;

д) суми штрафів та (або) неустойки чи пені, одержаних за рішенням сторін договору або відповідних органів державної влади, господарського або адміністративного суду;

е) суми державного мита, що попередньо сплатив позивач, яке повертають на його користь за рішенням господарського або адміністративного суду;

є) суми відсотків, одержаних платником податку, які нараховано на суму податків, штрафних санкцій, що надміру надійшли до бюджету внаслідок неправильного їх донарахування (обчислення, застосування) або несвоєчасного відшкодування податку на додану вартість з боку органів державної податкової служби;

ж) інші суми, одержані платником податку від діяльності, яка безпосередньо не пов'язана з продажем товарів, робіт, послуг;

з) суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді від осіб, які не є платниками цього податку або які згідно з нормами даного Кодексу мають пільги з цього податку, зокрема, право застосовувати ставку податку нижчу за ту, встановлена статтею 184 цього Кодексу. У разі коли в майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу особі, яка її надала, платник податку збільшує суму валових витрат на суму цієї поворотної фінансової допомоги за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих відсотків, а податкові зобов’язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як у разі її видачі, так і в разі її зворотного отримання. Це правило не поширюється на операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;

і) суми дотацій і субсидій, отриманих платником податку із фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів;

ї) суми акцизу, отриманої платником від покупців підакцизних товарів;

к) інші доходи, передбачені чинним законодавством;

2. До валового доходу включається прибуток від продажу (обміну, інших видів відчуження) основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

3. Не входять до складу валового доходу:

3.1) суми податку на додану вартість, а також рентні платежі, отримані (нараховані) платником податку;

3.2) кошти або вартість майна, отриманого платником податку у якості компенсації (відшкодування) за примусове відчуження з боку держави іншого майна платника податку у випадках, передбачених законодавством України;

3.3) кошти або вартість майна, отриманих платником податку за рішенням суду (зокрема господарського або адміністративного суду) чи внаслідок задоволення претензій згідно з порядком, встановленим законодавством України, як компенсацію прямих витрат чи збитків, яких зазнав такий платник податку внаслідок порушення його прав та інтересів, які охороняє закон, у разі якщо такий платник податку не відніс їх до складу валових витрат або якщо їх не відшкодовано коштом грошей страхових резервів;

3.4) кошти у вигляді надмірно сплачених податків і зборів (обов’язкових платежів) до державних цільових фондів, що підлягають поверненню платникові податку з бюджетів і державних цільових фондів, якщо такі суми не внесено до складу валових витрат, а також суми штрафних санкцій, пені, які повернули платникові податку з огляду на їх неправильне застосування (нарахування) з боку органів державної податкової служби;

3.5) кошти або вартість майна, що надходять платникові податку у вигляді прямих інвестицій чи реінвестицій у корпоративні права, які емітував такий платник податку, зокрема грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи;

3.6) суми доходів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування від надання державних послуг (видачі дозволів, ліцензій, сертифікатів, посвідчень, реєстрації, інших послуг, обов'язковість придбання яких передбачає законодавство України) в разі зарахування таких доходів до відповідних бюджетів;

3.7) надходження до неприбуткових установ і організацій;

3.8) кошти інститутів спільного інвестування (ІСІ), залучених від інвесторів ІСІ, доходів від здійснення операцій з активами ІСІ та доходів, які нараховано за активами ІСІ, а також коштів, залучених від власників сертифікатів фондів операцій із нерухомістю, доходів від здійснення операцій з активами фондів операцій із нерухомістю та доходів, які нараховано за активами фондів операцій із нерухомістю, створених відповідно до закону;

3.9) суми отриманого платником податку емісійного доходу від розміщення цінних паперів, що засвідчують корпоративні права;

3.10) суми доходів, що можуть бути отримані від обігу взятих на облік, але не оплачених (не погашених) цінних паперів, які засвідчують відносини позики, а також платіжних документів, емітованих (виданих) боржником на користь (на ім'я) платника податку як забезпечення або підтвердження заборгованості такого боржника перед таким платником податку;

3.11) суми доходів від спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, дивідендів, отриманих платником податку від інших платників податку;

3.12) кошти або майно, які внесено та які повертають власникові корпоративних прав, емітованих юридичною особою, а також коштів або майна, які повертають після закінчення терміну дії договору про спільну діяльність, але не більших за номінальну вартість акцій (часток, паїв);

3.13) кошти або вартість послуг та майна, що надходять у вигляді гуманітарної чи міжнародної технічної допомоги, яку надають інші держави та/або міжнародні організації відповідно до міжнародних договорів України, що набрали чинності згідно з установленим порядком;

3.14) кошти, надані платникові податку на зворотній основі в разі здійснення інноваційних проектів згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України;

3.15) вартість основних фондів, безоплатно одержаних платником податку для їх використання, а саме:

а) одержання таких основних фондів за рішенням центральних органів виконавчої влади;

б) одержання спеціалізованими експлуатаційними підприємствами об'єктів енерго- та водопостачання, газо- та теплозабезпечення, каналізаційних мереж за рішенням Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, ухвалених в межах їх повноважень;

в) одержання підприємствами комунальної власності об'єктів соціальної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств та утриманні їх коштом;

г) одержання платником податку цих основних фондів від його філіалів (відділень та представництв).

Основні фонди, одержані у випадках, передбачених цим пунктом, приймаються на баланс за балансовою вартістю. Порядок безоплатної передачі таких основних фондів встановлює Кабінет Міністрів України;

3.16) кошти або вартість майна, що надходять платникові податку від виконання інвестиційних зобов'язань покупців (інвесторів) за договорами купівлі-продажу державної та комунальної частки майна (пакета акцій) у процесі приватизації підприємств державної та комунальної власності в разі внесення інвестицій на безповоротній основі без права набуття корпоративних прав на цю суму;

3.17) у разі якщо за рішенням Укрзалізниці здійснюють передачу рухомого складу залізничного транспорту загального користування від одного підрозділу залізниці іншому або від однієї залізниці іншій, балансова вартість відповідної групи основних фондів не змінюється, а така передача вважається операцією з безоплатної передачі товарів, робіт, послуг, яка не збільшує валових доходів платника податку;

3.18) інші надходження, передбачені чинним податковим законодавством.