Ознайомитисьпроект
| Вид материала | Кодекс |
| Особлива частина Реєстрація осіб як платників податку на додану вартість |
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Податок на додану вартість
Платники податку
1. Платником податку є:
а) будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник цього податку;
б) особа, що не зареєстрована як платник податку і імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їхнього використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, що ввозять (пересилають) товари (предмети) в супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення в межах неторговельного обігу обсягами, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них) та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та отримувачів таких поштових відправлень.
У разі ввезення (пересилання) товарів (предметів) з боку фізичних осіб обсягами, що перевищують неторговельний обіг, який підлягає оподаткуванню, такі особи сплачують податок на додану вартість під час перетину такими товарами (предметами) митного кордону України виходячи з митної вартості товарів (предметів), що перевищують розмір неторговельного обігу;
в) особа, що не зареєстрована як платник податку і імпортує роботи (послуги), які надають нерезиденти на митній території України.
-
Реєстрація осіб як платників податку на додану вартість
1. Центральний податковий орган веде реєстр платників податку. Особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку у разі:
1.1) коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов’язань третім особам протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 500 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Або коли залишкова вартість основних фондів першої групи такої особи перевищує 500 000 гривень;
1.2) особа, що уповноважена вносити консолідований податок з об’єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності та підприємствами зв’язку, що перебувають у підпорядкуванні платника податку, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
1.3) особа, яка поставляє товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної комп’ютерної мережі (інтернет-магазини), при цьому особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території України;
1.4) особа, що здійснює операції з реалізації конфіскованого майна, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій з поставки товарів (послуг), визначеної підпунктом 2.1 цієї статті, чи ні, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
2. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, надається індивідуальний податковий номер, який використовувати для стягнення цього податку.
3. Особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку подає заяву про реєстрацію до податкового органу за її місцеперебуванням (місцем проживання). Форму заяви про реєстрацію визначати згідно з порядком, який установив центральний податковий орган. Дані з реєстру платників податку підлягають оприлюдненню згідно з порядком, який визначив центральний податковий орган.
4. Особи, які не є суб'єктами господарювання та ввозять товари (предмети) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно з митним законодавством, сплачують податок на додану вартість під час перетину такими товарами (предметами) митного кордону України без їхньої реєстрації як платників цього податку.
5. Сплата податку під час імпорту товарів юридичною особою або фізичною особою – суб’єктом підприємницької діяльності не є самостійною підставою для обов’язкової реєстрації як платника податку.
6. Заяву про реєстрацію надсилати на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або її вручає особисто представник такої особи службовій особі податкового органу. Податковий орган зобов'язаний видати заявникові (надіслати поштою з повідомленням про вручення) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом п’яти днів від дня отримання реєстраційної заяви.
7. Заяву про реєстрацію подається (надіслається) податковому органу не пізніше двадцятого календарного дня, наступного за місяцем, в якому досягнуто суми оподатковуваних операцій, що її визначає зазначений пункт;
8. Форми заяви про реєстрацію та свідоцтва про реєстрацію, а також порядок реєстрації визначає центральний податковий орган.
9. Копії свідоцтва про реєстрацію, які засвідчив податковий орган, треба розмістити в доступних для огляду місцях у приміщенні платника податку та в усіх його відокремлених підрозділах. Правила такого розміщення і відповідальність за порушення цих правил встановлює центральний податковий орган.
10. Реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, якщо:
а) платник податку, котрий до місяця, якого подано заяву про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.1 цієї статті більше двадцяти чотирьох календарних місяців, враховуючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги, що є об’єктом оподаткування, менші за ті, які визначає зазначений підпункт;
б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа втрачає статус суб'єкта господарювання);
в) особа, котру зареєстровано як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, чи таку особу звільняють від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;
г) особа, котру зареєстровано як платника податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про те, що не було оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, що їх визначає законодавство стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
10.1. Анулювання реєстрації на підставах, які визначено в підпункті ”а” цієї частини, здійснюється за заявою платника податку.
10.2. Анулювання реєстрації на підставах, які визначено в підпунктах ”б”-„г” цієї частини, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.
10.3. У разі анулювання реєстрації платник податку втрачає право на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але в терміни, які визначає закон, мусить погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їхньої наявності, незалежно від того, чи залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.
11. У разі, якщо за наслідками останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надати протягом термінів, які визначає цей Кодекс, незалежно від того, чи залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні. Це правило не поширюється на осіб, зазначених у підпункті "в" частини 10 цієї статті.
12. Податковий орган не може заборонити анулювання реєстрації в разі існування підстав, які визначено в підпунктах "а" - "б" частини 10 цієї статті, та зобов'язаний ухвалити самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, які визначено в підпунктах "в" - "г" частини 10 цієї статті.
13. Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника податку ухвалити в терміни, які визначає ця стаття для податкової реєстрації. Рішення про анулювання реєстрації ухвалює податковий орган у десятиденний термін від дня встановлення факту, який визначено в підпунктах "в" - "г" частини 10 цієї статті.
14. Платник податку зобов'язаний повернути податковому органові реєстраційне свідоцтво:
14.1) якщо анулювання реєстрації здійснюють за ініціативи платника податку, - разом із наданням заяви про таке анулювання;
14.2.) якщо анулювання реєстрації здійснюють за ініціативи податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня ухвалення рішення про анулювання; у цьому випадку затримку в поверненні такого свідоцтва прирівнювати до затримки в наданні податкової звітності з цього податку.
15. Під час анулювання реєстрації останнім податковим періодом вважати період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.
16. Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації є товарні залишки або основні фонди, стосовно котрих нараховано податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів та основних фондів груп 2–4 за звичайними цінами і основних фондів групи 1 за звичайними цінами, але не нижче ціни їхнього придбання, та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.